Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 20 of 105

Визначення рівня зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Богуцька, Ольга Анатоліївна
У статті представлена методика розрахунку трансакційних витрат підприємств, які можуть бути знижені шляхом об’єднання учасників в єдину цифрову бізнес-екосистему, згідно із класифікацією трансакційних витрат О. Вільямсона та їх ідентифікацією у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Методика оцінки включає послідовність дій за чотирма етапами: визначення властивості цифрової екосистеми, що має вплив на подальше зниження витрат підприємства; визначення переваг підприємства від об’єднання в цифрову екосистему; визначення переліку трансакційних витрат підприємств, що мають бути зніжені за рахунок об’єднання в цифрову екосистему та подальше експертне оцінювання їх величини; розрахунок трансакційних витрат підприємств згідно із ідентифікацією витрат у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Метою статті є виявлення та грошова оцінка величини зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем. Результати дослідження показали, що об’єднання в цифрову бізнес-екосистему спрощує пошук інформації про потенційного партнера; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при оцінці угоди; знижує ризик недопостачання сировини і матеріалів; зменшує вплив фактору невизначеності, що сприяє частоті трансакцій; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при розподілі прав і обов’язків контрагентів; надає можливість застосування смарт-контрактів; знижує ризики опортуністичної поведінки агентів; усуває людський фактор та знижує ризики шахрайства. Це дозволяє знизити витрати часу, фізичних та розумових здібностей, знань, навичок працівників на пошук постачальників та споживачів продукції (на 70%), на проведення переговорів (на 77%) та заключення угоди (на 82%), на контроль за діяльністю агента (на 76%); витрати, що пов’язані із неповнотою, недосконалістю та спотворенням інформації, яка приводить до зривання поставок сировини та матеріалів (на 50%); витрати на заходи, що попереджають помилки вимірювання (на 55%); витрати закріплення правомочностей (на 29%) та захисту від претензій третіх осіб (на 68%). У перерахунок на національні стандарти бухгалтерського обліку від об’єднання в цифрову бізнес-екосистему знижуються переважно адміністративні витрати, інші операційні витрати та витрат на збут. Але через зміну інституцій, при об’єднанні підприємств в цифрову екосистему, можуть скоротитися і загальновиробничі витрати. Очікується, що результати дослідження стануть аналітичною основою для менеджменту промислових підприємств для покращення інформаційного забезпечення управління витратами.
Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дідківська, Олена Григорівна; Новак, Ірина Миколаївна; Хмелевська, Оксана Михайлівна
Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку.
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрова, Ірина Павлівна
Стаття присвячена обґрунтуванню інституціонального забезпечення впровадження принципів «Build Back Better» через використання механізмів публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнного відновлення України. Особлива увага приділяється розробці концепції міжнародно-публічно-приватного партнерства (МППП) як інтегрованого підходу до залучення міжнародних інвестицій та стимулювання економічного відновлення. Визначено, що МППП передбачає встановлення регуляторного режиму стимулювання, що поєднує систему пільг, гарантій та обмежень для забезпечення балансу інтересів міжнародних донорів, держави та бізнесу. Акцент зроблено на важливості розвитку спеціальних правових режимів для створення сприятливого інвестиційного середовища та забезпечення прозорого контролю за використанням коштів. У статті розглядається потенціал ППП у відбудові критичної інфраструктури, транспортних мереж, енергетичних систем, впровадженні циркулярної економіки, а також окреслено соціально-економічні переваги та ризики такого підходу. Зроблено висновок про необхідність адаптації найкращих міжнародних практик для формування сталого розвитку та підвищення економічної стійкості України у повоєнний період.
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Франко, Олександр Іванович
Стаття присвячена дослідженню теоретичних підходів до визначення економічної природи та сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах. Вивчення поняття корпоративного контролю в контексті сучасної доктрини виявило його багатогранність та залежність від національних правових та економічних особливостей. В українських умовах, де корпоративне управління переживає значні трансформації, корпоративний контроль набуває особливої актуальності. Визначено, що він реалізується не тільки через формальні механізми, як-от загальні збори акціонерів чи правління, а й через менш очевидні форми впливу, такі як внутрішній аудит, корпоративна культура, а також за допомогою впливу державних органів. Корпоративній контроль визначений як ключова управлінська функція, тобто виконується власниками та іншими особами, які зацікавлені у діяльності акціонерного товариства. Функція надає доступ до інсайдерської інформації та уможливлює коригування управлінських рішень, сприяючи ефективному зворотному зв’язку та оптимізації виконання завдань. Також, доведена орієнтація на підвищення ефективності, зокрема корпоративний контроль в АТ відрізняється від стандартних контрольно-управлінських систем звичайних підприємств, орієнтуючись на ефективне балансування інтересів всіх зацікавлених сторін, що включає в себе розробку та використання продуманої системи корпоративного контролю. Суб’єкти корпоративного контролю, як фізичні, так і юридичні особи, забезпечують не лише моніторинг, але й активний вплив на управління, використовуючи механізми, які відповідають потребам середовища та інтересам зацікавлених осіб. Обґрунтовано, що корпоративний контроль у акціонерних товариствах виконує важливу багатогранну роль, що включає вирішення конфліктів, забезпечення ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами та підвищення загальної продуктивності. Ця функція критично важлива для забезпечення стабільного та тривалого розвитку компанії у швидко змінюваних умовах сучасного бізнесу. Ефективність корпоративного контролю в Україні має бути забезпечена через правильне розуміння його природи, яка включає здатність адаптуватися до змінних умов господарювання та включення широкого кола зацікавлених сторін у процес управління компанією.
Велич постаті академіка економічних наук України, професора ЄВГЕНА МИКОЛАЙОВИЧА ПАЛИГИ
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Інститут економіки промисловості НАН України
Велич постаті академіка економічних наук України, професора ЄВГЕНА МИКОЛАЙОВИЧА ПАЛИГИ
Науково-методичні підходи до визначення поняття «поводження з відходами»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Луньов, Лев Євгенович
У сучасному світі питання ефективного та безпечного поводження з відходами набуває все більшої актуальності і потребує уваги наукових кіл, політиків та громадськості. Поводження з відходами включає широкий спектр діяльностей, таких як збір, транспортування, переробка, утилізація та знешкодження, а також моніторинг і регулювання процесів на кожному етапі. Розробка ефективних підходів до поводження з відходами є важливою не лише з екологічної точки зору, але й з соціальної, економічної та культурної перспектив. Основною метою даної статті є проведення комплексного аналізу наукових підходів до визначення суті й змісту поняття «поводження з відходами». У статті здійснено ідентифікацію, порівняння та систематизацію різноманітних визначень і концепцій, які існують у цій галузі. Важливою частиною роботи є виявлення прогалин та суперечностей у сучасних теоретичних підходах, що дозволить сформулювати рекомендації для удосконалення термінологічної бази і поліпшення практичних заходів у цій сфері. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, визначено, що поводження з відходами є складним і багатогранним процесом, який охоплює кілька етапів від збору та транспортування до утилізації та рециклінгу. В статті розглянуто основні наукові підходи до визначення суті й змісту поняття «поводження з відходами»: економічний, екологічний, інженерний, технологічний, системний, соціальний, правовий, психологічний, культурний та політичний. Кожен з цих підходів вносить свій внесок у формування політик і стратегій управління відходами. Комплексне розуміння поняття «поводження з відходами» включає різні аспекти, від економічних до культурних, і дозволяє створювати ефективні, стійкі та екологічно безпечні системи управління відходами. Інтеграція різних підходів сприяє розвитку гнучких, адаптивних та відповідальних стратегій, які враховують як місцеві умови, так і глобальні виклики. Залучення технологічних інновацій, активне залучення громадськості через освітні програми та кампанії, а також чітке регулювання і контроль на законодавчому рівні забезпечують правову основу для сталого поводження з відходами. Врешті-решт, створення міцних політичних рамок і міжнародне співробітництво можуть значно прискорити прогрес у досягненні глобальних цілей сталого розвитку.
Управління операційною стратегією підприємства як складова забезпечення його безпеки та прибутковості: теоретичний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Шевченко, Наталія Володимирівна; Пушак, Ярослав Ярославович
У статті розглядаються основні напрями управління операційною стратегією підприємства як важливою складовою його прибутковості, економічної безпеки та подальшого розвитку. Здійснено визначення сутності операційної стратегії як економічної категорії, а також згруповано основні складові операційної стратегії підприємства, зокрема: виробничі процеси; використання сучасних технологій і обладнання; логістика; управління персоналом; якість товарів, робіт чи послуг. Основними елементами процесу розробки операційної стратегії є: аналіз зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, формування цілей підприємства (короткострокових та довгострокових), розробка стратегії, вибір стратегії, реалізація стратегії. Досліджено основні фактори, що впливають на рівень реалізації операційної стратегії в сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств, а саме: повні або часткові руйнування підприємств; постійні обстріли та руйнування зі сторони країни агресора; окупація територій; блокування митних кордонів; попит споживачів та купівельна спроможність суб’єктів; технологічний прогрес; конкуренція на ринку; регуляторне середовище (особливо податкове навантаження на підприємства), економічні фактори; соціальні фактори; наявність ресурсів; розмір і структура підприємства; культура організації; непередбачувані події. Досліджено функції, що виконує операційна стратегія на підприємстві: визначення напрямів розвитку виробництва, забезпечення конкурентоспроможності, оптимізація використання ресурсів, забезпечення гнучкості і адаптивності, підвищення якості, забезпечення соціальної відповідальності. Важливими напрямами формування ефективної та дієвої операційної стратегії є: формування стратегії, яка включає потреби та цілі самого підприємства, визначення необхідного рівня прибутку, оцінка впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на стратегію підприємства, аналіз ринку (попиту і конкурентів, тенденцій, нововведень тощо), постійний аналіз структурних елементів операційної стратегії та рівня її виконання, аудит належного використання ресурсів підприємства.
Оцінка ефективності управління логістичною діяльністю суб’єктів господарювання в територіальних громадах
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Перебийніс, Василь Іванович; Рогоза, Микола Єгорович; Миколенко, Інна Григорівна; Кононенко, Жанна Андріївна; Вітрюк, Назар Миколайович
У статті розкриті підходи до сутності управлінні логістичною діяльністю суб’єктів господарювання. Визначено зміст управління логістичною діяльністю суб’єктів господарювання через відповідні управлінські функції та принципи. Уточнені базові характеристики оцінки ефективності управління логістичною діяльністю. Обґрунтована матриця відносних показників оцінки ефективності управління логістичною діяльністю суб’єктів господарювання.
Трансформація управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чорна, Олександра Анатоліївна
Досліджено питання трансформації управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки. Проаналізовано зарубіжні і вітчизняні публікації щодо змін управлінського мислення та виокремлено важливі аспекти даного питання. Наведено ознаки цифровізації та притаманні ним зміни в управлінні на підприємствах. Встановлено, що всі зміни в управлінні потребують цифрових навичок у співробітників підприємств. Сформульовано напрями змін управлінського мислення в умовах цифровізації економіки, до яких віднесено такі: правила організації бізнесу; нові сектори економіки на основі технологічних і цифрових платформ; електронний бізнес, комерційні дії за допомогою обміну електронними документами в інформаційному просторі; переведення багатьох операцій менеджменту в цифровий формат. Управління процесами в онлайн форматі за допомогою відповідних програм, пристроїв, цифрових платформ; орієнтація виробничих процесів на повну автоматизацію та цифровізацію; об’єднання реального та віртуального світів в процесі виробництва; трансформація моделей управління людським капіталом та впровадження моделей smart working; в умовах воєнного часу цифровізація економіки сприяє вирішення робочих питань віддалено онлайн; демократизація та відкритість даних; зниження трансакцій них витрат та монетизація комунікаційних відносин; бізнес-моделі на основі цифрових технологій дозволяють швидше масштабувати діяльність та підвищувати лояльність клієнтів; відхід від надспоживання до ощадного/спільного споживання. Врахування цих напрямів менеджментом промислових підприємств дозволить вчасно реагувати на потреби ринку і суспільства та впроваджувати відповідні цифрові технології, органами управління – складати актуальні програми стимулювання розвитку для підприємств України.
Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Василенко, Володимир Аркадійович; Вірієнко, Ігор Станіславович
У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємствами стосовно трансферу інноваційних продуктів. Надаються визначення найбільш вагомих та перспективних інноваційних продуктів в практичній діяльності виробничих підприємств, до яких відносять в першу чергу, об’єкти інтелектуальної власності, а саме винаходи, патенти, ноу-хай, товарні знаки та промислові зразки. Особливо розповсюдженими поряд з матеріальними продуктами стають і науковотехнічні послуги. Роль останніх зростає разом із трансфером технологій, які практично прив’язані до послуг такого роду як інжиніринг, аутсорсинг, консалтинг та комплекс послуг до продажного та після продажного обслуговування інноваційних продуктів. Маркетинговий менеджмент міжфірмових коопераційних зв’язків включає і цілу низку таких видів інтелектуальних відносин між фахівцями та виробниками як наукові конференції, виставки, ярмарки, форуми, особисті професійні контакти з метою передачі знань, досвіду та спільних розробок в різноманітних науково-дослідних та досадно-конструкторських роботах. Така тісна співпраця науковців та практиків дозволяє виробляти високотехнологічну продукцію різного рівня складності та використовувати особливий механізм трансферту технологій яким є заключення ліцензійних угод. Ліцензії дозволяю на взаємовигідних умовах використовувати досягнення науково-технічного прогресу і залучати в між фірмові коопераційні зв’язки велику кількість зацікавлених сторін як у сфері науки, так і у сферах пов’язаних із застосуванням науково-технічних розробок у виробництві.
Умови, логіка та методичне забезпечення розробки й реалізації «Плану повоєнного відновлення України»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чеботарьов, Єгор Bячеславович
Аналіз й узагальнення тенденцій розвитку глобальної економіки та геополітики дає гносеологічні та науково-практичні підстави дійти висновку, що відсутність стратегічно орієнтованого і разом із тим максимально конкретного за змістом нормативно-правового документу «План повоєнного відновлення України» постає викликом і загрозою не тільки для України. При цьому, «План відновлення України», представлений до конференції Ukraine Reform Conference URC 2022 в Лугано, в її підсумковому документі «Декларація Лугано» правомірно було визначено як «проєкт Плану відновлення та розвитку», котрий «потребує консультацій та адаптивності». Інший План –Ukraine Facility Plan за визначенням не є стратегічним, бо від початку обмежений за часовою ознакою періодом 2024-2027 рр. Світовий досвід свідчить, що конкретність подібних стратегічно орієнтованих планів забезпечується, насамперед, провадженням сукупності інструментів-режимів, спрямованих на досягнення конкретно поставлених завдань в межах чітко визначених часових періодів. Отже, у сфокусованому визначенні в даній проєкції постає складна міждисциплінарна та міжкультурна проблема економічної режимології щодо опрацювання на підґрунті узагальнення відповідного світового досвіду економічних режимів розробки та реалізації «Плану повоєнного відновлення України». Мета статті: на підґрунті аналізу світового досвіду повоєнного розвитку країн Європи та індо-тихоокеанського субрегіону ідентифікувати економічні режими з метою подальшої розробки «Плану повоєнного відновлення України» та визначити підходи щодо методичного забезпечення їх провадження у вітчизняну практику. Новизною статті є ідентифікація інструментів і режимів повоєнного розвитку України (з класифікацією визначальних із них) та опрацювання основ методичного забезпечення практичного провадження економічної режимології із застосуванням концепції та прикладного інструментарію антисипативного менеджменту.
Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрова, Ірина Павлівна
Партнерство влади, бізнесу та суспільства на засадах публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні є потужним інструментом для розвитку інфраструктури та підвищення якості державних послуг. Однак ефективність його реалізації стикається з рядом викликів. За останні 10-15 років кількість укладених договорів ППП зросла, але реальна реалізація проектів залишається на низькому рівні, особливо через недосконалість нормативно-правового забезпечення, недоліки в управлінні ризиками, відсутність чітких критеріїв оцінки ефективності та недостатню підтримку з боку держави. Розглянуто приклади успішних проектів ППП в Україні, таких як розвиток рекреаційної зони Гідропарку в Києві, проект з виробництва теплової енергії в місті Остер та біопаливне опалення в місті Малин, які демонструють ефективність публічно-приватного партнерства у різних сферах, включаючи покращення інфраструктури, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв і підвищення якості державних послуг. Здійснено аналіз причин невдач проектів публічно-приватного партнерства, зокрема у сферах транспорту, енергетики, охорони здоров’я та культурної спадщини. На основі аналізу цих проектів виявлено ключові проблеми: недостатня державна підтримка, недооцінка юридичних та економічних ризиків, низька прозорість і недосконалість інституціональних механізмів. Обґрунтовано необхідність трансформації інституціонального забезпечення ППП, вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку інфраструктури для партнерства влади, бізнесу і суспільства, а також управління ризиками, особливо в умовах повоєнного відновлення України.
Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Лазарчук, Олександр Олександрович
Широке впровадження дистанційної роботи суттєво трансформувало сучасний бізнес-ландшафт, особливо у відповідь на глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19. Це дослідження аналізує економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та економічної ефективності, що є особливо актуальним у контексті сучасного глобального бізнес-середовища, трансформованого пандемією COVID-19. Впровадження дистанційної роботи суттєво змінило традиційні бізнес-процеси, створюючи нові можливості та виклики для організацій. Одним із ключових аспектів є вплив дистанційної роботи на економічну ефективність компаній, що включає зменшення витрат на утримання офісів, але також потребує додаткових інвестицій в інфраструктуру, кібербезпеку та підтримку продуктивності. Дослідження також звертає увагу на ризики, пов’язані з кібербезпекою, оскільки зростає загроза порушення захисту даних, що може призвести до значних фінансових втрат для бізнесу. Проаналізовано питання цифрової нерівності, що впливає на продуктивність співробітників через різний рівень доступу до технологій. Крім того, дослідження розглядає вплив політичних рішень, зокрема регулювання дистанційної роботи, кібербезпеки та захисту даних, на економічну стійкість компаній. Організаційна стійкість є ще одним важливим аспектом, розглянутим у дослідженні. Воно показує, що компанії, які швидко адаптуються до нових умов, можуть забезпечити безперервність операцій і зберегти свою конкурентоспроможність на ринку. Дослідження також акцентує на важливості стратегічного планування, економічного моделювання та впровадження сценарного планування для підвищення стійкості в умовах дистанційної роботи. Загалом, дослідження робить внесок у розуміння того, як дистанційна робота впливає на економічну ефективність та безперервність бізнесу, та пропонує стратегічні підходи для мінімізації ризиків і максимізації результатів в умовах швидко змінюваного бізнес-середовища.
Фірми-доньки і фірми-невістки в контексті загроз прозорості ринку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Череватський, Данило Юрійович; Лях, Олександр Віталійович; Стіблій, Андрій Віталійович; Колібаба, Максим Вячеславович
Статтю присвячено узагальненню особливостей функціонування двох секторів економіки: зарубіжного (як сукупності бізнесових одиниць, які належать українським материнським компаніям, але оперують на території інших країн) та іноземного (як сукупності бізнесових одиниць, які оперують на українській території, але належать материнським компаніям з інших держав). Актуальність цього дослідження обумовлюють вимоги забезпечення єдності та прозорості ринку (зокрема енергетичного). На підставі узагальнення характеристик зарубіжного та іноземного секторів запропоновано оригінальні терміни для властивих цим секторам одиниць бізнесу: «фірма-донька» та «фірма-невістка». У зв’язку з впливом фірм-доньок і фірмневісток розглянуто можливі загрози транспарентності ринку, зокрема, на тлі застосування прийомів економіки кооптування. Визначено, що основними мотивами сучасного поширення практики введення в певну національну економіку фірм-невісток є полювання за технологіями, інформацією, зниження бар’єрів доступу до ринку, а також отримання певних субсидій, що може порушити умови доброчесної конкуренції на ринку. Зазначене обумовлює необхідність запобіжних дій на законодавчому рівні. Зокрема це стосується сучасного регуляторного акту ЄС щодо єдності та прозорості оптового ринку енергії (REMIT), який потребує удосконалень, що здатні запобігти ризикам втрати прозорості ринку та порушення доброчесності бізнес-суб’єктами в умовах застосування прийоми економіки кооптування.
Стратегічне управління розвитком підприємств в енергетичній галузі
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чобіток, Вікторія Іванівна; Костін, Юрій Дмитрович
У статті розглянуто сутність стратегії та стратегічного управління в діяльності енергетичних компаній. Автори визначають, що стратегічне управління розвитком компанії має відповідати її стратегії, при розробці якої враховуються внутрішнє та зовнішнє середовище, життєвий цикл продукції та компанії загалом, її фінансовий стан тощо. Приведена система стратегічного розвитку енергетичних компаній в контексті стратегічного управління. Акцент здійснюється на місію, як найголовнішу мету функціонування компанії, стратегічний аналіз, у результаті якого формуються стратегічні цілі розвитку енергетичної компанії, та систему прийняття управлінських рішень. Пропонуються заходи для реалізації покращення інфраструктурного забезпечення в системі стратегічного управління розвитком енергетичних компаній.
Світовий ринок аналітики біоінженерії: стан, сегментний аналіз, динаміка та перспективи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Малишев, Віктор Володимирович; Шахнін, Дмитро Борисович; Габ, Ангеліна Іванівна; Коваленко, Вікторія Володимирівна
У статті надано загальну характеристику світового ринку медико-біологічної аналітики біоінженерії, досліджено стан та сучасні тенденції його розвитку та інновацій, визначено чинники впливу та обмеження застосування ринку. Визначено, що чинниками зростання світового ринку медико-біологічної аналітики є впровадження телемедицини, збільшення чисельності населення, здійснення перепрофілювання ліків, реформи регулювання, посилення епідеміологічного нагляду за захворюваннями, приріст хронічних захворювань та попит на персоналізовану медицину; передбачається, що основними тенденціями ринку будуть підвищення безпеки ліків за допомогою штучного інтелекту, прогнозна аналітика в діагностиці, досягнення в редагуванні генів, інструменти візуалізації даних, безпеки даних блокчейн; на ринку медико-біологічної аналітики домінували наступні сегменти: за компонентами ринку – обслуговування, за видами аналітики – описова аналітика, за застосуванням – продажі та маркетинг, за використанням – доставка на вимогу, за кінцевим споживачем – фармація, за географічними регіонами – Північна Америка.
Теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Островецький, Віталій Ігорович
У статті досліджено теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону, як ключового фактору забезпечення економічного зростання та сталого розвитку. Розкрито сутність і структуру ресурсного потенціалу як сукупності природних, людських, економічних, технологічних, інфраструктурних та екологічних ресурси. Запропоновано системний підхід до аналізу взаємозв’язків між компонентами ресурсного потенціалу, який враховує специфіку регіональної економіки та соціально-екологічну ситуацію. Удосконалено методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу, зокрема виділені зовнішні та внутрішні детермінанти розвитку регіону, сформульовано перелік питань для оцінки, а також формалізовано функцію для вимірювання ресурсного потенціалу регіону. Практичне значення дослідження полягає в розробці інструментарію оцінки сильних і слабких сторін ресурсного потенціалу регіону, який можна враховувати при обґрунтуванні програм соціально-економічного розвитку регіону.
Маркетингові стратегії та економічні ризики цифровізації інтеграційно-диверсифікаційних процесів в корпоративному менеджменті
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гедз, Михайло Йосипович; Вишневська, Вікторія Анатоліївна; Науменко, Сергій Дмитрович
У статті розглянуто інтеграційно-диверсифікаційні процеси корпоративних об’єднань, які вимагають виваженого підходу до економічного управління та інновацій. Розглянуті економічні стратегії та ризики інноваційного управління в контексті інтеграційно-диверсифікаційних процесів корпоративних об’єднань. Визначено і описано етапи формування комплексної стратегії управління розвитком підприємства, засновані на детермінованій-результативній технології. Зазначено очікувані результати на кожному етапі впровадження стратегії. Аргументовано важливість введення окремого компонента на етапі оцінювання впливу стейкхолдерів на розвиток підприємства та отримання максимального синергетичного ефекту від диверсифікаційно-інтеграційного розвитку. Показано, що такий підхід сприяє оптимальному впорядкуванню стратегічної піраміди для розроблення ефективного стратегічного комплекту управління розвитком підприємства, особливо в умовах неотехнологічного відтворення. Пропонується впровадження процесу формування комплексної стратегії управління розвитком корпоративного підприємства, який враховує неотехнологічні умови відтворення і базується на загальнонауковому підході до створення детерміновано-результативної технології. Шляхом створення синергетичного стратегічного набору, ґрунтованого на стратегічній піраміді для підприємств, відкривається можливість вибору правильного напрямку розвитку та забезпечення вищої ефективності надбудови їхнього потенціалу за допомогою оптимально-результативної взаємодії бізнес-одиниць.
Інвестиційна діяльність підприємств: сутність, показники оцінювання та ризики попадання у «пастки відсталості»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Булєєв, Іван Петрович; Брюховецька, Наталя Юхимівна
У статті викладено провідні школи та концепції інвестування докапіталістичного та сучасного етапів суспільного розвитку. Показано загальне й особисте у відтворенні виробництва у часі і просторі. Доведено, що механізми інвестування мають свої особливості як у суспільно-економічних формаціях, так і на різних етапах капіталістичного способу виробництва. Виконано порівняльний аналіз найбільш поширених концепцій та теорій інвестування, який показав: більшість досліджень стосуються інвестиційної діяльності реального сектору економіки, який втрачає домінуюче положення у сучасному світовому і національному виробництвах. Методи оцінювання за показниками ВВП (ВНП), особливо підприємств, сфери послуг, інформаційно-цифрових виробництв мають суттєві недоліки. Відхід від політико-економічних підходів визначення базових понять та категорій теорій інвестування має негативні наслідки для менеджменту. Роль політичних інститутів в економіці, інвестиційній діяльності та їх взаємовідносини із економічними інклюзивними та екстрактивними інститутами недооцінено. Існує обмеженість методів оцінювання ефективності інвестиційної діяльності в умовах обмежених та згортуємих ринків, високих бар’єрів виходу на зовнішні ринки, обмежених людських та виробничих ресурсів. Розкрито механізми мотивації різних груп суспільства та інститутів у стимулюванні інвестиційної діяльності, підприємств, інвестиційно-фінансових структур (Block Rok; The Vanquard Group), України. Розглянуто вірогідність занепаду економіки підприємств, інших суб’єктів господарювання в результаті попадання їх у “пастки відсталості”, а також деякі напрями запобігання їх. Визначено напрями подальших досліджень за проблемами активізації інвестування виробництва товарів з високою доданою вартістю, їх конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішніх ринках.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України" by Issue Date

Results Per Page

Sort Options