Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Strategic Management of Financial and Material Resources in Security and Defense Projects(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Petrukha, Nina M.; Петруха, Ніна Миколаївна; Petrukha, Serhii V.; Петруха, Сергій Валерійович; Tiurmenko, Yaroslav M.; Тюрменко, Ярослав Миколайович; Kononenko, Ihor M.; Кононенко, Ігор МиколайовичThe article surveys the introduction of rational allocation of financial and material resources in the sphere of security and defense as a factor that significantly enhances the resilience of the State against modern challenges. The conditions of dynamic changes in the security environment that necessitate the use of the latest methods for assessing economic feasibility and optimizing strategic planning in the sphere of security and defense capability are considered. Special attention is given to the development of scientifically grounded approaches and econometric models to enhance the resilience and adaptability of the new defense economy. In the study, statistical data from 20 security and defense projects implemented in Ukraine, which encompass the development of new weaponry prototypes and the modernization of existing defense and security systems, were analyzed. The multiple regression method was used to assess the impact of key factors on current costs, as well as the least squares method to build a mathematical model for forecasting expenditure levels and optimizing the material and financial resources involved. It is determined that the largest impact on costs comes from management and operational items, main supply resources, and long-term investment needs. A level model of strategic management has been developed, taking into account innovative, risk, and inflation components, which confirms that high-tech projects with significant innovative potential ensure long-term economic efficiency. Prospects for further research include expanding the database to analyze a larger number of projects, implementing digital cost monitoring tools, and adapting the constructed econometric model to the conditions of other countries and defense systems. A priority direction is the development of integrated methods for assessing risks and effectiveness in the context of global transformational challenges.Item Діяльність банків України на ринку ОВДП як чинник фінансово-інтермедіаційного парадоксу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Вергелюк, Юлія Юріївна; Ганцяк, Михайло ОлеговичАктуальність теми статті пояснюється тим, що банки України попри несприятливі макроекономічні умови володіють значною ліквідністю та ілюструють значний додатній фінансовий результат. Водночас темпи кредитної підтримки економіки залишаються низькими, тоді як банківські установи України активно залучені до ринку ОВДП. Метою статі є обґрунтування присутності проявів фінансово-інтермедіаційного парадоксу, що проявляється в надмірній активності банківських установ України на ринку ОВДП. Це доводиться шляхом аналізу діяльності банків України на ринку державних боргових інструментів, а також оцінки їх кредитної активності. Зокрема, в статті наведено розрахунок показника кредитного проникнення, який відображає частку виданих банками кредитів у ВВП. На тлі аналогічного показника зарубіжних країн в Україні цей показник демонструє недостатній рівень. Навіть не зважаючи на низьку економічну активність та ряд проблем, що пов’язані з воєнними діями, попит на кредитні ресурси зберігається для певних категорій бізнесу. Проте банки з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин не задовольняють його. Проаналізовано динаміку індикатора, який відображає допустиму активність банків на ринку ОВДП, а саме співвідношення їх інвестицій до депозитів. Ліміт даного показника встановлено на рівні 35%, а отже означає, що депозитна база не повинна використовуватись для боргового фінансування бюджету більш як на цю частку. Втім, в Україні в аналізованому періоді показник перевищував заданий ліміт. Банки активно задовольняють попит на внутрішньому ринку державних боргових інструментів, що підтверджується структурою власності українських ОВДП. Національний банк України також займає суттєву частку серед власників ОВДП. У статті описано причини попиту на ОВДП серед банків України. Вагому зацікавленість формує політика центрального банку, з-поміж іншого йдеться про стимулюючі заходи НБУ, наприклад, можливість використовувати ОВДП для застави під кредити рефінансування та формувати резерви в ОВДП. Облікова політика знаходить своє відображення у вартості кредитних послуг банків і середньозважених ставках за ОВДП. Останні демонструють більше значення, а враховуючи надійність, є конкурентною альтернативою кредитуванню економіки. В підсумку зазначається, що активність банків на ринку ОВДП може бути однією з причин витіснення кредитної активності та є чинником формування фінансово-інтермедіаційного парадоксу в банківській системі Україні.Item Еволюція бюджетних видатків та бюджетного інвестування в контексті структурної трансформації національної економіки України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав СергійовичСтаттю присвячено дослідженню еволюції бюджетних видатків і бюджетного інвестування України у контексті структурної трансформації національної економіки. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності бюджетної політики для забезпечення сталого економічного зростання України. Розкрито важливість використання різноманітних методів і форм бюджетного механізму, серед яких ключову роль відіграють бюджетні важелі. Визначено, що основними інструментами впливу держави на економічні процеси є доходи, податки, міжбюджетні трансферти, дотації, субсидії та державні позики. Розкрито значення державного бюджету як ефективного інструменту бюджетної політики, здатного забезпечувати економічне зростання, зниження безробіття та покращення соціальних стандартів. Проаналізовано динаміку показників державних витрат у структурі ВВП України за 2019–2023 роки. Обґрунтовано, що значне зростання видатків у 2022–2023 роках зумовлено необхідністю фінансування оборонних потреб в умовах воєнного стану. Зроблено висновок щодо впливу бюджетних важелів на стимулювання економічної активності, створення робочих місць і забезпечення сталого розвитку. Показано, що витрати держави на інфраструктурні проєкти, освіту та охорону здоров’я виступають важливими чинниками зростання продуктивності праці й підвищення добробуту населення. Визначено, що в умовах збройної агресії пріоритетними залишаються фінансування військово-промислового комплексу, соціальних програм і підтримка вразливих верств населення. Розкрито особливості бюджетного інвестування як ефективного інструменту розвитку економіки, з урахуванням сучасних викликів і загроз. Встановлено, що державні капітальні видатки України у 2022 році суттєво зменшилися, однак у 2023 році спостерігається тенденція їх зростання, що пояснюється необхідністю відновлення зруйнованої інфраструктури. Акцентовано увагу на важливості забезпечення прозорості та підзвітності у сфері бюджетного інвестування для досягнення стратегічних цілей сталого розвитку.Item Концептуалізація публічної компоненти зелених фінансів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Горин, Володимир Петрович; Сидор, Ірина Петрівна; Була, Павло Вікторович; Мудрий, Тарас ПетровичУ статті подано теоретичне обґрунтування публічної компоненти зелених фінансів. Узагальнення наукових поглядів представників вітчизняної та зарубіжної економічної науки щодо сутності та структури зелених фінансів дало можливість виокремити у їхньому складі публічну та приватну компоненти. Публічна компонента зелених фінансів охоплює фінансові відносини за участю держави, які супроводжують формування і використання фінансових ресурсів на реалізацію екологічних цілей сталого розвитку. Розкрито загальні та специфічні ознаки публічних зелених фінансів, а також принципи їхнього функціонування, до яких належать імперативність, стратегічна орієнтованість, узгодженість інтересів (інклюзивність). Особливу увагу приділено розкриттю основних рис інструментів зелених фінансів, які органи публічної влади використовують при формуванні та використанні фінансових ресурсів на втілення цілей екологічної складової сталого розвитку. Відповідно до характеру дії ці інструменти розмежовано на фіскальні, регуляторні та універсальні. Фінансові інструменти публічних зелених фінансів також запропоновано розрізняти відповідно до змісту операцій, у яких вони задіяні (при формуванні або використанні фінансових ресурсів), але ознакою частини таких інструментів (гранти, зелені кредити) є їх універсальність. Охарактеризовано ключові риси та проблемні аспекти екологічного оподаткування, впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, інноваційних схем конверсії боргових зобов’язань держави в обмін на фінансування зелених проєктів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу бюджетні програми, які належать до сфери зелених фінансів, мають не тільки екологічне, але й безпекове значення, спрямовані на зниження залежності України від імпортних енергоресурсів і підтримання енергосистеми країни у функціональному стані. Перспективи подальших досліджень щодо теоретичного обґрунтування публічних зелених фінансів полягають у дослідженні чинників зовнішнього середовища, які впливають на параметри їхнього розвитку, а також вироблення формалізованих підходів до оцінювання впливу інструментарію публічних фінансів на показники екологічного розвитку держави.Item Особливості обігу криптовалют та фіскальні аспекти криптовалютних операцій: огляд вітчизняних і зарубіжних практик(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Крихівська, Наталія Олегівна; Ромашко, Олександра Михайлівна; Гребенюк, Надія Василівна; Марків, Марія МихайлівнаМетою статті є дослідження та аналіз сучасного стану законодавства щодо регулювання криптовалютних активів в Україні, а також, враховуючи зарубіжний досвід, виокремлення рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняних законодавчих ініціатив для забезпечення прозорості, безпеки та ефективності криптовалютного ринку. Для досягнення мети використовувався порівняльний аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних. Основною гіпотезою є те, що ефективне регулювання криптовалют може покращити економічну стабільність країни. Виявлено, що криптовалюти потребують комплексного підходу для регулювання, враховуючи світовий досвід і специфіку національного законодавства. Методика дослідження передбачала аналіз наявних нормативних актів, вивчення практик регулювання криптовалют в окремих країнах, проведення порівняльного аналізу. Оцінка правових прогалин і розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України були основними завданнями. Здійснено оцінку сучасного стану регулювання криптовалют в Україні, наведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Охарактеризовано проблеми, пов'язані з оподаткуванням криптовалют, а також виділено ключові напрямки розвитку цієї сфери в Україні. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні понять і категорій, що стосуються криптовалют і їх регулювання, а також в аналізі наукових підходів до вирішення правових проблем. Практичне значення полягає в розробці рекомендацій для удосконалення національного законодавства, що сприятиме розвитку криптовалютного ринку. Оригінальність дослідження полягає у порівнянні українського законодавства з міжнародними стандартами та виявленні нових підходів до регулювання криптовалют. Основні висновки стосуються необхідності вдосконалення законодавчої бази та розробки конкретних правових механізмів для ефективного контролю цієї сфери.Item Оцінка потенціалу децентралізованих фінансів (DeFi) як альтернативи традиційним фінансовим послугам в умовах розвитку цифрової економіки та Web3(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Манойленко, Олександр Володимирович; Кузнецова, Світлана Олександрівна; Писаковський, Антон ОлексійовичУ статті досліджено концепцію децентралізованих фінансів (DeFi) як однієї з ключових інновацій сучасної цифрової економіки, що має потенціал докорінно змінити традиційні підходи до надання фінансових послуг. Здійснено аналіз основних характеристик DeFi-протоколів, їх функціональних можливостей та відмінностей від централізованих фінансових інститутів. Особливу увагу приділено аналізу таких переваг DeFi, як відкритість доступу до фінансових продуктів, прозорість транзакцій, автоматизованість процесів на основі смарт-контрактів і зменшення залежності від централізованих посередників. Водночас окреслено ключові проблеми розвитку DeFi, серед яких висока технологічна складність, регуляторна невизначеність, фінансова волатильність активів та ризики, пов’язані з уразливістю смарт-контрактів. У статті підкреслено необхідність створення інструментів комплексної оцінки інвестиційного потенціалу DeFi-протоколів, оскільки традиційні методи аналізу, засновані переважно на показниках прибутковості чи ліквідності, не відображають повною мірою специфіку децентралізованих систем. У відповідь на цю проблему запропоновано концепцію багатофакторного індикатора DIAD (DeFi Investment Attractiveness Dashboard), який дозволяє інтегрувати оцінку фінансових параметрів (прибутковість, волатильність, ліквідність), інституційних характеристик (рівень децентралізації управління) та поведінкових змінних (активність користувачів) у єдину модель. Розроблена методика надає змогу здійснювати об'єктивне міжплатформне порівняння різних DeFi-протоколів, що має важливе значення для ухвалення обґрунтованих інвестиційних рішень у високоризиковому середовищі цифрових активів. Стаття формує теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень ефективності децентралізованих платформ, розроблення стратегій управління ризиками в DeFi-секторі, а також розвитку нормативних ініціатив, спрямованих на забезпечення стійкості нової фінансової екосистеми в умовах Web3. Отримані результати мають практичне значення для інвесторів, розробників децентралізованих застосунків і регуляторних органів, що працюють над інтеграцією інноваційних фінансових технологій у глобальну економіку.Item Податкова політика держави у системі регулювання економічного розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поляков, Михайло ЙосиповичМетою статті є розкриття та поглиблення теоретико-методологічних положень щодо сутності та значення податкової політики держави у регулюванні економічних процесів. Досліджено інструментарій податкової політики в контексті сприяння процесам стійкого економічного зростання. Визначено, що для довгострокового економічного розвитку важливою передумовою є стимулювання сукупної пропозиції. Представники теорії «економіки пропозиції» обґрунтовують доцільність встановлення помірного рівня оподаткування для економічних суб’єктів задля формування сприятливих умов для розвитку економіки. Здійснено аналіз індикатору співвідношення податкових надходжень до ВВП у державах – членах Європейського Союзу та Україні у 2000–2023 рр. Визначено відмінності податкового навантаження у країнах ЄС. Країни Центральної Європи і Балтії характеризуються нижчим рівнем оподаткування порівняно з країнами Західної та Північної Європи. Зазначене обумовлено потребою формування конкурентних переваг їх податкових систем. Визначено, що механізм оподаткування доходів населення виконує перерозподільну функцію. У переважній більшості країн ЄС, за винятком Румунії, Болгарії, Естонії та Угорщини, функціонує прогресивна шкала оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Цей підхід забезпечує реалізацію принципу соціальної справедливості, однак потребує належного обґрунтування шкали прогресії та високого рівня результативності використання коштів платників податків. Виявлено, що з метою елімінації негативних ефектів оподаткування на економіку держави – члени ЄС протягом 2000–2023 рр. зменшували ставки податку на доходи та корпоративного податку. В середньому ставки податку на доходи понизили на 6 в. п. до 38,7 %, корпоративного податку – на 11 в. п. до 21,2 %. Крім регулювання податкових ставок, важливим інструментом податкового регулювання економічного розвитку є цільові податкові пільги. Обґрунтовано доцільність подальшої цифровізації механізму адміністрування податків, удосконалення податкового комплаєнсу та підвищення дієвості заходів протидії схемам тіньової економіки.Item Цифрові фінанси у контексті розвитку цифрової людини(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія ОлегівнаМетою цієї статті є дослідження соціальних, психологічних, соціоінституційних трансформацій у цифрову епоху для збереження людиною своєї самості. У статті охарактеризовано вплив цифрових фінансових технологій на особистість шляхом щільної інтеграції у звичайне буття та форсованого розповсюдження фінансово-орієнтованих патернів поведінки, які стимулюють розвиток цінностей нового формату, зокрема цінність процесуючого споживання. У роботі з’ясовано, що цифрове суспільство споживання розвиває у суб’єктів інноваційні соціальні модуси. Зокрема, користувачі послуг цифрового світу стають «суб’єктами враженими» і під впливом цифрових технологій розвивають особливу толерантність до цифрових фінансових послуг. При цьому процесуюче споживання активізується безвідносно до економічної доцільності та фінансової дисципліни. За таких умов споживачі фінансових послуг демонструють характерну особливість сучасного соціального характеру – намагання уникнути відповідальності, перекласти її на технології. Перекладання відповідальності на технології загрожує не тільки втратою економічної свободи, але втратою суб’єктності, самості, нівелюванням цінності економічної активності. За цифрового переходу процесуюче споживання може ставати на місце продуктивної діяльності, створюючи умови для нівелювання еволюційно спроможних механізмів індивідуалізації особистості. Важливу роль у цих процесах відіграє визначеність цифрового світу, що формує цифрову людину як таку, що прагне патерналістичного впливу, стає все менше спроможною до інновації та свободи волі.