Журнал "Проблеми економіки" № 3, 2025
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" № 3, 2025 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Environmental Sustainable Development Policy in Georgia(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Osadze, Lali T.; Осадзе, Лалі Тарешівна; Sosanidze, Maka O.; Сосанідзе, Мака ОтарівнаThe paper deals with the role of the green economy in achieving sustainable development goals. The development of society is discussed – with a longterm system of economic growth, economic well-being – taking into account environmental protection interests. The aim of the paper is to study the green economy as the basis of sustainable development.This article uses case study and analysis methods. The paper is based on various scientific works, data from the Statistical Service, and the results of research conducted by state and international organizations. As a result of quantitative and qualitative research, it was confirmed that the green economy is the basis of sustainable development and that environmental protection problems are important and relevant, that more discussion and development of appropriate measures and implementation should be carried out to solve the problems. All UN member states have agreed on 17 sustainable development goals and 169 tasks, which should be achieved by 2030. Georgia attaches great importance to the development of a national environmental protection program and its periodic updating. The Association Agreement between Georgia and the European Union, among other issues, focuses on environmental protection issues and sustainable development goals and objectives. The work is important and interesting – for representatives of the scientific community, heads of state, specialists, and all interested parties. The article evaluates the special role of Small and medium-sized enterprises (SMEs) in the development of the economy both in Europe and Georgia. On the other hand, the need to introduce and develop framework conditions for sustainable development to achieve long-term economic well-being is emphasized. To achieve this goal foreign experience in different countries in terms of stimulating sustainable development has been studied. The sustainable development of SMEs in Georgia and EU countries is compared.Item Гетерогенність фінансового ринку та інноваційні способи оцінки споживчої поведінки на фінансових ринках в умовах воєнного часу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Балабуха, Катерина ЄвгенівнаУ статті оцінюються короткострокові ринкові реакції на ескалацію російсько-українського конфлікту з використанням замісних поведінкових показників із соціальної мережі X. У ролі шоків виступають дві метрики: показник тональності та частка негативних публікацій. Корпус публічних повідомлень за 16–27 лютого 2022 року був агрегований у 5-хвилинні вікна та синхронізований із торговими інтервалами бірж. Реакції фінансових індикаторів вимірюються функціями імпульсного відгуку (IRF), що оцінюються методом локальних проєкцій на горизонтах n=1…12 (до години) з помилками Newey-West. Ідентифікація спирається на припущення короткостроковості шоку, що доречне для моніторингу в реальному часі. Вибірка охоплює фондові індекси ключових регіонів, нафту, природний газ, індекс золотодобувних компаній XAU, індикатор ринку T-Bills США (S&P U.S. Treasury Bill, CB3), біткоїн та базові валюти (DXY, EUR, GBP, CNY). Для інтерпретації гетерогенності застосовуються три характеристики функції імпульсного відгуку (impulse response functions – IRF): швидкість (час до першої значущої точки), тривалість (число 5-хвилинних інтервалів, де 95%-й довірчий інтервал не перетинає нульову лінію) та інтенсивність (максимум за модулем на годинному горизонті). Результати показують виражену неоднорідність. Європейські акції знижуються, тоді як ринки США та Китаю загалом нейтральні, така асиметрія узгоджується з більшою енергетичною/логістичною вразливістю Європи та з часовим перекриттям новинних піків із європейськими торговими сесіями. Ф’ючерси на нафту реагують негативно із затримкою близько години, для газу значного відгуку не виявлено. XAU дає позитивну реакцію, ринок казначейських векселів виглядає незмінним. На валютному ринку спостерігаються змішані ефекти, євро та фунт реагують негативно, долар США – позитивно. Зафіксовано розбіжності між метриками шоку, частка негативних повідомлень часом уловлює відгук, який не фіксує негативний показник тональності. Це підкреслює обмеженість єдиної метрики тональності та свідчить на користь застосування комбінованого підходу. Обмеження – англомовний корпус, неврахування «ваги» залученості, нефільтрований шум окремих облікових записів. У цілому нині поведінковий соцмедійний сигнал дозволяє кількісно виявляти гетерогенні короткострокові реакції ринків за умов війни.Item Механізм відновлення та стійкості ЄС як інструмент макроекономічної стабілізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Калюжна, Наталія Геннадіївна; Щелкунов, Ігор ВолодимировичУ сучасних умовах глобальної нестабільності та зростаючих викликів більшість країн дедалі частіше усвідомлюють, що ефективна протидія системним загрозам потребує не лише внутрішніх реформ, але й скоординованих колективних дій на наднаціональному рівні. Успішним прикладом реалізації колективного формату забезпечення стійкості національних економік за кризових умов є європейська ініціатива «Механізм відновлення та стійкості» (Recovery and Resilience Facility, RRF), запроваджена з метою пом'якшення економічних і соціальних наслідків пандемії Covid-19. Підхід до фінансування в рамках RRF передбачає нерівномірний розподіл коштів між державами – членами ЄС, що дозволило висунути гіпотезу щодо спрямованості фінансування RRF на зміцнення економічної стійкості менш успішних держав порівняно з більш розвиненими європейськими економіками. Підтвердження цієї гіпотези свідчитиме про наявність ефекту макроекономічної стабілізації та обґрунтованість диспропорційного розподілу коштів RRF на користь економічно вразливих країн ЄС. На підставі побудови моделі множинної регресії підтверджено гіпотезу щодо диспропорцій в розподілі фінансування RRF на користь менш заможних країн ЄС з метою підтримки їх економічної стійкості у кризовий постковідний період. Статистичне підтвердження гіпотези отримано шляхом оцінки взаємозв’язку між обсягом коштів у відсотках до ВВП країн та соціально-економічними індикаторами, на підставі яких визначався обсяг фінансування RRF. Результати розрахунку параметрів множинної регресії та подальшої оптимізації моделі за рахунок вилучення статистично незначущих змінних підтвердили значущий вплив на обсяг фінансової підтримки таких соціально-економічних індикаторів, як ВВП на душу населення та рівень безробіття. Напрям впливу незалежних змінних на результуючу (зворотний та прямий відповідно) підтверджують, що фінансування в рамках ініціативи RRF характеризується асиметричністю та спрямовано, в першу чергу, на фінансову підтримку менш економічно успішних країн Європейського Союзу. Асиметричний підхід до фінансування дозволяє розглядати RRF як інструмент макроекономічної стабілізації, спрямований на підтримку вразливих країн – членів ЄС та успішний приклад реалізації колективного формату забезпечення стійкості національних економік.Item Перспективи удосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Зварич, Олена Ігорівна; Волошин, Володимир ВікторовичДемографічні виклики та структурні дисбаланси солідарної пенсійної системи України актуалізують потребу розвитку альтернативних механізмів пенсійного забезпечення населення. Недержавне пенсійне страхування як складова багаторівневої пенсійної архітектури потребує концептуального переосмислення та модернізації за європейськими стандартами та національними особливостями. Метою дослідження є ідентифікація ключових векторів трансформації системи недержавного пенсійного страхування України та розробка механізмів її оптимізації в аспекті забезпечення довготривалої фінансової стабільності та соціальної захищеності громадян. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує порівняльний аналіз світового досвіду, статистичний аналіз динаміки розвитку вітчизняного ринку й експертне оцінювання регуляторних ініціатив. Визначено пріоритетні напрямки удосконалення, серед яких: гнучкі моделі накопичувального страхування, диверсифікація інвестиційних інструментів пенсійних фондів із позиції ризик-менеджменту, підвищення транспарентності учасників ринку, посилення корпоративного сегмента шляхом створення стимулюючих фіскальних механізмів і цифровізація адміністрування. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства із директивами Євросоюзу щодо пенсійного забезпечення та впровадження системи гарантування внесків. Встановлено, що системна модернізація недержавного пенсійного страхування вимагає синхронізації інституційних, регуляторних і фіскальних реформ, чим буде забезпечене формування конкурентоспроможного сегмента фінансового ринку та сприятиме зростанню довіри населення до недержавних пенсійних програм як надійного інструмента забезпечення гідного рівня життя у похилому віці. Реалізація запропонованих заходів дасть реальну можливість наблизити українську модель недержавного пенсійного страхування до кращої європейської практики та підвищить її ефективність у контексті демографічного переходу.Item Поняття «резильєнтність якості життя населення»: сутнісне наповнення та складові(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена Іванівна; Попович, Михайло В’ячеславович; Юденко, Євген ВолодимировичУ статті розкрито сутність поняття «резильєнтність якості життя», що розглядається як складний і багатогранний феномен, який інтегрує соціальні, економічні, психологічні й інституційні аспекти розвитку суспільства. В умовах глобальних кризових викликів – економічних, політичних, екологічних та воєнних – дослідження механізмів забезпечення стійкості та здатності до відновлення набуває особливого значення. Метою дослідження є формування цілісного уявлення про сутність поняття «резильєнтність якості життя» на основі визначення складових якості життя. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення категорій «якість життя» та «резильєнтність», виокремлено ключові елементи їх взаємозв’язку. Показано, що якість життя є багатовимірною характеристикою, яка охоплює рівень матеріального забезпечення, стан здоров’я, освіту, соціальні відносини, екологічні умови та можливості для самореалізації. Водночас резильєнтність акцентує увагу не лише на збереженні цих складових під час шоків, але й на гнучкості, здатності до адаптації і трансформації у нестабільному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу інституційних та інфраструктурних чинників, що визначають здатність суспільства забезпечувати належну якість життя навіть у кризових обставинах. Наголошено на ролі психологічних ресурсів населення, розвитку цифрових технологій, інноваційних практик управління, ефективної взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Визначено, що сучасні підходи до оцінювання резильєнтності якості життя повинні ґрунтуватися на комплексних міждисциплінарних методиках, які поєднують кількісні та якісні індикатори, а також враховують динамічний характер соціально-економічних процесів. У статті підкреслено, що резильєнтність не зводиться лише до стабільності чи здатності протистояти шокам. Вона передбачає активне використання кризових подій як поштовху до оновлення та удосконалення соціально-економічних систем. Саме тому резильєнтність якості життя варто трактувати як здатність не тільки мінімізувати негативні наслідки, але й реалізовувати нові можливості для підвищення добробуту та соціальної згуртованості. Отримані результати мають як теоретичну, так і практичну цінність: вони сприяють кращому розумінню феномену резильєнтності у сфері суспільних наук і можуть стати підґрунтям для подальших прикладних досліджень. Зокрема, йдеться про розробку ефективних стратегій підвищення стійкості українського суспільства до кризових впливів і формування нової парадигми державної політики, зорієнтованої на забезпечення гідної якості життя в умовах невизначеності.Item Сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Войтович, Людмила Мирославівна; Івать, Христина ОлегівнаУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці з урахуванням трансформаційних процесів фінансової системи та цифровізації. Розглянуто сутність і класифікацію основних видів криптовалют, включаючи біткоїн, етер, стейблкоїни, альткоїни та токени, що виконують функції платіжних засобів, інвестиційних інструментів і елементів децентралізованих фінансів. Проаналізовано динаміку розвитку крипторинку, його капіталізацію та кількість власників криптовалют у регіональній структурі, використано статистичні дані провідних міжнародних організацій і аналітичних агентств. Особливу увагу приділено регуляторним моделям у різних регіонах світу: законодавчій практиці Європейського Союзу, підходам США та Канади, Великої Британії, Швейцарії, а також досвіду країн, що розвиваються, де криптовалюти набули популярності як інструмент захисту від інфляції, інвесторів від шахрайства та маніпуляцій, підвищення довіри, що сприятиме фінансовій інклюзії. Проаналізовано український контекст, зокрема прийняття Закону «Про віртуальні активи», а також роль криптовалют у фінансуванні гуманітарних і оборонних потреб у період воєнних викликів. Виявлено ключові проблеми, серед яких відсутність глобально уніфікованих правил, ризики відмивання коштів, кіберзагрози та волатильність ринку. Обґрунтовано перспективи розвитку криптовалютного ринку у напрямі поєднання інновацій та безпеки через гармонізацію регуляторних норм, розвиток міжнародного співробітництва та інтеграцію криптоінструментів у легальну фінансову систему. Отримані результати сприяють кращому розумінню ролі криптовалют у сучасній економіці та формуванню підґрунтя для ефективної державної політики у сфері фінансових інновацій.Item Теоретико-практичні аспекти класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина БорисівнаУ процесі становлення та розвитку кожне суспільство проходить шлях подолання викликів і загроз, які мають як об’єктивний характер – зокрема під впливом природних чинників, – так і суб’єктивний характер – зокрема техногенних факторів, військових дій, спричинених діяльністю людини. За таких обставин забезпечення безпечного існування і функціонування суспільства та населення всередині нього стає найважливішим завданням для будь-якої країни. У мирний час головними як національними, так і особистими пріоритетами розвитку виступають достаток, якість життя, спокій і комфорт життєдіяльності, тоді як вірогідність втрати безпечних умов існування набуває другорядного значення. Натомість під впливом дії різного роду загроз і небезпек, зокрема, наслідків стихій, катастроф, соціальних конфліктів, актів тероризму, військових дій тощо, питання безпеки виходить на перший план і стає першочерговим як для суспільства в цілому, так і для кожної людини окремо. З метою пошуку шляхів подолання наслідків агресії, формування стратегічних пріоритетів, ефективних заходів, пошуку дієвих інструментів для відновлення і відбудови України та усіх її регіонів виникає необхідність проведення системного аналізу структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною, їх узагальнення і класифікація за критеріями. Класифікація дозволяє визначити пріоритети, зрозуміти механізми виникнення загроз та ефективно застосовувати відповідні заходи безпеки, що є ключовим для захисту від різних видів небезпек. Доцільність формування класифікації загроз за певними видами обґрунтована необхідністю спостереження за процесами виникнення й розвитку протиріч, зокрема, у державі і суспільстві, на різних її територіях, між окремими особистостями, для подальшого ефективного управління цими процесами та швидкого впливу на них за рахунок прийняття відповідних управлінських рішень. У статті проаналізовані й узагальнені теоретичні, практичні та законодавчі аспекти до класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні; систематизовані структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною; узагальнені та класифіковані загрози за певними ознаками тощо.Item Фінансова спроможність територіальних громад: виклики воєнного часу та стратегія повоєнного відновлення(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Белінська, Яніна Василівна; Ясенецький, Володимир СтаніславовичУ статті здійснено комплексне дослідження фінансової спроможності територіальних громад України в умовах повномасштабної війни та визначено стратегічні напрями їх повоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена безпрецедентними викликами, що постали перед місцевими бюджетами: різке падіння податкових надходжень, спричинене руйнуванням економіки та міграцією населення, та одночасне експоненціальне зростання витрат на відновлення критичної інфраструктури та підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цей критичний дисбаланс створив фінансові труднощі, які загрожують ефективному функціонуванню громад і призводять до виникнення так званого «негативного економічного кола». Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування нової концептуальної моделі, що забезпечує фінансову спроможність ТГ на основі органічної єдності їхнього фінансового потенціалу та інституційної спроможності. Методологічна основа роботи містить системний підхід, що дозволив розглянути фінансову спроможність як комплексну, багатокомпонентну систему. У статті запропоновано модель «Фінансового ДНК» громади як наукову метафору. Ця модель ілюструє органічну єдність двох ключових компонентів – фінансового потенціалу (здатності формувати ресурсну базу та мобілізовувати доходи) та інституційної спроможності (здатності органів місцевого самоврядування ефективно управляти ресурсами та адаптуватися до змін). Отримані наукові результати демонструють, що для розриву «негативного економічного кола» та створення «позитивного кола» розвитку критично необхідним є перехід від політики «виживання» до стратегічного планування. Доведено, що успіх залежить від синергії трьох ключових напрямів: 1) нарощування фінансового потенціалу шляхом диверсифікації джерел доходів; 2) посилення інституційної спроможності через впровадження адаптивних механізмів управління; 3) мінімізація ризиків за допомогою інструментів фінансової безпеки, включаючи страхування воєнних ризиків і соціальне інвестування. Отримані висновки можуть бути використані органами державної влади для коригування фіскальної політики, а також місцевим самоврядуванням для підвищення фінансової стійкості й ефективного управління ресурсами у складних, непередбачуваних умовах.