Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/933

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Крячко, Євген Миколайович; Бондаренко, Дмитро Валерійович
    У статті визначено, що цифровізація як тренд розвитку глобальної економіки проявляється різною мірою, проте місце кожної країни у світовій спільноті залежить від ступеня впливу цифровізації на національне економічне та соціальне середовище. Дослідження впливу цифровізації на розвиток економік країн є надзвичайно актуальними, оскільки цифрові технології стають центральним елементом сучасного економічного розвитку, впливаючи на продуктивність, ефективність і конкурентоспроможність країн на глобальному рівні. Метою статті є побудова моделі впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу із застосуванням когнітивного підходу. Для цього запропоновано відповідний методичний підхід і здійснено його апробацію. Як показники цифровізації використано Індекси світових рейтингів оцінки рівня цифровізації, а як показники розвитку економік країн світу – показники, що характеризують ВВП, валову додану вартість, зайнятість, виробництво й торгівлю товарами та послугами ІКТ і комп’ютерних комунікацій. Як статистичну інформаційну базу було використано «Показники світового розвитку» Світового банку. На базі розробленого методичного підходу було побудовано когнітивну модель впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу, проаналізовано зв’язки між факторами та сформовано висновки щодо взаємозалежностей між ними. Визначено, що ефективна стратегія управління процесами цифровізації для підвищення розвитку економіки країни повинна включати розвиток інноваційного потенціалу через підтримку досліджень та інноваційних стартапів, розширення цифрової інфраструктури, особливо у сфері телекомунікацій та мобільного підключення, підвищення готовності до впровадження нових технологій через освітні програми та підготовку кваліфікованих кадрів, а також розвиток електронного урядування для забезпечення широкого доступу до цифрових державних послуг. Такі заходи сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню доданої вартості у виробництві та сфері послуг, що призведе до зростання ВВП, забезпечуючи стале економічне зростання і якість життя населення країни.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Малярець, Людмила Михайлівна; Норік, Лариса Олексіївна; Бударін, Олексій Сергійович; Скляр, Тетяна Петрівна
    Суб’єкти господарювання державного сектора економіки, серед інших підприємств, відіграють ключову роль у відновленні експортно-імпортної діяльності, оскільки вони володіють значними ресурсами і можуть забезпечити координацію та реалізацію стратегічних заходів у критичних сферах економіки, сприяючи тим самим швидкому відновленню та стабілізації економічного розвитку країни. Мета статті полягає у систематизації ознак особливостей розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки. У цьому дослідженні розглянуто ключові аспекти, які характеризують експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки, зокрема, політичний контекст, державну фінансову підтримку, правове регулювання та регуляторний контроль. Особливу увагу приділено стратегічному характеру діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та їхній ролі у реалізації державних програм і забезпеченні національної безпеки. Визначено основні пільги та фінансові механізми державної підтримки, які сприяють ефективному здійсненню експортно-імпортних операцій. Подальший напрямок розвитку цього дослідження передбачається у проведенні аналізу ефективності державних програм підтримки експортно-імпортної діяльності, оцінюванні ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та визначенні впливу міжнародних економічних угод на розвиток експортно-імпортної діяльності.