Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 3 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив фінансових ринків, що розвиваються, на маркетингові програми: міжнародний аспект(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Балабуха, Катерина ЄвгенівнаМетою статті є дослідження впливу фінансових ринків, що розвиваються, на маркетингові програми виключно у міжнародному аспекті. Проаналізовано показники, що впливають на економічну складову ринків, які розвиваються: розвиток секторів послуг у міських районах країн, прийнятих до розгляду (Індія та Китай), розрив у зайнятості та доходах між організованими та неорганізованими секторами у міських районах, наявність міських нетрів. У результаті дослідження було систематизовано основні показники інфраструктури та порівняльної спроможності в Індії та Китаї та наголошено на національних культурних відмінностях обох країн. Підкреслено, що стійкість відмінностей у культурній цінності особливо актуальна для великих транснаціональних компаній, які у своїй повсякденній діяльності зазнають впливу різних національних культур. Обґрунтовано фактори впливу на нерівність доходів населення та підкреслено важливість інфраструктури в умовах зростання. Зазначається, що великі відмінності у доходах споживачів вказують на існування декількох сегментів з дуже різним рівнем купівельної спроможності, своєю чергою, сегменти з різними доходами дозволяють деяким компаніям створювати інноваційні можливості. Сформовано напрямки реалізації маркетингових програм в умовах фінансових ринків, що розвиваються. Зазначається, що, оскільки кожен окремий регіон відрізняється вимогами, смаком, звичками, засобами масової інформації, уподобаннями, свідомість цін змінюється, що може стати шляхом для розробки маркетингових програм всередині та за межами країн. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка інноваційної маркетингової програми, націленої на український споживчий ринок, здатної сформувати стійку конкурентну перевагу в умовах міжнародної конкуренції.Item Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Краснова, Ірина Вікторівна; Примостка, Людмила Олександрівна; Лавренюк, Владислав ВолодимировичМета статті полягає у виявленні властивостей та напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 році світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як «зелені» облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки.Item Модельна оцінка фінансової стійкості суб’єктів туристичної галузі в контексті сталого розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Іванов, Роман Вячеславович; Волкова, Валентина Володимирівна; Коваль, Олена СеріївнаМета дослідження полягає у описі й апробації методології оцінки ймовірності банкрутства підприємства, яке здійснює діяльність у туристичні галузі. При аналізі діяльності суб’єктів туристичної галузі в контексті сталого розвитку увага зосереджена на показниках фінансової стійкості та одному з основних фінансових ризиків – загрозі банкрутства. Проаналізовано сучасні методи дискримінантного аналізу, що використовуються для визначення ймовірності банкрутства, з точки зору адекватності їх застосування для оцінки діяльності суб’єктів туристичної галузі та описано особливості їх застосування. У межах дослідження було проаналізовано доступні показники діяльності туристичного агентства, для якого визначено й інтерпретовані показники ймовірності банкрутства, які свідчать, що фінансовий стан досліджуваного туристичного підприємства характеризується як задовільний у контексті його сталого розвитку. Підтверджено, що серед найбільш використовуваних на сьогодні методів оцінки ймовірності банкрутства адекватними для оцінки підприємств сфери туризму є модель Матвійчука та модифікована модель Альтмана. Порівняння результатів їх застосування з класифікацією суб’єкта господарювання на підставі більш загального у застосуванні коефіцієнта Бівера продемонструвало високу узгодженість розглянутих дискримінантних моделей. Відзначено, що врахування специфіки застосування моделі та вибір фінансових показників є запорукою проведення якісного аналізу та впровадження ефективної антикризової політики на підприємстві в контексті сталого розвитку. Подальші дослідження суб’єктів туристичної галузі в контексті сталого розвитку планується проводити із застосування концепції динамічної рівноваги економічної системи та її ефективного розвитку.Item Напрями реалізації регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Джигора, Ольга МиколаївнаМета статті полягає у визначенні основних напрямів реалізації регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки. Доведено, що державна регіональна політика є невід'ємною частиною політики держави, спрямованої на просторову організацію території регіону, підтримання балансу, усунення регіональної диференціації. Розглянуто механізм забезпечення регіональної політики. Визначено повноваження суб’єктів регіональної політики в Україні. Охарактеризовано глобальні та локальні цілі регіональної політики, розроблено ієрархію цілей у контексті забезпечення економічної безпеки регіону. Визначено оцінки локальних цілей регіональної політики щодо досягнення стратегічної цілі регіональної політики. Виділено основні глобальні цілі регіональної політики, зокрема: територіальна цілісність, соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток, сталий розвиток багатогалузевої конкурентоспроможної економіки регіону, розвиток сільських і прилеглих до міст територій, розвиток людського капіталу та підвищення стандартів якості життя населення, ефективне управління регіональним розвитком. Визначено, що найвищі оцінки для досягнення стратегічної цілі регіональної політики мають такі локальні цілі: захист регіональних інтересів, єдність територіального простору, запобігання поглибленню диспропорцій регіонального розвитку, раціоналізація структури сільськогосподарського виробництва для підвищення його продуктивності, розвиток конкурентоспроможного промислового сектора.Item Наукові погляди стосовно структури елементів системи управління фінансовою безпекою галузей економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Куницька-Іляш, Марта ВасилівнаУ статті вияснено, що процес забезпечення фінансової безпеки галузі економіки тісно корелюється зі налагодженням відповідної системи управління в цій сфері. Метою статті є обґрунтування наукових поглядів стосовно структури елементів системи управління фінансовою безпекою галузей економіки. Для досягнення поставленої мети встановлено, що система управління фінансовою безпекою галузі економіки передбачає обґрунтування зв’язків і засобів взаємодії з системами вищих (фінансовою безпекою регіонів і держави, економічною безпекою держави, національною безпекою) і нижчих (фінансовою безпекою підприємств) порядків. Доведено, що структурні аспекти управління фінансовою безпекою галузі стосуються вибудування внутрішньої системи елементів, організації їх взаємодії для формування унікальних властивостей і дієздатності системи за напрямами управління. Визначено набір структурних елементів системи управління фінансовою безпекою галузі економіки, який розділено на окремі групи: формування організаційно-управлінської структури; ідентифікація стратегічних і тактичних орієнтирів; впровадження системи економічних стимулів і підтримки; забезпечення інформаційно-аналітичного спостереження та інструментів контролю; задіяння інструментарію регулювання. Доведено, що дієвість системи управління фінансовою безпекою галузі значним чином визначається якістю сформованої організаційно-управлінської структури управління, раціональністю вибору стратегічних і тактичних орієнтирів, ефективністю впровадження системи економічних стимулів і підтримки, налагодженням інформаційно-аналітичного спостереження та контролю, здатністю задіяння широкого інструментарію регулювання.Item Фінансово-аналітичні аспекти прийняття рішень щодо визначення ролей учасників партнерських проєктів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Канова, Олександра АндріївнаМета статті полягає у формуванні аналітичної бази для прийняття рішень стосовно визначення оптимальної ролі учасників при фінансуванні партнерських проєктів розвитку економіки держави. У роботі окреслено важливість оптимального розподілу джерел фінансування для вирішення проблем, пов’язаних із браком ресурсів і низькою ефективністю реалізації суспільно важливих проєктів, які реалізуються на засадах партнерства. Розглянуто статистичні дані, які свідчать про розвиток проєктів, що реалізуються в Україні на партнерських засадах. Також встановлено поширені форми партнерських договорів і механізми фінансової підтримки, які використовуються в партнерських проєктах в Україні. Визначено регіони України, які є лідерами й аутсайдерами за кількістю партнерських договорів, укладених та/або реалізованих на їх території. Проаналізовано дієвість різних форм фінансової участі різних сторін у партнерських проєктах. Для цього участь можливих інвесторів узагальнено за трьома джерелами фінансування: кошти державного бюджету, кошти місцевих бюджетів та інші джерела, які включають всі позабюджетні фінансові ресурси (власні ресурси учасників програм, суб’єктів господарювання та фізичних осіб, які мають відношення до результатів реалізації проєктів, ресурси міжнародних організацій, спонсорські та благодійні кошти, запозичені кошти й інше). Для визначення впливу залучених джерел фінансування на успішність реалізації партнерських проєктів за різною спрямованістю (окремо для програм, що мають економічну, соціальну й екологічну спрямованість) побудовано регресійні моделі. За результатами моделювання проведено розрахунок коефіцієнта еластичності, який показує силу впливу залучення окремого джерела фінансування на успішність реалізації програми. Зроблено висновки про те, яким чином збільшення (або зменшення) частки фінансування з окремого джерела вплине на успішність реалізації програми відповідної спрямованості.Item Фінансові важелі державної підтримки сільського розвитку: європейський досвід і вітчизняні реалії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Абрамова, Ірина ВячеславівнаМетою статті є теоретико-методологічне обґрунтування фінансових важелів державної підтримки сільського розвитку з урахування європейського й вітчизняного досвіду та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. Дослідження здійснювалося за загальнометодологічною схемою системного підходу з використанням методів: порівняльного аналізу; статистико-економічного; розрахунково-конструктивного; абстрактно-логічного тощо. У статті проаналізовано європейський досвід державної підтримки сільського розвитку й окреслено шляхи його адаптації до українських реалій. З огляду на структуру витрат спільного бюджету Європейського Союзу з’ясовано, що вирішенню економічних, екологічних і соціальних питань у контексті сталого сільського розвитку країни – члени Європейського Союзу приділяють особливу увагу. Встановлено, що сільські громади в Україні перебувають у вкрай складних умовах: поширеними залишаються безробіття та бідність, низький рівень соціально-побутового, медичного, освітнього та культурного обслуговування сільського населення, незадовільний інфраструктурний розвиток сільських населених пунктів. Зроблено наголос на тому, що фінансова підтримка сільського господарства та сільських територій в Україні зорієнтована переважно на їх економічний розвиток. Доведено, що сталий сільський розвиток буде можливим за умов органічного поєднання його економічної, соціальної та екологічної компоненти. Визначено, що ключова роль у цьому процесі належить державі. Аргументовано, що через такі важелі впливу, як бюджетне фінансування, пільгове кредитування, податкове й інвестиційне стимулювання тощо, держава може позитивно вплинути на диверсифікацію та розвиток підприємництва, збільшення робочих місць і зайнятого населення в сільських населених пунктах. Акцентовано увагу на необхідності формування системи соціального захисту та культурної основи сільського розвитку, підтримці та поліпшенні екологічної ситуації у сільських населених пунктах.Item Шляхи вдосконалення механізму державного регулювання інвестиційної діяльності у сфері теплопостачання(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Кизим, Микола Олександрович; Котляров, Євген ІвановичМетою статті є обґрунтування заходів з удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності теплопостачальницьких підприємств, спрямованих на активізацію робіт з модернізації систем централізованого теплопостачання. В Україні необхідність державного регулювання діяльності (у тому числі інвестиційної) у сфері теплоенергетики встановлена Законом України «Про теплопостачання». Здійснюється таке регулювання шляхом прийняття нормативно-правових актів, обов’язкових для використання всіма суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, і наданням функцій контролю діяльності національному регулятору й органам місцевого самоврядування. У статті проаналізовано діючі в Україні Порядки розробки, затвердження, узгодження і схвалення інвестиційних програм підприємств комунальної теплоенергетики. Виконаний аналіз діючих нормативно-правових актів дозволив ідентифікувати основні проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності: недосконалість порядку планування, складність розробки, обґрунтування, затвердження і контролю виконання інвестиційних програм, ускладнений механізм фінансування інвестиційної діяльності. За результатами дослідження пропонуються такі напрямки удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності підприємств комунальної теплоенергетики: перехід від короткострокового до середньо- і довгострокового планування інвестиційної діяльності; спрощення діючих порядків затвердження і схвалення інвестиційних програм, подальша децентралізація управління інвестиційною діяльністю і надання усіх повноважень органам місцевого самоврядування; відмова від обов’язковості економічної ефективності кожного заходу й інвестиційної програми в цілому. Орган місцевої влади повинен мати право самостійно обирати пріоритети формування інвестиційної програми: підвищення якості або підвищення надійності теплопостачання, чи зниження тарифів; спрощення процедур контролю виконання інвестиційних програм, надання теплопостачальницькому підприємству більше самостійності у витрачанні коштів інвестиційної програми.Item Європейський досвід адаптації соціально-економічного розвитку до кризових умов: програми та фінансові інструменти(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Корнівська, Валерія ОлегівнаУ роботі подано аналіз європейських програм контркризового реагування: інвестиційних ініціатив у відповідь на коронавірус; пакета заходів REACT-EU; довгострокової програми відновлення (бюджет на 2021–2027 роки) і Next Generation EU; банківського пакета заходів «Supporting businesses and households amid COVID-19». Охарактеризовано джерела фінансових інструментів відновлення та адаптації країн ЄС до транскризового стану, показано найбільш ефективні механізми підтримки підприємництва в умовах кризи COVID-19. На прикладі Словаччини та Польщі продемонстровано європейський досвід організації кредитного процесу, надання гарантій, активізації соціального підприємництва в умовах триваючого епідеміологічного шоку. Визначено європейські інвестиційні тренди й участь фінансових посередників у посткризовому відновленні, на цій основі охарактеризовано одержавлення європейського довгострокового інвестиційного процесу. Обґрунтовано особливу роль держави та формування державних фондів у процесі забезпечення ефективної адаптації українського фінансово-інституційного середовища до нових викликів; показано важливість розробки довгострокових програм пристосування української економіки та суспільства до викликів санітарного, гуманітарного, кліматичного та політико-економічного характеру з упровадженням відповідних інститутів. Зроблено висновок, що, зважаючи на особливості операційної поведінки українських банківських установ, зосереджених у сучасних умовах на операціях з державними цінними паперами та на комісійній діяльності, адаптаційний інвестиційний процес має бути забезпеченим саме державними фінансовими інститутами.