Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика"
Abstract
Запорукою успішного економічного розвитку є індустріалізація, яка тепер відбувається у світі в нових технологічних умовах. У цьому зв'язку аналітики, підприємці, урядовці, політики на місцевому та національному рівнях зацікавлені в своєчасній та достовірній інформації про стан і перспективи розвитку національної промисловості. Для отримання сигналів про зміну економічної активності у найближчому майбутньому економісти використовують випереджальні індикатори − динамічні ряди даних, що демонструють досить стійкий зв'язок з базовим рядом даних макроекономічного циклу розвитку в тій чи іншій країні. Проте у зв’язку з особливостями розвитку кожній державі приходиться знаходити власні рішення у цій предметній сфері. У статті зосереджено увагу на випереджальних індикаторах розвитку промисловості. Метою роботи є узагальнення накопиченого досвіду у сфері короткострокового прогнозування промисловості на базі використання динаміки показників, які мають випереджальний зв'язок із промисловим виробництвом, та обґрунтування рекомендацій щодо можливостей їх використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку України.
В результаті узагальнення світового досвіду використання випереджальних індикаторів з урахуванням національної промислової специфіки в процесі дослідження було висунуто дві робочі гіпотези.
Перша ґрунтується на тому, що (а) при прогнозуванні поворотних моментів економічної активності в національній промисловості необхідно орієнтуватися на загальні та специфічні випереджальні індикатори країн, які є основними партнерами України, особливо тих, до яких експортуються товари промислової групи; (б) до переліку показників-кандидатів слід включати світові ціни на енергоносії, враховуючи значну залежність національного виробництва від імпорту вуглеводнів; (в) крім реальної грошової маси, на динаміку промислової доданої вартості чинять вплив інші монетарні чинники − курс гривні до долару та індекс долару США, що пояснюється відкритістю національної економіки, її малим розміром, спеціалізацією на сировинному експорті та значною залежністю від імпорту промислових товарів, необхідних для створення продукції із високою доданою вартістю. Для подальшої перевірки цієї гіпотези запропоновано відповідні показники розподілити на чотири групи: ті, що побудовані на результатах опитувань підприємств, показники фінансової діяльності підприємств, грошово-кредитні та соціально-економічні показники. При цьому доступність даних та оперативність оновлення (не рідше за квартал) є ключовою умовою їх включення до вибірки кандидатів.
Друга робоча гіпотеза полягає в тому, що запропоновані показники можуть слугувати індикаторами для надання ранніх сигналів про динаміку доданої вартості, створеної у промисловості. Для її перевірки на практиці потрібно сформувати базу даних про індикатори, які можна використовувати для передбачення динаміки валової доданої вартості у промисловості, провести математичні розрахунки (побудувати кількісні залежності доданої вартості від обраних індикаторів з урахуванням часового лагу), інтегрувати окремі індикатори в зведений індекс промислового розвитку. Вирішення цих завдань є предметом подальших досліджень.
Description
Keywords
SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies, TECHNOLOGY::Industrial engineering and economy::Industrial organisation, administration and economics
Citation
Солдак М. О. (2022). Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід. Економіка промисловості. № 3 (99). С. 72-91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.03.072 Soldak, M. O. (2022). The system of leading indicators of the development of national industry: a conceptual approach. Econ. promisl., 3 (99), рр. 72-91. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.03.072