Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6 by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics::Agricultural economics"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Transformation of the Global GM Crop Market: New Production Centers and Regional Trends(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Цимбал, Людмила Іванівна; Мурaховський, Мaксим ВікторовичУ статті досліджено трансформацію глобального ринку генетично модифікованих (ГМ) культур в умовах посилення продовольчих, кліматичних і технологічних викликів сучасності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення нових тенденцій розвитку світового ринку ГМ-культур, зміною географії їх виробництва та посиленням ролі країн, що розвиваються, у глобальній агропродовольчій системі. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених економічній ефективності та регулюванню генетично модифікованої продукції, недостатньо вивченими залишаються процеси просторової трансформації ринку та формування нових регіональних центрів виробництва. Метою дослідження є систематизація та оцінка трансформаційних процесів на глобальному ринку ГМ-культур, визначення змін у територіальній структурі виробництва та ідентифікація нових центрів розвитку під впливом економічних, технологічних і інституційних факторів. Методологічною основою дослідження стали методи статистичного, порівняльного, структурного та динамічного аналізу, а також узагальнення даних міжнародних організацій і галузевих аналітичних звітів. У результаті дослідження встановлено, що протягом 2014–2024 рр. світові площі вирощування ГМ-культур збільшилися з 179,4 до 209,8 млн га. Визначено, що ринок перебуває на стадії зрілого розвитку, характеризується високою концентрацією виробництва та домінуванням декількох культур, насамперед сої та кукурудзи. Виявлено зміщення центрів виробництва від традиційних лідерів до країн Глобального Півдня, зокрема Бразилії, Аргентини, Індії та окремих держав Азії й Африки. Доведено, що країни Латинської Америки забезпечують майже половину світових площ посівів ГМ-культур, тоді як США зберігають лідерські позиції у сфері наукових розробок, патентування та комерціалізації біотехнологій. Встановлено посилення інтеграції ГМ-технологій із цифровими рішеннями, технологіями точного землеробства, штучним інтелектом та інструментами аналізу великих даних. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі сучасної трансформації глобального ринку ГМ-культур через призму зміни регіональної структури виробництва та формування нових центрів агробіотехнологічного розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для прогнозування розвитку світового аграрного сектора, формування державної політики у сфері біотехнологій та оцінки перспектив інтеграції інноваційних агротехнологій у міжнародні продовольчі системи.Item Галузеві та товарні особливості управління ціновою конкурентоспроможністю експортно-орієнтованої продукції аграрних підприємств(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Петрушов, Василь ВолодимировичУ статті досліджено галузеві та товарні особливості управління ціновою конкурентоспроможністю експортоорієнтованої продукції аграрних підприємств України в умовах воєнних, економічних і геополітичних викликів. У сучасних умовах господарювання практична реалізація стратегій такого управління ускладнюється через значні витрати, безпекові та геополітичні особливості, а також логістичні ризики. Встановлено, що аграрний сектор залишається ключовим джерелом експортних надходжень держави, проте його конкурентоспроможність значною мірою залежить від логістичних, інфраструктурних, регуляторних і зовнішньоторговельних чинників. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку товарної структури агроекспорту, зокрема виробництва та експорту зернових культур, і визначено особливості формування цінової конкурентоспроможності пшениці та кукурудзи. Обґрунтовано, що світовий ринок зернових характеризуватиметься високою невизначеністю під впливом геополітичних ризиків, кліматичних змін, трансформації міжнародної торговельної політики та зміни логістичних маршрутів, що посилюватиме цінові коливання. Доведено визначальну роль логістичного чинника у формуванні експортної ціни продукції та зниженні прибутковості аграрних підприємств унаслідок зростання транспортних витрат. Виявлено негативний вплив торговельних обмежень на європейському ринку та посилення конкуренції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Обґрунтовано, що підвищення цінової конкурентоспроможності експортоорієнтованої агропродукції потребує переходу від сировинної моделі експорту до розвитку виробництва продукції з високою доданою вартістю, диверсифікації товарної структури експорту, модернізації логістичної інфраструктури та впровадження інноваційних підходів до управління ціновими й товарними аспектами діяльності українських аграрних підприємств. Такі цілі мають стати основою партнерств на принципах маркетингу з представниками переробних галузей і тваринництва на засадах сталого розвитку. Щоб залишатися конкурентоспроможним, українському агробізнесу потрібно перейти від експорту сировини до переробки та розвитку тваринництва. Продукція з доданою вартістю дозволить компенсувати витрати на логістику, обійти митні бар’єри та забезпечити стабільний валютний дохід.Item Передумови формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гарбажій, Катерина СтаніславівнаСтаттю присвячено вивченню теоретичного базису формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в умовах сучасних трансформацій національної економіки, глобалізації продовольчих ринків та посилення міжнародної конкуренції. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю забезпечення стійких конкурентних переваг вітчизняної агропродовольчої продукції в умовах євроінтеграційних процесів, цифровізації аграрного виробництва, підвищення вимог до якості та безпечності продукції, а також зростання ролі аграрного сектора в забезпеченні продовольчої безпеки держави та розвитку експортного потенціалу України. Дослідження має на меті поглибити теоретичні засади щодо формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в сучасних умовах розвитку національної економіки. Для досягнення поставленої мети в статті вивчено специфічні особливості функціонування аграрного виробництва, що визначають умови формування конкурентних переваг агропродовольчої продукції. Проаналізовано характерні риси аграрного сектора, зокрема комплексність використання ресурсного потенціалу, сезонність виробництва, залежність результатів господарювання від природно-кліматичних чинників, особливості техніко-технологічного забезпечення, соціальну значущість сільського господарства та його роль у розвитку сільських територій. Досліджено наявні підходи до трактування сутності агропродовольчої сфери як багаторівневої соціально-економічної системи. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність агропродовольчої продукції формується в межах усього ланцюга створення доданої вартості та визначається ефективністю взаємодії виробничих, технологічних, інноваційних, логістичних, організаційних та інституційних складових. Виявлено, що в сучасних умовах конкурентоспроможність агропродовольчої продукції дедалі більше залежить не лише від виробничих характеристик підприємств, а й від рівня інтеграції всіх учасників агропродовольчого ланцюга, здатності швидко адаптуватися до змін ринкового середовища, впроваджувати інноваційні технології та забезпечувати відповідність продукції вимогам внутрішніх і зовнішніх ринків. Систематизовано ключові чинники, що впливають на формування конкурентних переваг продукції агропродовольчої сфери, серед яких виокремлено рівень ресурсного забезпечення, технологічний розвиток виробництва, інноваційну активність, цифровізацію бізнес-процесів, розвиток коопераційних зв’язків, ефективність логістичної інфраструктури, якість і безпечність продукції, екологічну орієнтацію виробництва та відповідність міжнародним стандартам.