Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2026, № 1 (50)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2026, № 1 (50) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Актуальність впровадження стандарту прозорості в галузі геології та надр України(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Жикаляк, Микола ВасильовичВ статті зазначено, що актуальність впровадження Стандарту прозорості в галузі геології та надр України (Стандарту ПГДН) обумовлена позитивним досвідом функціонування з 2013 року Стандарту ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарту ІПВГ) і системними проблемами в діяльності Держгеонадр щодо сталого розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки критичних і стратегічних корисних копалин. Це забезпечить також формування конкурентоспроможної МСБ України та та достовірної інтерактивної інформації про родовища корисних копалин, які відповідатимуть технологічним стандартам, техніко-економічним вимогам інвесторів та умовам екологічно ощадливого рентного надрокористування. Впровадження Стандарту ПГДН забезпечить удосконалення державної політики, регуляторної та нормативно-правової бази у сфері геологічного вивчення та використання надр згідно економічно збалансованих чинників, врахування кон’юктури мінеральної сировини, видобувної цінності покладів корисних копалин у надрах, комплексних технологічних досліджень і компетентної експертизи та достовірної оцінки запасів корисних копалин. Ефективному розвитку надрокористування в Україні сприятиме також удосконалення системи рентного оподаткування видобутку корисних копалин в залежності від величини гірничої ренти і роялті та використання в якості бази оподаткування вартості видобутої мінеральної сировини без врахування витрат на її постачання споживачу.Item Зовнішньоторговельні українсько-китайські відносини: складові обґрунтування участі Китаю у повоєнному відновленні України(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Чеботарьова, Наталія Миколаївна; Чеботарьов, Вячеслав АнатолійовичУ сучасних умовах одним із визначальних стримуючих чинників розвитку України є відсутність державної політики повоєнного відновлення. Невід’ємною складовою її обґрунтування є зовнішньоекономічна складова, в контексті якої пріоритетом є східноєвропейський вектор. Разом з тим, дуже важливим є й східно-азійський вектор: насамперед, вибудовування стратегічно орієнтованих взаємовигідних відносин з Китайською Народною Республікою. Китай стане одним із ключових гравців повоєнного відновлення (попри неприймання наразі такого підходу експертним співтовариством). Тому, постає проблема аналізу зовнішньоекономічної діяльності між Україною та Китаєм в умовах воєнного стану (така діяльність переважаючою мірою здійснюється в сфері зовнішньоторговельної діяльності). Метою статті є проведення економіко-статистичного аналізу зовнішньоторговельних операцій України з КРН як складової обґрунтування стратегічних напрямів зовнішньоекономічної діяльності в контексті формування політики повоєнного відновлення. Проведений аналіз свідчить про сильний позитивний прямий лінійний зв’язок, що чітко прослідковуються між імпортом товарів з Китаю до України та наступними показниками нашої країни: номінальним ВВП, ВВП на душу населення, обсягом реалізованої продукції промислових підприємств, витратами на персонал підприємств, капітальними інвестиціями у роздрібну торгівлю та наданням інформаційних послуг. Що стосується витрат на наукові дослідження і розробки, які проводяться в Україні, то вони мають найбільш сильний прямий зв’язок з обсягами імпорту китайських товарів (0,92). Проведений кореляційний аналіз довів, що зі збільшенням обсягу експорту Китаю до України, будуть зростати й всі перераховані показники. Вже в умовах війни Україні є доцільним запропонувати Китаю конкретні проєкти щодо участі у масштабних програмах повоєнного відновлення, окрім традиційної співпраці агропродовольчій сфері, в галузях авто-, літако- та суднобудування та сільськогосподарському машинобудуванні. Особливий напрям майбутнього співробітництва може складати участь Китаю у галузях промисловості на основі корисних копалин (зокрема, в межах спеціальних економічних зон, відновлення яких потребуватиме реалізація ефективної державної політики повоєнного відновлення).Item Понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу в контексті стратегічного інструменту розвитку туризму в України(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Шелеметьєва, Тетяна ВячеславівнаУ статті розкрито понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу як стратегічного інструменту розвитку туризму в Україні, визначено його сутність, ключові характеристики та роль у формуванні туристичного іміджу країни. Розглянуто роль блогінгу, походження терміна «блог», його сутність і ключові аспекти, узагальнено підходи вітчизняних дослідників до визначення цього поняття, а також проаналізовано блогінг як соціокомунікативне явище в контексті цифрової комунікації та сучасної медіакультури. Здійснено систематизацію наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників до визначення сутності поняття «тревел-блогінг» та обґрунтовано його значення як ефективного інструменту комунікації, маркетингу й популяризації туристичних дестинацій. Запропоновано структурно-змістову класифікацію блогів у сфері туризму шляхом систематизації їхніх характеристик та поділу за форматом. На основі аналізу характерних рис і властивостей тревел-блогінгу обґрунтовано його багатовимірність як феномену сучасного цифрового туризму. Проаналізовано роль провідних соціальних платформ (Instagram, Facebook, Telegram, Pinterest, YouTube) у розвитку тревел-блогінгу. Обґрунтовано, що соціальні мережі функціонують не лише як канали поширення туристичної інформації, а й як соціокультурні простори та ефективні інструменти бренд-комунікації, стартапів і формування нових моделей цифрової взаємодії.Item Формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Остапенко, Володимир ВалентиновичУ роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації. Доведено, що в умовах структурних трансформацій економіки, посилення міжрегіональної конкуренції та зростання невизначеності традиційні підходи до прогнозування потребують модернізації з урахуванням інноваційної спрямованості розвитку та просторової диференціації потенціалів територій. Розкрито зміст концепції економічного прогнозування у контексті інтеграції стратегічного, просторового та інноваційного підходів. Визначено, що ключовими принципами такої концепції є системність, багаторівневість, адаптивність, узгодженість із стратегічними цілями розвитку та орієнтація на використання внутрішнього потенціалу територій. Особливу увагу приділено ролі смарт-спеціалізації як інструменту ідентифікації конкурентних переваг, формування інноваційних пріоритетів і забезпечення структурної модернізації регіональної економіки. Запропоновано підхід до поєднання економіко-математичного моделювання, сценарного аналізу, просторової аналітики та експертних методів у процесі прогнозування довгострокового розвитку територій. Обґрунтовано необхідність інтеграції результатів прогнозування у документи просторового планування та регіональні стратегії розвитку з метою підвищення їхньої результативності та адаптивності. Зроблено висновок, що формування концепції економічного прогнозування просторового розвитку на засадах смарт-спеціалізації сприятиме підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, ефективному використанню ресурсного потенціалу територій та забезпеченню їх довгострокової конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів.