Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/699

Browse

Now showing 1 - 20 of 45

Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.
Динаміка та перспективи розвитку світового ринку природного газу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабічев, Анатолій Валерійович; Рахматіллаєва, Каміла Баходіржонівна
Ринок природного газу – одна з основних складових паливно-енергетичного комплексу, розвиток і функціонування якого суттєво впливають на рівень енергетичної безпеки та забезпеченість джерелами енергії кожної країни. Метою статті є дослідження динаміки та перспектив розвитку світового ринку природного газу. У статті проаналізовано обсяги світової торгівлі трубопровідним газом та скрапленого природного газу (СПГ). Доведено, що за аналізований період міжнародна торгівля СПГ зростала значно швидшими темпами порівняно з торгівлею трубопровідним газом. Проаналізовано зміну попиту на природний газ по країнах та регіонах у 2000–2024 рр. Запропоновано прогнозне зростання світового ринку природного газу. Прогнозоване зростання пояснюється переходом до чистої та відновлюваної енергії, розвитком промислового сектору в економіках країн, що розвиваються, збільшенням використання газу в транспортному секторі, зростанням темпів і обсягів виробництва електроенергії на основі газу, а також розвитком транспортної інфраструктури та морського забезпечення для транспортування газу. Серед основних тенденцій, що характеризують глобальний ринок природного газу, слід зазначити інвестиції у відновлювані джерела енергії для сталого видобутку з родовищ, стратегічне співробітництво у виробництві пропану з відновлюваних джерел, а також злиття та поглинання нафтогазових підприємств. Загалом очікується, що в найближчі кілька років обсяг ринку природного газу істотно зросте та до 2029 року досягне 1670,84 млрд дол. США. Перспективними напрямами подальших досліджень є аналіз стану та динаміки впливу розвитку відновлюваної енергетики на ринок природного газу, а також вивчення трансформації регіональних ринків.
Національні системи захисту прав інтелектуальної власності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поворозник, Микола Юрійович
У статті досліджено особливості національних систем інтелектуальної власності (далі – ІВ) в контексті міжнародної інституціоналізації технологічного обміну. Аналіз національних систем захисту прав інтелектуальної власності показав, що найвищого рівня розвитку досягли країни-лідери світового інноваційного прогресу. Підтверджено, що найбільшу ефективність наразі демонструють системи захисту Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу завдяки високому рівню захисту ІВ. Їхні системи захисту надійні та прогнозовані, що підтверджено процедурами ідентифікації прав інтелектуальної власності. Основними особливостями системи захисту прав інтелектуальної власності, що діє в Німеччині, є, з одного боку, цілісність і комплексність її кримінально-правового захисту з максимальним урахуванням впливу економічних факторів, а з іншого боку – здійснення правосуддя за справедливою ціною, коли за умов доведення порушення суб’єктами господарювання прав ІВ чітко визначаються розмір виплат і порядок відшкодування завданих збитків. Особливості системи охорони прав інтелектуальної власності, що діє у Франції, випливають з кваліфікації патенту як найважливішого об'єкта ІВ, що охороняється законом. Визначено особливості японської системи охорони інтелектуальної власності, яка передбачає пріоритет суспільної корисності. Нині Японія характеризується значно вищою ефективністю впровадження результатів НДДКР у масове виробництво та швидкістю їх технічного вдосконалення. Зазначається, що в Китаї відбувся стрімкий прорив у розбудові національної системи захисту прав інтелектуальної власності, яка пройшла шлях від свого початкового стану до передових позицій у світі. Встановлено, що в результаті багаторічної співпраці держав у сфері охорони інтелектуальної власності створено розвинену та багатогранну нормативно-правову базу, яка регулює міжнародний науково-технічний обмін.
Штучний інтелект і квантові технології та їх роль у розвитку економіки США
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ліхота, Олександр Валерійович
У статті детально розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) та квантових технологій на економіку США. Акцентовано увагу на їхній ролі у трансформації ключових секторів, таких як фінансовий, охорона здоров’я, промисловість, енергетика та оборона. Метою дослідження є не лише аналіз останніх наукових досягнень у цих сферах, але й визначення основних викликів, з якими стикається суспільство при впровадженні нових технологій. Зокрема, зауважено на ризиках для ринку праці, оскільки автоматизація може призвести до скорочення робочих місць, а також на питаннях кібербезпеки, оскільки зростає ймовірність атак на інформаційні системи, що використовують ці інновації. Не менш важливим чинником є необхідність етичного регулювання, адже розвиток ШІ може створити загрози для прав людини та конфіденційності даних. Для досягнення поставленої мети у дослідженні використано методи аналізу та синтезу, що дозволили глибше оцінити вплив нових технологій на економічні процеси. Результати дослідження свідчать про те, що ШІ та квантові технології здатні суттєво підвищити ефективність виробництв, зменшити витрати та покращити якість продукції у різних секторах. У висновках надаються рекомендації для державного та приватного сектора щодо стимулювання інновацій, підготовки кваліфікованих кадрів, розробки ефективного регуляторного забезпечення та сприяння міжнародному співробітництву. Ці заходи можуть стати запорукою успішного впровадження нових технологій, що сприятиме не лише економічному зростанню, але й соціальному розвитку, забезпечуючи стійкість та конкурентоспроможність економіки США у глобальному контексті. Таким чином, у статті підкреслено важливість комплексного підходу до впровадження ШІ та квантових технологій, що дозволить максимально ефективно використовувати їхній потенціал для покращення якості життя населення та розвитку країни в цілому.
Розвиток компетенцій підприємства в умовах диджиталізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сергієнко, Олена Андріанівна; Іпполітова, Інна Ярославівна
Активізація процесів, пов’язаних із диджиталізацією – проникненням цифрових технологій в усі сфери діяльності, створює широкі можливості для покращення діяльності підприємств, зокрема, для розвитку їх компетенцій, що дозволяє формувати та зміцнювати власні конкурентні переваги, забезпечити належний рівень своєї конкурентоспроможності. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних і ситуативних аспектів забезпечення розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації, побудові поведінкової моделі використання потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства, що формуються завдяки диджиталізації. Під час дослідження проаналізовано праці вітчизняних науковців, які висвітлювали актуальні питання забезпечення компетенцій підприємства та впливу на функціонування підприємств диджиталізації, застосовано ситуаційний та поведінковий підхід до управління підприємством, матричний аналіз, що дало змогу визначити сценарії трансформації потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації. Визначено основні вектори можливостей, які створює диджиталізація в контексті забезпечення розвитку компетенцій підприємств. Встановлено, що основними векторами можливостей є формування нових компетенцій, поліпшення існуючих компетенцій та підтримка нових і традиційних компетенцій підприємства. Побудовано поведінкову модель використання потенційних можливостей розвитку компетенцій підприємства в умовах диджиталізації та розроблено комплекс матриць трансформації можливостей розвитку компетенцій підприємств в умовах диджиталізації (трансформаційних матриць), залежно від стартової позиції підприємства за рівнем компетенцій в порівнянні з конкурентами. Встановлено, що майбутні дослідження мають бути присвячені розробці підходів до оцінки наявних компетенцій підприємства та прогнозуванню їх можливої зміни внаслідок впровадження цифрових технологій.
Виклики вимірювання ділових очікувань і невизначеності бізнесу в умовах трансформації до BANI-світу: статистичний підхід
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Чала, Тетяна Георгіївна; Юхименко, Марія Станіславівна
Розглянуто трансформацію ділових очікувань бізнесу в умовах сучасного BANI-світу (крихкий, тривожний, нелінійний, незрозумілий), що прийшов на зміну VUCA-середовищу. Досліджено значення ділових очікувань як ключового інструменту економічного аналізу, зокрема їхній вплив на прийняття рішень, інвестиційну активність, зайнятість і ціноутворення. Основну увагу приділено адаптації бізнесу в Україні до умов BANI-світу та методологічним підходам до вимірювання невизначеності й ділових настроїв. У статті визначено міжнародні та національні організації, які займаються розробкою методології збору даних щодо ділових очікувань. Особливу увагу приділено аналізу методик, таких як PMI (Purchasing Managers' Index), що використовується для визначення економічної активності, та гармонізованої програми ЄС BCS (Business and Consumer Surveys). Дослідження базується на огляді міжнародних і національних індикаторів, зокрема індексів довіри, економічних настроїв, зайнятості та невизначеності, які дозволяють оцінювати циклічні зміни в економіці. Наведено приклад індексу ділової впевненості, який наразі в Україні відображає загальну тенденцію до скорочення економічної активності в умовах кризи. Також авторами проаналізовано Барометр бізнесу, ініційований Торгово-промисловою палатою України, як важливий інструмент для прогнозування ринкових умов. Цей індекс враховує стан справ у ключових секторах економіки – виробництві, будівництві, торгівлі та послугах – і дозволяє оцінити поточний стан та очікування бізнесу. Методологія розрахунку Барометра бізнесу базується на PMI, що забезпечує зіставність із міжнародними стандартами. Загальний висновок статті полягає в тому, що вимірювання ділових очікувань у BANI-світі вимагає постійного вдосконалення методології і підходів. В умовах високої невизначеності особливе значення набувають адаптивність і здатність до швидкої реакції на зміну економічних умов. Український бізнес потребує подальшої підтримки та розвитку інструментів прогнозування, щоб ефективно інтегруватися у глобальні економічні процеси та подолати виклики сучасного світу.
Оцінка впливу кризових ситуацій на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Самойленко, Богдан Віталійович
Сучасний світ вирізняється високою швидкістю змін і нестабільністю, що часто спричиняє виникнення кризових ситуацій. Логістична галузь, як одна з ключових складових економік, особливо чутлива до таких потрясінь. Кризові прояви впливають на обсяги перевезень, вартість логістичних послуг, ефективність ланцюгів постачання, а також вимагають змін у державній політиці в цій сфері. Кризу можна охарактеризувати як внутрішні або зовнішні шоки, що викликають порушення стабільності ринкових умов та діяльності підприємств. У контексті регулювання ринку логістичних послуг можна виділити декілька основних типів кризи: економічні, соціальні, політичні, екологічні та технологічні. Мета статті полягає у здійсненні оцінки можливого впливу кризових явищ на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг. В основу дослідження було покладено системний та статистичний методи дослідження. Системний метод передбачає комплексний підхід до реалізації аналізу, де складові логістичної системи розглядаються як взаємопов’язані і взаємозалежні елементи. Своєю чергою, статистичний метод забезпечує реальними даними, що відображено в часі та дозволяє формувати вірні рішення, базуючись на реальній статистиці. Об’єднання зазначених методів створює умови для досягнення максимально збалансованого та ефективного оцінювання стану логістичної сфери. Таким чином, різноманітні кризові явища, такі як економічні, політичні, організаційні, екологічні та технологічні, суттєво впливають на регулювання ринку логістичних послуг, змушуючи компанії приєднатися до нових умов. Зростання запиту на логістичні послуги в регіонах, що знаходяться поза зонами конфліктів, свідчить про необхідність забезпечення безперебійного постачання товарів і послуг. Це підкреслює важливість ефективного регулювання інфраструктури логістики та забезпечення безпеки перевезень. В умовах, коли інші сектори економіки можуть знизити свою активність, логістика залишається елементом для стабільності бізнесу, що підкреслює значущість державної підтримки та розвитку цієї сфери в кризі.
Високотехнологічний експорт та економічні цикли: аналіз тенденцій в Японії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Макаренко, Петро Миколайович; Бєлов, Олександр Віталійович; Пілявський, Володимир Ілліч
Головною метою є вивчення та адаптація позитивного досвіду розвинених країн із урахуванням негативних тенденцій для здійснення післявоєнного економічного відновлення України. Метою дослідження є застосування авторського підходу до аналізу динаміки високотехнологічного експорту Японії. Як інструмент державного регулювання у сфері інновацій та науково-технічного розвитку авторами запропоновано нову методологію дослідження структурної динаміки високотехнологічного експорту. Ця методологія з’ясовує економічну сутність динаміки високотехнологічного експорту та визначає три ключові компоненти: стабільне зростання, прискорене зростання та циклічне зростання. Крім того, це дозволяє оцінити, як змінюється вплив циклічної складової, коли високотехнологічний експорт аналізується як частка загального промислового експорту або ВВП, і порівнює ці результати зі структурою загальної динаміки ВВП Японії. Дослідження демонструє, що динаміка високотехнологічного експорту Японії має циклічний характер розвитку. Визначено економічні цикли тривалістю 6,7 та 4,2 року та розраховано ступінь впливу циклічної складової на загальну тенденцію. Загальний зважений вплив циклічної складової на динаміку високотехнологічного експорту виявився суттєвим. Результати цього дослідження слугують основою для формування ефективної державної політики, спрямованої на економічне відродження України в післявоєнний період. Ці висновки підкреслюють важливість урахування циклічних складових у стратегічному плануванні розвитку сектора високих технологій. Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням комплексу факторів, розрахунком їх циклічних характеристик і виявленням тих, які мають схожий період, фазу і циклічну частоту, та впливають на динаміку високотехнологічного експорту.
Роль цифрових технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні економічної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ткачук, Галина Олександрівна; Іванченкова, Лариса Володимирівна; Згадова, Наталія Сергіївна
У статті розглянуто роль цифрових технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні економічної безпеки. Визначено ключові цифрові інструменти, зокрема Big Data, штучний інтелект, блокчейн та хмарні технології, що використовуються для моніторингу й оцінки ризиків. Проаналізовано переваги автоматизованих систем аналізу даних у виявленні фінансових загроз і кіберризиків. Окрему увагу приділено використанню машинного навчання для прогнозування економічних криз і шахрайських схем. Обґрунтовано необхідність впровадження цифрових платформ для оперативного прийняття рішень у сфері економічної безпеки підприємств і держави. Зроблено висновки щодо перспектив подальшої цифровізації економічної безпеки та необхідності розвитку законодавчих механізмів її регулювання. Додатково досліджено вплив цифрових технологій на підвищення ефективності управління економічною безпекою, зокрема у контексті захисту інформації та запобігання кіберзагрозам. Розглянуто практичні аспекти інтеграції цифрових рішень у діяльність підприємств та державних структур, що дозволяє підвищити рівень прозорості, оперативності та точності аналізу ризиків. Визначено основні виклики, пов’язані з упровадженням цифрових технологій, серед яких проблеми кібербезпеки, відсутність достатньої правової бази та недостатня цифрова грамотність персоналу. Наголошено на важливості формування комплексної стратегії цифрової трансформації економічної безпеки, яка включатиме адаптацію законодавства, розвиток цифрових навичок і забезпечення високого рівня захисту даних. Також акцентовано увагу на необхідності міжсекторної співпраці між державними органами, бізнесом і науковими установами для ефективного впровадження цифрових технологій в економічну безпеку. Запропоновано механізми обміну інформацією та інтеграції даних для забезпечення комплексного моніторингу загроз, що дозволить своєчасно реагувати на виклики та мінімізувати ризики. Підкреслено важливість міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки та обміну передовими практиками для зміцнення економічної стійкості держав.
Цифрова трансформація торгівлі: концептуальні аспекти та ключові виклики
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Пилипенко, Вячеслав Валентинович; Пилипенко, Надія Миколаївна
Статтю присвячено дослідженню концептуальних аспектів і ключових викликів цифрової трансформації торгівлі в умовах глобалізації та розвитку інноваційних технологій. Методологічна основа дослідження базується на поєднанні теоретичного аналізу, що охоплює вивчення наукової літератури, і емпіричного аналізу з використанням кількісних методів. Особливу увагу приділено аналізу специфічних рис цифрової трансформації, а також оцінці показників зростання е-комерції. Основними результатами дослідження є встановлення ключових компонентів цифрової трансформації та виявлення їхнього впливу на торговельні процеси. Ці компоненти аналізуються з точки зору їхнього впливу на торговельні процеси, з акцентом на те, як вони підвищують операційну ефективність, уможливлюють персоналізацію клієнтів та оптимізують логістику й управління ланцюгами поставок. Запропоновано систематизацію основних видів електронної комерції через багатовимірний аналіз характеристик та взаємозв’язків між ними, що дозволяє краще розуміти тенденції ринку. Проведено аналіз сучасних тенденцій цифрової трансформації, який виявив значні зрушення в поведінці споживачів, моделях торгівлі та впровадженні технологічних рішень. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифрових технологій на трансформацію бізнес-моделей, зокрема зміну підходів до організації торгівлі, зростання ролі мобільної комерції та соціальних платформ, які стали новими каналами продажів. Отримані результати демонструють зростаючу роль диджиталізації у зміні традиційних торгових практик, підкреслюючи зростаюче значення платформ мобільної та соціальної комерції як основних каналів залучення споживачів та продажів. Дослідження дає уявлення про те, як бізнес може використовувати ці інструменти для адаптації до викликів цифровізації, таких як зростаюче значення мобільної комерції та інтеграція соціальних платформ як основних каналів дистрибуції.
Діяльність банків України на ринку ОВДП як чинник фінансово-інтермедіаційного парадоксу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Вергелюк, Юлія Юріївна; Ганцяк, Михайло Олегович
Актуальність теми статті пояснюється тим, що банки України попри несприятливі макроекономічні умови володіють значною ліквідністю та ілюструють значний додатній фінансовий результат. Водночас темпи кредитної підтримки економіки залишаються низькими, тоді як банківські установи України активно залучені до ринку ОВДП. Метою статі є обґрунтування присутності проявів фінансово-інтермедіаційного парадоксу, що проявляється в надмірній активності банківських установ України на ринку ОВДП. Це доводиться шляхом аналізу діяльності банків України на ринку державних боргових інструментів, а також оцінки їх кредитної активності. Зокрема, в статті наведено розрахунок показника кредитного проникнення, який відображає частку виданих банками кредитів у ВВП. На тлі аналогічного показника зарубіжних країн в Україні цей показник демонструє недостатній рівень. Навіть не зважаючи на низьку економічну активність та ряд проблем, що пов’язані з воєнними діями, попит на кредитні ресурси зберігається для певних категорій бізнесу. Проте банки з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин не задовольняють його. Проаналізовано динаміку індикатора, який відображає допустиму активність банків на ринку ОВДП, а саме співвідношення їх інвестицій до депозитів. Ліміт даного показника встановлено на рівні 35%, а отже означає, що депозитна база не повинна використовуватись для боргового фінансування бюджету більш як на цю частку. Втім, в Україні в аналізованому періоді показник перевищував заданий ліміт. Банки активно задовольняють попит на внутрішньому ринку державних боргових інструментів, що підтверджується структурою власності українських ОВДП. Національний банк України також займає суттєву частку серед власників ОВДП. У статті описано причини попиту на ОВДП серед банків України. Вагому зацікавленість формує політика центрального банку, з-поміж іншого йдеться про стимулюючі заходи НБУ, наприклад, можливість використовувати ОВДП для застави під кредити рефінансування та формувати резерви в ОВДП. Облікова політика знаходить своє відображення у вартості кредитних послуг банків і середньозважених ставках за ОВДП. Останні демонструють більше значення, а враховуючи надійність, є конкурентною альтернативою кредитуванню економіки. В підсумку зазначається, що активність банків на ринку ОВДП може бути однією з причин витіснення кредитної активності та є чинником формування фінансово-інтермедіаційного парадоксу в банківській системі Україні.
Принципи забезпечення системи економічної безпеки підприємств в умовах цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Єрмоленко, Олексій Анатолійович; Насруллаєв, Раван Сабір огли
У статті обґрунтовано впровадження системного підходу до забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах цифровізації економіки, зростаючих ризиків і посилення глобальної конкуренції. Розкрито еволюцію наукових підходів до поняття системи, зокрема в контексті економічної безпеки, та окреслено її сучасне трактування як інтегрованого механізму захисту підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. Розроблено структурно-логічну схему взаємозв’язку між елементами системи економічної безпеки та загальною стабільністю підприємства, що демонструє ключові чинники впливу безпеки на фінансову стійкість, інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність. Систематизовано основні цифрові технології, що впливають на підвищення рівня захищеності підприємства, зокрема Big Data, CRM-системи, блокчейн, штучний інтелект та автоматизовані системи управління ризиками. Обґрунтовано, що інтеграція цифрових рішень у систему управління безпекою дозволяє не лише мінімізувати загрози, але й підвищити ефективність стратегічного планування, прозорість фінансових процесів і швидкість прийняття рішень. Запропоновано авторське бачення принципів економічної безпеки, які є базовими для формування ефективної політики управління ризиками. Визначено, що система економічної безпеки підприємства охоплює фінансову, кадрову, інформаційну, технологічну та юридичну складові, функціонування яких має відбуватися на основі принципів комплексності, адаптивності, інтеграції, безперервного моніторингу та стратегічного управління. Розкрито, що принцип комплексності забезпечує узгоджену взаємодію всіх елементів системи безпеки, адаптивність – її гнучкість і здатність реагувати на динамічні виклики, інтеграція – включення системи безпеки в загальну структуру управління підприємством, безперервний моніторинг – постійний контроль за ризиками, а стратегічне управління – орієнтацію на довгострокову стійкість і розвиток.
Удосконалення управління розвитком критичної інфраструктури України на регіональному рівні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Портна, Оксана Валентинівна; Магдисюк, Сергій Володимирович
Метою статті є удосконалення управління розвитком критичної інфраструктури України на регіональному рівні. Дослідження обґрунтовує тези. По-перше, в умовах руйнівних подій і високих ризиків для критичної інфраструктури України, а також враховуючи процеси децентралізації, актуальним стає посилення ролі регіонів у забезпеченні стійкості, відновлення та розвитку критичної інфраструктури. По-друге, ефективне функціонування та розвиток критичної інфраструктури потребують відповідних механізмів управління. По-третє, до управління розвитком критичної інфраструктури важливо підходити з точки зору розвитку регіонів і громад, і воно стає найефективнішим, коли здійснюється як на державному, так і регіональному рівнях, спираючись на місцевий потенціал і досвід, коли регіональне співтовариство відіграє значну роль. Спочатку наведено дані щодо втрат і збитків інфраструктури під час воєнних дій із виокремленням втрат і збитків регіонів України. Далі проаналізовано чинники та світовий досвід країн стосовно регіонального рівня управління критичною інфраструктурою. Запропоновано удосконалення управління критичною інфраструктурою України на регіональному рівні на основі створення регіональних координаційних центрів розвитку критичної інфраструктури з робочими групами. Виокремлено функції регіональних координаційних центрів розвитку критичної інфраструктури. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямку стає опрацювання питань інформаційного забезпечення управління критичною інфраструктурою України на регіональному рівні.
Концептуалізація публічної компоненти зелених фінансів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Горин, Володимир Петрович; Сидор, Ірина Петрівна; Була, Павло Вікторович; Мудрий, Тарас Петрович
У статті подано теоретичне обґрунтування публічної компоненти зелених фінансів. Узагальнення наукових поглядів представників вітчизняної та зарубіжної економічної науки щодо сутності та структури зелених фінансів дало можливість виокремити у їхньому складі публічну та приватну компоненти. Публічна компонента зелених фінансів охоплює фінансові відносини за участю держави, які супроводжують формування і використання фінансових ресурсів на реалізацію екологічних цілей сталого розвитку. Розкрито загальні та специфічні ознаки публічних зелених фінансів, а також принципи їхнього функціонування, до яких належать імперативність, стратегічна орієнтованість, узгодженість інтересів (інклюзивність). Особливу увагу приділено розкриттю основних рис інструментів зелених фінансів, які органи публічної влади використовують при формуванні та використанні фінансових ресурсів на втілення цілей екологічної складової сталого розвитку. Відповідно до характеру дії ці інструменти розмежовано на фіскальні, регуляторні та універсальні. Фінансові інструменти публічних зелених фінансів також запропоновано розрізняти відповідно до змісту операцій, у яких вони задіяні (при формуванні або використанні фінансових ресурсів), але ознакою частини таких інструментів (гранти, зелені кредити) є їх універсальність. Охарактеризовано ключові риси та проблемні аспекти екологічного оподаткування, впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, інноваційних схем конверсії боргових зобов’язань держави в обмін на фінансування зелених проєктів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу бюджетні програми, які належать до сфери зелених фінансів, мають не тільки екологічне, але й безпекове значення, спрямовані на зниження залежності України від імпортних енергоресурсів і підтримання енергосистеми країни у функціональному стані. Перспективи подальших досліджень щодо теоретичного обґрунтування публічних зелених фінансів полягають у дослідженні чинників зовнішнього середовища, які впливають на параметри їхнього розвитку, а також вироблення формалізованих підходів до оцінювання впливу інструментарію публічних фінансів на показники екологічного розвитку держави.
Цифрові фінанси у контексті розвитку цифрової людини
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія Олегівна
Метою цієї статті є дослідження соціальних, психологічних, соціоінституційних трансформацій у цифрову епоху для збереження людиною своєї самості. У статті охарактеризовано вплив цифрових фінансових технологій на особистість шляхом щільної інтеграції у звичайне буття та форсованого розповсюдження фінансово-орієнтованих патернів поведінки, які стимулюють розвиток цінностей нового формату, зокрема цінність процесуючого споживання. У роботі з’ясовано, що цифрове суспільство споживання розвиває у суб’єктів інноваційні соціальні модуси. Зокрема, користувачі послуг цифрового світу стають «суб’єктами враженими» і під впливом цифрових технологій розвивають особливу толерантність до цифрових фінансових послуг. При цьому процесуюче споживання активізується безвідносно до економічної доцільності та фінансової дисципліни. За таких умов споживачі фінансових послуг демонструють характерну особливість сучасного соціального характеру – намагання уникнути відповідальності, перекласти її на технології. Перекладання відповідальності на технології загрожує не тільки втратою економічної свободи, але втратою суб’єктності, самості, нівелюванням цінності економічної активності. За цифрового переходу процесуюче споживання може ставати на місце продуктивної діяльності, створюючи умови для нівелювання еволюційно спроможних механізмів індивідуалізації особистості. Важливу роль у цих процесах відіграє визначеність цифрового світу, що формує цифрову людину як таку, що прагне патерналістичного впливу, стає все менше спроможною до інновації та свободи волі.
Концептуальні засади оцінювання економічного потенціалу аграрних підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Красноруцький, Олексій Олександрович; Маренич, Тетяна Григорівна; Кальченко, Микола Миколайович; Шерстюк, Олександр Валерійович
Статтю присвячено узагальненню невирішених проблемних теоретико-методологічних питань та обґрунтуванню концептуальних засад оцінки економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Стверджується, що наявний обсяг економічного потенціалу та темпи його зростання суттєво впливають на підвищення конкурентоспроможності, фінансової стійкості та ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Систематично контролюючи реалізацію економічного потенціалу, можна коригувати внутрішні можливості, виявляти приховані резерви, запобігати кризовим ситуаціям, формувати програму дій на майбутнє. Встановлено, що, незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблеми оцінки економічного потенціалу підприємства, аналіз літературних джерел засвідчив невирішеність кола питань щодо: розмежування понять «оцінка» та «оцінювання», які часто ототожнюються та вживаються як синоніми; відсутність достатньо чіткої наукової позиції щодо визначення принципів оцінювання потенціалу; недостатня увага науковців до критеріїв оцінювання потенціалу підприємства; обґрунтування цільової спрямованості оцінювання економічного потенціалу підприємства та напрямів його оцінки; полеміка оцінки економічного потенціалу підприємства в натуральному та вартісному вираженні; значна кількість методів оцінювання потенціалу підприємства, що потребує системності; визначення окремих оціночних показників економічного потенціалу підприємства, що більш тісно пов’язано з ефективністю його реалізації. Оцінювання величини економічного потенціалу сільськогосподарського підприємства представлено як упорядкований і цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості виробничо-технологічного, агроекологічного й інноваційно-інвестиційного потенціалів з урахуванням спрямованості динаміки показників ефективності їх реалізації. Якісна оцінка має передбачати відповідність принципам, методичним підходам, методам, процедурам оцінювання та обґрунтованим припущенням, які компанія може зробити в розрахунках. Концептуальна основа оцінки потенціалу підприємства включає сукупність принципів, цілей і завдань оцінки потенціалу, критеріїв, підходів і методів оцінки його вартості. Запропоновані принципи оцінювання потенціалу підприємства, які повністю корелюють з визначеними критеріями цих принципів, сприятимуть задоволенню потреб суб’єктів господарювання в актуальній та достовірній інформації щодо вартості та ефективності реалізації потенціалу для прийняття відповідних управлінських рішень. Обґрунтовано, що головним критерієм оцінювання економічного потенціалу аграрного підприємства є збільшення знов створеної вартості (чистої продукції), що генерується суб’єктом господарювання. Доведено, що методологічно некоректно в контексті оцінки економічного потенціалу сільськогосподарського підприємства оцінювати його в натуральних вимірниках за обсягом економічних ресурсів, які використовує підприємство, та кількістю продукції, робіт і послуг, які підприємство може реалізувати. Зроблено висновок, що методологія оцінки економічного потенціалу підприємств поєднує три загальновизнаних підходи, для кожного з яких характерні свої методи та прийоми: дохідний підхід; порівняльний (ринковий) підхід; витратний підхід. Водночас окремі методики мають ряд модифікацій і різновидів, що створює додаткові труднощі при їх ідентифікації та використанні. Зазначається, що всі методи оцінювання потенціалу підприємства мають недоліки та обмеження. Загалом на сьогодні розроблено значну кількість методик оцінки потенціалу підприємства, але системності та системності у поглядах науковців немає, що створює проблемне поле для подальших досліджень у цій предметній галузі.
Ціноутворення як механізм управління діяльністю підприємства при виході на зовнішні ринки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Шевчук, Анна Леонідівна; Пиріжок, Стелла Євгеніївна; Іванюта, Павло Васильович
Метою статті є обґрунтування особливого значення ціноутворення під час здійснення операцій, укладання контрактів, визначення валютних котирувань і налагодження взаємовідносин, що здебільшого характеризує зовнішньоекономічну діяльність підприємства. На цій підставі з’ясовано, що зовнішньоекономічна діяльність не лише має обов’язкове значення у діловій сфері, де функціонує підприємство, а й має перспективний характер, у межах якого ціноутворення відіграє ключову роль. Саме це зумовлює використання відповідних методів дослідження ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства, зокрема: монографічний – за яким зовнішньоекономічна діяльність підприємства здебільшого ґрунтувалася і водночас деталізувалася коливанням валютних курсів; експертних оцінок – розглядалися різні точки зору щодо визначення ковзаючих цін під час укладання контракту; порівняння – проведені співвідношення відсоткових ставок при здійсненні підприємством власних зовнішньоторговельних операцій; екстраполяція – розраховані значення цінової надбавки під час реалізації випущеної на підприємстві готової продукції, чим зумовлюються торговельні операції. У статті розкрито сутність і обов’язковість ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємством. Доведено, що саме через ефективне ціноутворення зовнішньоекономічна діяльність стає чинником формування довершених ділових відносин з контрагентами, розширення ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності продукції та здатності управляти грошовими потоками. На цій підставі сформовано висновок, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства є виявом його здатності посилювати та диверсифікувати торговельні відносини з іншими контрагентами, а також ефективно управляти товарною політикою відповідно до досягнутих результатів.
Страхування як інструмент ризик-менеджменту в агробізнесі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Царенко, Дмитро Григорович; Халін, Станіслав Васильович
Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів страхування як інструменту ризик-менеджменту в агробізнесі. Встановлено, що ефективне використання страхування у поєднанні з іншими методами управління ризиками, такими як диверсифікація, фінансове планування та сучасні агротехнології, сприяє підвищенню стійкості сільськогосподарського бізнесу. Важливо правильно обирати страхові продукти, враховуючи особливості господарства, ризикові фактори та доступні державні програми підтримки. Доведено, що у світовій практиці застосовуються різні моделі страхування – комерційне, державне, державно-приватне партнерство та взаємне страхування. Кожна з них має свої переваги та недоліки, а їхня ефективність залежить від економічних і кліматичних умов конкретної країни. Визначено, що, попри важливість агрострахування, рівень його поширення залишається недостатньо високим. Це зумовлено як економічними, так і поведінковими факторами: високою вартістю страхових виплат, недовірою до страхових компаній, низькою обізнаністю фермерів, а також складністю страхових процедур. Для підвищення ефективності страхування в аграрному секторі необхідне вдосконалення державної підтримки, впровадження цифрових технологій (супутникового моніторингу, параметричних страховок, блокчейн-рішень) і підвищення рівня фінансової грамотності аграріїв. Обґрунтовано, що інноваційний підхід до страхування та посилення співпраці між державою, приватними страховиками та агровиробниками дозволять зробити систему агрострахування більш доступною, прозорою та ефективною. Це сприятиме підвищенню стійкості агробізнесу, збереженню фінансової стабільності фермерських господарств і забезпеченню сталого розвитку сільського господарства в умовах зростаючих ризиків. Таким чином, страхування не тільки знижує потенційні втрати, а й сприяє розвитку аграрного сектора, роблячи його більш передбачуваним і фінансово стабільним.
Регулювання ринку страхування: чи змінила нова редакція Закону України «Про страхування» підходи доступу до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків?
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У статті досліджено норми Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування, а також здійснено їх порівняння із аналогічними нормами, які були у старій редакції Закону. Визначено, проаналізовано та здійснено порівняння змісту статей старої та нової редакцій Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування. У результаті дослідження встановлено, що у чинній редакції Закону суттєво розширено можливості страхових компаній у доступі до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків під час укладення та дії договору страхування. Так, розширено право страхової компанії не тільки запитувати у страхувальника будь-які документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику, але й визначати основні критерії та вимоги до інформації, що має істотне значення для оцінки страхового ризику. При цьому жодних обмежень щодо використання саме генетичної інформації (у тому числі результатів генетичних досліджень) людини чинним законом наразі не передбачено. Розширено обов’язки страхувальника повідомляти страховику будь-які обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (наприклад, людина знає результат свого генетичного аналізу, який показує ймовірність розвитку захворювання) не тільки під час укладення страхового договору, але й під час його дії, якщо такі обставини змінились (наприклад, людини зробила новий генетичний аналіз). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення якісного дослідження діяльності страхових компанії, які страхують ризики життя та здоров’я щодо виявлення та аналізу практичних випадків (звичайно, якщо такі були) застосування страховиками генетичної інформації людини з метою оцінки її страхових ризиків життя та здоров’я та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування.
Моніторинг і контролінг у процесі управлінської трансформації підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Полякова, Євгенія Сергіївна
У статті досліджено роль моніторингу та контролінгу в управлінській трансформації підприємств. Підкреслено їхнє значення для підвищення ефективності управління, адаптації до динамічних змін ринку, підтримки стратегічного розвитку та забезпечення сталої діяльності. Визначено ключові проблеми, що перешкоджають їх реалізації, зокрема недостатнє фінансування, складність інтеграції систем у наявні організаційні структури, опір змінам з боку персоналу та низький рівень цифрової грамотності серед співробітників. Дослідження окреслює такі перспективи, як цифровізація бізнес-процесів, застосування штучного інтелекту, ERP-систем, платформ BI та Big Data для проведення аналізу та формування прогнозів у реальному часі. Підкреслено важливість адаптивних моделей управління, оскільки вони підвищують гнучкість і стійкість підприємств до зовнішніх і внутрішніх викликів. У статті також наголошується на стратегічному значенні агропромислового сектора для економіки України, зокрема на його ключовій ролі у забезпеченні продовольчої безпеки та стимулюванні економічного зростання. Крім того, у дослідженні розглядаються практичні підходи до інтеграції систем моніторингу та контролю в процес управління підприємством. Сучасні технології – зокрема хмарні ERP-рішення, передові платформи BI та IoT (Інтернет речей) – аналізуються як ключові чинники підвищення операційної ефективності. У статті надано рекомендації щодо подолання бар’єрів впровадження, таких як інвестиції в програми навчання та розвиток робочої сили, які мають вирішальне значення для набуття співробітниками необхідних навичок для ефективного використання передових технологічних інструментів. Особливу увагу приділено агропромисловому сектору, з акцентом на його унікальні виклики та можливості. Інтеграція систем моніторингу та контролю розглядається як інструмент оптимізації розподілу ресурсів, зниження операційних ризиків і підвищення якості процесів ухвалення рішень. У статті наголошується на необхідності державної підтримки цифрової трансформації шляхом надання фінансових стимулів і розвитку інноваційної екосистеми. Результати дослідження свідчать, що впровадження сучасних інструментів моніторингу та контролю може суттєво підвищити глобальну конкурентоспроможність підприємств, особливо в секторах, критично важливих для національної економіки.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options