Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2695

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Моделювання компетенцій людських ресурсів на основі використання нечіткої логіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Ієвлєв, Віктор Володимирович
    У статті наведено результати дослідження теоретичних і практичних аспектів побудови математичної моделі оцінювання цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Побудова математичної моделі для оцінювання цифрових компетенцій персоналу передбачає перехід від якісних експертних оцінок до кількісних показників. Це дозволяє автоматизувати процес управління талантами за допомогою спеціалізованих систем. Було проведено огляд наукових публікацій із заданої тематики, виділено основні аспекти роботи зі створення системи показників цифрових компетенцій на сучасних підприємствах. Також було розглянуто сутність компетентнісного підходу до управління людськими ресурсами та поняття «компетентність». Розроблена модель оцінки цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства включає п’ять основних етапів: розробка показників, що використовуються в оцінці; визначення кластерів моделі компетенцій; проведення експертної оцінки компетенцій; розробка математичної моделі компетенцій оцінки людських ресурсів з використанням нечітких множин; прийняття рішень щодо відбору людських ресурсів. Ця модель базується на правилах нечіткої логіки та повинна враховувати вплив цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Отже, метою цього дослідження є розробка оптимального інструменту для моделювання процесу прийняття рішень під час ранжування претендентів на роботу з урахуванням числових характеристик людських ресурсів підприємства. Запропонований підхід до оцінки компетентності людських ресурсів підприємства усуває основні недоліки традиційних шкал оцінки. Механізми визначення та аналізу консенсусних думок, розроблені в рамках цього підходу, дозволять досягти необхідного рівня якості та об’єктивності оцінки, а автоматизація процесу зменшить необхідні фінансові та виробничі витрати.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Цифрова система оцінки якості та професійного рівня людського капіталу громадян як інструмент соціальної стійкості повоєнної України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гук, Лариса Павлівна; Близнюк, Вікторія Валеріївна; Бурлай, Тетяна Вікторівна
    Забезпечення спроможності вразливих категорій населення (ВПО, ветеранів, осіб віком 45+) ефективно інтегруватися в нову економічну реальність є умовою національної безпеки. Наразі відсутні інструменти для наскрізної первинної оцінки професійних компетентностей особи, що унеможливлює точкове модульне перенавчання (reskilling/upskilling) та призводить до неефективного витрачання державних ресурсів. Мета дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування концепції та структурно-функціональної архітектури державного цифрового інструменту – Єдиної системи оцінки компетентностей і профілювання громадян – для збереження людського капіталу вразливих категорій населення та оптимізації державних видатків на освіту дорослих. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: системно-структурний аналіз – для дослідження вітчизняного інституційного ландшафту; метод моделювання – для проєктування цифрової архітектури системи та взаємодії її елементів; логіко-аналітичний метод – для опису етапів і цільових траєкторій функціонування запропонованої платформи. Розроблено структурно-функціональну архітектуру державної цифрової платформи, що базується на взаємодії зовнішнього користувацького контуру (вебпорталу «Обрій») та внутрішнього обчислювального контуру. Обґрунтовано чотириетапний алгоритм її роботи – від авторизації й цифрового скринінгу до автоматичного Gap-аналізу на основі ШІ-алгоритмів. Визначено логіку розподілу громадян за цільовими траєкторіями освітньо-професійного розвитку залежно від рівня їх професійних компетентностей. Наукова новизна дослідження полягає в переході від оцінювання результатів формальної освіти до випереджальної діагностики професійних компетентностей особи та генерації її цифрового резюме на основі єдиних шкал, інтегрованих із європейською класифікацією ESCO та узгоджених із вимогами національних професійних стандартів. Доведено, що цей підхід долає методологічну фрагментованість чинних практик і ліквідує «кризу довіри» на ринку праці. Запропонована архітектура забезпечує автоматизоване виявлення дефіцитів компетентностей та оптимізацію витрат держави шляхом спрямування ресурсів виключно на точкове донавчання під критично важливі для відбудови професії. Це прискорює інтеграцію вразливих категорій громадян в економіку відновлення та виступає інноваційним технологічним драйвером забезпечення соціальної стійкості країни.