Журнал "Проблеми економіки" № 3, 2025
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" № 3, 2025 by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics"
Now showing 1 - 15 of 15
Results Per Page
Sort Options
Item A Hybrid Modular Architecture for Fraud Detection Using Offline and Online Machine Learning Models(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Caprian, Iurie; Капріан, ЮрійУ цій статті пропонується гібридна та модульна архітектура для виявлення шахрайства, яка інтегрує як офлайн-, так і онлайн-моделі машинного навчання для розв'язання проблем у динамічних середовищах фінансових транзакцій. Фреймворк поєднує високопродуктивні офлайн-моделі, включаючи XGBoost, LightGBM та глибокі нейронні мережі, з легкими та адаптивними навчальними моделями онлайн (наприклад, дерево Хоффдінга, адаптивний метод випадкових лісів), що дозволяє точно виявляти шахрайство як в історичних наборах даних, так і у потокових транзакціях у реальному часі. Ключовий методологічний внесок полягає у балансуванні прогнозної продуктивності, чутливості та інтерпретації, що досягається за допомогою механізму зваженої оцінки ризиків та єдиної економічно чутливої системи оцінювання, яка узгоджує технічні показники з відчутними фінансовими наслідками. Архітектура підкреслює модульність і масштабованість, сприяючи постійній адаптації за допомогою виявлення дрейфу концепцій і перенавчання на основі зворотного зв'язку. Її реалізація у контейнерному середовищі з відкритим кодом забезпечує відтворюваність, надійність і безперебійне розгортання у фінансових екосистемах виробничого рівня, навіть за великих обсягів транзакційних навантажень. Запропонована система ефективно усуває розрив між передовими дослідженнями машинного навчання та операційними вимогами, забезпечуючи гнучке, інтерпретоване та операційно життєздатне рішення для сучасного виявлення шахрайства. Крім цього, це дослідження консолідує попередню роботу автора з інтелектуальних систем виявлення шахрайства, розширюючи попередній внесок у вибір моделей, інтерпретацію штучного інтелекту та економічну оцінку хибно позитивних результатів у банківських контекстах. Майбутні напрямки досліджень включають інтеграцію реляційних ознак на основі графів для виявлення мережевого шахрайства, застосування навчання з підкріпленням для адаптивної оптимізації рішень і використання методів федеративного навчання для підвищення конфіденційності даних в установах. Загалом запропонована структура являє собою масштабований, прозорий та адаптивний підхід, який розвивається разом із новими стратегіями боротьби з шахрайством, забезпечуючи розгортання системи з практичною та фінансовою значущістю.Item Development of a Scorecard and a Mathematical Model for an Aggregated Assessment of the G-component of Small and Medium-Sized Enterprises of the Agro-Industrial Complex within the Framework of the ESG Conception(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Chikov, Illia A.; Чіков, Ілля АнатолійовичУ статті визначено, що управлінський компонент ESG-концепції є основою для реалізації екологічних і соціальних ініціатив, оскільки саме якість корпоративного управління визначає здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх викликів, забезпечувати прозорість, залучати інвестиції та будувати довіру з боку стейкхолдерів. У МСП АПК, де ресурси та управлінські структури часто обмежені, дефіцит систематизованих підходів до оцінки G-компонента ускладнює їхню інтеграцію в глобальні ініціативи сталого розвитку, обмежує доступ до фінансування та знижує конкурентоспроможність. Саме тому розробка уніфікованої, адаптованої до галузевих особливостей системи показників і математичної моделі оцінки є актуальною науковою та практичною задачею. Метою дослідження є розробка системи показників та математичної моделі для оцінки управлінського компонента МСП АПК у рамках ESG-концепції, спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності та відповідності Цілям сталого розвитку (ЦСР). Запропонована система показників дозволяє комплексно оцінити управлінські практики МСП АПК, виявити слабкі місця та сформувати рекомендації для покращення. Запропонована система показників інтегрує принципи ESG і ЦСР та забезпечує кількісну оцінку, що полегшує порівняння між підприємствами, сприяє прозорості звітності та підвищує привабливість для інвесторів. Математична модель агрегованої оцінки G-компонента базується на зваженій сумі оцінок 16 показників, із урахуванням їхнього внеску в досягнення ЦСР. Модель використовує коефіцієнт ЦСР, який відображає інтенсивність зв’язків між кожним показником і відповідними Цілями сталого розвитку. Ваги показників дозволяють гнучко адаптувати модель до специфіки підприємства, наприклад, надаючи більшу вагу фінансовим показникам у періоди економічної нестабільності. Чотирирівнева шкала оцінки дозволяє чітко сегментувати стан управління, надаючи практичні рекомендації для кожного рівня. Система показників і математична модель слугують основою для внутрішнього аудиту, стратегічного планування та комунікації зі стейкхолдерами, включаючи інвесторів, банки, місцеві громади тощо. Впровадження G-практик сприяє зниженню операційних і репутаційних ризиків, підвищенню довіри з боку партнерів і полегшенню доступу до ESG-орієнтованих інвестицій. На відміну від наявних підходів, які часто зосереджені на великих корпораціях або надмірно формалізовані, запропонована система показників і математична модель через інтеграцію з ЦСР забезпечує комплексний підхід до оцінки та підвищення якості корпоративного управління МСП АПК, яка поєднує локальні управлінські практики з глобальними пріоритетами сталого розвитку.Item E-invoicing as a Tool for the Digitalization of Export-Import Activities of Economic Entities in the Public Sector of the Economy of Ukraine(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій ГеннадійовичУ сучасних умовах глобалізації та інтеграції України до міжнародних економічних структур одним із ключових інструментів для покращення ефективності експортно-імпортних операцій є e-invoicing. Впровадження цього інструменту відповідно до європейського стандарту EN 16931 здатне значно підвищити прозорість та ефективність фінансово-економічних операцій, зменшити адміністративні витрати та спростити міжнародну торгівлю. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing відповідно до стандарту EN 16931 в експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки України. Для досягнення цієї мети авторами вирішено низку ключових завдань, серед яких: розкриття сутності й основних характеристик e-invoicing як цифрового інструменту, порівняння впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлення основних тенденцій та моделей його реалізації, а також визначення переваг і викликів, які можуть виникнути у процесі впровадження цього інструменту в Україні. Під час дослідження визначено ключові аспекти впровадження системи e-invoicing в експортно-імпортну діяльність України, зокрема в контексті інтеграції до європейських стандартів, таких як EN 16931. Встановлено, що e-invoicing є потужним інструментом цифровізації, який забезпечує підвищення прозорості фінансових операцій, скорочення адміністративних витрат, спрощення митних процедур і полегшення інтеграції в європейський економічний простір. У дослідженні проведено порівняльний аналіз впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлено основні тенденції, моделі реалізації та вплив цього інструменту на експортно-імпортну діяльність, що дозволяє визначити найкращі практики для України. Результатом дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing у експортно-імпортну діяльність України з урахуванням європейського досвіду, а також виявлення переваг і викликів, які супроводжують цей процес. Зокрема, визначено, що інтеграція e-invoicing дозволить Україні досягти більшої ефективності у зовнішній торгівлі, покращити співпрацю з європейськими контрагентами, а також знизити ризики, пов’язані з помилками та шахрайством у фінансових операціях. Однак імплементація цієї технології в Україні потребує вирішення низки проблем, серед яких важливими є технічна уніфікація, нормативно-правове регулювання та підготовка кадрів. Перспективами подальших досліджень є аналіз правових, економічних і технічних аспектів адаптації e-invoicing в Україні, зокрема оцінка ефективності цього інструменту, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства для забезпечення гармонізації з європейськими стандартами. Також важливо дослідити соціальні та економічні ефекти від впровадження e-invoicing в контексті розвитку національної економіки та інтеграції в європейський цифровий ринок.Item Environmental Sustainable Development Policy in Georgia(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Osadze, Lali T.; Осадзе, Лалі Тарешівна; Sosanidze, Maka O.; Сосанідзе, Мака ОтарівнаThe paper deals with the role of the green economy in achieving sustainable development goals. The development of society is discussed – with a longterm system of economic growth, economic well-being – taking into account environmental protection interests. The aim of the paper is to study the green economy as the basis of sustainable development.This article uses case study and analysis methods. The paper is based on various scientific works, data from the Statistical Service, and the results of research conducted by state and international organizations. As a result of quantitative and qualitative research, it was confirmed that the green economy is the basis of sustainable development and that environmental protection problems are important and relevant, that more discussion and development of appropriate measures and implementation should be carried out to solve the problems. All UN member states have agreed on 17 sustainable development goals and 169 tasks, which should be achieved by 2030. Georgia attaches great importance to the development of a national environmental protection program and its periodic updating. The Association Agreement between Georgia and the European Union, among other issues, focuses on environmental protection issues and sustainable development goals and objectives. The work is important and interesting – for representatives of the scientific community, heads of state, specialists, and all interested parties. The article evaluates the special role of Small and medium-sized enterprises (SMEs) in the development of the economy both in Europe and Georgia. On the other hand, the need to introduce and develop framework conditions for sustainable development to achieve long-term economic well-being is emphasized. To achieve this goal foreign experience in different countries in terms of stimulating sustainable development has been studied. The sustainable development of SMEs in Georgia and EU countries is compared.Item Market Typology and Dynamics of Economic Growth(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Poznyak, Sergii P.; Позняк, Сергій Петрович; Kolyada, Yurii V.; Коляда, Юрій ВасильовичIt is found that the diversity of the economy’s market (perfect competition, monopoly, oligopoly, and monopolistic competition) serves as a key to endogenous adaptation in studying economic evolution through computer modeling. The research is based on a multivariate dynamic model created by the authors, which encompasses the influences of foreign trade, international capital and labor mobility, sectoral interconnections, and other factors of State regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation) with data obtained using orthodox one dimensional models of nonlinear economic dynamics. For the empirical field of the computer study, information on 150 countries worldwide was used, covering a wide range of socioeconomic indicators, which allowed the formation of statistically significant conclusions regarding the dependence of economic growth rates on the type of market and its structure. The evaluation of model accuracy was conducted using various metrics, including measures of absolute and relative forecast errors, coefficients of determination, and mean squared error. The inclusion of an expanded set of variables characterizing market structure and types of competition significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the obtained results indicate a substantial reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only highlights the importance of considering market structure in macroeconomic research and economic policy planning, but also demonstrates the appropriateness of adaptive modeling as a tool for strategy development. Thus, the research deepens the theoretical understanding of the relationship between market type and the trajectory of economic dynamics and lays the groundwork for developing tools capable of accounting for the structural characteristics of the economy when forecasting its growth.Item Адаптивне управління водними ресурсами на основі матриці підходів та інтегрального показника стану(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хвесик, Михайло Артемович; Левковська, Людмила Володимирівна; Мандзик, Валерій Миколайович; Чередніченко, Юлія ГригорівнаУ статті обґрунтовано й апробовано методичну рамку адаптивного управління водними ресурсами України, що поєднує матрицю концептуальних підходів (секторальний, екосистемний, інтегрований, адаптивний) з індикаторною оцінкою стану водних ресурсів. Запропоновано інтегральний показник стану водних ресурсів (Ів.р.), побудований як середнє двох нормованих індикаторів: природної забезпеченості прісною водою (стимулятор) і частки забруднених / недостатньо очищених скидів у загальному обсязі (дестимулятор). Дані агрегуються, інтерпретуються за пороговою шкалою, а результати ув’язуються з управлінською матрицею для формування диференційованих рішень. Апробація на регіональних даних засвідчила адекватність розрахунків і придатність Ів.р. для міжрегіональних порівнянь та ранжування пріоритетів для прийняття управлінських рішень у водному господарстві України. Виявлено, що найшвидші прирости інтегральної оцінки забезпечує скорочення частки забруднених скидів; у низці територій зафіксовано диспропорції, коли висока забезпеченість водою нівелюється слабкими показниками очищення стічних вод. Рекомендовано поєднувати модернізацію очисних споруд і природоорієнтовані рішення з інструментами інтегрованого управління водними ресурсами та участю зацікавлених сторін. Методичні застереження стосуються можливих прогалин і викривлень даних у регіонах, які зазнали воєнного впливу, підкреслюючи необхідність верифікації і відновлення моніторингу стану водних ресурсів. Наукова новизна полягає у поєднанні індикаторної оцінки з матрицею управлінських підходів у контурі адаптивного циклу «моніторинг – оцінювання – корекція», практична значущість – у можливості інституціоналізації підходу в планах управління річковими басейнами і пріоритизації інвестицій у відновлення водної інфраструктури.Item Забезпечення соціальної безпеки в системі управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Мішин, Олександр Юрійович; Чечетова-Терашвілі, Тетяна Михайлівна; Мішина, Світлана Володимирівна; Логвиненко, Денис ВолодимировичМетою статті є уточнення теоретичних засад і розробка методичних підходів щодо інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу задля підвищення стійкості підприємств до соціальних загроз і ризиків. Аналіз літературних джерел дозволив уточнити сутність поняття «соціальна безпека» за рахунок його трактування на засадах багаторівневості та системного, процесного, захисного й цільового підходів. Систематизовано перелік складових багаторівневої системи соціальної безпеки та розглянуто характер їх взаємозв’язків з корпоративною безпекою підприємства. Визначено складові соціальної безпеки найманого працівника (індивідуальний рівень), соціальної безпеки підприємства (мікрорівень), соціальної безпеки галузі та регіону (мезорівень), соціальної безпеки держави (макрорівень), глобальної соціальної безпеки (мегарівень). Обґрунтовано роль, мету, завдання та функції інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Запропоновано систематизований перелік загроз соціальній безпеці підприємства з виділенням групи внутрішніх і зовнішніх загроз. Серед внутрішніх загроз соціальній безпеці виділено: загрози соціально-економічного, соціально-психологічного, соціально-трудового, управлінського та інформаційного характеру. У складі зовнішніх загроз соціальній безпеці запропоновано виокремлювати загрози надзвичайного характеру, спричинені викликами воєнного часу, загрози надзвичайного характеру та загрози репутаційного характеру. Проаналізовано успішні практики українського бізнесу з протидії соціальним загрозам. Обґрунтовано мету, принципи та етапи розробки механізму інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Удосконалено механізм інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства за рахунок його блокової структури (цільовий блок, блоки аналітичного, функціонального, організаційного забезпечення, блок внутрішнього контролю та зворотного зв’язку) та обґрунтування для кожного з блоків набору інструментів з числа організаційно-управлінських, економічних, аналітичних, комунікаційно-психологічних та інституційних інструментів інтеграції.Item Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія ВалеріївнаУ статті здійснено комплексне наукове дослідження сутності та класифікації загроз розвитку критичної інфраструктури в умовах трансформації безпекового середовища, зумовленої гібридною війною, цифровізацією і глобальною нестабільністю. Обґрунтовано, що критична інфраструктура є багаторівневою соціо-економіко-технічною системою, від функціонування якої залежать життєздатність держави, сталий розвиток економіки та рівень національної безпеки. Мета статті полягає у теоретичному розкритті природи та структури загроз розвитку критичної інфраструктури, їх систематизації і формуванні науково обґрунтованої класифікації, адаптованої до сучасних безпекових викликів і європейських стандартів резильєнтності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного аналізу, бібліометричного та контент-аналізу, методів класифікації, типологізації, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та структурно-логічного узагальнення. Таке поєднання дало змогу глибше виявити взаємозв’язки між типами загроз, чинниками їх ескалації та механізмами впливу на стійкість і керованість інфраструктурних систем. Результати дослідження відображають еволюцію наукових підходів до трактування поняття «загрози розвитку критичної інфраструктури» – від ризик-орієнтованих моделей до інтегрованих концепцій резильєнтності до всіх небезпек (all-hazards resilience). Удосконалено дефініцію цього поняття як сукупності реальних і потенційних чинників природного, техногенного, соціально-економічного, воєнного чи кібернетичного походження, що через уразливості системи можуть порушити її безперервність, цілісність і функціональну керованість. Запропоновано розширену класифікацію загроз, яка охоплює 14 типів – від воєнних, терористичних і кібернетичних до організаційно-кадрових, економічних та екологічних. Розкрито взаємозалежність фізичних, цифрових і когнітивних вимірів загроз та їх каскадний характер. Висновки підтверджують, що сучасне управління критичною інфраструктурою має базуватися на принципах проактивної резильєнтності, інтегрованого ризик-менеджменту та міжсекторальної координації. Серед ключових пріоритетів державної політики безпеки визначено розроблення Національної стратегії розвитку критичної інфраструктури, гармонізованої з вимогами Директив ЄС 2022/2557 (Critical Entities Resilience) і NIS2, створення національної таксономії загроз, а також упровадження стандартів аудиту резильєнтності та системи моніторингу індикаторів стійкості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних положень для удосконалення нормативно-правового регулювання, стратегічного планування та оцінювання ризиків, підвищення рівня кібер-, енергетичної та організаційної стійкості, а також у формуванні наукових засад Національної стратегії резильєнтності критичної інфраструктури України у повоєнний період.Item Концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Долішній, Дмитро Богданович; Бережницька, Уляна БогданівнаУ статті сформовано стратегічні орієнтири економічної політики, спрямованої на відновлення та розвиток електроенергетичної інфраструктури України. Здійснено огляд стану енергетичної системи, яка зазнала значних руйнувань через військові дії внаслідок російського вторгнення в Україну, виділено ключові проблеми цієї сфери та запропоновано шляхи їх вирішення. Основними викликами є фізичне пошкодження об’єктів інфраструктури, зношеність обладнання, кадровий дефіцит і фінансові обмеження. Окремо розглянуто стратегічні напрямки розвитку, зокрема децентралізацію енергомереж, інтеграцію відновлюваних джерел енергії, застосування інноваційних технологій і розвиток людського потенціалу в галузі. Взято до уваги міжнародний досвід у відновленні енергетичних систем після криз (Японії, США, Німеччини), акцентуючи увагу на його адаптації до умов України. Особливу увагу приділено впровадженню принципу «Build Back Better», що передбачає реконструкцію з підвищенням стійкості та ефективності систем. У статті також висвітлено роль державно-приватного партнерства, міжнародної підтримки та фінансування у процесах відновлення. Запропоновано економічні моделі для оцінки ефективності різних стратегій, таких як інтеграція «зелених» технологій, оптимізація витрат на енергетичну інфраструктуру та побудова мікромереж. Акцент зроблено на необхідності створення сприятливого інвестиційного клімату через податкові пільги, спрощення регуляторних процедур і забезпечення прозорості. Зазначено, що відновлення енергетичної інфраструктури України повинно базуватися на впровадженні інноваційних рішень, орієнтованих на використання сучасних технологій, які забезпечують підвищення ефективності енергосистеми та її адаптацію до нових викликів. Це включає впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та біоенергетика, інтеграцію смарт-мереж (smart grids) для оптимізації управління енергопотоками, а також використання цифрових технологій для моніторингу й аналізу стану інфраструктури. Сталий розвиток повинен стати ключовим принципом відновлення, що передбачає створення стійких енергетичних систем, здатних ефективно функціонувати в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз на кшталт природних катастроф, військових дій або техногенних аварій. Це можливо завдяки децентралізації енергетичних мереж, розвитку мікромереж та автономних джерел енергії, що забезпечать безперебійне постачання енергії навіть за умов масштабних пошкоджень основної інфраструктури. Їх реалізація сприятиме не лише відновленню, а й сталому розвитку енергетичного сектора, підвищенню енергетичної безпеки, ефективності використання ресурсів, економічному зростанню та незалежності країни в енергетичній сфері. Узагальнено, що концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури слід розглядати через сукупність науково обґрунтованих принципів, цілей, пріоритетів та інструментів, що визначають стратегічні орієнтири державної економічної політики у сфері модернізації, реконструкції та сталого розвитку електроенергетичної системи.Item Оцінка рівня розвитку регіональних логістичних систем на основі вдосконаленого методу ентропійної ваги(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бегей, Богдан ВасильовичМета статті полягає в побудові та інтегральній оцінці системи показників регіональних логістичних систем за допомогою удосконаленого методу ентропійної ваги. Сприяння розвитку регіональних логістичних систем стає обов’язковим для зниження витрат на логістику в реальній економіці та посилення ендогенної складової економічного розвитку. В цій статті побудовано систему оцінки, що складається з 17 показників в чотирьох вимірах: масштаб результату, якість експлуатації, соціальний внесок і зелений розвиток. Ця система відображає як масштаб і ефективність логістичної галузі, так і її вплив на навколишнє середовище в процесі розвитку. Крім того, ця система відображає як зміни в самій галузі логістики, так і внесок її розвитку в інші галузі та засоби до існування людей. Для оцінки рівня розвитку регіональних логістичних систем застосовано вдосконалений метод ентропійної ваги та оцінку щільності ядра, щоб визначити просторовий і часовий розподіл, динамічну еволюцію та регіональні відмінності регіональних логістичних систем. Ключовою перевагою вдосконаленої системи ентропійних ваг є те, що вона використовує інформацію про індикатори як у просторових, так і в часових вимірах, використовуючи глобальну еталонну область, що дозволяє як вертикальне, так і горизонтальне порівняння результатів оцінки. Проведений комплексний аналіз характеристик регіональних логістичних систем з точки зору просторової та часової еволюції показав, що рівень регіональних логістичних систем зріс із середньорічними темпами зростання -0,04 % між 2002 та 2024 роками, однак із значними регіональними та міжобласними відмінностями. З 2002 по 2024 рік за рівнем середньорічних темпів зростання регіональних логістичних систем лише центральний, західний та північний регіони досягли ефективного зростання. Тобто регіональні логістичні системи у всій країні та п’яти основних регіонах були біполярними або мультиполярними, з характерними градієнтними характеристиками. Для аналізу динаміки розподілу регіональних логістичних систем і чіткого зображення еволюційної моделі рівня регіональних логістичних систем використано оцінку щільності ядра – непараметричний метод, який може описати модель розподілу випадкової величини в термінах неперервної кривої щільності. Результат дослідження показав, що через повномасштабне вторгнення розрив логістичних систем між регіонами поступово збільшувався, демонструючи поступове зменшення ознаки диференціації «схід – центр – захід».Item Сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Войтович, Людмила Мирославівна; Івать, Христина ОлегівнаУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці з урахуванням трансформаційних процесів фінансової системи та цифровізації. Розглянуто сутність і класифікацію основних видів криптовалют, включаючи біткоїн, етер, стейблкоїни, альткоїни та токени, що виконують функції платіжних засобів, інвестиційних інструментів і елементів децентралізованих фінансів. Проаналізовано динаміку розвитку крипторинку, його капіталізацію та кількість власників криптовалют у регіональній структурі, використано статистичні дані провідних міжнародних організацій і аналітичних агентств. Особливу увагу приділено регуляторним моделям у різних регіонах світу: законодавчій практиці Європейського Союзу, підходам США та Канади, Великої Британії, Швейцарії, а також досвіду країн, що розвиваються, де криптовалюти набули популярності як інструмент захисту від інфляції, інвесторів від шахрайства та маніпуляцій, підвищення довіри, що сприятиме фінансовій інклюзії. Проаналізовано український контекст, зокрема прийняття Закону «Про віртуальні активи», а також роль криптовалют у фінансуванні гуманітарних і оборонних потреб у період воєнних викликів. Виявлено ключові проблеми, серед яких відсутність глобально уніфікованих правил, ризики відмивання коштів, кіберзагрози та волатильність ринку. Обґрунтовано перспективи розвитку криптовалютного ринку у напрямі поєднання інновацій та безпеки через гармонізацію регуляторних норм, розвиток міжнародного співробітництва та інтеграцію криптоінструментів у легальну фінансову систему. Отримані результати сприяють кращому розумінню ролі криптовалют у сучасній економіці та формуванню підґрунтя для ефективної державної політики у сфері фінансових інновацій.Item Теоретико-практичні аспекти класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина БорисівнаУ процесі становлення та розвитку кожне суспільство проходить шлях подолання викликів і загроз, які мають як об’єктивний характер – зокрема під впливом природних чинників, – так і суб’єктивний характер – зокрема техногенних факторів, військових дій, спричинених діяльністю людини. За таких обставин забезпечення безпечного існування і функціонування суспільства та населення всередині нього стає найважливішим завданням для будь-якої країни. У мирний час головними як національними, так і особистими пріоритетами розвитку виступають достаток, якість життя, спокій і комфорт життєдіяльності, тоді як вірогідність втрати безпечних умов існування набуває другорядного значення. Натомість під впливом дії різного роду загроз і небезпек, зокрема, наслідків стихій, катастроф, соціальних конфліктів, актів тероризму, військових дій тощо, питання безпеки виходить на перший план і стає першочерговим як для суспільства в цілому, так і для кожної людини окремо. З метою пошуку шляхів подолання наслідків агресії, формування стратегічних пріоритетів, ефективних заходів, пошуку дієвих інструментів для відновлення і відбудови України та усіх її регіонів виникає необхідність проведення системного аналізу структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною, їх узагальнення і класифікація за критеріями. Класифікація дозволяє визначити пріоритети, зрозуміти механізми виникнення загроз та ефективно застосовувати відповідні заходи безпеки, що є ключовим для захисту від різних видів небезпек. Доцільність формування класифікації загроз за певними видами обґрунтована необхідністю спостереження за процесами виникнення й розвитку протиріч, зокрема, у державі і суспільстві, на різних її територіях, між окремими особистостями, для подальшого ефективного управління цими процесами та швидкого впливу на них за рахунок прийняття відповідних управлінських рішень. У статті проаналізовані й узагальнені теоретичні, практичні та законодавчі аспекти до класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні; систематизовані структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною; узагальнені та класифіковані загрози за певними ознаками тощо.Item Фінансова спроможність територіальних громад: виклики воєнного часу та стратегія повоєнного відновлення(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Белінська, Яніна Василівна; Ясенецький, Володимир СтаніславовичУ статті здійснено комплексне дослідження фінансової спроможності територіальних громад України в умовах повномасштабної війни та визначено стратегічні напрями їх повоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена безпрецедентними викликами, що постали перед місцевими бюджетами: різке падіння податкових надходжень, спричинене руйнуванням економіки та міграцією населення, та одночасне експоненціальне зростання витрат на відновлення критичної інфраструктури та підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цей критичний дисбаланс створив фінансові труднощі, які загрожують ефективному функціонуванню громад і призводять до виникнення так званого «негативного економічного кола». Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування нової концептуальної моделі, що забезпечує фінансову спроможність ТГ на основі органічної єдності їхнього фінансового потенціалу та інституційної спроможності. Методологічна основа роботи містить системний підхід, що дозволив розглянути фінансову спроможність як комплексну, багатокомпонентну систему. У статті запропоновано модель «Фінансового ДНК» громади як наукову метафору. Ця модель ілюструє органічну єдність двох ключових компонентів – фінансового потенціалу (здатності формувати ресурсну базу та мобілізовувати доходи) та інституційної спроможності (здатності органів місцевого самоврядування ефективно управляти ресурсами та адаптуватися до змін). Отримані наукові результати демонструють, що для розриву «негативного економічного кола» та створення «позитивного кола» розвитку критично необхідним є перехід від політики «виживання» до стратегічного планування. Доведено, що успіх залежить від синергії трьох ключових напрямів: 1) нарощування фінансового потенціалу шляхом диверсифікації джерел доходів; 2) посилення інституційної спроможності через впровадження адаптивних механізмів управління; 3) мінімізація ризиків за допомогою інструментів фінансової безпеки, включаючи страхування воєнних ризиків і соціальне інвестування. Отримані висновки можуть бути використані органами державної влади для коригування фіскальної політики, а також місцевим самоврядуванням для підвищення фінансової стійкості й ефективного управління ресурсами у складних, непередбачуваних умовах.Item Цифровізація економіки як ключовий фактор підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України в умовах активізації інвестиційної діяльності ТНК(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кім, Олексій ОлексійовичСтаттю присвячено комплексному аналізу ролі цифровізації економіки як ключового, стратегічного фактору підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України. Це дослідження набуває особливої актуальності в умовах повоєнного відновлення та гострої необхідності активізації інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), які є критично важливими для структурної модернізації економіки. Сформульовано припущення, що в сучасному глобалізованому світі цифровізація перетворилася з допоміжного інструменту на фундаментальний чинник геоекономічної конкурентоспроможності. Мета роботи – визначити ролі цифровізації як структурного фундаменту для підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України, а також виявити зміни взаємозв’язків між цими економічними категоріями в умовах повномасштабної війни для оцінки можливостей формування інвестиційної привабливості української економіки для ТНК та підвищення рівня глобальної конкурентоспроможності на основі цифровізації економки. У статті проведено кореляційний аналіз динаміки ключових макроекономічних показників за період 2019–2024 рр. (інвестиції в цифрову економіку, обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), обсяг експорту товарів і послуг). Результати аналізу за довоєнний період (2019–2021 рр.) чітко засвідчили наявність сильної позитивної кореляції (коефіцієнт Пірсона 0,9728) між інвестиціями в цифровізацію та загальним обсягом експорту. Це однозначно підтвердило гіпотезу про те, що цифрова трансформація була стійким структурним чинником, що безпосередньо підвищував експортний потенціал країни, що відображалося у підвищенні ефективності логістики, спрощенні міжнародного документообігу та інтеграції у глобальні цифрові платформи. Однак аналіз даних воєнного періоду (2022–2024 рр.) демонструє кардинальну зміну економічних реалій. Виявлено втрату та дисоціацію раніше стійких кореляційних зв'язків. Зокрема, кореляція між експортом та інвестиціями в цифрову економіку стала від’ємною (-0,0651), а між експортом та ПІІ – різко негативною (-0,8461). Це свідчить про те, що динаміку інвестиційних та експортних потоків почали визначати інші, переважно неринкові чинники (безпекові ризики, порушення логістики, руйнування виробничих потужностей). З'ясовано також, що інвестиції ТНК в ІКТ-сектор були переорієнтовані з експортної діяльності на підтримку внутрішньої стійкості та функціонування критичної інфраструктури. У висновках наголошується, що хоча цифровізація і не втратила свого потенційного значення як магніт для інвестицій, для її успішного використання у повоєнному відновленні та залученні інтересів ТНК потрібна новітня державна стратегія. Подальші дослідження мають бути зосереджені на обґрунтуванні такої стратегії, яка зможе реінтегрувати цифрову трансформацію, іноземні інвестиції та стійке відновлення експортного потенціалу України.Item Інноваційні підходи маркетингу сталого розвитку в національних парках(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кульчицька, Евеліна Антоніївна; Соломчак, Сергій ОлеговичУ статті обґрунтовано важливість упровадження національними парками України інноваційних маркетингових технологій у напрямі забезпечення сталого розвитку. Основний акцент зроблено на врахуванні менеджментом національних парків впливу цифрових технологій, який дедалі активніше посилюється та охоплює значну частину життєво важливих операцій. Визначено за окремими маркетинговими напрямами сталого розвитку такі інноваційні підходи та технології: (1) формування екологічної свідомості – VR-екскурсії та 3D-моделі природних екосистем, інтерактивні навчальні програми та тренінги, мобільні екоігри та квести; (2) просування туристичних послуг – персоналізовані інтерактивні туристичні маршрути, мобільні додатки з функціями бронювання та навігації, чат-боти для онлайн-консультацій туристів; (3) підтримка збереження природних ресурсів – аналітика поведінки відвідувачів (GPS-трекери, Bluetooth-маячки тощо), сенсори та інтелектуальні системи контролю навантаження на туристичні стежки, дрони для моніторингу території та флори, геолокаційні системи управління потоками туристів; (4) розвиток культурної спадщини – AR-технології доповненої реальності культурних об’єктів, віртуальні виставки та онлайн-експозиції, цифрові колекції архівних матеріалів, інтерактивні музеї; (5) партнерство з місцевими громадами – онлайн-платформи спільних туристичних бізнес-проєктів, краудфандинг та спільне фінансування екопрограм; (6) інвестиції у сталий розвиток – Big Data-аналітика для оцінки ефективності інвестиційних проєктів, платформи для моніторингу фінансових потоків туристичної діяльності. Відповідно до визначених інноваційних підходів та технологій обґрунтовано набір цільових орієнтирів сталого розвитку національних парків. Визначені маркетингові напрями, інноваційний інструментарій та особливості сталого розвитку вдалося поєднати при обґрунтуванні очікуваних результатів для національних парків.