Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/886

Browse

Now showing 1 - 20 of 38

Збереження стійкості та визначення можливостей розвитку суб’єктів малого та середнього бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Третяк, Вікторія Павлівна; Чень, Юйсі
У статті розглянуто питання функціонування суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні, їх розвитку в економічній, політичній та соціальній площинах в умовах високої невизначеності. Проаналізовано сучасний стан суб’єктів малого та середнього бізнесу та визначено можливості забезпечення їх стійкості та подальшого розвитку. Систематизовано підходи до визначення суб’єктів мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва відповідно до законодавства України. Зазначено основні параметри мікропідприємств, малих, середніх і великих підприємств. Виділено основні проблеми розвитку малого бізнесу в Україні до початку війни, зокрема, відсутність дієвого механізму державної підтримки та захисту малого та середнього бізнесу, поширеність корупції, тінізацію бізнесу, рейдерство, недосконалість податкової системи, нерозвиненість страхування ризиків у бізнесі, необхідність підвищення соціальної відповідальності бізнесу тощо. Проаналізовано співвідношення суб’єктів господарювання та динаміку кількості діючих cуб’єктів господарювання (великих, середніх, малих) в Україні у 2010–2021 роках. Надано висновки, що за вказаний період відбулося загальне скорочення кількості підприємств, при цьому частка МСБ у загальній кількості суб’єктів господарювання зберігається на рівні 99,97 %. Зазначено, що в умовах повномасштабного російського вторгнення підприємства МСБ продовжують лишатися вагомим чинником стійкості держави. Підприємства МСБ є платниками податків, які Україна використовує на потреби безпеки й оборони. Проведено дослідження динаміки кількості зайнятих працівників у сфері малого та середнього підприємництва за останні десять років, що дає змогу зазначити зростання їх кількості до 81,5 % до загальної кількості зайнятих працівників на 2021 рік. Визначено проблеми та виклики розвитку підприємницької діяльності в сучасній Україні, такі як руйнування, релокація, пошук і відновлення роботи на новій регіональній ніші ринкового сегмента, також пошук можливостей сплачувати податки, виплачувати заробітну плату, займатися волонтерством та отримувати дохід для власного розвитку. Запропоновано ряд напрямів державної політики задля збереження стійкості суб’єктів малого та середнього бізнесу: створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього підприємництва; розширення доступу малого та середнього підприємництва до фінансування; спрощення податкового адміністрування для малого та середнього підприємництва; та підвищення конкурентоспроможності й інноваційного потенціалу малого та середнього підприємництва.
Теоретичні засади та підходи до модернізації закладів вищої освіти на базі концепції сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Холявко, Наталія Іванівна; Самойлович, Анастасія Геннадіївна; Олифіренко, Іван Сергійович
Протягом останніх років заклади вищої освіти розвиваються під впливом нетипових, непрогнозованих, потужних екзогенних викликів. Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 обумовила значні трансформації в освітній, дослідницькій, міжнародній діяльності університетів, перевівши більшість комунікацій в онлайн-формат (дистанційне навчання, віддалена робота, наради з колегами та спілкування з партнерами у вигляді відеоконференцій за допомогою сучасних цифрових технологій). З початком повномасштабної війни росії проти України освітні установи зазнають колосальних втрат як у людському капіталі (виїзд науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти за кордон, мобілізація, поранення, полон, загибель співробітників і студентів), так і в матеріально-технічному забезпеченні (пошкодження чи руйнування будівель, лабораторій, знищення або розкрадення обладнання тощо). Автори статті зазначають, що повоєнну модернізацію українських університетів доцільно реалізовувати на основі концепції сталого розвитку, охоплюючи різні напрями їх діяльності, а не обмежуючись виключно відновленням до довоєнного стану. Метою статті є систематизація наукових підходів до дослідження процесів модернізації закладів вищої освіти на основі концепції сталого розвитку. Для досягнення мети було використано метод контент-аналізу для вивчення наукових публікацій іноземних учених, присвячених дослідженню різних аспектів сталого розвитку закладів вищої освіти. На основі проведеного дослідження виокремлено такі основні групи наукових підходів: інституціональний, матеріально-екологічний, процесний, експериментально-пошуковий, стейкхолдерський (партнерський), структурно-функціональний підхід. Автори доходять висновку, що, з огляду на багатоаспектність процесів модернізації закладів вищої освіти на основі концепції сталого розвитку, більш виваженим є застосування комплексного підходу до їх дослідження.
Напрями та завдання промислової політики України в умовах війни та повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шевченко, Анастасія Валеріївна
Метою статті є визначення пріоритетів промислової політики в умовах війни та повоєнного відновлення, обґрунтування її ефективного інструментарію для забезпечення трансформаційних змін в економіці та формування якісно нової структури промисловості. У статті визначено напрями трансформаційних змін у промисловості, що полягають у забезпеченні збільшення у її структурі частки галузей, що формують високу додану вартість, а також розвитку промислового перероблення продукції, яка нині експортується у вигляді сировини. Обґрунтовано необхідність визначення пріоритетів державної підтримки стратегічних галузей промисловості України для трансформації структури промисловості у повоєнному відновленні. Запропоновано низку заходів державної політики, спрямованих на нормативно-правове закріплення переліків стратегічних галузей та підприємств промисловості України, підтримання адаптивності та функціональності виробничих ланцюгів у стратегічних галузях промисловості, закладення фінансового підґрунтя для формування точок зростання у стратегічних галузях промисловості. Пріоритетами стимулювання промислового перероблення визначено перероблення сільськогосподарської, мінеральної, металевої та вторинної сировини. Сприяння переробленню сільськогосподарської сировини передбачає стимулювання внутрішнього виробництва та використання обладнання для харчопереробної галузі, формування малими та середніми підприємствами кооперативів з виробництва готової харчової продукції. Реалізацію потенціалу перероблення мінеральної та металевої сировини забезпечуватимуть розвиток партнерства з ЄС у галузі критичної сировини, сприяння залученню у галузь міжнародних інвестицій із забезпеченням їх державного контролю. Стимулювання вторинного перероблення вимагає визначення перспективних напрямів вторинного перероблення для виробництва кінцевої промислової продукції, залучення наявних потужностей з перероблення вторсировини до перероблення відходів, що утворилися внаслідок війни.
Візія оновлення системи соціального діалогу в Україні в умовах впливу новітніх викликів і загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр Юрійович
Метою статті є визначення та обґрунтування візії комплексного оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливої передумови набуття нею якісно нового рівня ефективності, що відповідає масштабу та складності викликів, що постали перед Україною в сучасних умовах. Візія включає зміст загального концепту оновлення (сутнісна логіка процесу), визначення спектра новітніх викликів і загроз для трудової сфери, системи соціально-трудових відносин (СТВ) і соціального діалогу (це чотири групи чинників: цифровізація, прискорена євроінтеграція, руйнівні наслідки широкомасштабної збройної російської агресії та накопичені в передвоєнний період хронічно невирішені проблеми в системі СТВ, у сфері праці); зміст і логіку процесу мережево-цифрового оновлення системи соціального діалогу, його структурних сегментів; практична складова полягає у визначенні ключових суб’єктів, що беруть участь в оновленні системи соціального діалогу, основні напрями діяльності, заходи з їх реалізації, формування нової технологічної основи оновленої системи соціального діалогу, що дозволяє забезпечити ефективні комунікації суб’єктів СТВ, розширити склад сторін соціального діалогу, створити умови для поступового переходу на модель «трипартизм+». Авторами статті на основі узагальнення результатів попередніх авторських та інших досліджень обґрунтовано необхідність суттєвого оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливого інструменту консолідації суб’єктів соціально-трудової сфери для прийняття та реалізації ефективних взаємоузгоджених рішень щодо забезпечення стійкості трудової сфери та національної економіки, реалізації потреб відновлення України. Основна ідея оновлення системи соціального діалогу в Україні в контексті потреб забезпечення стійкості трудової сфери полягає у створенні якісно нового середовища для продуктивної взаємодії сторін соціального діалогу через залучення сучасних мережево-цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано доцільність такого залучення, розкрито зміст трьох ключових сегментів для здійснення платформізації національної системи соціального діалогу. Визначено перелік основних учасників цього процесу, по кожному сегменту розкрито зміст основних напрямів діяльності та заходів з їх реалізації. Подальші дослідження щодо оновлення системи соціального діалогу в Україні доцільно спрямувати на формування стратегічного підґрунтя з урахуванням подальшого перебігу воєнних дій, євроінтеграції, цифровізації економіки й інших визначальних для України процесів.
Економетричний аналіз впливу цифровізації на бізнес-сектор національної економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Швець, Наталія Вячеславівна; Крамчанінова, Майя Джемалівна
У статті розкрито результати дослідження реакції бізнес-сектора України на цифрову трансформацію на основі комплексного огляду наявної літератури та економетричного аналізу даних підприємств про впровадження інформаційно-комунікаційних технологій за 2011–2020 роки. Досліджено чинну методологію та наявну базу даних статистичних спостережень за процесом цифровізації. Зазначено, що статистичний моніторинг за цифровими перетвореннями залишається недостатньо розвиненим і потребує накопичення інформації за новими метриками. У подальшому це дозволить суттєво поліпшити можливості відстеження економічних результатів цифрових трансформацій. За результатами кореляційно-регресійного аналізу доступних на сьогодні даних виявлено, що такі прояви цифровізації, як інтернет-операції з банками і органами державної влади, отримання підприємствами інформації про товари, послуги й обмін даними через електронну пошту, мають сильний кореляційний зв’язок з реальним обсягом реалізації продукції на душу населення. Регресійне моделювання підтвердило статистичну значущість прямої залежності між кількістю підприємств, які через Інтернет отримують інформацію про товари, послуги, використовують листування електронною поштою та реальним обсягом продажів. Зроблено висновок про підтвердження гіпотези, що цифровізація сприяє зростанню бізнесу в Україні, особливо сильний вплив простежується в аспекті обміну інформацією. Загалом результати дослідження підкреслюють важливість підтримки підприємницького сектора у подальшому процесі цифрової трансформації та зростання ІТ-індустрії і є аналітичним підґрунтям для розробки дієвих політичних рішень з визначення стратегічно значущих пріоритетів, що здатні забезпечити повоєнне відновлення національної економіки України та її подальший розвиток.
Удосконалення системи фінансового моніторингу в банках України та оцінювання комплаєнс-ризиків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Вовчак, Ольга Дмитрівна; Єндоренко, Любов Олексіївна
Мета статті полягає у дослідженні проблем / недоліків, сучасних викликів і можливостей задля забезпечення ефективного та комплексного підходу щодо удосконалення системи фінансового моніторингу в банках України та оцінювання комплаєнс-ризиків. На основі аналізу наукових праць низки вчених, нормативно-правових актів Національного банку України, з урахуванням міжнародної практики, розглянуто шляхи удосконалення системи фінансового моніторингу в банках України та оцінювання комплаєнс-ризиків. У статті визначено передумови, які є рушійними та вимагають постійного удосконалення системи фінансового моніторингу та комплаєнс-ризиків; проаналізовано проблематику здійснення запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначено її складнощі та недоліки; наголошується на важливості ефективної взаємодії державних органів; проаналізовано заходи державного регулятора – Національного банку України – у сфері фінансового моніторингу; описано принципи, якими необхідно керуватися при оцінці комплаєнс-ризиків; зазначено зовнішні та внутрішні чинники, які визначають ефективність комплаєнс. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи фінансового моніторингу в банках України та оцінювання комплаєнс-ризиків. Запропоновано заходи щодо вдосконалення системи фінансового моніторингу, комплаєнс-ризиків і надано пропозиції щодо регулятивної діяльності Національного банку України. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є удосконалення: системи фінансового моніторингу та комплаєнс-ризиків, що може відбутися за рахунок внесення змін до нормативно-правових актів, що діють в Україні, у тому числі враховуючи міжнародну практику; внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у банках.
Методологічний контент функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Дугінець, Ганна Володимирівна; Генералов, Олександр Валентинович
Статтю присвячено дослідженню методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Автори статті визначають «ідеальний шторм» як комплексний феномен, що характеризується взаємодією багатьох факторів структурної кризи. Найголовніші фактори, які вплинули на появу «ідеального шторму»: глобальна рецесія, «озеленення» економіки, технологічні зміни, пандемія COVID-19, глобальна політика, повномасштабна збройна агресія рф на території України. У статті на основі теоретичного узагальнення, компаративного аналізу, синтезу, індукції та дедукції встановлено, що «ідеальний шторм» в глобальному вимірі має такі методологічні особливості: він є мультидисциплінарним феноменом, що вимагає комплексного підходу до дослідження; він є динамічним феноменом, що постійно розвивається та трансформується; він є непередбачуваним феноменом, який важко прогнозувати. Також обґрунтовується необхідність формування нової парадигми катастрофічного колапсу для розуміння та подолання наслідків «ідеального шторму». Основним завданням статті є дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є актуальним дослідженням, що робить внесок у розуміння методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політик і заходів, спрямованих на подолання наслідків «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є оригінальною, оскільки в ній проведено всебічне дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Для подальших досліджень у цій сфері автори статті будуть зосереджуватися на таких напрямах: розробка методологічних інструментів для прогнозування та оцінки наслідків «ідеального шторму»; вивчення впливу «ідеального шторму» на різні сфери людської діяльності; розробка політик та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків «ідеального шторму».
Особливості формування адаптивних систем управління стартапами в умовах нестабільного середовища
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Бєлікова, Надія Володимирівна; Губарєва, Ірина Олегівна
Ознаки глобальної нестабільності наразі притаманні економічній системі будь-якої країни світу, не винятком є і Україна, де внаслідок пандемії, а потім війни відбулося скорочення доходів населення, обсягів випуску промислової продукції та реалізації послуг, капітальних і прямих іноземних інвестицій. За даними Державної служби статистики, очікування промислових підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності за видами економічної діяльності та основними промисловими групами знизилися у 2020–2022 рр. на підприємствах усіх видів економічної діяльності порівняно з 2019 р., що у поєднанні з катастрофічними руйнуваннями інфраструктури та вимушеною міграцією населення є чіткою негативною тенденцією, яка характеризує сучасний бізнес-клімат України. Метою статті є обґрунтування теоретичних аспектів формування складових адаптивних систем управління стартапами України в умовах зовнішньої нестабільності. Визначено, що в сучасній науковій літературі переважає підхід до тлумачення адаптації як процесу, що забезпечує пристосовуваність підприємства до будь-яких змін або умов; змінювання функцій, структури, зв’язків, параметрів та ін. для більш ефективного пристосування до впливу факторів зовнішньої та внутрішньої нестабільності. Побудова адаптивних систем управління підприємствами передбачає також дотримання певних принципів, зокрема: принципу диференціації; подвійного управління та зворотного зв’язку. Важливими характеристиками адаптивної системи управління стратами є її гнучкість і чуттєвість, що спрямовані на ідентифікацію як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища. Система має передбачити основні проблемні моменти на етапі розробки та реалізації стартапу, а також забезпечити пристосування до поточних соціально-економічних вимог. Доведено, що адаптивна система управління стартапами в умовах нестабільного середовища реалізує функції моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, різні аспекти його функціонування та на цій основі обирає найбільш дієвий алгоритм адаптації до нестабільних умов розвитку.
Порівняльний аналіз розвитку стартапів у світовій економіці
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Трофименко, Олена Олексіївна; Іляш, Ольга Ігорівна
Метою статті є проведення компаративного аналізу тенденцій розвитку стартапів з урахуванням світових практик і можливості їх імплементації в Україні. Обґрунтовано вплив Індустрій 4.0, 5.0 на забезпечення високотехнологічного розвитку національних економічних систем і необхідності впровадження стартапів як основи становлення інноваційного підприємництва. Проведено аналіз зміни глобального фінансування стартапів, виявлено зменшення кількості та вартості угод щодо фінансування стартапів і коливання у фінансуванні у зв’язку з поетапністю розвитку стартапів. Серед причин скорочення фінансування встановлено незначне зростання інвестування на ранніх стадіях розвитку стартапів і зниження рівня глобального фінансування стартапів за рахунок непривабливості інвестиційного клімату у глобальній економічній системі. Наголошено на необхідності оцінювання факторів формування нової екосистеми розвитку стартапів у розрізі країн, зміни кількості зареєстрованих стартапів. Визначено лідерів розвитку стартапів у ТОП-5 країнах у із прикладами високорейтингових стартапів у конкретних країнах і визначеними основними сферами їх функціонування. Систематизовано тенденції зростання кількості звільнень працівників ІТ-сфери у 2023 році, що чинить негативний вплив на технологічний розвиток секторів і зниження привабливості стартапів в інноваційному підприємництві. Проаналізовано світову структуру стартапів за сферами діяльності та зміни протягом 2022–2023 років, встановлено скорочення у таких галузях, як соціальні мережі та дозвілля, електронна комерція та ритейл. Визначено основні глобальні тенденції розвитку стартапів і фактори впливу для розвитку стартапів. Зроблено висновок, що в умовах глобальних трансформацій відбуваються негативні зміни у стратегіях розвитку стартапів, пріоритетними вважаються напрями планування та вдосконалення бізнес-моделей, а не стратегії зростання у рамках зростання прибутковості зарубіжних компаній.
Оцінка ефективності функціонування біогазових установок: вітчизняний та закордонний досвід
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Паламаренко, Яна Вікторівна; Чіков, Ілля Анатолійович
Питання переробки відходів основного виробництва зазнає зростаючої актуальності та важливості у контексті сталого розвитку й охорони навколишнього середовища. У сучасному світі, де питання екології та збереження природних ресурсів стають надзвичайно важливими, виробники та споживачі стикаються з необхідністю знаходити нові інноваційні підходи до управління відходами та зменшення негативного впливу промислових процесів на навколишнє середовище. Отже, використання біогазових установок є одним із перспективних рішень у цьому напрямку. Ці установки відіграють важливу роль у зменшенні викидів парникових газів, використанні відходів сільського господарства, покращенні виробничого циклу та сприяють створенню більш стійких та екологічно чистих виробничих процесів. Ця стаття розкриває значущість біогазових установок як інноваційного рішення для вирішення питань переробки органічних відходів та створення більш сталого виробництва. У статті розглянуто актуальне питання оцінки ефективності функціонування біогазових установок, базуючись на вітчизняному та закордонному досвіді. Аналіз ефективності функціонування біогазових установок проводиться на основі зіставлення вітчизняного та міжнародного досвіду. Так, авторами визначено, що для забезпечення комплексної оцінки ефективності функціонування біогазових установок необхідно ґрунтовно проаналізувати технічні параметри, технологічні рішення, економічні аспекти й екологічні показники. Пропонований багатокритеріальний підхід дозволить отримати вичерпну й об’єктивну оцінку функціонування біогазових установок, враховуючи більшість ключових аспектів їхньої ефективності. Це надасть можливість визначити оптимальні напрямки вдосконалення цих установок з метою досягнення максимально можливого рівня продуктивності та сталості їхньої роботи. Крім того, цей підхід сприятиме прийняттю обґрунтованих управлінських рішень і досягнення загальної мети в сучасній енергетичній парадигмі. Авторами запропоновано здійснювати оцінку ефективності функціонування біогазових установок за допомогою побудови моделі на основі методів нечіткої логіки. Цей підхід дозволяє враховувати неоднозначність і невизначеність вхідної інформації, що дозволяє узгоджувати різні критерії та параметри, враховуючи їхню непередбачуваність і залежність від багатьох факторів. Результати роботи цієї моделі дозволяють вибрати оптимальну біогазову установку, яка відповідає умовам та вимогам сьогодення.
Роль міжнародного кредитування та діяльність міжнародних фінансових організацій у світі та Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Савченко, Марина Василівна; Кузьминський, Євгеній Дмитрович; Янішевський, Богдан Станіславович
Теоретико-методологічною базою проведення дослідження є напрацювання вітчизняних і закордонних учених. Результати отримано за рахунок застосування системи методів: метод логічного аналізу дозволив вибудувати логіку дослідження; узагальнення та синтезу – використано для формування хронологізації відносин співпраці МВФ з вітчизняною національною економікою; методи структурного та економіко-статистичного аналізу – для оцінки сучасного стану співпраці країн світу із міжнародними фінансовими організаціями. Графічний метод дозволив візуалізувати отримані результати дослідження. Статтю присвячено детальному вивченню ролі міжнародного кредитування та діяльності міжнародних фінансових організацій у країнах світу та Україні. Здійснено огляд існуючих механізмів кредитування МВФ та досліджено динаміку структури кредитування країн світу за цими механізмами. Доведено, що найбільш використовуваним механізмом кредитування є кредитний механізм «Stand-by» (SBA), що призначений для допомоги у вирішенні короткострокових проблем платіжного балансу. Здійснено аналітичний огляд найбільших позичальників МВФ географічної структури фінансової підтримки країн світу фондом. Ґрунтовний аналіз фінансових потоків до країн із низьким і середнім рівнем доходу у 2018–2022 рр. дозволив дійти висновку, що чистий приплив боргу за 2018–2022 рр. щорічно зростав на 9 %, що збільшує залежність цих країн від міжнародних фінансових організацій. У рамках співпраці України із міжнародними фінансовими організаціями досліджено взаємодію країни з МВФ, Світовим банком та ЄБРР. Авторами сформована хронологію розвитку співпраці України та МВФ. Оцінка сучасного стану співпраці Україна–МВФ підтвердила інтенсивність цих відносин за останній час як за кількістю наданих кредитів, так і за їхніми обсягами. Результатом майже тридцятирічної співпраці є отримання Україною кредитів на суму 35 млрд дол. Досліджено результати співробітництва України з ще одним найбільшим кредитором – Світовим банком. За 28 років співпраці Світовий банк запропонував Україні кошти на загальну суму понад 7,94 млрд дол. Метою надання кредитів Світовим банком та ЄБРР є стійке та всебічне відновлення економіки України у цілому й окремих галузей зокрема. Питання співпраці з міжнародними фінансовими організаціями особливо актуалізується сьогодні з огляду на обмеженість фінансових ресурсів і поступове входження держави в стадію пікових виплат за зовнішнім боргом.
Стратегії безпеко-орієнтованого розвитку підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Макаренко, Михайло Михайлович; Шкребень, Роман Петрович
Об'єктивна необхідність створення умов безпеки для сталого розвитку вітчизняних підприємств викликана трансформаційними змінами на глобальному та міжнародному рівнях, кризами, зростаючою нестабільністю та невизначеністю подій, війною, що ведеться на території України з 24 лютого 2022 року. Вирішення цих проблем значною мірою залежить від ефективності та якості діючої системи управління розвитком на корпоративному рівні, її сприйняття та адаптації до реальних умов через розширення діапазону можливостей для захисту від загроз і викликів, що постали перед вітчизняними підприємствами. У статті проаналізовано та виділено види стратегій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Дефіцит капіталу, технологій, кадрового забезпечення, необхідність релокації бізнесу визначають стратегічні пріоритети для вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану, обумовлюють розроблення та використання нових підходів, інструментарію управління, методичного забезпечення. За результатами аналізу економічної моделі світового розвитку, що визначається характеристиками циркулярності, зростаючої цифрової трансформації, соціально-екологічної відповідальності бізнесу, виділено безпеко-орієнтований підхід та стратегічні принципи управління розвитком підприємств. Обґрунтовано необхідність дотримання принципу взаємоузгодженості між фінансово-економічними та стратегічними цілями в системі стратегій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Визначено рівні та критерії безпеки стратегічного розвитку підприємства.
Розвиток підходів до визначення впливу стейкхолдерів на реалізацію проєктів регіонального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Третяк, Вікторія Павлівна; Кулик, Дмитро Євгенович
У статті розглянуто питання сутності категорії «стейкхолдер» і розвиток підходів до визначення впливу стейкхолдерів на реалізацію проєктів регіонального розвитку. Проаналізовано процес організації регіонального розвитку із залученням стейкхолдерів, розвиток тлумачення категорії «стейкхолдер» та їхньої ролі, а також підходи до визначення ступеня їхнього впливу на реалізацію проєктів регіонального розвитку. Визначено, що проєкти регіонального розвитку мають окремі характеристики, які змінюються залежно від їх спрямування, напрямку, терміну реалізації та рівня, і покликані вирішувати низку питань стосовно розвитку окремої території. Визначено, що стейкхолдери є динамічною категорією і відповідно до їхньої ролі у процесі реалізації проєктів регіонального розвитку можуть змінюватися з часом або залежно від різних факторів. Відповідно до ролі й інтересів стейкхолдерів у процесах формування, планування і реалізації проєктів розвитку їх було розділено на окремі групи, а саме: локальна, економічна, соціальна, екологічна та міжнародна групи. Кожна окрема група стейкхолдерів регіонального розвитку виконує певну унікальну функцію у процесі реалізації проєктів регіонального розвитку, яка спрямована на їхнє виконання та досягнення поставленої мети, а також реалізацію власних інтересів стейкхолдерів. Ураховуючи специфіку різних груп стейкхолдерів, було побудовано схему ролей конкретних груп стейкхолдерів у контексті регіонального розвитку, що в майбутньому дає можливість забезпечити більш відкритий та комплексний підхід до планування та реалізації проєктів регіонального розвитку. Вплив стейкхолдерів на процес реалізації проєкту регіонального розвитку постійно змінюється і вимірюється трьома основними атрибутами, а саме: влада, інтерес і динаміка. Роль стейкхолдерів у процесі регіонального розвитку полягає в тому, щоб забезпечити більш широкий і різноманітний підхід до планування та реалізації проєктів регіонального розвитку. Це є важливим аспектом, оскільки врахування різних голосів, пропозицій та потреб зацікавлених сторін сприяє успішному досягненню поставленої мети. Таким чином, це дозволить адаптувати весь процес реалізації проєктів регіонального розвитку відповідно до нових обставин і викликів, що сприятиме досягненню поставленої мети.
Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Федірко, Наталія Вікторівна
Метою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель.
Інноваційні технології в логістиці промислових підприємств у період війни та повоєнної розбудови економіки України: корпоративні відносини та інтелектуальна власність
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Бондар-Підгурська, Оксана Василівна; Коновалова, Надія Сергіївна; Хоменко, Ірина Іванівна; Бакланов, Станіслав Олексійович
Метою статті є дослідження основних змін у логістиці під час війни, узагальнення інноваційних технологій у логістиці промисловості в ситуації війни та повоєнний період розбудови економіки України, а також розробка пропозицій щодо підвищення ефективності їх використання з позиції корпоративних відносин та інтелектуальної власності. Побудовано авторську структурно-логічну схему дослідження на тему «Інноваційні технології в логістиці промислових підприємств у період війни та повоєнної розбудови економіки України: корпоративні відносини та інтелектуальна власність» у загальному вигляді, відповідно до якої викладено матеріал статті. Виокремлено основні зміни у логістиці, які відбулися під час війни в Україні з РФ. Обґрунтовано значення «інноваційної технології в логістиці промислових підприємств» з позиції оцінки інтересів усіх стейкхолдерів. У процесі цього надано авторське тлумачення категорії як нових технологій, які створюються на основі використання прав інтелектуальної власності та здатні задовольнити життєво важливі інтереси усіх учасників корпоративних відносин шляхом застосування їх у в логістиці промислових підприємств. Узагальнено перспективні напрями застосування інноваційних технологій у логістиці промислових підприємств в умовах війни та повоєнної розбудови національної економіки. Зауважено, що нинішня економіка України функціонує в умовах трансформації ринкових відносин відповідно вимог ЄС, однією з яких є формування корпоративного сектора задля ефективного використання об'єднаного капіталу (фінансового та нефінансового). Проаналізовано показники надходження заявок на об’єкти права власності (ОПВ) та на винаходи за 9 місяців 2018–2022 рр., результати чого актуалізували питання мотивації створення та впровадження об’єктів інтелектуального права власності (ОПІВ) як джерела інноваційних технологій у логістиці промислових підприємств у період війни та повоєнної розбудови економіки України. Візуалізовано концептуально-логічну схему створення і впровадження об’єктів права інтелектуальної власності як джерела інноваційних технологій у логістиці промислових корпоративних об'єднань на основі ситуаційного та комплексного підходів. Очікується, що надані рекомендації дозволять удосконалити процес менеджменту інноваційних технологій в логістиці промислових підприємств, прискорити відновлення, модернізацію та розвиток корпоративних об’єднань промисловості, підвищити рівень задоволення життєво важливих інтересів (ЖВІ) учасників корпоративних відносин та населення України загалом у період війни та післявоєнної розбудови національної економіки.
Методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Куліков, Олексій Петрович; Квашина, Юлія Анатоліївна
У статті наведено методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства, який складають принципи та положення, завдання, етапи, методи та показники для ідентифікації, аналізу, оцінки галузевих, конкурентних, ринкових умов діяльності вітчизняних підприємств, їх проблем, загроз і можливостей для розвитку. Дефіцит капіталу, технологій, кадрового забезпечення розвитку вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану свідчать про необхідність вирішення проблем, розроблення та використання нових підходів, інструментарію управління, методичного забезпечення для формування та реалізації їх інноваційного потенціалу. З урахуванням результатів аналізу економічних умов, що характеризуються ознаками циркулярності, поєднують різні закономірності та гібридні форми науково-технічного розвитку, визначено закономірності інноваційних процесів, особливості та ознаки їх зростаючої цифрової трансформації, застосування інноваційних інструментів виробництва, організації та управління щодо підтримки та розвитку бізнесу. Обґрунтовано, що напрями формування методичного забезпечення з метою реалізації та підтримки інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності підприємства повною мірою визначаються послідовністю та змістом процесів розробки та реалізації його інноваційної стратегії. В загальному вигляді процес розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства складає певний набір завдань з визначення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, розробки ефективної бізнес-моделі, організації та активізації інноваційної діяльності, формування інноваційного стратегічного портфеля підприємства.
Проблеми оцінки активів у процесі ліквідації банку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Примостка, Людмила Олександрівна; Степанець, Вікторія Сергіївна; Чепіжко, Оксана Вікторівна
Мета статті полягає у виявленні проблемних питань оцінювання майна (активів) банків, які перебувають у процесі ліквідації, та обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення з урахуванням необхідності захисту прав кредиторів банку. Хоча банкрутство банків завдає значних економічних і моральних втрат, але процеси виведення з ринку неплатоспроможних банків, їх реорганізація чи ліквідація відбуваються постійно. Тому перед регуляторами та банками, які визнані неплатоспроможними, постає багато питань, зокрема й щодо адекватної оцінки банківських активів і визначення ліквідаційної маси. У статті розглянуто підходи до оцінки активів та особливості їх застосування в українській практиці, а також особливості продажу активів банків, що ліквідуються, за голландською моделлю аукціону. Наголошено, що недосконалість управління активами банків у процесі їх функціонування призводить до розбіжностей в оцінці цих неякісних активів у процедурі ліквідації. Встановлено, що співвідношення між оціночною вартістю активів і їх балансовою вартістю для банків, визнаних неплатоспроможними, в середньому становить 26,2 %, а медіанне значення дорівнює 22,3 % Це призводить до виникнення низки проблем, серед яких – неможливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) забезпечити погашення частини зобов’язань банку, які могли б бути погашені у разі своєчасного прийняття конкурсних пропозицій за ринковою вартістю. Зазначено, що найбільш ліквідні активи, якими є об’єкти нерухомості та майно, займають незначну частку в структурі ліквідаційної маси – близько 5 %, а конверсія при продажу нерухомості досить часто сягає 200 %. Запропоновано відповідно до європейської практики наділити Фонд повноваженнями проводити моніторинг активів банків у процесі їх функціонування. Наголошено на доцільності оцінювати активи не з позиції ведення бізнесу «як звичайно», а з погляду об’єктивної необхідності розпродажу активів, орієнтуючись на швидкий продаж активів за ринковою ціною. З метою вдосконалення процесу оцінювання активів неплатоспроможного банку та орієнтуючись на швидкий та прозорий продаж активів банку, запропоновано імплементувати у вітчизняну практику міжнародний досвід використання угод про розподіл збитків.
Про спільні зміни ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення України та Азербайджанської Республіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Алізаде, Арзу Рафік кизи
У статті досліджено взаємозв'язки між ключовими компонентами рівнів соціально-економічного розвитку України та Азербайджанської Республіки. Метою роботи є побудова моделі міжкраїнної регресії подушового економічного зростання України та Азербайджанської Республіки та виконання порівняльного міжкраїнного аналізу ключового компонента інклюзивного зростання двох країн в умовах сильного впливу фінансових і соціально-економічних кризових процесів та війни. Роботу спрямовано на емпіричне дослідження спільного руху обох показників, виявлення причинно-наслідкових зв'язків і коінтеграційної залежності, визначення довгострокового контеграційного співвідношення, що дозволяє зробити необхідні кроки і заходи для позитивного взаємовпливу торгово-економічних зв'язків між двома країнами на національний соціально-економічний розвиток. Як рівень економічного розвитку був використаний ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС). Аналіз динамічного взаємозв'язку показників виконується на основі даних з січня 1990 р. по грудень 2022 р. У роботі використано економетричну методологію, включаючи розширений тест Дікі–Фуллера на наявність одиничного кореня, тест Грейнджера на причинно-наслідковий зв'язок, тести Енгла–Йохансена на коінтеграцію, векторна модель корекції помилок і стандартні діагностичні тести. Тести на стаціонарність, причинність і коінтеграцію були виконані на 10 %-му рівні значущості у всій вибірці. Виявлено коінтеграцію інтегрованого 1-го порядку нестаціонарних вихідних рядів, де кращим є варіант з трендом, у якому також відзначена гранична швидкість відновлення рівноваги між ВВП на душу населення по ППС двох країн в поточному році після шоку незалежної змінної в попередньому році. Отримано результат про те, що ВВП на душу населення за ПКС України знаходиться в незначній позитивній залежності від ВВП на душу населення за ПКС Азербайджану. Емпірична модель пояснює 95 % варіації в початкових рівнях, а рівняння системи векторної корекції помилок 51 % – в різницях. Надано рекомендації щодо забезпечення довгострокової рівноваги спільного руху ВВП за ППС обох країн і зменшення дисбалансу.
Розвиток наукових досліджень у сфері стартапів: бібліометричний і контент-аналіз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Хаустов, Микита Миколайович
Статтю присвячено визначенню основних тенденцій розвитку наукових досліджень у сфері стартапів за допомогою методів бібліометричного та контент-аналізу. Відповідно до поставленої мети було: проаналізовано динаміку публікаційної активності та структуру публікацій за напрямом «startup» у наукометричних базах Scopus та Web of Science; досліджено галузеву структуру публікаційної активності зі стартап-тематики; сформовано рейтинг ТОП-5 наукових публікацій за кількістю цитувань у наукометричних базах Scopus та Web of Science; проаналізовано географічну структуру афіліацій науковців, що мають високу публікаційну активність з питань стартапів, а також окремих установ. Для визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження у сфері стартапів було проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, представлених у Scopus та Web of Science за допомогою програмного забезпечення VOSviewer, та визначено основні кластери досліджень та динаміку їх розвитку. За результатами дослідження визначено таке: 1 – кількість публікацій за стартап-тематикою набувають все більшої популярності починаючи з 90-х років ХХ ст.; 2 – стартап-тематика носить міждисциплінарний характер; 3 – визначаються 9 кластерів ключових напрямів досліджень стартапів (інновації, ощадливі стартапи, продуктивність, менеджмент, інноваційна бізнес модель, знання, зростання, екосистема, бізнес інкубатор); 4 – лідерами за кількістю публікацій в цій сфері є США, Китай, Німеччина; 5 – у 2017–2018 рр. переважна більшість публікацій була спрямована на моделювання стартапів, тоді як у 2018–2020 рр. – інноваціям та підприємництву, а останнім часом з'явилися дослідження, які переважно пов'язані з екосистемою стартапів; 6 – обґрунтовано тісний взаємозв’язок між ключовими словами «Startup» та «Ecosystem», що може вважатися перспективним напрямом розвитку наукових досліджень у цій сфері.
Екосистема людських ресурсів організацій як концептологія та прикладна платформа людиноцентризму
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Колот, Анатолій Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Шевченко, Анна Сергіївна; Бабій, Юлія Михайлівна
У статті наведено аргументацію сутності, складу та структури екосистеми людських ресурсів організацій в контурі людиноцентризму. Розкрито чинники парадигмальних змін в управлінні людськими ресурсами організацій у третьому десятилітті ХХІ століття. Наведено фактологічні дані асиметрій і протиріч у нинішньому стані соціально-трудової сфери в глобальному вимірі, які стають загрозою національній безпеці. Виокремлено основні драйвери глобальної економіки як свідчення недосяжності стандартів соціальної якості. Обґрунтовано актуальність екосистеми людських ресурсів організацій як основного осередку економічної діяльності. Розкрито розуміння теоретичного конструкту та викладено фундаментальні засади концептології екосистеми людських ресурсів в контексті людиноцентризму. В рамках генези висвітлено компоненти та змістові характеристики поняття «екосистема». Проведено порівняльну паралель між екосистемою людських ресурсів організацій та традиційним управлінням персоналом. Визначено інновації у соціально-трудових відносинах, у соціально-трудовій взаємодії економічних агентів в екосистемі. Розкрито ментальну модель екосистеми людських ресурсів як однієї із локальних складових соціально-економічної системи та «продукту» економічної конвергенції. Підкреслюється актуалізація нових, нестандартних, гібридних форм взаємовідносин та взаємодій між соціально-економічними агентами. Зроблено акцент на постіндустріальному типі соціально-трудової конвергенції. Запропоновано комплексну карту, що наочно відображує авторське бачення структури та компонентного насичення екосистеми людських ресурсів організацій. Обґрунтовано первинність та домінантність соціальної політики в людиноорієнтованому суспільстві. Наголошується на комплексному вимірі моделі людиноцентризму та виокремлено складові цієї моделі. Наведено авторські оцінки щодо майбутнього людини в епоху цифровізації на тлі песимістичних прогнозів гуру сучасної економічної думки. Висловлюється переконання щодо необхідності утвердження нового світогляду та людиноорієнтованого мислення задля виваженої й агностичної перспективи сталого соціально-економічного, у т. ч. соціально-трудового розвитку.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options