Журнал "Проблеми економіки" № 1, 2025
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" № 1, 2025 by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics::Agricultural economics"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина ГеоргіївнаУ статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.Item Сучасний стан, виклики та перспективи розвитку тваринництва в Україні в контексті забезпечення продовольчої безпеки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Глушков, Олег АнатолійовичУ статті обґрунтовано значення тваринництва як ключової галузі агропромислового комплексу, що відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, створенні робочих місць у сільській місцевості та розвитку суміжних галузей, зокрема рослинництва та переробної промисловості. Висвітлено основні виклики, з якими стикається вітчизняне тваринництво в умовах воєнного стану, економічної нестабільності, обмеженого фінансування та глобальних змін клімату. Детально проаналізовано динаміку змін поголів’я сільськогосподарських тварин і обсягів виробництва основних видів тваринницької продукції за останні два десятиліття. Звернено увагу на диспропорції у розвитку окремих підгалузей тваринництва, зокрема, зростання частки птахівництва за одночасного скорочення виробництва яловичини, баранини та вовни. Обґрунтовано ключові проблеми галузі, серед яких – старіння виробничої інфраструктури, низький рівень селекційно-племінної роботи, обмежена кормова база, деградація пасовищ, висока залежність від імпорту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Розкрито причини зменшення поголів’я та зниження продуктивності тварин, а також проаналізовано регіональні особливості спеціалізації тваринництва в Україні. Акцентовано увагу на важливості збереження біорізноманіття порід тварин, що має стратегічне значення для адаптації галузі до нових умов і викликів. Висвітлено перспективні напрями розвитку галузі, зокрема, впровадження енергозберігаючих та екологічно сталих технологій, автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію управління фермами, покращення ветеринарної підтримки, а також розвиток органічного та інноваційного тваринництва. Окреслено необхідність комплексної державної підтримки галузі, активізації інвестиційної діяльності та наукових досліджень, зокрема, у сфері селекції, годівлі, ветеринарії та екологічної безпеки.