Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2517

Browse

Now showing 1 - 20 of 66

Conceptual Foundations of the Integration of Strategic Management, Business Planning and Project Management in the IT Sector under Conditions of Change Management Using Decision-Making Models
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Казюка, Наталія Петрівна; Шекета, Євгенія Юріївна; Мацола, Михайло Михайлович; Левандівський, Омелян Тарасович
У цій статті розглядаються концептуальні основи інтеграції стратегічного управління, бізнес-планування та управління проектами в IT-секторі в контексті управління змінами з використанням сучасних моделей управлінського прийняття рішень. Актуальність дослідження обумовлена швидкою цифровою трансформацією економіки, зростанням невизначеності, динамічним характером зовнішнього середовища та збільшенням складності управлінських процесів в IT-компаніях, що потребує розробки нових інтегрованих підходів до управління в умовах цифрової трансформації. У статті показано, що стратегічне управління в IT-секторі слід розглядати як динамічну багаторівневу систему, орієнтовану на постійну адаптацію до змін у динамічному зовнішньому середовищі. Встановлено, що бізнес-планування служить для перетворення стратегічних цілей на конкретні плани дій та механізми розподілу ресурсів, тоді як управління проектами забезпечує їх практичне впровадження за допомогою гнучких методологій (Agile, Scrum та інших). Важливою особливістю запропонованого підходу є інтеграція управління змінами як наскрізного елементу, що забезпечує адаптивність і стійкість організації. Пропонується концептуальна модель, яка інтегрує стратегічний, тактичний та операційний рівні управління в єдину систему, доповнену методами прийняття рішень як її аналітичним ядром. Модель передбачає механізм зворотного зв’язку, який забезпечує постійний моніторинг, оцінку та коригування управлінських рішень у відповідь на зміни операційного середовища. Показано, що використання моделей прийняття рішень дозволяє покращити обґрунтованість, якість та своєчасність управлінських рішень у умовах високої невизначеності. Розроблена інтегрована концептуальна модель поєднує стратегічне управління, бізнес-планування та управління проектами із застосуванням моделей прийняття рішень у контексті управління змінами, а також визначення їх синергетичної взаємодії у ІТ-секторі. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування запропонованого підходу для підвищення ефективності управління, оптимізації використання ресурсів, зменшення невизначеності та підвищення конкурентоспроможності ІТ-компаній. Отримані результати сприяють розвитку теоретичних та методологічних основ інтегрованого управління і формують основу для подальших досліджень щодо застосування штучного інтелекту, аналітики даних та систем підтримки прийняття рішень у керуванні ІТ-підприємствами.
Developing a Conceptual Framework of the Institutional Environment for Student Entrepreneurship in Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Малярчук, Ольга Георгіївна; Гребешкова, Олена Миколаївна; Кубарева, Ірина Володимирівна
Мета. Дослідження має на меті оцінити обізнаність студентів щодо інституційного середовища для підприємництва в Україні та розробити концептуальну рамкову структуру для посилення інституційної підтримки студентського підприємництва, у відповідності з європейськими підходами, включаючи Рамкову структуру компетенцій у сфері підприємництва (EntreComp). Дизайн/методологія/підхід. Дослідження базується на кількісному дослідженні з використанням опитування 235 студентів університетів з різних регіонів України. Для аналізу обізнаності студентів щодо механізмів підтримки на макро- та мікрорівнях, а також їхніх уявлень про інституційну підтримку, були застосовані описова статистика та методи кластеризації. Результати. Результати дослідження показують, що підприємництво сприймається як вартісна діяльність серед студентів, особливо на індивідуальному рівні. Проте було виявлено низький рівень обізнаності про механізми інституційної підтримки, особливо щодо бізнес-інкубаторів, акселераторів та венчурного фінансування. Інституційне середовище сприймається як фрагментоване та не повністю доступне. Результати також свідчать, що обізнаність не сильно залежить від підприємницького досвіду студентів. На основі цих результатів запропоновано концептуальну рамкову структуру IESE інституційного середовища для студентського підприємництва, інтегруючи принципи, діяльність та результати на макро- та мікрорівнях. Обмеження/наслідки дослідження. Дослідження обмежено зразком студентів з України і зосереджено на самооцінювальнім сприйнятті. У майбутньому дослідження можуть включати тестування запропонованої рамкової структури в різних інституційних контекстах та проведення як довготривалого, так і транскордонного аналізу. Практичні наслідки. Результати підкреслюють потребу у покращенні координації та видимості механізмів підтримки підприємництва. Університети та політики можуть використовувати запропоновану структуру для розробки інтегрованих систем підтримки, підвищення обізнаності та сприяння підприємницькій діяльності студентів. Соціальні наслідки. Розвиток студентського підприємництва сприяє економічному відновленню, соціальній інклюзії та залученню різноманітних соціальних груп, включаючи вразливі верстви. Оригінальність/цінність. Дослідження сприяє збільшенню літературних джерел, поєднуючи усвідомлення студентами інституційної підтримки з розробкою багаторівневої концептуальної рамкової структури, що забезпечує структурований підхід до покращення інституційного середовища для студентського підприємництва в Україні.
EGC у HR-менеджменті: від реклами до побудови корпоративної культури
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Остапчук, Тетяна Петрівна; Бірюченко, Світлана Юріївна; Царук, Ірина Михайлівна
В умовах воєнного стану в Україні спостерігається критичний відтік висококваліфікованих кадрів. Дефіцит робочої сили загострює конкуренцію між підприємствами на ринку праці, актуалізуючи потребу в інноваційних інструментах залучення талантів. За таких умов Employee Generated Content (EGC) – контент, створений працівниками, – набуває значення як перспективний цифровий інструмент HR-менеджменту. Метою статті було дослідити роль EGC у HR-менеджменті: від його використання у рекламі до впливу на корпоративну культуру підприємства. Для досягнення мети застосовано методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, абстрагування, системний підхід. Емпіричну базу сформував контент-аналіз публікацій працівників, порівняльний аналіз кейсів (Київстар, Сільпо, Аврора, EVA, Укрзолото), SWOT-аналіз EGC. У результаті дослідження визначено EGC як контент, що відображає бачення працівників через різні формати. Встановлено вплив EGC як складової та фактору розвитку корпоративної культури на бренд роботодавця. Виявлено три моделі формування EGC: програми амбасадорів, інституційні платформи, соціальний рекрутинг. Доведено, що інформація від працівників сприймається як більш надійна та достовірна. Проаналізовано механізми впливу через формування ідентичності, підтримку цінностей, адаптацію та зворотний зв’язок. Уперше комплексно досліджено EGC у контексті українського HR-менеджменту в умовах війни. Систематизовано формати та способи мотивації працівників до генерування контенту. Обґрунтовано стратегічну роль EGC як інструменту посилення бренду роботодавця. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення аналітичного дослідження економії бюджету на рекрутинг шляхом використання EGC провідними українськими компаніями та аналіз медіа, які найбільш ефективно підтримують такий контент.
Emotional Burnout of Social Sector Workers: HR Tools for Prevention and Support
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Степанова, Ека Рамінівна
У статті комплексно досліджено феномен емоційного вигорання працівників соціальної сфери в умовах підвищеного професійного навантаження та кризових суспільних трансформацій. Актуальність теми зумовлена зростанням психологічного тиску на фахівців соціальної роботи в умовах воєнного стану, нестабільності та збільшення кількості вразливих груп населення, а також необхідністю впровадження ефективних HR-інструментів підтримки та збереження їхнього професійного ресурсу. Метою дослідження є всебічний аналіз причин, проявів і наслідків емоційного вигорання працівників соціальної сфери, а також обґрунтування сучасних HR-інструментів його профілактики та подолання з урахуванням індивідуальних, організаційних і міжінституційних чинників. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення підходів до вивчення емоційного вигорання, міждисциплінарний аналіз положень соціальної психології, теорії управління персоналом і соціальної роботи, а також методи систематизації, порівняльного аналізу та інтерпретації практик HR-менеджменту. Результати дослідження дозволили встановити, що емоційне вигорання має комплексний характер і формується під впливом поєднання організаційних, психологічних і соціальних чинників. Доведено, що воно проявляється у формі емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження професійної ефективності, що негативно впливає як на самих працівників, так і на якість надання соціальних послуг. Обґрунтовано, що ефективна профілактика вигорання потребує системного підходу, який поєднує впровадження well-being програм, розвиток емоційно компетентного лідерства, оптимізацію робочого навантаження, забезпечення психологічної підтримки та формування сприятливого організаційного середовища. Визначено ключові HR-інструменти (програми добробуту, супервізія, гнучкі форми зайнятості, навчання та розвиток персоналу) та доведено доцільність їх інтегрованого застосування. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності HR-менеджменту у сфері запобігання емоційному вигоранню, зокрема впровадження системного підходу до управління благополуччям працівників, посилення міжінституційної взаємодії та розвитку механізмів підтримки в умовах кризового середовища.
ESG-менеджмент як платформа зеленої економіки регіонів в умовах повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зварич, Олена Ігорівна
Метою статті є обґрунтування ролі ESG-менеджменту як інституційної платформи зеленої економіки регіонів в умовах повоєнного відновлення України та розробка концептуальної моделі регіонального ESG-менеджменту. Досліджено концептуальні засади ESG-менеджменту на регіональному рівні й обґрунтовано його принципову відмінність від корпоративного ESG: якщо корпоративний ESG є інструментом управління ризиками та відносинами з інвесторами, то регіональний ESG-менеджмент є квазідержавним механізмом структурної трансформації господарського укладу цілого регіону. Визначено подвійну функцію ESG-менеджменту в умовах повоєнного відновлення: залучення міжнародного ESG-фінансування та забезпечення низьковуглецевої трансформації регіональних господарських комплексів. Проведено порівняльну оцінку ESG-готовності регіонів України за трьома групами (Захід, Центр і Північ) з урахуванням потенціалу відновлюваної енергетики, рівня цифровізації державного управління (DTI, 2024) та інвестиційної привабливості. Встановлено значну диференціацію регіонів: вища ESG-готовність характерна для регіонів Заходу та Центру, тоді як прифронтові регіони Півночі потребують базового відновлення інфраструктури з вбудованими ESG-стандартами. Запропоновано концептуальну триблокову модель регіонального ESG-менеджменту, що охоплює: діагностичний блок (формування ESG-профілю регіону за E-, S- та G-показниками), стратегічний блок (розробка ESG-орієнтованої стратегії відновлення: «зелена» індустріалізація, соціально відповідальна реінтеграція ВПО, реформа регіонального управління) та операційний блок (фінансові та управлінські інструменти: «зелені» муніципальні облігації, вуглецеве ціноутворення, ESG-рейтинги регіонів, ДПП з ESG-ковенантами, цифровий ESG-моніторинг). Розкрито синергію між ESG-менеджментом і цифровою трансформацією регіонів через е-урядування як G-компонент ESG. Доведено, що відповідність ESG-стандартам є практичною передумовою доступу до міжнародного фінансування відновлення від ЄБРР, ЄІБ та профільних фондів ЄС.
Logistics of the Fashion Industry: Choice of Transport Mode, Costs, and Economic Efficiency of Supply Chains
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Палант, Олексій Юрійович; Шептуха, Анна Миколаївна
У статті досліджується взаємозв’язок між логістикою модної індустрії та економікою вантажних перевезень через змінні умови, викликані процесами глобалізації та зростанням нестабільності ланцюжків поставок. Особлива увага приділяється ролі транспортних витрат, часу доставки та невизначеності як ключових факторів, що визначають ефективність логістичних рішень та фінансових результатів компаній fashion-сектора. Обґрунтовано, що транспорт виступає і як елемент витрат, і як стратегічний інструмент формування виручки, управління асортиментом і зниження ризиків. У роботі проведено аналіз сучасних підходів до управління ланцюжками постачання, розглянуто особливості функціонування fashion-індустрії, пов’язані з високою сезонною залежністю, швидким оновленням асортименту та чутливістю попиту до параметрів часу. Розроблена економіко-математична модель, що дозволяє формалізувати завдання вибору виду транспорту з урахуванням транспортних, складських і маркетингових витрат, включно з втратами від уцінки продукції. Показано, що оптимальне логістичне рішення визначається балансом між швидкістю доставки та її вартістю, а також залежить від параметрів попиту та невизначеності. Особливу увагу приділено аналізу впливу логістичних шоків, спричинених глобальними кризами, на ціни, асортимент і доступність товарів. З використанням квазіекспериментального підходу обґрунтовано, що збільшення строків доставки та їх варіативність приводить до зростання ймовірності дефіцитів та уцінок, а також стимулює компанії до перегляду логістичних стратегій, включно з диверсифікацією постачальників та використанням гібридних транспортних рішень. Результати дослідження доводять, що в умовах високої невизначеності найбільшу ефективністю мають комбіновані логістичні стратегії, які дозволяють одночасно знижувати витрати та підвищувати гнучкість ланцюжків постачання. Зроблено висновок про необхідність переходу від статичних моделей мінімізації витрат до динамічних підходів, які враховують вплив часу та ризиків на формування прибутку. Практична значущість роботи полягає в розробці рекомендацій щодо підвищення стійкості та економічної ефективності логістичних систем у fashion-індустрії.
Strategic Financial Mechanisms for Ensuring Efficient Employment and Labor Market Stability: The Case of Azerbaijan
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Валієва, Лала Мааріф; Аббасов, Вахід Гаджибей
У статті проведено комплексне теоретико-методологічне дослідження стратегічних фінансових механізмів, спрямованих на забезпечення ефективної зайнятості та стабільності ринку праці в Азербайджані в умовах структурної трансформації 2025 року. Обґрунтовано, що перехід до постнафтової моделі розвитку потребує радикальної зміни парадигми державного регулювання: від пасивного соціального захисту до активного фінансового стимулювання створення високопродуктивних робочих місць. Авторами ідентифіковано та детально проаналізовано «парадокс людського капіталу», який полягає у структурному дисбалансі між капіталомістким нафтогазовим сектором і працемісткими ненафтовими галузями. Встановлено, що, незважаючи на домінуючу частку нафтового сектора у формуванні ВВП та експортних доходів, його потенціал щодо поглинання робочої сили залишається критично низьким, що створює тиск на державний бюджет. У межах дослідження оцінено ефективність Фонду страхування від безробіття та запропоновано механізми його трансформації в інструмент активної підтримки ринку праці через субсидування заробітної плати та фінансування програм перекваліфікації. Особливу увагу приділено фіскальним стимулам для малого та середнього підприємництва (МСП) як основного драйвера ненафтового зростання. Авторами розроблено стратегічну матрицю вибору фінансових інструментів, що охоплює податкові пільги, кредитну експансію та впровадження FinTech-рішень для формалізації самозайнятості. Окремий акцент зроблено на фінансовому забезпеченні реінтеграції територій Карабаху та Східного Зангезуру, де створення спеціальних економічних зон та пільгове кредитування розглядаються як ключові чинники залучення людського капіталу. Результати дослідження доводять, що сталий розвиток в умовах цифровізації економіки можливий лише за умови інтеграції інноваційних фінансових інструментів у загальну стратегію забезпечення якісної зайнятості.
System Approach to Business Management in the Digital Environment of Logistic Operations
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвиненко, Аліна Олександрівна; Литвиненко, Олена Дем’янівна; Місюра, Євгенія Юріївна; Малафєєв, Тімур Романович
Українські логістичні мережі сьогодні зіштовхуються з низкою взаємопов’язаних викликів, що значно ускладнюють ефективне управління постачанням. Існує серйозна проблема інформаційної розрізненості: дані з різних етапів ланцюга постачання не інтегровані, що часто призводить до помилок, затримок і труднощів у контролі за процесами. Низька оперативність управлінських рішень стає серйозним бар’єром для розвитку бізнесу. Менеджери змушені витрачати значну частину часу на перевірку документів, узгодження процедур і контроль виконання рутинних операцій, замість того щоб концентруватися на стратегічному плануванні та оптимізації процесів. Також присутні ризики довіри та регуляторні обмеження: невизначеність у правовому полі, недостатня прозорість процесів і складність взаємодії між партнерами підвищують ймовірність конфліктів і знижують загальну ефективність роботи логістичних систем. У сукупності ці фактори підкреслюють потребу у сучасних підходах до управління логістикою, які поєднують технологічні рішення, аналітику даних і практичні управлінські інструменти для забезпечення надійності, швидкості та прозорості процесів, що підкреслює актуальність дослідження. Стаття має на меті визначити, як застосування системного підходу разом із цифровими технологіями впливає на вдосконалення управління логістичними процесами, сприяє відкритості даних і прискорює ухвалення управлінських рішень у національному та міжнародному контексті. У роботі використано методи системного та процесного підходів, а також аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення та елементи економіко-статистичного аналізу на основі вторинних даних сучасних досліджень (2022–2025 рр.). Досліджено вплив цифрових технологій (ERP, WMS, IoT, BI, DSS) на управління логістичними процесами та прийняття управлінських рішень. За результатами дослідження визначено ключові напрями цифрової підтримки управлінських рішень і оцінено їхній вплив на ефективність логістики. Встановлено, що найбільший ефект досягається за умов комплексної інтеграції цифрових інструментів у єдину систему управління, що забезпечує підвищення оперативності, прозорості та обґрунтованості рішень. Доведено необхідність застосування системного підходу до цифрової трансформації логістики як основи підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Запропоновано поетапний підхід до впровадження цифрових рішень, що передбачає ідентифікацію управлінських проблем, інтеграцію систем, розвиток цифрових компетенцій персоналу та оцінку економічної ефективності цифровізації.
The Methodological Support for Assessing the Impact of Innovative Development of Industrial Enterprises on Export-Import Activity
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Малярець, Людмила Михайлівна; Скляр, Тетяна Петрівна
У сучасних умовах розвиток всіх видів діяльності промислових підприємств трансформується завдяки інноваційному розвитку. Особливо цей вплив істотний на експортно-імпортну діяльність підприємств. Метою статті є обґрунтування інформаційно-аналітичного забезпечення оцінювання впливу інноваційного розвитку промислових підприємств на експортно-імпортну діяльність на основі уточнення виду впливу,основних складових і напрямів інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності промислових підприємств в Україні. Теоретичне значення мають обґрунтовані основні складові впливу інноваційного розвитку промислових підприємств на їх експортну й імпортну діяльність окремо, а також виокремлено основні напрями інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності промислових підприємств в Україні. Практичне значення мають рекомендації щодо системи показників, яка характеризує перехід від сировинної моделі до експорту продукції з високою доданою вартістю на макрорівні, та система показників, яка характеризує вплив інноваційного розвитку промислових підприємств на експортно-імпортну діяльність. Встановлено, що велике практичне значення має визначення запізнюючого впливу інноваційного розвитку промислових підприємств на експортно-імпортну діяльність та оцінка його лагу. У статті запропоновано динамічні економетричні моделі з розподіленим лагом для визначення цього запізнюючого впливу двох типів: у вигляді багатофакторної моделі з лаговими змінними і парної нелінійної з лаговими змінними. Особливе значення у формуванні управлінських рішень має визначення лага. Запропоновано відмінні основні етапи методичного підходу оцінки інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності великих державних промислових підприємств, які забезпечують економічну стійкість в умовах обмеженості діяльності.
Well-being-стратегія як інструмент забезпечення сталого розвитку та ефективності управління персоналом у сучасних умовах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вонберг, Тетяна Вікторівна; Дмитрук, Сергій Миколайович; Кожара, Вероніка Миколаївна
Дослідження спрямовано на закриття наявної прогалини між теоретичним визнанням важливості благополуччя та практичною відсутністю системних стратегій у більшості компаній, де well-being-заходи часто мають хаотичний або точковий характер. Метою роботи є обґрунтування сутності well-being-стратегії як інструменту забезпечення сталого розвитку організації, класифікація її ключових елементів і визначення методів оцінювання її ефективності в умовах цифровізації та кризових явищ. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід до структурування компонентів благополуччя, порівняльний аналіз сучасних моделей (PERMA, Gallup) і методів діагностики психологічного стану персоналу, а також управлінський цикл Демінга (PDCA) як база для впровадження стратегії. У результаті дослідження сформовано авторське визначення well-being-стратегії як довгострокового комплексу управлінських рішень, політик і практик, спрямованих на розвиток фізичного, емоційного, психологічного, соціального та фінансового благополуччя працівників. Основними науковими здобутками є доведення прямого зв’язку між рівнем суб’єктивного щастя колективу та фінансовою прибутковістю компанії, а також виокремлення психологічної стійкості як самостійного компонента стратегії, що є критично важливим для українських реалій у період безпекової та економічної нестабільності. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні методичного інструментарію оцінювання ефективності well-being-ініціатив через поєднання традиційних фінансових показників (ROI) із показниками цінності інвестицій (VOI), що включають «м’які вигоди»: лояльність бренду роботодавця, інноваційність і моральний дух команди. Доведено, що системний підхід дозволяє трансформувати соціальні програми з витратної статті бюджету у фактор зростання ринкової вартості фірми. Особливу увагу приділено ролі сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту та мобільних додатків, які забезпечують цілодобову підтримку, прогнозування ризиків вигорання та персоналізацію оздоровчих програм. Висновки дослідження підкреслюють, що перехід від фрагментарних бонусів до цілісної культури благополуччя є маркером організаційної зрілості та запорукою конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі. Практична цінність результатів полягає у можливості їх безпосереднього впровадження HR-департаментами для розробки персоналізованих well-being-програм, що базуються на комбінованому використанні кількісних метрик (плинність кадрів, eNPS) та якісних методів (фокус-групи, інтерв’ю). Запропонований алгоритм дій дозволяє організаціям не лише мінімізувати втрати від абсентеїзму та стресу, а й створити сприятливе середовище для повної реалізації потенціалу кожного співробітника, що безпосередньо впливає на динаміку доходів та стабільність бізнесу в умовах турбулентності.
WMS як драйвер цифрової трансформації складської логістики
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зіміна, Анна Іванівна; Кавун, Ольга Олександрівна
У статті наведено комплексний аналіз сучасних систем управління складом (WMS) як ключового інструмента цифрової трансформації складської логістики. Розглянуто архітектуру WMS, її модульну структуру та можливості щодо оптимізації основних складських процесів. Детально проаналізовано інтеграцію WMS з ERP-системами, IoT-пристроями, робототехнікою, дронами, а також застосування штучного інтелекту та прогнозної аналітики. Наведено статистику світового ринку WMS, ідентифіковано провідних постачальників та ключові тенденції розвитку галузі. Ринок демонструє позитивну динаміку розвитку, зумовлену потребою у пришвидшенні обробки замовлень в омніканальній роздрібній торгівлі, активізацією цифрової трансформації логістики, зростаючою увагою до оптимізації складських процесів внаслідок ускладнення глобальних ланцюгів постачання. Дослідження показали, що майже 93 % складів у світі використовували певну форму програмного забезпечення WMS. П'ять провідних постачальників займають 44 % ринку WMS. Проведено сегментацію світового ринку систем управління складами затакими ознаками: рівень розгортання WMS, характер пропозиції, функції, види послуг, тип програмного забезпечення. Визначено економічні аспекти впровадження WMS, включно з витратами, вигодами та терміном окупності, а також описано ризики, пов’язані з технічними, організаційними та кадровими факторами. Узагальнено етапи впровадження WMS та окреслено можливі труднощі, що виникають у процесі цифрової трансформації складських операцій, серед яких високі початкові інвестиції та витрати на впровадження, необхідність доступу до програмного забезпечення, налаштування та інтеграції з наявними системами, загроза безпеці та секвестрації даних, потреба у глибокій трансформації корпоративної культури та бізнес-процесів. У висновках підкреслено, що впровадження WMS забезпечує суттєве підвищення операційної ефективності та точності складських процесів, а майбутнє таких систем пов’язане з переходом до автономних, високотехнологічних логістичних екосистем.Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розгляд переходу до повністю автономних систем управління складом із мінімальною участю персоналу, використання інтелектуальних WMS, що самонавчаються, а також процесуінтеграції WMS у єдину цифрову платформу ланцюга постачання.
Автоматизація HR-процесів у сучасному менеджменті персоналу в умовах розвитку гнучких форм організації праці
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Козлова, Алла Іванівна; Кришталь, Галина Олександрівна; Кузьменко, Ганна Олександрівна
У статті узагальнено наукові підходи до автоматизації HR-процесів у сучасному менеджменті персоналу й обґрунтовано її економічний і організаційний зміст в умовах розвитку гнучких форм організації праці. Емпіричну базу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні праці, у яких висвітлено цифровізацію HR-функції, HRM-системи, HR-аналітику, Smart HR 4.0, HR-інжиніринг, автоматизацію рекрутингу та особливості управління працею в дистанційних і гібридних форматах. Методичну основу становлять аналіз і синтез, контент-аналіз, структурно-функціональний, порівняльний і процесний підходи. Доведено, що автоматизацію HR-процесів доцільно трактувати не як просте перенесення кадрових процедур у цифрове середовище, а як інструмент системного перепроєктування кадрових циклів, потоків даних, ролей учасників і контурів контролю, який забезпечує скорочення адміністративних витрат, прискорення кадрових рішень, підвищення якості HR-аналітики та підтримку гнучких режимів праці. За результатами авторського узагальнення виокремлено чотири дослідницькі кластери: цифровізація HR-процесів; HRM-системи та економічна результативність їх застосування; стратегічна цифрова трансформація HR-функції; автоматизація HR в умовах дистанційної та гібридної роботи. Обґрунтовано, що найбільший ефект автоматизація дає у процесах рекрутингу, адаптації, кадрового адміністрування, оцінювання результативності, навчання, внутрішніх комунікацій та управління робочим часом. Наукова новизна полягає в уточненні змісту автоматизації HR-процесів як економіко-управлінського інструменту забезпечення гнучких форм організації праці, а також у систематизації її прямих і непрямих ефектів та розробленні системи показників оцінювання результативності. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час аудиту HR-процесів, вибору HRM-систем, обґрунтування інвестицій у цифрові HR-рішення, упровадження self-service сервісів і побудови системи моніторингу ефективності менеджменту персоналу.
Аналіз стану та тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ісмаілов, Алтан; Костенко, Дмитро Миколайович; Проноза, Павло Володимирович
Індустріальні парки є одним із ключових інструментів державної промислової політики, спрямованої на модернізацію переробної промисловості, стимулювання зайнятості та регіонального розвитку. В умовах воєнної економіки та необхідності повоєнної відбудови роль цього інструменту в Україні суттєво зростає. Метою статті є оцінювання стану та визначення тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні на основі даних Реєстру індустріальних парків (ІП) та звітних матеріалів Міністерства економіки.У статті досліджено: динаміку кількісного зростання реєстру ІП та обсягів залучених інвестицій; регіональний розподіл парків у розрізі трьох макрорегіонів – Західного, Центрально-північного та Південно-східного; структуру власності земельних ділянок і керуючих компаній; класифікацію ІП за площею; галузеву спеціалізацію парків; функціональний статус ІП через показники залучення учасників та інших суб'єктів господарювання; інфраструктурну готовність парків у розрізі ключових інженерних комунікацій; моделі землекористування, девелопменту та місцевих стимулів для резидентів; логістичні характеристики розміщення парків.За результатами дослідження встановлено низку ключових закономірностей. По-перше, між кількісними показниками реєстрації та реальним функціонуванням ІП існує суттєвий дисбаланс: лише близько третини із 106 зареєстрованих парків мають діючих виробничих резидентів, тоді як решта залишаються «теоретичними проєктами» через відсутність розвиненої інженерної інфраструктури та неефективний менеджмент. По-друге, географічний розподіл ІП відображає реалії воєнного часу: 56,6 % парків зосереджено у Західному макрорегіоні, де безпековий чинник та близькість до кордонів ЄС формують сприятливі умови для розміщення й релокації виробництв. По-третє, домінування комунальної форми ініціювання (понад 35 % парків) не забезпечує автоматичної операційної ефективності: приватні керуючі компанії демонструють вищий рівень залучення резидентів завдяки комерційній орієнтованості та практиці девелопменту на замовлення. По-четверте, визначено, що найбільш критичним інфраструктурним бар'єром є розрив між проєктною та фактично наявною потужністю електропостачання, що унеможливлює розміщення енергоємних виробництв у переважній більшості зареєстрованих парків.
Аудиторська перевірка як інструмент контролю податкової політики підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Слюніна, Тетяна Леонідівна; Плетньова, Єлизавета Сергіївна
У статті досліджено роль аудиторської перевірки у системі контролю податкової політики підприємства в сучасних економічних умовах. Актуальність обраної теми зумовлена постійними змінами податкового законодавства, підвищенням вимог до прозорості фінансово-господарської діяльності підприємств, а також необхідністю забезпечення достовірності податкової звітності та своєчасного виконання податкових зобов’язань. У сучасних умовах ефективне управління податковою політикою є важливим чинником фінансової стабільності підприємства, його конкурентоспроможності та мінімізації ризиків застосування штрафних санкцій з боку контролюючих органів. У роботі розкрито економічну сутність податкової політики підприємства, визначено її основні цілі, принципи формування та значення для забезпечення стабільного розвитку суб’єкта господарювання. Особливу увагу приділено податковому плануванню як складовій податкової політики, що спрямована на оптимізацію податкових платежів у межах чинного законодавства, зниження податкового навантаження та ефективне використання фінансових ресурсів підприємства. Досліджено місце аудиторської перевірки в системі фінансового контролю підприємства. Визначено, що аудит є важливим інструментом оцінки правильності нарахування податків, перевірки достовірності податкової звітності, контролю дотримання вимог податкового законодавства та виявлення потенційних податкових ризиків. Проаналізовано основні напрями аудиторської перевірки, серед яких перевірка податкових розрахунків, аналіз первинної документації, оцінка облікової політики та використання аналітичних процедур. У статті також розглянуто методику проведення аудиту податкових розрахунків, яка містить етапи планування, збору інформації, оцінки ризиків, перевірки первинних документів та узагальнення результатів перевірки. Обґрунтовано, що своєчасне проведення аудиторської перевірки сприяє підвищенню якості податкового обліку, забезпечує достовірність фінансової інформації та знижує ризик виникнення податкових порушень.
Біоекономічні імперативи та ESG-концептуалізація управління аграрними підприємствами
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Петруха, Ніна Миколаївна; Петруха, Сергій Валерійович; Якимчук, Антон Володимирович
Сучасна трансформація аграрного сектора економіки відбувається в умовах посилення регуляторних вимог до корпоративної звітності зі сталого розвитку, поглиблення євроінтеграційних процесів, зростання кліматичних ризиків і необхідності переходу від лінійної ресурсоспоживчої моделі господарювання до циркулярної біоекономіки. За цих умов біоекономічні імперативи набувають значення не лише технологічних або екологічних орієнтирів, а й методологічної основи ESG-орієнтованої реконфігурації управління аграрними підприємствами. Актуальність дослідження зумовлена потребою теоретичного обґрунтування таких управлінських підходів, які забезпечують поєднання економічної результативності, екологічної відповідальності, соціальної стійкості та прозорості корпоративного контролю. У статті обґрунтовано, що біоекономічні імперативи не можуть розглядатися як зовнішній додаток до традиційного аграрного менеджменту або як сукупність окремих природоохоронних заходів. Вони формують ресурсно-змістовне ядро ESG-трансформації, оскільки охоплюють управління побічною біомасою, виробничими відходами, енергоефективністю, ґрунтовим капіталом, соціальним впливом, корпоративною відповідальністю та якістю управлінського контролю. Доведено, що перехід аграрних підприємств до ESG-орієнтованої моделі управління потребує не лише впровадження нових технологій, а й створення системи кількісного обліку, моніторингу, внутрішнього контролю та нефінансового розкриття інформації. Визначено ключові інституційні, фінансові й організаційні бар’єри ESG-трансформації аграрних підприємств України, серед яких – нерозвиненість внутрішнього ринку біоекономічної продукції та біоенергетичних ресурсів, висока капіталомісткість технологічної модернізації, фрагментарність державних стимулів, недостатня координація між органами публічної влади й бізнесом, дефіцит фахівців у сфері нефінансового обліку, ESG-аудиту та сталого менеджменту, а також вплив воєнних ризиків на інвестиційну активність. Водночас систематизовано драйвери відповідної трансформації, зокрема європейську регуляторну конвергенцію, становлення корпоративної звітності зі сталого розвитку, розвиток зеленого фінансування, зростання ролі біомаси як ресурсу декарбонізації та посилення вимог до прозорості агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні конверсійного контуру трансформації біоекономічних імперативів у ESG-комплаєнс та інвестиційну спроможність аграрного підприємства. Запропонований підхід розкриває логіку переходу від внутрішнього біоекономічного редизайну бізнес-процесів – обліку й переробки біомаси, мінімізації відходів, декарбонізації, біологізації виробництва та посилення корпоративної відповідальності – до формування вимірюваних ESG-показників, нефінансової звітності, підвищення інвестиційної привабливості, доступу до зеленого фінансування та зміцнення конкурентоспроможності аграрних підприємств на європейських ринках. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні концептуальної основи для удосконалення стратегічного управління аграрними підприємствами в умовах переходу до циркулярної біоекономіки, імплементації стандартів ESG-звітування та посилення вимог до екологічної, соціальної й управлінської прозорості аграрного бізнесу.
Вплив економічної нестабільності на активи підприємств України в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Макаренко, Юлія Петрівна; Сологуб, Антоніна Андріївна
У статті досліджено вплив економічної нестабільності, зумовленої повномасштабним вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 року, на структуру та вартість активів вітчизняних підприємств. Проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників, ступінь пошкодження та знищення матеріальних і нематеріальних активів у розрізі галузей, стан кредитного ринку та банківської системи. Систематизовано інструменти державної підтримки та міжнародної фінансової допомоги для відновлення підприємницького потенціалу. Визначено ключові виклики: скорочення виробничої бази, знецінення активів, зростання частки непрацюючих кредитів і загострення проблеми ліквідності. Запропоновано комплекс заходів для стабілізації активів підприємств в умовах триваючого воєнного стану та постконфліктного відновлення. Досліджено вплив економічної нестабільності на формування, структуру та ефективність використання активів підприємств України в умовах воєнного стану. Проаналізовано сучасні макроекономічні та мікроекономічні чинники, що зумовлюють дестабілізацію діяльності суб’єктів господарювання, зокрема скорочення обсягів виробництва, інвестиційної та підприємницької активності, інфляційні процеси, девальвацію національної валюти, руйнування виробничої та транспортної інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів і зростання фінансових та операційних ризиків. Визначено особливості трансформації необоротних і оборотних активів підприємств, зміни їх вартості, структури, ліквідності та оборотності в умовах підвищеної економічної невизначеності. В роботі обґрунтовано негативний вплив воєнних ризиків на рівень фінансової стійкості підприємств, послаблення їх інвестиційного потенціалу та втрату частини активів унаслідок фізичного знищення або вимушеної консервації. Запропоновано підходи до підвищення ефективності управління активами в кризових умовах шляхом оптимізації їх структури, диверсифікації джерел фінансування та впровадження антикризових управлінських рішень. Наукова новизна статті полягає в комплексному дослідженні впливу економічної нестабільності, спричиненої воєнним станом, на активи підприємств з урахуванням сучасних умов функціонування національної економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки заходів щодо забезпечення фінансової безпеки й адаптації підприємств до тривалих кризових явищ.
Дослідження трансформації ритейлу під впливом технологічних, соціальних та поведінкових мегатрендів і його ролі у забезпеченні стійкості ринкових структур
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Куценко, Тетяна Миколаївна; Гапоненко, Ольга Євгеніївна; Кизлюк, Олександр Анатолійович
Статтю присвячено комплексному дослідженню трансформації ритейлу під одночасним впливом чотирьох взаємопов’язаних мегатрендів – технологічного, соціального, поведінкового та пов’язаного зі сталим розвитком. Установлено, що зазначені мегатренди не є ізольованими силами, а формують єдину синергетичну систему, яка визначає архітектурні зміни ринкових структур у роздрібній торгівлі. Систематизовано статистичні свідчення глибини трансформації: частка електронної комерції в глобальних роздрібних продажах уперше перевищила 20% у 2024 р.; ринок штучного інтелекту в ритейлі прогнозується до зростання із сукупним середньорічним темпом зростання 26,5% – до 41,23 млрд дол. до 2033 р.; recommerce зростав у 16 разів швидше за традиційний ритейл; обсяг соціальної комерції досяг 1,16 трлн дол. із темпом приросту 36,4% на рік. Розкрито двоїстий характер впливу мегатрендів на стійкість ринкових структур: з одного боку, вони виступають дестабілізаторами, знижуючи бар’єри входу та перерозподіляючи ринкову владу на користь технологічних платформ; з іншого – генерують нові джерела стійкості через операційну ефективність AI, диверсифікацію омніканальних моделей і циркулярні потоки доходів. Окремо розглянуто специфіку адаптації українського ритейлу в умовах воєнних викликів та проаналізовано стратегічні орієнтири відновлення провідних національних мереж. Запропоновано концептуальну трирівневу модель забезпечення стійкості ритейлу, що охоплює рівні технологічної адаптивності, споживчої залученості та ESG-інтеграції, пов’язані механізмом зворотного зв’язку. Системоутворюючою умовою функціонування моделі визначено динамічні здатності ритейлера як організаційну спроможність безперервно перебудовувати ресурсну базу у відповідь на зміни зовнішнього середовища. Практична значущість результатів полягає в можливості їх застосування для формування стратегій стійкого розвитку підприємств роздрібної торгівлі різних форматів.
Економічна ефективність впровадження мобільних енергоефективних установок пожежогасіння в системах локальної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кліменко, Олена Миколаївна; Карпенко, Юрій Васильович
У статті досліджено економічні аспекти підвищення ефективності систем пожежогасіння в умовах зростання вимог до ресурсозбереження та енергоефективності функціонування об’єктів локальної безпеки. Особливу увагу приділено порівнянню традиційних технічних рішень і мобільних енергоефективних установок пожежогасіння, що базуються на використанні альтернативних принципів подачі вогнегасних речовин. Метою дослідження є розроблення методичного підходу до оцінювання економічної ефективності мобільних енергоефективних установок пожежогасіння з урахуванням ресурсних і експлуатаційних параметрів. Методичну основу становлять методи порівняльного аналізу, розрахунково-аналітичні підходи та елементи техніко-економічного моделювання. Оцінювання ефективності здійснюється на основі системи показників, що охоплює витрати енергоресурсів, вогнегасних речовин, експлуатаційні витрати, а також тривалість процесу ліквідації пожежі. Узагальнювальний показник дає змогу визначити сукупні витрати на один цикл пожежогасіння та розрахувати відносний економічний ефект. У процесі дослідження враховано технологічну особливість інноваційної установки, яка передбачає подачу води у поєднанні з вуглекислим газом, що виконує функцію витіснювача та додаткового вогнегасного агента, який забезпечує підвищення ефективності гасіння. За результатами проведених розрахунків і порівняльного аналізу встановлено, що використання мобільних енергоефективних установок дає змогу знизити сукупні витрати, скоротити споживання ресурсів і зменшити тривалість ліквідації пожеж. Запропоновано узагальнену модель оцінювання економічного ефекту, яка забезпечує комплексний облік технічних і економічних параметрів функціонування систем пожежогасіння. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для обґрунтування управлінських рішень щодо впровадження енергоефективних технологій у системах локальної безпеки.
Економічний потенціал України в контексті повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шепеленко, Світлана Миколаївна; Джанджгава, Наталія Вікторівна
У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану економічного потенціалу України в умовах воєнної трансформації, глобальної макроекономічної нестабільності та активізації євроінтеграційних процесів. Дослідження базується на системному підході до оцінювання економічного потенціалу держави як багатокомпонентної категорії, що містить виробничий, інвестиційний, трудовий, інноваційний, експортний, фінансовий та інфраструктурний потенціали. Метою статті є комплексний аналіз й оцінка сучасного стану економічного потенціалу України, визначення ключових структурних диспропорцій та обґрунтування стратегічних напрямів його посилення в умовах післявоєнного відновлення та інтеграції до Європейського Союзу. Для досягнення поставленої мети у дослідженні вирішено такі завдання: проаналізовано сучасні підходи до трактування економічного потенціалу держави; досліджено динаміку основних макроекономічних показників України; оцінено структурні компоненти економічного потенціалу; визначено ключові ризики та перспективи розвитку економіки України; обґрунтовано стратегічні напрями посилення економічного потенціалу держави. Проаналізовано ключові макроекономічні тенденції розвитку економіки України у 2020–2026 роках, включаючи динаміку валового внутрішнього продукту, інфляції, державного боргу, рівня безробіття, обсягів експорту та імпорту, міжнародних резервів, інвестиційної активності та демографічних показників. Встановлено, що, попри значні втрати економіки внаслідок повномасштабної війни, Україна демонструє поступове відновлення окремих секторів економіки, адаптацію бізнесу до кризових умов та формування нових драйверів економічного розвитку. Особливу увагу приділено оцінюванню структурних диспропорцій економічного потенціалу, зокрема критичній залежності від сировинного експорту, зниженню промислового виробництва, скороченню трудового потенціалу внаслідок міграційних процесів і руйнування інфраструктури. Доведено, що одним із ключових напрямів посилення економічного потенціалу України є цифровізація економіки, розвиток оборонно-промислового комплексу, інтеграція до європейських виробничих ланцюгів та стимулювання високотехнологічних секторів.
Зовнішнє середовище бізнесу автопрокату: статистичний вимір впливу та динаміка змін
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дружиніна, Вікторія Валеріївна; Сакун, Леся Миколаївна; Сухомлин, Лариса Вадимівна; Альохін, Євгеній Олександрович
У статті досліджено вплив факторів зовнішнього середовища на функціонування підприємств автопрокату в умовах сучасних економічних трансформацій. Метою дослідження є комплексний статистичний аналіз економічних, соціальних, політичних і технологічних детермінант та оцінка їх впливу на результати діяльності підприємств оренди автомобілів, а також визначення динаміки змін ринкового середовища. Робота обґрунтовує необхідність урахування зовнішніх факторів у процесі формування ефективних управлінських рішень і стратегій розвитку. Методологічною основою дослідження є статистичний і порівняльний аналіз, PEST-аналіз. Інформаційну базу становлять офіційні статистичні дані щодо інфляції, валютного курсу, безробіття, міграційних процесів, а також галузеві показники, зокрема ціни на паливо та транспортні витрати. У результаті дослідження встановлено високу залежність бізнесу автопрокату від зовнішнього середовища. Доведено, що найбільший вплив мають економічні та політичні чинники, зокрема військова ситуація, інфляція, валютні коливання та зростання вартості пального. Соціальні фактори, такі як міграція та рівень зайнятості, формують додатковий попит на послуги. Результати PEST-аналізу (інтегральний показник 4,10) підтверджують критичну чутливість підприємств до змін зовнішніх умов. Водночас технологічні чинники створюють можливості для підвищення ефективності діяльності. Рамки дослідження визначаються галузевою та регіональною спрямованістю (ринок автопрокату, Полтавська область). Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням економетричних моделей прогнозування та застосуванням методів машинного навчання. Практичне значення полягає у використанні результатів для стратегічного планування, підвищення обґрунтованості управлінських рішень, мінімізації ризиків і зростання конкурентоспроможності. Соціальні наслідки пов’язані з урахуванням впливу мобільності населення та міграційних процесів на розвиток транспортних послуг. Оригінальність роботи полягає у поєднанні статистичного аналізу макро- і соціальних показників із прикладним дослідженням ринку автопрокату, що дозволяє сформувати практичні рекомендації адаптації бізнесу до сучасних викликів.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"

Results Per Page

Sort Options