Наукові публікації

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Now showing 1 - 19 of 19

Digital employment: Ukraine's ranking in the global division of digital labour / Цифрова зайнятість: місце України у глобальному розподілі цифрової праці
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2022) Азьмук Н.А.; Грішнова О.А.; Куклін О.В.
Досліджується формування і розвиток нової форми зайнятості — цифрової — та визначається її вплив на місце країни у глобальному економічному просторі. Загальна мета дослідження — перевірити тенденції цифрової зайнятості в Україні та оцінити її місце і роль у глобальному розподілі цифрової робочої сили. У літературі бракує досліджень про розрив між рівнем технологічного розвитку країни та використанням цифрової праці в національній економіці. Це особливо важливо для країн, які відстають технологічно, до яких належить і Україна. Логіка і методологія дослідження включає такі етапи: 1) визначено види бізнесу, де зосереджена найбільша кількість цифрових робочих місць; 2) проаналізовано статистичні показники цифрової зайнятості в Україні за 10 років і виявлено тенденції її розвитку; 3) порівнюються дані про зайнятість, заробітну плату та сприятливість умов розвитку вітчизняних талантів для України і Польщі — референтної та сусідньої країни з вищим рівнем економічного розвитку; 4) виявлено фактори поширення цифрової зайнятості та визначено місце і роль України в цифровому світі. Використано методи: аналізу і синтезу, абстрагування та узагальнення при верифікації цифрових тенденцій зайнятості; статистичні та аналітичні методи при вивченні стану і тенденцій цифрового сегмента національних ринків. База даних дослідження: офіційна статистика України і Польщі, аналітичні матеріали ЮНІДО, Світового економічного форуму, ОЕСР, Євростату. Об’єктом дослідження є цифровий сегмент ринків праці України і Польщі, оскільки ці країни мають схожі передумови для економічного розвитку, географічно близькі. Водночас Польща має вищий рівень економічного розвитку і є привабливою країною для українських трудових мігрантів. Представлено результати емпіричного аналізу, який показав, що технологічне відставання є головною передумовою низького попиту на цифрову зайнятість в Україні. Це показує, що Україна, по суті, є ресурсною колонією в цифровому глобальному середовищі, яка постачає висококваліфікованих цифрових працівників. Експерти і практики можуть використовувати результати дослідження для розроблення стратегії розвитку економіки України в контексті цифровизації.
Dynamic Modeling of Agricultural Company Asset Management Process
(National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 2020) Танклевська Н.С.; Рєпіна І.М.; Ткаченко О.В.; Куклін О.В.
The article is aimed at describing possibilities to use methodological tools of dynamic modeling to manage the assets of economic entities, and agricultural companies in particular.
Economic situation and prospects for the development of higher education in Ukraine in the context of post-war recovery / Економічний стан та перспективи розвитку вищої освіти України в умовах повоєнного відновлення
(Мукачівський державний університет, 2025) Куклін О.В.
Метою статті стало дослідження фінансових аспектів функціонування вищої освіти України та пошук шляхів її відновлення у післявоєнний період. Було здійснено дослідження фінансового стану українських закладів вищої освіти, національних, приватних та міжнародних програм фінансування. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що відновлення вищої освіти в Україні після війни безпосередньо пов’язане з ресурсами та стратегіями підтримки, що надходять із державних, приватних та міжнародних джерел. З’ясовано, що фізичне руйнування університетів не вичерпує масштабу проблеми: паралельно відбувається відтік викладацького складу через низькі зарплати й недостатні перспективи, а також поглиблюється криза управлінських моделей, неспроможних швидко реагувати на вимоги повоєнного періоду. Було зроблено висновок, що фінансова допомога та механізми залучення приватного капіталу здатні лише частково розв’язати нагальні питання, оскільки потрібні більш гнучкі формати навчання та системні зміни в організації навчального процесу. У зв’язку із цим було запропоновано розглядати інноваційні підходи в освіті як один із визначальних факторів стійкості, особливо коли йдеться про дистанційні та комбіновані формати навчання, які можуть допомогти подолати обмеження доступу до інфраструктури. Разом з тим, незалежно від джерела фінансування та форми залучення ресурсів, була виявлена необхідність збереження науково-педагогічного потенціалу, а також оновлення змісту програм з урахуванням викликів. У підсумку було сформовано рекомендації із сукупністю заходів, спрямованих на відновлення навчального середовища та його подальшого розвитку у повоєнний період. Отримані результати вказали на необхідність комплексного підходу до відновлення і модернізації вищої освіти України шляхом багатоканального фінансування, актуалізації навчальних програм та збереження науково-педагогічного потенціалу.
Financial Innovations in the Smart City Ecosystem
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2024-02-29) Каленюк Ірина Сергіївна; Куклін О.В.; Панченко Євген Григорович; Djakona Antonina; Богун М.М.
Масштабне поширення цифрових технологій у фінансах призвело до розвитку нових фінансових інструментів Fintech. Цифрові технології приносять потужні переваги, пов’язані з прискоренням усіх транзакцій, більшим задоволенням запитів споживачів, підвищенням конкурентоспроможності фінансових установ тощо. Метою дослідження є вичення новітніх форм фінтеху, особливостей їх поширення в розумних містах, під час реалізації розумних проєктів. У статті систематизовано основні напрями та форми застосування сучасних фінансових технологій: платежі (платіжні системи й додатки, що дозволяють онлайн-платежі, грошові перекази та безготівкові операції); кредитування (краудфандинг, однорангове кредитування, мікрофінансування); інвестування (інвестиційні роботи й розумні портфелі: автоматизовані платформи); криптовалюти та блокчейн (технології, що дозволяють здійснювати транзакції з криптовалютами); оцінка та аналітика (інноваційні методи оцінки кредитоспроможності клієнтів і надання кредитів). Реалізація різноманітних проєктів у смартмістах потребує значних ресурсів. З метою розширення фінансових можливостей місцевої влади застосовують такі інструменти: публічне фінансування; партнерство з приватним сектором; краудфандинг; міжнародні програми та ініціативи; інвестиційні фонди; кредити; партнерство з академічними та дослідницькими установами. Поряд із безсумнівними перевагами фінтеху існують також певні загрози та виклики: кіберзагрози, захист персональних даних, ризики незаконних операцій, психологічні аспекти тощо. Усі ці явища вимагають відповідних дій для запобігання та вирішення поточних і майбутніх викликів, а також подальшого наукового дослідження.
Institutional and Socio-Economic Factors of the Educational Trend in Ukraine in the Context of European Integration / Інституційні та соціально-економічні чинники освітнього тренду в Україні в контексті євроінтеграції
(НТУ "Дніпровська політехніка", 2021) Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Азьмук Н.А.; Гунько В.І.; Моісєєва Н.І.
Метою статті є оцінка інституційних чинників і результати реформування освіти України, з урахуванням економічного й соціального розвитку країни; конкретизація основних інституційних євроінтеграційних тенденцій України в галузі освіти з урахуванням чинника людського капіталу. Методологічною основою пропонованої роботи є такі універсальні методи наукового пізнання як: аналіз; синтез; індуктивний метод; дедуктивний метод; причинно-наслідкове моделювання; комплексне застосування взаємодоповнюючих підходів і методів на підґрунті принципів загальнонаукової методології, зокрема, компетентнісний, особистісно-орієнтований, культурологічний. Встановлено, що умови реформування української освіти, з урахуванням досліджуваного глобального освітнього тренда та євроінтеграційних тенденцій, передбачають відповідні інституційні процеси в соціально-економічній сфері й кардинальні зміни змісту, форм організації та методів навчання й виховання. Тобто, мова йде про проектування освітнього процесу як інституту успішної особистісної та професійної соціалізації на основі вимог ЄС, що призведе до зростання загальнодержавного капіталу шляхом прискореного накопичення людського й наблизить Україну до повноцінної євроінтеграції. Упродовж дослідження визначені ключові тенденції в українській, європейській і світовій освітніх сферах, а також виявлені причини, що негативно впливають на розвиток освіти України та не дозволяють у значній мірі впливати на конкурентний потенціал країн і реалізувати євроінтеграційні можливості. На відміну від раніше запропонованих досліджень, даний підхід акцентує увагу на інституційних і соціально-економічних факторах освітнього тренда. Результати досліджень, можуть бути використані фахівцями при формуванні інституційних затребувань до проектування тренда освітньої системи України з урахуванням вимог євроінтеграції.
Institutional Genesis of Kleptocratic Economy and Its Formation in Ukraine / Інституційний генезис клептократичної економіки та її становлення в Україні
(НТУ "Дніпровська політехніка", 2021) Пустовійт Р.Ф.; Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Якушик І.Д.; Гунько В.І.
Аналіз клептократичної економіки як інституційного устрою, що зорієнтоване на ключову функцію отримання джерел доходів правлячою псевдоелітою шляхом упровадження корупційних неринкових трансакційних витрат для фірм і домогосподарств, підґрунтям яких є адміністративно-бюрократичне й політичне насильство. У пропонованому науковому дослідженні вирізняємо три типи методів дослідження: по-перше, притаманні пізнанню в цілому (загально логічні) методи, такі як: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія; по-друге, загальнонаукові, у першу чергу емпіричні методи дослідження, а саме: спостереження, опис, вимірювання; по-третє, теоретичні методи пізнання, що використовуються економічною наукою, зокрема: ідеалізації; формалізації; аксіоматичний метод побудови теоретичного знання; гіпотизичнодедуктивний метод побудови й розвитку теоретичного знання. Проаналізована соціально-економічна конструкція України з точки зору факторів, що зумовлені впливом формальних і неформальних інститутів у клептократичній економіці та впливають на корупційні ризики. Надані рекомендації з модернізації інституційного середовища в Україні в контексті сучасної методологічної парадигми пошуку точок дотику взаємодії влади, бізнесу й суспільства. У пропонованому дослідженні здійснено комплексний аналіз інституційного середовища української економіки, що надає переконливі підстави характеризувати її як клептократичну, і в якій ще належить здійснити запропоновані в роботі фундаментальні модернізації з урахуванням євроінтеграційних перспектив. На відміну від раніше запропонованих досліджень, представлений підхід фокусується на кореляційному взаємозв’язку між показниками якості інститутів, ВВП на душу населення, індексами корупції в Україні та у досліджуваних країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використані профільними експертами при формуванні інституційних вимог для створення дієвої системи щодо запобігання корупції.
Intellectual challenges to economic globalism
(ISMA, 2020) Romans Djakons; Лук’яненко Дмитро Григорович; Антонюк Лариса Леонтіївна; Bilozubenko Vladimir; Чужиков Віктор Іванович; Чужиков Андрій Вікторович; Djakons Deniss; Djakona Antonina; Дроботюк Ольга Володимирівна; Федірко Олександр Анатолійович; Грішнова О.А.; Каленюк Ірина Сергіївна; Khanin Igor; Kholiavko Nataliia; Куклін О.В.; Лук’яненко Ольга Дмитрівна; Miroshnychenko Olga; Панченко Євген Григорович; Polyakov Maxim; Shevchenko Gennady; Sidenko Svitlana; Shnyrkov Olexandr; Цимбал Людмила Іванівна
The monograph presents the results of many years of work of scientists from leading universities of Ukraine and Latvia. The research of the processes of intellectualization was carried out on the basis of fundamental provisions of economic science in the context of the latest trends in scientific, technological, economic and social progress. The phenomenon of intellectual capital, current issues of globalization of intellectual activity and its peculiarities in Europe and East Asia are covered. Particular attention is given to shaping the digital landscape of the knowledge economy. The monograph is offered for scholars, teachers, graduate students and students, as well as for anyone interested in the problems of becoming an intellectual economy of the 21st century.
Modelling the impact of intellectualization on economic growth in Ukraine / Моделювання впливу інтелектуалізації на економічне зростання в Україні
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2022) Каленюк Ірина Сергіївна; Антонюк Лариса Леонтіївна; Куклін О.В.; Цимбал Л.І.; Циркун О.І.
Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку ХХІ століття. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, що розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета статті – дослідити та встановити кількісні зв’язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинутих – результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Таким чином, значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.
Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension
(Sofia: VUZF Publishing House "St. Grigorii Bogoslov", 2019) Collective monograph edited by M. Bezpartochnyi; Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Криворучко М.Ю.
The authors of the book have come to the conclusion that it is necessary to effectively use modern approaches to developing and implementation strategies of sustainable socio-economic development in order to increase efficiency and competitiveness of economic entities. Basic research focuses on assessment of effectiveness the investment projects, use of cluster analysis the innovative activity of regions, formation and use of financial resources, competitiveness management and use of modern methods sale of the goods, effectiveness the activities of territorial communities. The research results have been implemented in the different models and strategies of project-oriented resource management, state management of development of territorial communities, implementation of the concept inclusive oriented economic development, efficient functioning and development of electric power enterprises, agricultural production, tourist industry, lifelong learning concepts. The results of the study can be used in decision-making at the level the economic entities in different areas of activity and organizational-legal forms of ownership, ministries and departments that promote of development the economic entities on the basis of models and strategies for sustainable socio-economic development. The results can also be used by students and young scientists in modern concepts and mechanisms for management of sustainable socio-economic development of economic entities in the condition of global economic transformations and challenges.
Вплив інституціональних факторів і ризиків політичної нестабільності на економіку держави
(Національна академія наук України, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», 2020) Пустовійт Р.Ф.; Куклін О.В.
Досліджено економіки держав з точки зору факторів, які мінімізують ризики політичної нестабільності та впливу формальних і неформальних інститутів. При цьому проаналізовано обставини формування інституційної якості країни як наслідки стану і результативності основних факторів інституціонального середовища в пріоритеті економічного розвитку. Зазначено, що основними причинами переконливих підсумків економічного розвитку досліджуваних країн є впровадження в економіку ефективних інститутів і створення умов для мінімізації ризиків політичної нестабільності. Акцентовано увагу на тому, що якість інституціонального середовища, яка вимірюється інтегрованим показником інституційних факторів, є ключовою попередньою умовою сталого економічного розвитку і динаміки зростання ВВП. Водночас аргументи, засновані на політичній невизначеності й перехідних витратах інституційної трансформації, передбачають позитивний кореляційний зв’язок, проте вплив інституційної нестабільності на економічний розвиток має враховувати різноманітність наслідків. Для цього досліджено багатомірність інституційної якості й доведено, що наслідки економічної нестабільності можуть варіюватися залежно від інституційних тенденцій та політичних ризиків, а інституційна якість обумовлює неоднозначні ефекти інституційних змін у різних країнах. Так, для країн Центральної та Східної Європи, що входять до ЄС, верховенство права є фундаментальним інституційним фактором економічного зростання, а для бідних країн Європи, у тому числі й для України, першорядним завданням є протидія корупції, яка насамперед визначає успіхи і невдачі в стабілізації політичної сфери та інституційних реформах. Подано і проаналізовано дослідження кореляційно-регресійного зв’язку України і вибраних країн Центральної та Східної Європи між підсумковим показником інститутів і ВВП на душу населення, а також кореляційної матриці «ВВП на душу населення, вибрані індикатори Індексу недієздатності держав і рівень корупції в цих країнах». Виходячи з викладеного, пропонуються рекомендації з модернізації інституціонального середовища в Україні в контексті сучасної методологічної парадигми знаходження взаєморозуміння між державою, бізнесом і суспільством.
Економічна примітивізація як інституціональний виклик євроінтеграційних процесів
(НДЦ ІПР НАН України, 2020) Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Криворучко М.Ю.
Статтю присвячено дослідженню проблеми економічної примітивізації в контексті євроінтеграції. Економічна примітивізація розглядається як процес витіснення видів економічної діяльності з високою доданою вартістю і заміщення їх видами діяльності з низькою доданою вартістю. За результатами дослідження встановлено, що проблема економічної примітивізації знайшла широке висвітлення в працях опозиційного до неокласичного «мейнстріму» норвезького вченого Е. Райнерта. Так, учений критично переосмислює теорію порівняльних переваг як основу міжнародної спеціалізації країни, наводячи негативний досвід європейських країн, які в процесі євроінтеграції зіштовхнулися з проблемою занепаду традиційних галузей економіки (в першу чергу важкої промисловості). На основі опрацювання аналітичних звітів з дослідження конкурентоспроможності ЄС та його регіонів визначено, що неокласичний підхід до регіональної конкурентоспроможності потребує розширення, яке досягається поєднанням неокласичних факторів конкурентоспроможності (здатність фірм ефективно використовувати ресурси і підвищувати продуктивність виробництва) з такими факторами, як зростання рівня доходів населення і формування сприятливого середовища для мешканців і бізнесу. Акцентовано увагу на актуальності для України проблематики економічної примітивізації у світлі реалізації євроінтеграційного курсу: в рамках теорії порівняльних переваг, яка використовується як основа розробки експортної стратегії нашої держави, наголос робиться на розвитку експортних галузей з низькою доданою вартістю – особливо чітко це простежується у сфері машинобудування. В рамках цього дослідження наголошено на інституціональній природі економічної примітивізації, оскільки вона не є предметом неокласичного, традиційного економічного аналізу. Аргументовано необхідність врахування якісного (квалітативного) – а не лише кількісного – аспекту аналізу економічної діяльності: окрім теоретико-методичного підходу «мінімізація витрат – максимізація прибутку» необхідно використовувати підходи, запропоновані І. фон Тюненом, Ф. Лістом та Й. Шумпетером, засновані на диференціації галузей діяльності за рівнем економічної віддачі та силою синергетичного ефекту.
Ефект синергії
(ДП «Редакція газети «Урядовий кур’єр», 2021-10-26) Куклін О.В.
Міжнародна співпраця у галузі вищої освіти не лише підвищує якість та ефективність регіональної освіти, а й сприяє розвитку людського капіталу в кількісному і якісному вимірах. Тому цікавим може бути досвід організації міжнародної роботи із залученням грантових коштів у Черкаському державному бізнес-коледжі, лідері в цьому напрямі серед коледжів України та закладів вищої освіти Черкащини.
Концептуальні засади розвитку регіональних закладів освіти як стратегічний напрям повоєнного відновлення
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Дернова І.А.
У статті обґрунтовано роль освітньої системи в повоєнній відбудові національної економіки. Здійснено аналіз місця національних закладів освіти в глобальному просторі за результатами міжнародних рейтингів. Проведено аналітичний огляд кількісних показників діяльності закладів вищої освіти та окреслено ряд фак-торів, що впливають на зменшення їх кількості в Україні. На прикладі Черкаської області здійснено розпо-діл комунальних закладів освіти за кількістю здобувачів освіти та доведено доцільність укрупнення закладів освіти шляхом створення Академії прикладних наук на базі прогресивних та найбільш успішних регіональних закладів освіти. Окреслено пріоритетні напрями реформування освітньої системи на регіональному рівні з обов’язковим урахуванням стратегії розвитку Черкаської області на період 2021–2027 роки.
Менеджмент цифровою трансформацією бізнесу у контексті впровадження штучного інтелекту (Digital Business Transformation Management in the Context of Artificial Intelligence Implementation)
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2025) Куклін О.В.; Іванова І.В.; Боровик Т.М.
У статті розглянуто вплив штучного інтелекту (AI) на управління цифровою трансформацією бізнесу. Розглянуто концепції діджитизації, діджиталізації та цифрової трансформації. Автори наголошують на зростаючій важливості цифрових технологій та ШІ для підвищення конкурентоспроможності бізнесу та сприяння міжнародній співпраці. Однак у дослідженні також визнаються проблеми, пов’язані з впровадженням ШІ, такі як обмеження інфраструктури, прогалини в навичках і етичні міркування. Дослідження спрямоване на виявлення та аналіз ключових аспектів управління цифровою трансформацією за допомогою ШІ. За допомогою методології опитування, побудованої авторами на основі 5P досягнення цифрової досконалості (люди, політика, процеси, партнери та платформи) зібрано дані від 56 фахівців із України та міжнародних компаній США, Європи та Канади. Результати демонструють значну різницю в застосуванні ШІ між українськими та міжнародними компаніями, причому останні показують більшу інтеграцію. Дослідження визначає найпоширеніші інструменти ШІ (наприклад, ChatGPT, Gemini, Midjourney) і їх застосування в таких сферах, як аналіз даних, створення контенту та автоматизація процесів. У статті висвітлюються проблеми впровадження штучного інтелекту, включаючи проблеми безпеки даних і потребу в перепідготовці робочої сили. Крім того, дослідження вказує на те, що ІТ-сектор; маркетинг і фінанси є лідерами у впровадженні ШІ. Зокрема, дослідження підкреслює важливість стратегічного партнерства для успішної інтеграції ШІ та необхідність адаптації існуючої ІТ-інфраструктури для підтримки нових технологій ШІ. У статті зроблено висновок, що ШІ має вирішальне значення для підвищення ефективності та конкурентоспроможності бізнесу. Однак також наголошуємо на необхідності цілісного підходу до цифрової трансформації, враховуючи як технологічні, так і людські фактори. Це передбачає, що майбутні дослідження повинні зосередитися на довгострокових впливах ШІ та адаптації працівників до інтеграції ШІ.
Моделювання інтеграціїї штучного інтелекту в освітнє середовище
(Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 2024) Куклін О.В.; Іванова І.В.; Боровик Т.М.
Штучний інтелект стає предметом пильної уваги дослідників різних галузей знань, які висловлюють щодо нього неоднозначні оцінки. Не випадково міжнародні організації впевнено просувають ШІ, вважаючи його інноваційним та таким, що має значний потенціал. Цей тренд знаходить відгук і в освітній галузі. Дане дослідження зосереджене на практичних завданнях освітньої галузі, спрямованих на персоналізацію навчання, освіту впродовж життя та модель HyFlex, розвиток метанавичок здобувачів освіти та створення мотиваційного простору. Запропоновано та вперше визначено поняття «траєкторія інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище» як шляху системного впровадження технологій штучного інтелекту в процес підготовки здобувачів освіти з метою трансформації освітнього простору у відповідь на соціальні, економічні та технологічні зміни. У ході дослідження задіяно методи прийняття рішень на основі дерева цілей та дидактичного моделювання, що ґрунтується на принципах агентно-орієнтованої освітньої моделі та моделі дифузії інновацій. Окреслено алгоритм вибору викладачем можливості й необхідності використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Створено модель траєкторії інтеграції штучного інтелекту в освітнє середовище та описано її компоненти, якими вважають агентів, дерево прийняття рішень, технології, механізми, моніторинг оцінювання ефективності, канали дифузії та цілі впровадження ШІ. Проведено розвідувальний і формувальний експерименти на базі Черкаського державного бізнес-коледжу з апробації механізмів, представлених у моделі. Запропоновано рекомендації щодо використання кожної групи механізмів, а саме: ШІ-асистент викладача, віртуальний тьютор, індивідуалізація навчання, інструмент корисного досвіду, підтримка досліджень та мотиваційний ресурс. Використання проілюстровано практичними прикладами апробації, що можуть бути застосовані в освітньому процесі з будь-яких дисциплін. Експериментально доведено, що інтеграція ШІ в освітню систему несе в собі значний потенціал для її модернізації, сприяючи покращенню результатів навчання, розширенню доступу до знань та досліджень, оптимізації освітнього процесу та стимулюванню мотивації всіх учасників.
Резільєнтність національної системи вищої освіти: оцінка, напрямки посилення
(НДЦ ІПР НАН України, 2023) Куклін О.В.; Азьмук Н.А.; Дернова І.А.
Конкурентна національна освітня система є запорукою розвитку національної економіки, інноваційного зростання та забезпечення гідної якості життя населення у країні. Метою дослідження є оцінка резільєнтності системи вищої освіти та розробка напрямів повоєнного реформування національної системи вищої освіти на засадах резільєнтності. У статті наведено авторське бачення концепту резільєнтності національної системи вищої освіти. Авторами визначено й обґрунтовано основні чинники, що забезпечують резільєнтність вищої освіти. Запропоновано змістовну характеристику чинників формування резільєнтності та проаналізовано їх кількісні та якісні параметри. На підставі аналізу статистичних даних встановлено, що національна система освіти є стійкою та зберігає свою структурну цілісність попри дію деструктивних зовнішніх чинників. Важливою ознакою стійкості під час дії воєнного стану є академічна безперервність. Визначено, що освітня система визначається різними типами закладів освіти, широким спектром освітніх програм, різноманітністю підходів до побудови індивідуальної освітньої траєкторії. Обґрунтовано, що національна освітня система характеризується достатньою стійкістю та різноманітністю, проте це не є достатньою умовою для забезпечення її резільєнтності. Досліджено ресурсне забезпечення національної системи вищої освіти. Акцентовано на фінансових ресурсах освітньої системи та доведено їх недостатність для забезпечення резільєнтності системи. За результатами кореляційного аналізу визначено, що існує тісний зв’язок між рівнем фінансування та вибором потенційних студентів країни навчання. За результатами дослідження визначено напрямки посилення резільєнтної національної системи вищої освіти. Запропоновані заходи систематизовано за трьома основними чинниками забезпечення резільєнтності освітньої системи.
Європа й Америка відчиняють двері українським студентам
(ДП «Редакція газети «Урядовий кур’єр», 2023-07-21) Куклін О.В.
Черкаський бізнес-коледж — один із закладів вищої та фахової передвищої освіти Черкащини, кількість студентів у яких за останні 15 років не зменшується. А за показниками набору на спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» та «Комп’ютерна інженерія» заклад стабільно випереджає черкаські університети. Якість та ефективність регіональної освіти підвищують численні спільні проєкти із закордонними навчальними закладами. За багато років тут напрацювали тісні ділові та дружні взаємини з іноземними партнерами. А з початком війни знову звернулися до них по підтримку. На думку керівництва закладу, міжнародна співпраця в галузі вищої освіти не лише підвищує якість та ефективність регіональної освіти, а й сприяє розвитку людського капіталу в кількісному і якісному вимірах. Тому досвід організації міжнародної роботи із залученням грантових коштів видається цікавим й для інших навчальних закладів України.
Євроінтеграційні виклики України
(НДЦ ІПР НАН України, 2020) Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Криворучко М.Ю.
Стаття присвячена аналізу євроінтеграційних викликів України, які розглядаються з позиції ефективності зовнішньої торгівлі, а також у світлі інституціональних викликів євроінтеграційного курсу. За результатами дослідження проаналізовано динаміку та структуру зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄС, СНД та Азії. Визначено, що орієнтованість на ринок Європейського Союзу не дозволила вітчизняним експортерам досягти докризового рівня 2013 р. Акцентовано увагу на ресурсному характері вітчизняного експорту до країн ЄС. Наголошено на високому рівні взаємозалежності у сфері зовнішньоторговельних відносин з колишніми партнерами України по СНД – Російською Федерацією та Білоруссю, особливо в галузі імпорту паливно-енергетичних ресурсів, та експорту ядерних реакторів, котлів, машин, залізничних локомотивів, продукції неорганічної хімії. Встановлено, що рівень виконання Україною Угоди про Асоціацію Україна-ЄС знаходиться на низькому рівні – 43%. Охарактеризовано основні тенденції в країнах Європи щодо якості життя населення на основі двох показників – частка домогосподарств, що ледве зводять кінці з кінцями (Болгарія, Греція, Хорватія, Кіпр, Португалія, Румунія), а також мають незадовільні житлові умови (Кіпр, Латвія, Угорщина, Португалія, Словенія) – значення яких значно вищі порівняно із середнім рівнем по ЄС. Зроблено загальний висновок щодо неоднозначності питання про ефективність орієнтованості вітчизняної економіки на ринок Європейського Союзу. Аргументовано необхідність урахування багатовекторності сучасного глобалізованого світу в процесі дослідження впливу євроінтеграції на економічний розвиток України.
Інституціональні особливості модернізації вищої освіти в Україні
(Академія економічних наук України Інститут економіки промисловості НАН України, 2021) Куклін О.В.; Пустовійт Р.Ф.; Дернова І.А.
Досліджено процес інституціоналізації вищої школи в Україні з точки зору факторів, обумовлених необхідністю її модернізації та з урахуванням формальних і неформальних інститутів та чинників попередньої інституціональної траєкторії розвитку. Акцентовано увагу на визначенні інституціональних причин досягнень та невдач у сфері вітчизняної вищої освіти, запропоновано аналіз цільової інтегральної функції оцінки якості освіти та шляхи модернізації освітнього процесу. Підкреслено, що значна кількість ініційованих інституціональних реформ у розвитку вищої освіти в Україні призвели до виникнення недосконалих інститутів і до наслідків, коли вища освіта не відповідає нинішнім запитам з боку особистості, суспільства, потребам економіки та світовим тенденціям. Тому для успішного економічного зростання України та забезпечення її конкурентних та інноваційних перспектив модернізація вищої освіти повинна відбуватися у безпосередньому зв’язку з трансформацією інституціонального середовища. У свою чергу якість інституціонального середовища визначається ефективністю функціонування ключових інститутів. Однак нині маємо обґрунтовані сумніви щодо того, чи маємо в Україні необхідне інституціональне середовище для модернізації вищої освіти, що забезпечує стійке економічне зростання й конкурентоспроможність. По суті, невдачі в освіті є наслідком існуючих інституціональних диспропорцій між формальними і неформальними інститутами. Вказане є очевидним недоопрацюванням державної влади, що негативно впливає на зовнішні ефекти освіти в країні у цілому.

Browse

Browsing Наукові публікації by Title

Results Per Page

Sort Options