Відкритий науковий архів

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Вплив використання об’єктів ЮНЕСКО в туристичних цілях на соціально-економічне середовище регіону
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Берко, Вікторія Вікторівна; Богдан, Наталія Миколаївна
У статті досліджено взаємозв’язок між об’єктами ЮНЕСКО та рівнем соціально-економічного розвитку регіонів їх дислокації, а також особливості інвестування в об’єкти ЮНЕСКО; визначено аспекти позитивного та негативного впливу новітніх технологій та інновацій, що використовуються у галузі туристичного попиту на об’єктах всесвітньої культурної та природної значущості. Наведено базові принципи та механізми, за якими використання об’єктів культурної та природної спадщини в туристичних цілях має вагомий вплив на економіку регіонів їх дислокації. Визначено джерела та сфери діяльності, від яких надходить прибуток під впливом використання об’єктів ЮНЕСКО у туристичних цілях. Через взаємозв’язок усіх показників знайдено важелі найбільшого та найменшого значення з урахуванням динаміки показників залежно від об’єкта дослідження. Зазначено роль маркетингу та маркетингової стратегії у діяльності туристичних об’єктів, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО, та надано алгоритм застосування та розробки маркетингової стратегії для таких об’єктів. Розглянуто інвестиційний блок у сфері туризму щодо об’єктів ЮНЕСКО, сформульовано групи інвесторів і сфери інвестування; прораховано ефективність інвестування у найвідоміші об’єкти Всесвітньої культурної, історичної та природної значущості. Виявлено послідовність і галузі впливу використання новітніх технологій і розробок у туристичній сфері на об’єктах ЮНЕСКО, їх інтеграцію у процес взаємодії туристичних об’єктів включно із об’єктами Всесвітньої культурної, історичної та природної значущості з туристами, а також виокремлено позитивні та негативні елементи такої інтеграції для економіки. За результатами проведеного дослідження встановлено, що об’єкти Всесвітньої культурної, історичної та природної спадщини відіграють важливу роль у розвитку туризму і сприяють підвищенню прибутковості туристської галузі та її позитивного впливу на соціально-економічне становище регіону. Тематикою подальших розвідок у цьому напрямку визначено дослідження ефективності вже діючих систем захисту об’єктів ЮНЕСКО у розрізі із залученням результатів технологічних винаходів.
Дмитро Гордєєв як учень Федора Шміта і представник харківської школи мистецтвознавства (за новими архівними матеріалами)
(Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2025) Соколюк, Людмила
У статті досліджується наукова діяльність Дмитра Гордєєва – учня візантознавця Федора Шміта. З 1925 року Д. Гордєєв мешкав у Тифлісі (тодішня назва столиці Грузії – Тбілісі) і займався вивченням середньовічного грузинського мистецтва як художньої культури однієї з країн візантійського кола. Після від’їзду Ф. Шміта в 1921 році з Харкова до Києва, а в 1925 році до Ленінграда, Д. Гордєєв, залишаючись у Тифлісі, продовжував співпрацювати з іншими учнями названого вище видатного вченого при Харківському університеті. Ними були О. Берладіна, О. Нікольська, Т. Івановська та ін., які залишались у Харкові. У липні 1926 року Д. Гордєєв був офіційно призначений керівником харківської підсекції сходознавства при кафедрі мистецтвознавства Всеукраїнської академії наук, що в той час містилася в Києві. Невдовзі до харківської сходознавчої групи приєднався фахівець із мистецтва Азербайджану, київський професор В. Зуммер, який переїхав у Харків. Авторка цієї статті, спираючись на архівні документи, представлені листуванням Д. Гордєєва з О. Берладіною, значно розширила відомості про публікації, доповіді та повідомлення самого Д. Гордєєва, а також певною мірою про наукові праці членів його підсекції. Уперше розкрито діяльність Д. Гордєєва як наукового й літературного редактора, а також культуру спілкування з колегами. Дослідження має перспективи продовження.
Польські митці модерну та їх вплив на формування львівської сецесії
(Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2025) Кара-Васильєва, Тетяна
У статті розглядається творчість польських митців модерну кінця ХІХ – початку ХХ ст., які в той чи інший період жили у Львові, брали активну участь у його художньому житті і впливали на формування львівської сецесії. На основі аналізу творчості як польських, так і українських митців можна виокремити дві лінії розвитку нового художнього напряму. Одна – чітко орієнтована на стилістику мистецтва Кракова, Мюнхена, Відня і в цілому західноєвропейського модерну. Серед митців цього кола слід виділити Теофіла Терлецького, Казимира Сіхульського, Яцека Мальчевського, Мар’яна Ольшевського, Фредеріка Паутча, Станіслава Дембіцького, Каєтана Стефановича. Друга – розробляла ідеї, пов’язані з осмисленням етнографічних тем, зверненням до гуцульського народного мистецтва, її орнаментики, розвиваючи національний напрям сецесії, аналогічно до пошуків польських митців, які розробляли тему закопанського стилю. До цієї когорти слід віднести такі яскраві постаті, як Іван Северин, Олена Кульчицька, Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Іван Труш та ін.
Творчість Алли Сіренко періоду війни: конструювання національної ідентичності
(Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2025) Кушнірук, Ольга
У статті проаналізовано композиторський і продюсерський досвід представниці української діаспори в Британії Алли Сіренко. Висвітлено важливі події життєвого й творчого шляху мисткині, які вплинули на становлення та самореалізацію її художньої особистості (здобуття музичної освіти за трьома спеціальностями в різних мистецьких центрах (Київ, Львів, Таллінн); закордонні стажування (Гетеборг, Любек, Кембридж); переїзд до Великої Британії; утілення власного музичного проєкту «Cirencester Festival»; постановка опери «Золотий пінгвін» у Королівській опері Британії; діяльність як художнього керівника концертного залу в Українському греко-католицькому соборі Лондона; заснування Української асоціації культури у Великій Британії (UCA – UK) із центром у Лондоні та очільництво її як президента; започаткування концертної серії «Дух України»). На прикладі двох творів періоду війни – «Української фантазії» для скрипки, альта та симфонічного оркестру й «Елегії» для струнного секстету (або струнного оркестру) – розглянуто проблему конструювання національної ідентичності у творчості А. Сіренко. У першому творі осмислено тему національної єдності, державної цілісності України в різноманітті її регіональних відмінностей. Для цього маркером обрано прийом стилізації інтонацій козачка, коломийки та кримськотатарських наспівів, що гнучко й органічно взаємодіють у розвитку музичного матеріалу. Художня спрямованість «Елегії», присвяченої героїчному українському народу у війні росії проти України, пов’язується з авторськими роздумами про нинішній етап буття українців. Твір віддзеркалює процес зміни від трагізму ситуації через журливий спогад про мирне життя до згуртованості та рішучості йти до останку в боротьбі за визволення рідної землі. У такий спосіб елегія в тлумаченні А. Сіренко постає у філософському різновиді жанру із залученням хоральності як іножанрового елемента, досить типового для елегії. Спеціального аналізу творчості української композиторки А. Сіренко ще не було здійснено, як, зокрема, і проблеми конструювання національної ідентичності в її музиці. Цим зумовлено новизну пропонованої статті. У дослідженні, що належить до напряму історичного музикознавства (займається збереженням музичної культурної спадщини, відкриттям раніше невідомих художніх явищ, їх включенням в науковий і виконавсько-практичний обіг), застосовано такі методи: теоретичного аналізу й синтезу – для осмислення теоретичних розробок проблеми національної ідентичності у проєкції на музичне мистецтво; біографічний – для послідовного висвітлення етапів творчого формування Сіренко як композиторки і продюсерки; порівняння й цілісного музичного аналізу – для розгляду творів композиторки. У висновках наголошується на унікальності постаті Алли Сіренко, що полягає в багатовекторності її творчого самовираження, сильному полі відчуття і ствердження української національної ідентичності в умовах проживання в іншій країні.
Технологічні інновації як драйвери змін у глобальній фешн-індустрії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Галенко, Оксана Миколаївна; Вербицька, Олена Олександрівна
Стаття присвячена аналізу процесів цифрової трансформації глобальної індустрії моди під впливом впровадження новітніх технологій. Розкрито вплив цифровізації на основні етапи модного бізнесу – від розробки концепцій колекцій до процесів виробництва, маркетингу і продажів. Зазначено, що інтеграція штучного інтелекту, машинного навчання, технологій доповненої та віртуальної реальності сприяє появі нових бізнес-моделей і змінює традиційні механізми взаємодії зі споживачами. Акцентовано увагу на розвитку цифрового одягу, появі метавсесвітів для модного ритейлу, а також на використанні блокчейн-технологій для забезпечення прозорості ланцюгів постачання. Показано, що цифрова трансформація веде до пришвидшення обігу продукції, персоналізації пропозицій та збільшення залучення клієнтів через нові комунікаційні канали. Окрему увагу приділено екологічним аспектам цифровізації, зокрема можливостям зменшення надвиробництва та скорочення вуглецевого сліду за рахунок використання цифрових прототипів і віртуальних шоурумів. Досліджено вплив електронної комерції та омніканальних стратегій на підвищення ефективності ринкової діяльності брендів. Проаналізовано також ризики, пов'язані із кібербезпекою, нерівністю доступу до технологій між великими корпораціями і малими підприємствами, а також проблемами захисту інтелектуальної власності в цифровому середовищі. Підкреслено необхідність формування цифрових компетентностей працівників, розвитку партнерства між фешн-компаніями і технологічними стартапами, впровадження гнучких стратегій цифрової адаптації. У висновках обґрунтовано, що цифровізація є визначальним чинником трансформації фешн-індустрії, сприяючи не лише підвищенню її конкурентоспроможності, але й забезпечуючи стійкість бізнесу в умовах глобальних викликів і змін споживчих очікувань. Вказано на стратегічну важливість інноваційного розвитку для формування майбутнього глобального модного ринку.
Українські літературознавці в документальних фільмах і «кінематографічних монографіях» професора Ігоря Козлика
(Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2025) Руда, Тетяна
У статті розглядаються документально-біографічні фільми і так звані кінематографічні монографії Ігоря Володимировича Козлика, присвячені відомим літературознавцям-учителям і друзям автора, з якими він спілкувався і співпрацював протягом десятиліть. Це кінострічки «Марк Теплинский – учитель, ученый, человек» (2012), її продовження – «Марк Теплинский и Владимир Матвиишин» (2013), а також «Академік Дмитро Наливайко» (2016), «Наталія Ростиславівна Кавецька-Мазепа» (2021). На основі текстових рядів цих фільмів створені монографії: «Марк Теплинский: “Делай, как должно...” Исповедь Глазами Другого» (2021, тут використано дві перші стрічки), «Академік Дмитро Наливайко. Сповідь на тлі поглядів ззовні» (2024), «Наталія Ростиславівна Кавецька-Мазепа» (2024). І. Козлик – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури і компаративістики Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (ПНУ). Автор праць із теорії та історії літератури та компаративістики. Не будучи професійним кінематографістом, він одночасно став сценаристом, режисером, оператором, монтажником своїх фільмів. Їх герої – Марко Веніамінович Теплінський – професор, завідувач кафедри ПНУ (яку пізніше очолив І. Козлик), автор праць з історії літератури і педагогіки; Дмитро Сергійович Наливайко – фундатор літературної компаративістики в Україні, завідувач відділу в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, визначний фахівець з історії західноєвропейських літератур, проблем романтизму, компаративістики як основної сфери його діяльності; Наталія Ростиславівна Кавецька-Мазепа, співробітниця цього ж інституту, дослідниця поезії ХІХ–ХХ ст., міжнаціональних літературних взаємин. У своїх фільмах і книжках І. Козлик простежує життєвий і творчий шлях цих непересічних особистостей, використовуючи свої інтерв’ю з ними, а також свідчення їхніх родичів і колег, серед яких авторитетні філологи (М. Жулинський, М. Сулима, П. Михед, В. Скуратівський, О. Глотов та ін.), відомі поети (Д. Павличко, І. Драч). Автор щедро ілюструє свої фільми і книжки архівними матеріалами (відео, світлини, документи). Фільми й монографії взаємно доповнюють одне одного, створюючи живі й багатогранні образи талановитих учених, що зробили цінний внесок в історію української науки.
Управління проєктами у глобальному контексті: культурні аспекти та адаптація
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Калініченко, Олена Олександрівна; Мосійчук, Ірина Вікторівна; Пойта, Ірина Олександрівна
Мета статті – розглянути управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурних аспектах та адаптації, а саме – підкреслити важливість урахування культурних аспектів при управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було виділено останні дослідження і публікації з управління проєктами у глобальному контексті. Визначено мету управління та пріоритети проєкту. Розкрито ключові етапи управління проєктом, а також основних учасників проєкту, які можуть варіюватися залежно від його розмірів, складності та характеру. Обґрунтовано, що успішне виконання проєкту вимагає співпраці та взаємодії різних учасників, які мають свої відповідальності та ролі. Визначено, що розуміння та врахування культурних особливостей стають ключовими факторами для успішного виконання проєкту в глобальному середовищі. Розкрито основні культурні аспекти в управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було доведено, що деякі культури можуть підкреслювати індивідуалізм і самостійність, тоді як інші – колективізм і спільність. Виявлено, що успішне керування проєктом вимагає врахування та адаптації до різноманітності культур, які впливають на способи спілкування, прийняття рішень, організацію роботи та взаємодію з учасниками проєкту. У статті надано ключові аспекти, які слід враховувати при адаптації проєкту, які допоможуть забезпечити успішну реалізацію проєкту в глобальному контексті, враховуючи специфічні потреби та вимоги міжнародного середовища. Перспективи подальших розвідок у напрямку управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурні аспекти та адаптацію є важливими для подальшого розвитку цієї сфери. Одним із можливих напрямків досліджень може бути глибше вивчення впливу культурних різниць на успішність проєктів у глобальному контексті. Це може включати аналіз впливу різних культурних цінностей, норм і практик на комунікацію, прийняття рішень та співпрацю між учасниками проєкту з різних країн.

Browse

Browsing Відкритий науковий архів by Subject "HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::Technology and culture"

Results Per Page

Sort Options