Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Економіко-математичне моделювання обсягу інвестицій в Україні(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Гаркушенко, Оксана МиколаївнаІнвестиції, насамперед виробничі, є запорукою того, що підприємства зможуть своєчасно оновити виробничі потужності та зберегти або, навіть, посилити свої позиції на ринках товарів та послуг. Втім, питання визначення факторів, які впливають на обсяги і динаміку інвестицій, є досить проблематичним, що ускладнює створення відповідних економіко-математичних моделей. Зарубіжні та українські вчені давно займаються визначенням таких факторів. Зазвичай до їх складу відносять: ВВП на душу населення країни; темпи економічного зростання; національні заощадження; курс валюти; інфляцію; облікову ставку; рівень податкового навантаження (в першу чергу – податку на прибуток підприємств); індекс цін на продукцію виробничого призначення; рівень доходів на вкладений капітал (коефіцієнт окупності інвестицій); заробітну плату; продуктивність праці тощо. Але в кожній країні сила впливу різних факторів може розрізнятися. Так само ускладнює процес моделювання інвестицій і те, що деякі фактори (наприклад, ВВП на душу населення) самі по собі є складними та залежать від інших чинників. Тому метою статті є визначення факторів впливу на інвестиції в Україні та розробка відповідних економіко-математичних моделей, які в подальшому передбачається використати для побудови комплексної системно-динамічної моделі впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку України. Така комплексна модель може стати не лише зручним інструментом визначення наслідків для промисловості зміни обсягів інвестицій під впливом дії різних факторів, але і рівня захворюваності трудящих та забруднення довкілля. За результатами дослідження було встановлено, що на обсяг інвестицій в промисловість України найбільше впливає облікова ставка НБУ. У роботі запропоновано відповідну модель інвестицій та обґрунтовано її адекватність. На інвестиції в цифровий капітал виробничого призначення певний вплив мають також фактори індексу долара США та податкового навантаження, а на інвестиції в цифровий капітал природоохоронного призначення – фактор податкового навантаження. Проте через дуже приблизні статистичні дані, на яких виконувалися розрахунки, відповідні моделі не є надійними. Зважаючи на результати проведеного дослідження обґрунтовано рекомендації щодо розробки методики збору та представлення статистичної інформації, яка стосується інвестицій в цифрові техніку та технології підприємствами країни та цифрового капіталу природоохоронного та виробничого призначення (за структурою). Це дозволить в подальшому проводити більш точні розрахунки та створювати надійніші економіко-математичні моделі, які можуть стати зручним інструментом для визначення напрямів розвитку економіки країни.Item Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Солдак, Мирослава ОлексіївнаЗапорукою успішного економічного розвитку є індустріалізація, яка тепер відбувається у світі в нових технологічних умовах. У цьому зв'язку аналітики, підприємці, урядовці, політики на місцевому та національному рівнях зацікавлені в своєчасній та достовірній інформації про стан і перспективи розвитку національної промисловості. Для отримання сигналів про зміну економічної активності у найближчому майбутньому економісти використовують випереджальні індикатори − динамічні ряди даних, що демонструють досить стійкий зв'язок з базовим рядом даних макроекономічного циклу розвитку в тій чи іншій країні. Проте у зв’язку з особливостями розвитку кожній державі приходиться знаходити власні рішення у цій предметній сфері. У статті зосереджено увагу на випереджальних індикаторах розвитку промисловості. Метою роботи є узагальнення накопиченого досвіду у сфері короткострокового прогнозування промисловості на базі використання динаміки показників, які мають випереджальний зв'язок із промисловим виробництвом, та обґрунтування рекомендацій щодо можливостей їх використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку України. В результаті узагальнення світового досвіду використання випереджальних індикаторів з урахуванням національної промислової специфіки в процесі дослідження було висунуто дві робочі гіпотези. Перша ґрунтується на тому, що (а) при прогнозуванні поворотних моментів економічної активності в національній промисловості необхідно орієнтуватися на загальні та специфічні випереджальні індикатори країн, які є основними партнерами України, особливо тих, до яких експортуються товари промислової групи; (б) до переліку показників-кандидатів слід включати світові ціни на енергоносії, враховуючи значну залежність національного виробництва від імпорту вуглеводнів; (в) крім реальної грошової маси, на динаміку промислової доданої вартості чинять вплив інші монетарні чинники − курс гривні до долару та індекс долару США, що пояснюється відкритістю національної економіки, її малим розміром, спеціалізацією на сировинному експорті та значною залежністю від імпорту промислових товарів, необхідних для створення продукції із високою доданою вартістю. Для подальшої перевірки цієї гіпотези запропоновано відповідні показники розподілити на чотири групи: ті, що побудовані на результатах опитувань підприємств, показники фінансової діяльності підприємств, грошово-кредитні та соціально-економічні показники. При цьому доступність даних та оперативність оновлення (не рідше за квартал) є ключовою умовою їх включення до вибірки кандидатів. Друга робоча гіпотеза полягає в тому, що запропоновані показники можуть слугувати індикаторами для надання ранніх сигналів про динаміку доданої вартості, створеної у промисловості. Для її перевірки на практиці потрібно сформувати базу даних про індикатори, які можна використовувати для передбачення динаміки валової доданої вартості у промисловості, провести математичні розрахунки (побудувати кількісні залежності доданої вартості від обраних індикаторів з урахуванням часового лагу), інтегрувати окремі індикатори в зведений індекс промислового розвитку. Вирішення цих завдань є предметом подальших досліджень.Item Формування бази і автоматизованої системи інтеграції даних про промисловість(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Дасів, Алла Федорівна; Руссіян, Олена Анатоліївна; Липницький, Денис ВолодимировичУ статті обґрунтовано доцільність формування спеціалізованої бази даних про промисловість та системи автоматизованого їх збору і використання. Ця система дозволяє забезпечити інформаційні потреби аналітиків і науковців з проблем розвитку промисловості. Вона передбачає автоматизований збір інформації за багатьма країнами світу з використанням будь-якої кількості джерел, доступних як клієнт-серверні ресурси в Інтернеті. Використання сучасних алгоритмів інтеграції даних забезпечує різноманітну подачу інформації, формати її надання та періодичність оновлення. Крім того, просунутим користувачам системи надається широке коло можливостей для конструювання критерію пошуку та формату отримання даних. Система побудована як клієнт-серверна технологія та є доступною для безшовної інтеграції з аналогічними системами як джерело та сховище інформації. Для побудови системи проведено аналіз існуючих у світі та популярних у використанні статистичних баз даних, визначено їх особливості, переваги і недоліки. Встановлено, що у більшості існуючих статистичних систем не представлено статистичних даних по Україні, а там, де вони є, відсутня деталізація даних за видами економічної діяльності та галузями, а особливо – за промисловістю. До того ж наявними є певні технічні складнощі у роботі з даними для користувачів, персоналізація доступу майже відсутня. Досить обмеженими є також можливості інтеграції існуючих баз даних із системами, що використовують інформацію для моделювання та прогнозування як у режимі запиту, так і особливо у режимі реального часу. Сформовано структуру статистичної бази даних про розвиток промисловості, відібрано показники для її наповнення. Показники розподілено за секторами економіки (сектор виробництва сировини, переробний сектор, макростатистика, інші сектори). Сектори розкрито за ключовими видами економічної діяльності відповідно до класифікації видів економічної діяльності 2010 року (КВЕД-2010), які забезпечують переважну частину створення доданої вартості економіки України. Кожен визначений вид економічної діяльності розкрито за групами галузей та галузями. Крім того формування бази статистичних даних здійснювалось на основі призначення кожному з показників інших характеристик, необхідних для автоматизації: код, одиниці виміру, період, база (розподілення показників за окремими групами для можливості моделювання), джерело (статистичні бази та джерела, з яких здійснювався збір показників і даних). Для зберігання інформації використана сучасна реляційна база даних, яка дозволяє вирішувати питання оптимізації для роботи із найбільш потужними, але ще не великими даними, враховує особливості широких даних, дозволяє горизонтальне та вертикальне масштабування, в тому числі у системі баз даних з відкритим вихідним кодом PostgreSQL. Створено методику формування і технологію наповнення статистичної бази даних автоматично з великої кількості джерел, режим доступу до яких задається параметрами конфігурації системи. Розроблено технологію міграцій даних, що доступні у гнучких форматах, в тому числі текстовому, зокрема Excel. Використання розробленої автоматизованої інформаційної системи інтеграції про-мислової статистики дає можливість вибирати необхідні показники для аналізу економічних процесів у промисловості, використовувати зібрані в єдиному інформаційному просторі статистичні дані за 130 країнами світу, у тому числі України, для проведення наукових досліджень, побудови економіко-математичних моделей і прийняття управлінських рішень.