Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 20 of 57

Підходи до формування та оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Височин, Валентина Вікторівна
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до формування та оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності. Обґрунтовано важливість забезпечення комплексного розвитку підприємств, який охоплює взаємопов’язані організаційні та економічні складові, що дозволяє досягати конкурентних переваг у динамічному ринковому середовищі. Визначено, що ефективність функціонування готельно-ресторанних підприємств значною мірою залежить від узгодження організаційних структур, систем управління, бізнес-процесів та фінансово-економічних механізмів із сучасними викликами. Особлива увага приділяється інноваційним та цифровим інструментам, які сприяють підвищенню гнучкості та адаптивності підприємств до змін попиту, глобалізаційних тенденцій і трансформацій у сфері обслуговування. На основі аналізу наукових джерел і практичних підходів систематизовано критерії та показники оцінювання організаційно-економічного розвитку підприємств індустрії гостинності. Запропоновано розглядати оцінювання розвитку як багаторівневий процес, що включає аналіз ресурсного потенціалу, результативності управлінських рішень, інноваційної активності, фінансових результатів та якості надання послуг. Акцент зроблено на доцільності застосування інтегральних індикаторів, що дають змогу комплексно відобразити рівень розвитку підприємства. Доведено, що використання сучасних методів оцінювання та моделювання організаційно-економічних процесів сприяє формуванню ефективних стратегій і підвищенню конкурентоспроможності підприємств гостинності. Отримані результати мають практичне значення для власників, менеджерів та аналітиків галузі, оскільки дозволяють оптимізувати управлінські рішення, спрямовані на забезпечення сталого зростання та посилення ринкових позицій підприємств.
Професійна кваліфікація методом онлайн-захисту досвіду на ринку будівельників
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Охременко, Сергій Володимирович; Костюченко, Михайло Петрович
З’ясовано актуальність проблеми невідповідності процесу професійної кваліфікації працівників вимогам постіндустріальної економіки – економіки знань та послуг. Проведено аналіз поширених методів та схем професійної кваліфікації, а саме іспитів, тестування, виконання кваліфікаційних пробних робіт і асесмент-центру за показниками валідності, надійності, справедливості й ефективності. Окреслені сильні та слабкі сторони цих методів. Здійснено вербальне моделювання професійної кваліфікації методом «онлайн-захисту досвіду». Описано його завдання, процес, індикатори всіх складників професійної компетентності на основі даних, засоби їх верифікації та її оцінювання, методика визначення експертів та прокторів, схему кваліфікації з використанням онлайн-технологій. У схемі кваліфікації визначено її етапи та процес взаємодії її здобувачів: з кол-центром для верифікації їх даних з відповідного досвіду; з відповідними експертами, через кол-центр та веб-сайт, для рецензування презентованих робіт з їх досвіду; з роботодавцями та / або професійними об’єднаннями та / або страховиками їх професійної відповідальності для їх оцінювання та подальшої співпраці. Обґрунтовано високий ступінь валідності (змістової, конструктної та критеріальної) цього методу, його принципових: справедливості (розподілу, процесу та відносин), надійності, резильєнтності та ефективності. Основною відмінністю цього методу та схеми кваліфікації є те, що оцінювачами професійних умінь, здібностей та якостей здобувачів є відповідні роботодавці, а процес кваліфікації здійснюється кол-центром для верифікації даних та організацією онлайн-захисту досвіду здобувачів зі застосування відповідних технологій та онлайн-моніторинг досвіду освоєння нових дій і взаємодій з колегами. Новизною запропонованого методу – є оцінювання усіх індикаторів професійної компетентності будівельників: окрім професійних знань та навичок, ще й інтелектуальних та комунікативних здібностей, професійно важливих соціальних якостей (відповідальності, самостійності, чуйності, організованості та ініціативності) шляхом верифікації даних їх досвіду та опитувань їх менеджерів та колег. Здійснено експрес SWOT–аналіз впровадження цього методу та схеми професійної кваліфікації на ринку праці та освіти будівельників України.
Теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики україни як елементу національної безпеки: євроінтеграційний аспект
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті висвітлено основні теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки. Охарактеризовано євроінтеграційний аспект розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики України. Відзначено, що за сучасних умов енергетична безпека виступає ключовою складовою національної безпеки країни. А для України це надзвичайно актуально із урахуванням тривалої військової агресії росії, яка цілеспрямовано завдає ударів саме по вітчизняній критичній енергетичній інфраструктурі. Водночас, глобальні виклики, пов’язані зі зміною клімату, вимагають трансформування традиційних енергетичних систем у напрямках декарбонізування, децентралізування, запровадження відновлювальних джерел енергії. Відновлювальна енергетика виступає сьогодні інтегральною складовою сучасної архітектури національної безпеки нашої країни, а її розвивання має відбуватись синергійно та гармонійно із європейськими стандартами стабільного, безпечного енергетичного майбутнього. Євроінтеграційний вектор розвивання України формує нові вимоги щодо структури енергетичного сектору, орієнтовані на імплементування норм. Водночас європейські практики сприятимуть формуванню відповідної інституційно-правової бази, залученню інвестицій, розвиванню технологій чистої енергетики, створенню умов для появи і розвиванню енергетичних громад. Аналізування становлення, розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики дозволяє оцінювати досягнення, недоліки державної політики цієї сфери, формувати стратегічні підходи подальшого інтегрування до енергетичного європейського простору, забезпечуючи стабільне розвивання, посилення енергетичної незалежності. Огляд літературних джерел дозволив констатувати міждисциплінарний характер тематики, яка комплексно поєднує енергетику, безпеку, екологію, економіку, управління, право, політику. В роботі наведено порівняльну характеристику структур енергетичних балансів України та ЄС у 2024 р. Дослідження показало, що двома основними факторами, що впливають на рівень розвивання відновлювальної енергетики України є наступними: потреба у інвестуванні, передусім іноземному, воєнні дії, адже загальна потужність відновлювальної енергетики України саме через них скоротилась. В статті запропоновано систематизовані перспективні напрямки для подальшого розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки за умов євроінтегрування.
Аналіз інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шевчук, Олена Анатоліївна; Колеснiков, Михайло Олександрович
Дослідження присвячене комплексному аналізу інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення, спричиненого безпрецедентною військовою агресією. Внаслідок цілеспрямованих атак було втрачено понад 40 ГВт генеруючих потужностей, що вимагає фундаментальної трансформації системи. Особливу увагу приділено визначенню ключових пріоритетів інвестування: підвищенню енергоефективності, масштабному розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), модернізації мереж та створенню систем накопичення енергії. У роботі вперше здійснено системний аналіз багатоаспектних ризиків (політичних, економічних, технічних та соціальних), що супроводжують реалізацію цих амбітних проєктів. На основі проведеного аналізу обґрунтовано модель переходу до децентралізованої, низьковуглецевої енергосистеми з потенціалом до 40% «зеленої» генерації до 2030 року. Сформовано практичні рекомендації щодо посилення інвестиційної безпеки шляхом розширення міжнародних гарантій (ЕКА, MIGA, DFC) та завершення регуляторної модернізації для залучення приватного капіталу.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Національний і міжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Солодкий, Дмитро Сергійович; Щепка, Олександр Віталійович
Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні. Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків. Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку.
Актуарна діяльність у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні): особливості теорії та практики генетичної дискримінації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У роботі проаналізовані сучасні тенденції особливостей теорії та практики генетичної дискримінації під час актуарної діяльності у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні). Систематизовано захворювання, генетична інформація про ймовірність розвитку яких наразі найбільш часто використовується страховими компаніями для оцінки страхових ризиків у страхуванні. Обґрунтовано, що для якісної інтерпретації генетичної інформації потрібно враховувати всі інші фактори про стан здоров’я заявника на страхування. При цьому, визначено, що наслідками неправильної інтерпретації генетичної інформації заявників на страхування можуть бути хибні актуарні розрахунки, генетична дискримінація, зростання/зниження вартості страхової послуги тощо.
Дорожня карта для топ-менеджера від описової статистики до каузального менеджменту
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ткаченко, Алла Михайлівна; Чорний, Роман Степанович
За останнє десятиліття корпоративні системи аналітики швидко еволюціонували від ручної звітності до масштабованих платформ бізнес-інтелекту із розвинутими дашбордами, а також прогнозних і рекомендаційних моделей. Незважаючи на це, значна частина управлінських рішень і далі спирається на кореляційні залежності або евристики, які рідко відповідають на ключове контрфактичне питання: що станеться, якщо ми втрутимося і модифікуємо політику ціноутворення, рівень запасів, технологію, навчальні програми, маркетингові комунікації чи інституційні правила? Відсутність операційного мосту між «описом/прогнозом» і «причинністю» породжує системні ризики: помилкові атрибуції, масштабування «хибних перемог», надмірне довір’я до короткострокових кореляцій і хронічне недоінвестування в інтервенції з високою очікуваною цінністю, але слабким історичним слідом у даних. На цьому тлі зростає потреба в дорожній карті, яка переводить фірму з режиму «дивимося і здогадуємося» у режим керованої доречності. У статті наголошено на правилах back-door/front-door, ідентифікації через подієві дослідження та ваги у DiD для стагерованого впровадження, особливостях синтетичного контролю для одиничних втручань, суворих вимогах до інструментальних змінних (релевантність, екзогенність, LATE-інтерпретація), а також на перевагах doubly-robust і targeted learning оцінювачів, що поєднують модель результату та модель схильності до лікування. Окремо висвітлено каузальний ML (uplift-моделі, causal forests) як інструмент виявлення стабільної гетерогенності ефектів для управлінського таргетування.
Вибір систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластеру
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Шайновський, Роман Ростиславович
У даному дослідженні розглядаються підходи до вибору систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластера. Метою дослідження є визначення критеріїв та чинників, що впливають на ефективний вибір таких систем з урахуванням специфіки взаємодії в межах ІТ-кластера та потреб цифрової трансформації бізнес-процесів. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, нормативної бази, корпоративної практики ІТ-підприємств, а також результатах порівняльного аналізу сучасних платформ інформаційно-аналітичного забезпечення. У роботі здійснено характеристику ключових типів інформаційно-аналітичних систем, що використовуються в ІТ-кластерах, зокрема систем бізнес-аналітики (BI), управління ресурсами підприємства (ERP), управління даними (DMS), управління проєктами (PMS) та взаємовідносинами з клієнтами (CRM). У результаті встановлено, що вибір інформаційно-аналітичних систем для підприємств ІТ-кластера має враховувати не лише функціональні та технічні характеристики програмного забезпечення, а й рівень інтеграції в корпоративне середовище, масштабованість, безпеку даних та сумісність із інфраструктурою партнерських організацій. У процесі дослідження запропоновано використання методів системного аналізу, експертного оцінювання, кластерного моделювання та аналізу ієрархій (AHP). Загальним результатом дослідження є формування алгоритму прийняття рішень щодо вибору інформаційно-аналітичних систем з урахуванням стратегічних цілей ІТ-кластера, що може бути використано як методичне підґрунтя в подальших дослідженнях та практичній діяльності підприємств.
Цифрова інфраструктура Київської області після деокупації: втрати та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Хандій, Олена Олексіївна; Гречана, Світлана Іванівна; Фільковський, Сергій Олегович
У статті досліджено стан, втрати та напрями відновлення цифрової інфраструктури Київської області після повномасштабної агресії росії. Визначено сутність цифрової інфраструктури як цифрового важеля управління, що забезпечує функціонування найважливіших процесів життєдіяльності, та її структуру. Здійснено оцінку втрат та проаналізовано процеси відновлення цифрової інфраструктури Київщини у 2022–2024 рр. Показано, що цифрові мережі стали одним із найдинамічніших напрямів відбудови, а деокуповані громади скоріше відновлюють муніципальні послуги, бізнес-процеси та системи управління. Окреслено головні виклики та напрями розвитку, що забезпечують стійкість і цифрову інтеграцію регіону.
Застосування штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами: тенденції переходу від точкових управлінських рішень до системної трансформації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гудзь, Петро Васильович; Бєліков, Єгор Вікторович
Досліджено моделі інтеграції штучного інтелекту у бізнес‑процеси («AI‑as‑a‑tool», «AI‑as‑a‑partner», «AI‑as‑a‑driver»). Доведено, що штучний інтелект виступає не лише інструментом автоматизації, а й драйвером цифрової трансформації, забезпечуючи нову логіку прийняття рішень, оптимізацію бізнес‑процесів та персоналізацію клієнтського досвіду. Проаналізовано кейси інтеграції AI у бізнес‑процеси провідних компаній (Amazon, Coca‑Cola, Siemens, Netflix, Unilever, Microsoft), проаналізовано глобальні практики, які свідчать про перехід від точкових рішень до системної трансформації. В процесі дослідження виявлено рельєфну тенденцію інтеграції АІ в інтелектуальну автоматизацію бізнес-процесів шляхом для створення наскрізних автономних процесів – виробничих, логістичних, маркетингових тощо. Використання генеративних моделей штучного інтелекту знаходить застосування у якості інструменту створення ефективного промптингу для управління бізнес-процесами та їх оптимізації, автоматизації окремих операцій як то «корпоративні чат-боти», сегментування клієнтів, оптимізування ланцюгами постачань, керування складською робототехнікою, економія витрат електроенергії тощо.
Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєв, Дмитро Олександрович
Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.
Особливості виникнення дестабілізаційних процесів, викликаних війною, в умовах управління сервісною інфраструктурою (організаційні чинники і механізми реалізації державної стратегії стабілізації суспільних процесів у воєнний та повоєнний періоди)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Гагалюк, Ольга Іванівна
В статті розглянуто особливості розвитку дестабілізаційних процесів в сервісній інфраструктурі, як об’єкті управління та одного із основних елементів забезпечення життєдіяльності населення України у цих складних, воєнних умовах. Неконтрольована, в окремих випадках активізація міграційних, мобілізаційних та ін. процесів, що викликані війною суттєво ускладнюють, як кадрове забезпечення функціонування сервісної інфраструктури, так і відновлення зруйнованої матеріальної бази та розвитку системи загалом. Ситуація ускладнюється адміністративно-територіальною реформою, порушеннями матеріально-технічного (логістичного) забезпечення та ін. В даному соціологічному дослідженні, власне, проаналізовано окремі дані щодо розвитку зазначених явищ в т. ч. і в умовах об’єднаних територіальних громадах, наявних та вкладених матеріальних ресурсів в її, як регіональну інфраструктуру для розуміння масштабів та методів управління, так і в умовах об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Акцентовано увагу на світовому досвіді у цій сфері суспільного життя та приватно – державному партнерстві. Під час соціологічного дослідження виявлено чинники впливу сервісного обслуговування на розвиток інших галузей національної економіки та життєзабезпечуючих галузях (сферах) і зокрема на об’єктах енергопостачання та транспорті. Розкрито особливості їх функціонування в умовах повномасштабної війни. Зроблено спробу акцентувати увагу на формуванні організаційного механізму визначення векторів розвитку та стратегії управління сервісною інфраструктурою (суб’єктами господарювання) у повоєнний періоди у контексті вступу України до ЄС. Дослідження виконано у відповідності до чинної нормативної та законодавчої бази, наявних державних стратегій з урахуванням загальної державної політики у сфері послуг на даний час.
Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Поп, Василь Володимирович
У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір.
Цифровізація праці та трансформація професій: виклики для сталого розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєва, Тетяна Олександрівна
В умовах цифрової трансформації світова економіка стикається з безпрецедентними змінами у сфері праці. Цифровізація праці та трансформація професій є амбівалентним процесом, що одночасно відкриває нові можливості і породжує структурні ризики. Автоматизація, платформна зайнятість та гнучкі форми роботи трансформують професійну структуру та створюють як нові можливості, так і ризики. Цифровізація праці провокує якісні зміни у структурі зайнятості. Зникають професії, що ґрунтуються на рутинних діях та низькому рівні цифрових навичок – касири, архіваріуси, диспетчери, телемаркетологи, оператори кол-центрів. Їх замінюють автоматизовані системи, алгоритми та чат-боти. З іншого боку, ринок праці відчуває гостру потребу у фахівцях з компетенціями в галузі ІТ, аналітики даних, кібербезпеки, цифрового дизайну та управління цифровими проєктами. Ці професії демонструють стійке зростання попиту навіть за умов економічної нестабільності. У зв’язку з цим раціонально розглянути динаміку зростання кількості фрілансерів в Україні та Азербайджані до 2025 року. Ринок праці швидко змінюється: зникають рутинні професії, з’являються нові форми зайнятості, загострюється конкуренція за цифрові компетенції. Ці процеси вимагають гнучкої та відповідальної політики, спрямованої на скорочення цифрової нерівності, розвиток навичок ХХІ століття та адаптацію законодавства під реалії цифрової економіки. Таким чином, тільки людиноцентричний підхід до цифровізації праці, де пріоритет віддається соціальній стійкості, інклюзивності та доступності, може забезпечити не тільки зростання ефективності, але й реальний сталий розвиток. У статті аналізуються ключові тенденції цифровізації праці, зміни на ринку професій та соціальні наслідки цих процесів. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу ситуації в Азербайджані та Україні.
Методологічний підхід до управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чудаєва, Ія Борисівна; Сукач, Олена Миколаївна
Стаття присвячена розробці методологічного підходу управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів в умовах децентралізації влади в Україні. З огляду на зростаючу складність соціально-економічного середовища, потребу у збалансованості місцевих фінансів та орієнтації на сталий розвиток територіальних громад, авторами наголошено на значущості науково-аналітичного забезпечення бюджетного процесу. Метою є науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів з урахуванням сучасних викликів, інституційної специфіки та міжнародного досвіду. Методи дослідження включають: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційно-порівняльний аналіз, методи логічного та формалізованого моделювання у сфері наукового супроводу бюджетного процесу. У статті досліджено теоретичні основи наукового забезпечення бюджетного процесу, проаналізовано сучасний стан та визначено ключові проблеми управління науковою складовою в українських муніципалітетах. Розкрито сутність і функції наукової складової в управлінні бюджетом: від планування досліджень і формування аналітичної бази – до оцінки ефективності прийнятих рішень і прогнозування впливу зовнішніх факторів. Визначено ключові принципи ефективного управління: наукова обґрунтованість, міждисциплінарність, адаптивність, відкритість, інституційна взаємодія. Систематизовано можливості інтеграції наукових установ, незалежних аналітичних центрів та цифрових інструментів в муніципальне бюджетне управління. Результати. Запропоновано концептуальну модель управління науковою складовою, що охоплює такі етапи: стратегічне планування науково-аналітичного супроводу, координацію дій суб’єктів, організацію інституційної взаємодії, забезпечення ресурсної підтримки, механізми контролю та оцінки. Аргументовано, що системне управління науковою складовою дозволяє підвищити якість управлінських рішень, забезпечити прозорість бюджетного процесу та зміцнити довіру громадян до органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій розвитку муніципалітетів, розробці інституційних механізмів співпраці з науковими установами, а також у процесі діджиталізації управління публічними фінансами на місцевому рівні.
Трудоресурсне забезпечення економічної безпеки на засадах стійкості
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Азьмук, Надія Анатоліївна; Панькова, Оксана Володимирівна; Новак, Ірина Миколаївна; Касперович, Олександр Юрійович
В статті обґрунтовуються концептуальні засади трудоресурсної безпеки, її сутність та значення для стратегії економічної безпеки України в умовах тривалого воєнного стану та повоєнній відбудові країни. Визначено значущість стійкого рівня трудоресурсної безпеки для ефективного функціонування та розвитку національної економіки. Розкрито проблеми гострого дефіциту робочої сили, які виникли як наслідок проблем, що існували до повномасштабного вторгнення, та поглибились через людські втрати й міграційні процеси, спричинені війною. Обґрунтовано необхідність глибокої та комплексної інтеграції трудоресурсної безпеки в складові економічної безпеки держави: макроекономічну, фінансову, науково-технічну, виробничу, соціальну, демографічну та регіональну безпеку. Пропонуються стратегічні напрями, спрямовані на подолання загроз у трудовій сфері на засадах стійкості. Рекомендовано врахувати трудоресурсну безпеку в структурі складових в Стратегії економічної безпеки до 2030 року та в Плані заходів з реалізації національної системи стійкості. Аргументовано доцільність розробки та впровадження ефективних механізмів управління трудовими ресурсами, а також створення сприятливих умов для їх відновлення та подальшого розвитку.
Оцінка синергетичних ефектів взаємодії людських ресурсів і технологічних інновацій у контексті розвитку ресурсного потенціалу регіону
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Островецький, Віталій Ігорович
У статті обґрунтовуєтся, що інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу безпосередньо впливають на зростання продуктивності праці та здатність до ефективного впровадження інновацій. Освічений і кваліфікований людський капітал є ключовим чинником раціонального використання природних ресурсів, впровадження технологічних змін і формування інноваційної культури. Технологічні інновації сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, автоматизації процесів, оптимізації виробничих циклів та екологічно-раціональному управлінню, що забезпечує сталий розвиток регіонів. Дістали подальшого розвитку методичні підходи оцінки синергії взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, що є складовими ресурсного потенціалу економічної системи будь-якого рівня. Запропонована модель оцінки синергетичних результатів дозволяє кількісно та якісно визначити ефекти синергії на основі аналізу інформаційних потоків і функціональних залежностей, прогнозувати результати взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, а також приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо розвитку регіону.
Типологія ринку і динаміка економічного зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коляда, Юрій Васильович; Позняк, Сергій Петрович
З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України" by Issue Date

Results Per Page

Sort Options