Науковий журнал "Вісник економічної науки України"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1655

Browse

Now showing 1 - 20 of 104

Актуарна діяльність у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні): особливості теорії та практики генетичної дискримінації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У роботі проаналізовані сучасні тенденції особливостей теорії та практики генетичної дискримінації під час актуарної діяльності у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні). Систематизовано захворювання, генетична інформація про ймовірність розвитку яких наразі найбільш часто використовується страховими компаніями для оцінки страхових ризиків у страхуванні. Обґрунтовано, що для якісної інтерпретації генетичної інформації потрібно враховувати всі інші фактори про стан здоров’я заявника на страхування. При цьому, визначено, що наслідками неправильної інтерпретації генетичної інформації заявників на страхування можуть бути хибні актуарні розрахунки, генетична дискримінація, зростання/зниження вартості страхової послуги тощо.
Аналіз інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шевчук, Олена Анатоліївна; Колеснiков, Михайло Олександрович
Дослідження присвячене комплексному аналізу інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення, спричиненого безпрецедентною військовою агресією. Внаслідок цілеспрямованих атак було втрачено понад 40 ГВт генеруючих потужностей, що вимагає фундаментальної трансформації системи. Особливу увагу приділено визначенню ключових пріоритетів інвестування: підвищенню енергоефективності, масштабному розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), модернізації мереж та створенню систем накопичення енергії. У роботі вперше здійснено системний аналіз багатоаспектних ризиків (політичних, економічних, технічних та соціальних), що супроводжують реалізацію цих амбітних проєктів. На основі проведеного аналізу обґрунтовано модель переходу до децентралізованої, низьковуглецевої енергосистеми з потенціалом до 40% «зеленої» генерації до 2030 року. Сформовано практичні рекомендації щодо посилення інвестиційної безпеки шляхом розширення міжнародних гарантій (ЕКА, MIGA, DFC) та завершення регуляторної модернізації для залучення приватного капіталу.
Архітектоніка реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коровін, Юрій Володимирович
У статті обґрунтовано необхідність розробки методичного підходу до імплементації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку акціонерного товариства. Актуальність дослідження зумовлена потребою реагування на зростаючі виклики турбулентного економічного середовища, зокрема для корпоративних структур, які функціонують в умовах невизначеності, нестабільності та зростаючих ризиків. Запропоновано авторське трактування економічного ризику корпоративного розвитку як багаторівневого, динамічного явища, що виникає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і потребує комплексного стратегічного реагування. У межах дослідження побудовано структуру реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками, яка охоплює п’ять ключових етапів: аналітико-діагностичний, концептуально-стратегічний, проєктно-моделювальний, етап реалізації та адаптації, моніторингово-коригуючий. Сформовано інструментарій оцінювання та реагування на ризики, що включає кількісні, якісні та організаційно-фінансові методи управління, а також визначено ключові умови ефективної реалізації інтеграційної стратегії, зокрема інституціоналізацію функції ризик-менеджменту, впровадження цифрових рішень та розвиток ризик-культури. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для підвищення ефективності корпоративного управління, забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку акціонерних товариств. Подальші наукові розвідки рекомендовано спрямувати на емпіричну перевірку ефективності запропонованого підходу та його адаптацію до особливостей різних галузей економіки.
Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Поп, Василь Володимирович
У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір.
Велич постаті академіка економічних наук України, професора ЄВГЕНА МИКОЛАЙОВИЧА ПАЛИГИ
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Інститут економіки промисловості НАН України
Велич постаті академіка економічних наук України, професора ЄВГЕНА МИКОЛАЙОВИЧА ПАЛИГИ
Взаємодія володарів капіталів як домінанта ефективності господарської діяльності
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Сєріков, Анатолій Васильович
Статтю присвячено дослідженню впливів взаємодій володарів засобів виробництва з найманими працівниками на рівень ефективності цього виробництва. Доцільність такого дослідження породжена необхідністю врахування змін в поглядах на найманий персонал, котрий фактично є носієм компететностей (або капіталів), що забезпечують вміле розв’язування виробничих проблем, тобто успіх виробництва. Доведено, що рівень капіталізації виробництва визначається рівнями капіталізації засобів виробництва і людського капіталу. Останні значною мірою залежать від амбітності їхніх володарів, що враховується динамічною моделлю взаємодії цих володарів у вигляді системи двох нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку. Аналіз поведінки вказаної системи довів, що непомірна амбітність володарів (носіїв) компетентностей і засобів виробництва може суттєво погіршувати динаміку доданої вартості цього виробництва. Підсумовуючи результати виконаних досліджень, можна стверджувати, що вперше було запропоновано і виконано достатньо формалізоване (тобто математизоване) дослідження питань впливу характеру взаємодії роботодавця з найманими працівниками на ефективність господарської діяльності. При цьому дістало подальшого розвитку використання аналізу виробничих процесів підприємства не в фізичному, а в соціально-економічному просторі.
Вибір систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластеру
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Шайновський, Роман Ростиславович
У даному дослідженні розглядаються підходи до вибору систем інформаційно-аналітичного забезпечення в діяльності підприємств корпоративного ІТ-кластера. Метою дослідження є визначення критеріїв та чинників, що впливають на ефективний вибір таких систем з урахуванням специфіки взаємодії в межах ІТ-кластера та потреб цифрової трансформації бізнес-процесів. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, нормативної бази, корпоративної практики ІТ-підприємств, а також результатах порівняльного аналізу сучасних платформ інформаційно-аналітичного забезпечення. У роботі здійснено характеристику ключових типів інформаційно-аналітичних систем, що використовуються в ІТ-кластерах, зокрема систем бізнес-аналітики (BI), управління ресурсами підприємства (ERP), управління даними (DMS), управління проєктами (PMS) та взаємовідносинами з клієнтами (CRM). У результаті встановлено, що вибір інформаційно-аналітичних систем для підприємств ІТ-кластера має враховувати не лише функціональні та технічні характеристики програмного забезпечення, а й рівень інтеграції в корпоративне середовище, масштабованість, безпеку даних та сумісність із інфраструктурою партнерських організацій. У процесі дослідження запропоновано використання методів системного аналізу, експертного оцінювання, кластерного моделювання та аналізу ієрархій (AHP). Загальним результатом дослідження є формування алгоритму прийняття рішень щодо вибору інформаційно-аналітичних систем з урахуванням стратегічних цілей ІТ-кластера, що може бути використано як методичне підґрунтя в подальших дослідженнях та практичній діяльності підприємств.
Визначення рівня зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Богуцька, Ольга Анатоліївна
У статті представлена методика розрахунку трансакційних витрат підприємств, які можуть бути знижені шляхом об’єднання учасників в єдину цифрову бізнес-екосистему, згідно із класифікацією трансакційних витрат О. Вільямсона та їх ідентифікацією у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Методика оцінки включає послідовність дій за чотирма етапами: визначення властивості цифрової екосистеми, що має вплив на подальше зниження витрат підприємства; визначення переваг підприємства від об’єднання в цифрову екосистему; визначення переліку трансакційних витрат підприємств, що мають бути зніжені за рахунок об’єднання в цифрову екосистему та подальше експертне оцінювання їх величини; розрахунок трансакційних витрат підприємств згідно із ідентифікацією витрат у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Метою статті є виявлення та грошова оцінка величини зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем. Результати дослідження показали, що об’єднання в цифрову бізнес-екосистему спрощує пошук інформації про потенційного партнера; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при оцінці угоди; знижує ризик недопостачання сировини і матеріалів; зменшує вплив фактору невизначеності, що сприяє частоті трансакцій; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при розподілі прав і обов’язків контрагентів; надає можливість застосування смарт-контрактів; знижує ризики опортуністичної поведінки агентів; усуває людський фактор та знижує ризики шахрайства. Це дозволяє знизити витрати часу, фізичних та розумових здібностей, знань, навичок працівників на пошук постачальників та споживачів продукції (на 70%), на проведення переговорів (на 77%) та заключення угоди (на 82%), на контроль за діяльністю агента (на 76%); витрати, що пов’язані із неповнотою, недосконалістю та спотворенням інформації, яка приводить до зривання поставок сировини та матеріалів (на 50%); витрати на заходи, що попереджають помилки вимірювання (на 55%); витрати закріплення правомочностей (на 29%) та захисту від претензій третіх осіб (на 68%). У перерахунок на національні стандарти бухгалтерського обліку від об’єднання в цифрову бізнес-екосистему знижуються переважно адміністративні витрати, інші операційні витрати та витрат на збут. Але через зміну інституцій, при об’єднанні підприємств в цифрову екосистему, можуть скоротитися і загальновиробничі витрати. Очікується, що результати дослідження стануть аналітичною основою для менеджменту промислових підприємств для покращення інформаційного забезпечення управління витратами.
Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дідківська, Олена Григорівна; Новак, Ірина Миколаївна; Хмелевська, Оксана Михайлівна
Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку.
Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Василенко, Володимир Аркадійович; Вірієнко, Ігор Станіславович
У статті розглядаються питання розвитку і запровадження інноваційних розробок українськими підприємствами. Дається визначення категорій «інновації» та «інноваційний процес», вказуються категоріальні особливості економічних показників. Наводиться зміст міжфірмових коопераційних зв’язків між підприємствами стосовно трансферу інноваційних продуктів. Надаються визначення найбільш вагомих та перспективних інноваційних продуктів в практичній діяльності виробничих підприємств, до яких відносять в першу чергу, об’єкти інтелектуальної власності, а саме винаходи, патенти, ноу-хай, товарні знаки та промислові зразки. Особливо розповсюдженими поряд з матеріальними продуктами стають і науковотехнічні послуги. Роль останніх зростає разом із трансфером технологій, які практично прив’язані до послуг такого роду як інжиніринг, аутсорсинг, консалтинг та комплекс послуг до продажного та після продажного обслуговування інноваційних продуктів. Маркетинговий менеджмент міжфірмових коопераційних зв’язків включає і цілу низку таких видів інтелектуальних відносин між фахівцями та виробниками як наукові конференції, виставки, ярмарки, форуми, особисті професійні контакти з метою передачі знань, досвіду та спільних розробок в різноманітних науково-дослідних та досадно-конструкторських роботах. Така тісна співпраця науковців та практиків дозволяє виробляти високотехнологічну продукцію різного рівня складності та використовувати особливий механізм трансферту технологій яким є заключення ліцензійних угод. Ліцензії дозволяю на взаємовигідних умовах використовувати досягнення науково-технічного прогресу і залучати в між фірмові коопераційні зв’язки велику кількість зацікавлених сторін як у сфері науки, так і у сферах пов’язаних із застосуванням науково-технічних розробок у виробництві.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Віртуалізація в туризмі: практика використання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Simavicius, Arturas; Крапівіна, Галина Олексіївна; Марченко, Ірина Федорівна; Апілат, Олена Віталіївна
У статті досліджується трансформаційний вплив віртуалізації в туризмі, зокрема її роль у популяризації культурного туризму. Розглядаються переваги та недоліки віртуалізації в туризмі у сучасному світі. Показано, що віртуалізація допомагає розширити можливості туризму, збільшити доступність та привабливість туристичних об’єктів, сприяє покращенню комунікації між туристами та місцевими мешканцями та розвиває сферу подорожей. Також сприяє збереженню культурної спадщини за допомогою цифрових архівів, поширенню інклюзивності через доступність пам’яток, захисту і збереженню туристичних об’єктів через зменшення ризиків їх руйнування. Розглянуто трактовки поняття віртуалізації в туризмі та проаналізовано сучасний стан практики використання в туризмі 3D-технологій, VR-віртуальної та AR-доповненої реальностей. Показано, що ці технології дозволяють користувачам досліджувати туристичні об’єкти віртуально, пропонуючи реалістичний та інтерактивний досвід без фізичної присутності. Також показано, що VR та AR запроваджуються в туризмі для відтворення захоплюючих віртуальних турів через можливість зняти якісне VR-відео та 360-фото, оцифрувати реальні предмети або створити історичну реконструкцію в 3D.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.
Дорожня карта для топ-менеджера від описової статистики до каузального менеджменту
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ткаченко, Алла Михайлівна; Чорний, Роман Степанович
За останнє десятиліття корпоративні системи аналітики швидко еволюціонували від ручної звітності до масштабованих платформ бізнес-інтелекту із розвинутими дашбордами, а також прогнозних і рекомендаційних моделей. Незважаючи на це, значна частина управлінських рішень і далі спирається на кореляційні залежності або евристики, які рідко відповідають на ключове контрфактичне питання: що станеться, якщо ми втрутимося і модифікуємо політику ціноутворення, рівень запасів, технологію, навчальні програми, маркетингові комунікації чи інституційні правила? Відсутність операційного мосту між «описом/прогнозом» і «причинністю» породжує системні ризики: помилкові атрибуції, масштабування «хибних перемог», надмірне довір’я до короткострокових кореляцій і хронічне недоінвестування в інтервенції з високою очікуваною цінністю, але слабким історичним слідом у даних. На цьому тлі зростає потреба в дорожній карті, яка переводить фірму з режиму «дивимося і здогадуємося» у режим керованої доречності. У статті наголошено на правилах back-door/front-door, ідентифікації через подієві дослідження та ваги у DiD для стагерованого впровадження, особливостях синтетичного контролю для одиничних втручань, суворих вимогах до інструментальних змінних (релевантність, екзогенність, LATE-інтерпретація), а також на перевагах doubly-robust і targeted learning оцінювачів, що поєднують модель результату та модель схильності до лікування. Окремо висвітлено каузальний ML (uplift-моделі, causal forests) як інструмент виявлення стабільної гетерогенності ефектів для управлінського таргетування.
Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрова, Ірина Павлівна
Партнерство влади, бізнесу та суспільства на засадах публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні є потужним інструментом для розвитку інфраструктури та підвищення якості державних послуг. Однак ефективність його реалізації стикається з рядом викликів. За останні 10-15 років кількість укладених договорів ППП зросла, але реальна реалізація проектів залишається на низькому рівні, особливо через недосконалість нормативно-правового забезпечення, недоліки в управлінні ризиками, відсутність чітких критеріїв оцінки ефективності та недостатню підтримку з боку держави. Розглянуто приклади успішних проектів ППП в Україні, таких як розвиток рекреаційної зони Гідропарку в Києві, проект з виробництва теплової енергії в місті Остер та біопаливне опалення в місті Малин, які демонструють ефективність публічно-приватного партнерства у різних сферах, включаючи покращення інфраструктури, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв і підвищення якості державних послуг. Здійснено аналіз причин невдач проектів публічно-приватного партнерства, зокрема у сферах транспорту, енергетики, охорони здоров’я та культурної спадщини. На основі аналізу цих проектів виявлено ключові проблеми: недостатня державна підтримка, недооцінка юридичних та економічних ризиків, низька прозорість і недосконалість інституціональних механізмів. Обґрунтовано необхідність трансформації інституціонального забезпечення ППП, вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку інфраструктури для партнерства влади, бізнесу і суспільства, а також управління ризиками, особливо в умовах повоєнного відновлення України.
Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєв, Дмитро Олександрович
Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.
Економічне стратегування та заходи щодо підвищення ефективності інноваційно-проєктної діяльності позашкільних мистецьких освітніх закладів
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Пасечник, Ія Валеріївна
В роботі запропоновано стратегічний підхід до підвищення ефективності інноваційно-проєктної діяльності в позашкільних мистецьких освітніх закладах України. В умовах сучасної глобалізації і мінливих вимог суспільства до якості освіти, ці заклади відіграють важливу роль у розвитку творчих здібностей молоді та їх естетичної освіченості. Основний фокус дослідження приділяється аналізу існуючих викликів та можливостей, які можуть бути використані для формування ефективних стратегій і практик. Дослідження включає кілька ключових аспектів: розробку інноваційної стратегії для інтеграції новітніх технологій у навчальний процес, методи підвищення професійної компетенції викладачів, а також стратегія для розширення міжнародного співробітництва та партнерства. Автори пропонують комплексний план дій, який включає в себе впровадження інтерактивних та студентоцентричних методів навчання, інтеграцію цифрового мистецтва та віртуальної реальності, та акцент на міждисциплінарних проєктах. Крім того, звертаємо увагу на необхідності економічної ефективності і фінансової стабільності інноваційних проєктів, висвітлюючи стратегії залучення додаткових ресурсів та оптимізації витрат через впровадження енергоефективних технологій та автоматизації процесів. Рекомендації також включають розробку нових платних програм, комерціалізацію продуктів діяльності закладів, а також стратегії для ефективного управління ризиками. Завершується дослідження висновками, які підкреслюють значення інноваційно-проєктної діяльності для всебічного розвитку особистості учнів, підготовки їх до активної участі в культурному та професійному житті, а також необхідність постійного вдосконалення освітніх програм відповідно до сучасних вимог і технологічних досягнень.
Економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та ефективності: виклики і стратегічні підходи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Лазарчук, Олександр Олександрович
Широке впровадження дистанційної роботи суттєво трансформувало сучасний бізнес-ландшафт, особливо у відповідь на глобальні кризи, такі як пандемія COVID-19. Це дослідження аналізує економічні наслідки дистанційної роботи для безперервності бізнесу та економічної ефективності, що є особливо актуальним у контексті сучасного глобального бізнес-середовища, трансформованого пандемією COVID-19. Впровадження дистанційної роботи суттєво змінило традиційні бізнес-процеси, створюючи нові можливості та виклики для організацій. Одним із ключових аспектів є вплив дистанційної роботи на економічну ефективність компаній, що включає зменшення витрат на утримання офісів, але також потребує додаткових інвестицій в інфраструктуру, кібербезпеку та підтримку продуктивності. Дослідження також звертає увагу на ризики, пов’язані з кібербезпекою, оскільки зростає загроза порушення захисту даних, що може призвести до значних фінансових втрат для бізнесу. Проаналізовано питання цифрової нерівності, що впливає на продуктивність співробітників через різний рівень доступу до технологій. Крім того, дослідження розглядає вплив політичних рішень, зокрема регулювання дистанційної роботи, кібербезпеки та захисту даних, на економічну стійкість компаній. Організаційна стійкість є ще одним важливим аспектом, розглянутим у дослідженні. Воно показує, що компанії, які швидко адаптуються до нових умов, можуть забезпечити безперервність операцій і зберегти свою конкурентоспроможність на ринку. Дослідження також акцентує на важливості стратегічного планування, економічного моделювання та впровадження сценарного планування для підвищення стійкості в умовах дистанційної роботи. Загалом, дослідження робить внесок у розуміння того, як дистанційна робота впливає на економічну ефективність та безперервність бізнесу, та пропонує стратегічні підходи для мінімізації ризиків і максимізації результатів в умовах швидко змінюваного бізнес-середовища.
Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.