Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1948

Browse

Now showing 1 - 20 of 31

Банкострахування як чинник трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Карпенко, Марина Сергіївна; Стрижак, Артур Петрович; Литвиненко, Олексій Костянтинович
Мета статті полягає у дослідженні банкострахування як форми трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації фінансового сектора України, а також у систематизації його теоретичних засад і моделей, виявленні ключових тенденцій розвитку та обґрунтуванні перспектив поглиблення банківсько-страхової інтеграції. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових підходів, а також елементи SWOT- та TOWS-аналізу. Узагальнення наукових джерел дозволило розкрити еволюцію банкострахування від дистрибуційної моделі до стратегічного партнерства фінансових груп і платформних екосистем, у межах яких інтегруються клієнтські бази, інформаційні ресурси та data-driven технології. На основі узагальнення європейського досвіду встановлено, що банкострахування демонструє ефективність в умовах низькодохідного середовища та адаптивність до цифровізації, зокрема через впровадження embedded insurance, cross-selling та штучного інтелекту. Аналіз українського ринку засвідчив обмежений рівень розвитку банкострахування та домінування агентської моделі, що зумовлено низьким рівнем проникнення страхових продуктів і нерівномірною цифровою зрілістю учасників ринку. SWOT- та TOWS-аналіз дозволив визначити ключові можливості розвитку (API-інтеграція, персоналізація, гармонізація регуляторного середовища) та загрози (воєнні ризики, обмежена платоспроможність населення). Обґрунтовано, що подальший розвиток банкострахування в Україні потребує масштабування цифрових продуктів, поглиблення API-інтеграції та активного впровадження вбудованого страхування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням впливу цифрових технологій на ефективність банкострахування. Важливим напрямом подальшого дослідження є розгляд регуляторних аспектів функціонування цифрових фінансових екосистем і забезпечення кібербезпеки учасників ринку. Додаткової уваги потребує аналіз впливу поведінкових факторів клієнтів на ефективність впровадження інтегрованих фінансових продуктів.
Креативна зайнятість у системі соціально-трудових відносин України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сандугей, Валентина Василівна
Мета дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному обґрунтуванні сутності та особливостей креативної зайнятості як специфічного сегмента сучасного ринку праці та важливого елемента системи соціально-трудових відносин України, а також у визначенні її ролі у формуванні людського капіталу, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності національної економіки в умовах цифровізації та воєнно-економічних трансформацій. Досягнення поставленої мети передбачає дослідження структурних характеристик креативної зайнятості, аналіз її галузевого розподілу за основними секторами креативних індустрій, оцінку динаміки розвитку та внеску у валовий внутрішній продукт і забезпечення зайнятості населення. Водночас мета дослідження охоплює з’ясування впливу креативної зайнятості на трансформацію соціально-трудових відносин, зокрема поширення гнучких форм організації праці, дистанційної та проєктної роботи, розвитку фрилансу й самозайнятості, індивідуалізації трудових взаємодій між працівниками та роботодавцями, а також зростання значення інтелектуального й творчого капіталу як визначального ресурсу економічного розвитку. Окрему увагу приділено виявленню проблем та інституційних бар’єрів функціонування креативної зайнятості, включаючи недосконалість правового регулювання трудових відносин і захисту авторських прав, обмеженість мотиваційних механізмів та фінансово-ресурсного забезпечення розвитку креативного сектору. Таким чином, мета статті спрямована на формування цілісного наукового бачення креативної зайнятості як чинника модернізації системи соціально-трудових відносин та обґрунтування напрямів її подальшого розвитку в контексті післявоєнного відновлення й забезпечення соціально-економічної стійкості України.
Управління процесом розвитку стартапів: від ідеї до масштабування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Світлана Миколаївна
Мета статті полягає у комплексному дослідженні теоретичних і практичних аспектів управління процесом розвитку стартапів на всіх етапах їх життєвого циклу – від виникнення ідеї до масштабування бізнесу, а також у визначенні ефективних підходів, методів та інструментів, що забезпечують їх успішне функціонування в умовах динамічного та невизначеного ринкового середовища. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було розглянуто еволюцію підходів до трактування сутності стартапів та визначено їх роль у сучасній інноваційній економіці. У результаті дослідження узагальнено основні наукові підходи до розуміння стартапів, зокрема структурний, процесний, функціональний, інноваційний та інституційний, що дозволило розкрити їх багатовимірну природу як економічного явища. Обґрунтовано, що стартап є складною динамічною системою, яка поєднує ознаки організаційної форми, інноваційного процесу та механізму масштабованого бізнесу. Визначено ключові характеристики стартапів, серед яких інноваційність, високий рівень ризику та невизначеності, обмеженість ресурсів, гнучкість, орієнтація на пошук бізнес-моделі та здатність до швидкого масштабування. Доведено, що стартапи відіграють важливу роль у розвитку інноваційної економіки, сприяють цифровій трансформації, підвищенню конкурентоспроможності та формуванню нових ринків. Встановлено, що ефективне управління розвитком стартапів потребує системного підходу з урахуванням специфіки кожного етапу їх життєвого циклу, включаючи стадії генерації ідеї, валідації, запуску, зростання та масштабування. Обґрунтовано необхідність використання сучасних інструментів управління, таких як гнучкі методології, розробка мінімально життєздатного продукту (MVP), тестування бізнес-гіпотез, аналітика ключових показників ефективності та інтегровані підходи до управління продуктом і командою. Доведено, що застосування ітераційного підходу та орієнтація на потреби ринку забезпечують підвищення ймовірності успіху стартапів і їх здатність до адаптації в умовах невизначеності. Визначено, що розвиток стартап-екосистеми України характеризується поступовим відновленням, незважаючи на вплив кризових чинників, зокрема воєнних викликів, а також збереженням орієнтації на інноваційний розвиток і глобальні ринки. Встановлено, що у кризові періоди спостерігається трансформація інвестиційної активності – від кількісного зростання до якісного відбору проєктів, що сприяє концентрації ресурсів у більш перспективних і технологічно орієнтованих стартапах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення практичних моделей управління стартапами з урахуванням галузевої специфіки, удосконалення механізмів їх фінансового забезпечення, а також дослідження процесів інтеграції українських стартапів у глобальні інноваційні екосистеми та розвитку інструментів підтримки підприємництва в умовах цифровізації економіки.
Державна політика розвитку критичної інфраструктури у країнах світу: принципи побудови, механізми підтримки та реалізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кизим, Микола Олександрович; Трушкіна, Наталія Валеріївна
У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз державної політики розвитку критичної інфраструктури у країнах світу з акцентом на принципи її побудови, механізми підтримки та моделі реалізації. Обґрунтовано, що в умовах зростання природних, техногенних, кібернетичних і гібридних загроз державна політика у сфері критичної інфраструктури еволюціонує від об’єктно-орієнтованої логіки захисту до сервісної парадигми резильєнтності, у межах якої ключовим критерієм критичності та ефективності виступає безперервність надання життєво важливих послуг і управління міжсекторальними та транскордонними залежностями. Методологічну основу дослідження становить комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує інструменти публічного управління, економічного та інституційного аналізу. Застосовано методи порівняльного, структурно-функціонального та логіко-аналітичного аналізу, а також матричний підхід до зіставлення національних моделей державної політики розвитку критичної інфраструктури. Інформаційну базу сформовано на основі аналітичних матеріалів ОЕСР, Світового банку, Європейської комісії, ENISA, нормативно-правових актів ЄС, а також наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених. У результаті дослідження систематизовано ключові принципи формування державної політики розвитку критичної інфраструктури, зокрема сервісну орієнтацію, ризик-орієнтованість, резильєнтність повного циклу, партнерські взаємовідносини, інституційну визначеність та кіберпріоритет. Узагальнено механізми підтримки такої політики, включаючи інституційні, регуляторні, фінансові, партнерські та інформаційно-аналітичні інструменти. Проведений порівняльний аналіз європейської CER-орієнтованої моделі, північноамериканської секторної моделі, балтійського кіберорієнтованого підходу та азійських технокібермоделей дозволив виявити їхні переваги й обмеження з позицій результативності та керованості ризиків. На основі отриманих результатів обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів підтримки та реалізації державної політики розвитку критичної інфраструктури, а також визначено напрями імплементації кращих світових практик у процес повоєнної відбудови економіки України з фокусом на підвищення національної стійкості та економічної безпеки.
Ресурси стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури в умовах сучасних ризиків і загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Портна, Оксана Валентинівна; Єршова, Наталя Юріївна; Хорошко, Олег Владиславович
Метою статті є визначення важливих внутрішніх ресурсів забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури та пристосування економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств КІ. У дослідженні розкрито такі тези. По-перше, зараз існує безліч негативних чинників, що впливають на функціонування, стійкість і розвиток підприємств критичної інфраструктури, позначаючись на показниках діяльності та внутрішніх ресурсах. По-друге, незважаючи на численні негативні чинники, вітчизняні підприємства/активи/об?єкти критичної інфраструктури намагаються ефективно працювати за будь-яких умов. У дослідженні розглянуто фінансовий стан і результати діяльності вітчизняних підприємств, значна частина яких належить до об’єктів критичної інфраструктури. Виокремлено набір ресурсів, які вважаємо надважливими для забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Такими ресурсами визначено фінансові, людські, техніко-технологічні й інформаційні. Також адаптовано економіко-математичний підхід, зокрема певний набір ресурсів, для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Ефективність ресурсів на підприємствах критичної інфраструктури має спрямовуватися на підвищення резильєнтності самого підприємства, мінімізацію впливу кризових / ризикових факторів, забезпечення безперервності господарських процесів, створення основи для забезпечення стійкості та довгострокового розвитку навіть в умовах нестабільності. Використання запропонованого економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури дозволить підвищити стійкість і загальну продуктивність підприємств, надійність і стійкість їх функціонування, ефективно розподілити ресурси. Перспективами подальших досліджень може бути врахування та оцінка інноваційного ресурсу – когнітивна стійкість систем управління як здатність системи адаптувати рішення на основі потокової аналітики в умовах невизначеності.
Integration of Big Data, RegTech, and Artificial Intelligence in Modern Architectures for Bank Fraud Prevention
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Капріан, Юрій; Caprian, Iurie
Банківське шахрайство за останнє десятиліття суттєво зросло як за рівнем складності, так і за масштабами, що змушує фінансові установи впроваджувати передові технологічні рішення для забезпечення операційної стійкості та фінансової стабільності. У статті досліджується інтеграція технологій великих даних (Big Data), регуляторних технологій (RegTech) та штучного інтелекту (AI) в єдину архітектуру запобігання банківському шахрайству, здатну обробляти великі обсяги транзакційних даних, автоматизувати процеси дотримання нормативних вимог і забезпечувати прогнозне виявлення шахрайських дій у режимі реального часу. Аналіз ґрунтується на огляді сучасної наукової літератури, регуляторних звітів і кейс-стаді провідних світових фінансових установ, які впровадили технологічно орієнтовані антишахрайські рішення. У дослідженні показано, що технології Big Data забезпечують масштабований збір і обробку даних, RegTech сприяє автоматизації процедур AML та KYC, а AI підвищує точність прогнозування завдяки методам машинного навчання та розпізнавання шаблонів. Отримані результати свідчать, що синергія цих технологій значно скорочує час реагування на шахрайство, підвищує точність виявлення аномалій і збільшує операційну ефективність за одночасного зниження витрат на комплаєнс. Водночас залишаються певні виклики, зокрема ризики алгоритмічної упередженості, проблеми якості даних та інтероперабельності, загрози кібербезпеці, а також потреба у прозорих і пояснюваних моделях штучного інтелекту. Крім того, відмінності між національними регуляторними системами ускладнюють транскордонне впровадження таких рішень. У висновку зазначається, що інтегрована архітектура Big Data–RegTech–AI є ефективною та стійкою стратегією сучасного запобігання банківському шахрайству за умови наявності належного управління даними, дотримання етичних принципів AI, регуляторної узгодженості та міжінституційної співпраці.
Зовнішньоторговельна безпека України в умовах тривалої війни: чинники, загрози, вплив на економічне зростання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України в умовах тривалої війни. Розраховано інтегральний показник зовнішньоторговельної безпеки України упродовж 2014–2024 рр., визначено періоди підвищення та зниження рівня безпеки.Зроблено висновок пропідвищення рівня зовнішньоторговельної безпеки після кризових періодів, що свідчить про здатність суб’єктів зовнішньої торгівлі адаптуватися до різких змін внутрішнього та зовнішнього середовища. На основі результатів розрахунку коефіцієнтів чутливості інтегрального показника до зміни індикаторів визначено найбільш істотні чинники та загрози зовнішньоторговельній безпеці України, які залежать від погіршення відповідності критеріям безпеки таких індикаторів, як ціновий індекс умов торгівлі, відкритість економіки, частка провідного товару в загальному обсязі імпорту товарів та частка провідної країни-партнера в загальному обсязі імпорту товарів. Проведено регресійний аналіз впливу індикаторів зовнішньоторговельної безпеки на економічне зростання України у 2014–2024 рр. Доведено, що зміна більшості індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України істотно впливала на ВВП у фактичних цінах та ВВП у розрахунку на одну особу. На основі результатів регресійного аналізу зроблено висновок про обернену залежність ВВП України та ВВП на одного мешканця від рівня відкритості економіки. Зниження рівня відкритості економіки, яке відбувалося у 2014–2024 рр., позитивно впливало на економічне зростання України. Результати регресійного аналізу дозволили виявити пряму залежність ВВП та ВВП на одного мешканця від збільшення частки сировинної продукції та низькотехнологічних товарів у загальних обсягах експорту товарів, що свідчить про позитивний вплив цих індикаторів на економічне зростання України попри загрози зовнішньоторговельній безпеці, зумовлені неефективною структурою експорту. Збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні країни та цінового індексу умов торгівлі мало негативний вплив на економічне зростання України упродовж досліджуваного періоду.
Оцінка потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Криворучко, Михайло Юрійович
Статтю присвячено оцінці потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Проведення цього дослідження передбачало використання таких методів, як узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, а також монографічного та табличного методів, генеративного ШІ Gemini (Google). На основі опрацювання наукових праць щодо застосування ШІ в обліково-економічній практичній діяльності та використання цього інструменту в процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей зроблено висновок щодо актуальності проблематики, пов’язаної з роллю ШІ у сучасній обліково-економічній сфері. На прикладі використання Gemini (Google) продемонстровано потенціал застосування технологій ШІ у навчальній роботі здобувачів вищої освіти. Акцентовано увагу на тому, що використання інструментів генеративного ШІ стало невід’ємною складовою професійної діяльності та освітнього процесу, включаючи обліково-економічні спеціальності. Стрімкий розвиток цих технологій зумовлює необхідність адаптації освітніх програм до нової вимоги ринку праці фахівців обліково-економічного профілю – володіння технологіями генеративного ШІ у поєднанні з навичками критичного мислення, соціальної відповідальності, лідерства, дотримання принципів етики і доброчесності. Визначено, що важливими тенденціями розвитку обліково-економічної сфери є міждисциплінарний характер цієї предметної області та посилення інтеграції з компонентами сталого зростання (екологічний, соціальний, управлінський).Запропонований автором підхід передбачає структуру навчальної роботи, яка відрізняється від типової – замість теоретико-методичного, аналітичного та проєктного (рекомендаційного) розділів роботи (курсової, кваліфікаційної, проєкту) здобувач послідовно працює над аналітично-діагностичним розділом, розробкою інтегрованого рішення та оцінкою його ефективності. Вказано, що авторський підхід дозволяє працювати над реальною управлінською чи фінансовою проблемою, або виконати симуляційне завдання на основі потенційної проблеми, з якою може зіштовхнуться підприємство. Розроблено орієнтовну тематику для підготовки міждисциплінарної навчальної роботи, яка містить такі актуальні напрямки, як: «Стратегічні зміни та сталий розвиток», «Оптимізація діяльності та управління ресурсами», «Цифрова трансформація та управління даними», «Управління ризиками та внутрішній контроль», «Соціальна відповідальність та управління персоналом». Зазначено, що важливим елементом навчальної роботи є формування у здобувачів культури використання ШІ – це набуває особливої актуальності в контексті посилення вимог до дотримання всіма учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності в епоху стрімкого розвитку технологій. Обґрунтовано, що подальшим напрямком досліджень може стати формування завдання з практичних кейсів за обраною тематикою і розробка рекомендацій щодо виконання навчальної роботи за допомогою ШІ.
Імплементація міжнародних стандартів аудиту публічних закупівель до вітчизняної практики контролю
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Козаченко, Ганна Володимирівна; Погорелов, Юрій Сергійович; Фаїзов, Анатолій Вікторович
Метою статті є аналіз трансформації методології аудиту публічних закупівель в Україні в контексті співпраці з EU4PFM та використання настанови GUID 5280.У статті обґрунтовано значущість публічних закупівель як життєво важливого інструменту регуляторної функції державного управління національною економікою. Зазначено особливу роль Рахункової палати у здійсненні контролю за публічними закупівлями. Досліджено, що методологічний аспект аудиту публічних закупівель наразі перебуває на стадії становлення, що передбачає активне впровадження європейських стандартів і переосмислення інструментарію аудиту. Зокрема, йдеться про настанову GUID 5280 «Керівництво з аудиту публічних закупівель» та методичні рекомендації з аудиту публічних закупівель програми EU4PFM (Програма підтримки управління державними фінансами), які тісно взаємопов’язані та слугують фундаментом для розроблення внутрішніх методологічних матеріалів Рахункової палати для безпосереднього використання під час перевірок. Проаналізовано компоненти проєкту EU4PFM, зокрема Компонент 2 «Публічні закупівлі», а також методичні рекомендації EU4PFM з аудиту публічних закупівель, які рекомендовані для використання Рахунковою палатою, зміст і призначення GUID 5280, що є невід’ємною частиною Системи професійних документів INTOSAI (IFPP) (яка містить стандарти ISSAI та настанови GUID). Розглянуто специфіку оцінювання публічних закупівель за критеріями «triple-E» (економічність, ефективність і результативність). Ця настанова не лише визначає загальні принципи та підходи до аудиту, а й виступає інструментом реалізації державної політики для досягнення стратегічних цілей відповідно до національних інтересів, пріоритетів розвитку та міжнародних зобов'язань.Розглянуто трансформацію методології аудиту публічних закупівель в Україні на основі інтеграції положень GUID 5280 та методичних рекомендацій проєкту EU4PFM, яка спрямована на гармонізацію системи державного фінансового контролю України з міжнародними стандартами INTOSAI.
Реглобалізація як драйвер трансформації стратегій європейських ТНК
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Єременко, Андрій Валерійович
У статті проведено комплексне дослідження феномену реглобалізації як визначального чинника, що зумовлює докорінну трансформацію стратегічного розвитку європейських транснаціональних корпорацій (ТНК) у третьому десятилітті ХХІ століття. Встановлено, що сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується відходом від неоліберальної моделі гіперглобалізації, орієнтованої на мінімізацію витрат, на користь архітектури «стратегічної глобалізації», де ключовими детермінантами стають безпека, стійкість ланцюгів постачання та геополітична лояльність. Дослідження базується на аналізі системних шоків – пандемії COVID-19, повномасштабної агресії Росії проти України та торговельного протистояння США і Китаю, які виявили критичну вразливість розгалужених глобальних ланцюгів створення вартості. В роботі детально проаналізовано перехід європейських ТНК від стратегій офшорингу до моделей решорингу, ніаршорингу та френд-шорингу. Особливу увагу приділено концепції “відкритої стратегічної автономії” Європейського Союзу та її імплементації в корпоративні стратегії через механізми «дерискингу». Окремий акцент зроблено на ролі «економік-з’єднувачів» (connector economies), таких як Польща, В’єтнам та Мексика, які стають новими вузлами перерозподілу глобальних потоків, дозволяючи ТНК зберігати доступ до критичних ресурсів в умовах фрагментації. Аналіз доповнено дослідженням впливу регламентів Net-Zero Industry Act та Critical Raw Materials Act на інвестиційні пріоритети європейського бізнесу. Отримані результати підтверджують, що реглобалізація стимулює формування «двоколійної» моделі оперування: локалізація для стратегічних ринків і диверсифікована регіоналізація для забезпечення масштабування. Наукова новизна полягає у виявленні синергетичного ефекту між цифровою трансформацією та впровадженням ESG-критеріїв (Environmental, Social, Governance) як інструментів забезпечення прозорості та контролю в умовах геоекономічної фрагментації. Встановлено, що цифровізація виступає не лише засобом підвищення продуктивності, а й технологічною основою для повернення виробництва в країни з високою вартістю праці. Також інтегровано доробок вітчизняних науковців, які досліджують процеси транснаціоналізації в умовах воєнної турбулентності.
Трансформація підприємницького середовища України під впливом війни, регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іляш, Ольга Ігорівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна
Метою статті є науково-аналітичне обґрунтування ключових напрямів трансформації підприємницького середовища України в умовах повномасштабної війни з урахуванням регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень, що дозволяє окреслити передумови й обмеження відновлення бізнес-активності у воєнний і повоєнний періоди.Статтю присвячено дослідженню трансформації підприємницької діяльності України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проаналізовано вплив воєнного шоку на ділове середовище через макроекономічні втрати, руйнування виробничої та інфраструктурної бази, порушення логістичних ланцюгів, масову релокацію бізнесу та посилення територіальної асиметрії економічного розвитку. Досліджено особливості відновлення бізнес-активності в регіональному та секторальному вимірах, окреслено структурні зрушення у підприємництві, зокрема зростання ролі малого і середнього бізнесу, сфери послуг, ІТ та агропереробки на тлі скорочення капіталомістких і інфраструктурно залежних галузей. Обґрунтовано значення кластерних ініціатив у формуванні нових точок економічного зростання у відносно безпечних регіонах і їх роль у кооперації підприємств і інтеграції у європейські ланцюги доданої вартості. Проаналізовано вплив змінених регуляторних режимів і антикризових заходів держави на умови функціонування бізнесу, а також адаптаційні та поведінкові стратегії підприємців в умовах високої невизначеності. Зроблено висновок, що подальша траєкторія відновлення підприємницького середовища України визначатиметься узгодженістю політики підтримки, інституційною спроможністю та передбачуваністю регуляторних правил у воєнний і повоєнний періоди.
Розвиток наукових досліджень у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Губарєва, Ірина Олегівна; Губарєв, Руслан Валерійович; Іванова, Ольга Анатоліївна; Бука, Станіслав Анатолійович
Метою статті є визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для проведення дослідження використано аналітичні інструменти наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, GoogleTrends та VOSviewer. Кількість публікацій, що індексуються в Scopus та Web of Science у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання, з кожним роком зростає високими темпами. Популярність цієї проблематики зростає в умовах нестабільності (пандемії, катастрофи, торговельні війн між країнами). Лідерами за кількістю публікацій, що індексуються в Scopus та Web of Science, є США, Велика Британія, Китай та Індія. Проблеми формування фармацевтичних ланцюгів постачання активно досліджуються установами Індії, Великої Британії, Ірану. Візуалізація мережевої карти ключових слів на основі бібліографічних даних дозволила виокремити 7 кластерів, які характеризують ключові напрями досліджень у сфері формування фармацевтичних ланцюгів постачання: ланцюг постачання, сталий розвиток, оптимізація, фармацевтична галузь, менеджмент, блокчейн, чинники впливу. Найбільш цитовані публікації у Scopus та Web of Science присвячені використанню технології блокчейн, забезпеченню стійкості та надійності ланцюгів постачання, екологізації ланцюгів постачання. Драйверами розвитку фармацевтичних ланцюгів постачання є: забезпечення стійкості, впровадження інновацій, цифровізація і сталий розвиток.
Соціоекономічна структура аграрного соціуму та потенціал розвитку сільських територій (на прикладі Вінницької області)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кричковський, Вадим Юрійович
Метою статті є емпіричне оцінювання соціоекономічної диференціації аграрного соціуму на прикладі сільських територій Вінницької області. У статті викладено результати дослідження соціоекономічної структури сільського населення окремих громад за критерієм поширення та деструктивної функціональності бідності. Наведено версію економічної проблеми мінімізації бідності в аграрному соціумі на прикладі реально існуючих об’єктів. Було використано результати авторських рандомізованих польових досліджень типових сільських населених пунктів, а також порівняльний аналіз їхнього соціоекономічного стану у динаміці близько 20 років. Методологічну основу дослідження становить авторський підхід, що спирається на лібертаріанську модель соціального контракту та подолання бідності в межах капіталістичного зростання. За результатами дослідження встановлено, що рівень абсолютної бідності в більшості сільських населених пунктів є нижчим, ніж це зазвичай подається в науковій та публічній риториці, тоді як ключовою проблемою постає інституційна бідність, пов’язана з поведінковими, мотиваційними та організаційними дисфункціями. Виявлено значну диференціацію соціоекономічного стану сільських територій, обмежений потенціал найманої праці та домінування сектора економічно активних агентів, орієнтованих на індивідуальні та підприємницькі моделі виживання. Запропоновано авторську типологію бідності першого та другого порядку, а також концепцію лібертаріанського соціального контракту як інституційної основи мінімізації бідності в аграрному соціумі. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої методології органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадами для розроблення прикладних програм економічної активізації сільських територій.
Теоретико-методичні засади забезпечення фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Журавльова, Ірина Вікторівна
Метою статті є систематизація теоретико-методичних основ формування фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків і розроблення методичних підходів до забезпечення резильєнтності фінансової системи суб’єкта господарювання. Дослідження диференціює складові понятійного апарату «стійкість», «живучість» і «резильєнтність», визначає сутність фінансової резильєнтності та її принципові відмінності від традиційної фінансової стійкості. Теоретичне підґрунтя дослідження ґрунтується на інтеграції провідних концепцій: теорії динамічних здатностей, теорії ресурсної залежності, інституційної теорії та концепції антикрихкості Н. Талеба. Автор виокремлює суттєві характеристики геополітичних шоків, які радикально відрізняють їх від стандартних економічних криз і вимагають спеціального методичного забезпечення фінансової резильєнтності. Узагальнення наукових джерел продемонструвало еволюцію методичного інструментарію від статичних моделей оцінки фінансової стійкості до сучасних інтегрованих підходів, що враховують поєднання фінансового, людського, соціального й інших видів капіталу. Методичне забезпечення фінансової резильєнтності підприємств базується на міждисциплінарному підході та поєднує системний, ризик-орієнтований, процесний і інституційний методи. Воно включає інструменти оцінки, механізми управління та організаційно-інституційне забезпечення. Детермінанти резильєнтності класифіковано на зовнішні (державна економічна та логістична підтримка, санкційна політика, інвестиційна привабливість галузі) та внутрішні (рівень оборотних коштів, географічне розміщення, галузева структура, інвестиційна політика). У роботі виокремлено три рівні методичного забезпечення управління фінансовою резильєнтністю: діагностичний, прогнозний і регулятивний. Запропоновано модель циклу управління резильєнтністю в умовах геополітичних шоків. Доведено, що комплексний підхід, який поєднує теоретичні засади теорії динамічних здатностей та концепції антикрихкості з практичними інструментами (стрес-тестування, динамічне фінансове планування), дає змогу суб’єктам бізнесу переходити від реактивної до проактивної моделі управління фінансами.
Бібліометричний аналіз трендів оцінювання громадських організацій у публічному управлінні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вей, Роман Андрійович
Метою статті є виявлення глобальних наукових трендів та еволюції підходів до моніторингу й оцінювання діяльності громадських організацій у сфері публічного управління на основі комплексного бібліометричного аналізу. Проаналізовано масив публікацій, індексованих у базі Scopus за 1993–2025 роки. Досліджено динаміку публікаційної активності, географічний і галузевий розподіл, інституційну структуру та джерела фінансування досліджень. За допомогою бібліометричного картографування (VOSviewer) здійснено аналіз співзустрічі ключових слів, що дозволило виокремити шість тематичних кластерів. Встановлено поступовий перехід наукового дискурсу від аналізу ієрархічних адміністративних моделей до гнучких, цифровізованих і людиноцентричних підходів, здатних реагувати на соціальні, екологічні та епідеміологічні виклики. Обґрунтовано необхідність концептуального переосмислення оцінювання діяльності неурядових організацій в Україні в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення. На основі світових трендів (посилення уваги до індикаторів впливу, прозорості та цифрового моніторингу) доведено доцільність переходу від процедурного контролю до моделі «демократичного аудиту», що дає змогу вимірювати не лише обсяг послуг, а й соціальний капітал і внесок громадянського суспільства у національну стійкість. Запропоновано інтеграцію оцінювання громадських організацій до фундаментального кластеру державних реформ як індикатора інклюзивності та готовності до членства в ЄС. Розширено бачення ролі громадських організацій як суб’єктів цифрового моніторингу відбудови та громадського нагляду за використанням міжнародної допомоги. Визначено специфічний для України «парадокс сталості» поєднання високої адвокаційної результативності з низькою фінансовою стійкістю. Обґрунтовано необхідність зміщення акценту з фінансової автономії на реальний вплив і репрезентативність. Зроблено висновок, що сучасне оцінювання еволюціонує від інструменту контролю до стратегічного механізму публічного управління.
Вплив цифрових технологій на формування регіональної економічної політики в умовах децентралізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лупак, Руслан Любомирович; Наконечна, Наталія Володимирівна
У статті розглянуто ключові функції регіональної економічної політики – регуляторну, стимулюючу, перерозподільчу, координуючу, соціально-компенсаційну та контрольну. Відповідно до кожної функції визначено переваги та недоліки використання цифрових технологій при формуванні такої політики в умовах децентралізації. Акцентовано увагу на тому, як цифрові технології забезпечують автоматизацію управлінських процесів, підвищують прозорість і підзвітність рішень органів регіональної влади, сприяють оперативному реагуванню на порушення та ефективному розподілу місцевих бюджетних ресурсів. Виділено ризики та обмеження цифровізації: цифрова нерівність, високі витрати на цифрову інфраструктуру, складність інтеграції, ризики кібератак, технократизація процесів, потреба у висококваліфікованих фахівцях. Також для кожної із функцій регіональної економічної політики наведено ключові цифрові технології, їх практичне застосування, напрями впливу та конкретні очікувані результати. Зазначено важливість впровадження електронних реєстрів, електронного документообігу, цифрових платформ відкритих даних і підтримки, інвестиційних порталів, прогнозно-аналітичних систем, електронного бюджетування, аналітики великих даних, систем обміну даними, інтегрованих інформаційних ресурсів, технології електронної демократії, онлайн-сервісів, цифрових каналів зворотного зв’язку, аналітичних панелей, ГІС-технологій. Зроблено висновок, що цифровізація забезпечує удосконалення регуляторних механізмів, зниження бар’єрів для бізнесу та зміцнення інституційної довіри, активізацію підприємницької діяльності та зростання інвестиційної привабливості, підвищення ефективності бюджетної політики, зменшення міжтериторіальних диспропорцій, узгодженість і комплексність управлінських дій, підвищення соціальної згуртованості та інклюзивності, зниження соціальної напруги, поліпшення моніторингу та керованості соціально-економічного розвитку регіону.
Інституціональні виклики інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та шляхи їх подолання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сторонянська, Ірина Зеновіївна; Дуб, Андрій Романович
Наявність на державному рівні значної кількості документів стратегічного планування різних типів – стратегій, програм, планів, концепцій тощо – спричиняє розпорошення обмежених публічних фінансових ресурсів і низької ефективності досягнення визначених цілей. На рівні територіальних громад ситуація ще складніша, оскільки обсяги фінансування, які закладаються на виконання проєктів для досягнення цілей та завдань стратегій розвитку, здебільшого орієнтовні, не прораховані детально, без визначених джерел коштів. Як наслідок, проєкти залишаються не реалізовані, а публічні інвестиції здійснюються несистемно. Метою дослідження є виявлення інституціональних викликів інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та пошук шляхів їх подолання. Дослідження концентрується на теоретичному та прикладному аспектах розгляду проблеми стратегічного планування та управління публічними інвестиціями в Україні. Аналіз попередніх досліджень у цій царині, чинної нормативно-правової бази та практики стратегічного планування й управління публічними інвестиціями в територіальних громадах засвідчив наявність низки викликів. Вони призводять до того, що управління публічними інвестиціями часто розглядається як самостійний технократичний процес, основною метою якого є підготовка та подання документів публічного інвестування відповідно до встановлених процедур і часових рамок бюджетного процесу. Натомість питання стратегічної доцільності інвестицій та їх відповідності пріоритетам розвитку територій нерідко залишаються поза належною увагою. За результатами проведеного дослідження, для підвищення ефективності здійснення публічних інвестицій в напрямі відновлення і розвитку територіальних громад України запропоновано низку кроків на законодавчому та виконавчому рівнях, серед яких: внесення змін до Бюджетного кодексу України та підзаконних актів для закріплення чіткої логіки інтеграції управління публічними інвестиціями та стратегічного планування, зокрема встановити вимогу, за якою інвестиційні проєкти, включені до ЄПП, повинні мати пряме посилання на конкретний захід плану заходів з реалізації стратегії розвитку відповідної території; переглянути методичні підходи до розроблення стратегій розвитку територіальних громад з метою посилення їх проєктної та фінансової визначеності; переглянути підходи до організації інституцій, залучених до стратегічного планування та управління публічними інвестиціями на місцевому рівні; передбачити можливість формування єдиного координаційного органу, який поєднуватиме функції моніторингу реалізації стратегії розвитку та визначення інвестиційних пріоритетів; забезпечити інтеграцію місцевих інвестиційних рад у систему реалізації стратегій розвитку територіальних громад.
The Uniqueness of Medical Services in the System of Modern Management, Marketing and Projects: Urgency, Emotional Component, and Digitalization Challenges
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвинова, Ольга Несторівна; Петрашик, Юрій Миколайович; Максимчак, Іван Олександрович
Метою наукового дослідження є виявлення унікальних особливостей медичних послуг у системі сучасного управління та маркетингу, визначення етичних меж їх просування та аналіз ролі терміновості, емоційного компоненту й цифровізації у формуванні довіри пацієнтів. Роботу спрямовано на окреслення нової парадигми маркетингового управління в охороні здоров’я, яка поєднує економічну ефективність із суспільним благом. Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі наукових джерел, нормативних документів та практики медичних закладів. Використано порівняльний підхід до комерційних і медичних маркетингових практик та аналіз етичних проблем. Основні результати дослідження свідчать, що медичні послуги є варіативними та індивідуальними, а їх оцінка пацієнтом базується на суб’єктивних маркерах якості. Етичний маркетинг передбачає чесність, правдивість та орієнтацію на реальні потреби пацієнта. Цифровізація трансформує взаємодію між пацієнтом і лікарем, підвищуючи доступність та персоналізацію послуг. Репутація, довіра та комунікація визначають конкурентоспроможність медичної установи. Подальші дослідженням слід спрямовуватися на розробку інструментів для оцінки суб’єктивних маркерів якості, вивчення стратегій комунікації у кризових ситуаціях та пошук балансу між ринковими механізмами та суспільним благом. Методологія передбачає розширення міждисциплінарного підходу, поєднуючи медицину, маркетинг, соціологію та цифрові технології. Результати досліджень можна використовувати для вдосконалення моделей управління у медичних установах, розробки етичних стандартів реклами, впровадження цифрових інструментів у маркетингове управління та формування стратегій довгострокової лояльності пацієнтів. Запропоновані підходи сприяють підвищенню довіри до системи охорони здоров’я, зменшенню інформаційної асиметрії між пацієнтом і лікарем та розробці політик, спрямованих на захист суспільного блага. Дослідження пропонує нову перспективу в управлінні маркетингом у медицині. Його цінність полягає у створенні концептуальної моделі, яка дозволяє збалансувати економічні інтереси установи з реальною потребою пацієнтів та стратегічною стійкістю системи охорони здоров’я.
Імператив безпеки у формуванні сучасної моделі міжнародних економічних відносин
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сохацький, Олександр Юрійович
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування імперативу безпеки як структуро-утворювального чинника формування сучасної моделі міжнародних економічних відносин в умовах глобальної турбулентності, воєнних і геоекономічних загроз. У дослідженні використано методи концептуального аналізу, порівняльного зіставлення ліберальної та безпеково-орієнтованої моделей міжнародних економічних відносин, систематизації інструментів торговельної, інвестиційної та фінансової політики, а також логічного моделювання трансформаційних процесів. Обґрунтовано, що безпека перестає розглядатися як зовнішнє обмеження економічної взаємодії та набуває статусу імперативу, який визначає конфігурацію міжнародної торгівлі, інвестиційних потоків, технологічного обміну й участі держав у глобальних ланцюгах створення вартості. Показано, що воєнні та гібридні конфлікти, санкційні режими й геоекономічна фрагментація спричиняють перехід від логіки максимізації ефективності до пріоритету стійкості, надійності постачання та стратегічної автономії. Доведено, що цифровізація виступає амбівалентним чинником міжнародних економічних відносин: з одного боку, вона підвищує ефективність інтеграції суб’єктів господарювання у глобальні ринки, з іншого формує нові кібер- і фінансові ризики, що потребують інституціоналізації механізмів управління економічною безпекою. Зроблено висновок, що безпеково-орієнтована модель міжнародних економічних відносин стає стійкою характеристикою сучасної світової економіки та вимагає перегляду традиційних підходів до формування економічної політики держав.
Державна допомога у розвитку зеленої металургії: принципи і досвід ЄС для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шликова, Вікторія Олександрівна; Полякова, Ольга Юріївна; Котляров, Євген Іванович
Метою статті є аналіз європейської практики стимулювання розвитку технологій, дотичних до зеленої металургії, у широкому сенсі та визначення можливостей застосування для України. Обґрунтовано необхідність відновлення та модернізації металургійної галузі на основі сучасних технологій декарбонізації. Розглянуто виклики запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM для економіки України. На основі наявних наукових публікацій досліджено підходи до визначення поняття «зелена металургія» та виявлено відсутність єдиного універсального його трактування. Аналіз анотацій і текстів відкритого доступу за допомогою інструменту VOSviewer дозволив побудувати граф зв’язків понять, дотичних до проблематики розвитку зеленої металургії, і зробити висновок, що зелена металургія є зеленою технологією у сенсі сталого розвитку, а технології прямого відновлення заліза, у тому числі шляхом використання у ролі відновника – водню, є поширеними у світі. Водночас в українському законодавстві використовується вузьке поняття зеленої металургії, яке не відповідає світовим трендам науково-технічного розвитку та обмежує потенціал модернізації галузі, тому потребує уточнення і розширення. Враховуючи потребу в масштабних інвестиціях для поширення зеленої металургії в Україні, залучення яких потребує державної допомоги, досліджено наявний досвід ЄС у цій сфері. Зокрема, проведено аналіз тенденцій державної допомоги у період 2014–2024 рр., а саме динаміку загальних її обсягів, частку у ВВП, пріоритетні напрями, за якими вона надавалася, та інструменти її реалізації. Так, головним пріоритетом політики ЄС щодо державної допомоги є захист навколишнього середовища включно з енергозбереженням. Протягом усього періоду 2014–2024 рр. найбільш поширеними інструментами допомоги були прямі гранти, прямі гранти / субсидії на відсоткові ставки та податкові стимули. Одним із результатів дослідження є систематизація технологій, які можуть бути використані в зеленій металургії в Україні і підтримуються в країнах – членах ЄС, яку здійснено на основі аналізу Рамкової програми державної допомоги, що супроводжує Угоду про чисту промисловість. Перелік основних, доповнювальних технологій та кінцевих продуктів, що підлягають державній допомозі і визначені як такі, що можуть бути використані в зеленій металургії, може слугувати основою та орієнтиром для розробки інструментів підтримки галузі в Україні. Розглянуто кілька конкретних прикладів затверджених схем державної допомоги в країнах – членах ЄС, які демонструють активне використання можливостей підтримки зеленої металургії. Встановлено, що для прискорення відновлення металургії на нових технологічних засадах і її розвитку необхідна гармонізація вітчизняного законодавства з європейським без втрати основного фокусу на зниженні впливу на довкілля, але із забезпеченням перспектив зростання галузі.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options