Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1948

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

Bottom-up оцінка ринкового потенціалу та прогнозування розвитку ринку шин для мототранспорту в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Корепанов, Олексій Сергійович; Лазебник, Юлія Олександрівна; Чала, Тетяна Георгіївна; Пшеничний, Андрій Євгенович
Статтю присвячено комплексному аналізу та моделюванню тенденцій розвитку ринку шин для мототранспорту в Україні з урахуванням сучасних викликів, зумовлених військовими подіями, імпортозалежністю галузі та високою чутливістю попиту до макроекономічних факторів. Актуальність дослідження зумовлена потребою у кількісній оцінці ринкового потенціалу та формуванні достовірних прогнозів, що необхідні для стратегічного управління, планування імпортних операцій, оптимізації логістичних рішень та визначення інвестиційної привабливості галузі. Метою статті є оцінювання річного ринкового потенціалу сегменту шин для мототранспорту та прогнозування майбутніх тенденцій на основі офіційних статистичних даних і компонентного аналізу часових рядів. У роботі детально розглянуто структуру ринку, включно з aftermarket-сегментом та OEM-поставками, здійснено побудову економіко-статистичної моделі ринку за підходом «bottom-up», що дозволяє врахувати середній пробіг техніки, ресурс шин, структуру парку та цінові параметри. Окрему увагу приділено класифікації імпортних потоків за кодом HS 401140, які виступають ключовим індикатором ринкової активності. У статті побудовано три сценарії оцінювання ринкового потенціалу (консервативний, базовий, оптимістичний). За базовим сценарієм річний обсяг ринку оцінено в межах 24–27 млн дол. США, де домінуючу частку (понад 85–90 %) становить aftermarket-сегмент. Методичною основою дослідження в частині прогнозування ринку є сингулярний спектральний аналіз (SSA), який забезпечує виокремлення трендової, сезонної та випадкової складових часового ряду імпорту шин за 2020–2025 рр. Обґрунтовано вибір параметрів моделі, проведено декомпозицію ряду, відновлення очищеного сигналу та побудовано прогноз на 2025–2026 рр. Застосування SSA дозволило отримати високоточні результати завдяки непараметричній природі методу та його здатності працювати з короткими нестаціонарними рядами. Проведений аналіз свідчить про виражену сезонність імпорту, поступове відновлення ринку після спаду 2022 року та середньорічний приріст попиту на рівні 5–7 %. Отримані результати мають важливе практичне значення для імпортерів, дистриб’юторів, виробників та аналітичних центрів. Вони можуть бути використані для планування закупівель, управління ризиками, оцінювання впливу цінових коливань і формування стратегічних прогнозів розвитку ринку шин для мототранспорту.
The Uniqueness of Medical Services in the System of Modern Management, Marketing and Projects: Urgency, Emotional Component, and Digitalization Challenges
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвинова, Ольга Несторівна; Петрашик, Юрій Миколайович; Максимчак, Іван Олександрович
Метою наукового дослідження є виявлення унікальних особливостей медичних послуг у системі сучасного управління та маркетингу, визначення етичних меж їх просування та аналіз ролі терміновості, емоційного компоненту й цифровізації у формуванні довіри пацієнтів. Роботу спрямовано на окреслення нової парадигми маркетингового управління в охороні здоров’я, яка поєднує економічну ефективність із суспільним благом. Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі наукових джерел, нормативних документів та практики медичних закладів. Використано порівняльний підхід до комерційних і медичних маркетингових практик та аналіз етичних проблем. Основні результати дослідження свідчать, що медичні послуги є варіативними та індивідуальними, а їх оцінка пацієнтом базується на суб’єктивних маркерах якості. Етичний маркетинг передбачає чесність, правдивість та орієнтацію на реальні потреби пацієнта. Цифровізація трансформує взаємодію між пацієнтом і лікарем, підвищуючи доступність та персоналізацію послуг. Репутація, довіра та комунікація визначають конкурентоспроможність медичної установи. Подальші дослідженням слід спрямовуватися на розробку інструментів для оцінки суб’єктивних маркерів якості, вивчення стратегій комунікації у кризових ситуаціях та пошук балансу між ринковими механізмами та суспільним благом. Методологія передбачає розширення міждисциплінарного підходу, поєднуючи медицину, маркетинг, соціологію та цифрові технології. Результати досліджень можна використовувати для вдосконалення моделей управління у медичних установах, розробки етичних стандартів реклами, впровадження цифрових інструментів у маркетингове управління та формування стратегій довгострокової лояльності пацієнтів. Запропоновані підходи сприяють підвищенню довіри до системи охорони здоров’я, зменшенню інформаційної асиметрії між пацієнтом і лікарем та розробці політик, спрямованих на захист суспільного блага. Дослідження пропонує нову перспективу в управлінні маркетингом у медицині. Його цінність полягає у створенні концептуальної моделі, яка дозволяє збалансувати економічні інтереси установи з реальною потребою пацієнтів та стратегічною стійкістю системи охорони здоров’я.
Банкострахування як чинник трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Карпенко, Марина Сергіївна; Стрижак, Артур Петрович; Литвиненко, Олексій Костянтинович
Мета статті полягає у дослідженні банкострахування як форми трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації фінансового сектора України, а також у систематизації його теоретичних засад і моделей, виявленні ключових тенденцій розвитку та обґрунтуванні перспектив поглиблення банківсько-страхової інтеграції. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових підходів, а також елементи SWOT- та TOWS-аналізу. Узагальнення наукових джерел дозволило розкрити еволюцію банкострахування від дистрибуційної моделі до стратегічного партнерства фінансових груп і платформних екосистем, у межах яких інтегруються клієнтські бази, інформаційні ресурси та data-driven технології. На основі узагальнення європейського досвіду встановлено, що банкострахування демонструє ефективність в умовах низькодохідного середовища та адаптивність до цифровізації, зокрема через впровадження embedded insurance, cross-selling та штучного інтелекту. Аналіз українського ринку засвідчив обмежений рівень розвитку банкострахування та домінування агентської моделі, що зумовлено низьким рівнем проникнення страхових продуктів і нерівномірною цифровою зрілістю учасників ринку. SWOT- та TOWS-аналіз дозволив визначити ключові можливості розвитку (API-інтеграція, персоналізація, гармонізація регуляторного середовища) та загрози (воєнні ризики, обмежена платоспроможність населення). Обґрунтовано, що подальший розвиток банкострахування в Україні потребує масштабування цифрових продуктів, поглиблення API-інтеграції та активного впровадження вбудованого страхування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням впливу цифрових технологій на ефективність банкострахування. Важливим напрямом подальшого дослідження є розгляд регуляторних аспектів функціонування цифрових фінансових екосистем і забезпечення кібербезпеки учасників ринку. Додаткової уваги потребує аналіз впливу поведінкових факторів клієнтів на ефективність впровадження інтегрованих фінансових продуктів.
Глобальні тренди розвитку цифрових екосистем сервісних організацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Осокіна, Алла Вікторівна; Шатілова, Олена Володимирівна; Дьяков, Сергій Леонідович; Павленко, Костянтин Юрійович
Статтю присвячено аналізу трансформації сервісних організацій у контексті розвитку цифрових екосистем та обґрунтуванню впливу глобальних трендів на їх архітектуру і роль у сучасній цифровій економіці. Метою роботи є систематизація ключових тенденцій розвитку цифрових екосистем сервісних організацій і визначення механізмів їх впливу на формування платформних моделей і трансформацію сервісних компаній. Методологічну основу становлять теоретичне узагальнення, систематизація наукових підходів і порівняльний аналіз міжнародних практик. У результаті систематизовано глобальні тренди розвитку цифрових екосистем, такі як платформізація, гіперавтоматизація, економіка на вимогу, XaaS моделі та омніканальність, а також доведено їхню інтегровану дію як цілісної логіки трансформації сервісних організацій. Показано, що сукупний вплив цих трендів формує платформну архітектуру, активує «маховик даних», стимулює розвиток комплементарних сервісів і сприяє переходу до моделі супердодатка. Порівняльний аналіз міжнародних екосистем підтвердив універсальність таких закономірностей. Практична частина засвідчує, що українські компанії адаптують глобальні підходи відповідно до локальних умов. На прикладі цифрової екосистеми ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА» показано реалізацію платформної моделі, використання даних як стратегічного ресурсу та поступовий розвиток у напрямі супердодатка. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення механізмів управління цифровими екосистемами, удосконалення стратегій розвитку сервісних компаній і підвищення ефективності бізнес моделей. Обмеження пов’язані з динамічністю цифрового середовища та необхідністю подальшого емпіричного уточнення моделей. Соціальна значущість дослідження проявляється у впливі цифрових екосистем на якість сервісів, розвиток цифрової інфраструктури та трансформацію ринку праці. Оригінальність роботи полягає у комплексному поєднанні теоретичного аналізу та практичного підтвердження закономірностей розвитку цифрових екосистем сервісних організацій.
Державна допомога у розвитку зеленої металургії: принципи і досвід ЄС для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шликова, Вікторія Олександрівна; Полякова, Ольга Юріївна; Котляров, Євген Іванович
Метою статті є аналіз європейської практики стимулювання розвитку технологій, дотичних до зеленої металургії, у широкому сенсі та визначення можливостей застосування для України. Обґрунтовано необхідність відновлення та модернізації металургійної галузі на основі сучасних технологій декарбонізації. Розглянуто виклики запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM для економіки України. На основі наявних наукових публікацій досліджено підходи до визначення поняття «зелена металургія» та виявлено відсутність єдиного універсального його трактування. Аналіз анотацій і текстів відкритого доступу за допомогою інструменту VOSviewer дозволив побудувати граф зв’язків понять, дотичних до проблематики розвитку зеленої металургії, і зробити висновок, що зелена металургія є зеленою технологією у сенсі сталого розвитку, а технології прямого відновлення заліза, у тому числі шляхом використання у ролі відновника – водню, є поширеними у світі. Водночас в українському законодавстві використовується вузьке поняття зеленої металургії, яке не відповідає світовим трендам науково-технічного розвитку та обмежує потенціал модернізації галузі, тому потребує уточнення і розширення. Враховуючи потребу в масштабних інвестиціях для поширення зеленої металургії в Україні, залучення яких потребує державної допомоги, досліджено наявний досвід ЄС у цій сфері. Зокрема, проведено аналіз тенденцій державної допомоги у період 2014–2024 рр., а саме динаміку загальних її обсягів, частку у ВВП, пріоритетні напрями, за якими вона надавалася, та інструменти її реалізації. Так, головним пріоритетом політики ЄС щодо державної допомоги є захист навколишнього середовища включно з енергозбереженням. Протягом усього періоду 2014–2024 рр. найбільш поширеними інструментами допомоги були прямі гранти, прямі гранти / субсидії на відсоткові ставки та податкові стимули. Одним із результатів дослідження є систематизація технологій, які можуть бути використані в зеленій металургії в Україні і підтримуються в країнах – членах ЄС, яку здійснено на основі аналізу Рамкової програми державної допомоги, що супроводжує Угоду про чисту промисловість. Перелік основних, доповнювальних технологій та кінцевих продуктів, що підлягають державній допомозі і визначені як такі, що можуть бути використані в зеленій металургії, може слугувати основою та орієнтиром для розробки інструментів підтримки галузі в Україні. Розглянуто кілька конкретних прикладів затверджених схем державної допомоги в країнах – членах ЄС, які демонструють активне використання можливостей підтримки зеленої металургії. Встановлено, що для прискорення відновлення металургії на нових технологічних засадах і її розвитку необхідна гармонізація вітчизняного законодавства з європейським без втрати основного фокусу на зниженні впливу на довкілля, але із забезпеченням перспектив зростання галузі.
Дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні: причини та системні чинники
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чорна, Олександра Анатоліївна
У статті досліджено дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні як системне соціально-економічне явище, що сформувалось під впливом довготривалих структурних, демографічних та інституційних чинників та посилилось в умовах повномасштабної війни. Метою статті є визначення причин і системних чинників дефіциту кваліфікованих спеціалістів в Україні, що сформувався під впливом структурних дисбалансів ринку праці, демографічних втрат, міграційних процесів, особливостей функціонування підприємств в умовах війни, що обмежує можливості відтворення людських ресурсів і стримує соціально-економічний розвиток. Методологічну основу становлять системний і структурно-логічний підходи, економіко-статистичний аналіз, методи наукового узагальнення та порівняння. Інформаційну базу сформували дані Державної служби статистики України, Державної служби зайнятості України, результати опитувань підприємств, дослідження платформи Дія.Бізнес та аналітичні матеріали онлайн-платформ з пошуку роботи (Robota.ua, Work.ua). Встановлено, що дефіцит кваліфікованих спеціалістів має не тільки кількісний, але і виражений якісний і професійно-структурний характер, проявляється у невідповідності між попитом роботодавців і компетентностями робочої сили (насамперед у сфері робітничих, виробничих і техніко-технологічних професій), посиленні регіональних асиметрій зайнятості, скороченні сегмента формальної зайнятості у базових видах економічної діяльності. Виявлено стійку невідповідність між освітніми пріоритетами здобувачів освіти та реальними потребами ринку праці, що зумовлює відтворення структурних диспропорцій у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано визначальну роль умов і якості праці, організації праці та інклюзивності підприємств у процесах збереження та відтворення людських ресурсів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні дефіциту кваліфікованих спеціалістів як довготривалого системного явища, що сформувалося у довоєнний період і має якісний, професійно-структурний та просторовий характер. Доведено, що часткове відновлення ринку праці та зростання кількості вакансій не супроводжується адекватним відновленням кадрового потенціалу підприємств. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної та корпоративної політики управління людськими ресурсами в умовах воєнного та повоєнного відтворення економіки.
Емерджентність і конвергенція технологій як інтелектуально-інноваційна платформа розроблення експлерентної стратегії управління підприємством
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сластьяникова, Кристина Ігорівна
У статті обґрунтовано необхідність переходу підприємств до експлерентної стратегії управління в умовах прискореної технологічної динаміки, емерджентності та конвергенції науково-технічних напрямів. Доведено, що традиційні лінійні моделі стратегічного управління, орієнтовані на поступову адаптацію та утримання ринкових позицій, не забезпечують достатньої результативності в середовищі високої невизначеності та технологічних проривів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка структурно-логічної моделі формування експлерентної стратегії управління підприємством на основі інтелектуально-інноваційної платформи, а також створення методичного інструментарію оцінювання готовності підприємства до експлерентного розвитку. Методологічною основою дослідження виступають системний, процесний та інтегративний підходи, що дозволили поєднати концептуальне моделювання з прикладною стратегічною діагностикою. Розроблено структурно-логічну модель трансформації зовнішніх технологічних імпульсів у стратегічний прорив, яка охоплює аналітичний, інтеграційно-когнітивний, проєктно-експериментальний та стратегічно-розгортальний рівні. Запропоновано інтелектуально-інноваційну платформу як організаційний механізм безперервного стратегічного оновлення підприємства. Практично доцільним з наукової точки зору є формування методичного підходу до кількісного оцінювання готовності підприємства до експлерентного розвитку через інтеграцію показників технологічної спроможності та організаційної гнучкості. Побудовано матрицю готовності, що дозволяє визначати стратегічну позицію підприємства у двовимірному просторі та обґрунтовувати напрями трансформації. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі та матриці як діагностичного інструменту стратегічного управління, що забезпечує об’єктивізацію управлінських рішень, визначення пріоритетів розвитку та моніторинг переходу до експлерентної моделі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з апробацією методики у різних галузях та інтеграцією фінансово-ризикових параметрів у модель експлерентного розвитку.
Зовнішньоторговельна безпека України в умовах тривалої війни: чинники, загрози, вплив на економічне зростання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України в умовах тривалої війни. Розраховано інтегральний показник зовнішньоторговельної безпеки України упродовж 2014–2024 рр., визначено періоди підвищення та зниження рівня безпеки.Зроблено висновок пропідвищення рівня зовнішньоторговельної безпеки після кризових періодів, що свідчить про здатність суб’єктів зовнішньої торгівлі адаптуватися до різких змін внутрішнього та зовнішнього середовища. На основі результатів розрахунку коефіцієнтів чутливості інтегрального показника до зміни індикаторів визначено найбільш істотні чинники та загрози зовнішньоторговельній безпеці України, які залежать від погіршення відповідності критеріям безпеки таких індикаторів, як ціновий індекс умов торгівлі, відкритість економіки, частка провідного товару в загальному обсязі імпорту товарів та частка провідної країни-партнера в загальному обсязі імпорту товарів. Проведено регресійний аналіз впливу індикаторів зовнішньоторговельної безпеки на економічне зростання України у 2014–2024 рр. Доведено, що зміна більшості індикаторів зовнішньоторговельної безпеки України істотно впливала на ВВП у фактичних цінах та ВВП у розрахунку на одну особу. На основі результатів регресійного аналізу зроблено висновок про обернену залежність ВВП України та ВВП на одного мешканця від рівня відкритості економіки. Зниження рівня відкритості економіки, яке відбувалося у 2014–2024 рр., позитивно впливало на економічне зростання України. Результати регресійного аналізу дозволили виявити пряму залежність ВВП та ВВП на одного мешканця від збільшення частки сировинної продукції та низькотехнологічних товарів у загальних обсягах експорту товарів, що свідчить про позитивний вплив цих індикаторів на економічне зростання України попри загрози зовнішньоторговельній безпеці, зумовлені неефективною структурою експорту. Збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні країни та цінового індексу умов торгівлі мало негативний вплив на економічне зростання України упродовж досліджуваного періоду.
Оцінка потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Криворучко, Михайло Юрійович
Статтю присвячено оцінці потенціалу використання ШІ в рамках проєктно-орієнтованої навчальної роботи міждисциплінарного характеру здобувачами обліково-економічних спеціальностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Проведення цього дослідження передбачало використання таких методів, як узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, а також монографічного та табличного методів, генеративного ШІ Gemini (Google). На основі опрацювання наукових праць щодо застосування ШІ в обліково-економічній практичній діяльності та використання цього інструменту в процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей зроблено висновок щодо актуальності проблематики, пов’язаної з роллю ШІ у сучасній обліково-економічній сфері. На прикладі використання Gemini (Google) продемонстровано потенціал застосування технологій ШІ у навчальній роботі здобувачів вищої освіти. Акцентовано увагу на тому, що використання інструментів генеративного ШІ стало невід’ємною складовою професійної діяльності та освітнього процесу, включаючи обліково-економічні спеціальності. Стрімкий розвиток цих технологій зумовлює необхідність адаптації освітніх програм до нової вимоги ринку праці фахівців обліково-економічного профілю – володіння технологіями генеративного ШІ у поєднанні з навичками критичного мислення, соціальної відповідальності, лідерства, дотримання принципів етики і доброчесності. Визначено, що важливими тенденціями розвитку обліково-економічної сфери є міждисциплінарний характер цієї предметної області та посилення інтеграції з компонентами сталого зростання (екологічний, соціальний, управлінський).Запропонований автором підхід передбачає структуру навчальної роботи, яка відрізняється від типової – замість теоретико-методичного, аналітичного та проєктного (рекомендаційного) розділів роботи (курсової, кваліфікаційної, проєкту) здобувач послідовно працює над аналітично-діагностичним розділом, розробкою інтегрованого рішення та оцінкою його ефективності. Вказано, що авторський підхід дозволяє працювати над реальною управлінською чи фінансовою проблемою, або виконати симуляційне завдання на основі потенційної проблеми, з якою може зіштовхнуться підприємство. Розроблено орієнтовну тематику для підготовки міждисциплінарної навчальної роботи, яка містить такі актуальні напрямки, як: «Стратегічні зміни та сталий розвиток», «Оптимізація діяльності та управління ресурсами», «Цифрова трансформація та управління даними», «Управління ризиками та внутрішній контроль», «Соціальна відповідальність та управління персоналом». Зазначено, що важливим елементом навчальної роботи є формування у здобувачів культури використання ШІ – це набуває особливої актуальності в контексті посилення вимог до дотримання всіма учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності в епоху стрімкого розвитку технологій. Обґрунтовано, що подальшим напрямком досліджень може стати формування завдання з практичних кейсів за обраною тематикою і розробка рекомендацій щодо виконання навчальної роботи за допомогою ШІ.
Реглобалізація як драйвер трансформації стратегій європейських ТНК
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Єременко, Андрій Валерійович
У статті проведено комплексне дослідження феномену реглобалізації як визначального чинника, що зумовлює докорінну трансформацію стратегічного розвитку європейських транснаціональних корпорацій (ТНК) у третьому десятилітті ХХІ століття. Встановлено, що сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується відходом від неоліберальної моделі гіперглобалізації, орієнтованої на мінімізацію витрат, на користь архітектури «стратегічної глобалізації», де ключовими детермінантами стають безпека, стійкість ланцюгів постачання та геополітична лояльність. Дослідження базується на аналізі системних шоків – пандемії COVID-19, повномасштабної агресії Росії проти України та торговельного протистояння США і Китаю, які виявили критичну вразливість розгалужених глобальних ланцюгів створення вартості. В роботі детально проаналізовано перехід європейських ТНК від стратегій офшорингу до моделей решорингу, ніаршорингу та френд-шорингу. Особливу увагу приділено концепції “відкритої стратегічної автономії” Європейського Союзу та її імплементації в корпоративні стратегії через механізми «дерискингу». Окремий акцент зроблено на ролі «економік-з’єднувачів» (connector economies), таких як Польща, В’єтнам та Мексика, які стають новими вузлами перерозподілу глобальних потоків, дозволяючи ТНК зберігати доступ до критичних ресурсів в умовах фрагментації. Аналіз доповнено дослідженням впливу регламентів Net-Zero Industry Act та Critical Raw Materials Act на інвестиційні пріоритети європейського бізнесу. Отримані результати підтверджують, що реглобалізація стимулює формування «двоколійної» моделі оперування: локалізація для стратегічних ринків і диверсифікована регіоналізація для забезпечення масштабування. Наукова новизна полягає у виявленні синергетичного ефекту між цифровою трансформацією та впровадженням ESG-критеріїв (Environmental, Social, Governance) як інструментів забезпечення прозорості та контролю в умовах геоекономічної фрагментації. Встановлено, що цифровізація виступає не лише засобом підвищення продуктивності, а й технологічною основою для повернення виробництва в країни з високою вартістю праці. Також інтегровано доробок вітчизняних науковців, які досліджують процеси транснаціоналізації в умовах воєнної турбулентності.
Ресурси стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури в умовах сучасних ризиків і загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Портна, Оксана Валентинівна; Єршова, Наталя Юріївна; Хорошко, Олег Владиславович
Метою статті є визначення важливих внутрішніх ресурсів забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури та пристосування економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств КІ. У дослідженні розкрито такі тези. По-перше, зараз існує безліч негативних чинників, що впливають на функціонування, стійкість і розвиток підприємств критичної інфраструктури, позначаючись на показниках діяльності та внутрішніх ресурсах. По-друге, незважаючи на численні негативні чинники, вітчизняні підприємства/активи/об?єкти критичної інфраструктури намагаються ефективно працювати за будь-яких умов. У дослідженні розглянуто фінансовий стан і результати діяльності вітчизняних підприємств, значна частина яких належить до об’єктів критичної інфраструктури. Виокремлено набір ресурсів, які вважаємо надважливими для забезпечення стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Такими ресурсами визначено фінансові, людські, техніко-технологічні й інформаційні. Також адаптовано економіко-математичний підхід, зокрема певний набір ресурсів, для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури. Ефективність ресурсів на підприємствах критичної інфраструктури має спрямовуватися на підвищення резильєнтності самого підприємства, мінімізацію впливу кризових / ризикових факторів, забезпечення безперервності господарських процесів, створення основи для забезпечення стійкості та довгострокового розвитку навіть в умовах нестабільності. Використання запропонованого економіко-математичного підходу для удосконалення системи управління процесами стійкості та розвитку підприємств критичної інфраструктури дозволить підвищити стійкість і загальну продуктивність підприємств, надійність і стійкість їх функціонування, ефективно розподілити ресурси. Перспективами подальших досліджень може бути врахування та оцінка інноваційного ресурсу – когнітивна стійкість систем управління як здатність системи адаптувати рішення на основі потокової аналітики в умовах невизначеності.
Солідаризація цифрових фінансів: європейський досвід інституціоналізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Корнівська, Валерія Олегівна
У статті систематизовано трансформації економічних і фінансових відносин за цифрового переходу та обґрунтовано неринкову природу сучасної цифрової системи господарювання, де економічний потенціал цифрових агентів формується через алгоритмічні механізми нагляду та владного впливу. Досліджено вплив домінуючого характеру цифрових платформ на традиційні ринкові механізми координації, виявлено ризик державно-цифрової наглядової конкуренції. Обґрунтовано необхідність нормативного обмеження впливу цифрових фінансових установ і розробки нової логіки державного регулювання, заснованої на визнанні неринкової природи цифрової системи господарювання, вибудуваної на раціоналізації та модерації суб’єктного вибору за допомогою алгоритмічних механізмів, і утвердженні соціоінституційних стандартів цифрового переходу, в основі яких перебуває суспільний, а не індивідуально-приватний інтерес. Запропоновано концепцію солідаризації цифрових фінансів, що передбачає інституційне та технологічне спрямування цифрових фінансових інституцій у руслі синхронізації власних і суспільних вигід від цифрового переходу, гармонізацію цифрового фінансового розвитку шляхом реалізації цифрових трансформацій за збереження нецифрових альтернатив. Проаналізовано практики Європейського Союзу щодо інституціоналізації цифрових фінансів у контексті їх солідаризації. Доведено, що ключові етапи інституціоналізації цифрового фінансового розвитку в ЄС демонструють поетапне формування соціоінституційних засад солідаризованої моделі цифрових фінансів. Це проявляється у виробленні стандартів функціонування цифрових фінансів, орієнтованих на пріоритет суспільного інтересу; затвердженні соціоінституційної інклюзії як сталої нормотворчої практики через залучення всіх учасників ринку до формування інституційних правил у цій сфері; а також у посиленні інституційної відповідальності цифрових фінансових установ перед споживачами з метою розвитку належної цифрової фінансової культури.
Соціоекономічна структура аграрного соціуму та потенціал розвитку сільських територій (на прикладі Вінницької області)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кричковський, Вадим Юрійович
Метою статті є емпіричне оцінювання соціоекономічної диференціації аграрного соціуму на прикладі сільських територій Вінницької області. У статті викладено результати дослідження соціоекономічної структури сільського населення окремих громад за критерієм поширення та деструктивної функціональності бідності. Наведено версію економічної проблеми мінімізації бідності в аграрному соціумі на прикладі реально існуючих об’єктів. Було використано результати авторських рандомізованих польових досліджень типових сільських населених пунктів, а також порівняльний аналіз їхнього соціоекономічного стану у динаміці близько 20 років. Методологічну основу дослідження становить авторський підхід, що спирається на лібертаріанську модель соціального контракту та подолання бідності в межах капіталістичного зростання. За результатами дослідження встановлено, що рівень абсолютної бідності в більшості сільських населених пунктів є нижчим, ніж це зазвичай подається в науковій та публічній риториці, тоді як ключовою проблемою постає інституційна бідність, пов’язана з поведінковими, мотиваційними та організаційними дисфункціями. Виявлено значну диференціацію соціоекономічного стану сільських територій, обмежений потенціал найманої праці та домінування сектора економічно активних агентів, орієнтованих на індивідуальні та підприємницькі моделі виживання. Запропоновано авторську типологію бідності першого та другого порядку, а також концепцію лібертаріанського соціального контракту як інституційної основи мінімізації бідності в аграрному соціумі. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої методології органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадами для розроблення прикладних програм економічної активізації сільських територій.
Тенденції суверенізації грошово-кредитної системи ЄС в умовах глобальних викликів і висновки для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бублик, Євген Олександрович; Брус, Світлана Іванівна
У статті досліджено процеси суверенізації грошово-кредитної системи Європейського Союзу в умовах трансформації світової валютної системи у 2022–2026 роках. Обґрунтовано, що перехід від однополярного долароцентричного устрою до багатовекторної моделі спонукає ЄС до формування власного монетарного суверенітету, який охоплює не лише емісію валюти, а й контроль над технологічними платформами та платіжною інфраструктурою. Проаналізовано розвиток нових інфраструктурних проєктів для транскордонних розрахунків у цифрових валютах центральних банків (CBDC), а також платформ міжнародних розрахунків mBridge та Agora, як альтернативи американській системі SWIFT. Виявлено суттєве зростання обсягів операцій на платформі mBridge, що свідчить про створення альтернативи традиційній системі SWIFT для великих міждержавних розрахунків. Особливу увагу приділено заходам Європейського центрального банку із захисту монетарного простору і поширення використання євро поза межами ЄС. Виокремлені тенденції охоплюють підготовку до запуску цифрового євро, реалізацію проєкту Appia для токенізації фінансів і розширення системи EUREP для надання євро-ліквідності іноземним регуляторам. Встановлено тенденцію масового накопичення золота центральними банками (зокрема Польщі та Німеччини) як інструменту хеджування геополітичних ризиків. Для України виділено ключові напрями адаптації: необхідність нарощування частки золота в міжнародних резервах НБУ, важливість синхронізації з європейськими цифровими стандартами та приєднання до ліквідних ліній ЄЦБ для підтримки макрофінансової стабільності. Зроблено висновок про доцільність відновлення проєкту е-гривні з огляду на перспективи інтеграції в глобальні розрахункові платформи.
Теоретико-методичні засади забезпечення фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Журавльова, Ірина Вікторівна
Метою статті є систематизація теоретико-методичних основ формування фінансової резильєнтності підприємства в умовах геополітичних шоків і розроблення методичних підходів до забезпечення резильєнтності фінансової системи суб’єкта господарювання. Дослідження диференціює складові понятійного апарату «стійкість», «живучість» і «резильєнтність», визначає сутність фінансової резильєнтності та її принципові відмінності від традиційної фінансової стійкості. Теоретичне підґрунтя дослідження ґрунтується на інтеграції провідних концепцій: теорії динамічних здатностей, теорії ресурсної залежності, інституційної теорії та концепції антикрихкості Н. Талеба. Автор виокремлює суттєві характеристики геополітичних шоків, які радикально відрізняють їх від стандартних економічних криз і вимагають спеціального методичного забезпечення фінансової резильєнтності. Узагальнення наукових джерел продемонструвало еволюцію методичного інструментарію від статичних моделей оцінки фінансової стійкості до сучасних інтегрованих підходів, що враховують поєднання фінансового, людського, соціального й інших видів капіталу. Методичне забезпечення фінансової резильєнтності підприємств базується на міждисциплінарному підході та поєднує системний, ризик-орієнтований, процесний і інституційний методи. Воно включає інструменти оцінки, механізми управління та організаційно-інституційне забезпечення. Детермінанти резильєнтності класифіковано на зовнішні (державна економічна та логістична підтримка, санкційна політика, інвестиційна привабливість галузі) та внутрішні (рівень оборотних коштів, географічне розміщення, галузева структура, інвестиційна політика). У роботі виокремлено три рівні методичного забезпечення управління фінансовою резильєнтністю: діагностичний, прогнозний і регулятивний. Запропоновано модель циклу управління резильєнтністю в умовах геополітичних шоків. Доведено, що комплексний підхід, який поєднує теоретичні засади теорії динамічних здатностей та концепції антикрихкості з практичними інструментами (стрес-тестування, динамічне фінансове планування), дає змогу суб’єктам бізнесу переходити від реактивної до проактивної моделі управління фінансами.
Типологія бізнес-моделей у смарт-економіці: онтологічний підхід до трансформації логіки створення цінності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Верба, Вероніка Анатоліївна; Осокін, Геннадій Валерійович
Метою статті є розроблення інтегрованої типології бізнес-моделей підприємств у смарт економіці на основі онтологічного підходу та формування цілісної концептуальної рамки, яка поєднує структурні, діяльнісні, інноваційні й екосистемні підходи та дозволяє пояснити різні способи організації створення й монетизації цінності в умовах цифрової та екосистемної трансформації економічного середовища. Методологічною основою слугують онтологічний, системний та еволюційний підходи, що дозволили інтерпретувати бізнес-модель як динамічну конфігурацію взаємодії акторів і механізм координації діяльності у цифровому середовищі. У дослідженні обґрунтовано систему критеріїв типологізації бізнес-моделей: рівень цифрової інтеграції діяльності, характер екосистемної координації, конфігурацію взаємодії акторів, логіку організації та монетизації цінності, ступінь адаптивності й алгоритмічної підтримки управління. На основі цих критеріїв виокремлено п’ять типів бізнес-моделей: операційно орієнтована, інтегровану цифрову, платформну, екосистемну, смарт-адаптивну. Отримані результати дозволяють пояснити еволюційну траєкторію переходу від внутрішньо орієнтованих до платформних та екосистемних конфігурацій створення цінності, а розроблена методика ідентифікації забезпечує можливість визначення домінантного типу бізнес-моделі та її гібридних станів. У практичному вимірі типологія може використовуватися для діагностики рівня цифрової екосистемної інтеграції підприємств, визначення напрямів трансформації бізнес-моделей та формування стратегічних рішень в умовах смарт-економіки. Результати дослідження можуть бути застосовані у стратегічному менеджменті, консалтингу, розробленні політик цифрового розвитку та формуванні інструментів оцінювання екосистемної інтегрованості. Соціальні наслідки проявляються у сприянні розвитку цифрових екосистем, підвищенні прозорості ринкових взаємодій та стимулюванні інноваційної активності. Оригінальність дослідження полягає у подоланні концептуальної фрагментації підходів до бізнес-моделей та запропонуванні узгодженої інтегрованої рамки, що вперше поєднує цифрові, координаційні та data-driven виміри у цілісній типології трансформації бізнес-моделей у смарт-економіці.
Трансформація підприємницького середовища України під впливом війни, регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іляш, Ольга Ігорівна; Хаустова, Вікторія Євгенівна
Метою статті є науково-аналітичне обґрунтування ключових напрямів трансформації підприємницького середовища України в умовах повномасштабної війни з урахуванням регіональної асиметрії, кластерних змін і секторальних зрушень, що дозволяє окреслити передумови й обмеження відновлення бізнес-активності у воєнний і повоєнний періоди.Статтю присвячено дослідженню трансформації підприємницької діяльності України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проаналізовано вплив воєнного шоку на ділове середовище через макроекономічні втрати, руйнування виробничої та інфраструктурної бази, порушення логістичних ланцюгів, масову релокацію бізнесу та посилення територіальної асиметрії економічного розвитку. Досліджено особливості відновлення бізнес-активності в регіональному та секторальному вимірах, окреслено структурні зрушення у підприємництві, зокрема зростання ролі малого і середнього бізнесу, сфери послуг, ІТ та агропереробки на тлі скорочення капіталомістких і інфраструктурно залежних галузей. Обґрунтовано значення кластерних ініціатив у формуванні нових точок економічного зростання у відносно безпечних регіонах і їх роль у кооперації підприємств і інтеграції у європейські ланцюги доданої вартості. Проаналізовано вплив змінених регуляторних режимів і антикризових заходів держави на умови функціонування бізнесу, а також адаптаційні та поведінкові стратегії підприємців в умовах високої невизначеності. Зроблено висновок, що подальша траєкторія відновлення підприємницького середовища України визначатиметься узгодженістю політики підтримки, інституційною спроможністю та передбачуваністю регуляторних правил у воєнний і повоєнний періоди.
Управління процесом розвитку стартапів: від ідеї до масштабування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Світлана Миколаївна
Мета статті полягає у комплексному дослідженні теоретичних і практичних аспектів управління процесом розвитку стартапів на всіх етапах їх життєвого циклу – від виникнення ідеї до масштабування бізнесу, а також у визначенні ефективних підходів, методів та інструментів, що забезпечують їх успішне функціонування в умовах динамічного та невизначеного ринкового середовища. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було розглянуто еволюцію підходів до трактування сутності стартапів та визначено їх роль у сучасній інноваційній економіці. У результаті дослідження узагальнено основні наукові підходи до розуміння стартапів, зокрема структурний, процесний, функціональний, інноваційний та інституційний, що дозволило розкрити їх багатовимірну природу як економічного явища. Обґрунтовано, що стартап є складною динамічною системою, яка поєднує ознаки організаційної форми, інноваційного процесу та механізму масштабованого бізнесу. Визначено ключові характеристики стартапів, серед яких інноваційність, високий рівень ризику та невизначеності, обмеженість ресурсів, гнучкість, орієнтація на пошук бізнес-моделі та здатність до швидкого масштабування. Доведено, що стартапи відіграють важливу роль у розвитку інноваційної економіки, сприяють цифровій трансформації, підвищенню конкурентоспроможності та формуванню нових ринків. Встановлено, що ефективне управління розвитком стартапів потребує системного підходу з урахуванням специфіки кожного етапу їх життєвого циклу, включаючи стадії генерації ідеї, валідації, запуску, зростання та масштабування. Обґрунтовано необхідність використання сучасних інструментів управління, таких як гнучкі методології, розробка мінімально життєздатного продукту (MVP), тестування бізнес-гіпотез, аналітика ключових показників ефективності та інтегровані підходи до управління продуктом і командою. Доведено, що застосування ітераційного підходу та орієнтація на потреби ринку забезпечують підвищення ймовірності успіху стартапів і їх здатність до адаптації в умовах невизначеності. Визначено, що розвиток стартап-екосистеми України характеризується поступовим відновленням, незважаючи на вплив кризових чинників, зокрема воєнних викликів, а також збереженням орієнтації на інноваційний розвиток і глобальні ринки. Встановлено, що у кризові періоди спостерігається трансформація інвестиційної активності – від кількісного зростання до якісного відбору проєктів, що сприяє концентрації ресурсів у більш перспективних і технологічно орієнтованих стартапах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення практичних моделей управління стартапами з урахуванням галузевої специфіки, удосконалення механізмів їх фінансового забезпечення, а також дослідження процесів інтеграції українських стартапів у глобальні інноваційні екосистеми та розвитку інструментів підтримки підприємництва в умовах цифровізації економіки.
Імплементація міжнародних стандартів аудиту публічних закупівель до вітчизняної практики контролю
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Козаченко, Ганна Володимирівна; Погорелов, Юрій Сергійович; Фаїзов, Анатолій Вікторович
Метою статті є аналіз трансформації методології аудиту публічних закупівель в Україні в контексті співпраці з EU4PFM та використання настанови GUID 5280.У статті обґрунтовано значущість публічних закупівель як життєво важливого інструменту регуляторної функції державного управління національною економікою. Зазначено особливу роль Рахункової палати у здійсненні контролю за публічними закупівлями. Досліджено, що методологічний аспект аудиту публічних закупівель наразі перебуває на стадії становлення, що передбачає активне впровадження європейських стандартів і переосмислення інструментарію аудиту. Зокрема, йдеться про настанову GUID 5280 «Керівництво з аудиту публічних закупівель» та методичні рекомендації з аудиту публічних закупівель програми EU4PFM (Програма підтримки управління державними фінансами), які тісно взаємопов’язані та слугують фундаментом для розроблення внутрішніх методологічних матеріалів Рахункової палати для безпосереднього використання під час перевірок. Проаналізовано компоненти проєкту EU4PFM, зокрема Компонент 2 «Публічні закупівлі», а також методичні рекомендації EU4PFM з аудиту публічних закупівель, які рекомендовані для використання Рахунковою палатою, зміст і призначення GUID 5280, що є невід’ємною частиною Системи професійних документів INTOSAI (IFPP) (яка містить стандарти ISSAI та настанови GUID). Розглянуто специфіку оцінювання публічних закупівель за критеріями «triple-E» (економічність, ефективність і результативність). Ця настанова не лише визначає загальні принципи та підходи до аудиту, а й виступає інструментом реалізації державної політики для досягнення стратегічних цілей відповідно до національних інтересів, пріоритетів розвитку та міжнародних зобов'язань.Розглянуто трансформацію методології аудиту публічних закупівель в Україні на основі інтеграції положень GUID 5280 та методичних рекомендацій проєкту EU4PFM, яка спрямована на гармонізацію системи державного фінансового контролю України з міжнародними стандартами INTOSAI.
Інструментарій податкового стимулювання зеленої економіки: світові тренди та висновки для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іванов, Юрій Борисович
Проблематика зеленої економіки, зеленого переходу як магістрального напряму зменшення навантаження на довкілля в контексті забезпечення сталого розвитку набула особливого поширення в останні десятиріччя. Починаючи з середини 2010 р. окремі країни в пошуковому режимі почали експерименти щодо впровадження деяких інструментів податкового стимулювання імплементації зелених технологій. Системне та сфокусоване податкове стимулювання зеленої економіки розпочалося в США в 2022 р., а в Євросоюзі – з 2023 р., коли була розроблена та затверджена Європейська зелена угода. Починаючи з середини 2025 р. позиції ЄС і США щодо зеленої економіки кардинально розійшлися: Сполучені Штати згортають податкове стимулювання зеленої економіки, а ЄС, навпаки, розвиває нормативно-правові основи зеленої податкової політики, приймаючи в 2025 р. Clean Industrial Deal та супутні документи, що регламентують податковий інструментарій державної допомоги, сумісний з нормами й принципами State Aid. Однак, зважаючи на євроінтеграційний вектор розвитку України, перспективи вступу до Європейського Союзу та в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході, дослідження й імплементація найкращих світових і європейських практик стимулювання зеленого переходу видається перспективним. Метою цієї статті є дослідження та узагальнення кращих світових і європейських практик податкового стимулювання розвитку зеленої економіки для удосконалення податкової політики з урахуванням особливостей періоду повоєнного відновлення економіки України. Дослідження проведено з використанням методів компаративного та логічного аналізу, монографічного методу, системного підходу. Найбільш поширені в ЄС практики податкового стимулювання зеленого переходу проаналізовані в контексті чотирьох основних секторів зеленої економіки, видів податків і цілей податкового стимулювання. Поглиблений аналіз проведено на прикладі інструментарію податкового стимулювання низьковуглецевої логістики та сервісної інфраструктури для експлуатації автомобілів на чистій енергії. Дослідження тенденцій формування ринку електромобілів в ЄС дозволило виділити чотири визначальні чинники, що впливають на рівень та особливості податкової політики у сфері зеленого переходу. Проведений аналіз дозволив сформулювати рекомендації щодо використання в Україні кращих практик країн ЄС у сфері податкового стимулювання зеленого переходу з урахуванням стану економіки України та перспектив її повоєнного відновлення.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"

Results Per Page

Sort Options