Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/933

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Аспекти інтеграції відновлюваної розподіленої генерації в систему енергозабезпечення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Костенко, Ганна Петрівна; Запорожець, Артур Олександрович; Запорожець, Надія Василівна; Верпета, Владислав Олександрович
    У статті розглянуто стратегічні та практичні аспекти інтеграції відновлюваної розподіленої генерації у системи енергозабезпечення України, яка стоїть перед викликами, пов'язаними з підвищенням надійності, безпеки та ефективності енергосистеми в умовах глобальних тенденцій декарбонізації і військових загроз. Встановлено ключову роль розподіленої ВДЕ-генерації у підвищенні стійкості енергосистеми та зниженні залежності від централізованих джерел енергії. Виконано аналіз світового досвіду, який підкреслює економічну вигоду та зростання гнучкості в управлінні енергетичними ресурсами завдяки впровадженню розподіленої генерації. Наведено приклади успішної реалізації проєктів розподіленої ВДЕ-генерації у різних країнах та аналіз потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні, зокрема, сонячної, вітрової енергії та малої гідроенергетики. Виконаний огляд дозволяє зробити висновок про необхідність комплексного підходу до розвитку розподіленої ВДЕ-генерації. Особливу увагу приділено вивченню технічних, економічних, правових і регуляторних аспектів, які визначають можливості та обмеження для залучення інвестицій у розподілену відновлювану енергетику. Акцентовано увагу на потребі розробки та впровадження інноваційних управлінських систем і новітніх технологічних рішень, що дозволять максимально використовувати потенціал розподіленої генерації для забезпечення надійного, безпечного та ефективного функціонування енергосистеми. Враховано аспекти інтеграції систем зберігання енергії, що дозволяють згладжувати пікові навантаження та забезпечувати стабільність роботи системи. Зроблено висновок про необхідність удосконалення механізмів фінансової підтримки, що стимулюють розвиток малих виробників електроенергії з ВДЕ. Окрему увагу приділено вивченню міжнародного досвіду та його адаптації до українських реалій, що дозволяє врахувати специфіку національного енергетичного ринку та максимізувати ефективність впровадження новітніх технологій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Крячко, Євген Миколайович; Бондаренко, Дмитро Валерійович
    У статті визначено, що цифровізація як тренд розвитку глобальної економіки проявляється різною мірою, проте місце кожної країни у світовій спільноті залежить від ступеня впливу цифровізації на національне економічне та соціальне середовище. Дослідження впливу цифровізації на розвиток економік країн є надзвичайно актуальними, оскільки цифрові технології стають центральним елементом сучасного економічного розвитку, впливаючи на продуктивність, ефективність і конкурентоспроможність країн на глобальному рівні. Метою статті є побудова моделі впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу із застосуванням когнітивного підходу. Для цього запропоновано відповідний методичний підхід і здійснено його апробацію. Як показники цифровізації використано Індекси світових рейтингів оцінки рівня цифровізації, а як показники розвитку економік країн світу – показники, що характеризують ВВП, валову додану вартість, зайнятість, виробництво й торгівлю товарами та послугами ІКТ і комп’ютерних комунікацій. Як статистичну інформаційну базу було використано «Показники світового розвитку» Світового банку. На базі розробленого методичного підходу було побудовано когнітивну модель впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу, проаналізовано зв’язки між факторами та сформовано висновки щодо взаємозалежностей між ними. Визначено, що ефективна стратегія управління процесами цифровізації для підвищення розвитку економіки країни повинна включати розвиток інноваційного потенціалу через підтримку досліджень та інноваційних стартапів, розширення цифрової інфраструктури, особливо у сфері телекомунікацій та мобільного підключення, підвищення готовності до впровадження нових технологій через освітні програми та підготовку кваліфікованих кадрів, а також розвиток електронного урядування для забезпечення широкого доступу до цифрових державних послуг. Такі заходи сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню доданої вартості у виробництві та сфері послуг, що призведе до зростання ВВП, забезпечуючи стале економічне зростання і якість життя населення країни.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Малярець, Людмила Михайлівна; Норік, Лариса Олексіївна; Бударін, Олексій Сергійович; Скляр, Тетяна Петрівна
    Суб’єкти господарювання державного сектора економіки, серед інших підприємств, відіграють ключову роль у відновленні експортно-імпортної діяльності, оскільки вони володіють значними ресурсами і можуть забезпечити координацію та реалізацію стратегічних заходів у критичних сферах економіки, сприяючи тим самим швидкому відновленню та стабілізації економічного розвитку країни. Мета статті полягає у систематизації ознак особливостей розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки. У цьому дослідженні розглянуто ключові аспекти, які характеризують експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки, зокрема, політичний контекст, державну фінансову підтримку, правове регулювання та регуляторний контроль. Особливу увагу приділено стратегічному характеру діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та їхній ролі у реалізації державних програм і забезпеченні національної безпеки. Визначено основні пільги та фінансові механізми державної підтримки, які сприяють ефективному здійсненню експортно-імпортних операцій. Подальший напрямок розвитку цього дослідження передбачається у проведенні аналізу ефективності державних програм підтримки експортно-імпортної діяльності, оцінюванні ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та визначенні впливу міжнародних економічних угод на розвиток експортно-імпортної діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ризики енергетичній безпеці. Візуалізація наукових досліджень
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Губарєва, Ірина Олегівна; Хаустов, Микита Миколайович
    Метою статті є визначення тенденцій та ключових напрямків дослідження ризиків енергетичній безпеці шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для проведення дослідження використано аналітичні інструменти наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Google Trends і VOSviewer версії 1.6.20. Проведений трендовий аналіз, з використанням інструментарію Google Trends, показав певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань енергетичної безпеки. З метою виявлення тенденцій у дослідженні ризиків енергетичній безпеці із використанням інструментів аналізу, що надаються базами даних Scopus та Web of Science, було проаналізовано динаміку кількості проіндексованих публікацій за досліджуваною тематикою, приналежність до країни, галузеву структуру публікацій, виокремлено внесок окремих дослідників у сфері ризиків енергетичній безпеці за кількістю цитувань. Найбільш цитовані статті з питань ризиків енергетичній безпеці, що проіндексовані у базах Scopus та Web of Science, присвячені: вирішенню проблем зміни клімату, забруднення довкілля та енергетичної нестабільності; енергетичній інфраструктурі; зв’язку досліджень у сфері енергетики із соціальними науками; географії енергетичного переходу; виробництву етанолу з біомаси; розвитку водневої енергетики; виявленню причинно-наслідкового зв'язку між викидами CO2, споживанням ядерної енергії, споживанням відновлюваної енергії та економічним зростанням. Результати дослідження дозволили визначити основні наукові кластери у сфері ризиків енергетичної безпеки. Візуалізація мережевої карти ключових слів дозволила виокремити 8 кластерів, які характеризують ключові напрями досліджень у сфері ризиків енергетичній безпеці: безпека, ризик, енергія, здоров’я людини, кліматичні зміни, відновлювана енергетика, навколишнє середовище. Результати аналізу сприяють визначенню нових напрямків досліджень у сфері ризиків енергетичної безпеки.