Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/934

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    The Cointegration analysis of per capita trade turnover between the Republic of Azerbaijan and Turkey and the GDPs of these countries
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Yuniszada, Roya; Юнісзаде, Роя
    У статті побудовано модель ECM (модель корекції помилок) взаємозв’язку між товарообігом Азербайджану з Туреччиною на душу населення та ВВП на душу населення цих країн за період 1992–2022 рр. Представлені показники відображають рівень активності та рівень життя в цих країнах. Проаналізовані часові ряди є нестаціонарними за своїми рівнями, а їх різниці першого порядку є стаціонарними. Всі часові ряди логарифмовано. У статті використано економетричну методику гравітаційного моделювання залежності між нестаціонарними часовими рядами. Під час моделювання було коректно використано різні методи, включно з розширеним тестом одиничного кореня Дікі-Фуллера, тестом причинно-наслідкового зв’язку Грейнджера, тестами коінтеграції Енгле-Йохансена, моделлю корекції векторних помилок та стандартними діагностичними тестами. Тести на стаціонарність, причинно-наслідковий зв’язок та коінтеграцію було проведено по всій вибірці на рівні значущості 10 %. Обґрунтовано існування статистично значущої коінтеграційної залежності збалансованого довгострокового зв’язку між проаналізованими показниками.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль інформаційно-комунікаційних технологій у цифровій трансформації Африки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ханова, Олена В’ячеславівна; Шинкаренко, Олексій Сергійович
    Метою статті є дослідження стану мережі Інтернет у країнах Африки, аналіз досвіду його використання залежно від рівня розвитку країн, а також формування перспектив зростання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах значних інфраструктурних викликів, зокрема доступу до електроенергії. Проаналізовано стан забезпечення електроенергією в міських і сільських районах країн Африки, що є базовою умовою для впровадження сучасних ІКТ і цифрової трансформації. Здійснено порівняльний аналіз структурних змін у доступі до електроенергії за період 2017–2023 років для 43 країн Африканського регіону. Виявлено, що більшість країн демонструють позитивну динаміку доступу до електроенергії, проте окремі держави залишаються значно відсталими через економічну нестабільність, конфлікти та руйнування інфраструктури. Проведено прогнозування перспектив покриття мережею 3G і 4G, які є ключовими елементами цифрової інфраструктури. Визначено, що до 2026 року повне покриття мережею 3G в Африці може досягти 99,41 %, що створить передумови для подальшого впровадження 4G. Також здійснено градацію країн Африки за рівнем інформатизації та цифрової трансформації. До групи з високим рівнем інформатизації увійшли такі країни, як ПАР, Єгипет, Марокко, Кенія, Туніс, Алжир, які демонструють високий рівень доступу до Інтернету та значні структурні зрушення в розвитку ІКТ. Держави із середнім рівнем цифрової інтеграції, такі як Нігерія, Сенегал, Танзанія, Руанда, Замбія, потребують подальших інвестицій в інфраструктуру. Найменш розвинені країни, Чад, Сомалі, Буркіна-Фасо, стикаються з критичними проблемами доступу до електроенергії та низьким рівнем інформатизації. Сформульовано низку науково-практичних рекомендацій, які передбачають використання альтернативних джерел енергії, залучення міжнародних інвестицій, впровадження освітніх програм із цифрової грамотності для молоді, створення умов для розвитку локальних стартапів у сфері ІКТ та енергетики. Особливу увагу приділено ролі Африканського союзу в координації зусиль країн регіону для подолання цифрового розриву, забезпечення сталого розвитку та інтеграції Африки в глобальну цифрову економіку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сприяння неурядовими організаціями підтримки бізнесу участі суб’єктів підприємництва в міжнародних програмах і проєктах розвитку
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Смолич, Дарія Валеріївна
    Метою статті є дослідження ролі та завдань неурядових організацій підтримки бізнесу в контексті активізації участі суб’єктів підприємництва України в міжнародних програмах та проєктах розвитку. Розглянуто міжнародних донорів, зокрема Європейський Союз, UNDP, USAID, GIZ, HELVETAS, актуальні грантові програми та проєкти, доступні для українських підприємців, та можливості участі, а саме – Програма «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», Проєкт UkraineReady4EU, Програма «Еразмус для молодих підприємців», Програма «Інклюзивний розвиток, відновлення та розбудова миру», Проєкт «Інвестиції для стійкості бізнесу», Програма «Підтримка енергостійкості мікро- та малих підприємств України». Розкрито багатоаспектну роль міжнародних організацій, агенцій у розвитку підприємницької діяльності, яка не обмежуються фінансовою підтримкою, а охоплює розбудову потенціалу, захист політики та сприяння інноваціям. Завдяки грантам, технічній допомозі та механізмам співфінансування такі організації забезпечують можливості підприємцям реалізовувати проєкти, які інакше могли б залишитися нереалізованими через обмеженість ресурсів. Проаналізовано пріоритети донорів щодо підтримки суб’єктів підприємництва, а саме: фокус на вразливі групи, сегменти, території; допомога у розширені експортної та торговельної діяльності, зокрема з країнами ЄС; розвиток сервісів і інфраструктури; розвиток людського капіталу; посилення енергостійкості та енергонезалежності підприємництва; підтримка системних змін в економіці України. Розкрито проблематику недостатньо активної участі вітчизняних суб’єктів підприємництва в міжнародних грантових програмах, що обумовлено відповідним рівнем інформаційної обізнаності про такі можливості, відсутністю навиків написання грантових заявок, певною мірою недовірою бізнесу як до держави, так і до іноземних інституцій, контрагентів у контексті отримання безповоротної фінансової допомоги. Встановлено важливість побудови ефективного стратегічного партнерства між підприємцями та агенціями розвитку, що є основою успішної співпраці. Обґрунтовано роль неурядових організацій підтримки бізнесу в сприянні участі суб’єктів підприємництва в міжнародних грантових програмах і виокремлено інструменти активізації такої участі: посилення інформування суб’єктів підприємництва про грантові можливості (розміщення інформації на сайті, сторінках соціальних мереж, із зазначенням посилань на партнерів – донорських організацій); допомога у пошуку програм, оформленні грантових заявок, сприяння адаптації ідей під проєкти донорів; навчання та консультування підприємців щодо практичних аспектів участі в проєктах; організація заходів для бізнесу із залученням донорів, де підприємці можуть отримати інформацію про тренди, можливості, куди саме податись, де отримати потрібну консультацію, як розширити контакти для побудови партнерств. Крім того, саме на таких заходах неурядові організації підтримки бізнесу, суб’єкти підприємництва можуть актуалізувати для донорів потреби бізнесу в напрямках підтримки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасний стан і перспективи розвитку транспортного комплексу в Україні
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Лункіна, Ірина Юріївна; Волков, Олег Ігорьович
    У статті розглянуто розвиток транспортної галузі в період 2017–2023 рр. Охарактеризовано негативні впливи зовнішнього середовища, економіки, соціально-культурні та політичні фактори. Розглянуто частку суб’єктів господарювання транспорту в загальній кількості суб’єктів господарювання. Проаналізовано динаміку розвитку залізничного, авіаційного, водного та автомобільного транспортів перевезень вантажів, що дає змогу з’ясувати, що залізничний транспорт складає найбільшу частку перевезень впродовж 2017–2021 рр., а автомобільний транспорт – у 2023 рр. Розгорнуто показано позитивні та негативні зміни в кожному виді транспортної галузі. Зображено динаміку питомої ваги окремих видів транспорту в перевезенні вантажів і динаміку перевезень вантажів різноманітними видами транспорту в Україні. Спостерігається зниження обсягів транспортування вантажів, що пов’язано з зовнішніми факторами, такими як пандемія COVID-19, локдаун і вторгнення рф на територію України. Кожен вид транспорту внаслідок своїх техніко-технологічних організаційно-правових особливостей тяжіє обслуговувати відповідні сектори економіки. Проведено аналіз перевезення вантажів залізничним транспортом за видами вантажів. Статистично доведено, що за питомою вагою в обсязі внутрішніх перевезень України залізничним транспортом лідирують вантажі, серед яких найбільшу частку складають кам’яне вугілля, залізна та марганцева руда, зерно і продукти його перемолу, а також будівельні матеріали. Дослідження розвитку транспортної галузі та окремих видів транспорту в Україні в період 2017–2023 рр. свідчить про нестійку динаміку, яка основним чином впливає на економічні показники.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лола, Юлія Юріївна; Михайленко, Дар’я Геннадіївна; Болотна, Оксана Володимирівна; Дячек, Віталій Васильович
    Метою статті є дослідження моделі інтеграції України у Єдиний цифровий ринок, аналіз досягнень та викликів диджиталізації бізнесу-держави-громади. Стаття досліджує процес інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, який є стратегічно важливим етапом для зміцнення позицій національної економіки в умовах глобальної цифрової трансформації. Цей процес відкриває нові перспективи для України, зокрема, доступ до сучасних технологій, розвиток електронних послуг і підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку. Водночас інтеграція до цифрового простору ЄС вимагає вирішення складних завдань, серед яких оновлення інфраструктури, впровадження інновацій та адаптація національного законодавства до європейських стандартів. Проаналізовано основні переваги цього процесу, такі як покращення доступу до цифрових ринків, сприяння двосторонній торгівлі та стимулювання розвитку ІТ-сектора. Особливу увагу приділено ролі електронної комерції як ключового драйвера економічного зростання. У статті розглянуто можливості, які надає електронна торгівля українським підприємствам, для виходу на ринки ЄС, а також позитивний вплив цього сегмента на споживачів завдяки збільшенню асортименту послуг і товарів. Серед важливих аспектів інтеграції розглянуто питання кібербезпеки, що стають дедалі актуальнішими в умовах сучасних викликів. Україна, яка вже стикається з постійними кібератаками, потребує підвищення рівня захисту критичної інфраструктури, державних баз даних і персональної інформації громадян. Крім того, інтеграція до цифрового ринку ЄС включає впровадження цифрової ідентифікації, що є необхідною умовою для забезпечення безпечного доступу до цифрових послуг. Автори підкреслюють значення гармонізації законодавства для відповідності європейським стандартам у таких ключових сферах, як захист персональних даних, електронна комерція, цифрове оподаткування та регулювання ринку телекомунікацій. Ці зміни мають на меті створення сприятливого середовища для бізнесу та громадян, стимулювання інвестицій та покращення взаємодії з партнерами в ЄС. Незважаючи на помітний прогрес у цифровізації, Україна стикається з низкою викликів, які гальмують повноцінну інтеграцію до Єдиного цифрового ринку. Зокрема, це кіберзагрози, пов’язані з військовою агресією, а також проблеми цифрової етики, що потребують розробки чітких правил і стандартів для відповідального використання технологій. Окремо розглянуто проблему цифрового розриву між різними регіонами країни, який впливає на доступність цифрових послуг для громадян та бізнесу. Важливим аспектом є підтримка з боку Європейського Союзу, яка містить фінансову, технічну й експертну допомогу у впровадженні реформ і відновленні інфраструктури, зруйнованої війною. Без цієї підтримки Україні буде складно досягти швидкої інтеграції до Єдиного цифрового простору ЄС. У статті також наголошено, що успіх у цьому процесі залежить від координації дій уряду, бізнесу та міжнародних партнерів. Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є не лише стратегічним завданням, а й важливим кроком до забезпечення економічної стабільності, технологічного розвитку та інтеграції до європейської спільноти на принципах прозорості, інноваційності та безпеки.