Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Оцінка трудового потенціалу як основа розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах: науково-практичні аспекти(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Шепеленко, Світлана МиколаївнаМета статті - формування науково-практичних аспектів щодо оцінки трудового потенціалу як основи розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах у сучасних трансформаційних умовах. За результатами проведеного дослідження виявлено, що значний рівень нестабільності та вплив глобальних трансформацій значно впливає на фундаментальні перетворення соціально-економічної системи суспільства. Під їх впливом змінюється демографічна структура суспільства, формуються інноваційні вимоги до ринку праці, зростає інтенсивність міграційних потоків, відбувається інтеграція трудових ресурсів у світові ринки праці тощо. Починаючи з моменту незалежності України (1991 р.) соціально-економічний розвиток мав значні коливання, які формувалися під впливом ендогенних та екзогенних факторів. Економіка України за час незалежності мала значні коливання, що впливало на рівень середньої заробітної плати населення. Здебільшого формування розвитку країни залежить від ефективності роботи трудового потенціалу (фізичного, інтелектуального, матеріального тощо). На підставі проведеного дослідження визначено, що динаміка темпів приросту середньої заробітної плати в Україні за 2019–2023 рр. у гривнях та доларах практично мала відповідну тенденцію до зростання, окрім випадків, коли виникало коливання курсу валют. Це підтверджує той факт, що на зміну розміру заробітної плати впливають такі фактори: економічні фактори; соціальні фактори та політичні фактори. Незважаючи на підвищення рівня середньої заробітної плати в Україні, він значно нижчий від інших розвинутих країн Європи. Результати проведеного аналізу показників динамічного ряду залежності розміру середньої заробітної плати та кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок в Україні за 2019–2023 рр., свідчать про тісну відмінну монотонну залежність. Це підтверджує той факт, що зростання показника виконання наукових досліджень і розробок в Україні включає кілька ключових аспектів: фінансування, структура витрат, результати досліджень, вплив на інновації та економіку країни в цілому. Сучасні тенденції мають бути спрямовані на зростання фокусу на прикладних і інноваційних дослідженнях, а саме: підвищення комерційної і практичної значущості наукових досліджень та посилення зв'язків між наукою, державою і промисловістю.Item Стратегічні аспекти розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Бабічев, Анатолій Валерійович; Пелюх, Олександр ІвановичСтаття присвячена актуальній проблемі інтеграції ветеранів у високотехнологічні сектори економіки України, зокрема у сфери Індустрій 4.0 та 5.0. В умовах тривалої кібервійни та очікуваного збільшення кількості ветеранів до 5–6 млн осіб питання їх ефективної реінтеграції у цивільне життя набуває стратегічного значення для країни. Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування стратегічних аспектів розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0, вдосконалення механізмів публічного управління в Україні у зазначеній площині. Дослідження спрямовано на аналіз поточного стану впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, оцінку потенціалу ветеранів як людського ресурсу для розвитку високотехнологічних галузей та визначення шляхів адаптації системи освіти до потреб ринку праці в контексті технологічної модернізації. У статті проаналізовано поточний стан впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, досліджено освітній рівень ветеранів та виявлено основні виклики їх інтеграції на ринку праці. На основі проведеного аналізу запропоновано етапи реалізації стратегії інтеграції ветеранів у сфери Індустрії 4.0 та 5.0, які можуть розглядатися як локальні стратегії, системна послідовна реалізація яких змістовна і формує їх ефективність та результативність, що спрямовано на ефективну інтеграцію ветеранів у високотехнологічні сектори економіки. Це може стати потужним каталізатором інноваційного розвитку України, сприяючи створенню висококваліфікованої робочої сили та технологічної модернізації економіки. Крім того, окреслено напрямки подальших досліджень, зокрема, щодо механізмів впровадження запропонованої стратегій та оцінки її довгострокового впливу на структуру економіки України. Отже, дослідження закладає основу для подальших кроків у напрямку створення інклюзивної, технологічно розвиненої економіки, де потенціал кожного громадянина, включаючи ветеранів, може бути повністю реалізований на благо всього суспільства.Item Стратегічні пріоритети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу (аспект молоді) для післявоєнної відбудови України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Іляш, Ольга ІгорівнаМетою статті є визначення стратегічних пріоритетів Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу та механізмів рееміграції молоді для післявоєнної відбудови України. Обґрунтовано недоліки державної молодіжної політики та їх вплив на здатність збереження людського потенціалу України, що призводить до міграційних втрат і посилення критичних соціально-економічних і демографічних зрушень. Зроблено акцент на засадах і послідовності державної політики збереження людського потенціалу, зокрема молоді, для післявоєнної відбудови України. Визначено, що концептуальною основою реалізації державної політики збереження людського потенціалу, насамперед в аспекті молоді, є політика, яка враховує найкращі світові практики реалізації молодіжної політики, узгоджується з національними молодіжними стратегіями та заохочує впровадження рекомендацій Ради Європи щодо прав та участі молоді. Доведено необхідність розробки Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу, генеральною мeтoю якої є формування візії, контексту, пріоритетів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної державної молодіжної політики, яка спрямована на покращення якості життя в особистому, сімейному, трудовому та соціальному аспектах, покращення умов життя та заохочення повернення української молоді. Вирішення цих проблем має значення для збереження людського потенціалу та сприяння повоєнній відбудові України. Відповідно до мети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу запропоновано зосередитися на 5 стратегічних пріоритетах молодіжної політики та покращення якості життя молоді. Наголошено, що покращення якості життя та середовища проживання молоді в Україні і повинні бути спрямовані на вирішення таких завдань, як економічний добробут, демографічні проблеми, диспропорції на ринку праці, соціальна напруга та культурний розвиток, стимулювання рееміграції української молоді та зміцнення регіонів та територіальних громад для більш заможного майбутнього у часі повоєнного відновлення України. Визначено стратегічні пріоритети й оперативні стратегічні цілі державної політики збереження людського потенціалу України у сегменті молоді. Механізми реалізації молодіжної політики представлено відповідними інструментами у межах п’яти стратегічних пріоритетів: покращення якості особистого, сімейного, трудового, суспільного життя молоді та середовища її проживання, які повинні передбачати провідну участь держави щодо реалізації стратегій рееміграції молоді із залученням інститутів громадянського суспільства, ЄС та ООН.