Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2026, № 1 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Improving the System of Financing the Reintegration Process for Members of Military Volunteer Formations of Territorial Communities in Ukraine(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Петруха, Сергій Валерійович; Петруха, Ніна Миколаївна; Гуденко, Богдан ОлександровичУ статті досліджено теоретичні та прикладні засади удосконалення системи фінансування реінтеграції членів добровольчих формувань територіальних громад (далі – ДФТГ) в Україні. Встановлено, що фінансування реінтеграції членів ДФТГ у наявній практиці має переважно похідний характер від ширших бюджетних і програмних контурів ветеранської та соціальної політики і не формує окремого, інституційно виокремленого механізму підтримки саме цієї категорії осіб. Обґрунтовано, що така конфігурація фінансового забезпечення ускладнює адресне планування видатків, координацію між державним і місцевим рівнями, порівнянність результатів і зовнішній контроль за використанням коштів, особливо в умовах воєнного стану й обмеження доступу до частини бюджетної інформації. На основі аналізу нормативно-правової бази, бюджетних програм, цифрових інструментів відкритих фінансів і міжнародної практики США, Ізраїлю та держав ЄС з’ясовано, що більш структуровані моделі реінтеграції спираються на керований перехід до цивільного життя, міжвідомчу взаємодію, персоніфікований доступ до послуг, цифровий супровід і використання результативних показників. У статті систематизовано основні інструменти фінансово-інституційного забезпечення реінтеграції членів ДФТГ та обґрунтовано доцільність їх поєднання в єдиному управлінському контурі. Запропоновані напрями вдосконалення охоплюють виокремлення реінтеграційного сегмента у бюджетному плануванні, розвиток програмно-цільового співфінансування з територіальними громадами, використання паспортів бюджетних програм і результативних показників, цифровий моніторинг витрат, інтеграцію реєстрових та фінансових даних, а також посилення процедур оцінювання ефективності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для формування більш упорядкованої моделі фінансування реінтеграції членів ДФТГ як складової політики національної стійкості, людської безпеки та післявоєнного відновлення.Item Integration of Big Data, RegTech, and Artificial Intelligence in Modern Architectures for Bank Fraud Prevention(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Капріан, Юрій; Caprian, IurieБанківське шахрайство за останнє десятиліття суттєво зросло як за рівнем складності, так і за масштабами, що змушує фінансові установи впроваджувати передові технологічні рішення для забезпечення операційної стійкості та фінансової стабільності. У статті досліджується інтеграція технологій великих даних (Big Data), регуляторних технологій (RegTech) та штучного інтелекту (AI) в єдину архітектуру запобігання банківському шахрайству, здатну обробляти великі обсяги транзакційних даних, автоматизувати процеси дотримання нормативних вимог і забезпечувати прогнозне виявлення шахрайських дій у режимі реального часу. Аналіз ґрунтується на огляді сучасної наукової літератури, регуляторних звітів і кейс-стаді провідних світових фінансових установ, які впровадили технологічно орієнтовані антишахрайські рішення. У дослідженні показано, що технології Big Data забезпечують масштабований збір і обробку даних, RegTech сприяє автоматизації процедур AML та KYC, а AI підвищує точність прогнозування завдяки методам машинного навчання та розпізнавання шаблонів. Отримані результати свідчать, що синергія цих технологій значно скорочує час реагування на шахрайство, підвищує точність виявлення аномалій і збільшує операційну ефективність за одночасного зниження витрат на комплаєнс. Водночас залишаються певні виклики, зокрема ризики алгоритмічної упередженості, проблеми якості даних та інтероперабельності, загрози кібербезпеці, а також потреба у прозорих і пояснюваних моделях штучного інтелекту. Крім того, відмінності між національними регуляторними системами ускладнюють транскордонне впровадження таких рішень. У висновку зазначається, що інтегрована архітектура Big Data–RegTech–AI є ефективною та стійкою стратегією сучасного запобігання банківському шахрайству за умови наявності належного управління даними, дотримання етичних принципів AI, регуляторної узгодженості та міжінституційної співпраці.Item Банкострахування як чинник трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Карпенко, Марина Сергіївна; Стрижак, Артур Петрович; Литвиненко, Олексій КостянтиновичМета статті полягає у дослідженні банкострахування як форми трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації фінансового сектора України, а також у систематизації його теоретичних засад і моделей, виявленні ключових тенденцій розвитку та обґрунтуванні перспектив поглиблення банківсько-страхової інтеграції. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових підходів, а також елементи SWOT- та TOWS-аналізу. Узагальнення наукових джерел дозволило розкрити еволюцію банкострахування від дистрибуційної моделі до стратегічного партнерства фінансових груп і платформних екосистем, у межах яких інтегруються клієнтські бази, інформаційні ресурси та data-driven технології. На основі узагальнення європейського досвіду встановлено, що банкострахування демонструє ефективність в умовах низькодохідного середовища та адаптивність до цифровізації, зокрема через впровадження embedded insurance, cross-selling та штучного інтелекту. Аналіз українського ринку засвідчив обмежений рівень розвитку банкострахування та домінування агентської моделі, що зумовлено низьким рівнем проникнення страхових продуктів і нерівномірною цифровою зрілістю учасників ринку. SWOT- та TOWS-аналіз дозволив визначити ключові можливості розвитку (API-інтеграція, персоналізація, гармонізація регуляторного середовища) та загрози (воєнні ризики, обмежена платоспроможність населення). Обґрунтовано, що подальший розвиток банкострахування в Україні потребує масштабування цифрових продуктів, поглиблення API-інтеграції та активного впровадження вбудованого страхування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням впливу цифрових технологій на ефективність банкострахування. Важливим напрямом подальшого дослідження є розгляд регуляторних аспектів функціонування цифрових фінансових екосистем і забезпечення кібербезпеки учасників ринку. Додаткової уваги потребує аналіз впливу поведінкових факторів клієнтів на ефективність впровадження інтегрованих фінансових продуктів.Item Солідаризація цифрових фінансів: європейський досвід інституціоналізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Корнівська, Валерія ОлегівнаУ статті систематизовано трансформації економічних і фінансових відносин за цифрового переходу та обґрунтовано неринкову природу сучасної цифрової системи господарювання, де економічний потенціал цифрових агентів формується через алгоритмічні механізми нагляду та владного впливу. Досліджено вплив домінуючого характеру цифрових платформ на традиційні ринкові механізми координації, виявлено ризик державно-цифрової наглядової конкуренції. Обґрунтовано необхідність нормативного обмеження впливу цифрових фінансових установ і розробки нової логіки державного регулювання, заснованої на визнанні неринкової природи цифрової системи господарювання, вибудуваної на раціоналізації та модерації суб’єктного вибору за допомогою алгоритмічних механізмів, і утвердженні соціоінституційних стандартів цифрового переходу, в основі яких перебуває суспільний, а не індивідуально-приватний інтерес. Запропоновано концепцію солідаризації цифрових фінансів, що передбачає інституційне та технологічне спрямування цифрових фінансових інституцій у руслі синхронізації власних і суспільних вигід від цифрового переходу, гармонізацію цифрового фінансового розвитку шляхом реалізації цифрових трансформацій за збереження нецифрових альтернатив. Проаналізовано практики Європейського Союзу щодо інституціоналізації цифрових фінансів у контексті їх солідаризації. Доведено, що ключові етапи інституціоналізації цифрового фінансового розвитку в ЄС демонструють поетапне формування соціоінституційних засад солідаризованої моделі цифрових фінансів. Це проявляється у виробленні стандартів функціонування цифрових фінансів, орієнтованих на пріоритет суспільного інтересу; затвердженні соціоінституційної інклюзії як сталої нормотворчої практики через залучення всіх учасників ринку до формування інституційних правил у цій сфері; а також у посиленні інституційної відповідальності цифрових фінансових установ перед споживачами з метою розвитку належної цифрової фінансової культури.Item Тенденції суверенізації грошово-кредитної системи ЄС в умовах глобальних викликів і висновки для України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бублик, Євген Олександрович; Брус, Світлана ІванівнаУ статті досліджено процеси суверенізації грошово-кредитної системи Європейського Союзу в умовах трансформації світової валютної системи у 2022–2026 роках. Обґрунтовано, що перехід від однополярного долароцентричного устрою до багатовекторної моделі спонукає ЄС до формування власного монетарного суверенітету, який охоплює не лише емісію валюти, а й контроль над технологічними платформами та платіжною інфраструктурою. Проаналізовано розвиток нових інфраструктурних проєктів для транскордонних розрахунків у цифрових валютах центральних банків (CBDC), а також платформ міжнародних розрахунків mBridge та Agora, як альтернативи американській системі SWIFT. Виявлено суттєве зростання обсягів операцій на платформі mBridge, що свідчить про створення альтернативи традиційній системі SWIFT для великих міждержавних розрахунків. Особливу увагу приділено заходам Європейського центрального банку із захисту монетарного простору і поширення використання євро поза межами ЄС. Виокремлені тенденції охоплюють підготовку до запуску цифрового євро, реалізацію проєкту Appia для токенізації фінансів і розширення системи EUREP для надання євро-ліквідності іноземним регуляторам. Встановлено тенденцію масового накопичення золота центральними банками (зокрема Польщі та Німеччини) як інструменту хеджування геополітичних ризиків. Для України виділено ключові напрями адаптації: необхідність нарощування частки золота в міжнародних резервах НБУ, важливість синхронізації з європейськими цифровими стандартами та приєднання до ліквідних ліній ЄЦБ для підтримки макрофінансової стабільності. Зроблено висновок про доцільність відновлення проєкту е-гривні з огляду на перспективи інтеграції в глобальні розрахункові платформи.Item Інституціональні виклики інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та шляхи їх подолання(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сторонянська, Ірина Зеновіївна; Дуб, Андрій РомановичНаявність на державному рівні значної кількості документів стратегічного планування різних типів – стратегій, програм, планів, концепцій тощо – спричиняє розпорошення обмежених публічних фінансових ресурсів і низької ефективності досягнення визначених цілей. На рівні територіальних громад ситуація ще складніша, оскільки обсяги фінансування, які закладаються на виконання проєктів для досягнення цілей та завдань стратегій розвитку, здебільшого орієнтовні, не прораховані детально, без визначених джерел коштів. Як наслідок, проєкти залишаються не реалізовані, а публічні інвестиції здійснюються несистемно. Метою дослідження є виявлення інституціональних викликів інтеграції управління публічними інвестиціями у систему стратегічного планування розвитку територіальних громад та пошук шляхів їх подолання. Дослідження концентрується на теоретичному та прикладному аспектах розгляду проблеми стратегічного планування та управління публічними інвестиціями в Україні. Аналіз попередніх досліджень у цій царині, чинної нормативно-правової бази та практики стратегічного планування й управління публічними інвестиціями в територіальних громадах засвідчив наявність низки викликів. Вони призводять до того, що управління публічними інвестиціями часто розглядається як самостійний технократичний процес, основною метою якого є підготовка та подання документів публічного інвестування відповідно до встановлених процедур і часових рамок бюджетного процесу. Натомість питання стратегічної доцільності інвестицій та їх відповідності пріоритетам розвитку територій нерідко залишаються поза належною увагою. За результатами проведеного дослідження, для підвищення ефективності здійснення публічних інвестицій в напрямі відновлення і розвитку територіальних громад України запропоновано низку кроків на законодавчому та виконавчому рівнях, серед яких: внесення змін до Бюджетного кодексу України та підзаконних актів для закріплення чіткої логіки інтеграції управління публічними інвестиціями та стратегічного планування, зокрема встановити вимогу, за якою інвестиційні проєкти, включені до ЄПП, повинні мати пряме посилання на конкретний захід плану заходів з реалізації стратегії розвитку відповідної території; переглянути методичні підходи до розроблення стратегій розвитку територіальних громад з метою посилення їх проєктної та фінансової визначеності; переглянути підходи до організації інституцій, залучених до стратегічного планування та управління публічними інвестиціями на місцевому рівні; передбачити можливість формування єдиного координаційного органу, який поєднуватиме функції моніторингу реалізації стратегії розвитку та визначення інвестиційних пріоритетів; забезпечити інтеграцію місцевих інвестиційних рад у систему реалізації стратегій розвитку територіальних громад.Item Інструментарій податкового стимулювання зеленої економіки: світові тренди та висновки для України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іванов, Юрій БорисовичПроблематика зеленої економіки, зеленого переходу як магістрального напряму зменшення навантаження на довкілля в контексті забезпечення сталого розвитку набула особливого поширення в останні десятиріччя. Починаючи з середини 2010 р. окремі країни в пошуковому режимі почали експерименти щодо впровадження деяких інструментів податкового стимулювання імплементації зелених технологій. Системне та сфокусоване податкове стимулювання зеленої економіки розпочалося в США в 2022 р., а в Євросоюзі – з 2023 р., коли була розроблена та затверджена Європейська зелена угода. Починаючи з середини 2025 р. позиції ЄС і США щодо зеленої економіки кардинально розійшлися: Сполучені Штати згортають податкове стимулювання зеленої економіки, а ЄС, навпаки, розвиває нормативно-правові основи зеленої податкової політики, приймаючи в 2025 р. Clean Industrial Deal та супутні документи, що регламентують податковий інструментарій державної допомоги, сумісний з нормами й принципами State Aid. Однак, зважаючи на євроінтеграційний вектор розвитку України, перспективи вступу до Європейського Союзу та в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході, дослідження й імплементація найкращих світових і європейських практик стимулювання зеленого переходу видається перспективним. Метою цієї статті є дослідження та узагальнення кращих світових і європейських практик податкового стимулювання розвитку зеленої економіки для удосконалення податкової політики з урахуванням особливостей періоду повоєнного відновлення економіки України. Дослідження проведено з використанням методів компаративного та логічного аналізу, монографічного методу, системного підходу. Найбільш поширені в ЄС практики податкового стимулювання зеленого переходу проаналізовані в контексті чотирьох основних секторів зеленої економіки, видів податків і цілей податкового стимулювання. Поглиблений аналіз проведено на прикладі інструментарію податкового стимулювання низьковуглецевої логістики та сервісної інфраструктури для експлуатації автомобілів на чистій енергії. Дослідження тенденцій формування ринку електромобілів в ЄС дозволило виділити чотири визначальні чинники, що впливають на рівень та особливості податкової політики у сфері зеленого переходу. Проведений аналіз дозволив сформулювати рекомендації щодо використання в Україні кращих практик країн ЄС у сфері податкового стимулювання зеленого переходу з урахуванням стану економіки України та перспектив її повоєнного відновлення.