Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1948

Browse

Now showing 1 - 8 of 8

Зовнішньоторговельна безпека України в умовах тривалої війни: чинники, загрози, вплив на економічне зростання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України в умовах тривалої війни. Розраховано інтегральний показник зовнішньоторговельної безпеки України упродовж 2014–2024 рр., визначено періоди підвищення та зниження рівня безпеки.Зроблено висновок пропідвищення рівня зовнішньоторговельної безпеки після кризових періодів, що свідчить про здатність суб’єктів зовнішньої торгівлі адаптуватися до різких змін внутрішнього та зовнішнього середовища. На основі результатів розрахунку коефіцієнтів чутливості інтегрального показника до зміни індикаторів визначено найбільш істотні чинники та загрози зовнішньоторговельній безпеці України, які залежать від погіршення відповідності критеріям безпеки таких індикаторів, як ціновий індекс умов торгівлі, відкритість економіки, частка провідного товару в загальному обсязі імпорту товарів та частка провідної країни-партнера в загальному обсязі імпорту товарів. Проведено регресійний аналіз впливу індикаторів зовнішньоторговельної безпеки на економічне зростання України у 2014–2024 рр. Доведено, що зміна більшості індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України істотно впливала на ВВП у фактичних цінах та ВВП у розрахунку на одну особу. На основі результатів регресійного аналізу зроблено висновок про обернену залежність ВВП України та ВВП на одного мешканця від рівня відкритості економіки. Зниження рівня відкритості економіки, яке відбувалося у 2014–2024 рр., позитивно впливало на економічне зростання України. Результати регресійного аналізу дозволили виявити пряму залежність ВВП та ВВП на одного мешканця від збільшення частки сировинної продукції та низькотехнологічних товарів у загальних обсягах експорту товарів, що свідчить про позитивний вплив цих індикаторів на економічне зростання України попри загрози зовнішньоторговельній безпеці, зумовлені неефективною структурою експорту. Збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні країни та цінового індексу умов торгівлі мало негативний вплив на економічне зростання України упродовж досліджуваного періоду.
Організаційно-методичне забезпечення ідентифікації й оцінки загроз для безпечного та сталого розвитку регіонів і територій як складова публічного управління в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина Борисівна
Розвиток українського суспільства в умовах сучасних викликів і загроз зумовлює необхідність пристосування регіонів і територій країни до мінливості умов існування та життєздатності, потребує пошуку більш дієвих підходів до публічного управління просторовим розвитком на принципах відкритості і безпечності функціонування. Пошук шляхів вирішення накопичених раніше та виниклих наразі проблем, що мають характер бажаної безпечності й сталості, в сучасних умовах спонукають громадянське суспільство до розвитку та потребують прийняття новаторських, інноваційних та ефективних рішень. Наразі, коли Україна потребує подолання глобальних наслідків від впливу довготривалої війни в усіх сферах життєдіяльності її регіонів і територій, більшість пов’язаних з цим проблем вимагають пошуку новаторських ідей та прийняття відповідних управлінських рішень, що ґрунтуються на використанні методології системного, проблемно-орієнтованого, територіально-орієнтованого підходів, коли аналіз і оцінка наявних загроз, зокрема за видами й рівнями, є поштовхом до організації процесу розроблення, прийняття та реалізації пріоритетів і напрямів політики територіального управління, а встановлення сутності і причин цих загроз є основою для їх попередження й подолання. Метою статті є дослідження теоретико-практичних аспектів формування організаційно-методичного забезпечення ідентифікації й оцінки загроз регіонального (територіального) розвитку, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер, в умовах впливу на формування актуальних управлінських рішень і вибір ефективного інструментарію для їх попередження та подолання. У матеріалах статті обґрунтованопоетапне використання організаційно-методичного забезпечення для формування бази загроз регіонів і територій на основі групування за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер; виокремлення регіонів і територій відповідно до пріоритетності загроз (за сферами їх впливу, за видами і рівнями); формування управлінських рішень на основі визначення напрямів та інструментарію для попередження й подолання таких загроз. Результати цього дослідження дозволяють виокремити основні й найбільш актуальні види загроз, характерні для розвитку регіонів і територій в Україні, та в подальшому використати зазначену інформацію в процесі формування пріоритетів регіональної (територіальної) політики і розробки необхідних рішень на всіх рівнях публічного управління.
Соціоекономічна структура аграрного соціуму та потенціал розвитку сільських територій (на прикладі Вінницької області)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кричковський, Вадим Юрійович
Метою статті є емпіричне оцінювання соціоекономічної диференціації аграрного соціуму на прикладі сільських територій Вінницької області. У статті викладено результати дослідження соціоекономічної структури сільського населення окремих громад за критерієм поширення та деструктивної функціональності бідності. Наведено версію економічної проблеми мінімізації бідності в аграрному соціумі на прикладі реально існуючих об’єктів. Було використано результати авторських рандомізованих польових досліджень типових сільських населених пунктів, а також порівняльний аналіз їхнього соціоекономічного стану у динаміці близько 20 років. Методологічну основу дослідження становить авторський підхід, що спирається на лібертаріанську модель соціального контракту та подолання бідності в межах капіталістичного зростання. За результатами дослідження встановлено, що рівень абсолютної бідності в більшості сільських населених пунктів є нижчим, ніж це зазвичай подається в науковій та публічній риториці, тоді як ключовою проблемою постає інституційна бідність, пов’язана з поведінковими, мотиваційними та організаційними дисфункціями. Виявлено значну диференціацію соціоекономічного стану сільських територій, обмежений потенціал найманої праці та домінування сектора економічно активних агентів, орієнтованих на індивідуальні та підприємницькі моделі виживання. Запропоновано авторську типологію бідності першого та другого порядку, а також концепцію лібертаріанського соціального контракту як інституційної основи мінімізації бідності в аграрному соціумі. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої методології органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадами для розроблення прикладних програм економічної активізації сільських територій.
Тенденції суверенізації грошово-кредитної системи ЄС в умовах глобальних викликів і висновки для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бублик, Євген Олександрович; Брус, Світлана Іванівна
У статті досліджено процеси суверенізації грошово-кредитної системи Європейського Союзу в умовах трансформації світової валютної системи у 2022–2026 роках. Обґрунтовано, що перехід від однополярного долароцентричного устрою до багатовекторної моделі спонукає ЄС до формування власного монетарного суверенітету, який охоплює не лише емісію валюти, а й контроль над технологічними платформами та платіжною інфраструктурою. Проаналізовано розвиток нових інфраструктурних проєктів для транскордонних розрахунків у цифрових валютах центральних банків (CBDC), а також платформ міжнародних розрахунків mBridge та Agora, як альтернативи американській системі SWIFT. Виявлено суттєве зростання обсягів операцій на платформі mBridge, що свідчить про створення альтернативи традиційній системі SWIFT для великих міждержавних розрахунків. Особливу увагу приділено заходам Європейського центрального банку із захисту монетарного простору і поширення використання євро поза межами ЄС. Виокремлені тенденції охоплюють підготовку до запуску цифрового євро, реалізацію проєкту Appia для токенізації фінансів і розширення системи EUREP для надання євро-ліквідності іноземним регуляторам. Встановлено тенденцію масового накопичення золота центральними банками (зокрема Польщі та Німеччини) як інструменту хеджування геополітичних ризиків. Для України виділено ключові напрями адаптації: необхідність нарощування частки золота в міжнародних резервах НБУ, важливість синхронізації з європейськими цифровими стандартами та приєднання до ліквідних ліній ЄЦБ для підтримки макрофінансової стабільності. Зроблено висновок про доцільність відновлення проєкту е-гривні з огляду на перспективи інтеграції в глобальні розрахункові платформи.
Трансформація підприємницького середовища України під впливом війни, регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іляш, Ольга Ігорівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна
Метою статті є науково-аналітичне обґрунтування ключових напрямів трансформації підприємницького середовища України в умовах повномасштабної війни з урахуванням регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень, що дозволяє окреслити передумови й обмеження відновлення бізнес-активності у воєнний і повоєнний періоди.Статтю присвячено дослідженню трансформації підприємницької діяльності України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проаналізовано вплив воєнного шоку на ділове середовище через макроекономічні втрати, руйнування виробничої та інфраструктурної бази, порушення логістичних ланцюгів, масову релокацію бізнесу та посилення територіальної асиметрії економічного розвитку. Досліджено особливості відновлення бізнес-активності в регіональному та секторальному вимірах, окреслено структурні зрушення у підприємництві, зокрема зростання ролі малого і середнього бізнесу, сфери послуг, ІТ та агропереробки на тлі скорочення капіталомістких і інфраструктурно залежних галузей. Обґрунтовано значення кластерних ініціатив у формуванні нових точок економічного зростання у відносно безпечних регіонах і їх роль у кооперації підприємств і інтеграції у європейські ланцюги доданої вартості. Проаналізовано вплив змінених регуляторних режимів і антикризових заходів держави на умови функціонування бізнесу, а також адаптаційні та поведінкові стратегії підприємців в умовах високої невизначеності. Зроблено висновок, що подальша траєкторія відновлення підприємницького середовища України визначатиметься узгодженістю політики підтримки, інституційною спроможністю та передбачуваністю регуляторних правил у воєнний і повоєнний періоди.
Імператив безпеки у формуванні сучасної моделі міжнародних економічних відносин
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сохацький, Олександр Юрійович
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування імперативу безпеки як структуро-утворювального чинника формування сучасної моделі міжнародних економічних відносин в умовах глобальної турбулентності, воєнних і геоекономічних загроз. У дослідженні використано методи концептуального аналізу, порівняльного зіставлення ліберальної та безпеково-орієнтованої моделей міжнародних економічних відносин, систематизації інструментів торговельної, інвестиційної та фінансової політики, а також логічного моделювання трансформаційних процесів. Обґрунтовано, що безпека перестає розглядатися як зовнішнє обмеження економічної взаємодії та набуває статусу імперативу, який визначає конфігурацію міжнародної торгівлі, інвестиційних потоків, технологічного обміну й участі держав у глобальних ланцюгах створення вартості. Показано, що воєнні та гібридні конфлікти, санкційні режими й геоекономічна фрагментація спричиняють перехід від логіки максимізації ефективності до пріоритету стійкості, надійності постачання та стратегічної автономії. Доведено, що цифровізація виступає амбівалентним чинником міжнародних економічних відносин: з одного боку, вона підвищує ефективність інтеграції суб’єктів господарювання у глобальні ринки, з іншого формує нові кібер- і фінансові ризики, що потребують інституціоналізації механізмів управління економічною безпекою. Зроблено висновок, що безпеково-орієнтована модель міжнародних економічних відносин стає стійкою характеристикою сучасної світової економіки та вимагає перегляду традиційних підходів до формування економічної політики держав.
Інституціональні виклики інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та шляхи їх подолання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сторонянська, Ірина Зеновіївна; Дуб, Андрій Романович
Наявність на державному рівні значної кількості документів стратегічного планування різних типів – стратегій, програм, планів, концепцій тощо – спричиняє розпорошення обмежених публічних фінансових ресурсів і низької ефективності досягнення визначених цілей. На рівні територіальних громад ситуація ще складніша, оскільки обсяги фінансування, які закладаються на виконання проєктів для досягнення цілей та завдань стратегій розвитку, здебільшого орієнтовні, не прораховані детально, без визначених джерел коштів. Як наслідок, проєкти залишаються не реалізовані, а публічні інвестиції здійснюються несистемно. Метою дослідження є виявлення інституціональних викликів інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та пошук шляхів їх подолання. Дослідження концентрується на теоретичному та прикладному аспектах розгляду проблеми стратегічного планування та управління публічними інвестиціями в Україні. Аналіз попередніх досліджень у цій царині, чинної нормативно-правової бази та практики стратегічного планування й управління публічними інвестиціями в територіальних громадах засвідчив наявність низки викликів. Вони призводять до того, що управління публічними інвестиціями часто розглядається як самостійний технократичний процес, основною метою якого є підготовка та подання документів публічного інвестування відповідно до встановлених процедур і часових рамок бюджетного процесу. Натомість питання стратегічної доцільності інвестицій та їх відповідності пріоритетам розвитку територій нерідко залишаються поза належною увагою. За результатами проведеного дослідження, для підвищення ефективності здійснення публічних інвестицій в напрямі відновлення і розвитку територіальних громад України запропоновано низку кроків на законодавчому та виконавчому рівнях, серед яких: внесення змін до Бюджетного кодексу України та підзаконних актів для закріплення чіткої логіки інтеграції управління публічними інвестиціями та стратегічного планування, зокрема встановити вимогу, за якою інвестиційні проєкти, включені до ЄПП, повинні мати пряме посилання на конкретний захід плану заходів з реалізації стратегії розвитку відповідної території; переглянути методичні підходи до розроблення стратегій розвитку територіальних громад з метою посилення їх проєктної та фінансової визначеності; переглянути підходи до організації інституцій, залучених до стратегічного планування та управління публічними інвестиціями на місцевому рівні; передбачити можливість формування єдиного координаційного органу, який поєднуватиме функції моніторингу реалізації стратегії розвитку та визначення інвестиційних пріоритетів; забезпечити інтеграцію місцевих інвестиційних рад у систему реалізації стратегій розвитку територіальних громад.
Інструментарій податкового стимулювання зеленої економіки: світові тренди та висновки для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іванов, Юрій Борисович
Проблематика зеленої економіки, зеленого переходу як магістрального напряму зменшення навантаження на довкілля в контексті забезпечення сталого розвитку набула особливого поширення в останні десятиріччя. Починаючи з середини 2010 р. окремі країни в пошуковому режимі почали експерименти щодо впровадження деяких інструментів податкового стимулювання імплементації зелених технологій. Системне та сфокусоване податкове стимулювання зеленої економіки розпочалося в США в 2022 р., а в Євросоюзі – з 2023 р., коли була розроблена та затверджена Європейська зелена угода. Починаючи з середини 2025 р. позиції ЄС і США щодо зеленої економіки кардинально розійшлися: Сполучені Штати згортають податкове стимулювання зеленої економіки, а ЄС, навпаки, розвиває нормативно-правові основи зеленої податкової політики, приймаючи в 2025 р. Clean Industrial Deal та супутні документи, що регламентують податковий інструментарій державної допомоги, сумісний з нормами й принципами State Aid. Однак, зважаючи на євроінтеграційний вектор розвитку України, перспективи вступу до Європейського Союзу та в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході, дослідження й імплементація найкращих світових і європейських практик стимулювання зеленого переходу видається перспективним. Метою цієї статті є дослідження та узагальнення кращих світових і європейських практик податкового стимулювання розвитку зеленої економіки для удосконалення податкової політики з урахуванням особливостей періоду повоєнного відновлення економіки України. Дослідження проведено з використанням методів компаративного та логічного аналізу, монографічного методу, системного підходу. Найбільш поширені в ЄС практики податкового стимулювання зеленого переходу проаналізовані в контексті чотирьох основних секторів зеленої економіки, видів податків і цілей податкового стимулювання. Поглиблений аналіз проведено на прикладі інструментарію податкового стимулювання низьковуглецевої логістики та сервісної інфраструктури для експлуатації автомобілів на чистій енергії. Дослідження тенденцій формування ринку електромобілів в ЄС дозволило виділити чотири визначальні чинники, що впливають на рівень та особливості податкової політики у сфері зеленого переходу. Проведений аналіз дозволив сформулювати рекомендації щодо використання в Україні кращих практик країн ЄС у сфері податкового стимулювання зеленого переходу з урахуванням стану економіки України та перспектив її повоєнного відновлення.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Results Per Page

Sort Options