Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2021, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Активізація підприємницької ініціативи як спосіб забезпечення зайнятості ветеранів АТО/ООС: українська практика та світовий досвід(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Тарновська, Ірина Віталіївна; Власова, Валентина ПетрівнаМетою статті є дослідження вітчизняного та світового досвіду активізації підприємницької ініціативи ветеранів військових конфліктів і формування на його основі схеми активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС. У статті обґрунтовано, що працевлаштування ветеранів бойових дій в усьому світі є складним завданням. Досліджено досвід інтеграції учасників бойових дій до цивільного життя через активізацію підприємницької ініціативи в країнах, які брали участь у різних військових конфліктах, зокрема, США, Великій Британії, Данії, Нідерландів та Хорватії. Дослідження показало, що в Україні існують регіональні, міжнародні й урядові програми, спрямовані на адаптацію ветеранів до мирного життя. Більшість таких програм ставлять перед собою комплексні завдання, а саме: організувати фізичну реабілітацію та активізувати підприємницьку діяльність ветеранів. Проте, стан реалізації в регіонах цих програм різний. Серед міжнародних проєктів, які мають успішний досвід в активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС, визначено проєкт «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS). Узагальнення результатів соціологічних досліджень щодо працевлаштування ветеранів АТО/ООС та їхньої підприємницької активності дозволило зробити висновок, що учасники АТО стикаються з тими ж проблемами, що й інші підприємці при започаткуванні та веденні власної справи, роблять типові помилки та зазнають невдач. Ветеранський бізнес знаходиться в таких самих несприятливих умовах, що й звичайний. У статті зазначено, що, незважаючи на низку проблем, які існують у цій сфері, на сьогодні створено інституційні та правові передумови для прискорення активізації підприємницької діяльності серед ветеранів. Українське суспільство в цілому позитивно налаштоване на інтеграцію учасників АТО, більшість роботодавців є соціально відповідальними. Авторами запропоновано узагальнену схему активізації підприємницької діяльності ветеранів АТО/ООС, яка ґрунтується на взаємодії ветеранів АТО/ООС та їх родин, державних органів влади, міжнародних організацій, громадських організації та об’єднань ветеранів. Визначено специфічні чинники, які сприяють активізації підприємницької ініціативи ветеранів АТО/ООС та вказано, який позитивний результат буде отримано в результаті такої активізації. Головним позитивним чинником є комплексний підхід до сприяння ветеранському бізнесу, який розкривається у продуманій цілісній довгостроковій політиці. Підхід містить такі елементи, як навчання підприємництву, різноманітні джерела фінансової підтримки, менторський супровід протягом реалізації всього бізнес-проєкту ветеранів АТО/ООС.Item Аналіз динаміки та факторів впливу на трудові ресурси Київської області(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Замрій, Артем Михайлович; Капустян, Володимир ОмеляновичСтаття є продовженням дослідження авторів моделі переозброєння Київського регіону в напрямку пошуку й аналізу факторів, які впливають на кількість трудових ресурсів у регіоні, їх внутрішньорегіональний рух, відплив і приплив. Первинне припущення в моделі переозброєння для моделювання кількості трудових ресурсів у секторах економіки полягало в постійності пропорцій кількості робітників в кожній галузі до загальної кількості трудових ресурсів і функціональній залежності загальної кількості робітників від загальної кількості населення у Київській області з застосуванням логістичної функції. Для первинного моделювання та аналізу результатів таких припущень було достатньо, але для отримання більш точних результатів, на які можна спиратися для прийняття рішень у сфері економічної політики регіону, цього недостатньо. Тому постає нагальна задача більш детального аналізу динаміки трудових ресурсів та пошуку нових факторів впливу. Було проведено кореляційний аналіз соціально-економічних показників різних сфер діяльності на регіональному рівні з кількістю штатних працівників основних галузей регіону. Було виявлено взаємообумовлений вплив між показниками сфери освіти та двох основних галузей: сільського господарства та охорони здоров’я. Знайдено зв’язки з високою кореляцією, які обумовлюються кількістю працівників у галузях для сфер охорони здоров’я, транспорту та навколишнього середовища. Проаналізовано потенційний вплив соціально-демографічних і міграційних процесів на кількість працівників у галузях. Знайдено основні фактори впливу серед показників податкового навантаження та місцевих витрат бюджету на галузь сільського господарства, а також на регіон в цілому. Знайдено варіанти корегування моделі переозброєння Київського регіону, а саме введення виробничої інституціональної функції з факторами податкового навантаження. Побудовано багатофакторну регресійну модель для прогнозування кількості штатних працівників загалом по регіону на базі статистичних показників сфери освіти, охорони здоров’я, навколишнього середовища та соціально-демографічного фактору.Item Поведінкові засади розгортання кризових явищ у сучасній світовій економіці(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Соболєв, Володимир Михайлович; Соболєва, Марія ВолодимирівнаМета статті – розкриття можливостей теорії поведінкової економіки для задовільного наукового пояснення причин виникнення та шляхів подолання кризових явищ, породжених зростаючою невизначеністю сучасного економічного розвитку у глобальному економічному середовищі, на прикладі світової фінансової кризи 2007–2008 рр. та пандемії коронавірусу у 2019–2021 рр. У процесі написання статті було використано такі загальнонаукові методи дослідження, як спостереження, єдність кількісного та якісного аналізу, експертне оцінювання, логічне моделювання, аналіз і синтез. Виходячи з авторського розуміння глибинних витоків світової фінансової кризи було обґрунтовано висновок, що серед ключових запобіжників її повторення у майбутньому мають бути комплексні просвітницькі заходи щодо підвищення рівня фінансової грамотності населення, включаючи модифікацію державних стандартів середньої та вищої освіти у напрямі обов’язкового формування відповідних загальних економічних і фінансових компетентностей здобувачів певних рівнів освіти, незалежно від профілю підготовки. У результаті аналізу впливу пандемії коронавірусу на соціально-економічну стабільність в окремих країнах та у світі в цілому було зроблено два узагальнення. По-перше, економічні наслідки пандемії на початковій стадії її розгортання суттєвим чином залежать від усвідомлення її небезпеки на рівні національної свідомості. По-друге, мінімізація негативних соціально-економічних наслідків пандемії у переважній частині має покладатись на державу. Перспективними напрямами подальшого дослідження цієї проблеми є: по-перше, пошук можливості розробки системи індикаторів професіоналізму державних службовців і їх здатності ефективно діяти в сучасних складних умовах; по-друге, оцінка шкоди від некомпетентного та непрофесійного керівництва тією чи іншою сферою суспільного життя; по-третє, аналіз механізмів розповсюдження ірраціональної економічної та соціальної поведінки на мікро- та макрорівнях, враховуючи розкриття особливостей національного характеру.Item Порівняльний рейтинговий аналіз стану та тенденцій діджиталізації українського суспільства та економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Раєвнєва, Олена Валентинівна; Аксьонова, Ірина Вікторівна; Бровко, Ольга ІванівнаСтаттю присвячено дослідженню тенденцій у формуванні цифрового суспільства та визначенню ступеня готовності України до впровадження процесів діджиталізації. Метою статті є оцінювання місця України серед країн світу за індексом цифрової конкурентоспроможності на основі порівняльного рейтингового аналізу та визначення тенденцій в розвитку цифровізації національного суспільства й економіки. На підставі порівняльного рейтингового аналізу місця України серед країн світу за рівнем цифровізації суспільства й економіки було визначено, що Україна займає низькі рейтингові позиції у цифровій конкурентоспроможності порівняно з розвинутими країнами, але відноситься до групи перспективних країн, для яких притаманні низький рівень цифровізації на сучасному етапі та тенденції до підвищення темпів цифрового розвитку. На основі проведеного кластерного аналізу країни світу було згруповано за рівнем розвитку цифрових процесів на чотири кластери та визначено не тільки місце України серед них, а й проведено аналіз кластерної міграції, виділено позитивні та негативні тенденції в процесах діджиталізації аналізованих країн. Сформовано загальні риси розвитку інформаційного суспільства, які притаманні країнам кожного кластера. У проведеному дослідженні виділено характерні ознаки двох сценаріїв діджиталізації національного суспільства – еволюційного та форсованого й показано, що для формування в Україні розвиненої цифрової економіки необхідним є систематична державна підтримка заходів щодо впровадження цифрових інструментів у суспільне життя й націленість на форсований (цільовий) сценарій розвитку діджитал-процесів.Item Теоретико-методологічні засади дослідження впливу зовнішньоекономічних чинників на економічну безпеку регіонів України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Бабець, Ірина ГеоргіївнаУ статті проаналізовано взаємозв’язки між складовими економічної безпеки регіонів і їх залежність від змін у зовнішньому середовищі. Здійснено теоретичне обґрунтування безпосередньої залежності від впливу зовнішньоекономічних чинників таких складових економічної безпеки регіону, як зовнішньоторговельна, виробнича, науково-технічна й інвестиційна, оскільки саме в цих сферах життєдіяльності виникають первинні ефекти чи наслідки дії зовнішніх факторів. Розроблено методологію дослідження зовнішньоекономічних чинників на економічну безпеку регіону, яка включає п’ять етапів. На першому етапі проводиться аналіз зовнішнього середовища та формується система індикаторів з урахуванням відповідних зовнішніх факторів для складових економічної безпеки, в яких спостерігаються первинні ефекти від впливу цих факторів. Другий етап передбачає визначення інтегрального показника за кожною складовою економічної безпеки регіону, оцінювання впливу зовнішньоекономічних чинників на зміну відповідного інтегрального показника за методом чутливості та здійснення ранжування індикаторів за рівнем прояву загроз, що виникають у випадку погіршення відповідності їх фактичних значень критеріям безпеки. Для найбільш впливових індикаторів, безпосередньо пов’язаних із зовнішньоекономічними чинниками, на третьому етапі розробляють прогнозні сценарії зміни. Четвертий етап стосується індикаторів, ймовірність реалізації оптимістичного прогнозу зміни яких менша 50 %, а ймовірність песимістичного прогнозу – більше 50 %, що потребує обґрунтування заходів з їх оптимізації та забезпечення відповідності критеріям економічної безпеки. На п’ятому етапі проводиться моделювання складових економічної безпеки на короткострокову перспективу за методом прогнозних сценаріїв з використанням гіпотетичних значень індикаторів, розрахованих на основі прогнозування.Item Формування ресурсів місцевого бюджету Львівської області в умовах фінансової децентралізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Круглякова, Віра Володимирівна; Західна, Оксана Романівна; Юрченко, Ілона МаксимівнаПравильне формування місцевих бюджетів у реалізації соціального й економічного регулювання є основою побудови та розвитку ефективної національної економіки та регіонів, а також виступає хорошим засобом протидії кризі, викликаній COVID-19. Метою статті є аналіз результатів проведення політики децентралізації в Україні на прикладі Львівської області; аналіз впливу пандемії COVID-19 на бюджет Львівської області; визначення його стану, проблем і перспектив розвитку. У статті здійснено дослідження організаційно-економічних аспектів функціонування місцевих бюджетів, розглянуто сутність та ефективність проведення реформи децентралізації, проаналізовано становище місцевих бюджетів Львівщини, виявлено проблеми, запропоновано шляхи їх подолання та надано рекомендації щодо покращення стану місцевих бюджетів та розвитку територіальних громад. Формування ресурсів Львівщини в умовах фінансової децентралізації характеризуються зменшенням надходжень і видатків зведеного бюджету Львівської області у 2020 році на 25 % та 45,3 % відповідно, зниженням рівня приросту нового бізнесу на 2,4 %, збільшенням рівня безробіття на 1,1 %, через проблеми Львівських підприємств і звільненням їх працівників, відтік українців за кордон у пошуках робочих місць. У результаті проведеного дослідження були виявлені такі проблеми, як: пандемія COVID-19, яка стала основною причиною погіршення економічного стану бюджету Львівщини та інших місцевих бюджетів України, також зменшення надходжень і видатків до зведеного бюджету Львівської області; погіршення якості життя населення; зменшення рівня приросту нового бізнесу; збільшення рівня безробіття через проблеми Львівських підприємств і звільнення їх працівників; відтік українців за кордон в пошуках робочих місць; конфлікти з приводу об’єднання громад; недоцільні зміни нормативно-правового характеру; низька ініціативність місцевого самоврядування деяких громад та інші. Вирішенням проблем будуть: співпраця усіх органів влади та бізнесу щодо покращення рівня зайнятості населення; введення нових програм допомоги бізнесу задля покращення фінансового стану компаній; розробка програм залучення іноземних інвестицій в громади; вдосконалення законодавства; введення інноваційної діяльності при вирішенні проблем тощо.Item Формування системи індикаторів стану та розвитку «розумних» міст в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Корепанов, Олексій Сергійович; Чала, Тетяна Георгіївна; Корепанов, Георгій Сергійович; Черненко, Дарина Ігорівна; Маслов, Микола ЮрійовичМета статті полягає у вивченні міжнародного досвіду й обґрунтуванні доцільності використання й побудові індексу умов життя та розвитку міст в Україні. Визначено, що на міжнародному рівні розраховується низка індексів, які дозволяють отримати інтегральну оцінку міст світу, а саме: The Global Cities Index, розроблений Kearney; Cities in Motion Index, розроблений IECE; Global Financial Centers Index, розроблений Z/Yen; Global Power City Index, розроблений MMF; Global Liveability Ranking, запропонований the Economist. Проведено порівняння позицій 10 кращих міст світу у 2019 році за п’ятьма описаними індексами. Визначено, що за наведеними рангами такі міста, як Лондон, Нью-Йорк, Париж, Токіо та Гонконг, часто потрапляють у ТОП-10 найбільш процвітаючих міст або міст з найвищою якістю життя у світі. Визначено, що для детального опрацювання та використання методики задля розрахунку відповідних індексів для міст України доцільно обрати Cities in Motion Index, тому що, на відміну від інших індексів, саме він має широке географічне охоплення, аналізує найбільшу кількість міст, включаючи Київ, а також враховує максимальну кількість показників. Він оцінює такі соціально-економічні аспекти міського розвитку, як людський капітал, економіка, екологія, соціальна згуртованість, управління, мобільність і транспорт, міське планування, міжнародне охоплення та технології. За кожним аспектом розраховується відповідний субіндекс. Із використанням методологічних положень розрахунку CIMI були розраховані значення субіндексів для міста Харків, а також було отримано інтегральне значення індексу, що дозволило визначити його позицію у світовому рейтингу.Item Формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в регіонах України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Іванов, Юрій Борисович; Красноносова, Олена Миколаївна; Полякова, Ольга Юріївна; Тур, Олена ВасилівнаРеформа децентралізації влади, яка активно впроваджується в Україні протягом останніх п’яти років, здебільшого збільшила можливості органів місцевої влади щодо стимулювання розвитку малого бізнесу відповідно до вимог територіальної інфраструктури. Територіальні відмінності по регіонах України є досить значними. Залежно від галузевої структури як якісної характеристики та ряду кількісних характеристик представників сфери малого бізнесу формується склад інструментів розвитку їх діяльності. Проблема формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу розглядалася в роботах багатьох українських учених, як економістів, так і фахівців з державного управління, оскільки вона містить питання економічного обґрунтування доцільності тих чи інших заходів, а також їх законодавчої підтримки. Виходячи з потреби удосконалення методичного забезпечення формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні нагальним є теоретичне обґрунтування методичного підходу до вибору інструментів стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні. Сфера малого бізнесу в Україні потерпає від постійних змін як у правовому регулюванні, так і в економічному забезпеченні, що висуває додаткові вимоги до порядку проведення дослідження. Перш за все, було доведено, що дослідження слід проводити виходячи з динамічних характеристик стану підприємницької діяльності. Крім того, значні відмінності спостерігаються в умовах розвитку підприємницької діяльності по адміністративних територіях та по видах економічної діяльності. У зв’язку з цим виникає потреба в упорядкуванні як цілей розвитку, так і інструментів стимулюючого впливу. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки укладенню ієрархії. В результаті проведеної роботи сформовано методичний підхід до формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в межах певної адміністративної території на підґрунті методу аналізу ієрархії.Item Фіскальні ефекти впровадження нових соціальних стандартів в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Полякова, Ольга ЮріївнаМетою статті є дослідження й оцінка тих зрушень, які відбулися у бюджетному процесі внаслідок зміни соціальних стандартів в Україні протягом 2010–2020 рр. У статті здійснено перевірку гіпотези про наявність зв’язку між змінами таких соціальних стандартів, як прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, та обсягів податкових надходжень до зведеного бюджету, а також обсягами бюджетних видатків. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки впливу соціальних стандартів і показано, що фіскальні ефекти у літературі майже не досліджуються. На основі порівняльного аналізу динаміки встановленого та фактичного прожиткового мінімуму й основних показників Зведеного бюджету України за 2010–2020 рр. у квартальному розрізі побудовано регресійні моделі, зокрема, з фіктивними змінними. Виявлено, що існує суттєвий розрив між встановленими та фактичними прожитковими мінімумами, який з часом збільшується. Водночас мінімальна заробітна плата наближається до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є позитивним фактом. Основною екзогенною змінної у моделях податкових надходжень є сукупні доходи населення. Побудовано модель залежності доходів населення від середньої заробітної плати, середньої пенсії та прожиткового мінімуму. Показано, що збільшення мінімальної заробітної плати у 2017 р. не мало бажаного прямого фіскального ефекту для податку на доходи фізичних осіб, надходжень єдиного соціального внеску та витрат населення на соціальне страхування. Опосередкований вплив на надходження податку на додану вартість та акцизного збору, якого можна очікувати через збільшення купівельної спроможності населення, також є незначним. Причиною цього є зменшення у двічі співвідношення між мінімальною та середньою заробітною платою внаслідок її приховування, високого рівня тіньової економіки та штучного заниження. Показано, що видатки зведеного бюджету на соціальне забезпечення та оплату праці є більш чутливими до зміни різних соціальних стандартів, що створює ризики макроекономічної нестабільності в Україні.Item Інституціоналізація економічного механізму ресурсозбереження та енергоефективного природокористування на рівні ОТГ(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Голян, Василь Анатолійович; Мединська, Наталія ВасилівнаДоведено, що децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування зумовили необхідність перегляду пріоритетів раціонального природокористування, зокрема, процесів ресурсозбереження та енергоефективності на рівні об'єднаних територіальних громад (ОТГ), що вимагає трансформації існуючої системи регуляторного впливу на господарське освоєння природно-ресурсного потенціалу й охорону довкілля. Обґрунтовано, що в умовах імплементації нових енергетичних індикаторів актуалізуються проблеми збільшення обсягів виробництва енергії з відновних джерел, зокрема, твердого та газоподібного палива на основі утилізації відходів. Доведено, що результативна реалізація проєктів утилізації відходів є можливою за умови інституціоналізації економічного механізму ресурсозбереження та енергоефективного природокористування на рівні ОТГ, який забезпечить бюджетні, фіскальні та кредитні передумови для нарощення обсягів фінансового забезпечення розбудови сучасної індустрії поводження з відходами. Дослідження показали, що у 2007–2021 роках у динаміці реальної величини видатків місцевих бюджетів на утилізацію відходів спостерігається низхідна тенденція, що зумовлено відсутністю в органів місцевого самоврядування зацікавленості у фінансуванні проєктів ресурсозбереження та енергоефективності. Встановлено, що досягнення позитивних результатів у фінансуванні утилізації відходів знаходиться у прямій залежності від концентрації частини рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів та екологічного податку у спеціальних фондах місцевих бюджетів. Обґрунтовано, що саме цільова спрямованість акумульованих у бюджетах місцевого самоврядування природно-ресурсних та екологічних платежів дасть змогу забезпечити нарощення обсягів фінансування утилізації відходів, що сприятиме підвищенню використання матеріально-речової субстанції побутового сміття та відходів сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва для виготовлення твердого і виробництва газоподібного палива. Доведено, що держава має закладати стимули для органів місцевого самоврядування щодо активізації ресурсозбереження та енергоефективності на основі утилізації відходів через співучасть у фінансуванні та у непрямому стимулюванні такого роду проєктів.