Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 3 (99) by Issue Date
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Європейський дослідницький простір: новий етап розвитку та можливості інтеграції України у воєнний та повоєнний періоди(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Підоричева, Ірина ЮріївнаЄвроінтеграційні спрямування України, надання нашій державі статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС), а також потреба у фінансовій, технологічній, управлінській та іншій допомозі з боку ЄС, зокрема щодо повоєнного відновлення сфери досліджень та інновацій, актуалізують завдання прискорення її інтеграції в Європейський дослідницький простір (ЄДП). Метою статті є аналіз поточного етапу розвитку Європейського дослідницького простору у контексті нових стратегічних цілей ЄС та, зважаючи на це та війну в Україні, визначення можливостей розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій, поглиблення її інтеграції в ЄДП як джерела повоєнного відновлення, стабілізації та випереджального інноваційного розвитку національної економіки. Показано, що війна, розв’язана РФ проти України, обумовила формування нової нормальності в міжнародному науковому співробітництві та послужила тригером розбудови самодостатньої пан’європейської інноваційної екосистеми, яка б тісніше з’єднувала науку та промисловість і була здатною вирішувати глобальні виклики. Висвітлено суть нового Європейського інноваційного порядку денного, в реалізації якого центральне місце посідає Європейський дослідницький простір. Розкрито ідею ЄДП та основні результати її реалізації в ЄС за двадцятирічний період. Визначено особливості поточного етапу розвитку ЄДП та його пріоритети у контексті нового стратегічного порядку денного ЄС. Проведено аналіз основоположних документів, якими наразі мають керуватися країни-члени ЄС у сфері досліджень та інновацій, – Пакту про дослідження та інновації та Політичного порядку денного ЄДП на 2022-2024 рр. Виявлено ключові особливості поточного програмного періоду розвитку ЄС, зроблено акцент на основних інструментах та ініціативах, покликаних наблизити ЄС до його стратегічних цілей: стратегіях смартспеціалізації, місієорієнтованій інноваційній політиці, Партнерствах для регіональних інновацій. За результатами узагальнення ініціатив на підтримку українських науковців і підприємців-інноваторів, запроваджених Європейською комісією у відповідь на військову агресію РФ проти України, враховуючи нові стратегічні плани та цілі ЄС в умовах світових геополітичних змін, визначено можливості та надано пропозиції щодо розширення співпраці між Україною та ЄС у сфері досліджень та інновацій у воєнний та повоєнний періоди. Їх реалізація дозволить збільшити присутність України в ЄДП як передумови забезпечення її повоєнного інноваційного зростання та процвітання у довгостроковій перспективі.Item Формування бази і автоматизованої системи інтеграції даних про промисловість(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Дасів, Алла Федорівна; Руссіян, Олена Анатоліївна; Липницький, Денис ВолодимировичУ статті обґрунтовано доцільність формування спеціалізованої бази даних про промисловість та системи автоматизованого їх збору і використання. Ця система дозволяє забезпечити інформаційні потреби аналітиків і науковців з проблем розвитку промисловості. Вона передбачає автоматизований збір інформації за багатьма країнами світу з використанням будь-якої кількості джерел, доступних як клієнт-серверні ресурси в Інтернеті. Використання сучасних алгоритмів інтеграції даних забезпечує різноманітну подачу інформації, формати її надання та періодичність оновлення. Крім того, просунутим користувачам системи надається широке коло можливостей для конструювання критерію пошуку та формату отримання даних. Система побудована як клієнт-серверна технологія та є доступною для безшовної інтеграції з аналогічними системами як джерело та сховище інформації. Для побудови системи проведено аналіз існуючих у світі та популярних у використанні статистичних баз даних, визначено їх особливості, переваги і недоліки. Встановлено, що у більшості існуючих статистичних систем не представлено статистичних даних по Україні, а там, де вони є, відсутня деталізація даних за видами економічної діяльності та галузями, а особливо – за промисловістю. До того ж наявними є певні технічні складнощі у роботі з даними для користувачів, персоналізація доступу майже відсутня. Досить обмеженими є також можливості інтеграції існуючих баз даних із системами, що використовують інформацію для моделювання та прогнозування як у режимі запиту, так і особливо у режимі реального часу. Сформовано структуру статистичної бази даних про розвиток промисловості, відібрано показники для її наповнення. Показники розподілено за секторами економіки (сектор виробництва сировини, переробний сектор, макростатистика, інші сектори). Сектори розкрито за ключовими видами економічної діяльності відповідно до класифікації видів економічної діяльності 2010 року (КВЕД-2010), які забезпечують переважну частину створення доданої вартості економіки України. Кожен визначений вид економічної діяльності розкрито за групами галузей та галузями. Крім того формування бази статистичних даних здійснювалось на основі призначення кожному з показників інших характеристик, необхідних для автоматизації: код, одиниці виміру, період, база (розподілення показників за окремими групами для можливості моделювання), джерело (статистичні бази та джерела, з яких здійснювався збір показників і даних). Для зберігання інформації використана сучасна реляційна база даних, яка дозволяє вирішувати питання оптимізації для роботи із найбільш потужними, але ще не великими даними, враховує особливості широких даних, дозволяє горизонтальне та вертикальне масштабування, в тому числі у системі баз даних з відкритим вихідним кодом PostgreSQL. Створено методику формування і технологію наповнення статистичної бази даних автоматично з великої кількості джерел, режим доступу до яких задається параметрами конфігурації системи. Розроблено технологію міграцій даних, що доступні у гнучких форматах, в тому числі текстовому, зокрема Excel. Використання розробленої автоматизованої інформаційної системи інтеграції про-мислової статистики дає можливість вибирати необхідні показники для аналізу економічних процесів у промисловості, використовувати зібрані в єдиному інформаційному просторі статистичні дані за 130 країнами світу, у тому числі України, для проведення наукових досліджень, побудови економіко-математичних моделей і прийняття управлінських рішень.Item Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Солдак, Мирослава ОлексіївнаЗапорукою успішного економічного розвитку є індустріалізація, яка тепер відбувається у світі в нових технологічних умовах. У цьому зв'язку аналітики, підприємці, урядовці, політики на місцевому та національному рівнях зацікавлені в своєчасній та достовірній інформації про стан і перспективи розвитку національної промисловості. Для отримання сигналів про зміну економічної активності у найближчому майбутньому економісти використовують випереджальні індикатори − динамічні ряди даних, що демонструють досить стійкий зв'язок з базовим рядом даних макроекономічного циклу розвитку в тій чи іншій країні. Проте у зв’язку з особливостями розвитку кожній державі приходиться знаходити власні рішення у цій предметній сфері. У статті зосереджено увагу на випереджальних індикаторах розвитку промисловості. Метою роботи є узагальнення накопиченого досвіду у сфері короткострокового прогнозування промисловості на базі використання динаміки показників, які мають випереджальний зв'язок із промисловим виробництвом, та обґрунтування рекомендацій щодо можливостей їх використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку України. В результаті узагальнення світового досвіду використання випереджальних індикаторів з урахуванням національної промислової специфіки в процесі дослідження було висунуто дві робочі гіпотези. Перша ґрунтується на тому, що (а) при прогнозуванні поворотних моментів економічної активності в національній промисловості необхідно орієнтуватися на загальні та специфічні випереджальні індикатори країн, які є основними партнерами України, особливо тих, до яких експортуються товари промислової групи; (б) до переліку показників-кандидатів слід включати світові ціни на енергоносії, враховуючи значну залежність національного виробництва від імпорту вуглеводнів; (в) крім реальної грошової маси, на динаміку промислової доданої вартості чинять вплив інші монетарні чинники − курс гривні до долару та індекс долару США, що пояснюється відкритістю національної економіки, її малим розміром, спеціалізацією на сировинному експорті та значною залежністю від імпорту промислових товарів, необхідних для створення продукції із високою доданою вартістю. Для подальшої перевірки цієї гіпотези запропоновано відповідні показники розподілити на чотири групи: ті, що побудовані на результатах опитувань підприємств, показники фінансової діяльності підприємств, грошово-кредитні та соціально-економічні показники. При цьому доступність даних та оперативність оновлення (не рідше за квартал) є ключовою умовою їх включення до вибірки кандидатів. Друга робоча гіпотеза полягає в тому, що запропоновані показники можуть слугувати індикаторами для надання ранніх сигналів про динаміку доданої вартості, створеної у промисловості. Для її перевірки на практиці потрібно сформувати базу даних про індикатори, які можна використовувати для передбачення динаміки валової доданої вартості у промисловості, провести математичні розрахунки (побудувати кількісні залежності доданої вартості від обраних індикаторів з урахуванням часового лагу), інтегрувати окремі індикатори в зведений індекс промислового розвитку. Вирішення цих завдань є предметом подальших досліджень.Item Концептуальні засади аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто»(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Козаченко, Ганна Володимирівна; Романовська, Юлія АнатоліївнаВ статті обґрунтовано доцільність розроблення концептуальних засадах аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто», що становлять собою систему установок, принципів, положень, використовуваних для аналізу розвитку загроз, в якій органічно поєднано пізнавальну, герменевтичну та методологічну функції економічної безпекології мезорівня. Конструкти концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто» становлять собою систему логічних утворень, операціоналізація яких дозволить виявити загрози соціально-економічній системі «місто», оцінити їхній характер, масштаб та джерела походження, проаналізувати розвиток загроз і спрогнозувати наслідки їх реалізації. Конструкти концептуальних засад сформовано з використанням імперативів захисного та гармонізаційного підходів та постнекласичних принципів організації наукового знання, основним з яких є методологічний плюралізм. Розкрито зміст та показано особливості конструктів концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто», удосконалено понятійно-категоріальний апарат шляхом уточнення змісту понять «загроза соціально-економічній системі «місто», «небезпека», «ризик», «економічний інтерес», надано характеристики конструктів, виявлено межі застосування та міру пов’язаності за ступенем імовірності настання негативних змін у соціально-економічній системі «місто». Операціоналізація конструктів концептуальних засад аналізу розвитку загроз соціально-економічній системі «місто» дозволить розробити відповідний інструментарій для ідентифікації процесів та явищ у зовнішньому та внутрішньому середовищі соціально-економічної системи «місто» як загроз цій системі, аналізу розвитку окремої загрози та їхньої сукупності.Item Економіко-математичне моделювання обсягу інвестицій в Україні(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Гаркушенко, Оксана МиколаївнаІнвестиції, насамперед виробничі, є запорукою того, що підприємства зможуть своєчасно оновити виробничі потужності та зберегти або, навіть, посилити свої позиції на ринках товарів та послуг. Втім, питання визначення факторів, які впливають на обсяги і динаміку інвестицій, є досить проблематичним, що ускладнює створення відповідних економіко-математичних моделей. Зарубіжні та українські вчені давно займаються визначенням таких факторів. Зазвичай до їх складу відносять: ВВП на душу населення країни; темпи економічного зростання; національні заощадження; курс валюти; інфляцію; облікову ставку; рівень податкового навантаження (в першу чергу – податку на прибуток підприємств); індекс цін на продукцію виробничого призначення; рівень доходів на вкладений капітал (коефіцієнт окупності інвестицій); заробітну плату; продуктивність праці тощо. Але в кожній країні сила впливу різних факторів може розрізнятися. Так само ускладнює процес моделювання інвестицій і те, що деякі фактори (наприклад, ВВП на душу населення) самі по собі є складними та залежать від інших чинників. Тому метою статті є визначення факторів впливу на інвестиції в Україні та розробка відповідних економіко-математичних моделей, які в подальшому передбачається використати для побудови комплексної системно-динамічної моделі впливу цифровізації на забезпечення сталого розвитку України. Така комплексна модель може стати не лише зручним інструментом визначення наслідків для промисловості зміни обсягів інвестицій під впливом дії різних факторів, але і рівня захворюваності трудящих та забруднення довкілля. За результатами дослідження було встановлено, що на обсяг інвестицій в промисловість України найбільше впливає облікова ставка НБУ. У роботі запропоновано відповідну модель інвестицій та обґрунтовано її адекватність. На інвестиції в цифровий капітал виробничого призначення певний вплив мають також фактори індексу долара США та податкового навантаження, а на інвестиції в цифровий капітал природоохоронного призначення – фактор податкового навантаження. Проте через дуже приблизні статистичні дані, на яких виконувалися розрахунки, відповідні моделі не є надійними. Зважаючи на результати проведеного дослідження обґрунтовано рекомендації щодо розробки методики збору та представлення статистичної інформації, яка стосується інвестицій в цифрові техніку та технології підприємствами країни та цифрового капіталу природоохоронного та виробничого призначення (за структурою). Це дозволить в подальшому проводити більш точні розрахунки та створювати надійніші економіко-математичні моделі, які можуть стати зручним інструментом для визначення напрямів розвитку економіки країни.Item До 85-річчя Академіка НАН України Олександра Івановича Амоші(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Інститут економіки промисловості НАН України4 серпня 2022 р. академік НАН України, доктор економічних наук, професор, почесний директор Інституту економіки промисловості НАН України Олександр Іванович Амоша зустрів свій черговий ювілей, йому виповнилося 85 років. За цей час Олександр Іванович пройшов цікавий, наповнений важливими подіями шлях, на якому здобув безумовне визнання не лише наукової спільноти, а всього суспільства, бо в усі часи залишався справжньою людиною. Олександр Іванович Амоша народився в м. Горлівка, вишу освіту здобув у Донецькому політехнічному інституті, кандидатську дисертацію захистив у Донецькому науково-дослідному вугільному інституті. З 1970 року і по цей час Олександр Іванович Амоша працює в Інституті економіки промисловості НАН України, де пройшов шлях від старшого наукового співробітника до директора.Item Експлейнарний базис розвитку національної економіки(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Дідик, Андрій Миколайович; Погорелов, Юрій СергійовичУ статті у вигляді експлейнарного базису розвитку представлено наукові позиції, з яких має розглядатися розвиток економіки України, що є важливим для визначення характеру розвитку, а відтак для постановки цілей та визначення принципів розвитку, вибору його векторів та способів, що їх операціоналізують, розроблення інститутціонального забезпечення розвитку та результативного використання призначених для нього ресурсів. З використанням загальних положень з проблематики розвитку уточнено зміст категорії «розвиток економіки», показано її відмітність від поняття «зростання економіки», а з використанням якісних ознак загальних типів розвитку визначено характер розвитку України з урахуванням наявних умов та очікуваних змін у державі та за її межами. Показано, що за динамікою змін розвиток вітчизняної економіки має бути революційним, за спрямованістю – інтенсивним (спрямованим на виникнення якісних змін сталого характеру завдяки використанню новітніх технологій, принциповому оновленню продуктової лінійки вітчизняних виробників), за джерелом (або першопричиною) екзогенно-ендогенним, з позиції уявлення суб’єкта розвитку про стан об’єкта в часі – прожективним, за елементом економічної системи, який змінюється найбільше, структурним (адже саме сучасна структура економіки України є тригером низки негативних процесів в ній), за механізмом розвитку – біфуркаційним, за критерієм керованості – слабкокерованим, за співвідношенням об’єкта та суб’єкт суб’єктно-об’єктним (суб’єкт розвитку водночас є об’єктом розвитку), багатовекторним та холічним. Позначено умови, за яких найближчими роками відбуватиметься розвиток економіки України незалежно від його характеру (встановленого або деякого іншого): зменшення адміністративного тиску на підприємництво (дерегуляція економіки), посилення суспільної ролі підприємця та його всіляка підтримка. Виявлений характер розвитку національної економіки та умови, за яких він відбуватиметься на сучасному етапі, мають бути враховані у моделі розвитку, що забезпечить адекватність моделі реаліям, що мають місце в Україні, валідність моделі та її практичну застосовність, а також дозволить сформулювати завдання з розвитку всім його суб’єктам.