Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Адаптивне моделювання економічного розвитку банків України в умовах воєнного стану(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Ходарєв, Ярослав МиколайовичДля побудови адекватної моделі оцінювання економічного розвитку банків стандартних показників прибутковості в умовах невизначеності, що спричинена сучасними кризовими подіями в Україні, вже недостатньо. Необхідним є використання системи індикаторів, які відображають життєздатність банку в умовах воєнного стану та його готовність до відновлення. Метою дослідження є розроблення адаптивної моделі оцінювання економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності для побудови на її основі ефективних стратегій економічного розвитку. На основі аналізу теоретичних і методологічних аспектів сучасних досліджень розвитку банківської системи України в роботі обґрунтовано, що економічний розвиток банку в умовах невизначеності потребує впровадження процесів безперервної адаптації внутрішніх бізнес-моделей до воєнних і макроекономічних шоків для забезпечення здатності банку зберігати соціально-економічну цінність для клієнтів і держави. Інтегральний показник оцінювання економічного розвитку банку визначено через функцію чотирьох субіндексів: фінансової стійкості, ліквідності, технологічної стійкості та фактора ризику. Обґрунтовано використання адитивної залежності показників з мультиплікативним коригуванням на фактор ризику. Запропоновано рекомендаційну систему оцінювання вагових коефіцієнтів для моделі економічного розвитку банків України. З метою забезпечення операційної придатності економіко-математичної моделі оцінювання економічного розвитку банку та змістовної інтерпретації для прийняття управлінських і регуляторних рішень розроблено інтерпретаційну шкалу значень інтегрального показника економічного розвитку банку. Запропонована в роботі адаптивна модель оцінювання економічного розвитку банків України базується на підході мультиплікативного коригування факторів ризику та застосуванні апарату нечіткої логіки для визначення значень параметрів ризику, що забезпечує комплексну та кількісно вимірювану оцінку економічного розвитку банків України в умовах кризових подій та високого ступеня невизначеності. Модель підлягає щорічному перекалібруванню в міру накопичення даних і зміни регуляторного середовища.Item Фінансові ризики реалізації програм відбудови України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мороз, Павло АндрійовичУ статті досліджено фінансові ризики реалізації програм відбудови України в умовах тривалої воєнної невизначеності, високої залежності державного бюджету від зовнішнього фінансування та необхідності залучення приватного капіталу до процесів повоєнного відновлення. На основі системного, інституційного та порівняльно-історичного підходів систематизовано ключові групи ризиків, що впливають на ефективність відбудови: макрофінансові, боргові, демографічні, інституційні, корупціогенні, правові та страхові. Обґрунтовано, що макрофінансова стійкість України значною мірою залежить від ритмічності міжнародної допомоги, збереження співпраці з МВФ, контролю державного боргу, стабільності платіжного балансу та здатності уряду мінімізувати неефективні бюджетні видатки. Розкрито вплив демографічної кризи на абсорбційну спроможність економіки: відплив населення, внутрішнє переміщення, мобілізація працездатних груп і дефіцит робочої сили обмежують можливість швидкого та продуктивного освоєння зовнішніх ресурсів. Проаналізовано дилему використання заморожених суверенних активів російської федерації (далі – РФ) як потенційного джерела фінансування відбудови. Показано, що пряма конфіскація таких активів має значний фінансовий потенціал, однак супроводжується юридичними, репутаційними та системними ризиками для європейської фінансової інфраструктури, тоді як механізм Extraordinary Revenue Acceleration є більш збалансованим проміжним інструментом мобілізації ресурсів. Систематизовано корупціогенні загрози у процесах відбудови на етапах планування, відбору проєктів, підготовки кошторисів, закупівель, виконання робіт і приймання об’єктів. Доведено, що цифрова екосистема DREAM може бути важливим інструментом прозорості та координації, проте її ефективність залежить від інтеграції з аудитом, правоохоронними механізмами та реальною відповідальністю за порушення. На основі аналізу досвіду плану Маршалла, Афганістану, Іраку та Боснії і Герцеговини аргументовано, що успіх реконструкції визначається не лише обсягом зовнішньої допомоги, а й якістю інституцій, наявністю кондиціональності, ефективним контролем і стратегічною спрямованістю фінансування. Обґрунтовано роль страхування воєнних ризиків як ринкового механізму деризикування, необхідного для залучення приватних інвесторів. Запропоновано комплекс стратегічних орієнтирів для мінімізації фінансових ризиків відбудови: підтримання макрофінансової дисципліни; подолання демографічних обмежень; посилення антикорупційного контролю; обережне використання доходів від заморожених активів РФ; обов’язкове застосування DREAM; розвиток багаторівневої системи страхування воєнних ризиків.