Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 20 of 57

Актуарна діяльність у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні): особливості теорії та практики генетичної дискримінації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У роботі проаналізовані сучасні тенденції особливостей теорії та практики генетичної дискримінації під час актуарної діяльності у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні). Систематизовано захворювання, генетична інформація про ймовірність розвитку яких наразі найбільш часто використовується страховими компаніями для оцінки страхових ризиків у страхуванні. Обґрунтовано, що для якісної інтерпретації генетичної інформації потрібно враховувати всі інші фактори про стан здоров’я заявника на страхування. При цьому, визначено, що наслідками неправильної інтерпретації генетичної інформації заявників на страхування можуть бути хибні актуарні розрахунки, генетична дискримінація, зростання/зниження вартості страхової послуги тощо.
Аналіз інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шевчук, Олена Анатоліївна; Колеснiков, Михайло Олександрович
Дослідження присвячене комплексному аналізу інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення, спричиненого безпрецедентною військовою агресією. Внаслідок цілеспрямованих атак було втрачено понад 40 ГВт генеруючих потужностей, що вимагає фундаментальної трансформації системи. Особливу увагу приділено визначенню ключових пріоритетів інвестування: підвищенню енергоефективності, масштабному розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), модернізації мереж та створенню систем накопичення енергії. У роботі вперше здійснено системний аналіз багатоаспектних ризиків (політичних, економічних, технічних та соціальних), що супроводжують реалізацію цих амбітних проєктів. На основі проведеного аналізу обґрунтовано модель переходу до децентралізованої, низьковуглецевої енергосистеми з потенціалом до 40% «зеленої» генерації до 2030 року. Сформовано практичні рекомендації щодо посилення інвестиційної безпеки шляхом розширення міжнародних гарантій (ЕКА, MIGA, DFC) та завершення регуляторної модернізації для залучення приватного капіталу.
Архітектоніка реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коровін, Юрій Володимирович
У статті обґрунтовано необхідність розробки методичного підходу до імплементації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку акціонерного товариства. Актуальність дослідження зумовлена потребою реагування на зростаючі виклики турбулентного економічного середовища, зокрема для корпоративних структур, які функціонують в умовах невизначеності, нестабільності та зростаючих ризиків. Запропоновано авторське трактування економічного ризику корпоративного розвитку як багаторівневого, динамічного явища, що виникає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і потребує комплексного стратегічного реагування. У межах дослідження побудовано структуру реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками, яка охоплює п’ять ключових етапів: аналітико-діагностичний, концептуально-стратегічний, проєктно-моделювальний, етап реалізації та адаптації, моніторингово-коригуючий. Сформовано інструментарій оцінювання та реагування на ризики, що включає кількісні, якісні та організаційно-фінансові методи управління, а також визначено ключові умови ефективної реалізації інтеграційної стратегії, зокрема інституціоналізацію функції ризик-менеджменту, впровадження цифрових рішень та розвиток ризик-культури. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для підвищення ефективності корпоративного управління, забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку акціонерних товариств. Подальші наукові розвідки рекомендовано спрямувати на емпіричну перевірку ефективності запропонованого підходу та його адаптацію до особливостей різних галузей економіки.
Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Поп, Василь Володимирович
У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір.
Вибір систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластеру
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Шайновський, Роман Ростиславович
У даному дослідженні розглядаються підходи до вибору систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластера. Метою дослідження є визначення критеріїв та чинників, що впливають на ефективний вибір таких систем з урахуванням специфіки взаємодії в межах ІТ-кластера та потреб цифрової трансформації бізнес-процесів. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, нормативної бази, корпоративної практики ІТ-підприємств, а також результатах порівняльного аналізу сучасних платформ інформаційно-аналітичного забезпечення. У роботі здійснено характеристику ключових типів інформаційно-аналітичних систем, що використовуються в ІТ-кластерах, зокрема систем бізнес-аналітики (BI), управління ресурсами підприємства (ERP), управління даними (DMS), управління проєктами (PMS) та взаємовідносинами з клієнтами (CRM). У результаті встановлено, що вибір інформаційно-аналітичних систем для підприємств ІТ-кластера має враховувати не лише функціональні та технічні характеристики програмного забезпечення, а й рівень інтеграції в корпоративне середовище, масштабованість, безпеку даних та сумісність із інфраструктурою партнерських організацій. У процесі дослідження запропоновано використання методів системного аналізу, експертного оцінювання, кластерного моделювання та аналізу ієрархій (AHP). Загальним результатом дослідження є формування алгоритму прийняття рішень щодо вибору інформаційно-аналітичних систем з урахуванням стратегічних цілей ІТ-кластера, що може бути використано як методичне підґрунтя в подальших дослідженнях та практичній діяльності підприємств.
Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Дорожня карта для топ-менеджера від описової статистики до каузального менеджменту
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ткаченко, Алла Михайлівна; Чорний, Роман Степанович
За останнє десятиліття корпоративні системи аналітики швидко еволюціонували від ручної звітності до масштабованих платформ бізнес-інтелекту із розвинутими дашбордами, а також прогнозних і рекомендаційних моделей. Незважаючи на це, значна частина управлінських рішень і далі спирається на кореляційні залежності або евристики, які рідко відповідають на ключове контрфактичне питання: що станеться, якщо ми втрутимося і модифікуємо політику ціноутворення, рівень запасів, технологію, навчальні програми, маркетингові комунікації чи інституційні правила? Відсутність операційного мосту між «описом/прогнозом» і «причинністю» породжує системні ризики: помилкові атрибуції, масштабування «хибних перемог», надмірне довір’я до короткострокових кореляцій і хронічне недоінвестування в інтервенції з високою очікуваною цінністю, але слабким історичним слідом у даних. На цьому тлі зростає потреба в дорожній карті, яка переводить фірму з режиму «дивимося і здогадуємося» у режим керованої доречності. У статті наголошено на правилах back-door/front-door, ідентифікації через подієві дослідження та ваги у DiD для стагерованого впровадження, особливостях синтетичного контролю для одиничних втручань, суворих вимогах до інструментальних змінних (релевантність, екзогенність, LATE-інтерпретація), а також на перевагах doubly-robust і targeted learning оцінювачів, що поєднують модель результату та модель схильності до лікування. Окремо висвітлено каузальний ML (uplift-моделі, causal forests) як інструмент виявлення стабільної гетерогенності ефектів для управлінського таргетування.
Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєв, Дмитро Олександрович
Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.
Застосування штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами: тенденції переходу від точкових управлінських рішень до системної трансформації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гудзь, Петро Васильович; Бєліков, Єгор Вікторович
Досліджено моделі інтеграції штучного інтелекту у бізнес‑процеси («AI‑as‑a‑tool», «AI‑as‑a‑partner», «AI‑as‑a‑driver»). Доведено, що штучний інтелект виступає не лише інструментом автоматизації, а й драйвером цифрової трансформації, забезпечуючи нову логіку прийняття рішень, оптимізацію бізнес‑процесів та персоналізацію клієнтського досвіду. Проаналізовано кейси інтеграції AI у бізнес‑процеси провідних компаній (Amazon, Coca‑Cola, Siemens, Netflix, Unilever, Microsoft), проаналізовано глобальні практики, які свідчать про перехід від точкових рішень до системної трансформації. В процесі дослідження виявлено рельєфну тенденцію інтеграції АІ в інтелектуальну автоматизацію бізнес-процесів шляхом для створення наскрізних автономних процесів – виробничих, логістичних, маркетингових тощо. Використання генеративних моделей штучного інтелекту знаходить застосування у якості інструменту створення ефективного промптингу для управління бізнес-процесами та їх оптимізації, автоматизації окремих операцій як то «корпоративні чат-боти», сегментування клієнтів, оптимізування ланцюгами постачань, керування складською робототехнікою, економія витрат електроенергії тощо.
Зелена металургія повоєнної України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Девлін, Александра; Михненко, Влад; Загоруйчик, Анастасія; Салмон, Ніколас; Солдак, Мирослава
Перехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити $62 млрд за умови повного звільнення території України. Водночас, для уможливлення поступового переходу, необхідні й короткострокові інвестиції. Хоча мобілізувати капітал такого масштабу буде доволі непросто, потенційно зростаючі ціни на викиди вуглецю від викопного палива можуть стати додатковим стимулом, що так чи інакше призведе до декарбонізації сектору.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.
Конвергенція соціально-економічного розвитку регіонів та її вплив на сталий розвиток підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Іванова, Марина Іллівна; Архипенко, Тетяна Анатоліївна
У статті досліджено процеси конвергенції соціально-економічного розвитку регіонів України та їх вплив на сталий розвиток металургійних підприємств. Показано, що руйнування промислових потужностей посилює диспропорції між регіонами, а застосування інструменту кластеризації підприємств дозволило сформувати напрями можливої конвергенції між Дніпропетровською та Запорізькою областями шляхом інтеграції фінансово подібних металургійних підприємств, уніфікації кадрової політики та розвитку спільних інноваційно-інвестиційних стратегій. Це створює підґрунтя формування єдиного промислового простору металургійного виробництва на регіональному рівні.
Концептуальні засади гнучкого менеджменту змін у контексті забезпечення сталого розвитку підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Підгірна, Валентина Никифорівна; Пушак, Ярослав Ярославович; Зибарева, Оксана Василівна
Сформульовано проблему необхідності інтеграції гнучкого менеджменту змін у систему забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах глобальної невизначеності та цифровізації економіки. Обґрунтовано, що адаптивність, швидкість реагування та орієнтація на цінності ESG (екологічні, соціальні та управлінські принципи) є ключовими чинниками стійкості бізнесу. Запропоновано концептуальне поєднання моделей Agile, Lean і Kaizen як основи для створення адаптивно-сталих підприємств, здатних ефективно функціонувати у VUCA/BANI-середовищі. Розкрито взаємозв’язок між управлінням змінами та сталим розвитком, визначено роль гнучкого лідерства й моделі кругової економіки у формуванні стратегії довгострокової конкурентоспроможності.
Концептуальні засади ітеративності інституційного забезпечення імплементації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Петрова, Ірина Павлівна
У статті обґрунтовано концептуальні засади ітеративного підходу до інституційного забезпечення реалізації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства на засадах партнерства. Розкрито сутність ітеративності як багатоетапного циклічного процесу, що передбачає планування, впровадження, моніторинг, оцінку та коригування стратегічних документів і програм. Проаналізовано ієрархію інституційних інструментів – від концепції та стратегії до національної програми, регіональних і місцевих стратегій та «дорожньої карти». Визначено роль вбудованих механізмів моніторингу й оцінювання у забезпеченні гнучкості та адаптивності політики. Обґрунтовано необхідність оновлення Концепції розвитку державно-приватного партнерства з урахуванням викликів повоєнного відновлення, цифровізації та інтеграції міжнародних практик. Доведено, що ітеративний підхід підвищує ефективність, стійкість та результативність інвестиційної політики, формує довіру між ключовими стейкхолдерами та сприяє сталому економічному зростанню.
Концептуалізація SMART-стратегування та його адаптація до корпоративного сектору економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Милян, Юліан Володимирович
У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування концептуальних засад SMART-стратегування та його адаптації до потреб корпоративного сектору економіки. Розкрито сутність SMART-підходу як сучасної методики стратегічного управління, яка поєднує цільову орієнтацію на результат із чіткими критеріями оцінювання досягнення поставлених завдань. Зазначено, що ключовими принципами SMART-стратегування є специфічність, вимірюваність, досяжність, релевантність та обмеженість у часі, що забезпечує прозорість процесу стратегічного планування й підвищує його ефективність. Особлива увага приділяється структурі SMART-стратегії, що охоплює етапи формулювання цілей, вибору ключових показників ефективності (KPI), визначення ресурсного забезпечення та механізмів реалізації, а також моніторинг і коригування стратегічних рішень. Доведено, що використання SMART-методики в корпоративному секторі сприяє посиленню інноваційної активності, зростанню конкурентоспроможності підприємств і створенню передумов для їхнього сталого економічного розвитку. У дослідженні наголошується на необхідності адаптації SMART-індикаторів до особливостей корпоративних структур, врахування галузевих специфік, масштабів діяльності та рівня цифрової трансформації. Запропоновано узагальнену модель застосування SMART-стратегування у корпоративному управлінні, яка поєднує стратегічні цілі підприємства з вимогами динамічного ринкового середовища. Результати дослідження можуть бути використані як методична основа для розробки дієвих стратегій інноваційного та економічного розвитку корпоративних підприємств.
Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Кравченко, Марина Сергіївна; Федюк, Богдан Олександрович
В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.
Крос-функціональні команди у внутрішньому середовищі підприємств малого та середнього бізнесу в кластерних структурах
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ярошевська, Оксана Володимирівна; Красноступ, Володимир Миколайович
Метою статті є удосконалити процес управління креативністю крос-функціональної команди на підставі теорії імпульсного процесу. Методами дослідження виступили загальнонаукові та спеціальні, зокрема: узагальнення, спостереження, графічний, порівняння, аналіз, абстрагування, сценарний, імпульсний, експертний. В ході дослідження сформовано матрицю суміжності методом експертних досліджень, яка відображає характер зв’язків у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда». Досліджено взаємодію суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» за допомогою теорії імпульсного процесу. Встановлено, що цей підхід дає змогу формулювати тактичні завдання для певної стратегічної мети розвитку крос-функціональної команди. Побудовано сценарії взаємодії суб’єктів у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» та проведеного їх аналіз. Виявлено можливість обрати найкращий варіант розвитку взаємовідносин у ланцюзі «керівництво підприємства – керівник команди – крос-функціональна команда» під час управління креативністю крос-функціональної команди.
Математичне моделювання виявлення фінансових порушень у системі економічного форензіка для забезпечення безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Колесников, Сергій Олексійович
У сучасному динамічному економічному середовищі, що характеризується стрімкою цифровізацією фінансової сфери та експоненційним зростанням обсягів транзакційних даних, традиційні методи виявлення фінансових правопорушень (шахрайства, маніпуляцій у звітності, відмивання коштів) стають дедалі менш ефективними. Класичні підходи економічного форензіка, орієнтовані переважно на ретроспективний аналіз первинної документації та коефіцієнтний аналіз, не здатні забезпечити своєчасну та достовірну ідентифікацію складних, прихованих схем зловживань у режимі реального часу. Метою статті є розробка та апробація математичної моделі для виявлення порушень у фінансових даних підприємства як елементу сучасної системи економічного форензіка в умовах цифровізації. Запропоновано концептуальний підхід, що позиціонує економічний форензік як самостійну область знань, спрямовану на забезпечення юридичної легітимності фінансового аналізу та посилення кіберфінансової безпеки підприємства. Особливу увагу приділено розробці математичної моделі для автоматизованого виявлення фінансових порушень. Модель базується на принципах неконтрольованого та напівконтрольованого навчання. Ключовим елементом є використання відстані Махаланобіса для кожної транзакції, що дозволяє обчислювати ступінь відхилення конкретної операції від «нормального» розподілу, враховуючи кореляції між численними фінансовими показниками та їхню дисперсію. Формалізований підхід передбачає побудову метричного простору транзакцій, визначення центру тяжіння нормальної поведінки та коваріаційної матриці, а також встановлення порогового значення для ідентифікації аномалій. Завдяки динамічному оновленню оцінок, модель здатна виявляти статистичні викиди та структурні зміни в поведінкових патернах. Крім відстані Махаланобіса, дослідження розглядає застосування інших методів машинного навчання (кластеризації — k-means, DBSCAN; виявлення аномалій — Z-score, Isolation Forest, автоенкодери), а також обробки природної мови (NLP) для аналізу неструктурованих даних (контрактів, листування), що дозволяє виявляти підозрілі формулювання та зміни в комунікації. Дослідження також акцентує увагу на викликах впровадження таких моделей, зокрема проблемах інтерпретації результатів (хибнопозитивні спрацьовування), обмеженій прозорості «чорних скриньок» алгоритмів, а також необхідності дотримання регуляторних та етичних аспектів (захист даних, GDPR) та значних інвестицій у технологічну інфраструктуру та кваліфікований кадровий потенціал. Висновки. Дослідження підтверджує, що математичне моделювання та цифрові інструменти є ключовим напрямком розвитку економічного форензіка, надаючи підприємствам ефективні механізми для зміцнення фінансової безпеки та забезпечення сталого розвитку в умовах динамічної цифрової економіки.
Методологічний підхід до управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чудаєва, Ія Борисівна; Сукач, Олена Миколаївна
Стаття присвячена розробці методологічного підходу управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів в умовах децентралізації влади в Україні. З огляду на зростаючу складність соціально-економічного середовища, потребу у збалансованості місцевих фінансів та орієнтації на сталий розвиток територіальних громад, авторами наголошено на значущості науково-аналітичного забезпечення бюджетного процесу. Метою є науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів з урахуванням сучасних викликів, інституційної специфіки та міжнародного досвіду. Методи дослідження включають: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційно-порівняльний аналіз, методи логічного та формалізованого моделювання у сфері наукового супроводу бюджетного процесу. У статті досліджено теоретичні основи наукового забезпечення бюджетного процесу, проаналізовано сучасний стан та визначено ключові проблеми управління науковою складовою в українських муніципалітетах. Розкрито сутність і функції наукової складової в управлінні бюджетом: від планування досліджень і формування аналітичної бази – до оцінки ефективності прийнятих рішень і прогнозування впливу зовнішніх факторів. Визначено ключові принципи ефективного управління: наукова обґрунтованість, міждисциплінарність, адаптивність, відкритість, інституційна взаємодія. Систематизовано можливості інтеграції наукових установ, незалежних аналітичних центрів та цифрових інструментів в муніципальне бюджетне управління. Результати. Запропоновано концептуальну модель управління науковою складовою, що охоплює такі етапи: стратегічне планування науково-аналітичного супроводу, координацію дій суб’єктів, організацію інституційної взаємодії, забезпечення ресурсної підтримки, механізми контролю та оцінки. Аргументовано, що системне управління науковою складовою дозволяє підвищити якість управлінських рішень, забезпечити прозорість бюджетного процесу та зміцнити довіру громадян до органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій розвитку муніципалітетів, розробці інституційних механізмів співпраці з науковими установами, а також у процесі діджиталізації управління публічними фінансами на місцевому рівні.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України" by Title

Results Per Page

Sort Options