Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Now showing 1 - 20 of 341

A Сomparative Analysis of Digital Transformation Management Frameworks and a Context-Fit Selection Matrix
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Герман, Ярослав Євгенович; Мазоренко, Оксана Володимирівна
Цифрова трансформація дедалі частіше трактується як загальноорганізаційна зміна способів створення цінності, операційних механізмів і спроможностей, а не лише впровадження технологій. Метою статті є порівняльний аналіз поширених фреймворків цифрової трансформації (Gartner, McKinsey 7S, BCG, Deloitte, MIT, Cognizant) і розроблення інструмента, що підтримує обґрунтований вибір фреймворку залежно від умов і потреб конкретної організації. Дослідження виконано як якісну порівняльну синтезу: матеріал зібрано із сучасних наукових публікацій і авторитетних описів практик, а зіставлення здійснено за спільними критеріями, що забезпечують однакові підстави для аналізу різних за типом моделей. Основний результат полягає у висновку, що розглянуті фреймворки відрізняються насамперед управлінською логікою та фокусом: одні підкреслюють узгодженість організаційних елементів, інші – поетапність і оцінювання зрілості, координацію змін між доменами, розвиток цифрових спроможностей і лідерства або модернізацію технологічної основи як умову масштабування. На основі цього запропоновано матрицю вибору, яка пов’язує характерні організаційні прояви та обмеження з відповідним фреймворком і окреслює, які додаткові компоненти доцільно залучати для повнішого управління трансформацією. Обмеження дослідження пов’язані з переважанням вторинних джерел; подальші роботи мають перевірити запропонований інструмент на емпіричних матеріалах і уточнити критерії придатності для різних галузей і рівнів зрілості. Практичне значення полягає в підвищенні якості управлінських рішень щодо вибору та поєднання фреймворків, що сприяє більш узгодженому плануванню, кращій керованості змін і вищій результативності цифрових ініціатив. Наукова новизна роботи полягає в системному зіставленні фреймворків різної природи на спільній критеріальній основі та у формалізації результатів у вигляді прикладного інструмента вибору.
AI-driven оцінка ефективності маркетингового мережевого комплексу стартапів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сергієнко, Олена Андріанівна; Тонєва, Кристина Валеріївна; Швець, Анастасія Дмитрівна
Сучасний етап розвитку цифрової економіки вимагає від стартапів максимальної оптимізації витрат та ефективного використання наявних фінансових ресурсів. В умовах жорсткої конкуренції цифровий маркетинг стає основним рушієм масштабування бізнесу, однак традиційні лінійні моделі атрибуції (First-Touch, Last-Touch, Linear) не здатні об’єктивно відобразити складну, багатофакторну та нелінійну динаміку взаємодії споживача з брендом. Вони або переоцінюють кінцеві точки контакту, або недооцінюють канали, які формують початкову зацікавленість, що призводить до вкрай неефективного та ризикованого розподілу маркетингового бюджету стартапу. Метою статті є розробка та емпірична валідація інноваційного методологічного підходу на основі технологій штучного інтелекту (ШІ) для кількісної оцінки центральності та істинного внеску окремих вузлів (каналів) маркетингового мережевого комплексу стартапів задля прескриптивної оптимізації їхньої інвестиційної стратегії. Для досягнення поставленої мети застосовано методи глибокого машинного навчання (зокрема нейронні мережі довгої короткочасної пам'яті (LSTM) з механізмами уваги) для високоточного моделювання часових послідовностей точок контакту клієнта, а також математичний інструментарій теорії кооперативних ігор, а саме значень Шеплі (Shapley Value) для справедливого розподілу цінності конверсії між усіма каналами-учасниками коаліції. У результаті дослідження розроблено та протестовано багатокритеріальну модель атрибуції AI-Shapley MTA. Емпіричне моделювання підтвердило її суттєву перевагу над традиційними евристичними методами (точність атрибуції зросла з 76,5 % до 81,9 %). Використання вектора Шеплі дозволило визначити істинну мережеву центральність кожного маркетингового каналу (CCI), виступаючи як ефективний детектор синергії і заміщення. Зокрема, виявлено критичну недооцінку органічного пошуку в традиційних моделях і високий ступінь зниження конверсій через платні соціальні мережі. На основі отриманих результатів сформовано комплексну систему інтегральних адаптивних метрик (С-KPI), яка включає Коефіцієнт центральності каналу (CCI), Прогностичну точність кампанії (PAC), Індекс адаптивної ефективності (AEI) та Оптимізований ROI з урахуванням довгострокової довічної цінності клієнта (LTV). Висновки підтверджують, що впровадження розробленої AI-driven оцінки докорінно трансформує маркетинговий апарат стартапу, забезпечуючи перехід від інтуїтивного розподілу коштів до керованої даними прескриптивної оптимізації. Запропонована методологія здатна підвищити загальний ROI маркетингових зусиль на 10–20 % та значно мінімізувати фінансові ризики. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку охоплюють дослідження методів федеративного навчання для забезпечення конфіденційності даних під час застосування ШІ-аналітики.
An Integrative Review of European Business Management Challenges Caused by Force Majeure Circumstances
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чепелюк, Маргарита Ігорівна
Зростання частоти та інтенсивності форс-мажорних обставин, включно з пандемією COVID-19, геополітичною нестабільністю, масштабними енергетичними кризами та наслідками воєнних конфліктів, суттєво трансформувало системи управління європейських підприємств. У статті представлено інтегративний огляд управлінських інструментів та адаптивних стратегій, які застосовувалися компаніями Європи та України під впливом форс-мажорних подій у період 2000–2025 рр. Дослідження узагальнює наукові праці, інституційні звіти та практичні кейси з метою оцінки еволюції механізмів антикризового реагування та зростання ролі моделей управління, орієнтованих на стійкість. Особливу увагу приділено воєнному контексту діяльності українських підприємств, який демонструє унікальне поєднання імпровізаційної гнучкості, швидкої організаційної реструктуризації та прискореної цифровізації. Методологічно дослідження ґрунтується на систематичному огляді літератури, міжкризовому порівняльному аналізі та тематичному контент-аналізі. Результати показують, що адаптивне планування, сценарне моделювання, інструменти цифрової трансформації та диверсифікація ланцюгів постачання стали ключовими складовими систем антикризового управління в європейських організаціях. У дослідженні також простежено довгострокову еволюцію управлінських інструментів – від традиційного стратегічного планування та бенчмаркінгу до цифрових, Agile- та ESG-орієнтованих підходів, які активно поширилися після 2020 року. У статті запропоновано інтегровану модель організаційної стійкості, що поєднує стратегічне прогнозування, технологічні інновації та організаційну адаптивність. Отримані результати сприяють підвищенню готовності до кризових ситуацій та забезпеченню стратегічної стійкості як європейських, так і українських підприємств, що функціонують в умовах непередбачуваного та дестабілізуючого середовища.
Analyzing and Identifying the Latent Factors of Digital Transformation in EU Countries Using Data Science Methods
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович; Тесленко, Даніїл Андрійович
Modern conditions of economic functioning require all subjects of economic, social, and political activity to implement digital solutions. In many countries, digitalization has been set as a strategic medium-term goal, as it becomes a key factor in increasing the competitiveness of countries in almost all areas. It has been proved that digitalization contributes to innovative growth, more efficient resource management, and the formation of new forms of interaction both among citizens and between business and the State, among others. Therefore, it is very important to develop and implement a systematic set of models based on modern methods of economic-mathematical modeling and machine learning, which will ensure sustainable economic growth and reduce the risks of socioeconomic imbalances. The work substantiates that such Data Science methods as principal component analysis, correlation and cluster analysis, etc., make it possible to systematically study the multidimensional structure of digital transformation, identify latent factors of digital development, and determine the trajectories of countries’ movement in the digital space. The combination of factor analysis with the dynamic study of the cluster structure allows for a deeper understanding of the mechanisms of digital evolution of EU countries and for assessing the efficiency of digital policy at the level of the European Union and individual countries. A structured system of digital development indicators relevant for analyzing EU countries has been formed. A correlation analysis of the specified indicators was also carried out, highlighting the structural relationships between them. Based on the principal component method, latent generalized factors of digital transformation were identified, integrating numerous digital indicators into several key areas of development. This allows for reducing the dimensionality of data and identifying the main driving forces of digitalization. The research results confirmed that today digitalization serves as the basis for increasing competitiveness, productivity, and innovation activity of the economy. It was substantiated that digital transformation is a complex multidimensional process that requires systemic analysis and the use of modern Data Science and machine learning methods, which will make it possible to assess the effectiveness of State policy, conduct comparative analysis of countries, and develop recommendations to accelerate digital progress.
Analyzing the Team-Building Practices: Integrating Theoretical and Practical Aspects of Facilitating Creative Thinking by Leaders
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Баркова, Катерина Олександрівна
Мета статті полягає в інтеграції теоретичних і практичних підходів до командоутворення (тимбілдингу) як інструменту, що може підсилювати креативне мислення команд за умови цілеспрямованої фасилітації з боку лідера. У процесі аналізу, систематизації та узагальнення сучасних наукових публікацій розкрито, що командоутворення формує «активи спроможності» команди, однак їх перетворення на творчі результати відбувається лише через механізми психологічної безпеки та комунікаційної поведінки, які лідер підтримує конкретними фасилітаційними діями. У результаті дослідження показано, що ключовими «вузькими місцями» є фрагментарність практик, недостатня операціоналізація лідерських «мікродій» та чутливість креативної взаємодії до гібридного контексту. Наукова новизна роботи полягає у запропонуванні прикладного протоколу C-TEAM, який поєднує командоутворювальні функції з послідовністю фасилітації креативного мислення під час повсякденних робочих обговорень, а також у формуванні практично орієнтованих рекомендацій щодо лідерських фасилітаційних дій, які підтримують баланс дивергенції та конвергенції, знижують міжособистісні ризики та підвищують якість синтезу ідей. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої логіки та протоколу керівниками команд для підвищення результативності творчого розв’язання проблем в умовах гібридної взаємодії. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є емпірична перевірка ефективності C-TEAM у різних галузях і типах команд, порівняння результатів для гібридних і повністю офлайн- і онлайн-форматів, а також уточнення умов, за яких окремі фасилітаційні дії лідера найбільше впливають на психологічну безпеку, комунікаційну поведінку та якість креативних результатів.
Artificial Intelligence as a Technological Basis for Modern Business Models in Entrepreneurship and Trade in the Context of Economic Digitalization and Business Competitiveness for Risk Assessment and Decision-Making
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ситник, Інна Петрівна; Босенко, Олександр Сергійович; Швед, Тетяна Володимирівна
У статті досліджено штучний інтелект як технологічну основу сучасних бізнес-моделей у підприємництві та торгівлі в умовах цифровізації економіки та посилення конкурентного тиску на суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що в сучасному цифровому середовищі традиційні підходи до аналізу, бізнес-планування, оцінювання ризиків і підтримки прийняття рішень уже не забезпечують належної швидкості, адаптивності та точності, необхідних для ефективного функціонування бізнесу. Показано, що штучний інтелект поступово трансформується з окремого інструмента автоматизації в системоутворювальний чинник розвитку підприємництва та торгівлі, впливаючи на логіку побудови бізнес-моделей, способи створення цінності, підходи до управління ризиками та формування конкурентних переваг. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння ролі штучного інтелекту в цифровій економіці та визначено його місце в архітектурі сучасних комерційних рішень. Доведено, що інтеграція інструментів машинного навчання, предиктивної аналітики, інтелектуального аналізу даних і цифрових платформ створює передумови для переходу від реактивного до проактивного управління, орієнтованого на прогнозування змін, раннє виявлення ризиків і побудову адаптивних сценаріїв розвитку бізнесу. Встановлено, що використання штучного інтелекту суттєво розширює можливості інформаційних систем і технологій у підприємництві та торгівлі, зокрема у сфері електронної комерції, управління ланцюгами постачання, динамічного ціноутворення, персоналізації клієнтської взаємодії, автоматизації операційних процесів, виявлення шахрайства, кібербезпеки та стратегічного планування. Особливу увагу приділено ризик-орієнтованому потенціалу штучного інтелекту. Показано, що застосування інтелектуальних алгоритмів дає змогу підвищити точність оцінювання фінансових, ринкових, операційних і поведінкових ризиків, скоротити час ухвалення управлінських рішень, оптимізувати розподіл ресурсів і підвищити стійкість бізнесу в умовах невизначеності. Узагальнення результатів засвідчує, що впровадження ШІ позитивно впливає на операційну ефективність, швидкість реагування на зміни ринку, якість обслуговування клієнтів та ефективність зниження ризиків. Водночас акцентовано, що результативність інтеграції ШІ залежить від якості даних, рівня технологічної готовності підприємств, наявності відповідних компетентностей, узгодженості з наявною ІТ-інфраструктурою та дотримання етичних і регуляторних вимог. Зроблено висновок, що штучний інтелект у сучасних умовах слід розглядати як фундаментальний чинник трансформації бізнес-моделей, розвитку електронної комерції, удосконалення бізнес-планування та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності бізнесу в цифровій економіці.
Automated Resume Formation Using Generative Artificial Intelligence
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вільхівська, Ольга Володимірівна; Тесля, Олександр Олексійович
У статті розглянуто процес розроблення інтелектуальної системи автоматизованого створення резюме на основі генеративного штучного інтелекту (ГШІ) та сучасних вебтехнологій. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у швидкому та якісному формуванні професійних резюме, адаптованих до вимог конкретних вакансій і систем автоматичного відбору кандидатів. Метою роботи є створення програмного модуля, який дає змогу користувачеві сформувати структуроване резюме на основі короткого текстового опису досвіду, навичок і професійних досягнень. У роботі проведено аналіз наявних сервісів для створення резюме, визначено їхні переваги та недоліки, сформульовано функціональні та нефункціональні вимоги до системи. Для реалізації програмного продукту використано мову програмування TypeScript, фреймворки NestJS і Next.js, систему керування базами даних PostgreSQL та ORM Prisma. Генерація текстового вмісту здійснюється за допомогою API OpenAI, а формування документів – у форматі PDF із використанням PDFKit. Запропонована система забезпечує персоналізацію змісту, багатомовну підтримку, збереження історії документів та експорт готового резюме. Результати тестування підтвердили стабільну роботу модуля, високу якість згенерованого тексту та суттєве скорочення часу підготовки документів. Розроблене рішення може бути використане як самостійний вебсервіс або інтегроване в HR-платформи та системи електронного працевлаштування.
Collateral Tightening in the Euro Area
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білоус, Костянтин Ігорьович
У статті запропоновано відтворюваний дизайн моніторингу посилення вимог до забезпечення в Єврозоні на основі чотирьох блоків даних Європейського центрального банку (ЄЦБ): квартальних результатів SESFOD, показників MMSR для забезпеченого сегмента грошового ринку, статистики використання забезпечення в Євросистемі та архіву активів, прийнятних як забезпечення. Додатково використано часовий ряд процентної ставки ЄЦБ як контрольний індикатор. Вихідне припущення полягає в тому, що напруження у сфері забезпечення не зводиться до одного ринкового показника, а проявляється як конфігурація взаємопов’язаних сигналів у вартості забезпеченого фондування, умовах фінансування, доступності прийнятних активів і масштабах звернення до офіційних каналів рефінансування. Емпіричний дизайн охоплює 2018Q1–2025Q4 і поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, регресії зі стандартними помилками Newey – West (HAC), моделі з лагами, специфікації з поправкою на малу вибірку та панельні моделі з фіксованими ефектами за класами забезпечення та кварталами. У роботі перевірено чотири моніторингові гіпотези щодо спільного руху жорсткіших умов фінансування зі слабшою ринковою активністю, ролі обсягу прийнятних активів, посилення цих зв’язків у стресові періоди та відмінностей між окремими класами забезпечення. Показано, що композитний індикатор SESFOD у базових агрегованих рівняннях слабко пояснює динаміку обороту забезпеченого ринку, тоді як його декомпозиція виявляє різноспрямовані складові сигнали, що втрачаються при агрегуванні. Ставка забезпеченого ринку переважно відображає цикл процентної політики ЄЦБ, тоді як використання забезпечення в Євросистемі та співвідношення використаного забезпечення до пулу прийнятних активів формують стабільніший сигнал для моніторингу напруження в періоди стресу та зміни монетарного курсу. Панельний аналіз за класами забезпечення фіксує вищу чутливість ABS і покритих облігацій порівняно з базовим публічним сектором, однак ці результати слід трактувати як опис неоднорідності в малій панелі, а не як причинну оцінку структурних еластичностей. Наукова новизна полягає у створенні відтворюваного дизайну моніторингу, який дає змогу відрізняти індикатори, що узгоджено реагують на стрес у сфері забезпечення, від індикаторів зі слабким, нестійким або замаскованим при агрегуванні сигналом. Практична цінність полягає в можливості застосування цього підходу банками, регуляторами та центральними банками для оперативного моніторингу напруження на ринку забезпеченого фінансування без доступу до приватних дилерських даних.
Conceptual Foundations of the Integration of Strategic Management, Business Planning and Project Management in the IT Sector under Conditions of Change Management Using Decision-Making Models
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Казюка, Наталія Петрівна; Шекета, Євгенія Юріївна; Мацола, Михайло Михайлович; Левандівський, Омелян Тарасович
У цій статті розглядаються концептуальні основи інтеграції стратегічного управління, бізнес-планування та управління проектами в IT-секторі в контексті управління змінами з використанням сучасних моделей управлінського прийняття рішень. Актуальність дослідження обумовлена швидкою цифровою трансформацією економіки, зростанням невизначеності, динамічним характером зовнішнього середовища та збільшенням складності управлінських процесів в IT-компаніях, що потребує розробки нових інтегрованих підходів до управління в умовах цифрової трансформації. У статті показано, що стратегічне управління в IT-секторі слід розглядати як динамічну багаторівневу систему, орієнтовану на постійну адаптацію до змін у динамічному зовнішньому середовищі. Встановлено, що бізнес-планування служить для перетворення стратегічних цілей на конкретні плани дій та механізми розподілу ресурсів, тоді як управління проектами забезпечує їх практичне впровадження за допомогою гнучких методологій (Agile, Scrum та інших). Важливою особливістю запропонованого підходу є інтеграція управління змінами як наскрізного елементу, що забезпечує адаптивність і стійкість організації. Пропонується концептуальна модель, яка інтегрує стратегічний, тактичний та операційний рівні управління в єдину систему, доповнену методами прийняття рішень як її аналітичним ядром. Модель передбачає механізм зворотного зв’язку, який забезпечує постійний моніторинг, оцінку та коригування управлінських рішень у відповідь на зміни операційного середовища. Показано, що використання моделей прийняття рішень дозволяє покращити обґрунтованість, якість та своєчасність управлінських рішень у умовах високої невизначеності. Розроблена інтегрована концептуальна модель поєднує стратегічне управління, бізнес-планування та управління проектами із застосуванням моделей прийняття рішень у контексті управління змінами, а також визначення їх синергетичної взаємодії у ІТ-секторі. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування запропонованого підходу для підвищення ефективності управління, оптимізації використання ресурсів, зменшення невизначеності та підвищення конкурентоспроможності ІТ-компаній. Отримані результати сприяють розвитку теоретичних та методологічних основ інтегрованого управління і формують основу для подальших досліджень щодо застосування штучного інтелекту, аналітики даних та систем підтримки прийняття рішень у керуванні ІТ-підприємствами.
Creative Management as a Tool for Forming Flexible Models of Employee Career Development
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ястремська, Олеся Олександрівна; Томах, Вікторія Володимирівна
У статті досліджено роль креативного управління як інструменту формування гнучких моделей кар’єрного розвитку персоналу в умовах сучасних економічних трансформацій. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних лінійних моделей кар’єрного зростання до адаптивних та індивідуалізованих траєкторій професійного розвитку. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування креативного управління та визначено ключові чинники, що формують креативне середовище організації. Розроблено методичний підхід до оцінювання впливу креативного управління на кар’єрний розвиток персоналу, що базується на використанні інтегрального індексування, експертного оцінювання та інструментів кореляційно-регресійного аналізу. Запропоновано індекс креативного управління (ІКУ) та індекс кар’єрного розвитку (ІКР), які дозволяють формалізувати оцінювання взаємозв’язку між управлінськими практиками та динамікою професійного зростання працівників. Обґрунтовано доцільність застосування кореляційно-регресійного аналізу для дослідження впливу креативного управління на кар’єрну динаміку персоналу. Визначено ключові управлінські чинники формування гнучких кар’єрних моделей, серед яких: автономія працівників, їхня ініціативність, участь в інноваційних процесах, а також рівень довіри та підтримки з боку керівництва. Запропонований підхід дозволяє інтегрувати сучасні інструменти управління в систему розвитку персоналу та підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованого методичного підходу для вдосконалення систем управління персоналом, розвитку креативного потенціалу працівників та формування ефективних стратегій розвитку людського капіталу.
Developing a Conceptual Framework of the Institutional Environment for Student Entrepreneurship in Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Малярчук, Ольга Георгіївна; Гребешкова, Олена Миколаївна; Кубарева, Ірина Володимирівна
Мета. Дослідження має на меті оцінити обізнаність студентів щодо інституційного середовища для підприємництва в Україні та розробити концептуальну рамкову структуру для посилення інституційної підтримки студентського підприємництва, у відповідності з європейськими підходами, включаючи Рамкову структуру компетенцій у сфері підприємництва (EntreComp). Дизайн/методологія/підхід. Дослідження базується на кількісному дослідженні з використанням опитування 235 студентів університетів з різних регіонів України. Для аналізу обізнаності студентів щодо механізмів підтримки на макро- та мікрорівнях, а також їхніх уявлень про інституційну підтримку, були застосовані описова статистика та методи кластеризації. Результати. Результати дослідження показують, що підприємництво сприймається як вартісна діяльність серед студентів, особливо на індивідуальному рівні. Проте було виявлено низький рівень обізнаності про механізми інституційної підтримки, особливо щодо бізнес-інкубаторів, акселераторів та венчурного фінансування. Інституційне середовище сприймається як фрагментоване та не повністю доступне. Результати також свідчать, що обізнаність не сильно залежить від підприємницького досвіду студентів. На основі цих результатів запропоновано концептуальну рамкову структуру IESE інституційного середовища для студентського підприємництва, інтегруючи принципи, діяльність та результати на макро- та мікрорівнях. Обмеження/наслідки дослідження. Дослідження обмежено зразком студентів з України і зосереджено на самооцінювальнім сприйнятті. У майбутньому дослідження можуть включати тестування запропонованої рамкової структури в різних інституційних контекстах та проведення як довготривалого, так і транскордонного аналізу. Практичні наслідки. Результати підкреслюють потребу у покращенні координації та видимості механізмів підтримки підприємництва. Університети та політики можуть використовувати запропоновану структуру для розробки інтегрованих систем підтримки, підвищення обізнаності та сприяння підприємницькій діяльності студентів. Соціальні наслідки. Розвиток студентського підприємництва сприяє економічному відновленню, соціальній інклюзії та залученню різноманітних соціальних груп, включаючи вразливі верстви. Оригінальність/цінність. Дослідження сприяє збільшенню літературних джерел, поєднуючи усвідомлення студентами інституційної підтримки з розробкою багаторівневої концептуальної рамкової структури, що забезпечує структурований підхід до покращення інституційного середовища для студентського підприємництва в Україні.
Developing the Professional Competencies of Future Managers Through the Application-Based Problems in Advanced Mathematics
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Железнякова, Еліна Юріївна
Сучасна парадигма вищої освіти в Україні, особливо в контексті підготовки управлінських кадрів, зазнає фундаментальних трансформацій. Перехід від суто теоретичного навчання до практико-орієнтованого підходу вимагає переосмислення ролі базових дисциплін, серед яких провідне місце займає вища математика. Ключовим елементом цієї трансформації є введення прикладних задач, які слугують мостом між абстрактними математичними концептами та реальними викликами управлінської діяльності. Курс «Вища математика» слугує основою формування академічного профілю студента. Мета курсу полягає не лише в оволодінні термінологічним апаратом, а й у розвитку пізнавальної гнучкості студентів: здатності будувати складні логічні структури, оперувати абстрактними категоріями та здобувати глибоке розуміння інтеграції математичних методів у глобальний технологічний контекст. Зміцнення математичної бази студентів у економічних дисциплінах є основною метою, оскільки математичні інструменти становлять основу професійних навичок. Знання методів математичного моделювання та аналізу числових даних є передумовою для розв’язання практичних економічних проблем та прийняття ефективних управлінських рішень. Актуальність цієї статті випливає з протиріччя між традиційною абстрактною природою курсів вищої математики та реальними потребами бізнесу в умовах економіки воєнного часу. Зміцнення прикладної спрямованості шляхом розгляду кейсів та інтеграції до LMS-платформ дозволяє адаптувати підготовку менеджерів до умов невизначеності, де математичні інструменти стають основою для прогнозування та мінімізації ризиків. Процес підготовки майбутніх менеджерів потребує особливого підходу до викладання математики, оскільки студенти цієї сфери часто схильні сприймати інформацію через гуманітарну або соціально-поведінкову призму. У цьому контексті прикладні задачі відіграють важливу роль у подоланні психологічного бар’єру між теорією та професійною практикою. Реалізація цієї системи задач не лише забезпечує навчальний ефект (здатність застосовувати математику в економіці), але й виконує важливу розвивальну та виховну функцію, формуючи самостійних спеціалістів із добре розвинутим аналітичним мисленням.
EGC у HR-менеджменті: від реклами до побудови корпоративної культури
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Остапчук, Тетяна Петрівна; Бірюченко, Світлана Юріївна; Царук, Ірина Михайлівна
В умовах воєнного стану в Україні спостерігається критичний відтік висококваліфікованих кадрів. Дефіцит робочої сили загострює конкуренцію між підприємствами на ринку праці, актуалізуючи потребу в інноваційних інструментах залучення талантів. За таких умов Employee Generated Content (EGC) – контент, створений працівниками, – набуває значення як перспективний цифровий інструмент HR-менеджменту. Метою статті було дослідити роль EGC у HR-менеджменті: від його використання у рекламі до впливу на корпоративну культуру підприємства. Для досягнення мети застосовано методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, абстрагування, системний підхід. Емпіричну базу сформував контент-аналіз публікацій працівників, порівняльний аналіз кейсів (Київстар, Сільпо, Аврора, EVA, Укрзолото), SWOT-аналіз EGC. У результаті дослідження визначено EGC як контент, що відображає бачення працівників через різні формати. Встановлено вплив EGC як складової та фактору розвитку корпоративної культури на бренд роботодавця. Виявлено три моделі формування EGC: програми амбасадорів, інституційні платформи, соціальний рекрутинг. Доведено, що інформація від працівників сприймається як більш надійна та достовірна. Проаналізовано механізми впливу через формування ідентичності, підтримку цінностей, адаптацію та зворотний зв’язок. Уперше комплексно досліджено EGC у контексті українського HR-менеджменту в умовах війни. Систематизовано формати та способи мотивації працівників до генерування контенту. Обґрунтовано стратегічну роль EGC як інструменту посилення бренду роботодавця. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення аналітичного дослідження економії бюджету на рекрутинг шляхом використання EGC провідними українськими компаніями та аналіз медіа, які найбільш ефективно підтримують такий контент.
Emotional Burnout of Social Sector Workers: HR Tools for Prevention and Support
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Степанова, Ека Рамінівна
У статті комплексно досліджено феномен емоційного вигорання працівників соціальної сфери в умовах підвищеного професійного навантаження та кризових суспільних трансформацій. Актуальність теми зумовлена зростанням психологічного тиску на фахівців соціальної роботи в умовах воєнного стану, нестабільності та збільшення кількості вразливих груп населення, а також необхідністю впровадження ефективних HR-інструментів підтримки та збереження їхнього професійного ресурсу. Метою дослідження є всебічний аналіз причин, проявів і наслідків емоційного вигорання працівників соціальної сфери, а також обґрунтування сучасних HR-інструментів його профілактики та подолання з урахуванням індивідуальних, організаційних і міжінституційних чинників. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення підходів до вивчення емоційного вигорання, міждисциплінарний аналіз положень соціальної психології, теорії управління персоналом і соціальної роботи, а також методи систематизації, порівняльного аналізу та інтерпретації практик HR-менеджменту. Результати дослідження дозволили встановити, що емоційне вигорання має комплексний характер і формується під впливом поєднання організаційних, психологічних і соціальних чинників. Доведено, що воно проявляється у формі емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження професійної ефективності, що негативно впливає як на самих працівників, так і на якість надання соціальних послуг. Обґрунтовано, що ефективна профілактика вигорання потребує системного підходу, який поєднує впровадження well-being програм, розвиток емоційно компетентного лідерства, оптимізацію робочого навантаження, забезпечення психологічної підтримки та формування сприятливого організаційного середовища. Визначено ключові HR-інструменти (програми добробуту, супервізія, гнучкі форми зайнятості, навчання та розвиток персоналу) та доведено доцільність їх інтегрованого застосування. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності HR-менеджменту у сфері запобігання емоційному вигоранню, зокрема впровадження системного підходу до управління благополуччям працівників, посилення міжінституційної взаємодії та розвитку механізмів підтримки в умовах кризового середовища.
ESG-менеджмент як платформа зеленої економіки регіонів в умовах повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зварич, Олена Ігорівна
Метою статті є обґрунтування ролі ESG-менеджменту як інституційної платформи зеленої економіки регіонів в умовах повоєнного відновлення України та розробка концептуальної моделі регіонального ESG-менеджменту. Досліджено концептуальні засади ESG-менеджменту на регіональному рівні й обґрунтовано його принципову відмінність від корпоративного ESG: якщо корпоративний ESG є інструментом управління ризиками та відносинами з інвесторами, то регіональний ESG-менеджмент є квазідержавним механізмом структурної трансформації господарського укладу цілого регіону. Визначено подвійну функцію ESG-менеджменту в умовах повоєнного відновлення: залучення міжнародного ESG-фінансування та забезпечення низьковуглецевої трансформації регіональних господарських комплексів. Проведено порівняльну оцінку ESG-готовності регіонів України за трьома групами (Захід, Центр і Північ) з урахуванням потенціалу відновлюваної енергетики, рівня цифровізації державного управління (DTI, 2024) та інвестиційної привабливості. Встановлено значну диференціацію регіонів: вища ESG-готовність характерна для регіонів Заходу та Центру, тоді як прифронтові регіони Півночі потребують базового відновлення інфраструктури з вбудованими ESG-стандартами. Запропоновано концептуальну триблокову модель регіонального ESG-менеджменту, що охоплює: діагностичний блок (формування ESG-профілю регіону за E-, S- та G-показниками), стратегічний блок (розробка ESG-орієнтованої стратегії відновлення: «зелена» індустріалізація, соціально відповідальна реінтеграція ВПО, реформа регіонального управління) та операційний блок (фінансові та управлінські інструменти: «зелені» муніципальні облігації, вуглецеве ціноутворення, ESG-рейтинги регіонів, ДПП з ESG-ковенантами, цифровий ESG-моніторинг). Розкрито синергію між ESG-менеджментом і цифровою трансформацією регіонів через е-урядування як G-компонент ESG. Доведено, що відповідність ESG-стандартам є практичною передумовою доступу до міжнародного фінансування відновлення від ЄБРР, ЄІБ та профільних фондів ЄС.
Ethical Finance as a Driver of Corporate Sustainability: Perspectives for Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвинов, Євгеній Анатолійович; Анічкін, Володимир Олександрович
У статті досліджено теоретичні засади та практичне значення етичного фінансування як ключового інструменту сталого розвитку в корпоративному секторі в сучасних економічних умовах. Оскільки бізнес-стратегії все частіше відходять від традиційних показників прибутку на користь соціальної відповідальності, етичне фінансування постає не просто як черговий тренд, а як глибока морально-ціннісна система, що значно ширша за загальноприйняте «зелене» інвестування чи ESG-орієнтовані фінанси. Використовуючи системний підхід, порівняльний аналіз та графічне моделювання, автори концептуалізували етичне фінансування як цілісну модель управління, що виходить далеко за межі простих правил. У статті чітко розмежовано поняття «зелених», ESG-орієнтованих та етичних фінансів, що дозволяє краще зрозуміти саму ієрархію відповідального інвестування. Результати аналізу свідчать про те, що впровадження принципів людиноцентричності, прозорості, підзвітності та впливового інвестування (Impact Investing) є необхідним кроком для побудови стійкої економіки, здатної вистояти перед викликами сьогодення та забезпечити виконання завдання повоєнного відновлення України. Автори доводять, що перехід від добровільних моделей соціальної відповідальності до системної концепції етичного фінансування є об’єктивною потребою для успішної інтеграції країни у глобальний економічний простір. До ключових механізмів цієї трансформації віднесено випуск облігацій сталого розвитку (SDG bonds), легалізацію віртуальних активів для мобілізації внутрішнього капіталу та розвиток державно-приватного партнерства. Аналіз засвідчує, що етична складова бізнесу формує відчутні конкурентні переваги та підвищує довгострокову прибутковість, гармонізуючи фінансові цілі із суспільним запитом на безпеку та стабільність. Крім того, у роботі запропоновано стратегічні рекомендації для державної політики щодо фіскальних стимулів та формування міцних інституційних рамок, які мінімізують ризики для приватного капіталу. Зроблено висновок, що етичне фінансування слугує не стільки моральним імперативом, скільки стратегічним економічним інструментом, необхідним для повоєнного розвитку та фінансової стабільності. Також наголошено на важливій ролі впровадження методологій оцінки соціального впливу та розвитку освітніх ініціатив, що сприятимуть формуванню професійної культури відповідального інвестування в корпоративному секторі та стануть основою для майбутніх наукових розвідок.
EU Regulatory and Technical Foundations for Construction Materials: Economic Rationale for Integrating Standards and Regulations into Architectural and Construction Projects
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михалко, Анастасія Олегівна; Кубанов, Руслан Анатолійович; Денисюк, Ольга Василівна; Макатьора, Дмитро Анатолійович
У статті досліджуються нормативно-технічні основи використання будівельних матеріалів у Європейському Союзі та обґрунтовується економічна ефективність інтеграції європейських стандартів і регламентів у діяльність архітектурно-будівельних компаній України. Показано, що сучасний розвиток галузі відбувається в умовах глибокої інтеграції до європейського економічного простору, проте існує розрив між чинними національними стандартами та вимогами ЄС. Це ускладнює вихід українських компаній на міжнародний ринок і знижує їхню конкурентоспроможність. У роботі проаналізовано еволюцію європейської політики у сфері будівництва, починаючи з «Нового підходу» 1985 року, який заклав основи спрощення доступу до внутрішнього ринку та переходу від детальних технічних специфікацій до загальних вимог. Визначено, що подальший «Глобальний підхід» доповнив ці принципи, зосередивши увагу на оцінці відповідності продукції стандартам. Це створило сприятливі умови для інновацій, розвитку конкурентного середовища та формування єдиної системи вимог до будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено ключовим стандартам ЄС: EN Eurocodes (EN 1990–1999), EU RegulationNo 305/2011 (CPR), EN 206 (Concrete), EN 771 (MasonryUnits), EN 13163 (Thermalinsulationproducts), EN 14081 (Timberstructures), EN 1090 (Steelstructures), EN 15804 (EnvironmentalProductDeclarations) та EN 13501 (Fireclassification). Вони визначають вимоги до міцності, довговічності, енергоефективності, екологічності та безпеки будівельних матеріалів. Для українських компаній їхнє впровадження означає не лише підвищення якості продукції, але й доступ до європейського ринку, участь у міжнародних тендерах та формування позитивного іміджу. У статті наведено приклади гармонізації стандартів ЄС з українськими ДСТУ, що вже охоплюють бетон, мурувальні вироби, теплоізоляцію, деревину, сталь, пожежну безпеку та екологічні декларації. Водночас підкреслено, що процес адаптації Eurocodes та CPR залишається неповним і потребує системного підходу. Відсутність єдиної дорожньої карти інтеграції стандартів призводить до хаотичних дій компаній, які не завжди усвідомлюють стратегічні вигоди від сертифікації, CE маркування чи екологічних декларацій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та економіко-аналітичному підходах. Використано методи контент-аналізу нормативних документів, експертних оцінок та case-study для аналізу практичних прикладів гармонізації. Застосовано статистичний аналіз даних щодо впровадження стандартів EN 206, EN 771, EN 1090 та EN 15804, що дозволило кількісно оцінити ефективність їх використання. Результати дослідження доводять, що інтеграція стандартів ЄС у діяльність архітектурно-будівельних компаній України забезпечує чотири ключові переваги: технічну якість (довговічність і безпека конструкцій), довіру клієнтів (прозорість процесів, CE маркування, екологічні декларації), доступ до ринку (участь у міжнародних тендерах і проєктах) та економічну вигоду (зниження витрат на обслуговування, оптимізація ресурсів, відповідність ESG вимогам). Таким чином, стандарти ЄС виступають не лише як формальна нормативна вимога, а як стратегічний інструмент розвитку, що дозволяє українським компаніям діяти впевнено, прозоро й ефективно на внутрішньому та зовнішньому ринку. Впровадження цих стандартів є економічно доцільним, репутаційно вигідним і стратегічно необхідним для сталого розвитку будівельної галузі України в умовах європейської інтеграції.
European Integration Processes as a Driver of Structural Modernization of Ukraine’s Economy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шекета, Євгенія Юріївна; Казюка, Наталія Петрівна; Гуменюк, Володимир Володимирович; Фенин, Вікторія Василівна; Юрків, Анна Василівна
У статті досліджено вплив євроінтеграційних процесів на структурну модернізацію економіки України в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ефективних механізмів трансформації національної економіки в умовах поглиблення інтеграції до Європейського Союзу та одночасного подолання наслідків воєнної агресії російської федерації. Незважаючи на значну кількість наукових праць із проблем європейської інтеграції, недостатньо розкритим залишається комплексний вплив євроінтеграційних процесів на структурні зміни в економіці України з урахуванням інституційних, цифрових, інвестиційних та екологічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних напрямів структурної модернізації економіки України в контексті євроінтеграційних процесів, а також визначення пріоритетів державної політики щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Методологічною основою роботи стали методи аналізу та синтезу, системний і порівняльний підходи, узагальнення наукових джерел, статистичних даних, нормативно-правових актів і результатів сучасних досліджень у сфері європейської інтеграції. У результаті дослідження встановлено, що євроінтеграція виступає ключовим драйвером структурної модернізації економіки України через гармонізацію законодавства з нормами ЄС, розвиток зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, впровадження інноваційних технологій та посилення інституційної спроможності держави. Доведено, що повномасштабна війна, попри значні економічні втрати, руйнування виробничої інфраструктури та скорочення інвестиційної активності, водночас прискорила інтеграційні процеси та поглибила економічну взаємодію України з Європейським Союзом. Визначено пріоритетні напрями структурної трансформації, серед яких: модернізація промисловості, розвиток аграрного сектора з високою доданою вартістю, цифровізація економіки, підтримка ІТ-галузі, енергетична трансформація та впровадження принципів сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність адаптації українських підприємств до вимог ЄС у сфері декарбонізації, ESG-критеріїв та механізму CBAM. Також встановлено, що ключовими бар’єрами модернізації залишаються інституційна слабкість, корупційні ризики, демографічні втрати та обмеженість фінансових ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні ролі євроінтеграції як системного чинника структурної модернізації економіки України в умовах війни та повоєнної відбудови. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання під час формування державної економічної політики, розроблення стратегій відновлення, адаптації національної економіки до стандартів ЄС і визначення пріоритетів довгострокового соціально-економічного розвитку України.
Global and Regional Challenges and Internal Risks Facing the Ukrainian Electric Power Sector
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Костенко, Дмитро Миколайович; Калашнікова, Катерина Юріївна
У статті ідентифіковано та систематизовано глобальні та регіональні виклики, а також внутрішні ризики, що визначають сучасний стан і перспективи трансформації електроенергетичного сектора України. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна воєнна агресія російської федерації призвела до цілеспрямованого руйнування об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії, загострила дефіцит маневрових потужностей, посилила залежність від імпорту обладнання та електроенергії, а також виявила структурну вразливість централізованої архітектури енергосистеми. Метою статті є наукове обґрунтування системи глобальних, регіональних і внутрішніх ризиків електроенергетичного сектора України та визначення ролі розподілених енергетичних систем як інструменту підвищення його резильєнтності. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-логічний, порівняльний і статистичний аналіз, SWOT-аналіз, причинно-наслідкове моделювання та узагальнення даних міжнародних організацій, нормативно-правових актів України та ЄС, статистичних профілів IRENA та аналітичних матеріалів МЕА, Світового банку, EIA, Energy Community Secretariat і UNDP. Обґрунтовано, що ключовими глобальними викликами є кліматичні зміни, декарбонізація, цифровізація, розвиток розподілених енергетичних ресурсів, систем накопичення, розумних мереж, віртуальних електростанцій та активних споживачів. Визначено, що регіональні загрози для України пов’язані насамперед із системними атаками на електроенергетичну інфраструктуру, інтеграцією до енергетичного ринку ЄС, залежністю від зовнішньої допомоги та необхідністю поєднання короткострокового кризового реагування з довгостроковою модернізацією. До внутрішніх ризиків віднесено: централізованість генерації, зношеність мереж, дефіцит гнучких потужностей, недостатній розвиток накопичувачів енергії, слабку цифровізацію та інституційну фрагментарність. Наукова новизна полягає в систематизації багаторівневої структури ризиків електроенергетичного сектора України та обґрунтуванні причинно-наслідкового зв’язку між виявленими вразливостями та потребою розвитку резильєнтних розподілених енергетичних систем територіальних громад. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання під час формування стратегій енергетичного відновлення, планів енергетичної резильєнтності громад і програм розвитку розподіленої генерації.
How to Integrate Internet Marketing into a Cloud Storage System: Developing a Microservice for Customer Acquisition
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вільхівська, Ольга Володимірівна; Бринза, Наталя Олександрівна; Булах, Микита Ігорьович
У статті розглядається актуальна проблема підвищення ефективності просування послуг хмарного зберігання даних в умовах високої конкуренції на ринку SaaS та IaaS. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку хмарних технологій та роль інтернет-маркетингу як ключового інструменту залучення й утримання клієнтів для IT-компаній. На основі теоретичного огляду, аналізу динаміки ринку та моделювання бізнес-процесів обґрунтовано доцільність інтеграції інструментів цифрового маркетингу безпосередньо в інформаційну систему провайдера хмарного сховища. Запропоновано й обґрунтовано стратегію «Best-of-Breed», яка передбачає точкову інтеграцію найкращих у своєму класі спеціалізованих сервісів (SendPulse для автоматизації email-кампаній, Google Ads для контекстної реклами, Ahrefs для SEO-моніторингу) замість дорогих і ризикованих all-in-one платформ типу HubSpot чи Salesforce Marketing Cloud. Розроблено архітектуру та реалізовано мікросервіс «Integration Module» (API Gateway), який забезпечує уніфікований, асинхронний і безпечний обмін даними між core-інформаційною системою компанії та зовнішніми маркетинговими платформами. Мікросервіс створено на Python з використанням сучасного асинхронного фреймворку FastAPI, Pydantic для валідації вхідних даних, SQLAlchemy з PostgreSQL для зберігання подій онбордингу та логів, а також pytest для комплексного юніт- та інтеграційного тестування. Особливу увагу приділено автоматизації онбордингу та утримання клієнтів: тригерні email-ланцюжки запускаються автоматично при зміні статусу акаунта (початок trial-періоду, перехід на платний тариф, наближення кінця промо тощо), що значно підвищує конверсію та LTV клієнтів. Наведено повний життєвий цикл розробки: аналіз вимог, моделювання бізнес-процесів у нотації BPMN 2.0, проєктування архітектури за допомогою UML-діаграм компонентів, реалізація ключових ендпоінтів, тестування (включно з негативними сценаріями та перевіркою валідації), контейнеризація за допомогою Docker та успішний деплой у production-середовищі. Результати демонструють, що таке рішення дозволяє оптимізувати маркетингові витрати, підвищити швидкість реакції на поведінку користувачів, забезпечити персоналізацію комунікацій і зробити інформаційну систему більш гнучкою та масштабованою. Розроблений мікросервіс є універсальним інструментом, який може бути адаптований для IT-компаній будь-якого розміру, що надають цифрові послуги на основі підписки, та слугувати основою для подальшого розширення функціоналу (інтеграція з чат-ботами, аналітикою поведінки, реферальними системами тощо). Робота має як теоретичну, так і високу практичну цінність для розвитку цифрового маркетингу в хмарній інфраструктурі.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Title

Results Per Page

Sort Options