Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2695

Browse

Now showing 1 - 20 of 39

European Integration Processes as a Driver of Structural Modernization of Ukraine’s Economy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шекета, Євгенія Юріївна; Казюка, Наталія Петрівна; Гуменюк, Володимир Володимирович; Фенин, Вікторія Василівна; Юрків, Анна Василівна
У статті досліджено вплив євроінтеграційних процесів на структурну модернізацію економіки України в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ефективних механізмів трансформації національної економіки в умовах поглиблення інтеграції до Європейського Союзу та одночасного подолання наслідків воєнної агресії російської федерації. Незважаючи на значну кількість наукових праць із проблем європейської інтеграції, недостатньо розкритим залишається комплексний вплив євроінтеграційних процесів на структурні зміни в економіці України з урахуванням інституційних, цифрових, інвестиційних та екологічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних напрямів структурної модернізації економіки України в контексті євроінтеграційних процесів, а також визначення пріоритетів державної політики щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Методологічною основою роботи стали методи аналізу та синтезу, системний і порівняльний підходи, узагальнення наукових джерел, статистичних даних, нормативно-правових актів і результатів сучасних досліджень у сфері європейської інтеграції. У результаті дослідження встановлено, що євроінтеграція виступає ключовим драйвером структурної модернізації економіки України через гармонізацію законодавства з нормами ЄС, розвиток зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, впровадження інноваційних технологій та посилення інституційної спроможності держави. Доведено, що повномасштабна війна, попри значні економічні втрати, руйнування виробничої інфраструктури та скорочення інвестиційної активності, водночас прискорила інтеграційні процеси та поглибила економічну взаємодію України з Європейським Союзом. Визначено пріоритетні напрями структурної трансформації, серед яких: модернізація промисловості, розвиток аграрного сектора з високою доданою вартістю, цифровізація економіки, підтримка ІТ-галузі, енергетична трансформація та впровадження принципів сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність адаптації українських підприємств до вимог ЄС у сфері декарбонізації, ESG-критеріїв та механізму CBAM. Також встановлено, що ключовими бар’єрами модернізації залишаються інституційна слабкість, корупційні ризики, демографічні втрати та обмеженість фінансових ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні ролі євроінтеграції як системного чинника структурної модернізації економіки України в умовах війни та повоєнної відбудови. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання під час формування державної економічної політики, розроблення стратегій відновлення, адаптації національної економіки до стандартів ЄС і визначення пріоритетів довгострокового соціально-економічного розвитку України.
Global and Regional Challenges and Internal Risks Facing the Ukrainian Electric Power Sector
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Костенко, Дмитро Миколайович; Калашнікова, Катерина Юріївна
У статті ідентифіковано та систематизовано глобальні та регіональні виклики, а також внутрішні ризики, що визначають сучасний стан і перспективи трансформації електроенергетичного сектора України. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна воєнна агресія російської федерації призвела до цілеспрямованого руйнування об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії, загострила дефіцит маневрових потужностей, посилила залежність від імпорту обладнання та електроенергії, а також виявила структурну вразливість централізованої архітектури енергосистеми. Метою статті є наукове обґрунтування системи глобальних, регіональних і внутрішніх ризиків електроенергетичного сектора України та визначення ролі розподілених енергетичних систем як інструменту підвищення його резильєнтності. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-логічний, порівняльний і статистичний аналіз, SWOT-аналіз, причинно-наслідкове моделювання та узагальнення даних міжнародних організацій, нормативно-правових актів України та ЄС, статистичних профілів IRENA та аналітичних матеріалів МЕА, Світового банку, EIA, Energy Community Secretariat і UNDP. Обґрунтовано, що ключовими глобальними викликами є кліматичні зміни, декарбонізація, цифровізація, розвиток розподілених енергетичних ресурсів, систем накопичення, розумних мереж, віртуальних електростанцій та активних споживачів. Визначено, що регіональні загрози для України пов’язані насамперед із системними атаками на електроенергетичну інфраструктуру, інтеграцією до енергетичного ринку ЄС, залежністю від зовнішньої допомоги та необхідністю поєднання короткострокового кризового реагування з довгостроковою модернізацією. До внутрішніх ризиків віднесено: централізованість генерації, зношеність мереж, дефіцит гнучких потужностей, недостатній розвиток накопичувачів енергії, слабку цифровізацію та інституційну фрагментарність. Наукова новизна полягає в систематизації багаторівневої структури ризиків електроенергетичного сектора України та обґрунтуванні причинно-наслідкового зв’язку між виявленими вразливостями та потребою розвитку резильєнтних розподілених енергетичних систем територіальних громад. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання під час формування стратегій енергетичного відновлення, планів енергетичної резильєнтності громад і програм розвитку розподіленої генерації.
Impact of Structured Outliers on Regression Inference
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Манжос, Тетяна Василівна; Мельник, Ольга Олександрівна
У статті досліджено проблему надійності результатів регресійного аналізу за наявності нетипових спостережень. В економетричних дослідженнях такі спостереження можуть траплятися в різних типах даних: макроекономічних, фінансових, регіональних, галузевих, ринкових або ширших соціально-економічних. Їх поява не завжди пов’язана з випадковими помилками чи технічними неточностями. Часто вони відображають кризові періоди, структурні зрушення, неоднорідність досліджуваних об’єктів, концентрацію окремих показників або наявність локальних режимів у даних. За таких умов важливо не лише виявити викиди, а й зрозуміти, як їхня природа впливає на оцінювання коефіцієнтів, статистичні висновки та економічну інтерпретацію моделі. Метою статті є порівняння наслідків різних типів викидів для оцінювання параметрів лінійної регресії. У роботі розглянуто п’ять сценаріїв: випадкові вертикальні викиди, невипадкові вертикальні викиди, спостереження з високим важелем, що узгоджуються з базовою регресійною залежністю, спостереження з високим важелем, що спотворюють цю залежність, а також кластеризовані спостереження з високим важелем, які можуть формувати окремий локальний режим. Методологічною основою дослідження є моделювання методом Монте-Карло з 1000 повторень. Базова модель містить три регресори із заданою кореляційною структурою; один із коефіцієнтів дорівнює нулю. Це дає змогу оцінити не тільки зміщення основного коефіцієнта, а й появу хибного ефекту для змінної, яка за умовами моделі не впливає на результативну ознаку. У статті порівнюються три підходи до оцінювання: звичайний метод найменших квадратів, регресія Губера та метод найменших усічених квадратів. Якість оцінювання аналізується за зміщенням коефіцієнта, середньоквадратичною похибкою, стабільністю знаку, величиною хибного ефекту та частотою появи великих хибних ефектів. Результати моделювання свідчать, що вплив викидів на регресійну модель визначається не лише фактом їх наявності, а й тим, як саме вони виникають. Вертикальні викиди насамперед збільшують варіативність залишків і порівняно добре коригуються регресією Губера. Натомість спостереження з високим важелем потребують окремого тлумачення: якщо вони відповідають базовій регресійній залежності, їх не варто автоматично вважати проблемними. Якщо ж такі спостереження змінюють нахил цієї залежності, вони можуть істотно зміщувати оцінки коефіцієнтів і створювати хибні ефекти для корельованих регресорів. У таких випадках метод найменших усічених квадратів виявляється ефективнішим за регресію Губера. Водночас кластеризовані спостереження з високим важелем залишаються складними для корекції навіть після усікання частини даних, що може вказувати на структурну неоднорідність вибірки. Наукова новизна статті полягає в тому, що різні типи нетипових спостережень порівнюються не лише за їхньою наявністю, а й за характером впливу на економетричне оцінювання. Практична цінність результатів полягає у формуванні орієнтирів для вибору робастного методу. Якщо проблема пов’язана переважно з великими залишками, доцільною є регресія Губера. Якщо ж нетипові спостереження мають високий важіль і змінюють форму регресійної залежності, більш обґрунтованим є застосування методів з усіканням спостережень або проведення додаткового аналізу підгруп і локальних режимів.
OSINT у цифровій аналітичній інфраструктурі: від відкритих даних до управлінських рішень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Осауленко, Олександр Григорович; Горобець, Олена Олександрівна; Гринчак, Наталія Анатоліївна
У статті досліджено роль OSINT-аналітики (Open Source Intelligence) в умовах стрімкого розвитку цифрової економіки, технологій Big Data, Data Science та штучного інтелекту. Показано, що зростання обсягів відкритих даних, поширення цифрових платформ, соціальних мереж, геопросторових сервісів та відкритих державних реєстрів сприяє трансформації OSINT із інструменту пошуку інформації у важливий елемент сучасної цифрової аналітичної інфраструктури. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння OSINT, узагальнено сучасні підходи до його трактування та визначено місце відкритих джерел інформації в екосистемі Big Data. Обґрунтовано необхідність інтеграції відкритих даних, технологій Data Science та статистичних методів для підтримки процесів прийняття управлінських рішень. На основі концепції DIKW (Data – Information – Knowledge – Wisdom) розроблено авторську концептуальну модель інтеграції OSINT у процес перетворення відкритих даних у джерело підтримки прийняття управлінських рішень. Запропонована модель відображає послідовний перехід від даних до інформації, знань, аналітичних висновків та управлінських рішень і визначає функціональне місце OSINT між відкритими джерелами інформації та сучасними аналітичними технологіями. Особливу увагу приділено статистичній складовій OSINT-аналітики та можливостям застосування методів аналізу часових рядів, кластерного аналізу, мережевого аналізу, геостатистики та машинного навчання для роботи з великими масивами відкритих даних. Установлено, що в умовах російсько-української війни OSINT став одним із ключових інструментів забезпечення ситуаційної обізнаності, протидії дезінформації та підтримки управлінських рішень у сфері національної безпеки. Доведено, що статистичні методи виступають механізмом трансформації відкритих даних у знання та аналітичні висновки, придатні для використання в системах data-driven decision making.
The Cultural and Educational Development of Territorial Communities as a Factor of Innovative Public Administration
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Масляк, Мирослава Ігорівна
У статті обґрунтовано концептуальні засади культурно-освітнього розвитку територіальних громад як вагомого чинника інноваційних трансформацій у системі публічного управління. Актуальність дослідження зумовлена сучасними процесами децентралізації, що вимагають переходу від директивно-адміністративних методів управління до сервісно-орієнтованих моделей, де розвиток людського капіталу стає пріоритетним завданням місцевої влади. Автор аналізує роль культурно-освітніх ініціатив не лише як інструментів соціальної підтримки, а як каталізаторів економічної та інноваційної спроможності громад. Доведено, що інноваційне публічне управління в цій сфері передбачає впровадження новітніх форм взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства, зокрема через створення культурних хабів, креативних просторів та цифровізацію освітніх послуг. У роботі виокремлено ключові виклики, з якими стикаються органи місцевого самоврядування під час реалізації культурно-освітньої політики, а саме: дефіцит бюджетного фінансування, низький рівень кадрового потенціалу та недостатність цифрової інфраструктури. На основі аналізу вітчизняного та європейського досвіду запропоновано інноваційні механізми оптимізації управління, серед яких: впровадження проєктного менеджменту, стратегічне планування з використанням інструментів партисипації та розвиток публічно-приватного партнерства. Особливу увагу приділено трансформації ролі публічного управлінця, який у сучасних умовах має виступати фасилітатором і модератором процесів, спрямованих на формування спроможної громади. Зроблено висновок, що інтеграція культурного та освітнього компонентів у загальну стратегію розвитку громади дозволяє не лише підвищити рівень задоволеності громадян публічними послугами, а й забезпечити сталий розвиток територій через капіталізацію культурної спадщини та розвиток креативних індустрій.
Transformation of the Global GM Crop Market: New Production Centers and Regional Trends
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Цимбал, Людмила Іванівна; Мурaховський, Мaксим Вікторович
У статті досліджено трансформацію глобального ринку генетично модифікованих (ГМ) культур в умовах посилення продовольчих, кліматичних і технологічних викликів сучасності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення нових тенденцій розвитку світового ринку ГМ-культур, зміною географії їх виробництва та посиленням ролі країн, що розвиваються, у глобальній агропродовольчій системі. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених економічній ефективності та регулюванню генетично модифікованої продукції, недостатньо вивченими залишаються процеси просторової трансформації ринку та формування нових регіональних центрів виробництва. Метою дослідження є систематизація та оцінка трансформаційних процесів на глобальному ринку ГМ-культур, визначення змін у територіальній структурі виробництва та ідентифікація нових центрів розвитку під впливом економічних, технологічних і інституційних факторів. Методологічною основою дослідження стали методи статистичного, порівняльного, структурного та динамічного аналізу, а також узагальнення даних міжнародних організацій і галузевих аналітичних звітів. У результаті дослідження встановлено, що протягом 2014–2024 рр. світові площі вирощування ГМ-культур збільшилися з 179,4 до 209,8 млн га. Визначено, що ринок перебуває на стадії зрілого розвитку, характеризується високою концентрацією виробництва та домінуванням декількох культур, насамперед сої та кукурудзи. Виявлено зміщення центрів виробництва від традиційних лідерів до країн Глобального Півдня, зокрема Бразилії, Аргентини, Індії та окремих держав Азії й Африки. Доведено, що країни Латинської Америки забезпечують майже половину світових площ посівів ГМ-культур, тоді як США зберігають лідерські позиції у сфері наукових розробок, патентування та комерціалізації біотехнологій. Встановлено посилення інтеграції ГМ-технологій із цифровими рішеннями, технологіями точного землеробства, штучним інтелектом та інструментами аналізу великих даних. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі сучасної трансформації глобального ринку ГМ-культур через призму зміни регіональної структури виробництва та формування нових центрів агробіотехнологічного розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для прогнозування розвитку світового аграрного сектора, формування державної політики у сфері біотехнологій та оцінки перспектив інтеграції інноваційних агротехнологій у міжнародні продовольчі системи.
Адаптивне моделювання економічного розвитку банків України в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Ходарєв, Ярослав Миколайович
Для побудови адекватної моделі оцінювання економічного розвитку банків стандартних показників прибутковості в умовах невизначеності, що спричинена сучасними кризовими подіями в Україні, вже недостатньо. Необхідним є використання системи індикаторів, які відображають життєздатність банку в умовах воєнного стану та його готовність до відновлення. Метою дослідження є розроблення адаптивної моделі оцінювання економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності для побудови на її основі ефективних стратегій економічного розвитку. На основі аналізу теоретичних і методологічних аспектів сучасних досліджень розвитку банківської системи України в роботі обґрунтовано, що економічний розвиток банку в умовах невизначеності потребує впровадження процесів безперервної адаптації внутрішніх бізнес-моделей до воєнних і макроекономічних шоків для забезпечення здатності банку зберігати соціально-економічну цінність для клієнтів і держави. Інтегральний показник оцінювання економічного розвитку банку визначено через функцію чотирьох субіндексів: фінансової стійкості, ліквідності, технологічної стійкості та фактора ризику. Обґрунтовано використання адитивної залежності показників з мультиплікативним коригуванням на фактор ризику. Запропоновано рекомендаційну систему оцінювання вагових коефіцієнтів для моделі економічного розвитку банків України. З метою забезпечення операційної придатності економіко-математичної моделі оцінювання економічного розвитку банку та змістовної інтерпретації для прийняття управлінських і регуляторних рішень розроблено інтерпретаційну шкалу значень інтегрального показника економічного розвитку банку. Запропонована в роботі адаптивна модель оцінювання економічного розвитку банків України базується на підході мультиплікативного коригування факторів ризику та застосуванні апарату нечіткої логіки для визначення значень параметрів ризику, що забезпечує комплексну та кількісно вимірювану оцінку економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності. Модель підлягає щорічному перекалібруванню в міру накопичення даних і зміни регуляторного середовища.
Адресна анатомія запасів: як цифровий паспорт кожної тонни сировини перетворює витрати на прибуток
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гороховець, Юлія Анатоліївна; Моцак, Юрій Валентинович
У статті розглядається проблема трансформації складської логістики хімічних підприємств з пасивного місця зберігання в інтелектуальний вузол управління прибутком. Автори аналізують природу прихованих збитків, які на українських підприємствах становлять від 8% до 18% собівартості продукції через «контрольований хаос» і людський фактор. У статті описано основні аспекти дослідження: технологічний інструментарій (порівняльний аналіз 1D/2D кодів та RFID-технологій у специфічних умовах хімічного виробництва (агресивні середовища, екранування металом)); гібридна модель контролю (обґрунтування диференційованого підходу до маркування – від QR-кодів для одноразової тари до багаторазових RFID-міток для євро кубів); виробнича безпека (опис механізму автоматичного блокування завантаження невідповідної або неперевіреної сировини в реактор, що дозволяє знизити рівень браку з 4,2% до 0,3%); економічний ефект (розрахунок потенційної економії (від 16 до 40 млн грн на рік для середнього заводу) завдяки скороченню страхових запасів та прискоренню оборотності капіталу). Окрему увагу приділено нормативно-правовому полю України станом на 2026 рік, зокрема вимогам щодо ідентифікації партій хімічної продукції та гармонізації з нормами ЄС. Стаття містить покроковий план впровадження системи наскрізного контролю, починаючи з пілотних дільниць і завершуючи масштабуванням на все підприємство. Матеріал слугує дорожньою картою для керівників як хімічних, так і нехімічних підприємств, які прагнуть усунути невидимі втрати та забезпечити відповідність новим регуляторним вимогам ринку.
Галузеві та товарні особливості управління ціновою конкурентоспроможністю експортно-орієнтованої продукції аграрних підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Петрушов, Василь Володимирович
У статті досліджено галузеві та товарні особливості управління ціновою конкурентоспроможністю експортоорієнтованої продукції аграрних підприємств України в умовах воєнних, економічних і геополітичних викликів. У сучасних умовах господарювання практична реалізація стратегій такого управління ускладнюється через значні витрати, безпекові та геополітичні особливості, а також логістичні ризики. Встановлено, що аграрний сектор залишається ключовим джерелом експортних надходжень держави, проте його конкурентоспроможність значною мірою залежить від логістичних, інфраструктурних, регуляторних і зовнішньоторговельних чинників. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку товарної структури агроекспорту, зокрема виробництва та експорту зернових культур, і визначено особливості формування цінової конкурентоспроможності пшениці та кукурудзи. Обґрунтовано, що світовий ринок зернових характеризуватиметься високою невизначеністю під впливом геополітичних ризиків, кліматичних змін, трансформації міжнародної торговельної політики та зміни логістичних маршрутів, що посилюватиме цінові коливання. Доведено визначальну роль логістичного чинника у формуванні експортної ціни продукції та зниженні прибутковості аграрних підприємств унаслідок зростання транспортних витрат. Виявлено негативний вплив торговельних обмежень на європейському ринку та посилення конкуренції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Обґрунтовано, що підвищення цінової конкурентоспроможності експортоорієнтованої агропродукції потребує переходу від сировинної моделі експорту до розвитку виробництва продукції з високою доданою вартістю, диверсифікації товарної структури експорту, модернізації логістичної інфраструктури та впровадження інноваційних підходів до управління ціновими й товарними аспектами діяльності українських аграрних підприємств. Такі цілі мають стати основою партнерств на принципах маркетингу з представниками переробних галузей і тваринництва на засадах сталого розвитку. Щоб залишатися конкурентоспроможним, українському агробізнесу потрібно перейти від експорту сировини до переробки та розвитку тваринництва. Продукція з доданою вартістю дозволить компенсувати витрати на логістику, обійти митні бар’єри та забезпечити стабільний валютний дохід.
Економіко-безпекові аспекти оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств за умов євроінтегрування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Завербний, Андрій Степанович; Залізна, Любов Вікторівна; Трач, Маркіян Ярославович
Стаття розглядає проблеми та перспективи оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств за умов європейського інтегрування України з урахуванням економіко-безпекового аспекту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гармонізування митних процедур зі стандартами Європейського Союзу, прискорення цифрового трансформування митного адміністрування, підвищення інтероперабельності інформаційних систем, посилення кібербезпеки в умовах розширення електронного документообігу, міжнародного обміну даними. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення документально-інформаційного забезпечення митної діяльності шляхом цифрового інтегрування, автоматизування, ризик-орієнтованого управління та впровадження безпекових механізмів. Для досягнення цієї мети застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення та моделювання. Зазначені методи дали змогу виявити ключові недоліки наявних митних інформаційних процесів і розробити комплексну модель їх оптимізування. У дослідженні визначено основні виклики, що впливають на процеси митного документообігу, зокрема дублювання документів, фрагментарність інформаційних потоків, недостатній рівень автоматизування, обмежену інтероперабельність між корпоративними та державними інформаційними системами, а також зростання кіберзагроз. Обґрунтовано, що ці чинники знижують ефективність процедур митного оформлення, підвищують транзакційні витрати та ускладнюють інтегрування українських підприємств до європейського митного середовища. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні комплексної моделі оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств. Запропонована модель інтегрує ERP-, TMS- та EDI-системи з митними інформаційними ресурсами, поєднує цифрові технології з інструментами ризик-орієнтованого управління та включає спеціалізований безпековий контур, побудований на принципах кібербезпеки, криптографічного захисту, механізмах контролю доступу, безперервного моніторингу та аудитних процедур. Модель базується на принципах інтероперабельності, цифрової безперервності, стандартизування, безперервного вдосконалення за циклом PDCA та концепції security-by-design. Практичне значення отриманих результатів полягає у скороченні часу митного оформлення, мінімізації операційних і транзакційних витрат, підвищенні точності та прозорості інформації, зміцненні кіберстійкості та підвищенні загальної ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Запропонований підхід може бути використаний підприємствами для адаптації митних процесів до вимог ЄС і підвищення ефективності й безпеки міжнародних торговельних операцій.
Електроенергетика України у вирі «творчого руйнування»: форсайт-аналіз стратегічних перспектив підприємництва на засадах сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кириченко, Валентин Володимирович; Оберемчук, Валентина Феодосіївна
У даній статті досліджено трансформаційні процеси в електроенергетичному секторі України крізь призму шумпетеріанської концепції «творчого руйнування». Обґрунтовано, що глобальний енергетичний перехід у поєднанні з катастрофічними наслідками воєнної агресії формує унікальну конфігурацію чинників, яка водночас руйнує усталені, успадковані переважно від радянської доби структури галузі та відкриває простір для принципово нових форм підприємницької діяльності. Виявлено парадоксальний характер сучасного енергетичного переходу, за якого рекордні інвестиції в чисту енергетику співіснують із рекордним споживанням викопного палива, що посилює стратегічну невизначеність для підприємницьких структур. Методологічним підґрунтям дослідження є синтез форсайт-методології, орієнтованої на формування множини альтернативних образів майбутнього, і теорії стратегічного підприємництва як одночасного пошуку ринкових можливостей і конкурентних переваг. Запропоновано авторське бачення сценаріїв розвитку галузі до 2050 року: від перетворення України на «зелений хаб» Європи до інерційної консервації технологічного відставання; систематизовано пріоритетні напрями підприємницької діяльності на засадах сталого розвитку. Аргументовано, що масштаб руйнувань енергетичної галузі України робить економічно доцільним не відновлення застарілої інфраструктури, а її заміщення сучасною низьковуглецевою архітектурою, оскільки, за результатами моделювання, додаткові витрати декарбонізаційного сценарію є незначними та компенсовними за рахунок кліматичного фінансування. З огляду на виявлений структурний дисбаланс генерації та споживання визначено стратегічні орієнтири для підприємництва, що прагне поєднати економічну ефективність із імперативами сталого розвитку в умовах невизначеності післявоєнного відновлення.
Методологічні засади формування поведінкового профілю інвестора в умовах цифровізації та кризової невизначеності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Прокопенко, Матвій Вадимович
У статті розв’язується наукова проблема недостатньої інтеграції поведінкових, цифрових і кризових чинників у традиційні підходи до профілювання інвестора. Метою дослідження є обґрунтування концептуально-методологічного підходу до формування поведінкового профілю інвестора шляхом систематизації ключових поведінкових упереджень, визначення їх проявів у цифровому фінансовому середовищі та врахування кризової невизначеності як контекстного чинника інвестиційної поведінки. Методологічну основу становлять положення поведінкових фінансів, теорії перспектив, концепції обмеженої раціональності та підходи до оцінювання ризик-толерантності. Інформаційною базою є наукові праці з портфельної теорії, поведінкових фінансів, соціального трейдингу, цифровізації інвестиційного процесу та інформаційного перевантаження. У роботі використано методи кабінетного дослідження, теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, класифікації, систематизації, логіко-структурного моделювання та концептуального синтезу. У результаті систематизовано п’ять груп поведінкових параметрів: упередження, пов’язані з оцінюванням ризику та втрат; інформаційно-когнітивні упередження; соціальні упередження; упередження самосприйняття; фінансово-поведінкові ефекти. Запропоновано концептуальну матрицю, яка поєднує вид упередження, його групову належність, прояв у інвестиційній поведінці та можливий індикатор вимірювання. Обґрунтовано, що цифрове середовище, соціальний трейдинг, інформаційне перевантаження та кризова невизначеність мають розглядатися як активні чинники трансформації поведінкового профілю, а не лише як зовнішні умови прийняття рішень. Наукова новизна полягає у формуванні узагальненої моделі поведінкового профілю інвестора як динамічної системи взаємопов’язаних індивідуальних, соціальних, фінансово-поведінкових і контекстних компонентів. Практична цінність результатів полягає в можливості використання запропонованого підходу для розроблення опитувальників, інструментів інвесторської діагностики та подальших економіко-математичних моделей інвестиційної поведінки.
Методологічні засади формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Майстренко, Ольга Валентинівна
Статтю присвячено питанням розвитку методологічних засад формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю перегляду традиційних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємств під впливом глобальних процесів екологізації економіки, цифрової трансформації, імплементації принципів сталого розвитку та поширення ESG-підходів. Сучасне конкурентне середовище характеризується зростанням ролі екологічних, соціальних, інноваційних та інституційних факторів, які поступово трансформуються у ключові джерела формування довгострокових конкурентних переваг підприємств. За таких умов наявний методичний інструментарій оцінювання конкурентоспроможності потребує суттєвого методологічного оновлення й адаптації до вимог зеленого переходу. Дослідження має на меті розвинути методологічні засади формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки з урахуванням економічних, екологічних і соціальних критеріїв. У статті досліджено еволюцію факторів забезпечення конкурентоспроможності та встановлено взаємозв’язок між системою факторів конкурентних переваг і вибором відповідних методичних підходів до їх оцінювання. Проаналізовано трансформацію традиційних методичних підходів у контексті посилення впливу екологічних, соціальних та інноваційних чинників розвитку підприємств. Систематизовано внутрішні та зовнішні фактори формування конкурентних переваг підприємств, визначено їх роль у побудові сучасної системи оцінювання конкурентоспроможності та запропоновано концептуальний підхід до інтерпретації впливу зеленої трансформації економіки на зміну структури факторів конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що сучасні методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств мають еволюціонувати від традиційного економоцентричного підходу до інтегрованої моделі, яка поєднує економічні, екологічні та соціальні критерії оцінювання результативності діяльності підприємства. Виявлено тенденцію поступового розширення методичного інструментарію оцінювання конкурентоспроможності шляхом інтеграції екологічних, соціальних, інноваційних та інституційних параметрів оцінювання.
Методологія порівняльного оцінювання ШІ-проєктів на клієнтоцентричних підприємствах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Погорелова, Катерина Андріївна; Кліменко, Ярослав Іванович
Сучасні процеси діджиталізації підприємств в Україні відбуваються в умовах безпрецедентних воєнних шоків, інфраструктурного виснаження та операційного хаосу, що робить класичні західні інструменти технологічного планування нерелевантними. Існує гостра методологічна прогалина в об’єктивних інструментах порівняльного оцінювання, які б дозволили вітчизняним компаніям раціонально обирати першочергові інвестиційні проєкти впровадження штучного інтелекту без ризику фінансового краху та кадрового колапсу. Мета дослідження полягає в подоланні «парадоксу нульового старту» та розробці прозорої, математично зваженої моделі порівняльного оцінювання альтернативних проєктів штучного інтелекту на клієнтоцентричних підприємствах України з урахуванням воєнно-операційних ризиків. У роботі застосовано комплексний методологічний апарат, що включає системний і структурно-функціональний аналіз для аудиту бізнес-процесів, порівняльний і портфельний аналіз для ранжування цифрових ініціатив, а також метод багатокритеріального аналізу рішень (MCDA) та метод експертного скорингу для розробки критеріїв оцінки. За результатами дослідження обґрунтовано обмеженість механічного перенесення класичних закордонних моделей в екстремальні операційні реалії України та доведено необхідність підпорядкування процесів автоматизації концепту WARMI-світу. Розроблено авторську модель – восьмивекторне «Колесо пріоритезації ШІ-проєктів», яка гармонійно інтегрує глобальні стандарти (готовність даних, вартість розробки, швидкість отримання результату, рентабельність) зі специфічними локальними критеріями воєнної стійкості (резистентності до блекаутів і кадрового дефіциту) та клієнтоцентричності. Науково обґрунтовано поділ критеріїв на показники-стимулянти та показники-дестимулянти із їхньою реверсивною нормалізацією. Запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника пріоритету на основі системи динамічних ваг для воєнних сценаріїв інфраструктурного шоку, кадрового дефіциту, фінансового виснаження та умов післявоєнного відновлення. Наукова новизна дослідження полягає у створенні першої комплексної вітчизняної скорингової моделі вибору ШІ-ініціатив, адаптованої до умов WARMI-світу. Визначено трирівневу шкалу пріоритетності для портфельного менеджменту (класи А, B, C), що упереджує неефективне розпилення капіталу та ризики тіньового штучного інтелекту. Практична цінність дослідження полягає в тому, що запропонована модель надає топменеджменту наочний, прозорий інструмент («Колесо пріоритезації») для виключення внутрішньокорпоративного політичного лобіювання та прийняття об’єктивних інноваційних рішень, що підвищує загальну життєстійкість бізнесу.
Методологія інституціонального аналізу сьогодні: концепція IAD Елінор Остром
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвиненко, Наталія Іванівна
Е. Остром для дослідження та вирішення складних соціальних дилем запропонувала нову методологію інституціонального аналізу – «Інституціональний аналіз і розвиток» (Institutional Analysis and Development – IAD). Мета статті – вивчення теоретичних і практичних аспектів застосування концепції IAD. У статті представлено інтерпретацію концепції IAD зі збереженням основних характеристик компонентів і послідовності проведення аналізу, запропонованої Е. Остром. У представленій графічній інтерпретації концепції IAD виділено універсальні блоки для аналізу: перший блок – екзогенні фактори; другий блок – ситуація дії; третій блок – моделі взаємодії та результати; четвертий блок – оцінні критерії. Виділені блоки дозволяють збирати системи, різні за складністю конфігурації, та дають змогу досліджувати як статичний, так і динамічний стан системи. Для дослідження впливу екзогенних факторів на структуру ситуації дії розроблено таблицю, у якій представлено механізм взаємодії правил і компонентів ситуації дії та їхні наслідки. Зазначено, що зміни у впливі одного правила на поведінку учасників можуть повністю змінити ефект впливу інших правил, які одночасно діють у системі. Описано три рівні правил, що утворюють ієрархічну структуру: операційний, колективного вибору та конституційного вибору. На операційному рівні відбуваються соціальні практики (виникають традиції, норми, правила), які трансформуються у фізичні дії та результати. На другому рівні ухвалюються політичні й економічні рішення, які визначають рамки повсякденної діяльності, а також забезпечують адаптивність і стійкість інституціональної системи. На рівні правил конституційного вибору визначається, хто має право брати участь у процесі колективного вибору, і встановлюються правила, що використовуються для розроблення правил колективного вибору. Визнання ієрархічної структури правил є однією із основних методологічних засад концепції IAD. За результатами огляду наукової літератури відзначено, що методологія інституціонального аналізу Е. Остром продовжує активно розвиватися та є практичним інструментарієм для спільної праці експертів різних галузей у дослідженні комплексних проблем.
Моделювання компетенцій людських ресурсів на основі використання нечіткої логіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Ієвлєв, Віктор Володимирович
У статті наведено результати дослідження теоретичних і практичних аспектів побудови математичної моделі оцінювання цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Побудова математичної моделі для оцінювання цифрових компетенцій персоналу передбачає перехід від якісних експертних оцінок до кількісних показників. Це дозволяє автоматизувати процес управління талантами за допомогою спеціалізованих систем. Було проведено огляд наукових публікацій із заданої тематики, виділено основні аспекти роботи зі створення системи показників цифрових компетенцій на сучасних підприємствах. Також було розглянуто сутність компетентнісного підходу до управління людськими ресурсами та поняття «компетентність». Розроблена модель оцінки цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства включає п’ять основних етапів: розробка показників, що використовуються в оцінці; визначення кластерів моделі компетенцій; проведення експертної оцінки компетенцій; розробка математичної моделі компетенцій оцінки людських ресурсів з використанням нечітких множин; прийняття рішень щодо відбору людських ресурсів. Ця модель базується на правилах нечіткої логіки та повинна враховувати вплив цифрових компетенцій людських ресурсів підприємства. Отже, метою цього дослідження є розробка оптимального інструменту для моделювання процесу прийняття рішень під час ранжування претендентів на роботу з урахуванням числових характеристик людських ресурсів підприємства. Запропонований підхід до оцінки компетентності людських ресурсів підприємства усуває основні недоліки традиційних шкал оцінки. Механізми визначення та аналізу консенсусних думок, розроблені в рамках цього підходу, дозволять досягти необхідного рівня якості та об’єктивності оцінки, а автоматизація процесу зменшить необхідні фінансові та виробничі витрати.
Міжнародний досвід післявоєнної економічної реконструкції та його застосування в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лихвар, Валерій В’ячеславович
У статті досліджено міжнародний досвід післявоєнної економічної реконструкції та визначено можливості його адаптації до умов сучасного відновлення економіки України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування ефективної моделі післявоєнного розвитку в умовах зростання геоекономічної нестабільності, трансформації глобальних виробничих ланцюгів та обмеженості внутрішніх ресурсів. Метою статті є узагальнення ключових підходів до післявоєнної реконструкції економіки та обґрунтування напрямів їх адаптації для забезпечення стійкого економічного розвитку України. У процесі дослідження використано методи порівняльного аналізу, системного підходу, узагальнення та структурного аналізу міжнародного досвіду післявоєнного відновлення. Проаналізовано класичні моделі післявоєнної реконструкції, зокрема досвід Німеччини та Японії, а також сучасні підходи до відновлення економік, що постраждали від збройних конфліктів. Установлено, що ключовими чинниками успішного відновлення є ефективна державна політика, залучення міжнародної фінансової допомоги, проведення інституційних реформ, розвиток інфраструктури та інтеграція у світову економіку. Обґрунтовано, що сучасні концепції післявоєнної реконструкції передбачають не лише відновлення економіки, але й її структурну трансформацію на основі інноваційного розвитку, цифровізації та підвищення економічної стійкості. Особливу увагу приділено концепції «Build Back Better», яка забезпечує довгострокову конкурентоспроможність економіки. Визначено, що для України пріоритетними напрямами післявоєнного відновлення є інституційні реформи, активізація інвестиційної діяльності, модернізація інфраструктури та інтеграція у глобальні виробничі ланцюги. Доведено, що адаптація міжнародного досвіду має здійснюватися з урахуванням воєнних ризиків, геоекономічних викликів та структурних особливостей національної економіки. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів при формуванні державної економічної політики та розробці стратегій післявоєнного відновлення України.
Обліково-аналітичне забезпечення управління витратами в системі збалансованих показників підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кузнецова, Світлана Олександрівна; Крейдун, Катерина Віталіївна
Актуальність проблеми неефективного управління витратами обумовлена постійними економічними змінами, стрімким розвитком технологій, зростанням конкуренції. Нездатність підприємств адаптуватися до нових цифрових умов призводить до збитків, нераціонального використання ресурсів, падіння конкурентоспроможності. Така динаміка неминуче веде до банкрутства. У цих умовах, коли новітні технології трансформують звичні, стандартні бізнес-моделі, критично важливо розробити модернізоване обліково-аналітичне забезпечення. Мета статті полягає в систематизації вже існуючих науково-практичних підходів до управління витратами та розробленні комплексної аналітичної панелі стратегічного контролінгу витрат на основі системи збалансованих показників, яка була адаптована до сучасних умов цифровізації. Використано методи системно-структурного аналізу, логічного моделювання. Досліджено розвиток науково-практичних підходів до оптимізації підприємств, їх сучасний стан, структурні компоненти класичної моделі системи збалансованих показників, вплив новітніх технологій на ефективність обліково-аналітичного забезпечення підприємств. За результатами дослідження виокремлено вісім ключових підходів до оптимізації витрат. На основі аналізу обрано найкращий інтегрований інструмент – систему збалансованих показників. На основі класичної моделі було розроблено шаблон аналітичної панелі стратегічного контролінгу управління витратами в системі збалансованих показників. Встановлено, що поодиноке та розрізнене використання класичних методів управління й оптимізації витрат на сьогодні є недостатньо ефективним. Це обумовлює необхідність впровадження єдиного інтегрованого інструменту. Обґрунтовано наукову та практичну доцільність застосування системи збалансованих показників як єдиного інтегрованого інструменту контролінгу. Класичну модель, яка недостатньо актуальна в сучасних умовах, було розширено новітніми індикаторами цифрової економіки. Запропоновано впровадити на підприємствах розроблений шаблон аналітичної панелі стратегічного контролінгу витрат. Це забезпечить збалансування короткострокових фінансових цілей із довгостроковими, що дозволить керівникам підприємства оперативно та дієво реагувати на непередбачувані зміни середовища та ідентифікувати непродуктивні витрати на всіх рівнях створення продукції або надання послуг.
Оцінка ризиків погіршення стану земельних ресурсів у зв’язку зі змінами клімату в Поліському регіоні України (на прикладі Волинської області)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шевченко, Олександр Вікторович; Ковальчук, Іван Платонович; Опенько, Іван Анатолійович; Пронь, Ольга Сергіївна; Тихенко, Руслан Вікторович
Зміна клімату в Поліссі не зводиться до лінійного зменшення або збільшення річної суми опадів; її земельно-ресурсний ефект визначається передусім сезонним і внутрішньосезонним перерозподілом вологи, почастішанням короткочасних зливових опадів, тривалішими бездощовими інтервалами та підвищенням температурного навантаження. Метою дослідження є ідентифікація, пріоритезація та інтерпретація ризиків погіршення стану земельних ресурсів Поліського регіону України (на прикладі Волинської області) з урахуванням просторової диференціації ландшафтного та ґрунтового покриву, структури агровиробництва та стану водорегулювальної інфраструктури. Інформаційну основу становили Регіональна доповідь про стан довкілля у Волинській області за 2024 рік, праці І. П. Ковальчука, В. О. Фесюка, Т. С. Павловської та сучасні дослідження водного режиму р. Стир. Використано системний, ландшафтно-екологічний, ризик-орієнтований, порівняльно-географічний і документально-аналітичний методи. Обґрунтовано, що пріоритетними є ризики: зливової ерозії на схилах Волинської височини з товщею лесових і лесоподібних відкладів; дефляції та висушування легких ґрунтів Полісся; пірогенної деградації переосушених торфовищ; затоплення та вимокання посівів у заплавах; зниження ґрунтової родючості в умовах спрощених сівозмін; інституційно-інфраструктурної дисфункції меліоративних масивів. Наукова новизна полягає в поєднаному врахуванні природно-кліматичних, ґрунтово-ландшафтних, виробничих та інституційних чинників в єдиній рамці оцінювання ризиків погіршення геоекологічного стану земель. Практична значущість роботи полягає у формуванні адресних принципів адаптивного землекористування, диференційованих за типами земель і домінуючими механізмами втрат з урахуванням впливу на них змін кліматичних умов.
Передумови формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гарбажій, Катерина Станіславівна
Статтю присвячено вивченню теоретичного базису формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в умовах сучасних трансформацій національної економіки, глобалізації продовольчих ринків та посилення міжнародної конкуренції. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю забезпечення стійких конкурентних переваг вітчизняної агропродовольчої продукції в умовах євроінтеграційних процесів, цифровізації аграрного виробництва, підвищення вимог до якості та безпечності продукції, а також зростання ролі аграрного сектора в забезпеченні продовольчої безпеки держави та розвитку експортного потенціалу України. Дослідження має на меті поглибити теоретичні засади щодо формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в сучасних умовах розвитку національної економіки. Для досягнення поставленої мети в статті вивчено специфічні особливості функціонування аграрного виробництва, що визначають умови формування конкурентних переваг агропродовольчої продукції. Проаналізовано характерні риси аграрного сектора, зокрема комплексність використання ресурсного потенціалу, сезонність виробництва, залежність результатів господарювання від природно-кліматичних чинників, особливості техніко-технологічного забезпечення, соціальну значущість сільського господарства та його роль у розвитку сільських територій. Досліджено наявні підходи до трактування сутності агропродовольчої сфери як багаторівневої соціально-економічної системи. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність агропродовольчої продукції формується в межах усього ланцюга створення доданої вартості та визначається ефективністю взаємодії виробничих, технологічних, інноваційних, логістичних, організаційних та інституційних складових. Виявлено, що в сучасних умовах конкурентоспроможність агропродовольчої продукції дедалі більше залежить не лише від виробничих характеристик підприємств, а й від рівня інтеграції всіх учасників агропродовольчого ланцюга, здатності швидко адаптуватися до змін ринкового середовища, впроваджувати інноваційні технології та забезпечувати відповідність продукції вимогам внутрішніх і зовнішніх ринків. Систематизовано ключові чинники, що впливають на формування конкурентних переваг продукції агропродовольчої сфери, серед яких виокремлено рівень ресурсного забезпечення, технологічний розвиток виробництва, інноваційну активність, цифровізацію бізнес-процесів, розвиток коопераційних зв’язків, ефективність логістичної інфраструктури, якість і безпечність продукції, екологічну орієнтацію виробництва та відповідність міжнародним стандартам.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"

Results Per Page

Sort Options