Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Державна політика розвитку критичної інфраструктури у країнах світу: принципи побудови, механізми підтримки та реалізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кизим, Микола Олександрович; Трушкіна, Наталія ВалеріївнаУ статті здійснено комплексний порівняльний аналіз державної політики розвитку критичної інфраструктури у країнах світу з акцентом на принципи її побудови, механізми підтримки та моделі реалізації. Обґрунтовано, що в умовах зростання природних, техногенних, кібернетичних і гібридних загроз державна політика у сфері критичної інфраструктури еволюціонує від об’єктно-орієнтованої логіки захисту до сервісної парадигми резильєнтності, у межах якої ключовим критерієм критичності та ефективності виступає безперервність надання життєво важливих послуг і управління міжсекторальними та транскордонними залежностями. Методологічну основу дослідження становить комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує інструменти публічного управління, економічного та інституційного аналізу. Застосовано методи порівняльного, структурно-функціонального та логіко-аналітичного аналізу, а також матричний підхід до зіставлення національних моделей державної політики розвитку критичної інфраструктури. Інформаційну базу сформовано на основі аналітичних матеріалів ОЕСР, Світового банку, Європейської комісії, ENISA, нормативно-правових актів ЄС, а також наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених. У результаті дослідження систематизовано ключові принципи формування державної політики розвитку критичної інфраструктури, зокрема сервісну орієнтацію, ризик-орієнтованість, резильєнтність повного циклу, партнерські взаємовідносини, інституційну визначеність та кіберпріоритет. Узагальнено механізми підтримки такої політики, включаючи інституційні, регуляторні, фінансові, партнерські та інформаційно-аналітичні інструменти. Проведений порівняльний аналіз європейської CER-орієнтованої моделі, північноамериканської секторної моделі, балтійського кіберорієнтованого підходу та азійських технокібермоделей дозволив виявити їхні переваги й обмеження з позицій результативності та керованості ризиків. На основі отриманих результатів обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів підтримки та реалізації державної політики розвитку критичної інфраструктури, а також визначено напрями імплементації кращих світових практик у процес повоєнної відбудови економіки України з фокусом на підвищення національної стійкості та економічної безпеки.Item Дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні: причини та системні чинники(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чорна, Олександра АнатоліївнаУ статті досліджено дефіцит кваліфікованих спеціалістів в Україні як системне соціально-економічне явище, що сформувалось під впливом довготривалих структурних, демографічних та інституційних чинників та посилилось в умовах повномасштабної війни. Метою статті є визначення причин і системних чинників дефіциту кваліфікованих спеціалістів в Україні, що сформувався під впливом структурних дисбалансів ринку праці, демографічних втрат, міграційних процесів, особливостей функціонування підприємств в умовах війни, що обмежує можливості відтворення людських ресурсів і стримує соціально-економічний розвиток. Методологічну основу становлять системний і структурно-логічний підходи, економіко-статистичний аналіз, методи наукового узагальнення та порівняння. Інформаційну базу сформували дані Державної служби статистики України, Державної служби зайнятості України, результати опитувань підприємств, дослідження платформи Дія.Бізнес та аналітичні матеріали онлайн-платформ з пошуку роботи (Robota.ua, Work.ua). Встановлено, що дефіцит кваліфікованих спеціалістів має не тільки кількісний, але і виражений якісний і професійно-структурний характер, проявляється у невідповідності між попитом роботодавців і компетентностями робочої сили (насамперед у сфері робітничих, виробничих і техніко-технологічних професій), посиленні регіональних асиметрій зайнятості, скороченні сегмента формальної зайнятості у базових видах економічної діяльності. Виявлено стійку невідповідність між освітніми пріоритетами здобувачів освіти та реальними потребами ринку праці, що зумовлює відтворення структурних диспропорцій у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано визначальну роль умов і якості праці, організації праці та інклюзивності підприємств у процесах збереження та відтворення людських ресурсів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні дефіциту кваліфікованих спеціалістів як довготривалого системного явища, що сформувалося у довоєнний період і має якісний, професійно-структурний та просторовий характер. Доведено, що часткове відновлення ринку праці та зростання кількості вакансій не супроводжується адекватним відновленням кадрового потенціалу підприємств. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при формуванні державної та корпоративної політики управління людськими ресурсами в умовах воєнного та повоєнного відтворення економіки.Item Креативна зайнятість у системі соціально-трудових відносин України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сандугей, Валентина ВасилівнаМета дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному обґрунтуванні сутності та особливостей креативної зайнятості як специфічного сегмента сучасного ринку праці та важливого елемента системи соціально-трудових відносин України, а також у визначенні її ролі у формуванні людського капіталу, інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності національної економіки в умовах цифровізації та воєнно-економічних трансформацій. Досягнення поставленої мети передбачає дослідження структурних характеристик креативної зайнятості, аналіз її галузевого розподілу за основними секторами креативних індустрій, оцінку динаміки розвитку та внеску у валовий внутрішній продукт і забезпечення зайнятості населення. Водночас мета дослідження охоплює з’ясування впливу креативної зайнятості на трансформацію соціально-трудових відносин, зокрема поширення гнучких форм організації праці, дистанційної та проєктної роботи, розвитку фрилансу й самозайнятості, індивідуалізації трудових взаємодій між працівниками та роботодавцями, а також зростання значення інтелектуального й творчого капіталу як визначального ресурсу економічного розвитку. Окрему увагу приділено виявленню проблем та інституційних бар’єрів функціонування креативної зайнятості, включаючи недосконалість правового регулювання трудових відносин і захисту авторських прав, обмеженість мотиваційних механізмів та фінансово-ресурсного забезпечення розвитку креативного сектору. Таким чином, мета статті спрямована на формування цілісного наукового бачення креативної зайнятості як чинника модернізації системи соціально-трудових відносин та обґрунтування напрямів її подальшого розвитку в контексті післявоєнного відновлення й забезпечення соціально-економічної стійкості України.