Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1948

Browse

Now showing 1 - 20 of 31

Оцінка потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Криворучко, Михайло Юрійович
Статтю присвячено оцінці потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Проведення цього дослідження передбачало використання таких методів, як узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, а також монографічного та табличного методів, генеративного ШІ Gemini (Google). На основі опрацювання наукових праць щодо застосування ШІ в обліково-економічній практичній діяльності та використання цього інструменту в процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей зроблено висновок щодо актуальності проблематики, пов’язаної з роллю ШІ у сучасній обліково-економічній сфері. На прикладі використання Gemini (Google) продемонстровано потенціал застосування технологій ШІ у навчальній роботі здобувачів вищої освіти. Акцентовано увагу на тому, що використання інструментів генеративного ШІ стало невід’ємною складовою професійної діяльності та освітнього процесу, включаючи обліково-економічні спеціальності. Стрімкий розвиток цих технологій зумовлює необхідність адаптації освітніх програм до нової вимоги ринку праці фахівців обліково-економічного профілю – володіння технологіями генеративного ШІ у поєднанні з навичками критичного мислення, соціальної відповідальності, лідерства, дотримання принципів етики і доброчесності. Визначено, що важливими тенденціями розвитку обліково-економічної сфери є міждисциплінарний характер цієї предметної області та посилення інтеграції з компонентами сталого зростання (екологічний, соціальний, управлінський).Запропонований автором підхід передбачає структуру навчальної роботи, яка відрізняється від типової – замість теоретико-методичного, аналітичного та проєктного (рекомендаційного) розділів роботи (курсової, кваліфікаційної, проєкту) здобувач послідовно працює над аналітично-діагностичним розділом, розробкою інтегрованого рішення та оцінкою його ефективності. Вказано, що авторський підхід дозволяє працювати над реальною управлінською чи фінансовою проблемою, або виконати симуляційне завдання на основі потенційної проблеми, з якою може зіштовхнуться підприємство. Розроблено орієнтовну тематику для підготовки міждисциплінарної навчальної роботи, яка містить такі актуальні напрямки, як: «Стратегічні зміни та сталий розвиток», «Оптимізація діяльності та управління ресурсами», «Цифрова трансформація та управління даними», «Управління ризиками та внутрішній контроль», «Соціальна відповідальність та управління персоналом». Зазначено, що важливим елементом навчальної роботи є формування у здобувачів культури використання ШІ – це набуває особливої актуальності в контексті посилення вимог до дотримання всіма учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності в епоху стрімкого розвитку технологій. Обґрунтовано, що подальшим напрямком досліджень може стати формування завдання з практичних кейсів за обраною тематикою і розробка рекомендацій щодо виконання навчальної роботи за допомогою ШІ.
Bottom-up оцінка ринкового потенціалу та прогнозування розвитку ринку шин для мототранспорту в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Корепанов, Олексій Сергійович; Лазебник, Юлія Олександрівна; Чала, Тетяна Георгіївна; Пшеничний, Андрій Євгенович
Статтю присвячено комплексному аналізу та моделюванню тенденцій розвитку ринку шин для мототранспорту в Україні з урахуванням сучасних викликів, зумовлених військовими подіями, імпортозалежністю галузі та високою чутливістю попиту до макроекономічних факторів. Актуальність дослідження зумовлена потребою у кількісній оцінці ринкового потенціалу та формуванні достовірних прогнозів, що необхідні для стратегічного управління, планування імпортних операцій, оптимізації логістичних рішень та визначення інвестиційної привабливості галузі. Метою статті є оцінювання річного ринкового потенціалу сегменту шин для мототранспорту та прогнозування майбутніх тенденцій на основі офіційних статистичних даних і компонентного аналізу часових рядів. У роботі детально розглянуто структуру ринку, включно з aftermarket-сегментом та OEM-поставками, здійснено побудову економіко-статистичної моделі ринку за підходом «bottom-up», що дозволяє врахувати середній пробіг техніки, ресурс шин, структуру парку та цінові параметри. Окрему увагу приділено класифікації імпортних потоків за кодом HS 401140, які виступають ключовим індикатором ринкової активності. У статті побудовано три сценарії оцінювання ринкового потенціалу (консервативний, базовий, оптимістичний). За базовим сценарієм річний обсяг ринку оцінено в межах 24–27 млн дол. США, де домінуючу частку (понад 85–90 %) становить aftermarket-сегмент. Методичною основою дослідження в частині прогнозування ринку є сингулярний спектральний аналіз (SSA), який забезпечує виокремлення трендової, сезонної та випадкової складових часового ряду імпорту шин за 2020–2025 рр. Обґрунтовано вибір параметрів моделі, проведено декомпозицію ряду, відновлення очищеного сигналу та побудовано прогноз на 2025–2026 рр. Застосування SSA дозволило отримати високоточні результати завдяки непараметричній природі методу та його здатності працювати з короткими нестаціонарними рядами. Проведений аналіз свідчить про виражену сезонність імпорту, поступове відновлення ринку після спаду 2022 року та середньорічний приріст попиту на рівні 5–7 %. Отримані результати мають важливе практичне значення для імпортерів, дистриб’юторів, виробників та аналітичних центрів. Вони можуть бути використані для планування закупівель, управління ризиками, оцінювання впливу цінових коливань і формування стратегічних прогнозів розвитку ринку шин для мототранспорту.
Креативна зайнятість у системі соціально-трудових відносин України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сандугей, Валентина Василівна
Мета дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному обґрунтуванні сутності та особливостей креативної зайнятості як специфічного сегмента сучасного ринку праці та важливого елемента системи соціально-трудових відносин України, а також у визначенні її ролі у формуванні людського капіталу, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності національної економіки в умовах цифровізації та воєнно-економічних трансформацій. Досягнення поставленої мети передбачає дослідження структурних характеристик креативної зайнятості, аналіз її галузевого розподілу за основними секторами креативних індустрій, оцінку динаміки розвитку та внеску у валовий внутрішній продукт і забезпечення зайнятості населення. Водночас мета дослідження охоплює з’ясування впливу креативної зайнятості на трансформацію соціально-трудових відносин, зокрема поширення гнучких форм організації праці, дистанційної та проєктної роботи, розвитку фрилансу й самозайнятості, індивідуалізації трудових взаємодій між працівниками та роботодавцями, а також зростання значення інтелектуального й творчого капіталу як визначального ресурсу економічного розвитку. Окрему увагу приділено виявленню проблем та інституційних бар’єрів функціонування креативної зайнятості, включаючи недосконалість правового регулювання трудових відносин і захисту авторських прав, обмеженість мотиваційних механізмів та фінансово-ресурсного забезпечення розвитку креативного сектору. Таким чином, мета статті спрямована на формування цілісного наукового бачення креативної зайнятості як чинника модернізації системи соціально-трудових відносин та обґрунтування напрямів її подальшого розвитку в контексті післявоєнного відновлення й забезпечення соціально-економічної стійкості України.
Генеза наукових підходів до інвестиційного процесу в економічній теорії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Климаш, Наталія Іванівна; Тіхонова, Наталія Олександрівна
У статті проведено комплексне теоретичне дослідження генези наукових підходів до трактування інвестиційного процесу в межах провідних економічних шкіл від XVII століття до сьогодення. Визначено, що інвестиційний процес є динамічною, багатоетапною і поліструктурною категорією, яка відображає трансформацію тимчасово вільних фінансових ресурсів у реальний, фінансовий або інтелектуальний капітал. Авторами детально проаналізовано еволюцію уявлень про інвестування, починаючи від меркантилізму, де інвестиційні дії розглядалися крізь призму накопичення національного багатства через активізацію зовнішньої торгівлі та державне регулювання. Висвітлено внесок фізіократів, які обґрунтовували виключну продуктивність капіталовкладень у сільськогосподарському секторі та заклали основи економічного лібералізму. Особливу увагу приділено доктрині класичної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, Дж. С. Мілль), представники якої визначили накопичення капіталу фундаментальною рушійною силою економічного зростання та запровадили постулат про тотожність заощаджень та інвестицій. Досліджено марксистську концепцію, у якій інвестування інтерпретується як об’єктивна стадія циркуляції капіталу, а також аналізується роль капіталу та циклічності оновлення основних засобів. У межах неокласичного напряму (А. Маршалл, Л. Вальрас, І. Фішер) акцентовано увагу на мікроекономічній мотивації раціональних агентів, де інвестиційне рішення розглядається як результат міжчасового вибору, скоригованого реальною процентною ставкою. Проаналізовано кейнсіанський підхід у розумінні інвестицій як внутрішньо нестійкого драйвера економіки, що залежить від психологічних очікувань бізнесу та потребує державного стимулювання сукупного попиту через механізм мультиплікатора. У науковій праці розкрито позиції монетаризму щодо пріоритетності стабільного грошово-кредитного середовища та теорії раціональних сподівань, яка підкреслює значення повної інформованості агентів і передбачуваності державної політики для інвестиційної активності. Окремо висвітлено підходи нової інституціональної економіки щодо впливу «колективних інститутів», прав власності та трансакційних витрат на інвестиційне середовище. Завершує аналіз огляд поведінкової економіки, яка відмовляється від концепції повної раціональності та досліджує інвестиційні процеси крізь призму когнітивних упереджень, емоційного впливу та обмеженої раціональності суб’єктів. Визначено, що сучасне розуміння інвестиційного процесу є інтегральним і охоплює матеріальний, інституційний та поведінковий аспекти.
Розвиток наукових досліджень у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Губарєва, Ірина Олегівна; Губарєв, Руслан Валерійович; Іванова, Ольга Анатоліївна; Бука, Станіслав Анатолійович
Метою статті є визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для проведення дослідження використано аналітичні інструменти наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, GoogleTrends та VOSviewer. Кількість публікацій, що індексуються в Scopus та Web of Science у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання, з кожним роком зростає високими темпами. Популярність цієї проблематики зростає в умовах нестабільності (пандемії, катастрофи, торговельні війн між країнами). Лідерами за кількістю публікацій, що індексуються в Scopus та Web of Science, є США, Велика Британія, Китай та Індія. Проблеми формування фармацевтичних ланцюгів постачання активно досліджуються установами Індії, Великої Британії, Ірану. Візуалізація мережевої карти ключових слів на основі бібліографічних даних дозволила виокремити 7 кластерів, які характеризують ключові напрями досліджень у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання: ланцюг постачання, сталий розвиток, оптимізація, фармацевтична галузь, менеджмент, блокчейн, чинники впливу. Найбільш цитовані публікації у Scopus та Web of Science присвячені використанню технології блокчейн, забезпеченню стійкості та надійності ланцюгів постачання, екологізації ланцюгів постачання. Драйверами розвитку фармацевтичних ланцюгів постачання є: забезпечення стійкості, впровадження інновацій, цифровізація і сталий розвиток.
Бібліометричний аналіз трендів оцінювання громадських організацій у публічному управлінні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вей, Роман Андрійович
Метою статті є виявлення глобальних наукових трендів та еволюції підходів до моніторингу й оцінювання діяльності громадських організацій у сфері публічного управління на основі комплексного бібліометричного аналізу. Проаналізовано масив публікацій, індексованих у базі Scopus за 1993–2025 роки. Досліджено динаміку публікаційної активності, географічний і галузевий розподіл, інституційну структуру та джерела фінансування досліджень. За допомогою бібліометричного картографування (VOSviewer) здійснено аналіз співзустрічі ключових слів, що дозволило виокремити шість тематичних кластерів. Встановлено поступовий перехід наукового дискурсу від аналізу ієрархічних адміністративних моделей до гнучких, цифровізованих і людиноцентричних підходів, здатних реагувати на соціальні, екологічні та епідеміологічні виклики. Обґрунтовано необхідність концептуального переосмислення оцінювання діяльності неурядових організацій в Україні в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення. На основі світових трендів (посилення уваги до індикаторів впливу, прозорості та цифрового моніторингу) доведено доцільність переходу від процедурного контролю до моделі «демократичного аудиту», що дає змогу вимірювати не лише обсяг послуг, а й соціальний капітал і внесок громадянського суспільства у національну стійкість. Запропоновано інтеграцію оцінювання громадських організацій до фундаментального кластеру державних реформ як індикатора інклюзивності та готовності до членства в ЄС. Розширено бачення ролі громадських організацій як суб’єктів цифрового моніторингу відбудови та громадського нагляду за використанням міжнародної допомоги. Визначено специфічний для України «парадокс сталості» поєднання високої адвокаційної результативності з низькою фінансовою стійкістю. Обґрунтовано необхідність зміщення акценту з фінансової автономії на реальний вплив і репрезентативність. Зроблено висновок, що сучасне оцінювання еволюціонує від інструменту контролю до стратегічного механізму публічного управління.
Солідаризація цифрових фінансів: європейський досвід інституціоналізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Корнівська, Валерія Олегівна
У статті систематизовано трансформації економічних і фінансових відносин за цифрового переходу та обґрунтовано неринкову природу сучасної цифрової системи господарювання, де економічний потенціал цифрових агентів формується через алгоритмічні механізми нагляду та владного впливу. Досліджено вплив домінуючого характеру цифрових платформ на традиційні ринкові механізми координації, виявлено ризик державно-цифрової наглядової конкуренції. Обґрунтовано необхідність нормативного обмеження впливу цифрових фінансових установ і розробки нової логіки державного регулювання, заснованої на визнанні неринкової природи цифрової системи господарювання, вибудуваної на раціоналізації та модерації суб’єктного вибору за допомогою алгоритмічних механізмів, і утвердженні соціоінституційних стандартів цифрового переходу, в основі яких перебуває суспільний, а не індивідуально-приватний інтерес. Запропоновано концепцію солідаризації цифрових фінансів, що передбачає інституційне та технологічне спрямування цифрових фінансових інституцій у руслі синхронізації власних і суспільних вигід від цифрового переходу, гармонізацію цифрового фінансового розвитку шляхом реалізації цифрових трансформацій за збереження нецифрових альтернатив. Проаналізовано практики Європейського Союзу щодо інституціоналізації цифрових фінансів у контексті їх солідаризації. Доведено, що ключові етапи інституціоналізації цифрового фінансового розвитку в ЄС демонструють поетапне формування соціоінституційних засад солідаризованої моделі цифрових фінансів. Це проявляється у виробленні стандартів функціонування цифрових фінансів, орієнтованих на пріоритет суспільного інтересу; затвердженні соціоінституційної інклюзії як сталої нормотворчої практики через залучення всіх учасників ринку до формування інституційних правил у цій сфері; а також у посиленні інституційної відповідальності цифрових фінансових установ перед споживачами з метою розвитку належної цифрової фінансової культури.
Банкострахування як чинник трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Карпенко, Марина Сергіївна; Стрижак, Артур Петрович; Литвиненко, Олексій Костянтинович
Мета статті полягає у дослідженні банкострахування як форми трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації фінансового сектора України, а також у систематизації його теоретичних засад і моделей, виявленні ключових тенденцій розвитку та обґрунтуванні перспектив поглиблення банківсько-страхової інтеграції. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових підходів, а також елементи SWOT- та TOWS-аналізу. Узагальнення наукових джерел дозволило розкрити еволюцію банкострахування від дистрибуційної моделі до стратегічного партнерства фінансових груп і платформних екосистем, у межах яких інтегруються клієнтські бази, інформаційні ресурси та data-driven технології. На основі узагальнення європейського досвіду встановлено, що банкострахування демонструє ефективність в умовах низькодохідного середовища та адаптивність до цифровізації, зокрема через впровадження embedded insurance, cross-selling та штучного інтелекту. Аналіз українського ринку засвідчив обмежений рівень розвитку банкострахування та домінування агентської моделі, що зумовлено низьким рівнем проникнення страхових продуктів і нерівномірною цифровою зрілістю учасників ринку. SWOT- та TOWS-аналіз дозволив визначити ключові можливості розвитку (API-інтеграція, персоналізація, гармонізація регуляторного середовища) та загрози (воєнні ризики, обмежена платоспроможність населення). Обґрунтовано, що подальший розвиток банкострахування в Україні потребує масштабування цифрових продуктів, поглиблення API-інтеграції та активного впровадження вбудованого страхування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням впливу цифрових технологій на ефективність банкострахування. Важливим напрямом подальшого дослідження є розгляд регуляторних аспектів функціонування цифрових фінансових екосистем і забезпечення кібербезпеки учасників ринку. Додаткової уваги потребує аналіз впливу поведінкових факторів клієнтів на ефективність впровадження інтегрованих фінансових продуктів.
Integration of Big Data, RegTech, and Artificial Intelligence in Modern Architectures for Bank Fraud Prevention
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Капріан, Юрій; Caprian, Iurie
Банківське шахрайство за останнє десятиліття суттєво зросло як за рівнем складності, так і за масштабами, що змушує фінансові установи впроваджувати передові технологічні рішення для забезпечення операційної стійкості та фінансової стабільності. У статті досліджується інтеграція технологій великих даних (Big Data), регуляторних технологій (RegTech) та штучного інтелекту (AI) в єдину архітектуру запобігання банківському шахрайству, здатну обробляти великі обсяги транзакційних даних, автоматизувати процеси дотримання нормативних вимог і забезпечувати прогнозне виявлення шахрайських дій у режимі реального часу. Аналіз ґрунтується на огляді сучасної наукової літератури, регуляторних звітів і кейс-стаді провідних світових фінансових установ, які впровадили технологічно орієнтовані антишахрайські рішення. У дослідженні показано, що технології Big Data забезпечують масштабований збір і обробку даних, RegTech сприяє автоматизації процедур AML та KYC, а AI підвищує точність прогнозування завдяки методам машинного навчання та розпізнавання шаблонів. Отримані результати свідчать, що синергія цих технологій значно скорочує час реагування на шахрайство, підвищує точність виявлення аномалій і збільшує операційну ефективність за одночасного зниження витрат на комплаєнс. Водночас залишаються певні виклики, зокрема ризики алгоритмічної упередженості, проблеми якості даних та інтероперабельності, загрози кібербезпеці, а також потреба у прозорих і пояснюваних моделях штучного інтелекту. Крім того, відмінності між національними регуляторними системами ускладнюють транскордонне впровадження таких рішень. У висновку зазначається, що інтегрована архітектура Big Data–RegTech–AI є ефективною та стійкою стратегією сучасного запобігання банківському шахрайству за умови наявності належного управління даними, дотримання етичних принципів AI, регуляторної узгодженості та міжінституційної співпраці.
Теоретико-методичні засади забезпечення фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Журавльова, Ірина Вікторівна
Метою статті є систематизація теоретико-методичних основ формування фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків і розроблення методичних підходів до забезпечення резильєнтності фінансової системи суб’єкта господарювання. Дослідження диференціює складові понятійного апарату «стійкість», «живучість» і «резильєнтність», визначає сутність фінансової резильєнтності та її принципові відмінності від традиційної фінансової стійкості. Теоретичне підґрунтя дослідження ґрунтується на інтеграції провідних концепцій: теорії динамічних здатностей, теорії ресурсної залежності, інституційної теорії та концепції антикрихкості Н. Талеба. Автор виокремлює суттєві характеристики геополітичних шоків, які радикально відрізняють їх від стандартних економічних криз і вимагають спеціального методичного забезпечення фінансової резильєнтності. Узагальнення наукових джерел продемонструвало еволюцію методичного інструментарію від статичних моделей оцінки фінансової стійкості до сучасних інтегрованих підходів, що враховують поєднання фінансового, людського, соціального й інших видів капіталу. Методичне забезпечення фінансової резильєнтності підприємств базується на міждисциплінарному підході та поєднує системний, ризик-орієнтований, процесний і інституційний методи. Воно включає інструменти оцінки, механізми управління та організаційно-інституційне забезпечення. Детермінанти резильєнтності класифіковано на зовнішні (державна економічна та логістична підтримка, санкційна політика, інвестиційна привабливість галузі) та внутрішні (рівень оборотних коштів, географічне розміщення, галузева структура, інвестиційна політика). У роботі виокремлено три рівні методичного забезпечення управління фінансовою резильєнтністю: діагностичний, прогнозний і регулятивний. Запропоновано модель циклу управління резильєнтністю в умовах геополітичних шоків. Доведено, що комплексний підхід, який поєднує теоретичні засади теорії динамічних здатностей та концепції антикрихкості з практичними інструментами (стрес-тестування, динамічне фінансове планування), дає змогу суб’єктам бізнесу переходити від реактивної до проактивної моделі управління фінансами.
Тенденції суверенізації грошово-кредитної системи ЄС в умовах глобальних викликів і висновки для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бублик, Євген Олександрович; Брус, Світлана Іванівна
У статті досліджено процеси суверенізації грошово-кредитної системи Європейського Союзу в умовах трансформації світової валютної системи у 2022–2026 роках. Обґрунтовано, що перехід від однополярного долароцентричного устрою до багатовекторної моделі спонукає ЄС до формування власного монетарного суверенітету, який охоплює не лише емісію валюти, а й контроль над технологічними платформами та платіжною інфраструктурою. Проаналізовано розвиток нових інфраструктурних проєктів для транскордонних розрахунків у цифрових валютах центральних банків (CBDC), а також платформ міжнародних розрахунків mBridge та Agora, як альтернативи американській системі SWIFT. Виявлено суттєве зростання обсягів операцій на платформі mBridge, що свідчить про створення альтернативи традиційній системі SWIFT для великих міждержавних розрахунків. Особливу увагу приділено заходам Європейського центрального банку із захисту монетарного простору і поширення використання євро поза межами ЄС. Виокремлені тенденції охоплюють підготовку до запуску цифрового євро, реалізацію проєкту Appia для токенізації фінансів і розширення системи EUREP для надання євро-ліквідності іноземним регуляторам. Встановлено тенденцію масового накопичення золота центральними банками (зокрема Польщі та Німеччини) як інструменту хеджування геополітичних ризиків. Для України виділено ключові напрями адаптації: необхідність нарощування частки золота в міжнародних резервах НБУ, важливість синхронізації з європейськими цифровими стандартами та приєднання до ліквідних ліній ЄЦБ для підтримки макрофінансової стабільності. Зроблено висновок про доцільність відновлення проєкту е-гривні з огляду на перспективи інтеграції в глобальні розрахункові платформи.
Емерджентність і конвергенція технологій як інтелектуально-інноваційна платформа розроблення експлерентної стратегії управління підприємством
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сластьяникова, Кристина Ігорівна
У статті обґрунтовано необхідність переходу підприємств до експлерентної стратегії управління в умовах прискореної технологічної динаміки, емерджентності та конвергенції науково-технічних напрямів. Доведено, що традиційні лінійні моделі стратегічного управління, орієнтовані на поступову адаптацію та утримання ринкових позицій, не забезпечують достатньої результативності в середовищі високої невизначеності та технологічних проривів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка структурно-логічної моделі формування експлерентної стратегії управління підприємством на основі інтелектуально-інноваційної платформи, а також створення методичного інструментарію оцінювання готовності підприємства до експлерентного розвитку. Методологічною основою дослідження виступають системний, процесний та інтегративний підходи, що дозволили поєднати концептуальне моделювання з прикладною стратегічною діагностикою. Розроблено структурно-логічну модель трансформації зовнішніх технологічних імпульсів у стратегічний прорив, яка охоплює аналітичний, інтеграційно-когнітивний, проєктно-експериментальний та стратегічно-розгортальний рівні. Запропоновано інтелектуально-інноваційну платформу як організаційний механізм безперервного стратегічного оновлення підприємства. Практично доцільним з наукової точки зору є формування методичного підходу до кількісного оцінювання готовності підприємства до експлерентного розвитку через інтеграцію показників технологічної спроможності та організаційної гнучкості. Побудовано матрицю готовності, що дозволяє визначати стратегічну позицію підприємства у двовимірному просторі та обґрунтовувати напрями трансформації. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі та матриці як діагностичного інструменту стратегічного управління, що забезпечує об’єктивізацію управлінських рішень, визначення пріоритетів розвитку та моніторинг переходу до експлерентної моделі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з апробацією методики у різних галузях та інтеграцією фінансово-ризикових параметрів у модель експлерентного розвитку.
Ресурси стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури в умовах сучасних ризиків і загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Портна, Оксана Валентинівна; Єршова, Наталя Юріївна; Хорошко, Олег Владиславович
Метою статті є визначення важливих внутрішніх ресурсів забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури та пристосування економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств КІ. У дослідженні розкрито такі тези. По-перше, зараз існує безліч негативних чинників, що впливають на функціонування, стійкість і розвиток підприємств критичної інфраструктури, позначаючись на показниках діяльності та внутрішніх ресурсах. По-друге, незважаючи на численні негативні чинники, вітчизняні підприємства/активи/об?єкти критичної інфраструктури намагаються ефективно працювати за будь-яких умов. У дослідженні розглянуто фінансовий стан і результати діяльності вітчизняних підприємств, значна частина яких належить до об’єктів критичної інфраструктури. Виокремлено набір ресурсів, які вважаємо надважливими для забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Такими ресурсами визначено фінансові, людські, техніко-технологічні й інформаційні. Також адаптовано економіко-математичний підхід, зокрема певний набір ресурсів, для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Ефективність ресурсів на підприємствах критичної інфраструктури має спрямовуватися на підвищення резильєнтності самого підприємства, мінімізацію впливу кризових / ризикових факторів, забезпечення безперервності господарських процесів, створення основи для забезпечення стійкості та довгострокового розвитку навіть в умовах нестабільності. Використання запропонованого економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури дозволить підвищити стійкість і загальну продуктивність підприємств, надійність і стійкість їх функціонування, ефективно розподілити ресурси. Перспективами подальших досліджень може бути врахування та оцінка інноваційного ресурсу – когнітивна стійкість систем управління як здатність системи адаптувати рішення на основі потокової аналітики в умовах невизначеності.
Глобальні тренди розвитку цифрових екосистем сервісних організацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Осокіна, Алла Вікторівна; Шатілова, Олена Володимирівна; Дьяков, Сергій Леонідович; Павленко, Костянтин Юрійович
Статтю присвячено аналізу трансформації сервісних організацій у контексті розвитку цифрових екосистем та обґрунтуванню впливу глобальних трендів на їх архітектуру і роль у сучасній цифровій економіці. Метою роботи є систематизація ключових тенденцій розвитку цифрових екосистем сервісних організацій і визначення механізмів їх впливу на формування платформних моделей і трансформацію сервісних компаній. Методологічну основу становлять теоретичне узагальнення, систематизація наукових підходів і порівняльний аналіз міжнародних практик. У результаті систематизовано глобальні тренди розвитку цифрових екосистем, такі як платформізація, гіперавтоматизація, економіка на вимогу, XaaS моделі та омніканальність, а також доведено їхню інтегровану дію як цілісної логіки трансформації сервісних організацій. Показано, що сукупний вплив цих трендів формує платформну архітектуру, активує «маховик даних», стимулює розвиток комплементарних сервісів і сприяє переходу до моделі супердодатка. Порівняльний аналіз міжнародних екосистем підтвердив універсальність таких закономірностей. Практична частина засвідчує, що українські компанії адаптують глобальні підходи відповідно до локальних умов. На прикладі цифрової екосистеми ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА» показано реалізацію платформної моделі, використання даних як стратегічного ресурсу та поступовий розвиток у напрямі супердодатка. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення механізмів управління цифровими екосистемами, удосконалення стратегій розвитку сервісних компаній і підвищення ефективності бізнес моделей. Обмеження пов’язані з динамічністю цифрового середовища та необхідністю подальшого емпіричного уточнення моделей. Соціальна значущість дослідження проявляється у впливі цифрових екосистем на якість сервісів, розвиток цифрової інфраструктури та трансформацію ринку праці. Оригінальність роботи полягає у комплексному поєднанні теоретичного аналізу та практичного підтвердження закономірностей розвитку цифрових екосистем сервісних організацій.
Типологія бізнес-моделей у смарт-економіці: онтологічний підхід до трансформації логіки створення цінності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Верба, Вероніка Анатоліївна; Осокін, Геннадій Валерійович
Метою статті є розроблення інтегрованої типології бізнес-моделей підприємств у смарт економіці на основі онтологічного підходу та формування цілісної концептуальної рамки, яка поєднує структурні, діяльнісні, інноваційні й екосистемні підходи та дозволяє пояснити різні способи організації створення й монетизації цінності в умовах цифрової та екосистемної трансформації економічного середовища. Методологічною основою слугують онтологічний, системний та еволюційний підходи, що дозволили інтерпретувати бізнес-модель як динамічну конфігурацію взаємодії акторів і механізм координації діяльності у цифровому середовищі. У дослідженні обґрунтовано систему критеріїв типологізації бізнес-моделей: рівень цифрової інтеграції діяльності, характер екосистемної координації, конфігурацію взаємодії акторів, логіку організації та монетизації цінності, ступінь адаптивності й алгоритмічної підтримки управління. На основі цих критеріїв виокремлено п’ять типів бізнес-моделей: операційно орієнтована, інтегровану цифрову, платформну, екосистемну, смарт-адаптивну. Отримані результати дозволяють пояснити еволюційну траєкторію переходу від внутрішньо орієнтованих до платформних та екосистемних конфігурацій створення цінності, а розроблена методика ідентифікації забезпечує можливість визначення домінантного типу бізнес-моделі та її гібридних станів. У практичному вимірі типологія може використовуватися для діагностики рівня цифрової екосистемної інтеграції підприємств, визначення напрямів трансформації бізнес-моделей та формування стратегічних рішень в умовах смарт-економіки. Результати дослідження можуть бути застосовані у стратегічному менеджменті, консалтингу, розробленні політик цифрового розвитку та формуванні інструментів оцінювання екосистемної інтегрованості. Соціальні наслідки проявляються у сприянні розвитку цифрових екосистем, підвищенні прозорості ринкових взаємодій та стимулюванні інноваційної активності. Оригінальність дослідження полягає у подоланні концептуальної фрагментації підходів до бізнес-моделей та запропонуванні узгодженої інтегрованої рамки, що вперше поєднує цифрові, координаційні та data-driven виміри у цілісній типології трансформації бізнес-моделей у смарт-економіці.
Управління процесом розвитку стартапів: від ідеї до масштабування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Світлана Миколаївна
Мета статті полягає у комплексному дослідженні теоретичних і практичних аспектів управління процесом розвитку стартапів на всіх етапах їх життєвого циклу – від виникнення ідеї до масштабування бізнесу, а також у визначенні ефективних підходів, методів та інструментів, що забезпечують їх успішне функціонування в умовах динамічного та невизначеного ринкового середовища. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було розглянуто еволюцію підходів до трактування сутності стартапів та визначено їх роль у сучасній інноваційній економіці. У результаті дослідження узагальнено основні наукові підходи до розуміння стартапів, зокрема структурний, процесний, функціональний, інноваційний та інституційний, що дозволило розкрити їх багатовимірну природу як економічного явища. Обґрунтовано, що стартап є складною динамічною системою, яка поєднує ознаки організаційної форми, інноваційного процесу та механізму масштабованого бізнесу. Визначено ключові характеристики стартапів, серед яких інноваційність, високий рівень ризику та невизначеності, обмеженість ресурсів, гнучкість, орієнтація на пошук бізнес-моделі та здатність до швидкого масштабування. Доведено, що стартапи відіграють важливу роль у розвитку інноваційної економіки, сприяють цифровій трансформації, підвищенню конкурентоспроможності та формуванню нових ринків. Встановлено, що ефективне управління розвитком стартапів потребує системного підходу з урахуванням специфіки кожного етапу їх життєвого циклу, включаючи стадії генерації ідеї, валідації, запуску, зростання та масштабування. Обґрунтовано необхідність використання сучасних інструментів управління, таких як гнучкі методології, розробка мінімально життєздатного продукту (MVP), тестування бізнес-гіпотез, аналітика ключових показників ефективності та інтегровані підходи до управління продуктом і командою. Доведено, що застосування ітераційного підходу та орієнтація на потреби ринку забезпечують підвищення ймовірності успіху стартапів і їх здатність до адаптації в умовах невизначеності. Визначено, що розвиток стартап-екосистеми України характеризується поступовим відновленням, незважаючи на вплив кризових чинників, зокрема воєнних викликів, а також збереженням орієнтації на інноваційний розвиток і глобальні ринки. Встановлено, що у кризові періоди спостерігається трансформація інвестиційної активності – від кількісного зростання до якісного відбору проєктів, що сприяє концентрації ресурсів у більш перспективних і технологічно орієнтованих стартапах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення практичних моделей управління стартапами з урахуванням галузевої специфіки, удосконалення механізмів їх фінансового забезпечення, а також дослідження процесів інтеграції українських стартапів у глобальні інноваційні екосистеми та розвитку інструментів підтримки підприємництва в умовах цифровізації економіки.
Організаційно-методичне забезпечення ідентифікації й оцінки загроз для безпечного та сталого розвитку регіонів і територій як складова публічного управління в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина Борисівна
Розвиток українського суспільства в умовах сучасних викликів і загроз зумовлює необхідність пристосування регіонів і територій країни до мінливості умов існування та життєздатності, потребує пошуку більш дієвих підходів до публічного управління просторовим розвитком на принципах відкритості і безпечності функціонування. Пошук шляхів вирішення накопичених раніше та виниклих наразі проблем, що мають характер бажаної безпечності й сталості, в сучасних умовах спонукають громадянське суспільство до розвитку та потребують прийняття новаторських, інноваційних та ефективних рішень. Наразі, коли Україна потребує подолання глобальних наслідків від впливу довготривалої війни в усіх сферах життєдіяльності її регіонів і територій, більшість пов’язаних з цим проблем вимагають пошуку новаторських ідей та прийняття відповідних управлінських рішень, що ґрунтуються на використанні методології системного, проблемно-орієнтованого, територіально-орієнтованого підходів, коли аналіз і оцінка наявних загроз, зокрема за видами й рівнями, є поштовхом до організації процесу розроблення, прийняття та реалізації пріоритетів і напрямів політики територіального управління, а встановлення сутності і причин цих загроз є основою для їх попередження й подолання. Метою статті є дослідження теоретико-практичних аспектів формування організаційно-методичного забезпечення ідентифікації й оцінки загроз регіонального (територіального) розвитку, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер, в умовах впливу на формування актуальних управлінських рішень і вибір ефективного інструментарію для їх попередження та подолання. У матеріалах статті обґрунтованопоетапне використання організаційно-методичного забезпечення для формування бази загроз регіонів і територій на основі групування за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер; виокремлення регіонів і територій відповідно до пріоритетності загроз (за сферами їх впливу, за видами і рівнями); формування управлінських рішень на основі визначення напрямів та інструментарію для попередження й подолання таких загроз. Результати цього дослідження дозволяють виокремити основні й найбільш актуальні види загроз, характерні для розвитку регіонів і територій в Україні, та в подальшому використати зазначену інформацію в процесі формування пріоритетів регіональної (територіальної) політики і розробки необхідних рішень на всіх рівнях публічного управління.
Інституціональні виклики інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та шляхи їх подолання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сторонянська, Ірина Зеновіївна; Дуб, Андрій Романович
Наявність на державному рівні значної кількості документів стратегічного планування різних типів – стратегій, програм, планів, концепцій тощо – спричиняє розпорошення обмежених публічних фінансових ресурсів і низької ефективності досягнення визначених цілей. На рівні територіальних громад ситуація ще складніша, оскільки обсяги фінансування, які закладаються на виконання проєктів для досягнення цілей та завдань стратегій розвитку, здебільшого орієнтовні, не прораховані детально, без визначених джерел коштів. Як наслідок, проєкти залишаються не реалізовані, а публічні інвестиції здійснюються несистемно. Метою дослідження є виявлення інституціональних викликів інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та пошук шляхів їх подолання. Дослідження концентрується на теоретичному та прикладному аспектах розгляду проблеми стратегічного планування та управління публічними інвестиціями в Україні. Аналіз попередніх досліджень у цій царині, чинної нормативно-правової бази та практики стратегічного планування й управління публічними інвестиціями в територіальних громадах засвідчив наявність низки викликів. Вони призводять до того, що управління публічними інвестиціями часто розглядається як самостійний технократичний процес, основною метою якого є підготовка та подання документів публічного інвестування відповідно до встановлених процедур і часових рамок бюджетного процесу. Натомість питання стратегічної доцільності інвестицій та їх відповідності пріоритетам розвитку територій нерідко залишаються поза належною увагою. За результатами проведеного дослідження, для підвищення ефективності здійснення публічних інвестицій в напрямі відновлення і розвитку територіальних громад України запропоновано низку кроків на законодавчому та виконавчому рівнях, серед яких: внесення змін до Бюджетного кодексу України та підзаконних актів для закріплення чіткої логіки інтеграції управління публічними інвестиціями та стратегічного планування, зокрема встановити вимогу, за якою інвестиційні проєкти, включені до ЄПП, повинні мати пряме посилання на конкретний захід плану заходів з реалізації стратегії розвитку відповідної території; переглянути методичні підходи до розроблення стратегій розвитку територіальних громад з метою посилення їх проєктної та фінансової визначеності; переглянути підходи до організації інституцій, залучених до стратегічного планування та управління публічними інвестиціями на місцевому рівні; передбачити можливість формування єдиного координаційного органу, який поєднуватиме функції моніторингу реалізації стратегії розвитку та визначення інвестиційних пріоритетів; забезпечити інтеграцію місцевих інвестиційних рад у систему реалізації стратегій розвитку територіальних громад.
Вплив цифрових технологій на формування регіональної економічної політики в умовах децентралізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лупак, Руслан Любомирович; Наконечна, Наталія Володимирівна
У статті розглянуто ключові функції регіональної економічної політики – регуляторну, стимулюючу, перерозподільчу, координуючу, соціально-компенсаційну та контрольну. Відповідно до кожної функції визначено переваги та недоліки використання цифрових технологій при формуванні такої політики в умовах децентралізації. Акцентовано увагу на тому, як цифрові технології забезпечують автоматизацію управлінських процесів, підвищують прозорість і підзвітність рішень органів регіональної влади, сприяють оперативному реагуванню на порушення та ефективному розподілу місцевих бюджетних ресурсів. Виділено ризики та обмеження цифровізації: цифрова нерівність, високі витрати на цифрову інфраструктуру, складність інтеграції, ризики кібератак, технократизація процесів, потреба у висококваліфікованих фахівцях. Також для кожної із функцій регіональної економічної політики наведено ключові цифрові технології, їх практичне застосування, напрями впливу та конкретні очікувані результати. Зазначено важливість впровадження електронних реєстрів, електронного документообігу, цифрових платформ відкритих даних і підтримки, інвестиційних порталів, прогнозно-аналітичних систем, електронного бюджетування, аналітики великих даних, систем обміну даними, інтегрованих інформаційних ресурсів, технології електронної демократії, онлайн-сервісів, цифрових каналів зворотного зв’язку, аналітичних панелей, ГІС-технологій. Зроблено висновок, що цифровізація забезпечує удосконалення регуляторних механізмів, зниження бар’єрів для бізнесу та зміцнення інституційної довіри, активізацію підприємницької діяльності та зростання інвестиційної привабливості, підвищення ефективності бюджетної політики, зменшення міжтериторіальних диспропорцій, узгодженість і комплексність управлінських дій, підвищення соціальної згуртованості та інклюзивності, зниження соціальної напруги, поліпшення моніторингу та керованості соціально-економічного розвитку регіону.
Державна допомога у розвитку зеленої металургії: принципи і досвід ЄС для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шликова, Вікторія Олександрівна; Полякова, Ольга Юріївна; Котляров, Євген Іванович
Метою статті є аналіз європейської практики стимулювання розвитку технологій, дотичних до зеленої металургії, у широкому сенсі та визначення можливостей застосування для України. Обґрунтовано необхідність відновлення та модернізації металургійної галузі на основі сучасних технологій декарбонізації. Розглянуто виклики запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM для економіки України. На основі наявних наукових публікацій досліджено підходи до визначення поняття «зелена металургія» та виявлено відсутність єдиного універсального його трактування. Аналіз анотацій і текстів відкритого доступу за допомогою інструменту VOSviewer дозволив побудувати граф зв’язків понять, дотичних до проблематики розвитку зеленої металургії, і зробити висновок, що зелена металургія є зеленою технологією у сенсі сталого розвитку, а технології прямого відновлення заліза, у тому числі шляхом використання у ролі відновника – водню, є поширеними у світі. Водночас в українському законодавстві використовується вузьке поняття зеленої металургії, яке не відповідає світовим трендам науково-технічного розвитку та обмежує потенціал модернізації галузі, тому потребує уточнення і розширення. Враховуючи потребу в масштабних інвестиціях для поширення зеленої металургії в Україні, залучення яких потребує державної допомоги, досліджено наявний досвід ЄС у цій сфері. Зокрема, проведено аналіз тенденцій державної допомоги у період 2014–2024 рр., а саме динаміку загальних її обсягів, частку у ВВП, пріоритетні напрями, за якими вона надавалася, та інструменти її реалізації. Так, головним пріоритетом політики ЄС щодо державної допомоги є захист навколишнього середовища включно з енергозбереженням. Протягом усього періоду 2014–2024 рр. найбільш поширеними інструментами допомоги були прямі гранти, прямі гранти / субсидії на відсоткові ставки та податкові стимули. Одним із результатів дослідження є систематизація технологій, які можуть бути використані в зеленій металургії в Україні і підтримуються в країнах – членах ЄС, яку здійснено на основі аналізу Рамкової програми державної допомоги, що супроводжує Угоду про чисту промисловість. Перелік основних, доповнювальних технологій та кінцевих продуктів, що підлягають державній допомозі і визначені як такі, що можуть бути використані в зеленій металургії, може слугувати основою та орієнтиром для розробки інструментів підтримки галузі в Україні. Розглянуто кілька конкретних прикладів затверджених схем державної допомоги в країнах – членах ЄС, які демонструють активне використання можливостей підтримки зеленої металургії. Встановлено, що для прискорення відновлення металургії на нових технологічних засадах і її розвитку необхідна гармонізація вітчизняного законодавства з європейським без втрати основного фокусу на зниженні впливу на довкілля, але із забезпеченням перспектив зростання галузі.

Browse

Recent Submissions