Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/886

Browse

Now showing 1 - 20 of 38

Blockchain Characteristics and Implications: Assessing the Impact on Sustainability in Turkish Sectors
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Краснокутська, Наталія Станіславівна; Адигузель, Корай
Technological advances are accelerating the activation of the saving, preserving and using information in various economic models. Blockchain technology is one of the latest technologies used by many international institutions and organizations. Compared to other banking or technological technologies, it transmits and accumulates information transparently, instantly, and reliably at a low cost. As Turkey plays a significant economic role in the Middle East and Europe regions, this article highlights a sample of Turkish companies that use blockchain technology of the version 4.0. It is an attempt to measure the variables of the coefficient of trust, immutability, transparency, and cost reduction in combination with blockchain applications by scientists, administrative authors, and blockchain technologists. A quantitative descriptive approach has been adopted to examine the interrelation between blockchain applications and increase in transparency, confidence, stability, and cost reduction, based on the SPSS statistical software to produce accurate results. 19 Turkish companies were selected from 62 Turkish companies that have adopted blockchain, according to the official agency «BTCR» that tracks these organizations in Turkey. The selected companies, operating in banking, telecommunications, industry, and non-governmental associations, make large contributions to Turkey’s GDP. The study found that all four variables in the sectors improved significantly after the introduction of blockchain technology, but the systems for monitoring and tracking their influence were complex ones.
Strategies for Navigating in the Fragmentation Conditions of Global Finance and Economic Digitalization: Contemporary Trends in TNC Management
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Живко, Максим Андрійович; Вівчар, Степан Федорович
In an era characterized by the globalization of finance and the rapid digitalization of economies, Transnational Corporations (TNCs) face complex challenges and opportunities to maintain competitive advantage and sustained growth. This article examines the contemporary trends in TNC management strategies, specifically focusing on their response to the fragmentation conditions within the global financial landscape and the pervasive influence of digital transformation on economic activities. The paper delves into the evolving paradigms of TNC operations, highlighting the dynamic interplay between global finance and digitalization, which has necessitated the development of innovative approaches to corporate governance, risk management, and value creation. Through a comprehensive review of recent case studies and industry practices, the article identifies critical insights into how TNCs are reshaping their organizational structures, operational models, and technological investments. Furthermore, the study explores the role of strategic partnerships, regulatory adaptations, and technology-driven initiatives in enhancing TNC resilience in facing financial uncertainties and disruptive digital forces. By shedding light on these contemporary trends, this article contributes to the broader discourse on TNC management strategies within global finance globalization and economic digitalization, offering valuable insights for practitioners, scholars, and policymakers alike.
Sustainability and Its Impact on Buying Behavior: The Emerging Trends and Opportunities for Companies
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Педурару, Тетяна; Цуркану, Георге
In contemporary society, concerns about sustainability and environmental impact are becoming increasingly relevant, amid climate change and ecosystem degradation. In a global context of significant environmental transformations and increased awareness of the need for collective action, the conceptions of sustainability and ecological responsibility are becoming central to individual decision-making, especially in purchasing behavior. Sustainable development and sustainability have gained significant importance in recent decades, reflecting awareness of human impact on the environment and the need for a viable future for future generations. However, the precise definition of these terms is often ambiguous, due to the complexity and interconnections between the economic, social, and ecological aspects of human development. In this context, the paper aims to analyze the two concepts, clarifying the differences between them. Also, the work aims to analyze the behavior of consumers regarding sustainability and ecological products, as well as underlines the opportunities that companies could capitalize on in this regard for the development of more sustainable businesses, according to market requirements. The methodology is based on the survey method, methods of analysis and synthesis, data interpretation, and relevant comparisons. The research results highlight the increased interest of consumers in the sustainability and ethics of companies, highlighting changes in purchasing behavior oriented towards ecological products and responsible practices in environmental protection. For companies, these results represent various opportunities to adapt their strategies and communicate their commitment to sustainability more effectively to meet consumer demand and differentiate themselves in the market.
Адаптація до змін клімату: досвід Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шевченко, Олександр Вікторович
У статті досліджено теоретико-правові засади формування інструментів державного управління у сфері зміни клімату на рівні ЄС. Визначено головні напрями кліматичної політики Європейського Союзу та поставлено завдання, що передбачаються до 2030 року. Було проведено аналіз основних груп інструментів і заходів, які використовуються в рамках європейського урядування і спрямовані на боротьбу зі зміною клімату. Нині у світі спостерігаються значущі та динамічні зміни. Зміна клімату стала важливим викликом для всього світу, і країни ЄС визнають її потенційно негативний вплив на середовище та суспільство. Зміна клімату визнана одним із найбільших викликів нашого часу, і ЄС активно займається розробкою та реалізацією заходів для забезпечення стійкості своєї території та громадян перед цими викликами. Дослідження аналізує підходи та стратегії, які використовуються ЄС для адаптації до зміни клімату на різних рівнях. У статті проаналізовано загальний контекст зміни клімату й основні виклики, які виникають у зв'язку зі зміною клімату, а також розглянуто політики та ініціативи ЄС щодо адаптації, включаючи розвиток національних стратегій, програми фінансування та механізми співпраці між країнами – членами ЄС. Однією з найбільш важливих та актуальних проблем Європейського Союзу є справи, пов’язані з охороною природного середовища та екологічною безпекою континенту в умовах зміни клімату. У зв’язку з цим поточні тенденції у європейському розвитку змушують задуматися над складними теоретичними питаннями, такими як якість життя європейців. У цьому контексті роль політики у сфері кліматичних змін набуває великого значення у формуванні нових напрямків політичної науки, яка охоплює галузі економіки, права, соціології та екології, і взаємодіє з ними. У статті обґрунтовано виклики, які стоять перед ЄС у питанні адаптації до змін клімату, та наведено рекомендації для подальшого розвитку стратегій та політик у цій сфері. Дослідження покликане сприяти кращому розумінню та використанню досвіду ЄС в адаптації до змін клімату як у Європі, так і у інших частинах світу.
Аналіз структури українського ринку виробників теплоенергії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кизим, Микола Олександрович; Котляров, Євген Іванович; Філатова, Тетяна Анатоліївна
Метою статті є вивчення структури ринку виробників теплоенергії за організаційно-правовими формами господарювання і за видами власності та визначення на цій підставі напрямів реформування комунальної теплоенергетики. Для досягнення цієї мети проаналізовано доступні регіональні реєстри ліцензіатів-суб’єктів господарської діяльності у сфері теплопостачання, а також постанови НКРЕКП про видачу ліцензій та/або встановлення тарифів на теплоенергію. Аналізом охоплено період з 2014 р. по перше півріччя 2023 р. включно. Ідентифіковано 980 суб’єктів господарювання, що здійснювали господарчу діяльність протягом періоду, що аналізується, або 844, що діяли на кінець періоду. Ці суб’єкти господарювання мають різні форми власності та різні організаційно-правові форми господарювання. Встановлено, що загальновідоме твердження про те, що комунальна теплоенергетика знаходиться в кризовому стані, справедливе лише для комунальних підприємств, що експлуатують великі системи централізованого теплопостачання. Саме для таких підприємств є характерним високий рівень зносу обладнання, незадовільний фінансовий стан, неефективне управління підприємством. Одночасно з такими підприємствами в Україні активно розвивається і приватний сектор. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, що потрапили до вибірки (844), більше половини (492) є приватними підприємствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, або фізичними особами – підприємцями. Такі суб’єкти господарювання ефективно працюють на регіональних ринках, не отримуючи жодних дотацій з місцевих бюджетів; багато з них – протягом більше 10 років. На підставі виконаного аналізу запропоновано напрями реформування підприємств теплоенергетики різних форм власності, в першу чергу державних і комунальних підприємств. Зокрема, у якості підвищення рівня управління комунальним підприємством пропонується здійснити анбандлінг видів діяльності та надання в аутсорсинг непрофільних функцій. Перспективами подальших досліджень за цією тематикою є дослідження організації теплозабезпечення в окремих регіонах і населених пунктах України.
Візія оновлення системи соціального діалогу в Україні в умовах впливу новітніх викликів і загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр Юрійович
Метою статті є визначення та обґрунтування візії комплексного оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливої передумови набуття нею якісно нового рівня ефективності, що відповідає масштабу та складності викликів, що постали перед Україною в сучасних умовах. Візія включає зміст загального концепту оновлення (сутнісна логіка процесу), визначення спектра новітніх викликів і загроз для трудової сфери, системи соціально-трудових відносин (СТВ) і соціального діалогу (це чотири групи чинників: цифровізація, прискорена євроінтеграція, руйнівні наслідки широкомасштабної збройної російської агресії та накопичені в передвоєнний період хронічно невирішені проблеми в системі СТВ, у сфері праці); зміст і логіку процесу мережево-цифрового оновлення системи соціального діалогу, його структурних сегментів; практична складова полягає у визначенні ключових суб’єктів, що беруть участь в оновленні системи соціального діалогу, основні напрями діяльності, заходи з їх реалізації, формування нової технологічної основи оновленої системи соціального діалогу, що дозволяє забезпечити ефективні комунікації суб’єктів СТВ, розширити склад сторін соціального діалогу, створити умови для поступового переходу на модель «трипартизм+». Авторами статті на основі узагальнення результатів попередніх авторських та інших досліджень обґрунтовано необхідність суттєвого оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливого інструменту консолідації суб’єктів соціально-трудової сфери для прийняття та реалізації ефективних взаємоузгоджених рішень щодо забезпечення стійкості трудової сфери та національної економіки, реалізації потреб відновлення України. Основна ідея оновлення системи соціального діалогу в Україні в контексті потреб забезпечення стійкості трудової сфери полягає у створенні якісно нового середовища для продуктивної взаємодії сторін соціального діалогу через залучення сучасних мережево-цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано доцільність такого залучення, розкрито зміст трьох ключових сегментів для здійснення платформізації національної системи соціального діалогу. Визначено перелік основних учасників цього процесу, по кожному сегменту розкрито зміст основних напрямів діяльності та заходів з їх реалізації. Подальші дослідження щодо оновлення системи соціального діалогу в Україні доцільно спрямувати на формування стратегічного підґрунтя з урахуванням подальшого перебігу воєнних дій, євроінтеграції, цифровізації економіки й інших визначальних для України процесів.
Діагностика рівня транспарентності розвитку підприємств в умовах інвестиційної активності економічного середовища: методичний аспект
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Зайцева, Анна Сергіївна
Визначено, що діагностика рівня транспарентності розвитку промислових підприємств з урахуванням їх інвестиційної активності полягає в тому, що в умовах невизначеності зовнішнього контексту та появи тенденції до спаду рівня розвитку необхідно коригувати тактику управлінської діяльності щодо використання діагностичного інструментарію вже з урахуванням прояву в стратегічних періодах кризових явищ, акумулювати фінансові ресурси з метою успішного протистояння спричиненим кризовою ситуацією збиткам, тобто доцільно прогнозувати, діагностувати та запобігати наслідкам фінансової кризи. Зроблено висновок, що необхідність удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня транспарентності розвитку промислових підприємств з урахуванням інвестиційної активності економічного середовища зумовлена тим, що діагностика рівня транспарентності розвитку знижує ймовірність виникнення та розвитку кризових явищ у процесі виробничо-господарської діяльності підприємств. На основі результатів означеної діагностики виявляються негативні наслідки фінансових ризиків підприємства, розробляються можливі шляхи підвищення рівня розвитку, будується стратегія досягнення транспарентності розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів. Це дає змогу завчасно готувати варіанти стратегічно-раціональних рішень на виникаючі і прогнозовані зміни цін на ресурси, зміни власних і залучених коштів, коригувати плани виробництва продукції, отримання кредитів, зміни відпускних цін. А також прогнозувати настання моментів дестабілізації виробництва (виникнення кризових факторів) і використовувати інтерактивне інноваційно-інвестиційне управління як найбільш оптимальний вид релевантного управління для запобігання розвитку кризи на промислових підприємствах.
Економетричний аналіз впливу цифровізації на бізнес-сектор національної економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Швець, Наталія Вячеславівна; Крамчанінова, Майя Джемалівна
У статті розкрито результати дослідження реакції бізнес-сектора України на цифрову трансформацію на основі комплексного огляду наявної літератури та економетричного аналізу даних підприємств про впровадження інформаційно-комунікаційних технологій за 2011–2020 роки. Досліджено чинну методологію та наявну базу даних статистичних спостережень за процесом цифровізації. Зазначено, що статистичний моніторинг за цифровими перетвореннями залишається недостатньо розвиненим і потребує накопичення інформації за новими метриками. У подальшому це дозволить суттєво поліпшити можливості відстеження економічних результатів цифрових трансформацій. За результатами кореляційно-регресійного аналізу доступних на сьогодні даних виявлено, що такі прояви цифровізації, як інтернет-операції з банками і органами державної влади, отримання підприємствами інформації про товари, послуги й обмін даними через електронну пошту, мають сильний кореляційний зв’язок з реальним обсягом реалізації продукції на душу населення. Регресійне моделювання підтвердило статистичну значущість прямої залежності між кількістю підприємств, які через Інтернет отримують інформацію про товари, послуги, використовують листування електронною поштою та реальним обсягом продажів. Зроблено висновок про підтвердження гіпотези, що цифровізація сприяє зростанню бізнесу в Україні, особливо сильний вплив простежується в аспекті обміну інформацією. Загалом результати дослідження підкреслюють важливість підтримки підприємницького сектора у подальшому процесі цифрової трансформації та зростання ІТ-індустрії і є аналітичним підґрунтям для розробки дієвих політичних рішень з визначення стратегічно значущих пріоритетів, що здатні забезпечити повоєнне відновлення національної економіки України та її подальший розвиток.
Екосистема людських ресурсів організацій як концептологія та прикладна платформа людиноцентризму
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Колот, Анатолій Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Шевченко, Анна Сергіївна; Бабій, Юлія Михайлівна
У статті наведено аргументацію сутності, складу та структури екосистеми людських ресурсів організацій в контурі людиноцентризму. Розкрито чинники парадигмальних змін в управлінні людськими ресурсами організацій у третьому десятилітті ХХІ століття. Наведено фактологічні дані асиметрій і протиріч у нинішньому стані соціально-трудової сфери в глобальному вимірі, які стають загрозою національній безпеці. Виокремлено основні драйвери глобальної економіки як свідчення недосяжності стандартів соціальної якості. Обґрунтовано актуальність екосистеми людських ресурсів організацій як основного осередку економічної діяльності. Розкрито розуміння теоретичного конструкту та викладено фундаментальні засади концептології екосистеми людських ресурсів в контексті людиноцентризму. В рамках генези висвітлено компоненти та змістові характеристики поняття «екосистема». Проведено порівняльну паралель між екосистемою людських ресурсів організацій та традиційним управлінням персоналом. Визначено інновації у соціально-трудових відносинах, у соціально-трудовій взаємодії економічних агентів в екосистемі. Розкрито ментальну модель екосистеми людських ресурсів як однієї із локальних складових соціально-економічної системи та «продукту» економічної конвергенції. Підкреслюється актуалізація нових, нестандартних, гібридних форм взаємовідносин та взаємодій між соціально-економічними агентами. Зроблено акцент на постіндустріальному типі соціально-трудової конвергенції. Запропоновано комплексну карту, що наочно відображує авторське бачення структури та компонентного насичення екосистеми людських ресурсів організацій. Обґрунтовано первинність та домінантність соціальної політики в людиноорієнтованому суспільстві. Наголошується на комплексному вимірі моделі людиноцентризму та виокремлено складові цієї моделі. Наведено авторські оцінки щодо майбутнього людини в епоху цифровізації на тлі песимістичних прогнозів гуру сучасної економічної думки. Висловлюється переконання щодо необхідності утвердження нового світогляду та людиноорієнтованого мислення задля виваженої й агностичної перспективи сталого соціально-економічного, у т. ч. соціально-трудового розвитку.
Збереження стійкості та визначення можливостей розвитку суб’єктів малого та середнього бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Третяк, Вікторія Павлівна; Чень, Юйсі
У статті розглянуто питання функціонування суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні, їх розвитку в економічній, політичній та соціальній площинах в умовах високої невизначеності. Проаналізовано сучасний стан суб’єктів малого та середнього бізнесу та визначено можливості забезпечення їх стійкості та подальшого розвитку. Систематизовано підходи до визначення суб’єктів мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва відповідно до законодавства України. Зазначено основні параметри мікропідприємств, малих, середніх і великих підприємств. Виділено основні проблеми розвитку малого бізнесу в Україні до початку війни, зокрема, відсутність дієвого механізму державної підтримки та захисту малого та середнього бізнесу, поширеність корупції, тінізацію бізнесу, рейдерство, недосконалість податкової системи, нерозвиненість страхування ризиків у бізнесі, необхідність підвищення соціальної відповідальності бізнесу тощо. Проаналізовано співвідношення суб’єктів господарювання та динаміку кількості діючих cуб’єктів господарювання (великих, середніх, малих) в Україні у 2010–2021 роках. Надано висновки, що за вказаний період відбулося загальне скорочення кількості підприємств, при цьому частка МСБ у загальній кількості суб’єктів господарювання зберігається на рівні 99,97 %. Зазначено, що в умовах повномасштабного російського вторгнення підприємства МСБ продовжують лишатися вагомим чинником стійкості держави. Підприємства МСБ є платниками податків, які Україна використовує на потреби безпеки й оборони. Проведено дослідження динаміки кількості зайнятих працівників у сфері малого та середнього підприємництва за останні десять років, що дає змогу зазначити зростання їх кількості до 81,5 % до загальної кількості зайнятих працівників на 2021 рік. Визначено проблеми та виклики розвитку підприємницької діяльності в сучасній Україні, такі як руйнування, релокація, пошук і відновлення роботи на новій регіональній ніші ринкового сегмента, також пошук можливостей сплачувати податки, виплачувати заробітну плату, займатися волонтерством та отримувати дохід для власного розвитку. Запропоновано ряд напрямів державної політики задля збереження стійкості суб’єктів малого та середнього бізнесу: створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього підприємництва; розширення доступу малого та середнього підприємництва до фінансування; спрощення податкового адміністрування для малого та середнього підприємництва; та підвищення конкурентоспроможності й інноваційного потенціалу малого та середнього підприємництва.
Концептуальна модель оцінки й аналізу інформаційної компоненти економічної безпеки підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Бабічев, Анатолій Валерійович; Самородов, Борис Вадимович
Статтю присвячено актуальній та важливій проблемі забезпечення економічної безпеки підприємства (ЕБП). Обґрунтовано, що на більшості підприємств не існує формальної комплексної стратегії економічної безпеки або вона часто є фрагментованою і не відповідає реальним потребам підприємства. Для вирішення цієї проблеми пропонується створити комплексну систему економічної безпеки підприємства, яка б складалася з різноманітних рівнів захисту, постійно оновлювалась і контролювалась, відповідала актуальним загрозам. У статті зауважено, що інформаційна складова економічної безпеки підприємства є однією з найважливіших, а дослідження інформаційної компоненти системи економічної безпеки підприємства є складним і багатогранним завданням, і водночас важливим для успішного функціонування підприємств і економіки країни. Зважаючи на це, у статті розроблено концептуальні моделі оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства та оцінки інформаційної компоненти системи економічної безпеки підприємства, які дозволять підвищити якість управлінських рішень щодо оцінки стану економічної безпеки підприємства. Концептуальна модель оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства складається з двох блоків: перший блок відповідає за формування системи показників оцінки економічної безпеки; другий блок відповідає за розробку моделей оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства. Концептуальна модель оцінки і аналізу інформаційної компоненти економічної безпеки підприємства складається з блоку визначення основних показників ефективності роботи та стану ЕБП та її інформаційної складової, блоку оцінки й аналізу інформаційної безпеки, за допомогою яких здійснюються загальна оцінка інформаційної складової, та блоку формування рішень щодо підтримки інформаційної безпеки підприємства. У роботі побудовано інформаційну систему управління інформаційною безпекою з використанням програми ВRwin, що допомагає створити складну модель бізнес-процесів. Побудована модель може стати основою організації системи інформаційної безпеки для підприємств.
Концептуальний підхід щодо адаптації економічної безпеки підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Калинюк, Віктор Євгенович
У статті розглянуто складові адаптивних систем при удосконаленні економічної безпеки на підприємствах, зміни яких ґрунтуються на: врахуванні ринкових чинників; адаптації виробничого процесу до розмаїття умов ділового середовища; стратегії маневрування під час розподілу та перерозподілу ресурсів; узгодженості стратегії, тактики й операцій при оптимізації структури капіталу; здатності до ефективного функціонування. Зазначено, що у процесі адаптації економічної безпеки підприємству важливо забезпечити використання адекватних ресурси для реалізації розробленого комплексу проактивних, захисних та адаптивних стратегій. Підкреслено, що забезпечення економічної безпеки підприємства під час кризи вимагає планування, стратегічного мислення, готовності до змін та дієвого впливу на ресурси. Впровадження цих аспектів допомагає зменшити ризики та підтримує стійкість підприємства у складних умовах функціонування. Обґрунтовано, що запропонований підхід дозволяє визначити також гомеостазис і гомеорезис для адаптації економічної безпеки підприємства задля уникнення протиріч між певними етапами при розробці концептуального підходу. Запропонований концептуальний підхід до адаптації економічної безпеки підприємства ґрунтується на розробці та впровадженні систематичного плану дій, спрямованого на забезпечення стабільності, витривалості та успішності підприємства у швидкозмінних економічних умовах. Він складається з трьох послідовних етапів: визначення передумов вибору адаптації економічної безпеки підприємства; оцінка актуального рівня ЕБП; ідентифікація типу адаптації ЕБП та обґрунтування адаптивної моделі.
Концептуалізація процесу глобалізації соціально-економічного розвитку суспільства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шепеленко, Світлана Миколаївна
Мета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування концептуалізації процесу глобалізації соціально-економічного розвитку суспільства. За результатами проведеного дослідження виявлено, що у сучасному світі процес глобалізації став невід’ємною складовою соціально-економічного розвитку суспільства. Цей процес сприймають і інтерпретують по-різному, основною причиною такого погляду є різноманітність і неоднозначність наслідків і змін, викликаних процесом глобалізації, яка впливає на всі сфери суспільства. У зв’язку з цим актуальною проблемою сучасності є концептуалізація та осмислення соціально-економічних змін, що відбуваються під впливом багатовекторного процесу глобалізації. Питання процесу глобалізації та пов’язані з ним процеси розглядаються у рамках філософських, економічних, соціологічних, політологічних, екологічних, культурологічних та інших напрямах. Процес глобалізації стає предметом нового міждисциплінарного дослідження на галузь знань – глобалістику, яка сформувалася в самостійний напрямок наприкінці ХХ ст. Процеси глобалізації – численні, неоднозначні та суперечливі як у здійсненні, так і в сприйнятті. Вони стають «об’єктивною реальністю» сучасного турбулентного світу. Процес глобалізації полягає в її унікальності, інтеграція світу в економічному, політичному та соціокультурному вимірах набирають сили і є аксіоматичними та безальтернативними. Сучасні погляди суспільства значно трансформуються, а глобалізація, як багатовекторний процес, змінює всі елементи соціально-економічного розвитку суспільства. Онтологічним референтом сенсу глобалізації є стан розвитку суспільства: соціальні норми та бар’єри між різними інституціональними організаціями втрачають свою актуальність, виникають нові соціально-економічні, політико-правові та інші структури, усі сфери суспільного життя перетинаються настільки тісно, що в результаті глобальна система формує простір та цілісно-єдину світову систему.
Методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Куліков, Олексій Петрович; Квашина, Юлія Анатоліївна
У статті наведено методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства, який складають принципи та положення, завдання, етапи, методи та показники для ідентифікації, аналізу, оцінки галузевих, конкурентних, ринкових умов діяльності вітчизняних підприємств, їх проблем, загроз і можливостей для розвитку. Дефіцит капіталу, технологій, кадрового забезпечення розвитку вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану свідчать про необхідність вирішення проблем, розроблення та використання нових підходів, інструментарію управління, методичного забезпечення для формування та реалізації їх інноваційного потенціалу. З урахуванням результатів аналізу економічних умов, що характеризуються ознаками циркулярності, поєднують різні закономірності та гібридні форми науково-технічного розвитку, визначено закономірності інноваційних процесів, особливості та ознаки їх зростаючої цифрової трансформації, застосування інноваційних інструментів виробництва, організації та управління щодо підтримки та розвитку бізнесу. Обґрунтовано, що напрями формування методичного забезпечення з метою реалізації та підтримки інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності підприємства повною мірою визначаються послідовністю та змістом процесів розробки та реалізації його інноваційної стратегії. В загальному вигляді процес розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства складає певний набір завдань з визначення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, розробки ефективної бізнес-моделі, організації та активізації інноваційної діяльності, формування інноваційного стратегічного портфеля підприємства.
Методологічний контент функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Дугінець, Ганна Володимирівна; Генералов, Олександр Валентинович
Статтю присвячено дослідженню методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Автори статті визначають «ідеальний шторм» як комплексний феномен, що характеризується взаємодією багатьох факторів структурної кризи. Найголовніші фактори, які вплинули на появу «ідеального шторму»: глобальна рецесія, «озеленення» економіки, технологічні зміни, пандемія COVID-19, глобальна політика, повномасштабна збройна агресія рф на території України. У статті на основі теоретичного узагальнення, компаративного аналізу, синтезу, індукції та дедукції встановлено, що «ідеальний шторм» в глобальному вимірі має такі методологічні особливості: він є мультидисциплінарним феноменом, що вимагає комплексного підходу до дослідження; він є динамічним феноменом, що постійно розвивається та трансформується; він є непередбачуваним феноменом, який важко прогнозувати. Також обґрунтовується необхідність формування нової парадигми катастрофічного колапсу для розуміння та подолання наслідків «ідеального шторму». Основним завданням статті є дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є актуальним дослідженням, що робить внесок у розуміння методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політик і заходів, спрямованих на подолання наслідків «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є оригінальною, оскільки в ній проведено всебічне дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Для подальших досліджень у цій сфері автори статті будуть зосереджуватися на таких напрямах: розробка методологічних інструментів для прогнозування та оцінки наслідків «ідеального шторму»; вивчення впливу «ідеального шторму» на різні сфери людської діяльності; розробка політик та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків «ідеального шторму».
Модернізація оборонно-промислового та безпекового комплексу як магістральна ланка інноваційної трансформації поствоєнної економіки регіонів України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Матрунчик, Дмитро Миколайович
Обґрунтовано, що модернізація оборонно-промислового та безпекового комплексу є магістральною ланкою інноваційної трансформації національної та регіональної економіки у воєнний та поствоєнний період. Дослідження показали, що в системі академічної та галузевої вітчизняної науки сформовано вагомий потенціал фундаментальних і прикладних досліджень у сфері озброєнь, військової техніки та безпекових технологій, що виступає базовою детермінантою інноваційної трансформації національної економіки та економіки окремих регіонів шляхом модернізації оборонно-промислового та безпекового комплексу. Встановлено, що сприятливими передумовами модернізації оборонно-промислового та безпекового комплексу України виступають: розгалужена мережа науково-дослідних і науково-виробничих установ, котрі спеціалізувалися на проєктуванні нових видів озброєнь і військової техніки; потужний дослідницький та інженерний кадровий потенціал оборонно-промислового комплексу; наявність промислових потужностей по виробництву продукції військового спрямування; достатня ресурсна база для забезпечення повного циклу виробництва окремих видів озброєнь та військової техніки (наявність виробництв чорних і кольорових металів, різноманітних видів продукції електроніки та оптики). Виявлено, що відновлення взаємозв’язку між сферою досліджень і розробок оборонного та безпекового спрямування та розвитком виробництва озброєнь, військової техніки та безпекових технологій дозволить забезпечити оновлення оборонно-промислового та безпекового комплексу на новій техніко-технологічній основі, що сприятиме зростанню внутрішнього попиту на вітчизняну металопродукцію, трансферу передових іноземних оборонних та безпекових технологій, прискореному розвитку вітчизняної електроніки та інших суміжних до оборонно-промислового комплексу галузей, розвитку цифрових технологій. Встановлено, що Україна користується широкою підтримкою коаліції країн Заходу, яка створює сприятливі передумови для трансферу сучасних іноземних оборонних та безпекових технологій останніх поколінь, що дасть змогу у короткостроковій перспективі налагодити виробництво сучасних озброєнь і військової техніки на вітчизняних підприємствах оборонно-промислового сектора.
Міжнародний досвід і впровадження монетарного режиму інфляційного таргетування в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Школьник, Інна Олександрівна; Огорілко, Юрій Миколайович
Метою статті є дослідження міжнародного досвіду, досвіду впровадження монетарного режиму таргетування інфляції в Україні та формулювання висновків за результатом аналізу такого впровадження. Визначено, що основу практики таргетування інфляції становить уявлення про те, що існують виключно раціональні (інфляційні) очікування суб’єктів економічної діяльності, які піддаються точному прорахунку і впливу. Однак наведені аргументи (існування ділових циклів, критика з позиції представників поведінкової економіки, асиметрична інформація на фінансових ринках) дають підстави стверджувати, що монетарна політика може лише з певною долею вірогідності прораховувати очікування економічних агентів. Це пояснює відсутність точного співвіднесення між зміною процентної ставки центрального банку та її впливом на рівень інфляції. На підставі досвіду зарубіжних країн встановлено, що на першочергових етапах впровадження досліджуваного монетарного режиму у проаналізованих прикладах спостерігається тенденція до зниження рівня інфляції за рахунок підвищення вимог до незалежності центральних банків, їх транспарентності та прозорості проводжуваної монетарної політики. Досліджені приклади впровадження монетарного режиму таргетування інфляції показують, що співзалежність регулюючого впливу центральних банків та інфляційних процесів обумовлена численними чинниками (сформованість інституційної структури, тривалість боротьби з інфляційними процесами тощо). Однак кризові ситуації проявляють особливість досліджуваного монетарного режиму – центральні банки прямо не здійснюють управління інфляційними процесами, а підлаштовуються під них і приборкують інфляцію за допомогою «м’якого» налаштування (про що свідчить постійна зміна прогнозної аналітики щодо інфляції майбутніх періодів). Практика впровадження інфляційного таргетування в Україні розпочалась у 2015 році і прослідковувалась тенденція до приборкування інфляційних процесів (що, у принципі, характерно для першочергових етапів впровадження цього монетарного режиму в інших країнах). Однак повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України у лютому 2022 року унеможливило продовження практики реалізації зазначеного монетарного режиму (через відмову від плаваючого валютного курсу, обмежень щодо валютних операцій, монетарного фінансування бюджету тощо), що вказує на обмежені можливості таргетування інфляції у неординарних (кризових) ситуаціях.
Напрями та завдання промислової політики України в умовах війни та повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шевченко, Анастасія Валеріївна
Метою статті є визначення пріоритетів промислової політики в умовах війни та повоєнного відновлення, обґрунтування її ефективного інструментарію для забезпечення трансформаційних змін в економіці та формування якісно нової структури промисловості. У статті визначено напрями трансформаційних змін у промисловості, що полягають у забезпеченні збільшення у її структурі частки галузей, що формують високу додану вартість, а також розвитку промислового перероблення продукції, яка нині експортується у вигляді сировини. Обґрунтовано необхідність визначення пріоритетів державної підтримки стратегічних галузей промисловості України для трансформації структури промисловості у повоєнному відновленні. Запропоновано низку заходів державної політики, спрямованих на нормативно-правове закріплення переліків стратегічних галузей та підприємств промисловості України, підтримання адаптивності та функціональності виробничих ланцюгів у стратегічних галузях промисловості, закладення фінансового підґрунтя для формування точок зростання у стратегічних галузях промисловості. Пріоритетами стимулювання промислового перероблення визначено перероблення сільськогосподарської, мінеральної, металевої та вторинної сировини. Сприяння переробленню сільськогосподарської сировини передбачає стимулювання внутрішнього виробництва та використання обладнання для харчопереробної галузі, формування малими та середніми підприємствами кооперативів з виробництва готової харчової продукції. Реалізацію потенціалу перероблення мінеральної та металевої сировини забезпечуватимуть розвиток партнерства з ЄС у галузі критичної сировини, сприяння залученню у галузь міжнародних інвестицій із забезпеченням їх державного контролю. Стимулювання вторинного перероблення вимагає визначення перспективних напрямів вторинного перероблення для виробництва кінцевої промислової продукції, залучення наявних потужностей з перероблення вторсировини до перероблення відходів, що утворилися внаслідок війни.
Обґрунтування перспективних напрямів розвитку циркулярної економіки в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Шпілєвський, Олексій Володимирович
У статті визначено, що на сучасному етапі розвитку людства економіка набуває значення фактору безпосереднього впливу на природне середовище, і що ця ситуація виникла в результаті економічного розвитку, орієнтованого на задоволення потреб людства за умов ігнорування необхідності забезпечення екологічної нейтральності виробництва та споживання, що при неузгодженості природного й економічного ресурсних циклів та обмеженості природних ресурсів визначає суттєві негативні якісно-структурні зміни у довкіллі. У статті наведено результати дослідження з обґрунтування перспективних напрямів розвитку циркулярної економіки, в якому вона розглядається як певний етап економічної еволюції і невід’ємна складова реального антропогенного та природного ресурсних циклів. Використання цього підходу поряд в аспекті концептуальних положень циркулярної економіки дозволило розробити: систему визначальних ознак певних типів економік; циклічно-ресурсну модель антропогенного середовища; комплекс теоретико-методичного забезпечення обґрунтування напрямів розвитку циркулярної економіки. Особливості практичного застосування теоретико-методичного забезпечення для ідентифікації перспективних напрямів розвитку циркулярної економіки розкрито на прикладі вирішення проблеми зменшення негативного антропогенного впливу на довкілля, а саме викидів до атмосфери двоокису вуглецю в Україні за видами економічної діяльності з додержанням інших концептуальних положень і обмежень.
Огляд потенціалу використання теорій інноваційних спільнот для розвитку територіальних громад
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Омельяненко, Віталій Анатолійович; Омельяненко, Олена Миколаївна
Сучасне соціально-економічне середовище є складним поєднанням технологій, ідеї і співпраці. Нові горизонти та можливості відкриваються завдяки неймовірному потоку інновацій, які народжуються завдяки об’єднанню різних джерел в інноваційних спільнотах. Ці спільноти виявляються особливо цінними для розвитку громад, оскільки вони сприяють вирішенню складних проблем, створенню нових можливостей та підтримці зростанню. Інноваційні спільноти для громади – це платформи, де різні індивіди, підприємці, фахівці, вчені, активісти та інші зацікавлені особи об’єднують свої знання, досвід і ресурси, щоб спільно знайти рішення актуальних викликів і здійснити позитивний вплив на своє оточення. Ці спільноти можуть мати широкий спектр напрямків діяльності, таких як технологічний розвиток, соціальні ініціативи, екологічний захист, освіта та культура. У світлі вищезазначеного інноваційні спільноти для громади виявляються надзвичайно важливим інструментом для створення позитивного впливу на суспільство. Водночас потенціал інноваційних спільнот залишається недостатньо вивченим і розкритим з позицій розвитку територіальних громад. Метою дослідження є огляд основних теорій інноваційних спільнот і визначення їх потенціалу для розвитку територіальних громад. У дослідженні проаналізовано основні теорії інноваційних спільнот, які досліджують процеси співпраці та інноваційного розвитку. Перелічені теорії допомагають розуміти різні аспекти інноваційних спільнот і мереж, динаміку їх розвитку та фактори, що впливають на їх ефективність. Кожна з цих теорій має свої особливості і може бути використана для аналізу та розвитку інноваційних процесів у різних контекстах. Визначено, що інноваційні спільноти можуть мати різноманітні ефекти, які сприяють інноваційному розвитку та досягненню цілей спільноти. Визначено, що теорії інноваційних спільнот мають важливе значення для розуміння, опису та практичного застосування процесів, що відбуваються в інноваційних спільнотах. Вони надають фреймворк для аналізу та управління динамікою таких спільнот, допомагаючи зрозуміти, як вони формуються, функціонують і впливають на розвиток громад. Загалом теорії інноваційних спільнот відіграють важливу роль у розумінні та сприянні розвитку інноваційних процесів і спільнот, оскільки вони надають аналітичний фреймворк, що допомагає краще зрозуміти складні взаємозв’язки та динаміку в інноваційних спільнотах, що, своєю чергою, сприяє створенню більш стійких та успішних інноваційних екосистем.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3 by Title

Results Per Page

Sort Options