Відкритий науковий архів

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Browsing Відкритий науковий архів by Subject "HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::Philosophy subjects::Theory of science"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Експертиза в науці: когнітивістський та менеджералістський підходи
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Рижко, Л. В.; Шаповал, А. П.; Живага, О. В.
    Вступ. Розвиток науки традиційно супроводжується процедурами фахового оцінювання нових наукових знань на об’єктивність, логічність, доведеність, обґрунтованість, що є основою самоорганізації та самоконтролю наукової системи. Включення науки в ринкові процеси перетворює процедури оцінювання на елементи управлінських технологій. Проблематика. Останнє нівелює ідею науки як самоогранізованої, заснованої на самоконтролі системи. Водночас поширення практик відкритої науки та нові вимоги до оцінювання наукових знань, що виникають у зв’язку з розробленням технологій штучного інтелекту, трансформують принципи експертизи і дають підстави для помірного оптимізму щодо подальшого наукового прогресу на основі самоорганізації. Мета. Окреслити нові тенденції експертної діяльності в науці, пов’язані з розширенням її функцій, методів та форм. Матеріали й методи. Застосовано компаративістські методи, методи концептуалізації та експлікації понять, проблемно-орієнтованого аналізу. Результати. З’ясовано особливості менеджералістського та когнітивістського підходів до оцінювання. Показано нові тенденції експертизи в науковій сфері у зв’язку з поширенням практик відкритої науки та розробленням і використанням штучного інтелекту. Обґрунтовано, що зміщення пріоритетів оцінювання від когнітивістського спрямування до менеджералістського створює небезпеку порушення самоорганізаційної здатності науки. Водночас практики відкритої науки та вимоги до оцінювання, пов’язані з розвитком технологій штучного інтелекту, створюють можливість компенсувати ризики. Висновки. Сучасні тенденції оцінювання в науці повинні ґрунтуватися на розширенні експертних компетенцій та формування багатовимірної експертної культури, яка охоплює можливість полілогу, дискусійності, оцінювання актуального і потенційно можливого наукового результату, коректне ставлення до негативних наукових результатів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Наукометрія як інструмент стратегічного маркетингу наукової установи
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Левіна, Діана А.; Васільєв, Олександр О.
    Вступ. Для підтримки сталого розвитку наукових досліджень доцільним є запровадження науковою установою засобу маркетингового управління або стратегічного маркетингу, який дозволяє приймати ефективні управлінські рішення. Проблематика. Актуальним це є наразі, коли за умов війни значно скоротилося фінансування інститутів НАН України. Мета. Довести доцільність застосування бібліографічного наукометричного аналізу світових потоків наукової інформації при реалізації стратегічного маркетингу. Матеріали й методи. Для аналізу було використано пошуковий апарат бази даних Scopus видавництва «Elsevier», який дозволяє отримати та проаналізувати результати за будь-якою тематикою, вираженою ключовими словами. Результати. На прикладі наукового напрямку «керамічні нанокомпозити» вивчено динаміку публікаційної активності науковців різних країн, що характеризує рівень актуальності напряму досліджень. Розподіл публікацій за видами демонструє, на якій стадії знаходяться відповідні світові дослідження, а розподіл публікацій за організаціями-виконавцями дозволяє оцінити цільову аудиторію наукової продукції. Аналізування організацій-спонсорів дає можливість заздалегідь зкоригувати плани досліджень з метою задоволення потреб конкретних потенційних замовників, а розподіл публікацій за галузями показує потенційних замовників та користувачів наукової продукції. Показано, що наукометричні дослідження є ефективним інструментом для маркетингу наукової продукції, оскільки дозволяють визначити ключову аудиторію, ідентифікувати тренди та можливості розробити нові продукти і послуги, які задовольнять потреби цільової аудиторії, визначити ключові теми та концепції у своїй галузі й розробити маркетингову стратегію, релевантну для користувачів, налагодити зв’язки з потенційними співавторами та грантодавцями. Висновки. Результати наукометричних досліджень можуть бути корисними при визначенні та коригуванні пріоритетних напрямів розвитку наукових та науково-дослідних робіт, а також при середньо- та короткостроковому плануванні досліджень наукової установи.