Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Активізація підприємницької ініціативи як спосіб забезпечення зайнятості ветеранів АТО/ООС: українська практика та світовий досвід(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Тарновська, Ірина Віталіївна; Власова, Валентина ПетрівнаМетою статті є дослідження вітчизняного та світового досвіду активізації підприємницької ініціативи ветеранів військових конфліктів і формування на його основі схеми активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС. У статті обґрунтовано, що працевлаштування ветеранів бойових дій в усьому світі є складним завданням. Досліджено досвід інтеграції учасників бойових дій до цивільного життя через активізацію підприємницької ініціативи в країнах, які брали участь у різних військових конфліктах, зокрема, США, Великій Британії, Данії, Нідерландів та Хорватії. Дослідження показало, що в Україні існують регіональні, міжнародні й урядові програми, спрямовані на адаптацію ветеранів до мирного життя. Більшість таких програм ставлять перед собою комплексні завдання, а саме: організувати фізичну реабілітацію та активізувати підприємницьку діяльність ветеранів. Проте, стан реалізації в регіонах цих програм різний. Серед міжнародних проєктів, які мають успішний досвід в активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС, визначено проєкт «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS). Узагальнення результатів соціологічних досліджень щодо працевлаштування ветеранів АТО/ООС та їхньої підприємницької активності дозволило зробити висновок, що учасники АТО стикаються з тими ж проблемами, що й інші підприємці при започаткуванні та веденні власної справи, роблять типові помилки та зазнають невдач. Ветеранський бізнес знаходиться в таких самих несприятливих умовах, що й звичайний. У статті зазначено, що, незважаючи на низку проблем, які існують у цій сфері, на сьогодні створено інституційні та правові передумови для прискорення активізації підприємницької діяльності серед ветеранів. Українське суспільство в цілому позитивно налаштоване на інтеграцію учасників АТО, більшість роботодавців є соціально відповідальними. Авторами запропоновано узагальнену схему активізації підприємницької діяльності ветеранів АТО/ООС, яка ґрунтується на взаємодії ветеранів АТО/ООС та їх родин, державних органів влади, міжнародних організацій, громадських організації та об’єднань ветеранів. Визначено специфічні чинники, які сприяють активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС та вказано, який позитивний результат буде отримано в результаті такої активізації. Головним позитивним чинником є комплексний підхід до сприяння ветеранському бізнесу, який розкривається у продуманій цілісній довгостроковій політиці. Підхід містить такі елементи, як навчання підприємництву, різноманітні джерела фінансової підтримки, менторський супровід протягом реалізації всього бізнес-проєкту ветеранів АТО/ООС.Item Аналіз динаміки та факторів впливу на трудові ресурси Київської області(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Замрій, Артем Михайлович; Капустян, Володимир ОмеляновичСтаття є продовженням дослідження авторів моделі переозброєння Київського регіону в напрямку пошуку й аналізу факторів, які впливають на кількість трудових ресурсів у регіоні, їх внутрішньорегіональний рух, відплив і приплив. Первинне припущення в моделі переозброєння для моделювання кількості трудових ресурсів у секторах економіки полягало в постійності пропорцій кількості робітників в кожній галузі до загальної кількості трудових ресурсів і функціональній залежності загальної кількості робітників від загальної кількості населення у Київській області з застосуванням логістичної функції. Для первинного моделювання та аналізу результатів таких припущень було достатньо, але для отримання більш точних результатів, на які можна спиратися для прийняття рішень у сфері економічної політики регіону, цього недостатньо. Тому постає нагальна задача більш детального аналізу динаміки трудових ресурсів та пошуку нових факторів впливу. Було проведено кореляційний аналіз соціально-економічних показників різних сфер діяльності на регіональному рівні з кількістю штатних працівників основних галузей регіону. Було виявлено взаємообумовлений вплив між показниками сфери освіти та двох основних галузей: сільського господарства та охорони здоров’я. Знайдено зв’язки з високою кореляцією, які обумовлюються кількістю працівників у галузях для сфер охорони здоров’я, транспорту та навколишнього середовища. Проаналізовано потенційний вплив соціально-демографічних і міграційних процесів на кількість працівників у галузях. Знайдено основні фактори впливу серед показників податкового навантаження та місцевих витрат бюджету на галузь сільського господарства, а також на регіон в цілому. Знайдено варіанти корегування моделі переозброєння Київського регіону, а саме введення виробничої інституціональної функції з факторами податкового навантаження. Побудовано багатофакторну регресійну модель для прогнозування кількості штатних працівників загалом по регіону на базі статистичних показників сфери освіти, охорони здоров’я, навколишнього середовища та соціально-демографічного фактору.Item Гендерна рівність як складова благополуччя на робочому місці(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Шатілова, Олена Володимирівна; Яковенко, Марина В’ячеславівнаОстанні дослідження у сфері управління бізнесом показують, що проблеми працівників бізнес-організацій тісно пов’язані з проблемами самих бізнес-організацій. Від благополуччя персоналу безпосередньо залежить ефективність діяльності бізнес-організації загалом і продуктивність її працівників зокрема. На шляху до досягнення цілей сталого розвитку зростає роль гендерної рівності в бізнес-організаціях. У статті розглянуто гендерні аспекти концепції благополуччя працівників бізнес-організації на робочому місці як комплексного підходу до управління бізнес-організаціями, орієнтованого на досягнення цілей сталого розвитку. Метою статті є обґрунтування гендерної рівності як основи добробуту працівників бізнес-організації. Для досягнення цієї мети було визначено зв'язок між сталим розвитком організації бізнесу та благополуччям працівників бізнес-організації. Під сталим розвитком слід розуміти економічне зростання, яке не завдає шкоди навколишньому середовищу і сприяє вирішенню соціальних проблем, знаходженню балансу між економічним, екологічним і соціальним розвитком. Сталий розвиток бізнес-організації ґрунтується на принципі відповідального ведення бізнесу й інноваційному потенціалі, що відкриває нові можливості бізнесу для економічного зростання, а також екологічного та соціального благополуччя. Виділяються цифрові та нецифрові складові благополуччя працівників бізнес-організації. Нецифровими складовими благополуччя є психічне благополуччя, фізичне благополуччя, соціальне благополуччя, фінансове благополуччя. У контексті цифрової трансформації пропонується доповнити цей список цифровим благополуччям персоналу. Обґрунтовано, що гендерна рівність є одним із елементів програм благополуччя персоналу. Проаналізовано ключові гендерні проблеми у трудових відносинах, які яскраво виражаються у доступі до роботи, професійному зростанні та просуванні по службі, а також у представництві жінок на різних рівнях управління. На основі порівняльного аналізу стилів керівництва жінок і чоловіків та їх поведінки в організації було виявлено, що ефективність працівників організації визначається набором професійних знань і навичок, а не статтю. Систематизовано й охарактеризовано принципи досягнення гендерної рівності в рамках реалізації програм благополуччя на робочому місці, а також виокремлено проблеми реалізації такого підходу.Item Стратегічне управління людськими ресурсами в умовах невизначеності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Лазебник, Юлія Олександрівна; Корепанова, Ксенія ОлексіївнаМетою цієї статті є формування методологічних засад стратегічного управління людськими ресурсами (HRM) в умовах невизначеності, спричиненої пандемією COVID-19. У роботі розглянуто основні підходи до визначення поняття стратегічного управління персоналом і напрями дослідження цієї сфери. Розкрито ключові питання, які виникли під час пандемії COVID-19, що впливають на поведінку та форму праці більшості працівників. Проаналізовано критичні точки зору щодо неспроможності або концептуальної нездатності стратегічного дослідження з управління персоналом враховувати нові, сучасні HR-практики. Під час проведеного дослідження виділено та проаналізовано три основні наслідки (проблеми) для стратегічних досліджень управління персоналом, що виникли під час пандемії COVID-19. Зокрема, вплив робочого контексту на поведінку та дії співробітників, напруженість між зацікавленими сторонами (співробітники, клієнти і спільноти разом з акціонерами), напруженість між стратегічною та операційною ролями HR. З метою визначення основних тенденцій у сфері кадрового менеджменту й оцінки пріоритетів і очікуваних викликів у 2022 році в цій роботі проведено аналіз результатів опитування керівників підрозділів компаній, які займаються кадровими, юридичними та фінансовими питаннями. На основі проведеного дослідження визначено основні тенденції (напрями) управління людськими ресурсами у 2021 році та розроблено рекомендації щодо формування стратегічних напрямів кадрового менеджменту на перспективу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення рекомендацій, як потрібно змінити практику роботи з персоналом, щоб врахувати зміни в наданні послуг, таких як збільшення оцифровки надання послуг або зменшення фізичної взаємодії при наданні послуг у відповідь на COVID-19 і як вони впливають на ключові результати клієнтів.Item Сучасні тенденції розвитку HR-менеджменту на підприємствах України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Новікова, Марина Миколаївна; Швед, Аліна БорисівнаУ статті досліджено сучасні тенденції розвитку HR-менеджменту на підприємствах України. Зазначено, що в сучасних економічних реаліях люди являють собою найбільш цінні активи будь-якого підприємства, оскільки від їхнього внеску залежить досягнення глобальних цілій розвитку. Тобто від рівня ефективності управління персоналом залежить конкурентоспроможність продукції та підприємства, фінансова стійкість і перспективи стратегічного розвитку. зазначено, що українські підприємства вимушені сьогодні шукати шляхи розв’язання проблеми відтоку високваліфікованих кадрів за кордон і налагоджувати систему управління персоналом на основі впровадження нових методів та інноваційних технологій у сфері кадрового менеджменту. Розглянуто вихідні положення управління персоналом та структуру HR-менеджменту підприємства. Зазначено, що HR-менеджмент завжди орієнтований на реалізацію компетентностей і професійних здібностей працівника та досягнення максимального внеску персоналу у продуктивність і розвиток підприємств. Тому для підвищення ефективності управління персоналом вітчизняним підприємствам необхідно переймати світовий досвід розвитку HR-менеджменту, розробки та реалізації HR-стратегій, які насправді дуже серйозно впливають на показники діяльності організації, та брати від них тільки саме краще. Наведено схему відповідності стратегії організації та HR-стратегії. Встановлено, що швидкі зміни у зовнішньому середовищі, впровадження сучасних технологій, ефективних форм організації виробництва змінили ставлення бізнесу до людини. Персонал перестав бути лише кадровим ресурсом, а став ключовим фактором успіху розвитку підприємства. Така роль людини у виробничому процесі зумовила необхідність пошуку та запровадження інноваційних підходів до управління персоналом. Зроблено висновок, що запровадження HR-менеджменту, формування і реалізація HR-стратегій на вітчизняних підприємствах дозволить значно підвищити ефективність бізнес-процесів та отримати конкурентні переваги, які дадуть змогу створити найкращі умови для розвитку.