Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item The Cointegration analysis of per capita trade turnover between the Republic of Azerbaijan and Turkey and the GDPs of these countries(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Yuniszada, Roya; Юнісзаде, РояУ статті побудовано модель ECM (модель корекції помилок) взаємозв’язку між товарообігом Азербайджану з Туреччиною на душу населення та ВВП на душу населення цих країн за період 1992–2022 рр. Представлені показники відображають рівень активності та рівень життя в цих країнах. Проаналізовані часові ряди є нестаціонарними за своїми рівнями, а їх різниці першого порядку є стаціонарними. Всі часові ряди логарифмовано. У статті використано економетричну методику гравітаційного моделювання залежності між нестаціонарними часовими рядами. Під час моделювання було коректно використано різні методи, включно з розширеним тестом одиничного кореня Дікі-Фуллера, тестом причинно-наслідкового зв’язку Грейнджера, тестами коінтеграції Енгле-Йохансена, моделлю корекції векторних помилок та стандартними діагностичними тестами. Тести на стаціонарність, причинно-наслідковий зв’язок та коінтеграцію було проведено по всій вибірці на рівні значущості 10 %. Обґрунтовано існування статистично значущої коінтеграційної залежності збалансованого довгострокового зв’язку між проаналізованими показниками.Item Роль інформаційно-комунікаційних технологій у цифровій трансформації Африки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ханова, Олена В’ячеславівна; Шинкаренко, Олексій СергійовичМетою статті є дослідження стану мережі Інтернет у країнах Африки, аналіз досвіду його використання залежно від рівня розвитку країн, а також формування перспектив зростання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах значних інфраструктурних викликів, зокрема доступу до електроенергії. Проаналізовано стан забезпечення електроенергією в міських і сільських районах країн Африки, що є базовою умовою для впровадження сучасних ІКТ і цифрової трансформації. Здійснено порівняльний аналіз структурних змін у доступі до електроенергії за період 2017–2023 років для 43 країн Африканського регіону. Виявлено, що більшість країн демонструють позитивну динаміку доступу до електроенергії, проте окремі держави залишаються значно відсталими через економічну нестабільність, конфлікти та руйнування інфраструктури. Проведено прогнозування перспектив покриття мережею 3G і 4G, які є ключовими елементами цифрової інфраструктури. Визначено, що до 2026 року повне покриття мережею 3G в Африці може досягти 99,41 %, що створить передумови для подальшого впровадження 4G. Також здійснено градацію країн Африки за рівнем інформатизації та цифрової трансформації. До групи з високим рівнем інформатизації увійшли такі країни, як ПАР, Єгипет, Марокко, Кенія, Туніс, Алжир, які демонструють високий рівень доступу до Інтернету та значні структурні зрушення в розвитку ІКТ. Держави із середнім рівнем цифрової інтеграції, такі як Нігерія, Сенегал, Танзанія, Руанда, Замбія, потребують подальших інвестицій в інфраструктуру. Найменш розвинені країни, Чад, Сомалі, Буркіна-Фасо, стикаються з критичними проблемами доступу до електроенергії та низьким рівнем інформатизації. Сформульовано низку науково-практичних рекомендацій, які передбачають використання альтернативних джерел енергії, залучення міжнародних інвестицій, впровадження освітніх програм із цифрової грамотності для молоді, створення умов для розвитку локальних стартапів у сфері ІКТ та енергетики. Особливу увагу приділено ролі Африканського союзу в координації зусиль країн регіону для подолання цифрового розриву, забезпечення сталого розвитку та інтеграції Африки в глобальну цифрову економіку.Item Інноваційні підходи до розвитку регіонів: концепція «цифрового міста»(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Піжук, Ольга Іванівна; Плахотнюк, Володимир ВіталійовичУ статті розглянуто концепцію «Цифрове місто» як інструмент забезпечення сталого регіонального розвитку. Проаналізовано ключові компоненти системи, вплив цифровізації на якість життя, економічну стабільність та екологічну стійкість. Підкреслено актуальність впровадження цієї моделі в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Метою статті є дослідження підходів до забезпечення соціально-економічного добробуту регіонів шляхом інтеграції у процеси регіонального розвитку цифрових систем. У статті використано міждисциплінарний підхід, який включає аналіз міжнародного досвіду впровадження цифрових міст (Барселона, Сінгапур, Таллінн), порівняльний аналіз їхніх підходів і практик, а також оцінку готовності України до цифровізації на основі кейсу мобільного додатка «Дія». Використано методи порівняльного аналізу, систематизації та прогнозування для визначення ключових компонентів «цифрового міста» і шляхів їх впровадження. Визначено, що концепція «Цифрове місто» сприяє інтеграції сучасних технологій у процеси управління та покращення міського середовища. Доведено, що міжнародний досвід є цінним для створення цифрових платформ в Україні, зокрема, для вирішення таких проблем, як нерівномірний регіональний розвиток, низька прозорість управління та цифрова нерівність. Пропонуються рекомендації щодо поетапного впровадження цієї концепції в Україні через розширення функціоналу «Дії» та інтеграцію цифрових платформ у транспорт, енергетику, екологію та адміністративні послуги. Дослідження охоплює міжнародний досвід впровадження концепції цифрових міст, особливості локальних викликів в Україні та шляхи адаптації цих моделей. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на деталізації методик інтеграції цифрових рішень в окремих секторах (транспорт, енергетика, соціальні послуги) та мінімізації цифрової нерівності між регіонами.Item Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лола, Юлія Юріївна; Михайленко, Дар’я Геннадіївна; Болотна, Оксана Володимирівна; Дячек, Віталій ВасильовичМетою статті є дослідження моделі інтеграції України у Єдиний цифровий ринок, аналіз досягнень та викликів диджиталізації бізнесу-держави-громади. Стаття досліджує процес інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, який є стратегічно важливим етапом для зміцнення позицій національної економіки в умовах глобальної цифрової трансформації. Цей процес відкриває нові перспективи для України, зокрема, доступ до сучасних технологій, розвиток електронних послуг і підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку. Водночас інтеграція до цифрового простору ЄС вимагає вирішення складних завдань, серед яких оновлення інфраструктури, впровадження інновацій та адаптація національного законодавства до європейських стандартів. Проаналізовано основні переваги цього процесу, такі як покращення доступу до цифрових ринків, сприяння двосторонній торгівлі та стимулювання розвитку ІТ-сектора. Особливу увагу приділено ролі електронної комерції як ключового драйвера економічного зростання. У статті розглянуто можливості, які надає електронна торгівля українським підприємствам, для виходу на ринки ЄС, а також позитивний вплив цього сегмента на споживачів завдяки збільшенню асортименту послуг і товарів. Серед важливих аспектів інтеграції розглянуто питання кібербезпеки, що стають дедалі актуальнішими в умовах сучасних викликів. Україна, яка вже стикається з постійними кібератаками, потребує підвищення рівня захисту критичної інфраструктури, державних баз даних і персональної інформації громадян. Крім того, інтеграція до цифрового ринку ЄС включає впровадження цифрової ідентифікації, що є необхідною умовою для забезпечення безпечного доступу до цифрових послуг. Автори підкреслюють значення гармонізації законодавства для відповідності європейським стандартам у таких ключових сферах, як захист персональних даних, електронна комерція, цифрове оподаткування та регулювання ринку телекомунікацій. Ці зміни мають на меті створення сприятливого середовища для бізнесу та громадян, стимулювання інвестицій та покращення взаємодії з партнерами в ЄС. Незважаючи на помітний прогрес у цифровізації, Україна стикається з низкою викликів, які гальмують повноцінну інтеграцію до Єдиного цифрового ринку. Зокрема, це кіберзагрози, пов’язані з військовою агресією, а також проблеми цифрової етики, що потребують розробки чітких правил і стандартів для відповідального використання технологій. Окремо розглянуто проблему цифрового розриву між різними регіонами країни, який впливає на доступність цифрових послуг для громадян та бізнесу. Важливим аспектом є підтримка з боку Європейського Союзу, яка містить фінансову, технічну й експертну допомогу у впровадженні реформ і відновленні інфраструктури, зруйнованої війною. Без цієї підтримки Україні буде складно досягти швидкої інтеграції до Єдиного цифрового простору ЄС. У статті також наголошено, що успіх у цьому процесі залежить від координації дій уряду, бізнесу та міжнародних партнерів. Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС є не лише стратегічним завданням, а й важливим кроком до забезпечення економічної стабільності, технологічного розвитку та інтеграції до європейської спільноти на принципах прозорості, інноваційності та безпеки.