Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1810

Browse

Now showing 1 - 20 of 46

Цифрова трансформація інтегрованих комунікацій підприємства: інноваційні підходи та технології до управління
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Альошин, Данило Євгенійович
Статтю присвячено формулюванню теоретичних основ та розробленню практичних рекомендацій щодо цифрової трансформації інтегрованих комунікацій підприємств, з урахуванням інноваційних підходів і технологій. Досліджено сутність та провідні напрями цифрової трансформації інтегрованих комунікацій підприємств в умовах розвитку інформаційного суспільства та посилення глобальної конкуренції. Обґрунтовано, що інтегровані комунікації в умовах цифровізації виконують стратегічну функцію забезпечення узгодженості інформаційних потоків, підвищення ефективності взаємодії із клієнтами, партнерами та іншими стейкхолдерами. Доведено, що сучасні цифрові технології, зокрема штучний інтелект, аналітика великих даних, хмарні обчислення, блокчейн та автоматизовані системи управління, створюють нові можливості для персоналізації комунікацій, оптимізації бізнес-процесів і підвищення гнучкості управлінських рішень. У роботі систематизовано основні етапи цифрової трансформації інтегрованих комунікацій, включаючи оцінку цифрової зрілості підприємства, вибір та інтеграцію цифрових інструментів, їх практичне впровадження та подальший моніторинг результативності. Акцентовано увагу на технологічній еволюції комунікаційних процесів, яка забезпечує багатоканальність взаємодії, підвищення швидкості обробки інформації та зміцнення клієнтоорієнтованості бізнесу. Обґрунтовано важливість забезпечення інформаційної безпеки в умовах цифрової трансформації через використання сучасних методів кіберзахисту, багатофакторної автентифікації та інтелектуальних систем аналізу загроз. Отже, цифрова трансформація інтегрованих комунікацій не розглядається виключно як технологічне оновлення, а виступає комплексним стратегічним процесом, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств, забезпеченню їх адаптивності та формуванню довгострокових переваг у динамічному ринковому середовищі.
Проблеми управління державними корпоративними правами в Україні в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Пророк, Віктор Васильович
Актуальність дослідження зумовлена радикальною зміною ролі держави в економіці України в умовах повномасштабної війни, що супроводжується масштабною концентрацією корпоративних прав у державній власності та переосмисленням інструментів управління стратегічними активами. В умовах воєнного стану держава одночасно виконує функції власника, регулятора та кризового менеджера, що загострює суперечності між вимогами оперативності управлінських рішень, принципами належного корпоративного управління та міжнародними зобов’язаннями щодо захисту прав інвесторів і забезпечення прозорості. Метою статті є виявлення системних проблем управління державними корпоративними правами в Україні в умовах війни та формування підходів до їх інституційного врегулювання з урахуванням безпекових і економічних обмежень. Методичну основу дослідження становлять методи інституційного аналізу, системного підходу, порівняльного аналізу та кейс-стаді, що дозволило комплексно оцінити управлінські, правові та фінансові аспекти концентрації активів у державній власності. У результаті дослідження встановлено, що прямі державні інтервенції можуть демонструвати високу економічну результативність за умови усунення конфлікту інтересів, чіткого розмежування функцій власника і регулятора та запровадження професійного менеджменту. Водночас інституційна фрагментованість системи управління, асиметрія повноважень між органами влади та правова невизначеність процедур створюють значні ризики втрати вартості активів, зниження інвестиційної привабливості та виникнення міжнародних арбітражних спорів. Обґрунтовано, що подальший розвиток системи управління державними корпоративними правами потребує переходу від ситуативних рішень до стійкої інституційної моделі, зорієнтованої на централізацію управління стратегічними активами, посилення ролі незалежного корпоративного нагляду та узгодження з європейськими стандартами економічного врядування. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих висновків при формуванні державної політики у сфері управління державною власністю, розробленні управлінських рішень щодо реформування відповідних інституцій, а також у процесі мінімізації правових і фіскальних ризиків у період повоєнного відновлення та структурної перебудови економіки.
Оцінювання зрілості бізнес-процесів логістичної компанії в умовах цифровізації та екосистемної взаємодії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Шатілова, Олена Володимирівна; Верба, Вероніка Анатоліївна; Осокіна, Алла Вікторівна; Нечипоренко, Дар’я Василівна
Мета статті полягає у дослідженні рівня зрілості бізнес-процесів логістичної компанії в умовах цифровізації та екосистемної взаємодії, а також визначенні напрямів їх оптимізації для підвищення конкурентоспроможності та інтеграції у європейський логістичний простір. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, розглянуто еволюцію підходів до управління бізнес-процесами, вплив цифрових технологій на логістичні системи та роль екосистемного підходу у формуванні сучасних моделей управління. Особливу увагу приділено застосуванню інноваційних рішень, таких як Big Data, штучний інтелект, Інтернет речей та блокчейн, що забезпечують прозорість, швидкість і гнучкість логістичних процесів. У результаті дослідження систематизовано класифікацію бізнес-процесів логістичних компаній за функціональним призначенням; проведено оцінювання їх зрілості за моделлю PEMM та цифрової готовності за «Матрицею цифрової зрілості». Виявлено, що більшість українських логістичних підприємств перебувають на початковому або базовому рівні цифрової зрілості, що обумовлює потребу у впровадженні комплексних програмних рішень (ERP, TMS, WMS, CRM) та розвитку цифрових компетенцій персоналу. Обґрунтовано доцільність поєднання класичних методів оптимізації бізнес-процесів (Lean Six Sigma, Kaizen, Business Process Reengineering) із сучасними цифровими технологіями для підвищення ефективності, прозорості та інтеграції у міжнародні логістичні екосистеми. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення інтегрованих моделей оцінювання цифрової зрілості бізнес-процесів з урахуванням галузевої специфіки, уточнення механізмів гармонізації логістичних систем українських компаній із європейськими стандартами та дослідження можливостей застосування концепції Digital Twin для моделювання логістичних процесів у реальному часі. Подальший розвиток цифровізації та екосистемного підходу здатний забезпечити перехід від традиційних моделей управління до комплексних інтегрованих систем, що формують нову логіку конкурентоспроможності на глобальному ринку.
Інтеграція підприємств у ланцюги створення доданої вартості як фактор модернізації машинобудування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Степаненко, Іван Максимович; Либа, Василь Олексійович
У статті досліджено роль інтеграції машинобудівних підприємств України у ланцюги створення доданої вартості (ЛСДВ) як визначального чинника їх модернізації та підвищення глобальної конкурентоспроможності. Розкрито теоретичні засади функціонування ЛСДВ та визначено їх вплив на технологічний розвиток, інноваційну активність і трансформацію виробничо-управлінських моделей підприємств. У роботі систематизовано ключові бар’єри інтеграції, зокрема технологічну та інфраструктурну відсталість, нестачу інвестицій, кадрові дисбаланси, а також обмежену відповідність міжнародним стандартам. Здійснено аналіз сучасних наукових підходів до дослідження інтеграційних процесів у глобальних виробничих мережах та окреслено недостатньо розроблені напрями, серед яких: оцінка управлінських трансформацій, інституційної підтримки та ризиків технологічної залежності. На основі логіко-теоретичного, системного, структурно-функціонального та порівняльного аналізу визначено механізми та умови, за яких інтеграція у ЛСДВ може прискорити модернізацію українського машинобудування. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо підвищення рівня залучення підприємств у глобальні виробничі мережі: розвитку кластерних структур, цифровізації, удосконалення логістичної інфраструктури, розширення інноваційної кооперації та переходу до стратегічного планування, орієнтованого на високотехнологічні сегменти з високою доданою вартістю. Запропоновані підходи можуть бути використані у державній політиці розвитку промисловості, корпоративних стратегіях і програмах індустріальної модернізації. Додатково у статті наголошено, що інтеграція у ЛСДВ формує для машинобудівних підприємств не лише економічні вигоди, а й нові вимоги до організації виробництва, управління якістю та побудови партнерських зв’язків. У роботі показано, що участь у глобальних мережах сприяє прискоренню технологічного оновлення, формуванню компетенцій у сфері інжинірингу, підвищенню рівня стандартизації та переходу до моделей «розумного виробництва». Особливу увагу приділено розвитку внутрішніх ланцюгів створення вартості як основи для підвищення локалізації, стійкості та здатності підприємств виступати повноцінними учасниками міжнародних виробничих систем.
Complex Dynamics of Innovation Diffusion
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Малярець, Людмила Михайлівна; Воронін, Анатолій Віталійович; Лебедєва, Ірина Леонідівна; Лебедєв, Степан Сергович
Для пошуку інноваційних шляхів сталого зростання у тренді глобального економічного зростання необхідно мати формалізовані підходи у межах синергетичної парадигми – теорії самоорганізації у відкритих нерівноважних системах. У якості одного з найважливіших таких напрямків можна виділити концепцію дифузії інновацій. У даному дослідженні було розглянуто класичну логістичну модель розповсюдження інноваційного продукту. Розбудова математичної моделі було реалізовано на основі динамічного балансу «попит – пропозиція» на ринку інновацій як у дискретному, так і у неперервному часі. При цьому було враховано наявність лінійної залежності попиту від загального обсягу інноваційної продукції, а з боку пропозиції – розглянуто можливість існування технологічних обмежень виробництва. що відображається у формі квадратичної залежності функції пропозиції від кількості інноваційної продукції. При побудові дискретної динамічної моделі було виконано перетворення базового балансового співвідношення до вигляду класичного логістичного рівняння з відомими властивостями, ретельний аналіз наведено в роботі. Теоретичні результати було підтверджено завдяки проведенню відповідних числових розрахунків та імітаційного моделювання, завдяки чому проілюстровано такі важливі динамічні режими як граничні цикли з подвоєнням періодів, нерегулярна хаотична поведінка та інші. У неперервному часі побудовано математичну модель дифузії інновацій з урахуванням запізнення (розподіленого часового лагу), що розглядається як динамічний процес другого порядку. Модель приведено до вигляду системи двох диференціальних рівнянь, в якій може існувати граничні цикли з різним характером стійкості. Обидві математичні моделі – дискретна і неперервна – мають ті ж самі рівноважні стани (нерухомі точки), а динаміка поведінки в околі цих точок суттєво залежить від початкових умов.
The Institutional and Behavioral Model of Eco-Oriented Public-Private Partnership within Ukraine’s Sustainable Development System
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ільченко, Світлана Віталіївна
Метою статті є дослідження теоретико-методологічних засад формування екологічно орієнтованого державно-приватного партнерства (еко-ДПП) як інституційного механізму сталого розвитку України з урахуванням поведінкових моделей взаємодії держави та приватного сектора. Обґрунтовано актуальність переходу від суто фінансового бачення ДПП до інтегрованого підходу, що поєднує економічну доцільність, екологічну результативність і довіру в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції. У статті проаналізовано сучасний стан реалізації еко-ДПП в Україні на основі дванадцяти проєктів у секторах транспорту, енергозбереження (ESCO/EPC), теплоенергетики, поводження з відходами та комунальної інфраструктури. Для кожного проєкту систематизовано ключові параметри: рівень державної підтримки, екологічних вимог, інституційної довіри, ризику невиконання та очікуваної віддачі інвестора. Узагальнення емпіричних даних показало, що найвищі шанси на стабільну реалізацію мають ініціативи, де поєднується значуща державна підтримка і високий рівень довіри за помірного ризику. Екологічні вимоги не знижують інвестиційну привабливість за наявності компенсаційних механізмів – стандартів ЕРС, супроводу міжнародних фінансових інституцій (наприклад, програм EBRD Green Cities), прозорих процедур відбору та професійного муніципального менеджменту. Методологічну основу становлять логіко-структурний та порівняльний аналіз у поєднанні з емпіричним узагальненням, акцент зроблено на поведінково-інституційній інтерпретації рішень приватних інвесторів та державних органів. Наукова новизна полягає у формуванні цілісного поведінково-економічного підходу до оцінювання еко-ДПП, що інтегрує параметри довіри, ризику, державної підтримки та екологічних вимог у єдину аналітичну структуру без надмірної кількісної ускладненості. Практичне значення полягає у можливості використання запропонованого підходу як основи для національної системи «Green PPP Framework», що передбачає унормування екологічних критеріїв, встановлення стандартів прозорості, а також запровадження базових інструментів гарантування й моніторингу соціоекологічних ефектів.
Платформні та data-driven моделі розвитку організованих товарних ринків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Клименко, Світлана Михайлівна; Петрашко, Олексій Геннадійович
Актуальність дослідження зумовлена трансформацією організованих товарних ринків під впливом цифровізації та поширення платформних і data-driven бізнес-моделей, які докорінно змінюють механізми формування ліквідності, ціноутворення та ринкової конкуренції. В умовах зростання ролі даних як економічного активу традиційні біржові інститути стикаються з необхідністю адаптації до нових технологічних і регуляторних вимог. Для України ця проблематика набуває особливого значення з огляду на воєнні виклики, потребу забезпечення стійкості економіки та інтеграцію до європейського економічного простору. Метою статті є дослідження платформних та data-driven моделей розвитку організованих товарних ринків у контексті цифровізації та визначення їх інституційних і технологічних імплікацій для національної економіки. У межах дослідження застосовано методи інституційного аналізу, порівняльного аналізу, структурно-функціонального підходу та якісного аналізу кейсів організованих товарних ринків. Теоретичну основу становить поєднання положень теорії багатосторонніх платформ та інституційної економіки, що дозволяє розглядати товарні ринки як складні цифрові екосистеми. У результаті дослідження обґрунтовано, що платформні бізнес-моделі сприяють переходу від транзакційно орієнтованих бірж до data-driven екосистем, у яких ринкові дані стають ключовим джерелом створення вартості. Виявлено асиметрію розвитку цифрових платформ на товарних ринках України, що проявляється у нерівномірному розвитку торговельних, посттрейдингових та аналітичних компонентів. Показано, що впровадження алгоритмічних механізмів торгівлі, ринкового нагляду та цифрової інфраструктури є не лише технологічним вибором, а інституційною передумовою функціонування організованих товарних ринків у сучасному регуляторному середовищі. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих результатів для формування стратегій розвитку організованих товарних ринків, удосконалення регуляторних підходів та проєктування цифрових платформ у сферах енергетики, аграрного виробництва та управління державними активами. Запропоновані висновки можуть бути корисними для органів державної влади, біржових операторів і учасників ринку при розробленні рішень, спрямованих на підвищення прозорості, ліквідності та інвестиційної привабливості товарних ринків в умовах цифрової трансформації.
Резильєнтне управління фінансовим розвитком підприємства: теоретико-методичне забезпечення і механізм реалізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Журавльова, Ірина Вікторівна
Мета статті полягає у розробленні комплексного теоретико-методичного забезпечення резильєнтного управління фінансовим розвитком підприємства та генерування механізму його практичної реалізації, спрямованого на забезпечення адаптивності та стійкого зростання суб’єктів бізнесу в умовах зовнішніх шоків. У статті досліджено проблему формування системи резильєнтного управління фінансовим розвитком підприємства в умовах високої невизначеності та перманентних криз. На основі системного аналізу літератури 2020–2025 рр. встановлено еволюцію концепції від традиційного антикризового фінансового менеджменту до парадигми резильєнтності та антикрихкості, що передбачає не лише виживання, а й прискорене зростання під час шоків. Уточнено понятійно-категоріальний апарат резильєнтного фінансового управління. Розроблено теоретико-методичні засади резильєнтного фінансового управління, що ґрунтуються на інтеграції теорії динамічних можливостей, концепції антикрихкості Н. Талеба та сучасних підходів до стратегічного фінансового планування. Визначено базові принципи резильєнтного фінансового управління. Запропоновано методичний інструментарій, що містить: трирівневу модель оцінки фінансової резильєнтності; стрес-тестування структури капіталу за п’ятьма кризовими сценаріями; алгоритм розрахунку динамічного цільового критерію; матрицю пріоритетності інвестиційних проєктів у кризовий та посткризовий періоди. Запропоновано механізм реалізації резильєнтного фінансового управління. Отримані результати мають теоретичне значення для розвитку фінансового менеджменту та практичне застосування для формування фінансових стратегій підприємств у країнах із високою турбулентністю. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення комплексного методичного забезпечення оцінки та прогнозування резильєнтності фінансового розвитку підприємств на підґрунті інтеграції технологій великих даних і штучного інтелекту для раннього виявлення фінансових кризових явищ, метрик сталого розвитку як інструментів оцінювання довгострокової фінансової та корпоративної стійкості. У цьому контексті резильєнтне управління фінансами стає системним інструментом стратегічного розвитку підприємств.
Кіберстійкість підприємства як стратегічний чинник формування конкурентоспроможного потенціалу в умовах ринкової нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Васильєв, Антон Сергійович
У статті досліджено кіберстійкість промислових підприємств як стратегічний чинник формування конкурентоспроможного потенціалу в умовах ринкової нестабільності та цифрової трансформації. Обґрунтовано, що стрімке впровадження цифрових технологій – індустріального Інтернету речей, «розумних» виробничих систем, штучного інтелекту, блокчейну та біометричної аутентифікації – створює нові можливості для підвищення ефективності бізнес-процесів, але водночас супроводжується зростанням кіберризиків, які загрожують економічній безпеці підприємств. Визначено, що кіберстійкість охоплює технічні, організаційні та поведінкові компоненти, які у взаємодії забезпечують здатність підприємства протидіяти кіберінцидентам, підтримувати безперервність діяльності та швидко відновлювати критичні функції. Запропоновано організаційно-економічний механізм забезпечення кіберстійкості, що охоплює технічні, управлінські та поведінкові інструменти. Сформовано модель формування кіберстійкості підприємства та визначено її взаємозв’язок із конкурентоспроможним потенціалом. Доведено, що кіберстійкість виступає не лише елементом цифрової безпеки, а й стратегічним ресурсом, який забезпечує адаптивність, інноваційність і довгострокові конкурентні переваги підприємства в умовах ринкової турбулентності. Показано, що високий рівень кіберстійкості прямо корелює зі зростанням конкурентоспроможного потенціалу підприємства, зокрема через підвищення операційної стабільності, інноваційності, фінансової стійкості та репутаційного капіталу. Практична реалізація запропонованих рішень може здійснюватися на різних рівнях – від упровадження комплексних систем кіберзахисту в межах окремих компаній до розроблення галузевих стандартів і створення спільних центрів моніторингу та реагування на кіберінциденти. Це формує основу для довгострокового розвитку промисловості та забезпечення її конкурентоспроможності в умовах зростаючих ризиків цифрової епохи.
Методологічні засади дослідження та подолання бідності в економічній теорії і практиці
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Логоша, Роман Васильович; Кричковський, Вадим Юрійович
Статтю присвячено проблематиці бідності методологічного рівня, де розглянуто гносеологію самого поняття, хронологію цивілізаційного сприйняття злиднів, а також можливостей подолання цього негативного явища. Метою статті є систематизація та аналіз найбільш відомих концептів і практик визначення, оцінювання та протидії бідності. Конкретизація мети сформована на основі вирішення таких завдань: 1) здійснити опис найбільш відомих концептів і практик визначення, оцінювання та боротьби з бідністю; 2) надати авторський підхід до зазначеної проблематики; 3) довести коректність твердження про те, що бідність можна програмувати, моделювати і керувати нею в межах окремої економічної задачі. Обґрунтовано соціоекономічну природу бідності як реального, повсюдного і поширеного феномену, який складає сутність будь-якої економічної системи, здійснюючи істотний вплив на економіку, мораль, динаміку прогресу. Акцентовано увагу на важливості висвітлення основних концептуальних підходів до тлумачення природи цього явища, а також боротьбі з таким (зменшенням, усуненням як такого, контролем за відповідними наслідками тощо). Проаналізовано відомі методики оцінювання, відстеження та прогнозування бідності. Обґрунтовано загрози процесу подальшого масштабування бідності як водночас соціоментального та економічного феномену за сучасного посилення протекціонізму в економіці більшості країн світу. Констатовано, що впродовж останнього століття масштаби злиднів (абсолютної бідності) у світі різко зменшилися; натомість бідність – у широкому розумінні – набула нового вигляду і зросла насамперед в економічно розвинутих економіках. Це відбувається на тлі того, що сучасне уявлення про боротьбу з бідністю практично повсюдно трансформувалося у ліві ідеології, тоді як ефективність традиційної державної політики боротьби з бідністю є щонайменше сумнівною. Авторська методологія дослідження та подолання бідності передбачає об’єктивність цього явища у соціумі та дієвість проактивної політики в межах компетенції місцевих громад, відповідно – низьку ефективність державної політики національного рівня. На цій основі сформульовано та наведено положення авторської теорії бідності, яку побудовано на основі лібертаріанської версії соціоекономічного розвитку. Основна ідея такої версії передбачає, що у подоланні бідності визначальною є філософія розвитку. Отже, бідність завжди має індивідуальний вимір і модель корекції; єдиним логічним варіантом боротьби з бідністю є модель розвитку / саморозвитку, яка передбачає кардинальну зміну поведінки конкретного агента. Бідність можна звести до мінімального рівня не у сфері політики, а лише за рахунок зміни соціоекономічного статусу конкретного агента. Будь-які зазначені моделі розвитку / саморозвитку як інструмент боротьби з бідністю є похідними і логічними елементами капіталізму, тобто продуктом економічного середовища з максимально вільною ринковою економікою та конкуренцією, рівнем загальної свободи в цілому. Акцентовано увагу на особливій ролі агентів із опортуністичним світоглядом і поведінкою, присутність яких є об’єктивним явищем. Здійснено опис універсальної економічної задачі з подолання / мінімізації бідності за принципом комплексу дій у межах чітко визначеної місцевої економіки.
Розв’язання економетричних задач із застосуванням моделей генеративного штучного інтелекту: порівняльний аналіз ChatGPT та Gemini
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сосновська, Євгенія Романівна; Скіцько, Володимир Іванович
У статті здійснено комплексне дослідження та порівняльний аналіз компетентності сучасних моделей генеративного штучного інтелекту у контексті їх застосування для вирішення прикладних задач економетричного моделювання. Об’єктом дослідження обрано моделі різних архітектурних типів: «просунуті» версії з розширеними можливостями міркування – Google Gemini 2.5 Pro та ChatGPT-5 Thinking + Study, а також їхні оптимізовані «легкі» версії – Google Gemini 2.5 Flash та базова модель ChatGPT-5. Емпіричну базу дослідження сформовано на основі реальних даних ринку житлової нерухомості України, зокрема репрезентативної вибірки зі 100 об’єктів, що включає як кількісні, так і якісні змінні. Методологія експерименту передбачала послідовне виконання повного циклу економетричного дослідження: попередню обробку даних, розвідувальний аналіз та візуалізацію, побудову багатофакторної лінійної регресійної моделі, діагностику мультиколінеарності та гетероскедастичності, розрахунок показників еластичності для економічної інтерпретації, а також перевірку прогнозних властивостей моделі на тестовій вибірці. Верифікація отриманих за допомогою моделей генеративного штучного інтелекту результатів здійснювалася шляхом зіставлення з еталонними розрахунками, виконаними вручну в середовищі MS Excel. Результати проведеного експерименту виявили суттєву відмінність в результатах роботи досліджуваних моделей. Встановлено, що моделі класу Pro/Thinking (Gemini 2.5 Pro, ChatGPT-5 Thinking) демонструють абсолютну математичну точність, коректно розраховуючи коефіцієнти регресії, коефіцієнт детермінації, F-критерій та показники середньої й граничної ефективності. Натомість базові та «легкі» версії моделей (Gemini 2.5 Flash, ChatGPT-5) виявили схильність до критичних помилок, зокрема галюцинацій у вигляді генерації фіктивних даних, втрати контексту при обробці великих датасетів та нездатності до самостійної валідації вхідної інформації. Також виявлено спільну слабкість усіх протестованих моделей у задачах якісної класифікації типів гетероскедастичності та схильність ігнорувати макропоказники на користь мікроаналізу окремих змінних. На підставі отриманих даних зроблено висновок про те, що на сучасному етапі розвитку генеративний штучний інтелект не може повністю замінити людину, однак «просунуті» моделі можуть ефективно використовуватися як допоміжний інструмент для автоматизації рутинних операцій, написання коду та первинної обробки даних за умови обов’язкової верифікації результатів фахівцем.
Інтеграція цифрових і нейротехнологічних інструментів у механізми державної підтримки повоєнного відновлення малого бізнесу України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сергієнко, Олена Андріанівна; Момотков, Ігор Сергійович; Дьячкова, Ольга Володимирівна
У статті досліджено можливості використання цифрових та нейротехнологічних стратегій просування товарів як інструменту державної підтримки повоєнного відновлення малого бізнесу України. Обґрунтовано актуальність теми в контексті реалізації Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації МСП до 2027 року, Програми цифрової зрілості МСБ, ініціатив «Made in Ukraine» та грантових програм European Innovation Council. Метою роботи є визначення ролі цифрових і нейромаркетингових інструментів у прискоренні відновлення малого підприємництва та підвищенні його конкурентоспроможності, а також окреслення напрямів інтеграції цих інструментів у механізми державного стимулювання. Методичну основу дослідження становлять аналіз і систематизація наукових джерел, порівняння міжнародних моделей оцінювання цифрової зрілості (Deloitte Digital Maturity Model, Capability Maturity Model Integration, OECD Digital Transformation Framework), а також узагальнення практичних кейсів цифровізації МСБ та інструментів підтримки з боку держави й міжнародних інституцій. Запропоновано комбінований підхід до оцінки цифрової зрілості малого бізнесу, який поєднує стратегічні, процесні та інноваційно-технологічні аспекти й дозволяє вимірювати ефективність цифрових стратегій за показниками зростання продажів, скорочення витрат та ROI. Розроблено модель використання цифрових і нейротехнологічних стратегій просування товарів, що інтегрує діагностику цифрової зрілості, автоматизацію маркетингу, омніканальне lead generation, нейроаналітику та грантову підтримку, орієнтовану на період до 2027 року. Показано, що впровадження AI-рішень, CRM-систем, інструментів персоналізації та нейромаркетингу здатне підвищити конверсію на 30–50 %, зменшити операційні витрати на 10–40 % і забезпечити ROI понад 20 %. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій щодо вдосконалення державної політики підтримки МСБ через розширення грантових програм, податкових стимулів, освітніх ініціатив та міжнародних партнерств, спрямованих на поглиблення цифрової трансформації й підвищення стійкості малого бізнесу в умовах повоєнної відбудови економіки України.
Тенденції диверсифікації доходів місцевих бюджетів регіонів України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Полякова, Ольга Юріївна; Шликова, Вікторія Олександрівна
Метою статті є дослідження рівня диверсифікації доходів місцевих бюджетів і виявлення тенденцій та особливостей формування доходів за регіонами, а також структурних зрушень воєнного часу. У статті проведено аналіз структури доходів місцевих бюджетів у розрізі регіонів України за 2018–2024 рр., окремо для виявлення впливу шоку повномасштабного вторгнення на формування доходів місцевих бюджетів розглядалися два підперіоди: 2018–2021 рр. та 2021-2024 рр. Дослідження включало аналіз змін часток статей доходної частини бюджетів, а також основних статей податкових та неподаткових надходжень. На досліджуваний період 2018-2024 рр. припало дві критичні події – пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення в країну, що потребувало змін у порядку взаємодії між державним та місцевими бюджетами і негативно вплинуло на всю ділову активність в країні. На структуру доходів вплинула зміна порядку перерахування офіційних трансфертів, що призвело до перерозподілу всіх часток. Ключову роль у забезпеченні власних (без урахування офіційних трансфертів) доходів місцевих бюджетів відіграють податкові надходження. Показано, що спостерігається загальна тенденція до зменшення ролі податку та збору на доходи фізичних осіб. Практично відсутні доходи від інвестиційної діяльності місцевої влади. Інвестиції у місцеві проєкти можуть сприяти скорішому відновленню економіки регіонів і стабілізації доходів місцевих бюджетів у період повоєнного відновлення. Для загальної характеристики структурних змін, які відбулися у джерелах доходів місцевих бюджетів регіонів був розрахований індекс Херфіндаля-Хіршмана за 16 статтями доходів місцевих бюджетів та за 7 статтями податкових надходжень. Аналіз динаміки індексів показав, що у цілому по регіонах наявна тенденція до посилення диверсифікації, скорочення індексу у 2024 р. становило 1,8 разу від рівня 2018 р. У структурі податкових надходжень була наявна слабка тенденція до концентрації, яка значно посилилася у 2022–2023 рр., але надалі повернулася до передвоєнного рівня. Зроблено висновок, що для забезпечення більшого рівня диверсифікації і стабілізації доходів місцевих бюджетів необхідною є більша автономія органів місцевого самоврядування, що дозволить їм використовувати наявні можливості та місцеві ресурси. Подальші дослідження мають виявити ті чинники, які визначають рівень диверсифікації, забезпечують стабільність надходжень у кризові періоди і можуть бути активовані органами місцевого самоврядування.
Explainable Artificial Intelligence in Banking Fraud Detection and Prevention
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Капріан, Юрій; Caprian, Iurie
This study examines the integration of Explainable Artificial Intelligence (XAI) techniques in banking fraud detection, focusing on transaction-based and behavioral fraud patterns. As financial institutions increasingly adopt complex machine learning models, ensuring transparency and interpretability has become essential, particularly in regulated environments. The paper analyzes several XAI methods, including Local Interpretable Model-agnostic Explanations (LIME), SHapley Additive exPlanations (SHAP), attention mechanisms, counterfactual explanations, and prototype-based approaches. The empirical analysis is based on a combination of anonymized banking transaction datasets and simulated data designed to reflect diverse fraud scenarios. The results indicate that XAI techniques can generate interpretable and auditable explanations of model decisions while maintaining a high level of predictive accuracy. These explanations improve the understanding of fraud-related patterns, support more informed decision-making, and facilitate communication between technical and non-technical stakeholders. Moreover, the adoption of XAI enhances stakeholder trust, supports regulatory compliance, and improves operational efficiency in fraud detection processes. Nevertheless, challenges remain, including increased computational costs, model complexity, scalability, and the difficulty of ensuring that explanations are easily understood by end users. The study proposes a practical framework for implementing XAI in banking fraud detection systems and highlights future research directions, such as real-time applications and the integration of XAI with adaptive and learning-based approaches.
Організаційно-економічний механізм управління адаптацією підприємств в умовах цифрової економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Щербина, Євген Валерійович
Статтю присвячено обґрунтуванню та розробленню організаційно-економічного механізму управління адаптацією підприємств в умовах цифрової економіки. Уточнено теоретичні засади формування організаційно-економічного механізму управління адаптацією підприємств, який розглядається як інтегрована система організаційних, економічних та інформаційно-цифрових елементів, взаємодія яких забезпечує узгоджене управлінське реагування на динамічні зміни зовнішнього та внутрішнього середовища. Обґрунтовано, що ефективність такого механізму визначається не окремими інструментами, а логікою їх поєднання та здатністю забезпечити безперервність адаптаційних процесів. Розкрито структуру та складові організаційно-економічного механізму управління адаптацією підприємств, що дало змогу систематизувати його ключові елементи та визначити їх функціональне призначення у цифровому середовищі. Акцентовано увагу на ролі інформаційно-цифрової складової як основи підвищення обґрунтованості управлінських рішень, реалізації зворотного зв’язку та оперативного коригування адаптаційних заходів. Запропонований інструментарій реалізації механізму створює практичні передумови для впровадження адаптаційних рішень, орієнтованих на підвищення гнучкості, ефективності та конкурентоспроможності підприємств. Визначено, що комплексне застосування управлінських, економічних та цифрових інструментів дозволяє не лише зменшити негативний вплив зовнішніх змін, а й сформувати внутрішній потенціал проактивної адаптації. Отже, результати дослідження підтверджують, що організаційно-економічний механізм управління адаптацією підприємств є важливою складовою сучасної системи управління в умовах цифрової економіки. Його впровадження сприяє підвищенню адаптаційної спроможності підприємств, узгодженості управлінських рішень і формує підґрунтя для їх сталого розвитку.
Оптимізаційні задачі управління процесами формування рівноважної ціни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Діленко, Віктор Олексійович; Науменко, Павло Олександрович
Статтю присвячено розвитку підходу до дослідження процесів встановлення рівноважної ціни в моделі ринкової рівноваги Еванса, згідно з яким основні учасники ринкової взаємодії, а саме споживач, виробник та аукціоніст, розглядаються як активні економічні агенти, які можуть переслідувати власні інтереси, формулювати та розв’язувати відповідні економічні задачі при встановленні ринкової ціни. При цьому вважається, що головною дійовою особою в процесі формування рівноважної ціни у моделі є аукціоніст (логіст), який і забезпечує аналіз та вирішення вказаних задач за рахунок вибору необхідної функції аукціоніста та значень її параметрів. У роботі наведено та проаналізовано різні економіко-математичні критерії управління процесами формування рівноважної ціни (величина потенційного сумарного попиту за деякий період, мінімізації часу досягнення певної кінцевої ціни, максимум ефективності реалізації процесів управління ціною тощо) та визначено можливості їх використання у відповідних оптимізаційних моделях. Сформульовано ряд оптимізаційних постановок задач управління динамікою ціни, які відповідають різним критеріям та економічному змісту. Як керуючі параметри розглядаються термін управління та величина, що відображає силу впливу аукціоніста на формування ринкової ціни. На умовних даних виконано розрахунки, які продемонстрували можливості використання побудованих моделей для дослідження впливу різних факторів на процеси оптимального керування встановленням ціни. Таким чином, проведені дослідження дозволяють розширити спектр напрямів і завдань дослідження процесів формування ринкової ціни та пропонують деякі елементи економіко-математичного інструментарію їх аналізу – сформульовані оптимізаційні моделі. Подальший розвиток цієї тематики може бути пов'язаний з удосконаленням різних аспектів (формальних і змістовних) математичних моделей цільового впливу на особливості динаміки ціни, їх системною побудовою та економіко-математичним аналізом.
Методичне забезпечення трансформації бізнес-процесів підприємств на основі франчайзингу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Золочевський, Олександр Володимирович
Метою статті є обґрунтування та систематизація методичних аспектів трансформації бізнес-процесів підприємств на основі франчайзингу. Обґрунтовано, що в умовах посилення конкуренції, високої мінливості зовнішнього середовища та зростання вимог до ефективності управління франчайзинг доцільно розглядати не лише як форму розширення бізнесу, а як комплексний механізм трансформації внутрішніх процесів підприємства. Доведено, що специфіка франчайзингових відносин зумовлює необхідність поєднання стандартизації бізнес-процесів, визначеної франчайзером, із їх адаптацією до локальних умов функціонування франчайзі. Обґрунтовано методичні аспекти трансформації бізнес-процесів на основі франчайзингу як цілісної системи принципів, методів та інструментів ідентифікації, аналізу, реінжинірингу та оцінювання процесних змін. Запропоновано структуризацію методичних підходів до управління трансформацією бізнес-процесів у франчайзингових мережах з урахуванням багаторівневої системи управління та необхідності забезпечення зворотного зв’язку між учасниками мережі. Розкрито інструментарій для оцінювання ефективності трансформації бізнес-процесів, який охоплює економічні, процесні та організаційно-управлінські аспекти діяльності підприємств і забезпечує можливість коригування методичних рішень у динаміці. Встановлено, що в умовах підвищеного рівня невизначеності особливого значення набуває адаптація трансформації бізнес-процесів, яка передбачає гнучкість управлінських рішень, урахування ризиків трансформації та поведінкових чинників, а також інтеграцію цифрових інструментів управління. Доведено, що удосконалення методичного забезпечення трансформації бізнес-процесів підприємств на основі франчайзингу створює передумови для підвищення ефективності функціонування франчайзингових моделей, забезпечення їх стійкості та формування довгострокових конкурентних переваг.
Сучасні напрямки розвитку штучного інтелекту та його застосування в маркетинговій діяльності організації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Рожко, Віктор Іванович; Євдунов, Ілля Миколайович
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку технологій штучного інтелекту та проаналізовано їх практичне застосування в маркетинговій діяльності організацій. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, прогнозованим зростанням глобального ринку ШІ у маркетингу до 107,5 млрд доларів США у 2028 році та необхідністю адаптації маркетингових стратегій до нових умов ведення бізнесу в епоху четвертої промислової революції. Метою статті є дослідження сучасних напрямків розвитку штучного інтелекту та систематизація підходів до його застосування в маркетинговій діяльності організацій. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу для вивчення теоретичних основ штучного інтелекту та маркетингової діяльності, метод систематизації для впорядкування інструментів ШІ за функціональними напрямками маркетингу, порівняльний аналіз для визначення переваг і викликів впровадження ШІ-технологій, табличний метод для наочного представлення результатів та метод узагальнення для формулювання висновків. Інформаційну базу становлять наукові праці у провідних фахових виданнях та аналітичні звіти консалтингових компаній. Визначено ключові напрямки розвитку ШІ-технологій: машинне навчання, глибинне навчання, обробка природної мови, комп'ютерний зір та генеративний штучний інтелект. Охарактеризовано переваги використання інтелектуальних систем у маркетингу: підвищення ефективності таргетингу на 30–50%, зростання конверсії на 15–30%, скорочення часу створення контенту на 60–80%, зниження вартості залучення клієнтів на 20–40%. Проведено систематизацію основних інструментів штучного інтелекту за шістьма функціональними сферами маркетингу: аналіз споживачів, персоналізація, контент-маркетинг, рекламні кампанії, обслуговування клієнтів, аналітика та прогнозування. Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку ШІ-технологій у контексті цифровізації маркетингової діяльності: поглиблення інтеграції різних технологій, розвиток Edge AI та федеративного навчання, удосконалення генеративних моделей, впровадження пояснюваного ШІ та розвиток агентних систем. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для формування стратегій впровадження штучного інтелекту у маркетингову діяльність організацій різних галузей економіки та масштабів діяльності.
Методичний підхід до оцінювання тенденцій розвитку «зеленої» економіки країн ЄС
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Варвашенко, Владислав Андрійович
Статтю присвячено розробленню методичного підходу до оцінювання тенденцій розвитку «зеленої» економіки країн ЄС, який, на відміну від існуючих, базується на формуванні сукупності показників складових шляхом виокремлення загально-методологічних показників концепції сталого розвитку, інтегральній оцінці (загального інтегрального показника за період 2018–2024 рр.) стратегічним результатом застосування якого є аналіз та оцінка інтегрального індексу розвитку «зеленої» економіки країн ЄС, що є основою моделювання стратегічних тенденцій розвитку «зеленої» економіки країн ЄС, імплементуючи методи кластерного, факторного, регресійного та сценарного аналізу. Обґрунтовано доцільність формування інтегрального індексу як інструменту комплексного оцінювання рівня та динаміки розвитку «зеленої» економіки на основі системної консолідації економічно-ресурсної, екологічної, соціальної, інституційної та інноваційної складових. Проведено критичний аналіз сучасних міжнародних індексів і систем показників, що використовуються для діагностики «зеленого» розвитку, та виявлено їх методичні обмеження, пов’язані з фрагментарністю охоплення складових, часовою неоднорідністю даних і обмеженою придатністю для порівняльного аналізу в межах ЄС. Запропоновано структуру інтегрального індексу, що базується на поетапній нормалізації показників, формуванні субіндексів і їх агрегуванні із застосуванням середнього геометричного. Апробацію методичного підходу здійснено для країн Європейського Союзу за період 2018–2024 рр., що дало змогу виявити диференціацію рівнів розвитку «зеленої» економіки та структурні зрушення у динаміці її складових. Отримані результати використано для динамічного аналізу, експрес-діагностики та прогнозування тенденцій розвитку «зеленої» економіки у середньостроковій перспективі. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування запропонованого методичного підходу для аналітичного обґрунтування управлінських рішень і стратегічних напрямів розвитку «зеленої» економіки в країнах ЄС.
Оптимізація модельних інвестиційних портфелів на основі когерентних мір ризику в умовах асиметричної волатильності фінансових ринків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Манойленко, Олександр Володимирович; Кузнецова, Світлана Олександрівна; Корешников, Федір Юрійович
Статтю присвячено оптимізації модельних інвестиційних портфелів з інтеграцією прогнозування асиметричної волатильності за допомогою моделей GJR-GARCH з урахуванням мінімізації вартості під ризиком (CvaR). Розглянуто переваги та недоліки класичної теорії Марковіца. Досліджено та запропоновано використання когерентної міри ризику CvaR, що кількісно оцінює втрати у «хвості» розподілу та поєднує з моделлю GJR-GARCH. Модель GJR-GARCH, своєю чергою, враховує асиметричну реакцію волатильності на позитивну та негативну нестабільність. Емпірично проаналізовано дані світових індексів за період 2005–2023 рр., що охоплює світові кризи та періоди високої волатильності. Запропонована методика містить два етапи. На першому етапі моделюється динаміка волатильності активів із використанням інструментарію EGARCH/GJR GARCH з урахуванням асиметрії. На другому етапі здійснюється оптимізація ваг портфелів і мінімізація ризику. Формалізація задачі виконується за допомогою лінійного програмування. Результати говорять про те, що модель GJR-CVaR показує більшу ефективність, ніж традиційні підходи, тобто забезпечує більш високу доходність із урахуванням ризику, нижчу максимальну просадку та вищий коефіцієнт Сортіно, що, своєю чергою, свідчить про здатність завчасно реагувати на ринкові коливання та більш ефективно управляти ризиками в період нестабільності. У статті доведено, що важливим напрямом сучасного інвестування є поєднання моделей асиметричної волатильності з когерентними мірами ризику. Такий підхід надасть інструментарій для ефективного управління портфельними ризиками. Напрямами подальшого дослідження можуть виступати розробка багатовимірних моделей волатильності для врахування кореляцій між активами в динаміці та інтеграція підходів сценарного аналізу для оцінки впливу на структуру портфеля змінного ринкового середовища.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 4 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options