Відкритий науковий архів
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Відкритий науковий архів by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Адаптація до змін клімату: досвід Європейського Союзу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Шевченко, Олександр ВікторовичУ статті досліджено теоретико-правові засади формування інструментів державного управління у сфері зміни клімату на рівні ЄС. Визначено головні напрями кліматичної політики Європейського Союзу та поставлено завдання, що передбачаються до 2030 року. Було проведено аналіз основних груп інструментів і заходів, які використовуються в рамках європейського урядування і спрямовані на боротьбу зі зміною клімату. Нині у світі спостерігаються значущі та динамічні зміни. Зміна клімату стала важливим викликом для всього світу, і країни ЄС визнають її потенційно негативний вплив на середовище та суспільство. Зміна клімату визнана одним із найбільших викликів нашого часу, і ЄС активно займається розробкою та реалізацією заходів для забезпечення стійкості своєї території та громадян перед цими викликами. Дослідження аналізує підходи та стратегії, які використовуються ЄС для адаптації до зміни клімату на різних рівнях. У статті проаналізовано загальний контекст зміни клімату й основні виклики, які виникають у зв'язку зі зміною клімату, а також розглянуто політики та ініціативи ЄС щодо адаптації, включаючи розвиток національних стратегій, програми фінансування та механізми співпраці між країнами – членами ЄС. Однією з найбільш важливих та актуальних проблем Європейського Союзу є справи, пов’язані з охороною природного середовища та екологічною безпекою континенту в умовах зміни клімату. У зв’язку з цим поточні тенденції у європейському розвитку змушують задуматися над складними теоретичними питаннями, такими як якість життя європейців. У цьому контексті роль політики у сфері кліматичних змін набуває великого значення у формуванні нових напрямків політичної науки, яка охоплює галузі економіки, права, соціології та екології, і взаємодіє з ними. У статті обґрунтовано виклики, які стоять перед ЄС у питанні адаптації до змін клімату, та наведено рекомендації для подальшого розвитку стратегій та політик у цій сфері. Дослідження покликане сприяти кращому розумінню та використанню досвіду ЄС в адаптації до змін клімату як у Європі, так і у інших частинах світу.Item Ефективність діяльності екологічних інспекцій в Україні та її вплив на фінансове забезпечення раціонального природокористування(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Самусевич, Ярина Валентинівна; Теницька, Ірина Анатоліївна; Селезньова, Олександра ВікторівнаДіяльність екологічних інспекцій покликана слугувати регулятором забезпечення дотримання суб’єктами господарювання екологічних норм і зменшувати рівень забруднення. На основі цієї мети функціонування екологічних інспекцій було сформовано мету дослідження, яка полягає у підтвердженні чи спростуванні гіпотези, що ефективність діяльності екологічних інспекцій має прямий вплив на рівень фінансування заходів, пов’язаних із раціональним природокористуванням. Так, для початку було проведено аналіз сучасної іноземної літератури з дотичної тематики, що дало змогу підтвердити актуальність нашого дослідження, паралельно базуючись на відсутності схожих вітчизняних напрацювань. Подальші дослідження ґрунтувались на зборі й обробці офіційних даних результатів діяльності екологічних інспекцій, сум екологічних податкових надходжень та фінансування природоохоронних заходів. На основі зібраних даних було проведено панельно-регресійний аналіз (на базі програмного забезпечення Stata). Оцінювання впливу діяльності екологічних інспекцій на фінансове забезпечення раціонального природокористування було проведено у два етапи. У результаті першого етапу дослідження (оцінювання впливу діяльності екологічних інспекцій на надходження від екологічних податків) було виявлено часткову статистичну значимість між результативною та факторними змінними. Отже, діяльність екологічної інспекції здатна впливати на наповнення бюджету в аспекті екологічного податку, проте такий вплив є незначним у грошовому вимірнику, а це, своєю чергою, стримує реалізацію екологічним податком всіх своїх функцій. В результаті другого етапу дослідження, який полягав у оцінці впливу діяльності екологічних інспекцій на фінансування природоохоронних заходів, було визначено, що раніше висунута гіпотеза була підтверджена частково. На основі цього була сформована друга гіпотеза, сутність якої полягала у тому, що відносні показники ефективності діяльності екологічних інспекцій мають безпосередній вплив на суму екологічних надходжень і фінансування екологічних ініціатив. Це дало змогу підтвердити, що ефективність діяльності екологічних інспекцій у деяких аспектах має безпосередній вплив на суму екологічних податкових надходжень. Хоча загалом другу висунуту гіпотезу не можливо вважати ні спростованою, ні підтвердженою, а отримані результати стають підґрунтям для подальших емпіричних досліджень у цьому напрямку.Item Проблеми збереження лісових, водних ресурсів і біологічного різноманіття в умовах кліматичних змін(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Шевченко, Олександр ВікторовичУ статті досліджено комплексний аналіз сучасного стану природного капіталу та визначено вплив глобальних кліматичних змін на функціонування екосистем. Основна увага приділялася оцінці ролі лісових масивів у формуванні вуглецевого балансу через поглинання вуглекислого газу та виділення кисню; збереженню біологічного різноманіття, захисту ґрунтів і водних об’єктів від деградації, а також забезпеченню екологічних послуг, що сприяють підвищенню якості життя населення. Застосування методів компаративного аналізу та прогнозування показало, що підвищення температури, зниження опадів і посилення екстремальних погодних явищ спричиняють суттєві зміни в структурі лісових і водних ресурсів, що негативно впливає на їхню продуктивність і стійкість. Виявлено, що, незважаючи на значний природно-ресурсний потенціал, нерівномірність розподілу лісів і недостатнє використання їх можливостей створюють додаткові ризики для економічної стабільності регіонів. Дослідження приділяє особливу увагу взаємозв’язку між змінами клімату та біологічним різноманіттям, адже порушення природного балансу екосистем призводить до зменшення ареалів поширення окремих видів, появи інвазивних видів, а також до зниження адаптаційних можливостей живих організмів. Біорізноманіття, яке є запорукою екологічної стійкості, здатне пом’якшувати наслідки кліматичних змін, проте його втрата створює потенційну загрозу для функціонування природних систем. У зв’язку з цим інтеграція економічних і екологічних підходів стає необхідною для розробки ефективних стратегій збереження природного капіталу, що дозволить забезпечити сталий розвиток і адаптацію екосистем до змін клімату. Результати дослідження свідчать про необхідність впровадження інноваційних управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію використання лісових і водних ресурсів, а також на збереження біологічного різноманіття в умовах постійних екологічних викликів. Розроблені моделі еколого-економічного аналізу дозволяють виявити основні фактори, що впливають на стійкість природних систем, і запропонувати комплекс заходів, які сприятимуть зниженню негативних наслідків антропогенних впливів і кліматичних змін. Це дослідження є важливим кроком у напрямку формування інтегрованих підходів до управління природними ресурсами, що мають значний потенціал для підвищення екологічної безпеки та економічної стабільності регіону.Item Сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Дикань, Валерія Володимирівна; Подвігін, Андрій ДмитровичУ статті досліджено розвиток сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування (СНК). Зазначено, що економічна діяльність у сфері надрокористування є достатньо специфічною, що вимагає застосування методів ефективного управління природними ресурсами, які забезпечать їх збереження для майбутніх поколінь. Своєю чергою, ефективна система управління інноваційною діяльністю може стати корисним інструментом у сучасній конкурентній боротьбі та стимулом розвитку сфери надрокористування в Україні. Зазначено, що сьогодні для розвитку сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування необхідним є вдосконалення організаційних компонентів системи управління та впровадження нових технологій і інструментів прийняття рішень. Визначено загальну послідовність інноваційного процесу та принципіальні умови організації інноваційної діяльності у сфері надрокористування. Визначення принципіальних умов організації управління інноваційною діяльністю та її основних характеристик у СНК довели, що в процесі її здійснення всі процеси мають певні особливості, а також і певні обмеження, які пов’язані із специфікою цієї сфери. Визначено пріоритетні напрями управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування відповідно до їх програм інноваційного розвитку. Запропоновано систему управління інноваційною діяльністю у СНК. Встановлено, що управління інноваційною діяльністю у СНК визначається формуванням інфраструктури науково-дослідної та інноваційно-інвестиційної діяльності; запровадженням генерації, відбору та використанням інновацій; виявленням та реалізацією нових ринкових можливостей щодо формування проєктів інноваційного управління у СНК. Зроблено висновок, що сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування мають бути спрямовані на пошук новацій у системі управління СНК, що у перспективі наддасть можливість поєднати всі види інновацій та досягти синергетичного ефекту у цій сфері.Item Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Федірко, Наталія Вікторівна; Васюк, Наталія ОлегівнаМетою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації.