Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1810

Browse

Now showing 1 - 8 of 8

Explainable Artificial Intelligence in Banking Fraud Detection and Prevention
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Капріан, Юрій; Caprian, Iurie
This study examines the integration of Explainable Artificial Intelligence (XAI) techniques in banking fraud detection, focusing on transaction-based and behavioral fraud patterns. As financial institutions increasingly adopt complex machine learning models, ensuring transparency and interpretability has become essential, particularly in regulated environments. The paper analyzes several XAI methods, including Local Interpretable Model-agnostic Explanations (LIME), SHapley Additive exPlanations (SHAP), attention mechanisms, counterfactual explanations, and prototype-based approaches. The empirical analysis is based on a combination of anonymized banking transaction datasets and simulated data designed to reflect diverse fraud scenarios. The results indicate that XAI techniques can generate interpretable and auditable explanations of model decisions while maintaining a high level of predictive accuracy. These explanations improve the understanding of fraud-related patterns, support more informed decision-making, and facilitate communication between technical and non-technical stakeholders. Moreover, the adoption of XAI enhances stakeholder trust, supports regulatory compliance, and improves operational efficiency in fraud detection processes. Nevertheless, challenges remain, including increased computational costs, model complexity, scalability, and the difficulty of ensuring that explanations are easily understood by end users. The study proposes a practical framework for implementing XAI in banking fraud detection systems and highlights future research directions, such as real-time applications and the integration of XAI with adaptive and learning-based approaches.
Адаптивне управління грошовими потоками банків в епоху невизначеності та ризику
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кочорба, Валерія Юріївна; Коломієць, Юлія Юріївна
Дослідження присвячено розробці адаптивних сценаріїв управління грошовими потоками комерційного банку, інтегрованих у систему ризик-менеджменту. Необхідність переходу від реактивного до проактивного та адаптивного управління грошовими потоками обґрунтована різкими коливаннями ліквідності, зростанням частки непрацюючих активів та посиленням вимог НБУ до стрес-тестування і планування відновлення. Метою статті є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо побудови гнучких, багаторівневих сценаріїв управління грошовими потоками, здатних динамічно реагувати на зміни ризикового середовища. Для досягнення мети у статті запропоновано концептуальну тривимірну модель адаптивного управління грошовими потоками, що інтегрує такі компоненти: ключові сценарії, динамічні моделі та стратегії мінімізації ризиків. У рамках дослідження здійснено розробку багаторівневої класифікації ризикових подій за трьома основними напрямками з чітким визначенням тригерів для активації відповідного рівня управління; створено імітаційну модель грошових потоків банку на основі методології системної динаміки, яка кількісно описує взаємозв'язки між основними та фінансовими результатами, дозволяючи оцінити вплив ендогенних та екзогенних факторів. Результати моделювання показали критичну чутливість прибутку банку до зростання відсоткової ставки за депозитами, що підкреслює важливість тонкого налаштування пасивної політики. Виявлено також, що проактивне управління ставкою за кредитами є ефективним інструментом для відновлення фінансового балансу. Розроблено детальні, прив'язані до сценаріїв, стратегії мінімізації ризиків. Вони охоплюють рекомендації щодо диверсифікації пасивів, впровадження AI/ML-моделей для проактивного скорингу та моніторингу клієнтів, а також оптимізації строковості активів і пасивів для зменшення структурного розриву ліквідності. Впровадження запропонованих сценаріїв забезпечить банку можливість проактивного та стійкого функціонування, підвищить точність прогнозів ліквідності та ефективність використання капіталу в умовах системної невизначеності.
Борговий капітал у структурі фінансування: роль і функції в умовах зростаючої волатильності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ушеренко, Світлана Василівна; Грищук, Андрій Сергійович
Волатильність екзогенного та ендогенного характеру зумовлює перегляд традиційних підходів до фінансового управління, зокрема, в частині боргового капіталу. У статті здійснено теоретичний аналіз ролі та функцій боргового капіталу в структурі фінансування підприємств в умовах зростаючої економічної волатильності. Обґрунтовано, що борговий капітал виступає не лише джерелом фінансових ресурсів, а й стратегічним важелем адаптації до змін екзогенного середовища. З урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із підвищенням процентних ставок, інфляційним тиском, валютною нестабільністю та цифровізацією фінансових ринків, критично проаналізовано традиційні підходи до оптимізації структури капіталу з акцентом на потребі балансування між ефектом фінансового важеля і ризиком фінансової стійкості. Систематизовано основні теоретичні концепції, зокрема, теорію компромісу, ієрархії фінансування, агентську та сигнальну теорії, та проаналізовано їхню релевантність у сучасних умовах. Запропоновано класифікацію боргових інструментів за критеріями джерела залучення, строку погашення, характеру обслуговування, забезпеченості та інноваційності, з урахуванням особливостей їх використання в умовах нестабільності. Особливу увагу приділено інтеграції ESG-факторів і цифрових технологій у політику боргового фінансування. Виявлено, що борговий капітал у сучасному дискурсі трансформується з інструменту зростання у компонент фінансової стійкості. Результати дослідження можуть бути корисними для підприємств, які формують стратегії фінансування в умовах високої невизначеності, а також для дослідників, які вивчають механізми забезпечення стабільності корпоративного сектору в періоди макроекономічних коливань. У подальшому дослідженні акцент буде зроблено на емпіричному аналізі оптимальних конфігурацій структури капіталу для окремих галузей в умовах нестабільної макроекономічної ситуації.
Оптимізація модельних інвестиційних портфелів на основі когерентних мір ризику в умовах асиметричної волатильності фінансових ринків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Манойленко, Олександр Володимирович; Кузнецова, Світлана Олександрівна; Корешников, Федір Юрійович
Статтю присвячено оптимізації модельних інвестиційних портфелів з інтеграцією прогнозування асиметричної волатильності за допомогою моделей GJR-GARCH з урахуванням мінімізації вартості під ризиком (CvaR). Розглянуто переваги та недоліки класичної теорії Марковіца. Досліджено та запропоновано використання когерентної міри ризику CvaR, що кількісно оцінює втрати у «хвості» розподілу та поєднує з моделлю GJR-GARCH. Модель GJR-GARCH, своєю чергою, враховує асиметричну реакцію волатильності на позитивну та негативну нестабільність. Емпірично проаналізовано дані світових індексів за період 2005–2023 рр., що охоплює світові кризи та періоди високої волатильності. Запропонована методика містить два етапи. На першому етапі моделюється динаміка волатильності активів із використанням інструментарію EGARCH/GJR GARCH з урахуванням асиметрії. На другому етапі здійснюється оптимізація ваг портфелів і мінімізація ризику. Формалізація задачі виконується за допомогою лінійного програмування. Результати говорять про те, що модель GJR-CVaR показує більшу ефективність, ніж традиційні підходи, тобто забезпечує більш високу доходність із урахуванням ризику, нижчу максимальну просадку та вищий коефіцієнт Сортіно, що, своєю чергою, свідчить про здатність завчасно реагувати на ринкові коливання та більш ефективно управляти ризиками в період нестабільності. У статті доведено, що важливим напрямом сучасного інвестування є поєднання моделей асиметричної волатильності з когерентними мірами ризику. Такий підхід надасть інструментарій для ефективного управління портфельними ризиками. Напрямами подальшого дослідження можуть виступати розробка багатовимірних моделей волатильності для врахування кореляцій між активами в динаміці та інтеграція підходів сценарного аналізу для оцінки впливу на структуру портфеля змінного ринкового середовища.
Проблеми управління державними корпоративними правами в Україні в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Пророк, Віктор Васильович
Актуальність дослідження зумовлена радикальною зміною ролі держави в економіці України в умовах повномасштабної війни, що супроводжується масштабною концентрацією корпоративних прав у державній власності та переосмисленням інструментів управління стратегічними активами. В умовах воєнного стану держава одночасно виконує функції власника, регулятора та кризового менеджера, що загострює суперечності між вимогами оперативності управлінських рішень, принципами належного корпоративного управління та міжнародними зобов’язаннями щодо захисту прав інвесторів і забезпечення прозорості. Метою статті є виявлення системних проблем управління державними корпоративними правами в Україні в умовах війни та формування підходів до їх інституційного врегулювання з урахуванням безпекових і економічних обмежень. Методичну основу дослідження становлять методи інституційного аналізу, системного підходу, порівняльного аналізу та кейс-стаді, що дозволило комплексно оцінити управлінські, правові та фінансові аспекти концентрації активів у державній власності. У результаті дослідження встановлено, що прямі державні інтервенції можуть демонструвати високу економічну результативність за умови усунення конфлікту інтересів, чіткого розмежування функцій власника і регулятора та запровадження професійного менеджменту. Водночас інституційна фрагментованість системи управління, асиметрія повноважень між органами влади та правова невизначеність процедур створюють значні ризики втрати вартості активів, зниження інвестиційної привабливості та виникнення міжнародних арбітражних спорів. Обґрунтовано, що подальший розвиток системи управління державними корпоративними правами потребує переходу від ситуативних рішень до стійкої інституційної моделі, зорієнтованої на централізацію управління стратегічними активами, посилення ролі незалежного корпоративного нагляду та узгодження з європейськими стандартами економічного врядування. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих висновків при формуванні державної політики у сфері управління державною власністю, розробленні управлінських рішень щодо реформування відповідних інституцій, а також у процесі мінімізації правових і фіскальних ризиків у період повоєнного відновлення та структурної перебудови економіки.
Резильєнтне управління фінансовим розвитком підприємства: теоретико-методичне забезпечення і механізм реалізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Журавльова, Ірина Вікторівна
Мета статті полягає у розробленні комплексного теоретико-методичного забезпечення резильєнтного управління фінансовим розвитком підприємства та генерування механізму його практичної реалізації, спрямованого на забезпечення адаптивності та стійкого зростання суб’єктів бізнесу в умовах зовнішніх шоків. У статті досліджено проблему формування системи резильєнтного управління фінансовим розвитком підприємства в умовах високої невизначеності та перманентних криз. На основі системного аналізу літератури 2020–2025 рр. встановлено еволюцію концепції від традиційного антикризового фінансового менеджменту до парадигми резильєнтності та антикрихкості, що передбачає не лише виживання, а й прискорене зростання під час шоків. Уточнено понятійно-категоріальний апарат резильєнтного фінансового управління. Розроблено теоретико-методичні засади резильєнтного фінансового управління, що ґрунтуються на інтеграції теорії динамічних можливостей, концепції антикрихкості Н. Талеба та сучасних підходів до стратегічного фінансового планування. Визначено базові принципи резильєнтного фінансового управління. Запропоновано методичний інструментарій, що містить: трирівневу модель оцінки фінансової резильєнтності; стрес-тестування структури капіталу за п’ятьма кризовими сценаріями; алгоритм розрахунку динамічного цільового критерію; матрицю пріоритетності інвестиційних проєктів у кризовий та посткризовий періоди. Запропоновано механізм реалізації резильєнтного фінансового управління. Отримані результати мають теоретичне значення для розвитку фінансового менеджменту та практичне застосування для формування фінансових стратегій підприємств у країнах із високою турбулентністю. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення комплексного методичного забезпечення оцінки та прогнозування резильєнтності фінансового розвитку підприємств на підґрунті інтеграції технологій великих даних і штучного інтелекту для раннього виявлення фінансових кризових явищ, метрик сталого розвитку як інструментів оцінювання довгострокової фінансової та корпоративної стійкості. У цьому контексті резильєнтне управління фінансами стає системним інструментом стратегічного розвитку підприємств.
Стратегічні засади розвитку імпакт-інвестування на регіональному рівні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Чухрай, Володимир Зенонович
У статті досліджено стратегічні засади розвитку імпакт-інвестування на регіональному рівні як інструменту забезпечення сталого соціально-економічного розвитку територій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у залученні інвестицій, спрямованих не лише на отримання фінансового прибутку, а й на досягнення вимірюваного позитивного соціального та екологічного ефекту в регіонах. Обґрунтовано концептуальні та стратегічні напрями формування та реалізації політики розвитку імпакт-інвестування на регіональному рівні з урахуванням специфіки соціально-економічного розвитку територій. У статті розкрито сутність імпакт-інвестування, визначено його відмінності від традиційних форм інвестування та соціального підприємництва. Наведено роль регіональних органів влади, фінансових інституцій, бізнесу та громадського сектора у формуванні екосистеми імпакт-інвестування. Особливу увагу приділено ідентифікації ключових бар’єрів розвитку імпакт-інвестицій у регіонах, серед яких інституційна незрілість, обмежений доступ до фінансових ресурсів, недостатній рівень обізнаності потенційних інвесторів і відсутність єдиних підходів до оцінювання соціального впливу. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку імпакт-інвестування на регіональному рівні, зокрема: формування сприятливого нормативно-правового середовища; розвиток інфраструктури підтримки імпакт-проєктів; стимулювання партнерства між державою, бізнесом і громадськими організаціями; запровадження механізмів моніторингу та оцінки соціального й екологічного ефекту інвестицій. Доведено, що інтеграція імпакт-інвестування у регіональні стратегії розвитку сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості територій та досягненню цілей сталого розвитку. Важливим елементом формування регіональної стратегії імпакт-інвестування є створення сприятливого інституційного середовища, яке забезпечує координацію дій органів влади, бізнесу, фінансових установ та громадських організацій. Ефективна взаємодія між цими суб’єктами сприяє мобілізації фінансових ресурсів, зниженню інвестиційних ризиків та підвищенню довіри інвесторів до імпакт-проєктів. Особливу роль у цьому процесі відіграють регіональні органи управління, які мають ініціювати розроблення програм підтримки імпакт-інвестування та інтегрувати їх у стратегії регіонального розвитку. Не менш важливим аспектом є запровадження механізмів оцінювання та моніторингу соціального й екологічного впливу інвестицій. Використання стандартизованих індикаторів результативності дозволяє забезпечити прозорість імпакт-інвестування, підвищити його ефективність та обґрунтованість управлінських рішень. Це, своєю чергою, сприяє формуванню довгострокових інвестиційних відносин і масштабуванню успішних проєктів у межах регіону.
Тенденції диверсифікації доходів місцевих бюджетів регіонів України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Полякова, Ольга Юріївна; Шликова, Вікторія Олександрівна
Метою статті є дослідження рівня диверсифікації доходів місцевих бюджетів і виявлення тенденцій та особливостей формування доходів за регіонами, а також структурних зрушень воєнного часу. У статті проведено аналіз структури доходів місцевих бюджетів у розрізі регіонів України за 2018–2024 рр., окремо для виявлення впливу шоку повномасштабного вторгнення на формування доходів місцевих бюджетів розглядалися два підперіоди: 2018–2021 рр. та 2021-2024 рр. Дослідження включало аналіз змін часток статей доходної частини бюджетів, а також основних статей податкових та неподаткових надходжень. На досліджуваний період 2018-2024 рр. припало дві критичні події – пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення в країну, що потребувало змін у порядку взаємодії між державним та місцевими бюджетами і негативно вплинуло на всю ділову активність в країні. На структуру доходів вплинула зміна порядку перерахування офіційних трансфертів, що призвело до перерозподілу всіх часток. Ключову роль у забезпеченні власних (без урахування офіційних трансфертів) доходів місцевих бюджетів відіграють податкові надходження. Показано, що спостерігається загальна тенденція до зменшення ролі податку та збору на доходи фізичних осіб. Практично відсутні доходи від інвестиційної діяльності місцевої влади. Інвестиції у місцеві проєкти можуть сприяти скорішому відновленню економіки регіонів і стабілізації доходів місцевих бюджетів у період повоєнного відновлення. Для загальної характеристики структурних змін, які відбулися у джерелах доходів місцевих бюджетів регіонів був розрахований індекс Херфіндаля-Хіршмана за 16 статтями доходів місцевих бюджетів та за 7 статтями податкових надходжень. Аналіз динаміки індексів показав, що у цілому по регіонах наявна тенденція до посилення диверсифікації, скорочення індексу у 2024 р. становило 1,8 разу від рівня 2018 р. У структурі податкових надходжень була наявна слабка тенденція до концентрації, яка значно посилилася у 2022–2023 рр., але надалі повернулася до передвоєнного рівня. Зроблено висновок, що для забезпечення більшого рівня диверсифікації і стабілізації доходів місцевих бюджетів необхідною є більша автономія органів місцевого самоврядування, що дозволить їм використовувати наявні можливості та місцеві ресурси. Подальші дослідження мають виявити ті чинники, які визначають рівень диверсифікації, забезпечують стабільність надходжень у кризові періоди і можуть бути активовані органами місцевого самоврядування.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 4 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"

Results Per Page

Sort Options