Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Візія оновлення системи соціального діалогу в Україні в умовах впливу новітніх викликів і загроз(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичМетою статті є визначення та обґрунтування візії комплексного оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливої передумови набуття нею якісно нового рівня ефективності, що відповідає масштабу та складності викликів, що постали перед Україною в сучасних умовах. Візія включає зміст загального концепту оновлення (сутнісна логіка процесу), визначення спектра новітніх викликів і загроз для трудової сфери, системи соціально-трудових відносин (СТВ) і соціального діалогу (це чотири групи чинників: цифровізація, прискорена євроінтеграція, руйнівні наслідки широкомасштабної збройної російської агресії та накопичені в передвоєнний період хронічно невирішені проблеми в системі СТВ, у сфері праці); зміст і логіку процесу мережево-цифрового оновлення системи соціального діалогу, його структурних сегментів; практична складова полягає у визначенні ключових суб’єктів, що беруть участь в оновленні системи соціального діалогу, основні напрями діяльності, заходи з їх реалізації, формування нової технологічної основи оновленої системи соціального діалогу, що дозволяє забезпечити ефективні комунікації суб’єктів СТВ, розширити склад сторін соціального діалогу, створити умови для поступового переходу на модель «трипартизм+». Авторами статті на основі узагальнення результатів попередніх авторських та інших досліджень обґрунтовано необхідність суттєвого оновлення системи соціального діалогу в Україні як важливого інструменту консолідації суб’єктів соціально-трудової сфери для прийняття та реалізації ефективних взаємоузгоджених рішень щодо забезпечення стійкості трудової сфери та національної економіки, реалізації потреб відновлення України. Основна ідея оновлення системи соціального діалогу в Україні в контексті потреб забезпечення стійкості трудової сфери полягає у створенні якісно нового середовища для продуктивної взаємодії сторін соціального діалогу через залучення сучасних мережево-цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано доцільність такого залучення, розкрито зміст трьох ключових сегментів для здійснення платформізації національної системи соціального діалогу. Визначено перелік основних учасників цього процесу, по кожному сегменту розкрито зміст основних напрямів діяльності та заходів з їх реалізації. Подальші дослідження щодо оновлення системи соціального діалогу в Україні доцільно спрямувати на формування стратегічного підґрунтя з урахуванням подальшого перебігу воєнних дій, євроінтеграції, цифровізації економіки й інших визначальних для України процесів.Item Екосистема людських ресурсів організацій як концептологія та прикладна платформа людиноцентризму(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Колот, Анатолій Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Шевченко, Анна Сергіївна; Бабій, Юлія МихайлівнаУ статті наведено аргументацію сутності, складу та структури екосистеми людських ресурсів організацій в контурі людиноцентризму. Розкрито чинники парадигмальних змін в управлінні людськими ресурсами організацій у третьому десятилітті ХХІ століття. Наведено фактологічні дані асиметрій і протиріч у нинішньому стані соціально-трудової сфери в глобальному вимірі, які стають загрозою національній безпеці. Виокремлено основні драйвери глобальної економіки як свідчення недосяжності стандартів соціальної якості. Обґрунтовано актуальність екосистеми людських ресурсів організацій як основного осередку економічної діяльності. Розкрито розуміння теоретичного конструкту та викладено фундаментальні засади концептології екосистеми людських ресурсів в контексті людиноцентризму. В рамках генези висвітлено компоненти та змістові характеристики поняття «екосистема». Проведено порівняльну паралель між екосистемою людських ресурсів організацій та традиційним управлінням персоналом. Визначено інновації у соціально-трудових відносинах, у соціально-трудовій взаємодії економічних агентів в екосистемі. Розкрито ментальну модель екосистеми людських ресурсів як однієї із локальних складових соціально-економічної системи та «продукту» економічної конвергенції. Підкреслюється актуалізація нових, нестандартних, гібридних форм взаємовідносин та взаємодій між соціально-економічними агентами. Зроблено акцент на постіндустріальному типі соціально-трудової конвергенції. Запропоновано комплексну карту, що наочно відображує авторське бачення структури та компонентного насичення екосистеми людських ресурсів організацій. Обґрунтовано первинність та домінантність соціальної політики в людиноорієнтованому суспільстві. Наголошується на комплексному вимірі моделі людиноцентризму та виокремлено складові цієї моделі. Наведено авторські оцінки щодо майбутнього людини в епоху цифровізації на тлі песимістичних прогнозів гуру сучасної економічної думки. Висловлюється переконання щодо необхідності утвердження нового світогляду та людиноорієнтованого мислення задля виваженої й агностичної перспективи сталого соціально-економічного, у т. ч. соціально-трудового розвитку.Item Концептуалізація процесу глобалізації соціально-економічного розвитку суспільства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шепеленко, Світлана МиколаївнаМета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування концептуалізації процесу глобалізації соціально-економічного розвитку суспільства. За результатами проведеного дослідження виявлено, що у сучасному світі процес глобалізації став невід’ємною складовою соціально-економічного розвитку суспільства. Цей процес сприймають і інтерпретують по-різному, основною причиною такого погляду є різноманітність і неоднозначність наслідків і змін, викликаних процесом глобалізації, яка впливає на всі сфери суспільства. У зв’язку з цим актуальною проблемою сучасності є концептуалізація та осмислення соціально-економічних змін, що відбуваються під впливом багатовекторного процесу глобалізації. Питання процесу глобалізації та пов’язані з ним процеси розглядаються у рамках філософських, економічних, соціологічних, політологічних, екологічних, культурологічних та інших напрямах. Процес глобалізації стає предметом нового міждисциплінарного дослідження на галузь знань – глобалістику, яка сформувалася в самостійний напрямок наприкінці ХХ ст. Процеси глобалізації – численні, неоднозначні та суперечливі як у здійсненні, так і в сприйнятті. Вони стають «об’єктивною реальністю» сучасного турбулентного світу. Процес глобалізації полягає в її унікальності, інтеграція світу в економічному, політичному та соціокультурному вимірах набирають сили і є аксіоматичними та безальтернативними. Сучасні погляди суспільства значно трансформуються, а глобалізація, як багатовекторний процес, змінює всі елементи соціально-економічного розвитку суспільства. Онтологічним референтом сенсу глобалізації є стан розвитку суспільства: соціальні норми та бар’єри між різними інституціональними організаціями втрачають свою актуальність, виникають нові соціально-економічні, політико-правові та інші структури, усі сфери суспільного життя перетинаються настільки тісно, що в результаті глобальна система формує простір та цілісно-єдину світову систему.Item Огляд потенціалу використання теорій інноваційних спільнот для розвитку територіальних громад(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Омельяненко, Віталій Анатолійович; Омельяненко, Олена МиколаївнаСучасне соціально-економічне середовище є складним поєднанням технологій, ідеї і співпраці. Нові горизонти та можливості відкриваються завдяки неймовірному потоку інновацій, які народжуються завдяки об’єднанню різних джерел в інноваційних спільнотах. Ці спільноти виявляються особливо цінними для розвитку громад, оскільки вони сприяють вирішенню складних проблем, створенню нових можливостей та підтримці зростанню. Інноваційні спільноти для громади – це платформи, де різні індивіди, підприємці, фахівці, вчені, активісти та інші зацікавлені особи об’єднують свої знання, досвід і ресурси, щоб спільно знайти рішення актуальних викликів і здійснити позитивний вплив на своє оточення. Ці спільноти можуть мати широкий спектр напрямків діяльності, таких як технологічний розвиток, соціальні ініціативи, екологічний захист, освіта та культура. У світлі вищезазначеного інноваційні спільноти для громади виявляються надзвичайно важливим інструментом для створення позитивного впливу на суспільство. Водночас потенціал інноваційних спільнот залишається недостатньо вивченим і розкритим з позицій розвитку територіальних громад. Метою дослідження є огляд основних теорій інноваційних спільнот і визначення їх потенціалу для розвитку територіальних громад. У дослідженні проаналізовано основні теорії інноваційних спільнот, які досліджують процеси співпраці та інноваційного розвитку. Перелічені теорії допомагають розуміти різні аспекти інноваційних спільнот і мереж, динаміку їх розвитку та фактори, що впливають на їх ефективність. Кожна з цих теорій має свої особливості і може бути використана для аналізу та розвитку інноваційних процесів у різних контекстах. Визначено, що інноваційні спільноти можуть мати різноманітні ефекти, які сприяють інноваційному розвитку та досягненню цілей спільноти. Визначено, що теорії інноваційних спільнот мають важливе значення для розуміння, опису та практичного застосування процесів, що відбуваються в інноваційних спільнотах. Вони надають фреймворк для аналізу та управління динамікою таких спільнот, допомагаючи зрозуміти, як вони формуються, функціонують і впливають на розвиток громад. Загалом теорії інноваційних спільнот відіграють важливу роль у розумінні та сприянні розвитку інноваційних процесів і спільнот, оскільки вони надають аналітичний фреймворк, що допомагає краще зрозуміти складні взаємозв’язки та динаміку в інноваційних спільнотах, що, своєю чергою, сприяє створенню більш стійких та успішних інноваційних екосистем.