Відкритий науковий архів

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Now showing 1 - 20 of 31

A Hybrid Modular Architecture for Fraud Detection Using Offline and Online Machine Learning Models
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Caprian, Iurie; Капріан, Юрій
У цій статті пропонується гібридна та модульна архітектура для виявлення шахрайства, яка інтегрує як офлайн-, так і онлайн-моделі машинного навчання для розв'язання проблем у динамічних середовищах фінансових транзакцій. Фреймворк поєднує високопродуктивні офлайн-моделі, включаючи XGBoost, LightGBM та глибокі нейронні мережі, з легкими та адаптивними навчальними моделями онлайн (наприклад, дерево Хоффдінга, адаптивний метод випадкових лісів), що дозволяє точно виявляти шахрайство як в історичних наборах даних, так і у потокових транзакціях у реальному часі. Ключовий методологічний внесок полягає у балансуванні прогнозної продуктивності, чутливості та інтерпретації, що досягається за допомогою механізму зваженої оцінки ризиків та єдиної економічно чутливої системи оцінювання, яка узгоджує технічні показники з відчутними фінансовими наслідками. Архітектура підкреслює модульність і масштабованість, сприяючи постійній адаптації за допомогою виявлення дрейфу концепцій і перенавчання на основі зворотного зв'язку. Її реалізація у контейнерному середовищі з відкритим кодом забезпечує відтворюваність, надійність і безперебійне розгортання у фінансових екосистемах виробничого рівня, навіть за великих обсягів транзакційних навантажень. Запропонована система ефективно усуває розрив між передовими дослідженнями машинного навчання та операційними вимогами, забезпечуючи гнучке, інтерпретоване та операційно життєздатне рішення для сучасного виявлення шахрайства. Крім цього, це дослідження консолідує попередню роботу автора з інтелектуальних систем виявлення шахрайства, розширюючи попередній внесок у вибір моделей, інтерпретацію штучного інтелекту та економічну оцінку хибно позитивних результатів у банківських контекстах. Майбутні напрямки досліджень включають інтеграцію реляційних ознак на основі графів для виявлення мережевого шахрайства, застосування навчання з підкріпленням для адаптивної оптимізації рішень і використання методів федеративного навчання для підвищення конфіденційності даних в установах. Загалом запропонована структура являє собою масштабований, прозорий та адаптивний підхід, який розвивається разом із новими стратегіями боротьби з шахрайством, забезпечуючи розгортання системи з практичною та фінансовою значущістю.
Development of a Scorecard and a Mathematical Model for an Aggregated Assessment of the G-component of Small and Medium-Sized Enterprises of the Agro-Industrial Complex within the Framework of the ESG Conception
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Chikov, Illia A.; Чіков, Ілля Анатолійович
У статті визначено, що управлінський компонент ESG-концепції є основою для реалізації екологічних і соціальних ініціатив, оскільки саме якість корпоративного управління визначає здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх викликів, забезпечувати прозорість, залучати інвестиції та будувати довіру з боку стейкхолдерів. У МСП АПК, де ресурси та управлінські структури часто обмежені, дефіцит систематизованих підходів до оцінки G-компонента ускладнює їхню інтеграцію в глобальні ініціативи сталого розвитку, обмежує доступ до фінансування та знижує конкурентоспроможність. Саме тому розробка уніфікованої, адаптованої до галузевих особливостей системи показників і математичної моделі оцінки є актуальною науковою та практичною задачею. Метою дослідження є розробка системи показників та математичної моделі для оцінки управлінського компонента МСП АПК у рамках ESG-концепції, спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності та відповідності Цілям сталого розвитку (ЦСР). Запропонована система показників дозволяє комплексно оцінити управлінські практики МСП АПК, виявити слабкі місця та сформувати рекомендації для покращення. Запропонована система показників інтегрує принципи ESG і ЦСР та забезпечує кількісну оцінку, що полегшує порівняння між підприємствами, сприяє прозорості звітності та підвищує привабливість для інвесторів. Математична модель агрегованої оцінки G-компонента базується на зваженій сумі оцінок 16 показників, із урахуванням їхнього внеску в досягнення ЦСР. Модель використовує коефіцієнт ЦСР, який відображає інтенсивність зв’язків між кожним показником і відповідними Цілями сталого розвитку. Ваги показників дозволяють гнучко адаптувати модель до специфіки підприємства, наприклад, надаючи більшу вагу фінансовим показникам у періоди економічної нестабільності. Чотирирівнева шкала оцінки дозволяє чітко сегментувати стан управління, надаючи практичні рекомендації для кожного рівня. Система показників і математична модель слугують основою для внутрішнього аудиту, стратегічного планування та комунікації зі стейкхолдерами, включаючи інвесторів, банки, місцеві громади тощо. Впровадження G-практик сприяє зниженню операційних і репутаційних ризиків, підвищенню довіри з боку партнерів і полегшенню доступу до ESG-орієнтованих інвестицій. На відміну від наявних підходів, які часто зосереджені на великих корпораціях або надмірно формалізовані, запропонована система показників і математична модель через інтеграцію з ЦСР забезпечує комплексний підхід до оцінки та підвищення якості корпоративного управління МСП АПК, яка поєднує локальні управлінські практики з глобальними пріоритетами сталого розвитку.
E-invoicing as a Tool for the Digitalization of Export-Import Activities of Economic Entities in the Public Sector of the Economy of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій Геннадійович
У сучасних умовах глобалізації та інтеграції України до міжнародних економічних структур одним із ключових інструментів для покращення ефективності експортно-імпортних операцій є e-invoicing. Впровадження цього інструменту відповідно до європейського стандарту EN 16931 здатне значно підвищити прозорість та ефективність фінансово-економічних операцій, зменшити адміністративні витрати та спростити міжнародну торгівлю. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing відповідно до стандарту EN 16931 в експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки України. Для досягнення цієї мети авторами вирішено низку ключових завдань, серед яких: розкриття сутності й основних характеристик e-invoicing як цифрового інструменту, порівняння впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлення основних тенденцій та моделей його реалізації, а також визначення переваг і викликів, які можуть виникнути у процесі впровадження цього інструменту в Україні. Під час дослідження визначено ключові аспекти впровадження системи e-invoicing в експортно-імпортну діяльність України, зокрема в контексті інтеграції до європейських стандартів, таких як EN 16931. Встановлено, що e-invoicing є потужним інструментом цифровізації, який забезпечує підвищення прозорості фінансових операцій, скорочення адміністративних витрат, спрощення митних процедур і полегшення інтеграції в європейський економічний простір. У дослідженні проведено порівняльний аналіз впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлено основні тенденції, моделі реалізації та вплив цього інструменту на експортно-імпортну діяльність, що дозволяє визначити найкращі практики для України. Результатом дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing у експортно-імпортну діяльність України з урахуванням європейського досвіду, а також виявлення переваг і викликів, які супроводжують цей процес. Зокрема, визначено, що інтеграція e-invoicing дозволить Україні досягти більшої ефективності у зовнішній торгівлі, покращити співпрацю з європейськими контрагентами, а також знизити ризики, пов’язані з помилками та шахрайством у фінансових операціях. Однак імплементація цієї технології в Україні потребує вирішення низки проблем, серед яких важливими є технічна уніфікація, нормативно-правове регулювання та підготовка кадрів. Перспективами подальших досліджень є аналіз правових, економічних і технічних аспектів адаптації e-invoicing в Україні, зокрема оцінка ефективності цього інструменту, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства для забезпечення гармонізації з європейськими стандартами. Також важливо дослідити соціальні та економічні ефекти від впровадження e-invoicing в контексті розвитку національної економіки та інтеграції в європейський цифровий ринок.
Empirical Investigation of the Relationship Between the Tourism Sector and Economic Growth: Case of Azerbaijan.
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Huseynova, Sara Mubariz; Гусейнова, Сара Мубаріз; Rzamova, Samira S.; Рзамова, Саміра Собхан кизи
The deepening of globalization processes and the expansion of economic relations in the contemporary world have further increased the importance of the tourism sector. This sector is considered as a strategic field in terms of strengthening national economies, creating new economic opportunities and strengthening international solidarity. Tourism is not only a field of economic activity, but also the promotion of integration between civilizations. In recent decades, the tourism sector has been recognized as a strategic sector in the world economy and has increased its specific share in GDP. The increase in international tourist flows is not limited to the inflow of foreign currency, but also leads to positive changes in the foreign trade balance. Moreover, the indirect economic effects generated by tourism - for example, increased consumption of local products and services - contribute to the increase in overall economic well-being. An econometric analysis using a multiple regression model was conducted to assess the impact of the tourism sector on the economic development indicators of the Republic of Azerbaijan. The adequacy of the model was evaluated using the coefficient of determination. As a result, a strong approximation was observed between tourism revenue, employed population and GDP. To verify the model’s adequacy, Fisher’s F-statistic and the t-statistic were applied, and both tests confirmed that the parameters of the multiple regression model are statistically significant. Based on the results of the CUSUM test, the stability of the model’s parameters was confirmed. The equal variance of the residuals indicates homoskedasticity, which is one of the essential assumptions for the validity of the residuals. As a result of these processes, countries around the world have recognized the development of the tourism sector as a priority and have implemented various strategies to strengthen the role of this sector in the economy. In Azerbaijan, against the backdrop of these global trends, special attention has been paid to the development of tourism, and there has been a need to deeply investigate its economic impacts.
Environmental Sustainable Development Policy in Georgia
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Osadze, Lali T.; Осадзе, Лалі Тарешівна; Sosanidze, Maka O.; Сосанідзе, Мака Отарівна
The paper deals with the role of the green economy in achieving sustainable development goals. The development of society is discussed – with a longterm system of economic growth, economic well-being – taking into account environmental protection interests. The aim of the paper is to study the green economy as the basis of sustainable development.This article uses case study and analysis methods. The paper is based on various scientific works, data from the Statistical Service, and the results of research conducted by state and international organizations. As a result of quantitative and qualitative research, it was confirmed that the green economy is the basis of sustainable development and that environmental protection problems are important and relevant, that more discussion and development of appropriate measures and implementation should be carried out to solve the problems. All UN member states have agreed on 17 sustainable development goals and 169 tasks, which should be achieved by 2030. Georgia attaches great importance to the development of a national environmental protection program and its periodic updating. The Association Agreement between Georgia and the European Union, among other issues, focuses on environmental protection issues and sustainable development goals and objectives. The work is important and interesting – for representatives of the scientific community, heads of state, specialists, and all interested parties. The article evaluates the special role of Small and medium-sized enterprises (SMEs) in the development of the economy both in Europe and Georgia. On the other hand, the need to introduce and develop framework conditions for sustainable development to achieve long-term economic well-being is emphasized. To achieve this goal foreign experience in different countries in terms of stimulating sustainable development has been studied. The sustainable development of SMEs in Georgia and EU countries is compared.
Market Typology and Dynamics of Economic Growth
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Poznyak, Sergii P.; Позняк, Сергій Петрович; Kolyada, Yurii V.; Коляда, Юрій Васильович
It is found that the diversity of the economy’s market (perfect competition, monopoly, oligopoly, and monopolistic competition) serves as a key to endogenous adaptation in studying economic evolution through computer modeling. The research is based on a multivariate dynamic model created by the authors, which encompasses the influences of foreign trade, international capital and labor mobility, sectoral interconnections, and other factors of State regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation) with data obtained using orthodox one dimensional models of nonlinear economic dynamics. For the empirical field of the computer study, information on 150 countries worldwide was used, covering a wide range of socioeconomic indicators, which allowed the formation of statistically significant conclusions regarding the dependence of economic growth rates on the type of market and its structure. The evaluation of model accuracy was conducted using various metrics, including measures of absolute and relative forecast errors, coefficients of determination, and mean squared error. The inclusion of an expanded set of variables characterizing market structure and types of competition significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the obtained results indicate a substantial reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only highlights the importance of considering market structure in macroeconomic research and economic policy planning, but also demonstrates the appropriateness of adaptive modeling as a tool for strategy development. Thus, the research deepens the theoretical understanding of the relationship between market type and the trajectory of economic dynamics and lays the groundwork for developing tools capable of accounting for the structural characteristics of the economy when forecasting its growth.
The Influence of the Conception of Green Economy on the Innovative Development of Export-Import Activities of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malуarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій Геннадійович
Зростаючі екологічні виклики та необхідність забезпечення сталого розвитку вимагають перегляду підходів до організації експортно-імпортної діяльності та стимулювання інноваційних процесів у міжнародній торгівлі. Концепція «зеленої» економіки стає важливим фактором трансформації світової економічної системи, визначаючи нові принципи ведення експортно-імпортної діяльності та сприяючи розвитку екологічно орієнтованих інновацій. Метою дослідження є аналіз впливу «зеленої» економіки на інноваційний розвиток експортно-імпортної діяльності, визначення основних напрямів екологізації експортно-імпортної діяльності, а також порівняння підходів України та ЄС до впровадження екологічних стандартів і регулювання в цій сфері. Для досягнення цієї мети здійснено аналіз наукових підходів до трактування «зеленої» економіки та її ролі у формуванні глобальних торговельних відносин, механізмів екологічного регулювання міжнародної торгівлі, впливу екологічних стандартів на структуру експорту та імпорту, а також можливостей інтеграції інноваційних технологій для підвищення екологічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Під час дослідження визначено ключові принципи «зеленої» економіки, що впливають на міжнародну торгівлю, серед яких сталий розвиток, ресурсоефективність, інноваційність, фінансове стимулювання та міжнародна гармонізація регулювань. Встановлено, що під впливом цих принципів відбувається трансформація експортно-імпортної діяльності через впровадження технологічних, продуктових, фінансових, процесних та інституційних інновацій. У роботі також проведено порівняння екологічних політик України та ЄС, що дозволило виявити основні розбіжності та можливості адаптації європейського досвіду для покращення експортно-імпортної діяльності України. Результатом дослідження є узагальнена структура взаємозв’язку між «зеленою» економікою, інноваціями та результатами розвитку експортно-імпортної діяльності, що дозволяє комплексно оцінити роль екологічних трансформацій у зовнішньоекономічній сфері. Зазначено, що екологічні інновації не лише сприяють зниженню негативного впливу на довкілля, а й відкривають нові можливості для підвищення конкурентоспроможності національної економіки, розширення ринків збуту та залучення інвестицій. Перспективами подальших досліджень є аналіз ефективності впровадження екологічних інновацій у міжнародній торгівлі, оцінка економічних і соціальних ефектів від екологізації експортно-імпортної діяльності, а також розробка стратегічних рекомендацій для адаптації української торговельної політики до вимог сталого розвитку та європейських екологічних стандартів.
Адаптивне управління водними ресурсами на основі матриці підходів та інтегрального показника стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хвесик, Михайло Артемович; Левковська, Людмила Володимирівна; Мандзик, Валерій Миколайович; Чередніченко, Юлія Григорівна
У статті обґрунтовано й апробовано методичну рамку адаптивного управління водними ресурсами України, що поєднує матрицю концептуальних підходів (секторальний, екосистемний, інтегрований, адаптивний) з індикаторною оцінкою стану водних ресурсів. Запропоновано інтегральний показник стану водних ресурсів (Ів.р.), побудований як середнє двох нормованих індикаторів: природної забезпеченості прісною водою (стимулятор) і частки забруднених / недостатньо очищених скидів у загальному обсязі (дестимулятор). Дані агрегуються, інтерпретуються за пороговою шкалою, а результати ув’язуються з управлінською матрицею для формування диференційованих рішень. Апробація на регіональних даних засвідчила адекватність розрахунків і придатність Ів.р. для міжрегіональних порівнянь та ранжування пріоритетів для прийняття управлінських рішень у водному господарстві України. Виявлено, що найшвидші прирости інтегральної оцінки забезпечує скорочення частки забруднених скидів; у низці територій зафіксовано диспропорції, коли висока забезпеченість водою нівелюється слабкими показниками очищення стічних вод. Рекомендовано поєднувати модернізацію очисних споруд і природоорієнтовані рішення з інструментами інтегрованого управління водними ресурсами та участю зацікавлених сторін. Методичні застереження стосуються можливих прогалин і викривлень даних у регіонах, які зазнали воєнного впливу, підкреслюючи необхідність верифікації і відновлення моніторингу стану водних ресурсів. Наукова новизна полягає у поєднанні індикаторної оцінки з матрицею управлінських підходів у контурі адаптивного циклу «моніторинг – оцінювання – корекція», практична значущість – у можливості інституціоналізації підходу в планах управління річковими басейнами і пріоритизації інвестицій у відновлення водної інфраструктури.
Аналіз еволюції тематики та визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Самойленко, Владислав Сергійович
Метою статті є аналіз тенденцій і визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для розв’язання поставленої мети проаналізовано структуру публікацій із використанням інструментів баз даних Scopus та Web of Science, а також сили зв’язків між ключовими словами для кластеризації тем за допомогою інструментарію VOSviewer. Представлено методичний підхід до проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу публікацій з проблем територіального розвитку. Тенденція до зростання кількості публікацій за обома базами даних свідчить про зацікавленість у створенні та публікації досліджень, пов'язаних із територіальним розвитком. Наведено загальний дослідницький профіль щодо продукування наукових статей у сфері досліджень територіального розвитку, який містить порівняння метаданих баз даних Scopus та Web of Science. Найбільш вживаними термінами, які використані в публікаціях із територіального розвитку, є: врядування, громада, сталий розвиток, територія, розвиток території, децентралізація. За допомогою програми VOSviewer ключові слова були згруповані в 7 кластерів. Частота використання ключових слів дозволяє визначити тематичні напрями досліджень у певній галузі. У рамках цього дослідження терміни згруповані відповідно до їхньої семантичної схожості, що дозволило виділити детермінанти досліджень у сфері розвитку територій. Для характеристики напрямів наукових досліджень у кожному кластері було виділено найбільш вживані ключові слова: розвиток територій, врядування, громада, території, сталий розвиток, регіональний розвиток, глобальний розвиток. Наукові дослідження з питань розвитку територій найбільш активно публікувалися у 2017–2021 роках. Якщо у 2017–2018 рр. дослідження фокусувалися на формуванні політики територіального розвитку, державному регулюванні, визначенні напрямів розвитку територій, то в останні роки почали активно досліджуватися питання екстрактивізму, використання ресурсів, місцевого самоврядування, розвитку сільських територій, урбанізації, політичної екології.
Аналітичне забезпечення сфери поводження з відходами: огляд зарубіжних наукових публікацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Славута, Олена Іванівна; Соболєва, Ганна Григорівна; Островський, Ігор Анатолійович
У статті досліджено стан аналітичного забезпечення сфери поводження з відходами, яка є ключовою соціально-екологічною проблемою як на національному, так і на міжнародному рівні. У світі щорічно утворюється 2,01 млрд т твердих побутових відходів, що в розрахунку на одну людину в середньому становить 0,74 кг. До 2050 р. очікується зростання глобальних відходів до 3,4 млрд т, що понад удвічі перевищить зростання населення за той самий період. В умовах збройних конфліктів, які поширюються в світі, питання ефективного поводження з відходами загострилось, оскільки збільшились загрози для санітарно-епідеміологічної безпеки населення і збереження довкілля. Акцент зроблено на особливостях функціонування сфери поводження з відходами, що характеризуються різноманіттям складу, способів утворення і поводження з ними в практиці окремих країн, зміною якісного складу відходів відповідно до розвитку технологій промислового виробництва. Теоретичні підходи до ефективності сфери поводження з відходами розглядаються через призму використання сучасного аналітичного інструментарію. Проаналізовано напрями наукових досліджень у контексті розробки контрольних показників для порівняння систем управління твердими відходами на рівні міста. Теоретичне підґрунтя дослідження підкріплене аналізом наукових публікацій зарубіжних учених. Здійснено порівняння індикативних показників Цілі сталого розвитку 12 «Відповідальне споживання та виробництво» сталого розвитку у сфері поводження з відходами на прикладі даних України та Польщі. Особливо увага приділена систематизації наукових публікацій щодо розробки індикаторів за окремими напрямами удосконалення сфери поводження з відходами. Встановлено, що в наукових публікаціях запропоновані показники відповідають критеріям об’єктивності, єдності методології, простоті і зрозумілості. Але наявні проблеми з системою збору даних, що не дозволяє досягти порівнюваності і своєчасності повною мірою. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, аналітиків і фахівців з управління у сфері поводження з відходами.
Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.
Динаміка та перспективи розвитку світового ринку природного газу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабічев, Анатолій Валерійович; Рахматіллаєва, Каміла Баходіржонівна
Ринок природного газу – одна з основних складових паливно-енергетичного комплексу, розвиток і функціонування якого суттєво впливають на рівень енергетичної безпеки та забезпеченість джерелами енергії кожної країни. Метою статті є дослідження динаміки та перспектив розвитку світового ринку природного газу. У статті проаналізовано обсяги світової торгівлі трубопровідним газом та скрапленого природного газу (СПГ). Доведено, що за аналізований період міжнародна торгівля СПГ зростала значно швидшими темпами порівняно з торгівлею трубопровідним газом. Проаналізовано зміну попиту на природний газ по країнах та регіонах у 2000–2024 рр. Запропоновано прогнозне зростання світового ринку природного газу. Прогнозоване зростання пояснюється переходом до чистої та відновлюваної енергії, розвитком промислового сектору в економіках країн, що розвиваються, збільшенням використання газу в транспортному секторі, зростанням темпів і обсягів виробництва електроенергії на основі газу, а також розвитком транспортної інфраструктури та морського забезпечення для транспортування газу. Серед основних тенденцій, що характеризують глобальний ринок природного газу, слід зазначити інвестиції у відновлювані джерела енергії для сталого видобутку з родовищ, стратегічне співробітництво у виробництві пропану з відновлюваних джерел, а також злиття та поглинання нафтогазових підприємств. Загалом очікується, що в найближчі кілька років обсяг ринку природного газу істотно зросте та до 2029 року досягне 1670,84 млрд дол. США. Перспективними напрямами подальших досліджень є аналіз стану та динаміки впливу розвитку відновлюваної енергетики на ринок природного газу, а також вивчення трансформації регіональних ринків.
Еволюція бюджетних видатків та бюджетного інвестування в контексті структурної трансформації національної економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав Сергійович
Статтю присвячено дослідженню еволюції бюджетних видатків і бюджетного інвестування України у контексті структурної трансформації національної економіки. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності бюджетної політики для забезпечення сталого економічного зростання України. Розкрито важливість використання різноманітних методів і форм бюджетного механізму, серед яких ключову роль відіграють бюджетні важелі. Визначено, що основними інструментами впливу держави на економічні процеси є доходи, податки, міжбюджетні трансферти, дотації, субсидії та державні позики. Розкрито значення державного бюджету як ефективного інструменту бюджетної політики, здатного забезпечувати економічне зростання, зниження безробіття та покращення соціальних стандартів. Проаналізовано динаміку показників державних витрат у структурі ВВП України за 2019–2023 роки. Обґрунтовано, що значне зростання видатків у 2022–2023 роках зумовлено необхідністю фінансування оборонних потреб в умовах воєнного стану. Зроблено висновок щодо впливу бюджетних важелів на стимулювання економічної активності, створення робочих місць і забезпечення сталого розвитку. Показано, що витрати держави на інфраструктурні проєкти, освіту та охорону здоров’я виступають важливими чинниками зростання продуктивності праці й підвищення добробуту населення. Визначено, що в умовах збройної агресії пріоритетними залишаються фінансування військово-промислового комплексу, соціальних програм і підтримка вразливих верств населення. Розкрито особливості бюджетного інвестування як ефективного інструменту розвитку економіки, з урахуванням сучасних викликів і загроз. Встановлено, що державні капітальні видатки України у 2022 році суттєво зменшилися, однак у 2023 році спостерігається тенденція їх зростання, що пояснюється необхідністю відновлення зруйнованої інфраструктури. Акцентовано увагу на важливості забезпечення прозорості та підзвітності у сфері бюджетного інвестування для досягнення стратегічних цілей сталого розвитку.
Забезпечення соціальної безпеки в системі управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Мішин, Олександр Юрійович; Чечетова-Терашвілі, Тетяна Михайлівна; Мішина, Світлана Володимирівна; Логвиненко, Денис Володимирович
Метою статті є уточнення теоретичних засад і розробка методичних підходів щодо інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою в умовах воєнного часу задля підвищення стійкості підприємств до соціальних загроз і ризиків. Аналіз літературних джерел дозволив уточнити сутність поняття «соціальна безпека» за рахунок його трактування на засадах багаторівневості та системного, процесного, захисного й цільового підходів. Систематизовано перелік складових багаторівневої системи соціальної безпеки та розглянуто характер їх взаємозв’язків з корпоративною безпекою підприємства. Визначено складові соціальної безпеки найманого працівника (індивідуальний рівень), соціальної безпеки підприємства (мікрорівень), соціальної безпеки галузі та регіону (мезорівень), соціальної безпеки держави (макрорівень), глобальної соціальної безпеки (мегарівень). Обґрунтовано роль, мету, завдання та функції інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Запропоновано систематизований перелік загроз соціальній безпеці підприємства з виділенням групи внутрішніх і зовнішніх загроз. Серед внутрішніх загроз соціальній безпеці виділено: загрози соціально-економічного, соціально-психологічного, соціально-трудового, управлінського та інформаційного характеру. У складі зовнішніх загроз соціальній безпеці запропоновано виокремлювати загрози надзвичайного характеру, спричинені викликами воєнного часу, загрози надзвичайного характеру та загрози репутаційного характеру. Проаналізовано успішні практики українського бізнесу з протидії соціальним загрозам. Обґрунтовано мету, принципи та етапи розробки механізму інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства. Удосконалено механізм інтеграції соціальної безпеки в систему управління корпоративною безпекою підприємства за рахунок його блокової структури (цільовий блок, блоки аналітичного, функціонального, організаційного забезпечення, блок внутрішнього контролю та зворотного зв’язку) та обґрунтування для кожного з блоків набору інструментів з числа організаційно-управлінських, економічних, аналітичних, комунікаційно-психологічних та інституційних інструментів інтеграції.
Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
У статті здійснено комплексне наукове дослідження сутності та класифікації загроз розвитку критичної інфраструктури в умовах трансформації безпекового середовища, зумовленої гібридною війною, цифровізацією і глобальною нестабільністю. Обґрунтовано, що критична інфраструктура є багаторівневою соціо-економіко-технічною системою, від функціонування якої залежать життєздатність держави, сталий розвиток економіки та рівень національної безпеки. Мета статті полягає у теоретичному розкритті природи та структури загроз розвитку критичної інфраструктури, їх систематизації і формуванні науково обґрунтованої класифікації, адаптованої до сучасних безпекових викликів і європейських стандартів резильєнтності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного аналізу, бібліометричного та контент-аналізу, методів класифікації, типологізації, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та структурно-логічного узагальнення. Таке поєднання дало змогу глибше виявити взаємозв’язки між типами загроз, чинниками їх ескалації та механізмами впливу на стійкість і керованість інфраструктурних систем. Результати дослідження відображають еволюцію наукових підходів до трактування поняття «загрози розвитку критичної інфраструктури» – від ризик-орієнтованих моделей до інтегрованих концепцій резильєнтності до всіх небезпек (all-hazards resilience). Удосконалено дефініцію цього поняття як сукупності реальних і потенційних чинників природного, техногенного, соціально-економічного, воєнного чи кібернетичного походження, що через уразливості системи можуть порушити її безперервність, цілісність і функціональну керованість. Запропоновано розширену класифікацію загроз, яка охоплює 14 типів – від воєнних, терористичних і кібернетичних до організаційно-кадрових, економічних та екологічних. Розкрито взаємозалежність фізичних, цифрових і когнітивних вимірів загроз та їх каскадний характер. Висновки підтверджують, що сучасне управління критичною інфраструктурою має базуватися на принципах проактивної резильєнтності, інтегрованого ризик-менеджменту та міжсекторальної координації. Серед ключових пріоритетів державної політики безпеки визначено розроблення Національної стратегії розвитку критичної інфраструктури, гармонізованої з вимогами Директив ЄС 2022/2557 (Critical Entities Resilience) і NIS2, створення національної таксономії загроз, а також упровадження стандартів аудиту резильєнтності та системи моніторингу індикаторів стійкості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних положень для удосконалення нормативно-правового регулювання, стратегічного планування та оцінювання ризиків, підвищення рівня кібер-, енергетичної та організаційної стійкості, а також у формуванні наукових засад Національної стратегії резильєнтності критичної інфраструктури України у повоєнний період.
Зарубіжний досвід гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва і можливості його адаптації для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Логоша, Роман Васильович
Метою статті є систематизація, аналіз і можливості адаптації зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва для України. У статті проведено комплексне дослідження зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва з метою визначення оптимальних моделей і підходів, що можуть бути адаптовані в Україні. У центрі уваги – аналіз провідних правових систем регулювання органічного агровиробництва у країнах ЄС, США, Канаді, Японії, Австралії, а також дослідження ролі міжнародних організацій (IFOAM, FAO, Codex Alimentarius, Європейська Комісія) у формуванні універсальних стандартів. Окрему увагу приділено механізмам імплементації міжнародних норм у національні правові системи, ефективності інструментів контролю, сертифікації, маркування та моніторингу. Визначено чотири домінуючі моделі правового регулювання: уніфікаційну (ЄС), еквівалентну (Канада, Швейцарія), автономну (США, Японія) та добровільного визнання (Австралія, Індія). Досліджено концептуальні та інституційні особливості кожної моделі, а також їх відповідність принципам правової визначеності, пропорційності, прозорості, субсидіарності та взаємного визнання. Проаналізовано позитивні практики регуляторної політики, фінансового стимулювання та інституційної підтримки органічного сектора. Досліджено процес гармонізації законодавства в країнах ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Хорватії, Сербії та Північній Македонії. Показано, що ефективність цього процесу значною мірою залежить від рівня політичної волі, адміністративної спроможності, координації між центральними та місцевими органами влади, а також від впровадження цифрових інструментів моніторингу та прозорих механізмів взаємодії з агровиробниками. Окрему увагу приділено моделі багаторівневого управління, яка охоплює міністерства, акредитаційні органи та незалежні сертифікаційні структури. На прикладі України розглянуто основні виклики імплементації європейських норм, пов’язані з фрагментарністю законодавства, недостатнім розвитком інституційного середовища та бракованою інфраструктурою контролю. Запропоновано комплексну модель реформування, яка передбачає модернізацію правової бази, створення електронних реєстрів операторів органічного виробництва, вдосконалення системи сертифікації та розвиток національної стратегії гармонізації до 2030 року. Результати дослідження засвідчують, що впровадження адаптованої моделі правового регулювання, узгодженої з міжнародними стандартами, дозволить забезпечити ефективне функціонування органічного сектора, розширити експортний потенціал, підвищити рівень споживчої довіри та екологічну сталість виробництва.
Концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Долішній, Дмитро Богданович; Бережницька, Уляна Богданівна
У статті сформовано стратегічні орієнтири економічної політики, спрямованої на відновлення та розвиток електроенергетичної інфраструктури України. Здійснено огляд стану енергетичної системи, яка зазнала значних руйнувань через військові дії внаслідок російського вторгнення в Україну, виділено ключові проблеми цієї сфери та запропоновано шляхи їх вирішення. Основними викликами є фізичне пошкодження об’єктів інфраструктури, зношеність обладнання, кадровий дефіцит і фінансові обмеження. Окремо розглянуто стратегічні напрямки розвитку, зокрема децентралізацію енергомереж, інтеграцію відновлюваних джерел енергії, застосування інноваційних технологій і розвиток людського потенціалу в галузі. Взято до уваги міжнародний досвід у відновленні енергетичних систем після криз (Японії, США, Німеччини), акцентуючи увагу на його адаптації до умов України. Особливу увагу приділено впровадженню принципу «Build Back Better», що передбачає реконструкцію з підвищенням стійкості та ефективності систем. У статті також висвітлено роль державно-приватного партнерства, міжнародної підтримки та фінансування у процесах відновлення. Запропоновано економічні моделі для оцінки ефективності різних стратегій, таких як інтеграція «зелених» технологій, оптимізація витрат на енергетичну інфраструктуру та побудова мікромереж. Акцент зроблено на необхідності створення сприятливого інвестиційного клімату через податкові пільги, спрощення регуляторних процедур і забезпечення прозорості. Зазначено, що відновлення енергетичної інфраструктури України повинно базуватися на впровадженні інноваційних рішень, орієнтованих на використання сучасних технологій, які забезпечують підвищення ефективності енергосистеми та її адаптацію до нових викликів. Це включає впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та біоенергетика, інтеграцію смарт-мереж (smart grids) для оптимізації управління енергопотоками, а також використання цифрових технологій для моніторингу й аналізу стану інфраструктури. Сталий розвиток повинен стати ключовим принципом відновлення, що передбачає створення стійких енергетичних систем, здатних ефективно функціонувати в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз на кшталт природних катастроф, військових дій або техногенних аварій. Це можливо завдяки децентралізації енергетичних мереж, розвитку мікромереж та автономних джерел енергії, що забезпечать безперебійне постачання енергії навіть за умов масштабних пошкоджень основної інфраструктури. Їх реалізація сприятиме не лише відновленню, а й сталому розвитку енергетичного сектора, підвищенню енергетичної безпеки, ефективності використання ресурсів, економічному зростанню та незалежності країни в енергетичній сфері. Узагальнено, що концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури слід розглядати через сукупність науково обґрунтованих принципів, цілей, пріоритетів та інструментів, що визначають стратегічні орієнтири державної економічної політики у сфері модернізації, реконструкції та сталого розвитку електроенергетичної системи.
Маркетингові стратегії активізації туристичних потоків у середземноморському регіоні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Тимощук, Олександр Олександрович
У статті досліджено тенденції розвитку туризму середземноморського регіону, котрі спрямовані на формування та просування комплексного туристичного продукту через реалізацію стратегій маркетингу, що містить широкий спектр інструментів самостійного вибору споживачами видів туристичних послуг, території та надання нових інноваційних продуктів індустрією відпочинку Середземномор’я. Зазначено, що стратегічний маркетинг реалізується на різних рівнях управління туристичною галуззю: по-перше, на рівні міжнародного співтовариства він дозволяє розробити довгострокові пріоритети розвитку та сформувати єдину стратегію сталого прогресу в індустрії відпочинку; по-друге, на рівні державної політики використання можливостей стратегічного маркетингу робить більш ефективним процес регулювання туристичної діяльності, визначає пріоритети розвитку туризму та розробки цільових програм; по-третє, на рівні керівництва фірмою маркетинг є основою розробки стратегії її розвитку, ідеології поведінки на ринку, інструментом дослідження туристичного ринку, способом організації збуту, просування товарів ринку, здійснення цінової політики. З огляду на надзвичайну важливість комплексу маркетингу в межах загальної маркетингової стратегії, розробляються окремі стратегії: продуктова стратегія, цінова, збутова, комунікаційна стратегія. Підтверджено, що маркетингові стратегії Середземномор'я як об'єднаного напряму індустрії відпочинку можуть бути привабливими і для закордонних туроператорів, однак такий маркетинг має прагнути зберегти унікальність та імідж бренду кожної національної держави. Доведено, що в умовах постійних викликів Середземноморські країни потребують спільних прогнозів для переоцінки потенційних можливостей власних туристичних галузей у контексті стратегій сталого розвитку та створення стратегічних альянсів для просування маркетингових зусиль з метою підтримки конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг.
Обґрунтування моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав Сергійович
За сучасних умов соціально-економічної трансформації, цифровізації та поглиблення екологічних ризиків зростає потреба в ефективному управлінні адаптивністю галузей національної економіки. Наявні виклики сталого розвитку вимагають нових підходів до управління, орієнтованих на довгострокову стійкість і конкурентоспроможність. Відсутність інтегрованих моделей, що враховують екологічні, соціальні, енергетичні та цифрові аспекти, зумовлює фрагментарність управлінських рішень, що підсилює актуальність комплексного дослідження механізмів адаптації галузей до викликів сталого розвитку. Актуальність дослідження та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, а саме аналіз, систематизацію та узагальнення наявного теоретико-методичного забезпечення щодо адаптивного управління та розробку моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, що ґрунтується на системному, інтегративному та проактивному підходах та враховує структурні трансформації економіки. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс наукових методів, що забезпечили системне та багатовимірне вивчення адаптивності галузей національної економіки в умовах викликів сталого розвитку, зокрема: системний аналіз для виявлення взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними чинниками галузевого розвитку; порівняльний та структурний аналіз для оцінки валової доданої вартості та міжгалузевих диспропорцій; методи індукції та дедукції для обґрунтування теоретико-методичної моделі управління адаптивністю; графічний метод для візуалізації структурних характеристик економіки, динаміки показників та елементів моделі управління. Комплексне застосування зазначених методів дозволило обґрунтувати результати дослідження, зокрема: на основі комплексного аналізу валової доданої вартості в міжгалузевому розрізі виявлено збереження структурних дисбалансів у національній економіці, які знижують адаптивний потенціал окремих секторів до зовнішніх шоків; обґрунтовано модель управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах системності, інтегрованості, гнучкості, прозорості, підзвітності та інклюзивності, передбачає інтеграцію стратегічних, тактичних та операційних рівнів управління, включає аналітико-діагностичний, прогностично-сценарний, стратегічно-нормативний, інституційно-організаційний, інструментальний та оціночно-регуляторний компоненти. Реалізація запропонованої моделі дозволить підвищити адаптивний потенціал галузей економіки, забезпечити збалансований розвиток міжгалузевих зв’язків, інвестиційну привабливість, посилити інституційну спроможність управлінської системи та досягнути стратегічних орієнтирів сталого розвитку на макро- та мезорівнях.
Оцінка впливу кризових ситуацій на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Самойленко, Богдан Віталійович
Сучасний світ вирізняється високою швидкістю змін і нестабільністю, що часто спричиняє виникнення кризових ситуацій. Логістична галузь, як одна з ключових складових економік, особливо чутлива до таких потрясінь. Кризові прояви впливають на обсяги перевезень, вартість логістичних послуг, ефективність ланцюгів постачання, а також вимагають змін у державній політиці в цій сфері. Кризу можна охарактеризувати як внутрішні або зовнішні шоки, що викликають порушення стабільності ринкових умов та діяльності підприємств. У контексті регулювання ринку логістичних послуг можна виділити декілька основних типів кризи: економічні, соціальні, політичні, екологічні та технологічні. Мета статті полягає у здійсненні оцінки можливого впливу кризових явищ на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг. В основу дослідження було покладено системний та статистичний методи дослідження. Системний метод передбачає комплексний підхід до реалізації аналізу, де складові логістичної системи розглядаються як взаємопов’язані і взаємозалежні елементи. Своєю чергою, статистичний метод забезпечує реальними даними, що відображено в часі та дозволяє формувати вірні рішення, базуючись на реальній статистиці. Об’єднання зазначених методів створює умови для досягнення максимально збалансованого та ефективного оцінювання стану логістичної сфери. Таким чином, різноманітні кризові явища, такі як економічні, політичні, організаційні, екологічні та технологічні, суттєво впливають на регулювання ринку логістичних послуг, змушуючи компанії приєднатися до нових умов. Зростання запиту на логістичні послуги в регіонах, що знаходяться поза зонами конфліктів, свідчить про необхідність забезпечення безперебійного постачання товарів і послуг. Це підкреслює важливість ефективного регулювання інфраструктури логістики та забезпечення безпеки перевезень. В умовах, коли інші сектори економіки можуть знизити свою активність, логістика залишається елементом для стабільності бізнесу, що підкреслює значущість державної підтримки та розвитку цієї сфери в кризі.

Browse

Browsing Відкритий науковий архів by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics"

Results Per Page

Sort Options