Журнал "Проблеми економіки" № 3, 2025

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/714

Browse

Now showing 1 - 20 of 38

Адаптивне управління водними ресурсами на основі матриці підходів та інтегрального показника стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хвесик, Михайло Артемович; Левковська, Людмила Володимирівна; Мандзик, Валерій Миколайович; Чередніченко, Юлія Григорівна
У статті обґрунтовано й апробовано методичну рамку адаптивного управління водними ресурсами України, що поєднує матрицю концептуальних підходів (секторальний, екосистемний, інтегрований, адаптивний) з індикаторною оцінкою стану водних ресурсів. Запропоновано інтегральний показник стану водних ресурсів (Ів.р.), побудований як середнє двох нормованих індикаторів: природної забезпеченості прісною водою (стимулятор) і частки забруднених / недостатньо очищених скидів у загальному обсязі (дестимулятор). Дані агрегуються, інтерпретуються за пороговою шкалою, а результати ув’язуються з управлінською матрицею для формування диференційованих рішень. Апробація на регіональних даних засвідчила адекватність розрахунків і придатність Ів.р. для міжрегіональних порівнянь та ранжування пріоритетів для прийняття управлінських рішень у водному господарстві України. Виявлено, що найшвидші прирости інтегральної оцінки забезпечує скорочення частки забруднених скидів; у низці територій зафіксовано диспропорції, коли висока забезпеченість водою нівелюється слабкими показниками очищення стічних вод. Рекомендовано поєднувати модернізацію очисних споруд і природоорієнтовані рішення з інструментами інтегрованого управління водними ресурсами та участю зацікавлених сторін. Методичні застереження стосуються можливих прогалин і викривлень даних у регіонах, які зазнали воєнного впливу, підкреслюючи необхідність верифікації і відновлення моніторингу стану водних ресурсів. Наукова новизна полягає у поєднанні індикаторної оцінки з матрицею управлінських підходів у контурі адаптивного циклу «моніторинг – оцінювання – корекція», практична значущість – у можливості інституціоналізації підходу в планах управління річковими басейнами і пріоритизації інвестицій у відновлення водної інфраструктури.
Environmental Sustainable Development Policy in Georgia
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Osadze, Lali T.; Осадзе, Лалі Тарешівна; Sosanidze, Maka O.; Сосанідзе, Мака Отарівна
The paper deals with the role of the green economy in achieving sustainable development goals. The development of society is discussed – with a longterm system of economic growth, economic well-being – taking into account environmental protection interests. The aim of the paper is to study the green economy as the basis of sustainable development.This article uses case study and analysis methods. The paper is based on various scientific works, data from the Statistical Service, and the results of research conducted by state and international organizations. As a result of quantitative and qualitative research, it was confirmed that the green economy is the basis of sustainable development and that environmental protection problems are important and relevant, that more discussion and development of appropriate measures and implementation should be carried out to solve the problems. All UN member states have agreed on 17 sustainable development goals and 169 tasks, which should be achieved by 2030. Georgia attaches great importance to the development of a national environmental protection program and its periodic updating. The Association Agreement between Georgia and the European Union, among other issues, focuses on environmental protection issues and sustainable development goals and objectives. The work is important and interesting – for representatives of the scientific community, heads of state, specialists, and all interested parties. The article evaluates the special role of Small and medium-sized enterprises (SMEs) in the development of the economy both in Europe and Georgia. On the other hand, the need to introduce and develop framework conditions for sustainable development to achieve long-term economic well-being is emphasized. To achieve this goal foreign experience in different countries in terms of stimulating sustainable development has been studied. The sustainable development of SMEs in Georgia and EU countries is compared.
Інноваційні підходи маркетингу сталого розвитку в національних парках
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кульчицька, Евеліна Антоніївна; Соломчак, Сергій Олегович
У статті обґрунтовано важливість упровадження національними парками України інноваційних маркетингових технологій у напрямі забезпечення сталого розвитку. Основний акцент зроблено на врахуванні менеджментом національних парків впливу цифрових технологій, який дедалі активніше посилюється та охоплює значну частину життєво важливих операцій. Визначено за окремими маркетинговими напрямами сталого розвитку такі інноваційні підходи та технології: (1) формування екологічної свідомості – VR-екскурсії та 3D-моделі природних екосистем, інтерактивні навчальні програми та тренінги, мобільні екоігри та квести; (2) просування туристичних послуг – персоналізовані інтерактивні туристичні маршрути, мобільні додатки з функціями бронювання та навігації, чат-боти для онлайн-консультацій туристів; (3) підтримка збереження природних ресурсів – аналітика поведінки відвідувачів (GPS-трекери, Bluetooth-маячки тощо), сенсори та інтелектуальні системи контролю навантаження на туристичні стежки, дрони для моніторингу території та флори, геолокаційні системи управління потоками туристів; (4) розвиток культурної спадщини – AR-технології доповненої реальності культурних об’єктів, віртуальні виставки та онлайн-експозиції, цифрові колекції архівних матеріалів, інтерактивні музеї; (5) партнерство з місцевими громадами – онлайн-платформи спільних туристичних бізнес-проєктів, краудфандинг та спільне фінансування екопрограм; (6) інвестиції у сталий розвиток – Big Data-аналітика для оцінки ефективності інвестиційних проєктів, платформи для моніторингу фінансових потоків туристичної діяльності. Відповідно до визначених інноваційних підходів та технологій обґрунтовано набір цільових орієнтирів сталого розвитку національних парків. Визначені маркетингові напрями, інноваційний інструментарій та особливості сталого розвитку вдалося поєднати при обґрунтуванні очікуваних результатів для національних парків.
Забезпечення соціальної безпеки в системі управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Мішин, Олександр Юрійович; Чечетова-Терашвілі, Тетяна Михайлівна; Мішина, Світлана Володимирівна; Логвиненко, Денис Володимирович
Метою статті є уточнення теоретичних засад і розробка методичних підходів щодо інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу задля підвищення стійкості підприємств до соціальних загроз і ризиків. Аналіз літературних джерел дозволив уточнити сутність поняття «соціальна безпека» за рахунок його трактування на засадах багаторівневості та системного, процесного, захисного й цільового підходів. Систематизовано перелік складових багаторівневої системи соціальної безпеки та розглянуто характер їх взаємозв’язків з корпоративною безпекою підприємства. Визначено складові соціальної безпеки найманого працівника (індивідуальний рівень), соціальної безпеки підприємства (мікрорівень), соціальної безпеки галузі та регіону (мезорівень), соціальної безпеки держави (макрорівень), глобальної соціальної безпеки (мегарівень). Обґрунтовано роль, мету, завдання та функції інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Запропоновано систематизований перелік загроз соціальній безпеці підприємства з виділенням групи внутрішніх і зовнішніх загроз. Серед внутрішніх загроз соціальній безпеці виділено: загрози соціально-економічного, соціально-психологічного, соціально-трудового, управлінського та інформаційного характеру. У складі зовнішніх загроз соціальній безпеці запропоновано виокремлювати загрози надзвичайного характеру, спричинені викликами воєнного часу, загрози надзвичайного характеру та загрози репутаційного характеру. Проаналізовано успішні практики українського бізнесу з протидії соціальним загрозам. Обґрунтовано мету, принципи та етапи розробки механізму інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Удосконалено механізм інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства за рахунок його блокової структури (цільовий блок, блоки аналітичного, функціонального, організаційного забезпечення, блок внутрішнього контролю та зворотного зв’язку) та обґрунтування для кожного з блоків набору інструментів з числа організаційно-управлінських, економічних, аналітичних, комунікаційно-психологічних та інституційних інструментів інтеграції.
Market Typology and Dynamics of Economic Growth
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Poznyak, Sergii P.; Позняк, Сергій Петрович; Kolyada, Yurii V.; Коляда, Юрій Васильович
It is found that the diversity of the economy’s market (perfect competition, monopoly, oligopoly, and monopolistic competition) serves as a key to endogenous adaptation in studying economic evolution through computer modeling. The research is based on a multivariate dynamic model created by the authors, which encompasses the influences of foreign trade, international capital and labor mobility, sectoral interconnections, and other factors of State regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation) with data obtained using orthodox one dimensional models of nonlinear economic dynamics. For the empirical field of the computer study, information on 150 countries worldwide was used, covering a wide range of socioeconomic indicators, which allowed the formation of statistically significant conclusions regarding the dependence of economic growth rates on the type of market and its structure. The evaluation of model accuracy was conducted using various metrics, including measures of absolute and relative forecast errors, coefficients of determination, and mean squared error. The inclusion of an expanded set of variables characterizing market structure and types of competition significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the obtained results indicate a substantial reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only highlights the importance of considering market structure in macroeconomic research and economic policy planning, but also demonstrates the appropriateness of adaptive modeling as a tool for strategy development. Thus, the research deepens the theoretical understanding of the relationship between market type and the trajectory of economic dynamics and lays the groundwork for developing tools capable of accounting for the structural characteristics of the economy when forecasting its growth.
A Hybrid Modular Architecture for Fraud Detection Using Offline and Online Machine Learning Models
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Caprian, Iurie; Капріан, Юрій
У цій статті пропонується гібридна та модульна архітектура для виявлення шахрайства, яка інтегрує як офлайн-, так і онлайн-моделі машинного навчання для розв'язання проблем у динамічних середовищах фінансових транзакцій. Фреймворк поєднує високопродуктивні офлайн-моделі, включаючи XGBoost, LightGBM та глибокі нейронні мережі, з легкими та адаптивними навчальними моделями онлайн (наприклад, дерево Хоффдінга, адаптивний метод випадкових лісів), що дозволяє точно виявляти шахрайство як в історичних наборах даних, так і у потокових транзакціях у реальному часі. Ключовий методологічний внесок полягає у балансуванні прогнозної продуктивності, чутливості та інтерпретації, що досягається за допомогою механізму зваженої оцінки ризиків та єдиної економічно чутливої системи оцінювання, яка узгоджує технічні показники з відчутними фінансовими наслідками. Архітектура підкреслює модульність і масштабованість, сприяючи постійній адаптації за допомогою виявлення дрейфу концепцій і перенавчання на основі зворотного зв'язку. Її реалізація у контейнерному середовищі з відкритим кодом забезпечує відтворюваність, надійність і безперебійне розгортання у фінансових екосистемах виробничого рівня, навіть за великих обсягів транзакційних навантажень. Запропонована система ефективно усуває розрив між передовими дослідженнями машинного навчання та операційними вимогами, забезпечуючи гнучке, інтерпретоване та операційно життєздатне рішення для сучасного виявлення шахрайства. Крім цього, це дослідження консолідує попередню роботу автора з інтелектуальних систем виявлення шахрайства, розширюючи попередній внесок у вибір моделей, інтерпретацію штучного інтелекту та економічну оцінку хибно позитивних результатів у банківських контекстах. Майбутні напрямки досліджень включають інтеграцію реляційних ознак на основі графів для виявлення мережевого шахрайства, застосування навчання з підкріпленням для адаптивної оптимізації рішень і використання методів федеративного навчання для підвищення конфіденційності даних в установах. Загалом запропонована структура являє собою масштабований, прозорий та адаптивний підхід, який розвивається разом із новими стратегіями боротьби з шахрайством, забезпечуючи розгортання системи з практичною та фінансовою значущістю.
Оцінка рівня розвитку регіональних логістичних систем на основі вдосконаленого методу ентропійної ваги
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бегей, Богдан Васильович
Мета статті полягає в побудові та інтегральній оцінці системи показників регіональних логістичних систем за допомогою удосконаленого методу ентропійної ваги. Сприяння розвитку регіональних логістичних систем стає обов’язковим для зниження витрат на логістику в реальній економіці та посилення ендогенної складової економічного розвитку. В цій статті побудовано систему оцінки, що складається з 17 показників в чотирьох вимірах: масштаб результату, якість експлуатації, соціальний внесок і зелений розвиток. Ця система відображає як масштаб і ефективність логістичної галузі, так і її вплив на навколишнє середовище в процесі розвитку. Крім того, ця система відображає як зміни в самій галузі логістики, так і внесок її розвитку в інші галузі та засоби до існування людей. Для оцінки рівня розвитку регіональних логістичних систем застосовано вдосконалений метод ентропійної ваги та оцінку щільності ядра, щоб визначити просторовий і часовий розподіл, динамічну еволюцію та регіональні відмінності регіональних логістичних систем. Ключовою перевагою вдосконаленої системи ентропійних ваг є те, що вона використовує інформацію про індикатори як у просторових, так і в часових вимірах, використовуючи глобальну еталонну область, що дозволяє як вертикальне, так і горизонтальне порівняння результатів оцінки. Проведений комплексний аналіз характеристик регіональних логістичних систем з точки зору просторової та часової еволюції показав, що рівень регіональних логістичних систем зріс із середньорічними темпами зростання -0,04 % між 2002 та 2024 роками, однак із значними регіональними та міжобласними відмінностями. З 2002 по 2024 рік за рівнем середньорічних темпів зростання регіональних логістичних систем лише центральний, західний та північний регіони досягли ефективного зростання. Тобто регіональні логістичні системи у всій країні та п’яти основних регіонах були біполярними або мультиполярними, з характерними градієнтними характеристиками. Для аналізу динаміки розподілу регіональних логістичних систем і чіткого зображення еволюційної моделі рівня регіональних логістичних систем використано оцінку щільності ядра – непараметричний метод, який може описати модель розподілу випадкової величини в термінах неперервної кривої щільності. Результат дослідження показав, що через повномасштабне вторгнення розрив логістичних систем між регіонами поступово збільшувався, демонструючи поступове зменшення ознаки диференціації «схід – центр – захід».
Вплив цифрової трансформації на банківський брендинг та фінансові показники: рентабельність і конкурентоспроможність в епоху цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Морозова, Надія Леонідівна; Годлевський, Максим Олексійович
В умовах сьогодення одним із головних чинників розвитку та адаптації до сучасних умов воєнного стану в банківництві є цифрова трансформація у банківському секторі. Метою статті є дослідження впливу цифрової трансформації на фінансовий сектор, зокрема, не лише на внутрішні бізнес-процеси банків, а й на їх позиціонування на ринку, стратегію брендингу та фінансові показники. У статті досліджується вплив цифрових інновацій на рентабельність, конкурентоспроможність та адаптивність банківських установ до нових ринкових умов. Розглядаються ключові технологічні тренди, такі як штучний інтелект, автоматизація процесів, використання великих даних, блокчейн і впровадження відкритого банкінгу, які сприяють підвищенню ефективності операційної діяльності банків, оптимізації витрат, посиленню рівня безпеки та персоналізації фінансових послуг. Окрема увага приділяється цифровим каналам комунікації з клієнтами, мобільному та інтернет-банкінгу, які відіграють важливу роль у зміцненні довіри до бренду, підвищенні рівня залученості клієнтів і розширенні клієнтської бази. Аналізується, як впровадження сучасних технологій впливає на фінансові показники банків, зокрема, на зростання прибутковості, оптимізацію операційних витрат і покращення коефіцієнтів ліквідності та капіталу. Цифрова трансформація банківництва позитивно впливає на брендинг і конкурентоспроможність банків. Банківські установи, які активно запроваджують цифрові технології в сучасних умовах діяльності, значно підвищують рентабельність і зміцнюють ринкові позиції. На підставі проведеного дослідження надано рекомендації щодо подальшої цифровізації банківництва, впровадження яких надасть змогу підвищити ефективність банківських операцій та мати конкурентні переваги в умовах глобальних змін на ринках фінансових послуг.
Реформування спрощеної системи оподаткування в Україні: досвід країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кузь, Василь Іванович
Метою статті є аналіз та оцінка європейського досвіду з організації функціонування спрощеного режиму оподаткування задля пошуку та обґрунтування ефективних рішень щодо реформування національної системи спрощеного оподаткування. У статті визначено зміст та особливості режиму спрощеного оподаткування господарської діяльності економічних суб’єктів у різних країнах Європейського Союзу; ідентифіковано основні складові елементи, спільні риси та відмінності у функціонуванні спрощених систем оподаткування; проаналізовано на теоретичному рівні базові моделі спеціальних режимів оподаткування, переваги та недоліки їх застосування; надано загальну характеристику діючому в Україні спрощеному режиму оподаткування; визначено перелік першочергових заходів з реформування спрощеної системи оподаткування в Україні на основі європейського досвіду, серед них: обмеження видів діяльності, які надають право перебувати на спрощеному режимі оподаткування; новий поділ платників єдиного податку на групи, об’єднання другої та третьої групи в одну; скорочення видів діяльності для першої групи платників єдиного податку; застосування моделі патентного податку для платників єдиного податку першої та четвертої групи задля зменшення обсягів обліково-аналітичної роботи; максимальне охоплення платників єдиного податку, які повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій з метою посилення податкового контролю; застосування диференційованих адвалорних податкових ставок єдиного податку з обороту для об’єднаної групи залежно від здійснюваних видів господарської діяльності; посилення ролі органів місцевого самоврядування в процесі спрощеного оподаткування через надання їм права визначати вартість патентів, що відповідає принципам економічної децентралізації.
Перспективи удосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Зварич, Олена Ігорівна; Волошин, Володимир Вікторович
Демографічні виклики та структурні дисбаланси солідарної пенсійної системи України актуалізують потребу розвитку альтернативних механізмів пенсійного забезпечення населення. Недержавне пенсійне страхування як складова багаторівневої пенсійної архітектури потребує концептуального переосмислення та модернізації за європейськими стандартами та національними особливостями. Метою дослідження є ідентифікація ключових векторів трансформації системи недержавного пенсійного страхування України та розробка механізмів її оптимізації в аспекті забезпечення довготривалої фінансової стабільності та соціальної захищеності громадян. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує порівняльний аналіз світового досвіду, статистичний аналіз динаміки розвитку вітчизняного ринку й експертне оцінювання регуляторних ініціатив. Визначено пріоритетні напрямки удосконалення, серед яких: гнучкі моделі накопичувального страхування, диверсифікація інвестиційних інструментів пенсійних фондів із позиції ризик-менеджменту, підвищення транспарентності учасників ринку, посилення корпоративного сегмента шляхом створення стимулюючих фіскальних механізмів і цифровізація адміністрування. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства із директивами Євросоюзу щодо пенсійного забезпечення та впровадження системи гарантування внесків. Встановлено, що системна модернізація недержавного пенсійного страхування вимагає синхронізації інституційних, регуляторних і фіскальних реформ, чим буде забезпечене формування конкурентоспроможного сегмента фінансового ринку та сприятиме зростанню довіри населення до недержавних пенсійних програм як надійного інструмента забезпечення гідного рівня життя у похилому віці. Реалізація запропонованих заходів дасть реальну можливість наблизити українську модель недержавного пенсійного страхування до кращої європейської практики та підвищить її ефективність у контексті демографічного переходу.
Фінансова спроможність територіальних громад: виклики воєнного часу та стратегія повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Белінська, Яніна Василівна; Ясенецький, Володимир Станіславович
У статті здійснено комплексне дослідження фінансової спроможності територіальних громад України в умовах повномасштабної війни та визначено стратегічні напрями їх повоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена безпрецедентними викликами, що постали перед місцевими бюджетами: різке падіння податкових надходжень, спричинене руйнуванням економіки та міграцією населення, та одночасне експоненціальне зростання витрат на відновлення критичної інфраструктури та підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цей критичний дисбаланс створив фінансові труднощі, які загрожують ефективному функціонуванню громад і призводять до виникнення так званого «негативного економічного кола». Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування нової концептуальної моделі, що забезпечує фінансову спроможність ТГ на основі органічної єдності їхнього фінансового потенціалу та інституційної спроможності. Методологічна основа роботи містить системний підхід, що дозволив розглянути фінансову спроможність як комплексну, багатокомпонентну систему. У статті запропоновано модель «Фінансового ДНК» громади як наукову метафору. Ця модель ілюструє органічну єдність двох ключових компонентів – фінансового потенціалу (здатності формувати ресурсну базу та мобілізовувати доходи) та інституційної спроможності (здатності органів місцевого самоврядування ефективно управляти ресурсами та адаптуватися до змін). Отримані наукові результати демонструють, що для розриву «негативного економічного кола» та створення «позитивного кола» розвитку критично необхідним є перехід від політики «виживання» до стратегічного планування. Доведено, що успіх залежить від синергії трьох ключових напрямів: 1) нарощування фінансового потенціалу шляхом диверсифікації джерел доходів; 2) посилення інституційної спроможності через впровадження адаптивних механізмів управління; 3) мінімізація ризиків за допомогою інструментів фінансової безпеки, включаючи страхування воєнних ризиків і соціальне інвестування. Отримані висновки можуть бути використані органами державної влади для коригування фіскальної політики, а також місцевим самоврядуванням для підвищення фінансової стійкості й ефективного управління ресурсами у складних, непередбачуваних умовах.
Гетерогенність фінансового ринку та інноваційні способи оцінки споживчої поведінки на фінансових ринках в умовах воєнного часу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Балабуха, Катерина Євгенівна
У статті оцінюються короткострокові ринкові реакції на ескалацію російсько-українського конфлікту з використанням замісних поведінкових показників із соціальної мережі X. У ролі шоків виступають дві метрики: показник тональності та частка негативних публікацій. Корпус публічних повідомлень за 16–27 лютого 2022 року був агрегований у 5-хвилинні вікна та синхронізований із торговими інтервалами бірж. Реакції фінансових індикаторів вимірюються функціями імпульсного відгуку (IRF), що оцінюються методом локальних проєкцій на горизонтах n=1…12 (до години) з помилками Newey-West. Ідентифікація спирається на припущення короткостроковості шоку, що доречне для моніторингу в реальному часі. Вибірка охоплює фондові індекси ключових регіонів, нафту, природний газ, індекс золотодобувних компаній XAU, індикатор ринку T-Bills США (S&P U.S. Treasury Bill, CB3), біткоїн та базові валюти (DXY, EUR, GBP, CNY). Для інтерпретації гетерогенності застосовуються три характеристики функції імпульсного відгуку (impulse response functions – IRF): швидкість (час до першої значущої точки), тривалість (число 5-хвилинних інтервалів, де 95%-й довірчий інтервал не перетинає нульову лінію) та інтенсивність (максимум за модулем на годинному горизонті). Результати показують виражену неоднорідність. Європейські акції знижуються, тоді як ринки США та Китаю загалом нейтральні, така асиметрія узгоджується з більшою енергетичною/логістичною вразливістю Європи та з часовим перекриттям новинних піків із європейськими торговими сесіями. Ф’ючерси на нафту реагують негативно із затримкою близько години, для газу значного відгуку не виявлено. XAU дає позитивну реакцію, ринок казначейських векселів виглядає незмінним. На валютному ринку спостерігаються змішані ефекти, євро та фунт реагують негативно, долар США – позитивно. Зафіксовано розбіжності між метриками шоку, частка негативних повідомлень часом уловлює відгук, який не фіксує негативний показник тональності. Це підкреслює обмеженість єдиної метрики тональності та свідчить на користь застосування комбінованого підходу. Обмеження – англомовний корпус, неврахування «ваги» залученості, нефільтрований шум окремих облікових записів. У цілому нині поведінковий соцмедійний сигнал дозволяє кількісно виявляти гетерогенні короткострокові реакції ринків за умов війни.
Поняття «резильєнтність якості життя населення»: сутнісне наповнення та складові
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена Іванівна; Попович, Михайло В’ячеславович; Юденко, Євген Володимирович
У статті розкрито сутність поняття «резильєнтність якості життя», що розглядається як складний і багатогранний феномен, який інтегрує соціальні, економічні, психологічні й інституційні аспекти розвитку суспільства. В умовах глобальних кризових викликів – економічних, політичних, екологічних та воєнних – дослідження механізмів забезпечення стійкості та здатності до відновлення набуває особливого значення. Метою дослідження є формування цілісного уявлення про сутність поняття «резильєнтність якості життя» на основі визначення складових якості життя. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення категорій «якість життя» та «резильєнтність», виокремлено ключові елементи їх взаємозв’язку. Показано, що якість життя є багатовимірною характеристикою, яка охоплює рівень матеріального забезпечення, стан здоров’я, освіту, соціальні відносини, екологічні умови та можливості для самореалізації. Водночас резильєнтність акцентує увагу не лише на збереженні цих складових під час шоків, але й на гнучкості, здатності до адаптації і трансформації у нестабільному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу інституційних та інфраструктурних чинників, що визначають здатність суспільства забезпечувати належну якість життя навіть у кризових обставинах. Наголошено на ролі психологічних ресурсів населення, розвитку цифрових технологій, інноваційних практик управління, ефективної взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Визначено, що сучасні підходи до оцінювання резильєнтності якості життя повинні ґрунтуватися на комплексних міждисциплінарних методиках, які поєднують кількісні та якісні індикатори, а також враховують динамічний характер соціально-економічних процесів. У статті підкреслено, що резильєнтність не зводиться лише до стабільності чи здатності протистояти шокам. Вона передбачає активне використання кризових подій як поштовху до оновлення та удосконалення соціально-економічних систем. Саме тому резильєнтність якості життя варто трактувати як здатність не тільки мінімізувати негативні наслідки, але й реалізовувати нові можливості для підвищення добробуту та соціальної згуртованості. Отримані результати мають як теоретичну, так і практичну цінність: вони сприяють кращому розумінню феномену резильєнтності у сфері суспільних наук і можуть стати підґрунтям для подальших прикладних досліджень. Зокрема, йдеться про розробку ефективних стратегій підвищення стійкості українського суспільства до кризових впливів і формування нової парадигми державної політики, зорієнтованої на забезпечення гідної якості життя в умовах невизначеності.
Стадії економічного циклу та їхній вплив на ринкову капіталізацію технологічних компаній: концептуальні підходи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ушеренко, Світлана Василівна; Косько, Олександр Віталійович
У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз впливу фаз економічного циклу на ринкову капіталізацію технологічних компаній. У контексті динамічного розвитку сучасної економіки у дослідженні аналізується вплив пандемій, геополітичних зрушень, цифрової трансформації та структурної перебудови глобальних ринків на структуру капіталу технологічних компаній. Дослідження зосереджено на міждисциплінарному осмисленні взаємозв’язку між макроекономічними коливаннями, мікрорівневими характеристиками підприємств та поведінковими реакціями інвесторів. Систематизовано основні теорії циклічності (класичні, кейнсіанські, монетарні, поведінкові, інституційні, фінансові), що пояснюють вплив економічних фаз – підйому, піку, спаду, рецесії – на капіталізацію бізнесу. Особливу увагу приділено специфіці функціонування технологічних компаній, зокрема, залежності від венчурного капіталу, інноваційного потенціалу, патентної активності, регуляторних ризиків і динаміки ринкових очікувань. Запропоновано концептуальну модель, у якій ринкова капіталізація розглядається як результат нелінійної взаємодії трьох груп чинників: макроекономічного середовища, внутрішньої адаптивності компанії, поведінкових патернів інвесторів. Наголошено на необхідності переходу від одновимірних до комплексних підходів оцінювання капіталізації в технологічному секторі й окреслено напрями подальших емпіричних досліджень, орієнтованих на моделювання впливу фаз економічного циклу на вартість інноваційних компаній. Подальші дослідження будуть спрямовані на емпіричне підтвердження запропонованої теоретичної моделі впливу циклів на капіталізацію технологічних компаній.
Інноваційність бізнесу та соціально-відповідальний розвиток підприємств як детермінанта інвестиційного зростання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Сорокін, Станіслав Андрійович
У статті розкрито сутність соціально-відповідального розвитку підприємств як економічного процесу в умовах інноваційної трансформації економіки, яка передбачає не лише технологічні зміни, але й переосмислення ролі бізнесу в суспільстві. Проаналізовано сучасні тенденції впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в українських компаніях, зокрема в умовах воєнного стану, коли соціальна відповідальність бізнесу набуває особливого значення. Виділено ключові напрями соціальної відповідальності: підтримка працівників, допомога армії та громадам, дотримання екологічних стандартів, забезпечення прозорості та етики в управлінні. Розглянуто приклади інновацій у сферах екології (зелені технології, енергоефективні рішення), соціального розвитку (освітні платформи, підтримка вразливих груп) та управління (впровадження ESG-підходів, цифрові системи моніторингу впливу). У статті запропоновано концепцію синергії між КСВ та інноваційністю, яка реалізується через побудову інтегрованої моделі управління. Представлено індекс синергії КСВ-Інновації (ІСКІ), що дозволяє оцінювати рівень гармонійного поєднання соціально-відповідальної та інноваційної діяльності. Запропоновано класифікацію підприємств за рівнем такої інтеграції. Наголошено на необхідності формування державної політики стимулювання, освітніх стандартів та інституційної підтримки для розвитку відповідального інноваційного підприємництва в Україні, що є запорукою сталого економічного та соціального зростання. Актуальним є подальший розвиток теоретико-методологічної бази, яка дозволить оцінити потенціал синергії між інноваційністю та соціальною відповідальністю, а також забезпечити практичні інструменти для підприємств в умовах трансформаційної економіки.
Ціннісно-орієнтоване управління персоналом як елемент ресурсної стратегії підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Пилипенко, Дмитро Володимирович; Подолякін, Сергій Миколайович
У статті розглядається ціннісно-орієнтоване управління персоналом (ЦОУП) як ключовий елемент сучасної концепції розвитку підприємства, що поєднує економічну ефективність із соціальною відповідальністю та формуванням корпоративної культури. Основна ідея підходу полягає у визнанні персоналу стратегічним активом, здатним формувати унікальні конкурентні переваги організації. ЦОУП відрізняється від традиційних моделей управління фокусом на внутрішній мотивації, залученості та довірі працівників, а також партнерських відносинах між керівництвом і персоналом. Ключовими рисами підходу є ціннісна інтеграція, людиноцентричність, етичність управлінських практик, орієнтація на довгостроковий розвиток і формування довіри, що забезпечує стабільність внутрішнього середовища та здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх змін. У статті виокремлено основні складові ціннісно-орієнтованого управління: систему корпоративних цінностей, мотиваційну політику, комунікаційну культуру, лідерство, розвиток компетенцій та соціальну відповідальність. Підкреслюється роль корпоративних цінностей у визначенні етичних і поведінкових норм взаємодії, а мотиваційна політика поєднує матеріальні та нематеріальні стимули, що сприяє підвищенню залученості працівників і розвитку соціального капіталу. Значна увага приділяється комунікаційним процесам та лідерству, які формують довіру, натхнення та відчуття спільної мети. Інтеграція ЦОУП у ресурсну стратегію підприємства забезпечує синергетичний ефект між людським, фінансовим, матеріальним, інформаційним, інтелектуальним і нематеріальним капіталом. Це дозволяє підвищувати продуктивність праці, стимулювати інноваційність і зміцнювати організаційну стійкість. У статті наведено системну модель взаємозв’язку ЦОУП і ресурсної стратегії, яка ілюструє, як через корпоративні цінності, управлінські рішення та комунікаційні зв’язки забезпечується ефективне використання ресурсів і реалізація стратегічних цілей. Запропоновані підходи демонструють, що ціннісно-орієнтоване управління персоналом виступає не окремою функцією, а інтегральною частиною ресурсної архітектоніки підприємства, що визначає його здатність до інноваційного розвитку, самовдосконалення та формування стійких конкурентних переваг у динамічному бізнес-середовищі.
Методи оцінки впливу міжнародної допомоги на стійкість українських підприємств у період війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Нечаєва, Ірина Анатоліївна; Сосновський, Максим Сергійович
Метою дослідження є розробка та апробація інтегрованої методики оцінки впливу міжнародної допомоги на стійкість українських підприємств у період війни, яка поєднує кількісні та якісні підходи, враховує специфіку зовнішніх ризиків і дозволяє об’єктивно визначити ефективність підтримки з боку міжнародних донорів для формування практичних рекомендацій щодо підвищення економічної стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. У статті розглянуто сучасні підходи до оцінки впливу міжнародної допомоги на стійкість українських підприємств у період війни. Визначено, що стійкість підприємства в умовах воєнного стану є комплексною характеристикою, яка охоплює здатність до збереження основної діяльності, адаптації до змін зовнішнього середовища, підтримки фінансової стабільності, забезпечення зайнятості, розвитку інновацій та залучення інвестицій. Міжнародна допомога, що надається у вигляді фінансових грантів, пільгових кредитів, технічної підтримки та освітніх програм, відіграє ключову роль у підвищенні стійкості бізнесу в Україні. Однак класичні методи оцінки ефективності такої допомоги не враховують специфіку воєнного періоду, що зумовлює потребу у створенні адаптованої моделі аналізу. У роботі запропоновано інтегровану методику RAISE (Resilience assessment of international support effects), яка поєднує кількісний аналіз (індекс стійкості, KPI), якісні оцінки (опитування, кейси) та коригування на зовнішні фактори (безпекові, макроекономічні ризики). На прикладі підприємства ТОВ «АгроПлюс» продемонстровано застосування методики RAISE для визначення реального впливу міжнародної допомоги. Результати дослідження підтверджують, що використання комплексної моделі дозволяє об’єктивно оцінити ефективність підтримки, виявити найбільш результативні інструменти, сформулювати рекомендації для донорів, держави та бізнесу. Практична цінність методики полягає у можливості її застосування для оцінки як окремих підприємств, так і цілих секторів економіки, що особливо актуально для України в умовах воєнної нестабільності.
Концепт моделювання впливу ризиків на діяльність виробничих підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнієнко, Андрій Миколайович; Гораль, Ліліана Тарасівна
Здійснивши експертизу наукових підходів щодо концепцій моделювання впливу ризиків на діяльність виробничих підприємств, виявлено їх дуалізм, який засвідчив розвиток концепції системного й інтегрованого моделювання в українських економічних школах і кількісно-ймовірнісну методологію у зарубіжних вчених. У цьому дослідженні запропоновано основу для формування власного концепту моделювання впливу ризиків на діяльність виробничих підприємств, який поєднує системність вітчизняних досліджень і аналітичну точність світових практик. Увагу зосереджено на нафтогазових підприємствах (зокрема, на геологорозвідувальних), які на цей час перебувають у зоні підвищеного ризику. У статті обґрунтовано необхідність розроблення інноваційного концепту моделювання впливу ризиків на діяльність виробничих підприємств, особливо в умовах BANI-світу, де традиційні лінійні методи оцінки ризиків є недостатніми. Особливу увагу приділено геологорозвідувальним підприємствам як критичному, високоризиковому елементу національної економіки. На основі аналізу наукових доробок у сфері ризикології запропоновано багатомірну систему показників ризику, згруповану за сімома категоріями: від геологічно-технічних та економічних і фінансових до психологічних і людських та цифрових. Ключовим елементом концепту є інтегральне моделювання, що передбачає використання методів нейромережевого моделювання (MLP, RBF, RNN/LSTM) для розрахунку єдиного інтегрального показника ризиковості. Обґрунтовано застосування самоорганізуючих карт Кохонена (SOM) для кластеризації ризикових профілів (Нейрокарти), візуалізації нелінійних зв'язків та обґрунтування вагових коефіцієнтів, що підвищує репрезентативність моделі. Висвітлено практичне значення концепту, що полягає у формуванні матриці зон ризику на основі інтегрального показника та можливості декомпозиції ризиковості за бізнес-процесами підприємств для здійснення онлайн-контролю та прийняття цільових управлінських рішень.
Цифровізація бізнес-середовища як домінантна складова соціально-орієнтованого управління підприємствами
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Колієнко, Олексій Миколайович; Сурай, Андрій Миколайович
У статті розглянуто цифровізацію бізнес-середовища як ключову домінанту трансформації управлінських парадигм в аспекті соціальної орієнтації підприємств. Обґрунтовано, що цифрові технології на сучасному етапі розвитку економіки стають не просто інструментами автоматизації чи оптимізації процесів, а стратегічними драйверами формування нового типу управління – соціально-орієнтованого, прозорого, інклюзивного й етичного. Метою статті є систематизація теоретичних аспектів цифровізації у сучасному економічному середовищі, що дозволить розглядати її як багатогранний процес впровадження цифрових технологій у всі сфери діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності, ефективності управління та створення нових можливостей для розвитку. Проведено критичний аналіз сучасного стану цифровізації підприємницького середовища в Україні та за кордоном з акцентом на її соціальний вимір. Виявлено, що хоча цифрові рішення активно впроваджуються у сферах маркетингу, фінансів, логістики, управління персоналом, водночас бракує системного підходу до використання цифрових інструментів саме в контексті реалізації соціальної відповідальності бізнесу, інклюзивного управління та формування довіри до підприємств з боку суспільства. Підкреслено, що цифровізація є підґрунтям для розбудови прозорої та відкритої системи управління, в якій враховується вплив бізнесу на зацікавлені сторони, забезпечується доступ до інформації, моніторинг екологічних і соціальних показників, підзвітність менеджменту тощо. У статті також систематизовано виклики, які виникають при впровадженні цифрових технологій у соціально-орієнтовану практику управління. Серед них: цифрова нерівність, ризики недотримання етичних стандартів під час обробки персональних даних, кібербезпека, нестача цифрових компетенцій у персоналу, опір змінам у корпоративному середовищі, відсутність регуляторних рамок для цифрово-соціального управління. Запропоновано напрями подолання цих викликів на основі адаптивного менеджменту, програм цифрового навчання та розвитку персоналу, підвищення цифрової грамотності менеджерів, розвитку цифрової інфраструктури та соціального діалогу в цифровому форматі. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні рекомендацій для підприємств щодо інтеграції цифрових стратегій в систему соціально-орієнтованого управління, зокрема: впровадження цифрових інструментів моніторингу соціальних впливів, використання онлайн-платформ для комунікації з громадськістю, впровадження цифрових KPI з соціальних показників, цифрове моделювання сценаріїв розвитку підприємства з урахуванням соціальних ризиків. Отримані результати можуть бути використані в управлінській практиці, у сфері розробки політик корпоративної соціальної відповідальності, цифрових трансформацій, а також у науково-освітній діяльності для підготовки фахівців з інноваційного та соціального управління. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом впливу цифровізації на соціальну інклюзію, розвиток етичного лідерства, стійкість підприємств в умовах криз, а також з розробкою цифрових індикаторів оцінки соціальної ефективності управління.
Цифрові платформи управління як інструмент трансформації та підвищення економічної безпеки підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Коваль, Віктор Васильович; Камінський, Олег Євгенович; Редьква, Оксана Зіновіївна; Онофрійчук, Олег Петрович; Капранова, Лариса Григорівна
Ключовим фактором забезпечення економічної безпеки України в умовах повномасштабної війни є трансформація цифрових систем управління в державному секторі. Метою статті є аналіз сервісів цифрових платформ управління як інструменту підвищення стійкості економіки та економічної безпеки підприємств. Доведено, що цифрові платформи забезпечують безперервність цифрових послуг для громадян і підприємств, підвищують прозорість, знижують ризики корупції та сприяють економічному відновленню. У статті пропонується математична економічна модель для кількісної оцінки впливу цифровізації на економічну безпеку. Модель пояснює взаємозв'язок між ступенем цифрової трансформації, індексом сукупних загроз і рівнем економічної безпеки та включає функцію втрат для кількісної оцінки економічних втрат, спричинених недостатньою цифровізацією. Перевірка з використанням реальних даних підтверджує застосовність моделі. Результати моделювання засвідчили, що для забезпечення економічної стабільності критично важливо досягти рівня цифровізації, що перевищує 75%. Обґрунтовано необхідність системної цифровізації як стратегічного пріоритету для зниження макроекономічних ризиків і забезпечення сталого функціонування підприємств. Надалі можна використовувати мультиагентне моделювання для глибшого аналізу цифрової екосистеми у забезпеченні економічної безпеки підприємств. У світлі цифрової трансформації та гібридних загроз у статті пропонується багатоагентна економіко-математична модель для оцінки економічної безпеки держави та бізнесу. Диференціальні рівняння, що враховують вплив таких елементів, як прозорість, фінансування, доступність послуг та обсяг інцидентів, використовуються для характеристики динаміки цифрової довіри, ризиків атак і збитків. Враховуючи обмеження ризиків і ресурсів, запропонована цільова функція максимізує інтегральну міру цифрової ефективності.

Browse

Recent Submissions