Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 18 of 18

Актуальність впровадження стандарту прозорості в галузі геології та надр України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Жикаляк, Микола Васильович
В статті зазначено, що актуальність впровадження Стандарту прозорості в галузі геології та надр України (Стандарту ПГДН) обумовлена позитивним досвідом функціонування з 2013 року Стандарту ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарту ІПВГ) і системними проблемами в діяльності Держгеонадр щодо сталого розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки критичних і стратегічних корисних копалин. Це забезпечить також формування конкурентоспроможної МСБ України та та достовірної інтерактивної інформації про родовища корисних копалин, які відповідатимуть технологічним стандартам, техніко-економічним вимогам інвесторів та умовам екологічно ощадливого рентного надрокористування. Впровадження Стандарту ПГДН забезпечить удосконалення державної політики, регуляторної та нормативно-правової бази у сфері геологічного вивчення та використання надр згідно економічно збалансованих чинників, врахування кон’юктури мінеральної сировини, видобувної цінності покладів корисних копалин у надрах, комплексних технологічних досліджень і компетентної експертизи та достовірної оцінки запасів корисних копалин. Ефективному розвитку надрокористування в Україні сприятиме також удосконалення системи рентного оподаткування видобутку корисних копалин в залежності від величини гірничої ренти і роялті та використання в якості бази оподаткування вартості видобутої мінеральної сировини без врахування витрат на її постачання споживачу.
Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дідківська, Олена Григорівна; Новак, Ірина Миколаївна; Хмелевська, Оксана Михайлівна
Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку.
Віртуалізація в туризмі: практика використання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Simavicius, Arturas; Крапівіна, Галина Олексіївна; Марченко, Ірина Федорівна; Апілат, Олена Віталіївна
У статті досліджується трансформаційний вплив віртуалізації в туризмі, зокрема її роль у популяризації культурного туризму. Розглядаються переваги та недоліки віртуалізації в туризмі у сучасному світі. Показано, що віртуалізація допомагає розширити можливості туризму, збільшити доступність та привабливість туристичних об’єктів, сприяє покращенню комунікації між туристами та місцевими мешканцями та розвиває сферу подорожей. Також сприяє збереженню культурної спадщини за допомогою цифрових архівів, поширенню інклюзивності через доступність пам’яток, захисту і збереженню туристичних об’єктів через зменшення ризиків їх руйнування. Розглянуто трактовки поняття віртуалізації в туризмі та проаналізовано сучасний стан практики використання в туризмі 3D-технологій, VR-віртуальної та AR-доповненої реальностей. Показано, що ці технології дозволяють користувачам досліджувати туристичні об’єкти віртуально, пропонуючи реалістичний та інтерактивний досвід без фізичної присутності. Також показано, що VR та AR запроваджуються в туризмі для відтворення захоплюючих віртуальних турів через можливість зняти якісне VR-відео та 360-фото, оцифрувати реальні предмети або створити історичну реконструкцію в 3D.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.
Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.
Зовнішньоторговельні українсько-китайські відносини: складові обґрунтування участі Китаю у повоєнному відновленні України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Чеботарьова, Наталія Миколаївна; Чеботарьов, Вячеслав Анатолійович
У сучасних умовах одним із визначальних стримуючих чинників розвитку України є відсутність державної політики повоєнного відновлення. Невід’ємною складовою її обґрунтування є зовнішньоекономічна складова, в контексті якої пріоритетом є східноєвропейський вектор. Разом з тим, дуже важливим є й східно-азійський вектор: насамперед, вибудовування стратегічно орієнтованих взаємовигідних відносин з Китайською Народною Республікою. Китай стане одним із ключових гравців повоєнного відновлення (попри неприймання наразі такого підходу експертним співтовариством). Тому, постає проблема аналізу зовнішньоекономічної діяльності між Україною та Китаєм в умовах воєнного стану (така діяльність переважаючою мірою здійснюється в сфері зовнішньоторговельної діяльності). Метою статті є проведення економіко-статистичного аналізу зовнішньоторговельних операцій України з КРН як складової обґрунтування стратегічних напрямів зовнішньоекономічної діяльності в контексті формування політики повоєнного відновлення. Проведений аналіз свідчить про сильний позитивний прямий лінійний зв’язок, що чітко прослідковуються між імпортом товарів з Китаю до України та наступними показниками нашої країни: номінальним ВВП, ВВП на душу населення, обсягом реалізованої продукції промислових підприємств, витратами на персонал підприємств, капітальними інвестиціями у роздрібну торгівлю та наданням інформаційних послуг. Що стосується витрат на наукові дослідження і розробки, які проводяться в Україні, то вони мають найбільш сильний прямий зв’язок з обсягами імпорту китайських товарів (0,92). Проведений кореляційний аналіз довів, що зі збільшенням обсягу експорту Китаю до України, будуть зростати й всі перераховані показники. Вже в умовах війни Україні є доцільним запропонувати Китаю конкретні проєкти щодо участі у масштабних програмах повоєнного відновлення, окрім традиційної співпраці агропродовольчій сфері, в галузях авто-, літако- та суднобудування та сільськогосподарському машинобудуванні. Особливий напрям майбутнього співробітництва може складати участь Китаю у галузях промисловості на основі корисних копалин (зокрема, в межах спеціальних економічних зон, відновлення яких потребуватиме реалізація ефективної державної політики повоєнного відновлення).
Оцінка реальних інвестицій в економіку України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гаврилова, Наталія Валеріївна
Через посилення повномасштабної агресії в Україні припинила роботу більше як третина промислових підприємств. За підсумками 2022 року загальна сума прямих збитків виробничо-промисловим підприємствам оцінюється у 13 млрд дол. США. Відбудова зруйнованих виробничих потужностей потребує значних обсягів інвестицій. З огляду на це важливим є аналіз та оцінка реальних інвестицій в економіку України, виявлення їх особливостей на сучасному етапі та визначення орієнтирів їх здійснення. У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення реальних інвестицій, розглянуто процес управління реальними інвестиціями в економіку України, визначені основні напрямки їх впровадження в умовах невизначеності спричинених відкритими військовими діями. Визначені основні етапи формування та реалізації політики управління реальними інвестиціями, проведено аналіз інвестицій у матеріальні активи в Україні, окреслено принципи стратегії реконструкції інфраструктури в Україні, яка базуватиметься на інноваційно-інвестиційних засадах та соціальній відповідальності, а також визначено напрямки активізації реального інвестування.
Оцінювання значення, життєздатності та перспектив розвивання атомної енергетики у реалізуванні післявоєнної енергетичної стратегії України: соціально-економічний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті досліджено сучасні проблеми системи управління відходами, обґрунтовано і систематизовано теоретичні і практичні підходи щодо впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами, перспективи використання технологій штучного інтелекту у вирішенні завдань оперативного і стратегічного управління. Розкрито переваги інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту у системі управління відходами для організації збору, утилізації, транспортування, переробки, знешкодження відходів, моніторингу та регулювання процесів на всіх етапах. Ідентифіковано та наведено труднощі і проблеми на шляху широкого застосування штучного інтелекту у системі управління відходами. Визначено роль впливу дисбалансу між професійними навичками працівників і вимогами роботодавців у процесах автоматизації виробництва та необхідністю переходів до моделей Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Дослідження включає результати із таких ключових аспектів: цілісне осмислення нових викликів та перспектив впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у системи управління відходами; появи ризиків цифрової кризи; застосування штучного інтелекту на рівні логістики; взаємодії з клієнтами та постачальниками; передбачення обсягів відвантажених відходів; досвіду та успішності системи управління відходами закордонних компаній; індексу цифрової інтенсивності використання цифрових технологій; формування кібер-ризиків та наслідків цифровізації; економіки чистого нуля; процесів ефективності формування звітності та співпраці з державною службою статистики; сфери штучного інтелекту у людських мотивах прийняття рішень; втраченої фінансової вартості на звалищах і при спалюванні. Стаття завершується висновками, які підкреслюють значення власного бачення сучасної парадигми системи управління відходами у забезпеченні розвитку економіки у контексті цифровізації економіки та особливостей використання штучного інтелекту.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу в контексті стратегічного інструменту розвитку туризму в України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Шелеметьєва, Тетяна Вячеславівна
У статті розкрито понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу як стратегічного інструменту розвитку туризму в Україні, визначено його сутність, ключові характеристики та роль у формуванні туристичного іміджу країни. Розглянуто роль блогінгу, походження терміна «блог», його сутність і ключові аспекти, узагальнено підходи вітчизняних дослідників до визначення цього поняття, а також проаналізовано блогінг як соціокомунікативне явище в контексті цифрової комунікації та сучасної медіакультури. Здійснено систематизацію наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників до визначення сутності поняття «тревел-блогінг» та обґрунтовано його значення як ефективного інструменту комунікації, маркетингу й популяризації туристичних дестинацій. Запропоновано структурно-змістову класифікацію блогів у сфері туризму шляхом систематизації їхніх характеристик та поділу за форматом. На основі аналізу характерних рис і властивостей тревел-блогінгу обґрунтовано його багатовимірність як феномену сучасного цифрового туризму. Проаналізовано роль провідних соціальних платформ (Instagram, Facebook, Telegram, Pinterest, YouTube) у розвитку тревел-блогінгу. Обґрунтовано, що соціальні мережі функціонують не лише як канали поширення туристичної інформації, а й як соціокультурні простори та ефективні інструменти бренд-комунікації, стартапів і формування нових моделей цифрової взаємодії.
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Антонюк, Валентина Полікарпівна
У статті досліджено проблеми регіонального розвитку України в умовах війни. Відзначено посилення диспропорцій регіонального розвитку внаслідок нерівномірності втрат і руйнувань від бойових дій, міграції населення та переміщення підприємств. Зроблено висновок, що перед усіма регіонами Україною стоять масштабні задачі відбудови економіки, реконструкції та інноваційної модернізації господарських комплексів. Обґрунтовано, що стратегія смарт-спеціалізації є ефективним інструментом забезпечення регіональної відбудови і модернізації. Розкрито сутність концепції смарт-спеціалізації, її теоретико-методологічне підґрунтя, розглянуто політику смарт-спеціалізації в Європейському Союзі. Проаналізовано правові засади, практику і недоліки впровадження стратегії смарт-спеціалізації регіонів в Україні у 2016-2021 рр. Визначено і систематизовано необхідні умови ефективної смарт-спеціалізації регіонів в умовах війни: розробка реалістичних стратегій розвитку громад і регіонів на основі детальної інвентаризація власних ресурсів і можливостей; залучення необхідних для відновлення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел; збереження і повернення в регіони кваліфікованої робочої сили та формування компетенцій, необхідних для інноваційної модернізації економіки регіонів; залучення всіх суб’єктів регіонального розвитку до завдань відновлення та забезпечення їхньої продуктивної співпраці.
Світовий ринок аналітики біоінженерії: стан, сегментний аналіз, динаміка та перспективи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Малишев, Віктор Володимирович; Шахнін, Дмитро Борисович; Габ, Ангеліна Іванівна; Коваленко, Вікторія Володимирівна
У статті надано загальну характеристику світового ринку медико-біологічної аналітики біоінженерії, досліджено стан та сучасні тенденції його розвитку та інновацій, визначено чинники впливу та обмеження застосування ринку. Визначено, що чинниками зростання світового ринку медико-біологічної аналітики є впровадження телемедицини, збільшення чисельності населення, здійснення перепрофілювання ліків, реформи регулювання, посилення епідеміологічного нагляду за захворюваннями, приріст хронічних захворювань та попит на персоналізовану медицину; передбачається, що основними тенденціями ринку будуть підвищення безпеки ліків за допомогою штучного інтелекту, прогнозна аналітика в діагностиці, досягнення в редагуванні генів, інструменти візуалізації даних, безпеки даних блокчейн; на ринку медико-біологічної аналітики домінували наступні сегменти: за компонентами ринку – обслуговування, за видами аналітики – описова аналітика, за застосуванням – продажі та маркетинг, за використанням – доставка на вимогу, за кінцевим споживачем – фармація, за географічними регіонами – Північна Америка.
Стратегічні перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гриценко, Сергій Іванович; Федорчук, Оксана Дмитрівна
У статі визначено сутність транспортно-експедиційних послуг, розглянуто особливості надання та розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Окреслено сучасне нормативно-правове забезпечення, що регулює питання організації транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Проведено прогнозний аналіз обсягів світового логістичного ринку з 2024 по 2033 роки, який свідчить про поступове зростання обсягів ринку логістики. Третім за розміром логістичного ринку в світі є європейський ринок, на якому активно оперують українські транспортно-експедиційні компанії. Проведено порівняльний аналіз розвитку великих та малих логістичних транспортно-експедиційних компаній в Україні. Визначено, що найбільшим трендом в розвитку транспортно-експедиційних послуг є цифровізація та автоматизація логістичних процесів. Запропоновано концептуальну модель розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Визначено перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Акцентовано увагу, що на трансформацію транспортно-експедиційних послуг активно впливають сучасні загальні тенденції цифровізації, сталого розвитку та екологізації, що в свою чергу забезпечать стійкі ланцюги постачання.
Стійкий розвиток узбережжя та парково-рекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрушенко, Микола Миколайович
У статті наведені результати обґрунтування чинників стійкого розвитку узбережжя та парковорекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки, зокрема, розкрито концептуальний взаємозв’язок між інтегрованим та стратегічним підходами до управління природними активами, які надають «блакитні» екосистемні послуги, а також висвітлено елементи природної інфраструктури та природоорієнтованих рішень у межах стійкого розвитку узбережжя та парково-рекреаційних територій, пов’язаних зі зміною клімату та антропогенним впливом на довкілля в прибережних територіальних громадах. Розроблена матриця для прийняття релевантних управлінських природоорієнтованих рішень, у залежності від потреб громади, стану інфраструктури та ситуативних чинників, – є набором співвідношень між різновидами послуг (таких як управління якістю зливових стоків, забезпечення якості рекреації, місцевий економічний розвиток тощо) та стратегіями управління природними активами (від найпоширенішої на сьогодні стратегії пріоритету сірої інфраструктури в її поєднанні з елементами зеленої інфраструктури – до стратегії збалансованого комбінування сірої, зеленої та природної інфраструктури). Обґрунтовані положення щодо вдосконалення управління відповідними природними активами, а саме щодо: їх інвентаризації з встановленням пріоритетності окремих природних активів у залежності від потреб і фінансової та організаційної спроможності громади; застосування інтегрованого підходу до визначення унікальних характеристик природних активів, передусім у контексті використання неідентифікованих раніше екосистемних послуг; комплексне урахування чинників підтримки ініціатив місцевої влади в сфері управління природними активами.
Теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Островецький, Віталій Ігорович
У статті досліджено теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону, як ключового фактору забезпечення економічного зростання та сталого розвитку. Розкрито сутність і структуру ресурсного потенціалу як сукупності природних, людських, економічних, технологічних, інфраструктурних та екологічних ресурси. Запропоновано системний підхід до аналізу взаємозв’язків між компонентами ресурсного потенціалу, який враховує специфіку регіональної економіки та соціально-екологічну ситуацію. Удосконалено методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу, зокрема виділені зовнішні та внутрішні детермінанти розвитку регіону, сформульовано перелік питань для оцінки, а також формалізовано функцію для вимірювання ресурсного потенціалу регіону. Практичне значення дослідження полягає в розробці інструментарію оцінки сильних і слабких сторін ресурсного потенціалу регіону, який можна враховувати при обґрунтуванні програм соціально-економічного розвитку регіону.
Умови, логіка та методичне забезпечення розробки й реалізації «Плану повоєнного відновлення України»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чеботарьов, Єгор Bячеславович
Аналіз й узагальнення тенденцій розвитку глобальної економіки та геополітики дає гносеологічні та науково-практичні підстави дійти висновку, що відсутність стратегічно орієнтованого і разом із тим максимально конкретного за змістом нормативно-правового документу «План повоєнного відновлення України» постає викликом і загрозою не тільки для України. При цьому, «План відновлення України», представлений до конференції Ukraine Reform Conference URC 2022 в Лугано, в її підсумковому документі «Декларація Лугано» правомірно було визначено як «проєкт Плану відновлення та розвитку», котрий «потребує консультацій та адаптивності». Інший План –Ukraine Facility Plan за визначенням не є стратегічним, бо від початку обмежений за часовою ознакою періодом 2024-2027 рр. Світовий досвід свідчить, що конкретність подібних стратегічно орієнтованих планів забезпечується, насамперед, провадженням сукупності інструментів-режимів, спрямованих на досягнення конкретно поставлених завдань в межах чітко визначених часових періодів. Отже, у сфокусованому визначенні в даній проєкції постає складна міждисциплінарна та міжкультурна проблема економічної режимології щодо опрацювання на підґрунті узагальнення відповідного світового досвіду економічних режимів розробки та реалізації «Плану повоєнного відновлення України». Мета статті: на підґрунті аналізу світового досвіду повоєнного розвитку країн Європи та індо-тихоокеанського субрегіону ідентифікувати економічні режими з метою подальшої розробки «Плану повоєнного відновлення України» та визначити підходи щодо методичного забезпечення їх провадження у вітчизняну практику. Новизною статті є ідентифікація інструментів і режимів повоєнного розвитку України (з класифікацією визначальних із них) та опрацювання основ методичного забезпечення практичного провадження економічної режимології із застосуванням концепції та прикладного інструментарію антисипативного менеджменту.
Формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Остапенко, Володимир Валентинович
У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації. Доведено, що в умовах структурних трансформацій економіки, посилення міжрегіональної конкуренції та зростання невизначеності традиційні підходи до прогнозування потребують модернізації з урахуванням інноваційної спрямованості розвитку та просторової диференціації потенціалів територій. Розкрито зміст концепції економічного прогнозування у контексті інтеграції стратегічного, просторового та інноваційного підходів. Визначено, що ключовими принципами такої концепції є системність, багаторівневість, адаптивність, узгодженість із стратегічними цілями розвитку та орієнтація на використання внутрішнього потенціалу територій. Особливу увагу приділено ролі смарт-спеціалізації як інструменту ідентифікації конкурентних переваг, формування інноваційних пріоритетів і забезпечення структурної модернізації регіональної економіки. Запропоновано підхід до поєднання економіко-математичного моделювання, сценарного аналізу, просторової аналітики та експертних методів у процесі прогнозування довгострокового розвитку територій. Обґрунтовано необхідність інтеграції результатів прогнозування у документи просторового планування та регіональні стратегії розвитку з метою підвищення їхньої результативності та адаптивності. Зроблено висновок, що формування концепції економічного прогнозування просторового розвитку на засадах смарт-спеціалізації сприятиме підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, ефективному використанню ресурсного потенціалу територій та забезпеченню їх довгострокової конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів.
Індустрія 4.0 і формування ланцюгів (мереж) створення цінності на основі цифрових платформ
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Липов, Володимир Валентинович
В статті досліджено особливості використання платформної моделі як інструменту розширення можливостей побудови ланцюгів (мереж) створення цінності у сфері виробництва і підвищення ефективності взаємодії учасників виробничого процесу. Вони розглядаються як перспективний напрям посилення обороноспроможності України, забезпечення повоєнного відновлення і розвитку національної економіки, отримання конкурентних переваг та мінімізації негативних наслідків військової агресії. Представлено відмінності платформ цифрового досвіду і цифрового виробництва (промислових цифрових платформ). Розкрито місце і роль у забезпеченні виробничого процесу організаційних та трансакційних промислових цифрових платформ.