Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1948

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні: причини та системні чинники
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чорна, Олександра Анатоліївна
    У статті досліджено дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні як системне соціально-економічне явище, що сформувалось під впливом довготривалих структурних, демографічних та інституційних чинників та посилилось в умовах повномасштабної війни. Метою статті є визначення причин і системних чинників дефіциту кваліфікованих спеціалістів в Україні, що сформувався під впливом структурних дисбалансів ринку праці, демографічних втрат, міграційних процесів, особливостей функціонування підприємств в умовах війни, що обмежує можливості відтворення людських ресурсів і стримує соціально-економічний розвиток. Методологічну основу становлять системний і структурно-логічний підходи, економіко-статистичний аналіз, методи наукового узагальнення та порівняння. Інформаційну базу сформували дані Державної служби статистики України, Державної служби зайнятості України, результати опитувань підприємств, дослідження платформи Дія.Бізнес та аналітичні матеріали онлайн-платформ з пошуку роботи (Robota.ua, Work.ua). Встановлено, що дефіцит кваліфікованих спеціалістів має не тільки кількісний, але і виражений якісний і професійно-структурний характер, проявляється у невідповідності між попитом роботодавців і компетентностями робочої сили (насамперед у сфері робітничих, виробничих і техніко-технологічних професій), посиленні регіональних асиметрій зайнятості, скороченні сегмента формальної зайнятості у базових видах економічної діяльності. Виявлено стійку невідповідність між освітніми пріоритетами здобувачів освіти та реальними потребами ринку праці, що зумовлює відтворення структурних диспропорцій у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано визначальну роль умов і якості праці, організації праці та інклюзивності підприємств у процесах збереження та відтворення людських ресурсів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні дефіциту кваліфікованих спеціалістів як довготривалого системного явища, що сформувалося у довоєнний період і має якісний, професійно-структурний та просторовий характер. Доведено, що часткове відновлення ринку праці та зростання кількості вакансій не супроводжується адекватним відновленням кадрового потенціалу підприємств. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної та корпоративної політики управління людськими ресурсами в умовах воєнного та повоєнного відтворення економіки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Креативна зайнятість у системі соціально-трудових відносин України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сандугей, Валентина Василівна
    Мета дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному обґрунтуванні сутності та особливостей креативної зайнятості як специфічного сегмента сучасного ринку праці та важливого елемента системи соціально-трудових відносин України, а також у визначенні її ролі у формуванні людського капіталу, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності національної економіки в умовах цифровізації та воєнно-економічних трансформацій. Досягнення поставленої мети передбачає дослідження структурних характеристик креативної зайнятості, аналіз її галузевого розподілу за основними секторами креативних індустрій, оцінку динаміки розвитку та внеску у валовий внутрішній продукт і забезпечення зайнятості населення. Водночас мета дослідження охоплює з’ясування впливу креативної зайнятості на трансформацію соціально-трудових відносин, зокрема поширення гнучких форм організації праці, дистанційної та проєктної роботи, розвитку фрилансу й самозайнятості, індивідуалізації трудових взаємодій між працівниками та роботодавцями, а також зростання значення інтелектуального й творчого капіталу як визначального ресурсу економічного розвитку. Окрему увагу приділено виявленню проблем та інституційних бар’єрів функціонування креативної зайнятості, включаючи недосконалість правового регулювання трудових відносин і захисту авторських прав, обмеженість мотиваційних механізмів та фінансово-ресурсного забезпечення розвитку креативного сектору. Таким чином, мета статті спрямована на формування цілісного наукового бачення креативної зайнятості як чинника модернізації системи соціально-трудових відносин та обґрунтування напрямів її подальшого розвитку в контексті післявоєнного відновлення й забезпечення соціально-економічної стійкості України.