Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 20 of 105

Віртуалізація в туризмі: практика використання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Simavicius, Arturas; Крапівіна, Галина Олексіївна; Марченко, Ірина Федорівна; Апілат, Олена Віталіївна
У статті досліджується трансформаційний вплив віртуалізації в туризмі, зокрема її роль у популяризації культурного туризму. Розглядаються переваги та недоліки віртуалізації в туризмі у сучасному світі. Показано, що віртуалізація допомагає розширити можливості туризму, збільшити доступність та привабливість туристичних об’єктів, сприяє покращенню комунікації між туристами та місцевими мешканцями та розвиває сферу подорожей. Також сприяє збереженню культурної спадщини за допомогою цифрових архівів, поширенню інклюзивності через доступність пам’яток, захисту і збереженню туристичних об’єктів через зменшення ризиків їх руйнування. Розглянуто трактовки поняття віртуалізації в туризмі та проаналізовано сучасний стан практики використання в туризмі 3D-технологій, VR-віртуальної та AR-доповненої реальностей. Показано, що ці технології дозволяють користувачам досліджувати туристичні об’єкти віртуально, пропонуючи реалістичний та інтерактивний досвід без фізичної присутності. Також показано, що VR та AR запроваджуються в туризмі для відтворення захоплюючих віртуальних турів через можливість зняти якісне VR-відео та 360-фото, оцифрувати реальні предмети або створити історичну реконструкцію в 3D.
Визначення рівня зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Богуцька, Ольга Анатоліївна
У статті представлена методика розрахунку трансакційних витрат підприємств, які можуть бути знижені шляхом об’єднання учасників в єдину цифрову бізнес-екосистему, згідно із класифікацією трансакційних витрат О. Вільямсона та їх ідентифікацією у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Методика оцінки включає послідовність дій за чотирма етапами: визначення властивості цифрової екосистеми, що має вплив на подальше зниження витрат підприємства; визначення переваг підприємства від об’єднання в цифрову екосистему; визначення переліку трансакційних витрат підприємств, що мають бути зніжені за рахунок об’єднання в цифрову екосистему та подальше експертне оцінювання їх величини; розрахунок трансакційних витрат підприємств згідно із ідентифікацією витрат у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Метою статті є виявлення та грошова оцінка величини зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем. Результати дослідження показали, що об’єднання в цифрову бізнес-екосистему спрощує пошук інформації про потенційного партнера; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при оцінці угоди; знижує ризик недопостачання сировини і матеріалів; зменшує вплив фактору невизначеності, що сприяє частоті трансакцій; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при розподілі прав і обов’язків контрагентів; надає можливість застосування смарт-контрактів; знижує ризики опортуністичної поведінки агентів; усуває людський фактор та знижує ризики шахрайства. Це дозволяє знизити витрати часу, фізичних та розумових здібностей, знань, навичок працівників на пошук постачальників та споживачів продукції (на 70%), на проведення переговорів (на 77%) та заключення угоди (на 82%), на контроль за діяльністю агента (на 76%); витрати, що пов’язані із неповнотою, недосконалістю та спотворенням інформації, яка приводить до зривання поставок сировини та матеріалів (на 50%); витрати на заходи, що попереджають помилки вимірювання (на 55%); витрати закріплення правомочностей (на 29%) та захисту від претензій третіх осіб (на 68%). У перерахунок на національні стандарти бухгалтерського обліку від об’єднання в цифрову бізнес-екосистему знижуються переважно адміністративні витрати, інші операційні витрати та витрат на збут. Але через зміну інституцій, при об’єднанні підприємств в цифрову екосистему, можуть скоротитися і загальновиробничі витрати. Очікується, що результати дослідження стануть аналітичною основою для менеджменту промислових підприємств для покращення інформаційного забезпечення управління витратами.
Трансформація управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чорна, Олександра Анатоліївна
Досліджено питання трансформації управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки. Проаналізовано зарубіжні і вітчизняні публікації щодо змін управлінського мислення та виокремлено важливі аспекти даного питання. Наведено ознаки цифровізації та притаманні ним зміни в управлінні на підприємствах. Встановлено, що всі зміни в управлінні потребують цифрових навичок у співробітників підприємств. Сформульовано напрями змін управлінського мислення в умовах цифровізації економіки, до яких віднесено такі: правила організації бізнесу; нові сектори економіки на основі технологічних і цифрових платформ; електронний бізнес, комерційні дії за допомогою обміну електронними документами в інформаційному просторі; переведення багатьох операцій менеджменту в цифровий формат. Управління процесами в онлайн форматі за допомогою відповідних програм, пристроїв, цифрових платформ; орієнтація виробничих процесів на повну автоматизацію та цифровізацію; об’єднання реального та віртуального світів в процесі виробництва; трансформація моделей управління людським капіталом та впровадження моделей smart working; в умовах воєнного часу цифровізація економіки сприяє вирішення робочих питань віддалено онлайн; демократизація та відкритість даних; зниження трансакцій них витрат та монетизація комунікаційних відносин; бізнес-моделі на основі цифрових технологій дозволяють швидше масштабувати діяльність та підвищувати лояльність клієнтів; відхід від надспоживання до ощадного/спільного споживання. Врахування цих напрямів менеджментом промислових підприємств дозволить вчасно реагувати на потреби ринку і суспільства та впроваджувати відповідні цифрові технології, органами управління – складати актуальні програми стимулювання розвитку для підприємств України.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.
Управління операційною стратегією підприємства як складова забезпечення його безпеки та прибутковості: теоретичний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Шевченко, Наталія Володимирівна; Пушак, Ярослав Ярославович
У статті розглядаються основні напрями управління операційною стратегією підприємства як важливою складовою його прибутковості, економічної безпеки та подальшого розвитку. Здійснено визначення сутності операційної стратегії як економічної категорії, а також згруповано основні складові операційної стратегії підприємства, зокрема: виробничі процеси; використання сучасних технологій і обладнання; логістика; управління персоналом; якість товарів, робіт чи послуг. Основними елементами процесу розробки операційної стратегії є: аналіз зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, формування цілей підприємства (короткострокових та довгострокових), розробка стратегії, вибір стратегії, реалізація стратегії. Досліджено основні фактори, що впливають на рівень реалізації операційної стратегії в сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств, а саме: повні або часткові руйнування підприємств; постійні обстріли та руйнування зі сторони країни агресора; окупація територій; блокування митних кордонів; попит споживачів та купівельна спроможність суб’єктів; технологічний прогрес; конкуренція на ринку; регуляторне середовище (особливо податкове навантаження на підприємства), економічні фактори; соціальні фактори; наявність ресурсів; розмір і структура підприємства; культура організації; непередбачувані події. Досліджено функції, що виконує операційна стратегія на підприємстві: визначення напрямів розвитку виробництва, забезпечення конкурентоспроможності, оптимізація використання ресурсів, забезпечення гнучкості і адаптивності, підвищення якості, забезпечення соціальної відповідальності. Важливими напрямами формування ефективної та дієвої операційної стратегії є: формування стратегії, яка включає потреби та цілі самого підприємства, визначення необхідного рівня прибутку, оцінка впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на стратегію підприємства, аналіз ринку (попиту і конкурентів, тенденцій, нововведень тощо), постійний аналіз структурних елементів операційної стратегії та рівня її виконання, аудит належного використання ресурсів підприємства.
Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.
Інвестиційна діяльність підприємств: сутність, показники оцінювання та ризики попадання у «пастки відсталості»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Булєєв, Іван Петрович; Брюховецька, Наталя Юхимівна
У статті викладено провідні школи та концепції інвестування докапіталістичного та сучасного етапів суспільного розвитку. Показано загальне й особисте у відтворенні виробництва у часі і просторі. Доведено, що механізми інвестування мають свої особливості як у суспільно-економічних формаціях, так і на різних етапах капіталістичного способу виробництва. Виконано порівняльний аналіз найбільш поширених концепцій та теорій інвестування, який показав: більшість досліджень стосуються інвестиційної діяльності реального сектору економіки, який втрачає домінуюче положення у сучасному світовому і національному виробництвах. Методи оцінювання за показниками ВВП (ВНП), особливо підприємств, сфери послуг, інформаційно-цифрових виробництв мають суттєві недоліки. Відхід від політико-економічних підходів визначення базових понять та категорій теорій інвестування має негативні наслідки для менеджменту. Роль політичних інститутів в економіці, інвестиційній діяльності та їх взаємовідносини із економічними інклюзивними та екстрактивними інститутами недооцінено. Існує обмеженість методів оцінювання ефективності інвестиційної діяльності в умовах обмежених та згортуємих ринків, високих бар’єрів виходу на зовнішні ринки, обмежених людських та виробничих ресурсів. Розкрито механізми мотивації різних груп суспільства та інститутів у стимулюванні інвестиційної діяльності, підприємств, інвестиційно-фінансових структур (Block Rok; The Vanquard Group), України. Розглянуто вірогідність занепаду економіки підприємств, інших суб’єктів господарювання в результаті попадання їх у “пастки відсталості”, а також деякі напрями запобігання їх. Визначено напрями подальших досліджень за проблемами активізації інвестування виробництва товарів з високою доданою вартістю, їх конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішніх ринках.
Прогнозний формат гібридного сценарію просторового відновлення: інформаційно-технологічна архітектура та соціо-еколого-економічні детермінанти
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Микитенко, Вікторія Володимирівна
Розроблено типологію сценаріїв організації просторового відновлення господарських систем із унікальною їх адаптацією до потреб України та опрацюванням гібридного сценарного формату як основної стратегії при обґрунтуванні багаторівневого інструментарію для його ефективної реалізації до 2030 року. Сформовано інтегровану восьми етапну систему (аналіз початкових умов і ризиків (2024-2025); визначення пріоритетних напрямків розвитку (2025-2026); розробка моделі гібридного сценарію (2026-2027); впровадження інноваційних і технологічних рішень (2027-2028); модернізація інституційної інфраструктури (2028-2029); інтеграція екологічних і соціальних компонентів (2029); моніторинг і адаптація гібридної стратегії (2029-2030); забезпечення безперервності розвитку та стійкості (2030)) реалізації гібридного сценарію організації реконструктивного просторового розвитку господарських систем, яка дозволяє послідовно запровадити його у практику з врахуванням національних імперативів, економічної стійкості та прогнозної адаптивності, що робить її універсальним інструментом для комплексного просторового відновлення країни у повоєнному періоді. Побудовано прогнозний формат гібридного сценарію до 2030 року, який поетапно забезпечує реалізацію стратегії, яка: а) враховує динамічну багатофакторність процесів відновлення в умовах посткризового періоду, де кожен етап охоплює специфічні ризики, пріоритети та ресурси; б) інтегрує інноваційно-технологічні, когнітивно-інформаційні, інституційні, екологічні та соціальні компоненти у єдину архітектуру гібридного формату, що забезпечує високу гнучкість і стійкість підходу до просторового розвитку; в) пропонує моніторинг та адаптацію стратегії на фінальних етапах, дозволяючи коригувати механізми реалізації залежно від зовнішніх і внутрішніх змін, зокрема в економічній, екологічній та соціальній сферах; г) фокусується на забезпеченні безперервності та довготривалої стійкості розвитку до 2030 року, що вперше об’єднує прогнозування, ресурсне забезпечення та адаптаційні механізми в межах єдиної концептуальної платформи для просторового відновлення господарських систем України.
Стійкий розвиток узбережжя та парково-рекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрушенко, Микола Миколайович
У статті наведені результати обґрунтування чинників стійкого розвитку узбережжя та парковорекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки, зокрема, розкрито концептуальний взаємозв’язок між інтегрованим та стратегічним підходами до управління природними активами, які надають «блакитні» екосистемні послуги, а також висвітлено елементи природної інфраструктури та природоорієнтованих рішень у межах стійкого розвитку узбережжя та парково-рекреаційних територій, пов’язаних зі зміною клімату та антропогенним впливом на довкілля в прибережних територіальних громадах. Розроблена матриця для прийняття релевантних управлінських природоорієнтованих рішень, у залежності від потреб громади, стану інфраструктури та ситуативних чинників, – є набором співвідношень між різновидами послуг (таких як управління якістю зливових стоків, забезпечення якості рекреації, місцевий економічний розвиток тощо) та стратегіями управління природними активами (від найпоширенішої на сьогодні стратегії пріоритету сірої інфраструктури в її поєднанні з елементами зеленої інфраструктури – до стратегії збалансованого комбінування сірої, зеленої та природної інфраструктури). Обґрунтовані положення щодо вдосконалення управління відповідними природними активами, а саме щодо: їх інвентаризації з встановленням пріоритетності окремих природних активів у залежності від потреб і фінансової та організаційної спроможності громади; застосування інтегрованого підходу до визначення унікальних характеристик природних активів, передусім у контексті використання неідентифікованих раніше екосистемних послуг; комплексне урахування чинників підтримки ініціатив місцевої влади в сфері управління природними активами.
Стратегічні перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гриценко, Сергій Іванович; Федорчук, Оксана Дмитрівна
У статі визначено сутність транспортно-експедиційних послуг, розглянуто особливості надання та розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Окреслено сучасне нормативно-правове забезпечення, що регулює питання організації транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Проведено прогнозний аналіз обсягів світового логістичного ринку з 2024 по 2033 роки, який свідчить про поступове зростання обсягів ринку логістики. Третім за розміром логістичного ринку в світі є європейський ринок, на якому активно оперують українські транспортно-експедиційні компанії. Проведено порівняльний аналіз розвитку великих та малих логістичних транспортно-експедиційних компаній в Україні. Визначено, що найбільшим трендом в розвитку транспортно-експедиційних послуг є цифровізація та автоматизація логістичних процесів. Запропоновано концептуальну модель розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Визначено перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Акцентовано увагу, що на трансформацію транспортно-експедиційних послуг активно впливають сучасні загальні тенденції цифровізації, сталого розвитку та екологізації, що в свою чергу забезпечать стійкі ланцюги постачання.
Оцінювання значення, життєздатності та перспектив розвивання атомної енергетики у реалізуванні післявоєнної енергетичної стратегії України: соціально-економічний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті досліджено сучасні проблеми системи управління відходами, обґрунтовано і систематизовано теоретичні і практичні підходи щодо впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами, перспективи використання технологій штучного інтелекту у вирішенні завдань оперативного і стратегічного управління. Розкрито переваги інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту у системі управління відходами для організації збору, утилізації, транспортування, переробки, знешкодження відходів, моніторингу та регулювання процесів на всіх етапах. Ідентифіковано та наведено труднощі і проблеми на шляху широкого застосування штучного інтелекту у системі управління відходами. Визначено роль впливу дисбалансу між професійними навичками працівників і вимогами роботодавців у процесах автоматизації виробництва та необхідністю переходів до моделей Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Дослідження включає результати із таких ключових аспектів: цілісне осмислення нових викликів та перспектив впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у системи управління відходами; появи ризиків цифрової кризи; застосування штучного інтелекту на рівні логістики; взаємодії з клієнтами та постачальниками; передбачення обсягів відвантажених відходів; досвіду та успішності системи управління відходами закордонних компаній; індексу цифрової інтенсивності використання цифрових технологій; формування кібер-ризиків та наслідків цифровізації; економіки чистого нуля; процесів ефективності формування звітності та співпраці з державною службою статистики; сфери штучного інтелекту у людських мотивах прийняття рішень; втраченої фінансової вартості на звалищах і при спалюванні. Стаття завершується висновками, які підкреслюють значення власного бачення сучасної парадигми системи управління відходами у забезпеченні розвитку економіки у контексті цифровізації економіки та особливостей використання штучного інтелекту.
Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Василенко, Володимир Аркадійович; Вірієнко, Ігор Станіславович
У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємствами стосовно трансферу інноваційних продуктів. Надаються визначення найбільш вагомих та перспективних інноваційних продуктів в практичній діяльності виробничих підприємств, до яких відносять в першу чергу, об’єкти інтелектуальної власності, а саме винаходи, патенти, ноу-хай, товарні знаки та промислові зразки. Особливо розповсюдженими поряд з матеріальними продуктами стають і науковотехнічні послуги. Роль останніх зростає разом із трансфером технологій, які практично прив’язані до послуг такого роду як інжиніринг, аутсорсинг, консалтинг та комплекс послуг до продажного та після продажного обслуговування інноваційних продуктів. Маркетинговий менеджмент міжфірмових коопераційних зв’язків включає і цілу низку таких видів інтелектуальних відносин між фахівцями та виробниками як наукові конференції, виставки, ярмарки, форуми, особисті професійні контакти з метою передачі знань, досвіду та спільних розробок в різноманітних науково-дослідних та досадно-конструкторських роботах. Така тісна співпраця науковців та практиків дозволяє виробляти високотехнологічну продукцію різного рівня складності та використовувати особливий механізм трансферту технологій яким є заключення ліцензійних угод. Ліцензії дозволяю на взаємовигідних умовах використовувати досягнення науково-технічного прогресу і залучати в між фірмові коопераційні зв’язки велику кількість зацікавлених сторін як у сфері науки, так і у сферах пов’язаних із застосуванням науково-технічних розробок у виробництві.
Ключові засади формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств за умов цифровізації
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Озарко, Катерина Сергіївна; Піх, Марія Зіновіївна
В роботі визначено актуальність досліджуваної проблеми стосовно ключових засад формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств за умов цифровізації. За умов стрімкого розвитку цифрової економіки (її цифровізування) економічний розвиток підприємств все більше залежатиме не від матеріальних, а від інформаційних ресурсів. Цілі дослідження полягали у дослідженні принципових засад формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств в умовах цифровізації. В праці на основі систематизування та доповнення існуючих методологій наведена характеристика ключових засад формування систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності за цифровізаційних умов. Можливості інноваційних технологій доцільно ефективно застосовувати у процесах моделювання, імітування, прогнозування стану системи інформаційного забезпечення постачальницької діяльності. В роботі формалізовано інформаційну систему постачальницької діяльності.
Стратегічне управління розвитком підприємств в енергетичній галузі
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чобіток, Вікторія Іванівна; Костін, Юрій Дмитрович
У статті розглянуто сутність стратегії та стратегічного управління в діяльності енергетичних компаній. Автори визначають, що стратегічне управління розвитком компанії має відповідати її стратегії, при розробці якої враховуються внутрішнє та зовнішнє середовище, життєвий цикл продукції та компанії загалом, її фінансовий стан тощо. Приведена система стратегічного розвитку енергетичних компаній в контексті стратегічного управління. Акцент здійснюється на місію, як найголовнішу мету функціонування компанії, стратегічний аналіз, у результаті якого формуються стратегічні цілі розвитку енергетичної компанії, та систему прийняття управлінських рішень. Пропонуються заходи для реалізації покращення інфраструктурного забезпечення в системі стратегічного управління розвитком енергетичних компаній.
Консалтинг в сфері антикризового управління
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Лазоренко, Лариса Віталіївна; Мотузка, Олена Миколаївна
В статті розкрито суть антикризового управління та роль консалтингового супроводу в цій сфері. Одним із способів підвищення ефективності діяльності підприємства є впровадження системи антикризового управління, навіть в тих умовах, коли криза ще не настала, адже запорукою успіху компанії є не тільки швидка реакція на виникаючі проблеми, але й запобігання їх. В науковій літературі не існує єдиного тлумачення сутності поняття антикризового управління, оскільки воно є досить багатогранним і його методи можуть використовуватися в різних умовах діяльності, навіть найсприятливіших. Антикризове управління передбачає управління кризовими явищами, їх виявлення, оцінки, визначення способів їх запобігання або подолання, оцінки можливих ризиків та сценаріїв розвитку підприємства і є невід’ємною частиною системи управління в цілому. Виділяють наступні види антикризового управління: антиципативне, превентивне та реактивне. Підприємство не завжди має можливість розробити та впровадити механізми антикризового управління самостійно. Це пов’язано з відсутністю спеціалістів відповідної кваліфікації, недостатністю коштів, необхідних оплачувати працю таких фахівців на постійній основі, не усвідомлення керівництва щодо серйозності ситуації тощо. У такому випадку підприємства залучають консалтингові фірми для вирішення подібних завдань. Консалтинг як напрям діяльності у світовому діловому середовищі посідає значне місце та відіграє велику роль в діяльності. Консалтинг в сфері антикризового управління передбачає необхідність впровадження певних заходів, а саме: оцінку фінансового стану та фінансових можливостей підприємства; оцінку можливості банкрутства та реструктуризації підприємства; розробку заходів щодо усунення фінансових загроз підприємства; супровід під час переоформлення юридичних документів у разі необхідності; допомога у переналаштуванні бізнесу на інші види діяльності у разі необхідності; пошук підприємств для подальшої співпраці або об’єднання; розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності, дослідження ринку, удосконалення рекламної та цінової політики, зміна або розширення ринків збуту; пошук та підбір нових партнерів; допомога у визначенні джерел фінансування, пошук інвесторів.
Потенціал створення просторових підприємницьких систем на раніше існуючих виробничих майданчиках
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Солдак, Мирослава Олексіївна; Ліщук, Олександр Васильович
В статті створення просторової підприємницької системи розглянуто на прикладі індустріального парку типу «браунфілд» (випадок відродження виробництва кальцинованої соди у м. Слов’янськ (Донецька область). Розкрито його потенціал для сталого розвитку території присутності виробництва, модернізації промисловості та організації нових виробничих точок сучасного прогресивного технологічного зростання. Обґрунтовано, що ключовими позиціями реалізації такого проєкту є: визначення виробництва кальцинованої соди як якірної галузі; наявність інституту підтримки технологій; забезпечення навчання та професійного зростання робочої сили; перспективи розвитку галузей наступного технологічного укладу; відповідність завданням євроінтеграційного курсу України.
Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Столяров, Василь Федосійович; Шинкарюк, Оксана В’ячеславівна; Воробей, Світлана Іванівна
В статті сформульовані робочі гіпотези метрології циклічності розвитку економіки України на глобальному, національному, регіональному і місцевому рівнях та на рівні суб’єктів господарювання. Розглянуті сутність і зміст стадій циклічного розвитку. Стисло узагальнені теоретичні аспекти метрології економічних і ділових циклів розвитку національного господарства. Розкрита логіка методології аналізу циклічності розвитку з використанням ідей і методів зарубіжних авторів. На підставі міжнародного досвіду систематизовані індикатори і показники спостереження економічних і ділових циклів. З використанням окремих індикаторів (випереджаючих, співпадаючих і відстаючих) здійснені оцінки циклічності розвитку національної економіки України у різні роки (1996–2023 рр.). Намічені завдання подальших аналітичних досліджень у другій частині статті «Тенденції циклічності розвитку національного господарства України».
Фірми-доньки і фірми-невістки в контексті загроз прозорості ринку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Череватський, Данило Юрійович; Лях, Олександр Віталійович; Стіблій, Андрій Віталійович; Колібаба, Максим Вячеславович
Статтю присвячено узагальненню особливостей функціонування двох секторів економіки: зарубіжного (як сукупності бізнесових одиниць, які належать українським материнським компаніям, але оперують на території інших країн) та іноземного (як сукупності бізнесових одиниць, які оперують на українській території, але належать материнським компаніям з інших держав). Актуальність цього дослідження обумовлюють вимоги забезпечення єдності та прозорості ринку (зокрема енергетичного). На підставі узагальнення характеристик зарубіжного та іноземного секторів запропоновано оригінальні терміни для властивих цим секторам одиниць бізнесу: «фірма-донька» та «фірма-невістка». У зв’язку з впливом фірм-доньок і фірмневісток розглянуто можливі загрози транспарентності ринку, зокрема, на тлі застосування прийомів економіки кооптування. Визначено, що основними мотивами сучасного поширення практики введення в певну національну економіку фірм-невісток є полювання за технологіями, інформацією, зниження бар’єрів доступу до ринку, а також отримання певних субсидій, що може порушити умови доброчесної конкуренції на ринку. Зазначене обумовлює необхідність запобіжних дій на законодавчому рівні. Зокрема це стосується сучасного регуляторного акту ЄС щодо єдності та прозорості оптового ринку енергії (REMIT), який потребує удосконалень, що здатні запобігти ризикам втрати прозорості ринку та порушення доброчесності бізнес-суб’єктами в умовах застосування прийоми економіки кооптування.
Стимулювання розвитку смарт-енергосистем
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Залознова, Юлія Станіславівна; Сердюк, Олександр Сергійович
Сформульовано концепцію смарт-енергосистеми, яка передбачає комплексне використання в рамках єдиної системи технологій смарт-енергогенерації, смарт-синхронізації, смарт-дистрибуції та смарт-споживання. Обґрунтовано економічні переваги смарт-енергосистеми. Досліджено теоретичні аспекти інвестиційної діяльності, як напрямку розвитку смарт-енергосистем, з позиції гетерогенних економічних теорій. Визначено, що дієвість постулатів економічних теорій обмежується нестачею інформації в середині системи господарських відносин. Обґрунтовано доцільність збільшення інформаційних потоків шляхом використання цифрових платформ. Розроблено концепцію використання цифрових платформ для цілей стимулювання розвитку смарт-енергосистем.
Оцінка реальних інвестицій в економіку України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гаврилова, Наталія Валеріївна
Через посилення повномасштабної агресії в Україні припинила роботу більше як третина промислових підприємств. За підсумками 2022 року загальна сума прямих збитків виробничо-промисловим підприємствам оцінюється у 13 млрд дол. США. Відбудова зруйнованих виробничих потужностей потребує значних обсягів інвестицій. З огляду на це важливим є аналіз та оцінка реальних інвестицій в економіку України, виявлення їх особливостей на сучасному етапі та визначення орієнтирів їх здійснення. У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення реальних інвестицій, розглянуто процес управління реальними інвестиціями в економіку України, визначені основні напрямки їх впровадження в умовах невизначеності спричинених відкритими військовими діями. Визначені основні етапи формування та реалізації політики управління реальними інвестиціями, проведено аналіз інвестицій у матеріальні активи в Україні, окреслено принципи стратегії реконструкції інфраструктури в Україні, яка базуватиметься на інноваційно-інвестиційних засадах та соціальній відповідальності, а також визначено напрямки активізації реального інвестування.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України" by Issue Date

Results Per Page

Sort Options