Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/699

Browse

Now showing 1 - 20 of 45

Проблеми збереження лісових, водних ресурсів і біологічного різноманіття в умовах кліматичних змін
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Шевченко, Олександр Вікторович
У статті досліджено комплексний аналіз сучасного стану природного капіталу та визначено вплив глобальних кліматичних змін на функціонування екосистем. Основна увага приділялася оцінці ролі лісових масивів у формуванні вуглецевого балансу через поглинання вуглекислого газу та виділення кисню; збереженню біологічного різноманіття, захисту ґрунтів і водних об’єктів від деградації, а також забезпеченню екологічних послуг, що сприяють підвищенню якості життя населення. Застосування методів компаративного аналізу та прогнозування показало, що підвищення температури, зниження опадів і посилення екстремальних погодних явищ спричиняють суттєві зміни в структурі лісових і водних ресурсів, що негативно впливає на їхню продуктивність і стійкість. Виявлено, що, незважаючи на значний природно-ресурсний потенціал, нерівномірність розподілу лісів і недостатнє використання їх можливостей створюють додаткові ризики для економічної стабільності регіонів. Дослідження приділяє особливу увагу взаємозв’язку між змінами клімату та біологічним різноманіттям, адже порушення природного балансу екосистем призводить до зменшення ареалів поширення окремих видів, появи інвазивних видів, а також до зниження адаптаційних можливостей живих організмів. Біорізноманіття, яке є запорукою екологічної стійкості, здатне пом’якшувати наслідки кліматичних змін, проте його втрата створює потенційну загрозу для функціонування природних систем. У зв’язку з цим інтеграція економічних і екологічних підходів стає необхідною для розробки ефективних стратегій збереження природного капіталу, що дозволить забезпечити сталий розвиток і адаптацію екосистем до змін клімату. Результати дослідження свідчать про необхідність впровадження інноваційних управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію використання лісових і водних ресурсів, а також на збереження біологічного різноманіття в умовах постійних екологічних викликів. Розроблені моделі еколого-економічного аналізу дозволяють виявити основні фактори, що впливають на стійкість природних систем, і запропонувати комплекс заходів, які сприятимуть зниженню негативних наслідків антропогенних впливів і кліматичних змін. Це дослідження є важливим кроком у напрямку формування інтегрованих підходів до управління природними ресурсами, що мають значний потенціал для підвищення екологічної безпеки та економічної стабільності регіону.
Модель прогнозування продукції тваринництва за допомогою FB-Prophet
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кулик, Анатолій Борисович; Лісовська, Валентина Петрівна; Щекань, Надія Петрівна
У статті проаналізовано підходи до прогнозування чисельності поголів’я свиней у Полтавській області на основі методів аналізу часових рядів. Дослідження спрямоване на вдосконалення моделей, які враховують специфічні умови регіону, сезонні коливання, а також вплив зовнішніх факторів, таких як економічні та соціальні кризи. Основною метою роботи є прогнозування динаміки розвитку поголів’я свиней і визначення оптимального періоду для такого прогнозування. Для виконання дослідження використано модель Prophet, що дозволяє ефективно враховувати сезонні тренди, забезпечуючи високу точність прогнозів навіть у складних економічних умовах. Представлено динаміку чисельності поголів’я свиней за період 2007–2024 років, яку проілюстровано графічно. Проведено аналіз статистичних характеристик часового ряду, таких як середнє значення, середнє квадратичне відхилення, мінімальні та максимальні значення, асиметрія і ексцес. Визначено й оцінено точність прогнозу за допомогою метрик RMSE, MAE та MAPE для різних термінів прогнозування. Оптимальним виявився 12-місячний період прогнозу. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування отриманих моделей для обґрунтованого прийняття управлінських рішень у сфері тваринництва. Використання таких моделей сприяє оптимізації процесів планування, виробництва, зберігання та реалізації продукції, що дозволяє знизити ризики, пов’язані зі змінами ринкової кон’юнктури та зовнішніми загрозами. Розроблені підходи можуть стати основою для стратегічного планування розвитку аграрних підприємств, покращення їх економічних показників і забезпечення стабільності галузі. Отримані результати є цінними як для наукових досліджень, так і для практичної діяльності в агропромисловому секторі, забезпечуючи підтримку управлінських рішень на різних рівнях – від оперативного планування до розробки регіональних програм розвитку.
Виклики вимірювання ділових очікувань і невизначеності бізнесу в умовах трансформації до BANI-світу: статистичний підхід
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Чала, Тетяна Георгіївна; Юхименко, Марія Станіславівна
Розглянуто трансформацію ділових очікувань бізнесу в умовах сучасного BANI-світу (крихкий, тривожний, нелінійний, незрозумілий), що прийшов на зміну VUCA-середовищу. Досліджено значення ділових очікувань як ключового інструменту економічного аналізу, зокрема їхній вплив на прийняття рішень, інвестиційну активність, зайнятість і ціноутворення. Основну увагу приділено адаптації бізнесу в Україні до умов BANI-світу та методологічним підходам до вимірювання невизначеності й ділових настроїв. У статті визначено міжнародні та національні організації, які займаються розробкою методології збору даних щодо ділових очікувань. Особливу увагу приділено аналізу методик, таких як PMI (Purchasing Managers' Index), що використовується для визначення економічної активності, та гармонізованої програми ЄС BCS (Business and Consumer Surveys). Дослідження базується на огляді міжнародних і національних індикаторів, зокрема індексів довіри, економічних настроїв, зайнятості та невизначеності, які дозволяють оцінювати циклічні зміни в економіці. Наведено приклад індексу ділової впевненості, який наразі в Україні відображає загальну тенденцію до скорочення економічної активності в умовах кризи. Також авторами проаналізовано Барометр бізнесу, ініційований Торгово-промисловою палатою України, як важливий інструмент для прогнозування ринкових умов. Цей індекс враховує стан справ у ключових секторах економіки – виробництві, будівництві, торгівлі та послугах – і дозволяє оцінити поточний стан та очікування бізнесу. Методологія розрахунку Барометра бізнесу базується на PMI, що забезпечує зіставність із міжнародними стандартами. Загальний висновок статті полягає в тому, що вимірювання ділових очікувань у BANI-світі вимагає постійного вдосконалення методології і підходів. В умовах високої невизначеності особливе значення набувають адаптивність і здатність до швидкої реакції на зміну економічних умов. Український бізнес потребує подальшої підтримки та розвитку інструментів прогнозування, щоб ефективно інтегруватися у глобальні економічні процеси та подолати виклики сучасного світу.
The Role of Social Media in Promoting Volunteer Initiatives and Shaping Communities
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Iefimova, Ganna V.; Єфімова, Ганна Вікторівна; Pashchenko, Kseniia O.; Пащенко, Ксенія Олексіївна
The aim of the article is to study the impact of social media on the development of volunteer initiatives and the formation of long-term volunteer communities. The article examines the role of social media in promoting volunteer initiatives and shaping long-term communities. Considered are the communication mechanisms in social networks that contribute to the mobilization of volunteers, coordination of their activities, and support of interaction among community members. An analysis of the impact of social media on attracting new volunteers and transforming short-term civic engagement into sustained participation in volunteer projects has been conducted. The methodological basis of the research is an interdisciplinary approach that combines content analysis of social platforms, study of successful volunteer initiatives, and analysis of literary sources. An analysis of the functions of various social media in the context of informing, engaging the audience, and building trust has been carried out. Special attention is given to studying strategies for the efficient use of social media for volunteer activities, including methods of engagement, audience interaction, and building public trust. The factors contributing to active user engagement have been analyzed, and key approaches to building successful digital volunteer campaigns have been identified. The study demonstrates that the effectiveness of using social media in volunteer activities is determined by factors such as communication speediness, interactivity, visual components, and information transparency. It is determined that digital platforms can create sustainable volunteer communities, ensuring long-term citizen participation in social initiatives. Based on the obtained results, recommendations have been developed to optimize the use of social media to enhance the efficiency of volunteer projects, particularly regarding platform selection, content strategies, and audience interaction methods.
Заощадження домогосподарств та їх вплив на економіку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Славкова, Алла Аркадіївна; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна
Метою статті є аналіз заощаджень домогосподарств, їхньої ролі у розвитку економіки України, визначення основних проблем у цій сфері та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їхнього впливу на економічне зростання і фінансову стабільність країни. Проблема впливу заощаджень домогосподарств на розвиток економіки України є актуальною з огляду на їх значний потенціал як джерела інвестиційних ресурсів. Економічна нестабільність, низький рівень довіри до фінансових установ, обмеженість інвестиційних можливостей та недостатня фінансова грамотність населення обмежують роль заощаджень у стимулюванні економічного зростання. Заощадження домогосподарств в Україні становлять незначну частку ВВП і мають слабкий вплив на доходи бюджету, що свідчить про недосконалість механізмів їх мобілізації та інтеграції у фінансовий обіг. У дослідженні використано методи економічного аналізу, зокрема, порівняння динамічних рядів, статистичні методи для оцінки частки заощаджень у макроекономічних показниках та доходах бюджету, а також коефіцієнти еластичності для оцінки взаємозв'язків між показниками. Аналітичний підхід ґрунтується на вивченні офіційної статистики за 2019–2024 роки. Дослідження показало волатильність динаміки активних заощаджень домогосподарств, особливо в періоди економічних криз, таких як пандемія COVID-19 та війна. Частка заощаджень у ВВП залишалася низькою – від 0,34 % до 0,77 %. Коефіцієнт еластичності заощаджень демонстрував високу волатильність, що свідчить про слабку інтеграцію заощаджень в економічні процеси. Доходи державного бюджету від активних заощаджень зросли у 2023–2024 роках, однак залишаються незначними порівняно із загальними доходами бюджету. Заощадження домогосподарств в Україні мають обмежений вплив на економіку через економічну нестабільність, низьку довіру до банків та слабку еластичність до ВВП. Для покращення ситуації необхідно забезпечити стабільність фінансової системи, розвивати фінансові продукти, запроваджувати податкові стимули, освітні програми та стимулювати інвестиції. Загалом необхідно створювати умови для інтеграції заощаджень населення у продуктивний сектор економіки.
Податкова політика держави у системі регулювання економічного розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поляков, Михайло Йосипович
Метою статті є розкриття та поглиблення теоретико-методологічних положень щодо сутності та значення податкової політики держави у регулюванні економічних процесів. Досліджено інструментарій податкової політики в контексті сприяння процесам стійкого економічного зростання. Визначено, що для довгострокового економічного розвитку важливою передумовою є стимулювання сукупної пропозиції. Представники теорії «економіки пропозиції» обґрунтовують доцільність встановлення помірного рівня оподаткування для економічних суб’єктів задля формування сприятливих умов для розвитку економіки. Здійснено аналіз індикатору співвідношення податкових надходжень до ВВП у державах – членах Європейського Союзу та Україні у 2000–2023 рр. Визначено відмінності податкового навантаження у країнах ЄС. Країни Центральної Європи і Балтії характеризуються нижчим рівнем оподаткування порівняно з країнами Західної та Північної Європи. Зазначене обумовлено потребою формування конкурентних переваг їх податкових систем. Визначено, що механізм оподаткування доходів населення виконує перерозподільну функцію. У переважній більшості країн ЄС, за винятком Румунії, Болгарії, Естонії та Угорщини, функціонує прогресивна шкала оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Цей підхід забезпечує реалізацію принципу соціальної справедливості, однак потребує належного обґрунтування шкали прогресії та високого рівня результативності використання коштів платників податків. Виявлено, що з метою елімінації негативних ефектів оподаткування на економіку держави – члени ЄС протягом 2000–2023 рр. зменшували ставки податку на доходи та корпоративного податку. В середньому ставки податку на доходи понизили на 6 в. п. до 38,7 %, корпоративного податку – на 11 в. п. до 21,2 %. Крім регулювання податкових ставок, важливим інструментом податкового регулювання економічного розвитку є цільові податкові пільги. Обґрунтовано доцільність подальшої цифровізації механізму адміністрування податків, удосконалення податкового комплаєнсу та підвищення дієвості заходів протидії схемам тіньової економіки.
Оцінка потенціалу децентралізованих фінансів (DeFi) як альтернативи традиційним фінансовим послугам в умовах розвитку цифрової економіки та Web3
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Манойленко, Олександр Володимирович; Кузнецова, Світлана Олександрівна; Писаковський, Антон Олексійович
У статті досліджено концепцію децентралізованих фінансів (DeFi) як однієї з ключових інновацій сучасної цифрової економіки, що має потенціал докорінно змінити традиційні підходи до надання фінансових послуг. Здійснено аналіз основних характеристик DeFi-протоколів, їх функціональних можливостей та відмінностей від централізованих фінансових інститутів. Особливу увагу приділено аналізу таких переваг DeFi, як відкритість доступу до фінансових продуктів, прозорість транзакцій, автоматизованість процесів на основі смарт-контрактів і зменшення залежності від централізованих посередників. Водночас окреслено ключові проблеми розвитку DeFi, серед яких висока технологічна складність, регуляторна невизначеність, фінансова волатильність активів та ризики, пов’язані з уразливістю смарт-контрактів. У статті підкреслено необхідність створення інструментів комплексної оцінки інвестиційного потенціалу DeFi-протоколів, оскільки традиційні методи аналізу, засновані переважно на показниках прибутковості чи ліквідності, не відображають повною мірою специфіку децентралізованих систем. У відповідь на цю проблему запропоновано концепцію багатофакторного індикатора DIAD (DeFi Investment Attractiveness Dashboard), який дозволяє інтегрувати оцінку фінансових параметрів (прибутковість, волатильність, ліквідність), інституційних характеристик (рівень децентралізації управління) та поведінкових змінних (активність користувачів) у єдину модель. Розроблена методика надає змогу здійснювати об'єктивне міжплатформне порівняння різних DeFi-протоколів, що має важливе значення для ухвалення обґрунтованих інвестиційних рішень у високоризиковому середовищі цифрових активів. Стаття формує теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень ефективності децентралізованих платформ, розроблення стратегій управління ризиками в DeFi-секторі, а також розвитку нормативних ініціатив, спрямованих на забезпечення стійкості нової фінансової екосистеми в умовах Web3. Отримані результати мають практичне значення для інвесторів, розробників децентралізованих застосунків і регуляторних органів, що працюють над інтеграцією інноваційних фінансових технологій у глобальну економіку.
Особливості обігу криптовалют та фіскальні аспекти криптовалютних операцій: огляд вітчизняних і зарубіжних практик
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Крихівська, Наталія Олегівна; Ромашко, Олександра Михайлівна; Гребенюк, Надія Василівна; Марків, Марія Михайлівна
Метою статті є дослідження та аналіз сучасного стану законодавства щодо регулювання криптовалютних активів в Україні, а також, враховуючи зарубіжний досвід, виокремлення рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняних законодавчих ініціатив для забезпечення прозорості, безпеки та ефективності криптовалютного ринку. Для досягнення мети використовувався порівняльний аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних. Основною гіпотезою є те, що ефективне регулювання криптовалют може покращити економічну стабільність країни. Виявлено, що криптовалюти потребують комплексного підходу для регулювання, враховуючи світовий досвід і специфіку національного законодавства. Методика дослідження передбачала аналіз наявних нормативних актів, вивчення практик регулювання криптовалют в окремих країнах, проведення порівняльного аналізу. Оцінка правових прогалин і розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України були основними завданнями. Здійснено оцінку сучасного стану регулювання криптовалют в Україні, наведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Охарактеризовано проблеми, пов'язані з оподаткуванням криптовалют, а також виділено ключові напрямки розвитку цієї сфери в Україні. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні понять і категорій, що стосуються криптовалют і їх регулювання, а також в аналізі наукових підходів до вирішення правових проблем. Практичне значення полягає в розробці рекомендацій для удосконалення національного законодавства, що сприятиме розвитку криптовалютного ринку. Оригінальність дослідження полягає у порівнянні українського законодавства з міжнародними стандартами та виявленні нових підходів до регулювання криптовалют. Основні висновки стосуються необхідності вдосконалення законодавчої бази та розробки конкретних правових механізмів для ефективного контролю цієї сфери.
Цифрові фінанси у контексті розвитку цифрової людини
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія Олегівна
Метою цієї статті є дослідження соціальних, психологічних, соціоінституційних трансформацій у цифрову епоху для збереження людиною своєї самості. У статті охарактеризовано вплив цифрових фінансових технологій на особистість шляхом щільної інтеграції у звичайне буття та форсованого розповсюдження фінансово-орієнтованих патернів поведінки, які стимулюють розвиток цінностей нового формату, зокрема цінність процесуючого споживання. У роботі з’ясовано, що цифрове суспільство споживання розвиває у суб’єктів інноваційні соціальні модуси. Зокрема, користувачі послуг цифрового світу стають «суб’єктами враженими» і під впливом цифрових технологій розвивають особливу толерантність до цифрових фінансових послуг. При цьому процесуюче споживання активізується безвідносно до економічної доцільності та фінансової дисципліни. За таких умов споживачі фінансових послуг демонструють характерну особливість сучасного соціального характеру – намагання уникнути відповідальності, перекласти її на технології. Перекладання відповідальності на технології загрожує не тільки втратою економічної свободи, але втратою суб’єктності, самості, нівелюванням цінності економічної активності. За цифрового переходу процесуюче споживання може ставати на місце продуктивної діяльності, створюючи умови для нівелювання еволюційно спроможних механізмів індивідуалізації особистості. Важливу роль у цих процесах відіграє визначеність цифрового світу, що формує цифрову людину як таку, що прагне патерналістичного впливу, стає все менше спроможною до інновації та свободи волі.
Концептуалізація публічної компоненти зелених фінансів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Горин, Володимир Петрович; Сидор, Ірина Петрівна; Була, Павло Вікторович; Мудрий, Тарас Петрович
У статті подано теоретичне обґрунтування публічної компоненти зелених фінансів. Узагальнення наукових поглядів представників вітчизняної та зарубіжної економічної науки щодо сутності та структури зелених фінансів дало можливість виокремити у їхньому складі публічну та приватну компоненти. Публічна компонента зелених фінансів охоплює фінансові відносини за участю держави, які супроводжують формування і використання фінансових ресурсів на реалізацію екологічних цілей сталого розвитку. Розкрито загальні та специфічні ознаки публічних зелених фінансів, а також принципи їхнього функціонування, до яких належать імперативність, стратегічна орієнтованість, узгодженість інтересів (інклюзивність). Особливу увагу приділено розкриттю основних рис інструментів зелених фінансів, які органи публічної влади використовують при формуванні та використанні фінансових ресурсів на втілення цілей екологічної складової сталого розвитку. Відповідно до характеру дії ці інструменти розмежовано на фіскальні, регуляторні та універсальні. Фінансові інструменти публічних зелених фінансів також запропоновано розрізняти відповідно до змісту операцій, у яких вони задіяні (при формуванні або використанні фінансових ресурсів), але ознакою частини таких інструментів (гранти, зелені кредити) є їх універсальність. Охарактеризовано ключові риси та проблемні аспекти екологічного оподаткування, впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, інноваційних схем конверсії боргових зобов’язань держави в обмін на фінансування зелених проєктів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу бюджетні програми, які належать до сфери зелених фінансів, мають не тільки екологічне, але й безпекове значення, спрямовані на зниження залежності України від імпортних енергоресурсів і підтримання енергосистеми країни у функціональному стані. Перспективи подальших досліджень щодо теоретичного обґрунтування публічних зелених фінансів полягають у дослідженні чинників зовнішнього середовища, які впливають на параметри їхнього розвитку, а також вироблення формалізованих підходів до оцінювання впливу інструментарію публічних фінансів на показники екологічного розвитку держави.
Діяльність банків України на ринку ОВДП як чинник фінансово-інтермедіаційного парадоксу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Вергелюк, Юлія Юріївна; Ганцяк, Михайло Олегович
Актуальність теми статті пояснюється тим, що банки України попри несприятливі макроекономічні умови володіють значною ліквідністю та ілюструють значний додатній фінансовий результат. Водночас темпи кредитної підтримки економіки залишаються низькими, тоді як банківські установи України активно залучені до ринку ОВДП. Метою статі є обґрунтування присутності проявів фінансово-інтермедіаційного парадоксу, що проявляється в надмірній активності банківських установ України на ринку ОВДП. Це доводиться шляхом аналізу діяльності банків України на ринку державних боргових інструментів, а також оцінки їх кредитної активності. Зокрема, в статті наведено розрахунок показника кредитного проникнення, який відображає частку виданих банками кредитів у ВВП. На тлі аналогічного показника зарубіжних країн в Україні цей показник демонструє недостатній рівень. Навіть не зважаючи на низьку економічну активність та ряд проблем, що пов’язані з воєнними діями, попит на кредитні ресурси зберігається для певних категорій бізнесу. Проте банки з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин не задовольняють його. Проаналізовано динаміку індикатора, який відображає допустиму активність банків на ринку ОВДП, а саме співвідношення їх інвестицій до депозитів. Ліміт даного показника встановлено на рівні 35%, а отже означає, що депозитна база не повинна використовуватись для боргового фінансування бюджету більш як на цю частку. Втім, в Україні в аналізованому періоді показник перевищував заданий ліміт. Банки активно задовольняють попит на внутрішньому ринку державних боргових інструментів, що підтверджується структурою власності українських ОВДП. Національний банк України також займає суттєву частку серед власників ОВДП. У статті описано причини попиту на ОВДП серед банків України. Вагому зацікавленість формує політика центрального банку, з-поміж іншого йдеться про стимулюючі заходи НБУ, наприклад, можливість використовувати ОВДП для застави під кредити рефінансування та формувати резерви в ОВДП. Облікова політика знаходить своє відображення у вартості кредитних послуг банків і середньозважених ставках за ОВДП. Останні демонструють більше значення, а враховуючи надійність, є конкурентною альтернативою кредитуванню економіки. В підсумку зазначається, що активність банків на ринку ОВДП може бути однією з причин витіснення кредитної активності та є чинником формування фінансово-інтермедіаційного парадоксу в банківській системі Україні.
Регулювання ринку страхування: чи змінила нова редакція Закону України «Про страхування» підходи доступу до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків?
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У статті досліджено норми Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування, а також здійснено їх порівняння із аналогічними нормами, які були у старій редакції Закону. Визначено, проаналізовано та здійснено порівняння змісту статей старої та нової редакцій Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування. У результаті дослідження встановлено, що у чинній редакції Закону суттєво розширено можливості страхових компаній у доступі до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків під час укладення та дії договору страхування. Так, розширено право страхової компанії не тільки запитувати у страхувальника будь-які документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику, але й визначати основні критерії та вимоги до інформації, що має істотне значення для оцінки страхового ризику. При цьому жодних обмежень щодо використання саме генетичної інформації (у тому числі результатів генетичних досліджень) людини чинним законом наразі не передбачено. Розширено обов’язки страхувальника повідомляти страховику будь-які обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (наприклад, людина знає результат свого генетичного аналізу, який показує ймовірність розвитку захворювання) не тільки під час укладення страхового договору, але й під час його дії, якщо такі обставини змінились (наприклад, людини зробила новий генетичний аналіз). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення якісного дослідження діяльності страхових компанії, які страхують ризики життя та здоров’я щодо виявлення та аналізу практичних випадків (звичайно, якщо такі були) застосування страховиками генетичної інформації людини з метою оцінки її страхових ризиків життя та здоров’я та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування.
Методологія стратегування розвитку підприємств за моделлю економічних відносин економіки вражень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ястремська, Олеся Олександрівна
Зміни у життєдіяльності суб’єктів господарювання вимагають розроблення нового теоретичного підґрунтя, методологій, методичного забезпечення, практичних рекомендацій, які були б здатні як відповідати викликам сьогодення, так і надавати можливість формувати стратегічні перспективи їх розвитку. Тому в статті виокремлено основні сучасні трансформаційні зміни економічних відносин, нові моделі економіки та переважні тенденції основних економічних процесів. На цій основі доведено, що однією із перспективних моделей економіки сьогодення є економіка вражень, складність якої вимагає від підприємств змін у процесах стратегічного управління, які втілюються у стратегуванні – його новому напрямі – стратегічному мисленні. Використання стратегування є доцільним для розроблення стратегій розвитку підприємств із урахуванням нової моделі економіки – економіки вражень. Тому метою статті є висвітлення пропозицій із формування методології стратегування розвитку підприємств в умовах розбудови економіки вражень в Україні. Об’єктом є процес стратегування розвитку підприємства, предметом – складна, динамічна, цілісна, субординована система різноманітних методів, принципів, рівнів і форм методологій пізнання і функціонування процесу стратегування, що реалізуються з урахуванням конкретних умов становлення економіки вражень. Методами, використаними у статті, є аналіз, синтез, абстрагування, теоретичне узагальнення, структурно-логічний підхід, системний і комплексний підходи для обґрунтування методології стратегування розвитку підприємства в умовах економіки вражень. Основними новими результатами, викладеними у статті, є парадигма стратегування розвитку підприємств в умовах економіки вражень, її характеристики, функції та принципи реалізації. На основі обґрунтованої парадигми розроблено представлений науково-методологічний підхід за етапами стратегування, методами, з урахуванням особливостей і переваг моделі економіки вражень щодо раціональних та емоційних вражень від розвитку підприємств.
Ціноутворення як механізм управління діяльністю підприємства при виході на зовнішні ринки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Шевчук, Анна Леонідівна; Пиріжок, Стелла Євгеніївна; Іванюта, Павло Васильович
Метою статті є обґрунтування особливого значення ціноутворення під час здійснення операцій, укладання контрактів, визначення валютних котирувань і налагодження взаємовідносин, що здебільшого характеризує зовнішньоекономічну діяльність підприємства. На цій підставі з’ясовано, що зовнішньоекономічна діяльність не лише має обов’язкове значення у діловій сфері, де функціонує підприємство, а й має перспективний характер, у межах якого ціноутворення відіграє ключову роль. Саме це зумовлює використання відповідних методів дослідження ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства, зокрема: монографічний – за яким зовнішньоекономічна діяльність підприємства здебільшого ґрунтувалася і водночас деталізувалася коливанням валютних курсів; експертних оцінок – розглядалися різні точки зору щодо визначення ковзаючих цін під час укладання контракту; порівняння – проведені співвідношення відсоткових ставок при здійсненні підприємством власних зовнішньоторговельних операцій; екстраполяція – розраховані значення цінової надбавки під час реалізації випущеної на підприємстві готової продукції, чим зумовлюються торговельні операції. У статті розкрито сутність і обов’язковість ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємством. Доведено, що саме через ефективне ціноутворення зовнішньоекономічна діяльність стає чинником формування довершених ділових відносин з контрагентами, розширення ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності продукції та здатності управляти грошовими потоками. На цій підставі сформовано висновок, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства є виявом його здатності посилювати та диверсифікувати торговельні відносини з іншими контрагентами, а також ефективно управляти товарною політикою відповідно до досягнутих результатів.
Страхування як інструмент ризик-менеджменту в агробізнесі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Царенко, Дмитро Григорович; Халін, Станіслав Васильович
Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів страхування як інструменту ризик-менеджменту в агробізнесі. Встановлено, що ефективне використання страхування у поєднанні з іншими методами управління ризиками, такими як диверсифікація, фінансове планування та сучасні агротехнології, сприяє підвищенню стійкості сільськогосподарського бізнесу. Важливо правильно обирати страхові продукти, враховуючи особливості господарства, ризикові фактори та доступні державні програми підтримки. Доведено, що у світовій практиці застосовуються різні моделі страхування – комерційне, державне, державно-приватне партнерство та взаємне страхування. Кожна з них має свої переваги та недоліки, а їхня ефективність залежить від економічних і кліматичних умов конкретної країни. Визначено, що, попри важливість агрострахування, рівень його поширення залишається недостатньо високим. Це зумовлено як економічними, так і поведінковими факторами: високою вартістю страхових виплат, недовірою до страхових компаній, низькою обізнаністю фермерів, а також складністю страхових процедур. Для підвищення ефективності страхування в аграрному секторі необхідне вдосконалення державної підтримки, впровадження цифрових технологій (супутникового моніторингу, параметричних страховок, блокчейн-рішень) і підвищення рівня фінансової грамотності аграріїв. Обґрунтовано, що інноваційний підхід до страхування та посилення співпраці між державою, приватними страховиками та агровиробниками дозволять зробити систему агрострахування більш доступною, прозорою та ефективною. Це сприятиме підвищенню стійкості агробізнесу, збереженню фінансової стабільності фермерських господарств і забезпеченню сталого розвитку сільського господарства в умовах зростаючих ризиків. Таким чином, страхування не тільки знижує потенційні втрати, а й сприяє розвитку аграрного сектора, роблячи його більш передбачуваним і фінансово стабільним.
Інноваційні тенденції побудови сучасних систем управління підприємствами
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сластьяникова, Кристина Ігорівна; Бобринцев, Павло Вадимович
У статті визначено, що сучасний період розвитку світового господарства характеризується швидкими технологічними, економічними та соціальними трансформаціями, що вимагають адаптації систем управління підприємствами до нових умов. Розглянуто погляди сучасних науковців на сутність поняття «система управління». Обґрунтовано, що важливою складовою адаптації систем управління підприємствами до нових умов є впровадження інноваційних тенденцій у систему управління. Показано, що зазначені тенденції охоплюють використання новітніх технологій, таких як штучний інтелект (AI), великі дані (Big Data), Інтернет речей (IoT) та цифровізація, що сприяють підвищенню ефективності управлінських процесів і адаптивність підприємств до змінюваного середовища. На основі аналізу наукових публікацій зроблено висновок, що інновації, зокрема, в галузі автоматизації, гнучких методологій управління та цифрових платформ, є основою для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Доведено, що застосування таких інструментів, як ERP-системи, CRM-системи та BI-системи, дозволяє інтегрувати всі бізнес-процеси в єдину інформаційну платформу, забезпечуючи високий рівень управлінської ефективності. Акцентовано, що інноваційні підходи сприяють розвитку корпоративної культури, оптимізації витрат і зниженню ризиків. Виявлено основні інноваційні тенденції сучасної системи управління та здійснено схематичну оцінку їхнього впливу на ефективність діяльності підприємств. Надано класифікацію чинників, що сформувалися під впливом інноваційних тенденцій. Досліджено вплив технологічних, організаційних, соціальних та екологічних чинників на стратегічну стійкість підприємств. Встановлено, що інтеграція інноваційних технологій дозволяє підприємствам швидко реагувати на зміни, оптимізувати ресурси, знижувати витрати та підвищувати продуктивність.
Розвиток компетенцій підприємства в умовах диджиталізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сергієнко, Олена Андріанівна; Іпполітова, Інна Ярославівна
Активізація процесів, пов’язаних із диджиталізацією – проникненням цифрових технологій в усі сфери діяльності, створює широкі можливості для покращення діяльності підприємств, зокрема, для розвитку їх компетенцій, що дозволяє формувати та зміцнювати власні конкурентні переваги, забезпечити належний рівень своєї конкурентоспроможності. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних і ситуативних аспектів забезпечення розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації, побудові поведінкової моделі використання потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства, що формуються завдяки диджиталізації. Під час дослідження проаналізовано праці вітчизняних науковців, які висвітлювали актуальні питання забезпечення компетенцій підприємства та впливу на функціонування підприємств диджиталізації, застосовано ситуаційний та поведінковий підхід до управління підприємством, матричний аналіз, що дало змогу визначити сценарії трансформації потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації. Визначено основні вектори можливостей, які створює диджиталізація в контексті забезпечення розвитку компетенцій підприємств. Встановлено, що основними векторами можливостей є формування нових компетенцій, поліпшення існуючих компетенцій та підтримка нових і традиційних компетенцій підприємства. Побудовано поведінкову модель використання потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації та розроблено комплекс матриць трансформації можливостей розвитку компетенцій підприємств в умовах диджиталізації (трансформаційних матриць), залежно від стартової позиції підприємства за рівнем компетенцій в порівнянні з конкурентами. Встановлено, що майбутні дослідження мають бути присвячені розробці підходів до оцінки наявних компетенцій підприємства та прогнозуванню їх можливої зміни внаслідок впровадження цифрових технологій.
Моделі стратегічного управління інноваціями в контексті забезпечення конкурентоспроможності підприємств зернового ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Седіков, Денис Вадимович
У статті висвітлено теоретичні засади та практичні аспекти стратегічного управління інноваціями в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємств зернового ринку. Розглянуто ключові моделі інноваційного менеджменту, насамперед модель Хендерсона – Кларка, яка класифікує інновації за рівнем змін у компонентах і архітектурі продукту, концепцію відкритих інновацій Г. Чесбро, що передбачає залучення зовнішніх партнерів та ідей, а також модель проривних (дисруптивних) інновацій К. Крістенсена, здатних суттєво трансформувати ринок. На основі огляду останніх досліджень наголошено, що впровадження зазначених моделей сприяє гнучкій адаптації агропідприємств до динамічного середовища, дозволяє оптимізувати витрати, збільшувати врожайність і формувати довгострокові конкурентні переваги. Проаналізовано досвід провідних українських агрохолдингів (МХП, Кернел), які поєднують інкрементальні (поступові) та радикальні (проривні) інноваційні стратегії, застосовують формалізовані механізми генерації і відбору ідей, а також втілюють цифрові технології для створення єдиного інформаційного простору. Продемонстровано, що розвиток відкритих інновацій, зокрема через партнерства з науковими установами та стартапами, є вагомим чинником прискорення інноваційного процесу та подолання ризиків, притаманних агровиробництву. Досліджено адаптовану модель стратегічного управління інноваціями, що враховує сезонність аграрного циклу, високу капіталоємність технологій і необхідність безперервного вдосконалення агротехнічних рішень. Застосування такого підходу дає змогу підприємствам зернового ринку підвищувати ефективність виробництва, одночасно мінімізуючи виробничі та ринкові ризики.
Цифровізація та антикризове управління: стратегічні зміни для розвитку конкурентоспроможної екосистеми
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Рибалко-Рак, Леся Андріївна; Гусаковська, Тетяна Олександрівна; Опришко, Володимир Іванович
Цифровізація кардинально змінює підходи до управління кризовими ситуаціями. Використання великих даних (Big Data), штучного інтелекту (ШІ, англ. artificial intelligence, AI), блокчейн-технологій (Blockchain або Block Chain) та автоматизації дозволяє організаціям і підприємницьким екосистемам швидше реагувати на виклики, ефективніше управляти ризиками та мінімізувати наслідки криз. У сучасних умовах глобальної нестабільності, яку викликають, зокрема, економічні кризи, пандемії, геополітичні конфлікти, цифрові технології стають не лише інструментом оптимізації, а й засобом виживання господарюючих суб’єктів на ринку. Впровадження цифрових рішень трансформує бізнес-моделі, що дозволяє підприємницьким екосистемам залишатися конкурентоспроможними. Тому дослідження наукової проблеми щодо впровадження стратегічних змін у сфері цифровізації та антикризового управління для розвитку конкурентоспроможної екосистем є актуальним завданням науковців і практиків в умовах сьогодення. Мета статті полягає в узагальненні та обґрунтуванні ключових стратегічних змін у сфері цифровізації та антикризового управління для розвитку конкурентоспроможної екосистем. У статті досліджено сучасні виклики та ризики, що впливають на стратегії цифровізації в умовах криз, визначено вплив цифрових технологій на антикризове управління підприємствами та економічними системами, ідентифіковано ключові стратегічні зміни у сфері цифрової трансформації, обґрунтовано роль цифрових екосистем у формуванні конкурентоспроможності. Завдання дослідження було досягнуто за допомогою системи методів. Зокрема, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції використовувалися для визначення сутності та особливостей об'єкта і предмета дослідження. Методи наукової абстракції, логічного аналізу та порівняння дали змогу встановити причини, фактори та наслідки впливу на об’єкт і предмет дослідження. Комплексний і системний підходи забезпечили всебічну оцінку досліджуваних процесів. Подальші наукові розвідки можуть зосереджуватися на поглибленому теоретичному аналізі, розвитку нових методів, практичних застосуваннях та інтеграції міждисциплінарних підходів.
Методологія стратегічного управління інтернаціоналізацією бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Прокопчук, Оксана Андріївна
Метою дослідження є розкриття сутності бізнес-інтернаціоналізації через ідентифікацію її мотивів, типів, форм і методів; удосконалення концептуального розуміння системи стратегічного управління інтернаціоналізацією бізнесу, що враховує глибоку диверсифікованість цього процесу та необхідність його інтеграції у бізнес-модель компанії в умовах високого рівня турбулентності міжнародного середовища. У статті розкрито сутність інтернаціоналізації бізнесу через системне дослідження її мотивів і ризиків, типів, форм і методів реалізації. Обґрунтовано, що систему управління інтернаціоналізацією бізнесу доцільно розглядати як сукупність трьох сегментів: «модель стратегічної поведінки суб’єкта бізнесу» – «цільова стратегія» – функціональна (ситуаційна) стратегія інтернаціоналізації. Аргументовано, що в рамках моделі стратегічної поведінки, якаeco може бути етноцентричною, поліцентричною, регіоцентричною чи геоцентричною, відбувається реалізація стратегії інтернаціоналізації, яка обирається відповідно до цілей бізнес-суб’єкта і його поточної конкурентної позиції на ринку. У разі фокусування підприємства на експансії нових ринків стратегічне управління інтернаціоналізацією ґрунтується на глибокому стратегічному аналізі та системі ключових управлінських рішень щодо типу та форми інтернаціоналізації, її часу та динаміки, бізнес-напряму, що просуватиметься на новий ринок. Забезпечуючими інструментами функціонування сформованої системи стратегічного управління інтернаціоналізацією мають бути швидкість, гнучкість, адаптивність, варіативність, які сприятимуть ефективній інтеграції процесу інтернаціоналізації у бізнес-модель компанії.

Browse

Recent Submissions