Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Стратегічні аспекти розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Бабічев, Анатолій Валерійович; Пелюх, Олександр ІвановичСтаття присвячена актуальній проблемі інтеграції ветеранів у високотехнологічні сектори економіки України, зокрема у сфери Індустрій 4.0 та 5.0. В умовах тривалої кібервійни та очікуваного збільшення кількості ветеранів до 5–6 млн осіб питання їх ефективної реінтеграції у цивільне життя набуває стратегічного значення для країни. Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування стратегічних аспектів розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0, вдосконалення механізмів публічного управління в Україні у зазначеній площині. Дослідження спрямовано на аналіз поточного стану впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, оцінку потенціалу ветеранів як людського ресурсу для розвитку високотехнологічних галузей та визначення шляхів адаптації системи освіти до потреб ринку праці в контексті технологічної модернізації. У статті проаналізовано поточний стан впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, досліджено освітній рівень ветеранів та виявлено основні виклики їх інтеграції на ринку праці. На основі проведеного аналізу запропоновано етапи реалізації стратегії інтеграції ветеранів у сфери Індустрії 4.0 та 5.0, які можуть розглядатися як локальні стратегії, системна послідовна реалізація яких змістовна і формує їх ефективність та результативність, що спрямовано на ефективну інтеграцію ветеранів у високотехнологічні сектори економіки. Це може стати потужним каталізатором інноваційного розвитку України, сприяючи створенню висококваліфікованої робочої сили та технологічної модернізації економіки. Крім того, окреслено напрямки подальших досліджень, зокрема, щодо механізмів впровадження запропонованої стратегій та оцінки її довгострокового впливу на структуру економіки України. Отже, дослідження закладає основу для подальших кроків у напрямку створення інклюзивної, технологічно розвиненої економіки, де потенціал кожного громадянина, включаючи ветеранів, може бути повністю реалізований на благо всього суспільства.Item Стратегічні пріоритети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу (аспект молоді) для післявоєнної відбудови України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Іляш, Ольга ІгорівнаМетою статті є визначення стратегічних пріоритетів Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу та механізмів рееміграції молоді для післявоєнної відбудови України. Обґрунтовано недоліки державної молодіжної політики та їх вплив на здатність збереження людського потенціалу України, що призводить до міграційних втрат і посилення критичних соціально-економічних і демографічних зрушень. Зроблено акцент на засадах і послідовності державної політики збереження людського потенціалу, зокрема молоді, для післявоєнної відбудови України. Визначено, що концептуальною основою реалізації державної політики збереження людського потенціалу, насамперед в аспекті молоді, є політика, яка враховує найкращі світові практики реалізації молодіжної політики, узгоджується з національними молодіжними стратегіями та заохочує впровадження рекомендацій Ради Європи щодо прав та участі молоді. Доведено необхідність розробки Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу, генеральною мeтoю якої є формування візії, контексту, пріоритетів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної державної молодіжної політики, яка спрямована на покращення якості життя в особистому, сімейному, трудовому та соціальному аспектах, покращення умов життя та заохочення повернення української молоді. Вирішення цих проблем має значення для збереження людського потенціалу та сприяння повоєнній відбудові України. Відповідно до мети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу запропоновано зосередитися на 5 стратегічних пріоритетах молодіжної політики та покращення якості життя молоді. Наголошено, що покращення якості життя та середовища проживання молоді в Україні і повинні бути спрямовані на вирішення таких завдань, як економічний добробут, демографічні проблеми, диспропорції на ринку праці, соціальна напруга та культурний розвиток, стимулювання рееміграції української молоді та зміцнення регіонів та територіальних громад для більш заможного майбутнього у часі повоєнного відновлення України. Визначено стратегічні пріоритети й оперативні стратегічні цілі державної політики збереження людського потенціалу України у сегменті молоді. Механізми реалізації молодіжної політики представлено відповідними інструментами у межах п’яти стратегічних пріоритетів: покращення якості особистого, сімейного, трудового, суспільного життя молоді та середовища її проживання, які повинні передбачати провідну участь держави щодо реалізації стратегій рееміграції молоді із залученням інститутів громадянського суспільства, ЄС та ООН.Item Чинники впливу на соціально-економічний розвиток регіонів (територій) України в умовах загроз і подолання наслідків військової агресії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина БорисівнаЄвропейський вибір розвитку України має безпосередній вплив на формування її регіональної політики, що ґрунтується на впровадженні демократичних принципів, позитивного досвіду країн ЄС, взаємного зближення законодавчих положень, сприяє швидкій адаптації регіонів країни до європейських правил при інтеграції у Європейський Союз. Розуміння впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на соціально-економічний розвиток регіонів (територій, громад, міст тощо) безпосередньо впливає на ефективність функціонування всієї системи публічного управління всіх рівнів, організацію та взаємодію територіальних органів влади, бізнес-середовища, громадськості для створення безпекового життєвого простору, спроможності виконувати покладені повноваження і обов’язки, забезпечувати високий рівень якості життя громадян, сталий розвиток країни та її території тощо. Актуальним у сучасних умовах є пошук ефективних теоретико-методичних підходів і рекомендацій стосовно аналізу, визначення та узагальнення різносторонніх чинників впливу на регіональний розвиток з метою подальшого їх використання в системі публічного управління різних рівнів, зокрема в умовах подолання наслідків військової агресії у повоєнний період в Україні. Завдання статті направлені на проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток регіонів України; узагальнення і групування таких чинників, враховуючи їх значення, безпосередній позитивний і негативний вплив на функціонування будь-якої території, забезпечення безпечного середовища життєдіяльності тощо. Використаний приклад Харківського регіону, який, внаслідок прикордонного розташування з рф, постійно залишається в зоні негативного впливу від близькості до території ведення військових дій і їх наслідків, підтверджує актуальність дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на соціально-економічний регіональний розвиток з позиції урахування індивідуальних територіальних особливостей, що робить доцільним використання отриманих результатів у процесі подальших напрацювань науково-практичних матеріалів стосовно питань відбудови країни та її регіонів.