Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2030

Browse

Now showing 1 - 20 of 51

How to Integrate Internet Marketing into a Cloud Storage System: Developing a Microservice for Customer Acquisition
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вільхівська, Ольга Володимірівна; Бринза, Наталя Олександрівна; Булах, Микита Ігорьович
У статті розглядається актуальна проблема підвищення ефективності просування послуг хмарного зберігання даних в умовах високої конкуренції на ринку SaaS та IaaS. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку хмарних технологій та роль інтернет-маркетингу як ключового інструменту залучення й утримання клієнтів для IT-компаній. На основі теоретичного огляду, аналізу динаміки ринку та моделювання бізнес-процесів обґрунтовано доцільність інтеграції інструментів цифрового маркетингу безпосередньо в інформаційну систему провайдера хмарного сховища. Запропоновано й обґрунтовано стратегію «Best-of-Breed», яка передбачає точкову інтеграцію найкращих у своєму класі спеціалізованих сервісів (SendPulse для автоматизації email-кампаній, Google Ads для контекстної реклами, Ahrefs для SEO-моніторингу) замість дорогих і ризикованих all-in-one платформ типу HubSpot чи Salesforce Marketing Cloud. Розроблено архітектуру та реалізовано мікросервіс «Integration Module» (API Gateway), який забезпечує уніфікований, асинхронний і безпечний обмін даними між core-інформаційною системою компанії та зовнішніми маркетинговими платформами. Мікросервіс створено на Python з використанням сучасного асинхронного фреймворку FastAPI, Pydantic для валідації вхідних даних, SQLAlchemy з PostgreSQL для зберігання подій онбордингу та логів, а також pytest для комплексного юніт- та інтеграційного тестування. Особливу увагу приділено автоматизації онбордингу та утримання клієнтів: тригерні email-ланцюжки запускаються автоматично при зміні статусу акаунта (початок trial-періоду, перехід на платний тариф, наближення кінця промо тощо), що значно підвищує конверсію та LTV клієнтів. Наведено повний життєвий цикл розробки: аналіз вимог, моделювання бізнес-процесів у нотації BPMN 2.0, проєктування архітектури за допомогою UML-діаграм компонентів, реалізація ключових ендпоінтів, тестування (включно з негативними сценаріями та перевіркою валідації), контейнеризація за допомогою Docker та успішний деплой у production-середовищі. Результати демонструють, що таке рішення дозволяє оптимізувати маркетингові витрати, підвищити швидкість реакції на поведінку користувачів, забезпечити персоналізацію комунікацій і зробити інформаційну систему більш гнучкою та масштабованою. Розроблений мікросервіс є універсальним інструментом, який може бути адаптований для IT-компаній будь-якого розміру, що надають цифрові послуги на основі підписки, та слугувати основою для подальшого розширення функціоналу (інтеграція з чат-ботами, аналітикою поведінки, реферальними системами тощо). Робота має як теоретичну, так і високу практичну цінність для розвитку цифрового маркетингу в хмарній інфраструктурі.
HR-маркетинг і HR-брендинг компаній в умовах інтернаціоналізації бізнес-процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Куцмус, Наталія Миколаївна; Прокопчук, Оксана Андріївна
Стаття присвячена дослідженню методології HR-маркетингу компаній в умовах інтернаціоналізації бізнес-процесів, ідентифікації його функціонального інструментарію з фокусуванням уваги на процесуальних аспектах формування та просування HR-бренду. Встановлено, що HR-маркетинг є функціональною складовою системи управління людськими ресурсами, спрямованою на формування сильного бренду компанії як роботодавця та формування лояльності потенційних і наявних співробітників. Досягнення цих цілей є результатом використання маркетингових методів та інструментів, за умови одночасної ефективної реалізації супутніх функцій HR-менеджменту, таких як онбординг, мотивація, розвиток персоналу, управління благополуччям. Залежно від фокусу спрямування маркетингових зусиль і комунікацій HR-маркетинг бізнес-компанії має внутрішню та зовнішню складові, які реалізуються через виконання двох ключових функцій: інформаційної та комунікаційної. Доведено, що в системі заходів HR-маркетингу центральне місце займає HR-брендинг – процес формування та просування бренду компанії як роботодавця, ядром якого є ціннісна пропозиція роботодавця (EVP, унікальний набір матеріальних і нематеріальних вигод, які компанія пропонує співробітникам і які визначають мотиви кандидатів обирати саме цього роботодавця). Чинником сильного HR-бренду компанії в умовах глобальної економіки є інтернаціоналізація бізнес-процесів, яка підвищує привабливість компаній для співробітників з огляду на перспективи для кар’єрного та професійного розвитку, набуття досвіду та міжкультурних компетентностей. Однак інтернаціоналізація бізнес-процесів стає джерелом конкурентної переваги компаній на ринку праці за умови адаптації стратегій і практик HR-менеджменту та маркетингу до кроскультурних умов, вимог і стандартів.
Strategic Management of Ukraine’s IT Sector: Economic and Statistical Aspects of Business Decision-Making to Enhance Competitiveness
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шекета, Євгенія Юріївна; Казюка, Наталія Петрівна; Мацола, Михайло Михайлович; Кухній, Леся Степанівна
У статті досліджується роль ІТ-сектору України як стратегічного чинника підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни в контексті глобальної цифрової трансформації та воєнних викликів. Розкривається вплив світових тенденцій цифровізації, інноваційних технологій та формування цифрових екосистем на стабільність національної економіки. Проаналізовано сучасний стан українського ІТ-ринку, його структурні характеристики та динаміку експорту. Особливу увагу приділено кадровим проблемам, спричиненим війною, та їх впливу на стабільність і розвиток галузі. Виділено стратегії адаптації ІТ-компаній, спрямовані на забезпечення безперервності діяльності, енергетичної стійкості та цифрової безпеки. Оцінюється рівень впровадження підприємствами інноваційних та хмарних технологій і визначаються ключові бар’єри цифрової модернізації бізнес-середовища. Обґрунтовано, що прискорений розвиток IT-сектору здатний забезпечити масштабування високотехнологічних продуктів, підвищення інноваційної активності, зміцнення людського капіталу та інтеграцію України у глобальні технологічні мережі. На основі структурного, функціонального та системного аналізу сформульовано стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності України через розвиток цифрових інноваційних технологій, хмарної інфраструктури та модернізацію державної політики підтримки IT-індустрії. Стаття складається з трьох основних розділів. У першому розділі розглядаються світові тенденції розвитку IT-сектору та їхній вплив на конкурентоспроможність країн. Друга частина аналізує сучасний стан, структурні характеристики та експортний потенціал ІТ-індустрії України. Третя частина визначає стратегічні напрями зміцнення конкурентоспроможності країни через розвиток цифрових технологій, інноваційних кластерів та інтеграцію у міжнародні технологічні ринки. У підсумкових положеннях міститься узагальнення результатів дослідження та рекомендації щодо формування ефективної державної політики підтримки ІТ-сектора.
The Assessment and Analysis Models for Digital Development of Territories
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чаговець, Любов Олексіївна; Чаговець, Віта Віталіївна; Бутенко, Тетяна Андріївна; Проценко, Наталія Миколаївна
У статті розглядається комплексний підхід до оцінки й аналізу цифрового розвитку територій України в умовах відновлення, починаючи від розробки проєкту цифровізації міста, оптимізації завдань, до розробки моделей оцінки та аналізу різних чинників взаємозв’язку цифрового та економічного розвитку територій країни. У роботі проаналізовано доцільність використання методів Data Science та управління проєктами як інструментів для досягнення сталого цифрового розвитку територій. Розробка стратегії управління цифровим розвитком територій, сегментованої за конкретними секторами, включає низку етапів та завдань, що інтегровані в базову модель проєкту. У статті пропонується перелік етапів та завдань проєкту управління цифровізацією міста та уточнюється відповідна базова модель організаційної структури відділу цифровізації. Розглянуто ключові компоненти системи управління: управління розвитком, управління інформацією, підтримка додатків цифровізації та технічна підтримка. Розроблено проєкт стратегії цифрового розвитку та обговорюються етапи алгоритму оптимізації моделі проєкту за критерієм часу, питання вартості проєкту, а також оптимізації статей витрат. Оскільки реалізація складних проєктів управління цифровим містом адаптується до особливостей економічного розвитку кожної територіальної громади, у статті також розглядається адаптація проєктних завдань, на прикладі розробки моделі оцінки стану цифровізації по всій території країни в цілому. Методологія дослідження ґрунтується на побудові математичних моделей оцінки й аналізу цифровізації країни як на макро-, так і на мезорівні методами Data Science, зокрема методами не-супервайзерного агломеративного та ітеративного машинного навчання, що дозволило виявити суттєві диспропорції в цифровізації країни, асиметрію в розвитку телекомунікацій її територій та нерівномірну інтенсивність впровадження цифрових технологій у різних секторах економіки України. Здобуті результати доводять необхідність удосконалення комплексних програм цифрового розвитку та створення нових напрямків розвитку цифровізації територій. Результати можуть бути використані в практиці управління цифровим розвитком у регіональних і міських органах виконавчої влади. Застосування запропонованої моделі стратегічного управління цифровим розвитком підвищить якість формування та ухвалення управлінських рішень із діджиталізації найважливіших напрямків розвитку територій України.
Агропромислові ринки України: трансформація, виклики, перспективи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Щербак, Анатолій Васильович
АПК України може в повному обсязі задовольнити потреби населення нашої країни та забезпечити широкомасштабний експорт продукції. Водночас існуючий потенціал використовується недостатньо. Це багато в чому пояснюється нерівністю умов конкуренції на агропромислових ринках. Тому мета статті – на основі дослідження світового досвіду та ситуації в Україні визначити заходи, необхідні для формування ефективного конкурентного середовища на агропромислових ринках. Проаналізовано сучасний стан агропромислових ринків України, які, попри війну та структурні дисбаланси, демонструють високу стійкість і значний експортний потенціал. Досліджено трансформацію агропромислових ринків, що відбулася внаслідок аграрної реформи кінця 1990-х років, яка привела до розвитку конкуренції та суттєвого підвищення ефективності. Проаналізовано причини та наслідки домінуючого становища агрохолдингів на агропромислових ринках України. Показано, що вони дозволили суттєво збільшити ефективність виробництва. Водночас підкреслено обмеженість такої моделі, що сформувалася за зразком країн Латинської Америки, і обґрунтовано доцільність поступового переходу до європейської моделі з акцентом на кооперацію та довгострокові контракти. З’ясовано, що формування ефективного конкурентного середовища на агропромислових ринках вимагає коригування державної політики. Необхідно здійснення комплексу заходів щодо підтримки малого та середнього бізнесу на цих ринках. Водночас ще більш важливе значення вдосконалення інституційних механізмів, формування правового поля, яке обмежить недобросовісні торгові практики, буде сприяти розвитку рівноправних відносин. Обґрунтовано необхідність запровадження відповідальності за недобросовісні торгові практики шляхом імплементації у вітчизняне законодавство Директиви ЄС 2019/633 «Про недобросовісну торговельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарської продукції та харчових продуктів».
Актуальні питання оподаткування судового збору, відшкодованого особі за рішенням суду
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Клубань, Марія Володимирівна; Вітовщик, Тетяна Сергіївна
У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз правової природи судового збору, що відшкодовується фізичній особі за рішенням суду, крізь призму його можливого оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Актуальність дослідження зумовлена наявністю сталої правової невизначеності та суперечливої правозастосовної практики, за якої компенсаційні за своєю суттю виплати податковими органами нерідко кваліфікуються як оподатковуваний дохід або «додаткове благо» платника податку. У межах дослідження проаналізовано норми Податкового кодексу України, що регулюють поняття доходу, додаткового блага та об’єкта оподаткування, а також норми цивільного, господарського й адміністративного процесуального законодавства, які визначають судовий збір як складову судових витрат і встановлюють механізм їх розподілу та відшкодування. Обґрунтовано, що судовий збір за своєю правовою природою є вимушеною майновою втратою, понесеною особою з метою реалізації конституційного права на судовий захист, а його подальше відшкодування має виключно компенсаторний характер і спрямоване на відновлення попереднього майнового стану сторони (restitutio in integrum). Окрему увагу приділено критичному аналізу позицій Державної податкової служби України, викладених у листах та індивідуальних податкових консультаціях, у яких відшкодований судовий збір віднесено до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Доведено, що такі підходи не узгоджуються ні з економічною сутністю доходу як приросту активів, ні з цивільно-правовим розумінням збитків та їх відшкодування, а також створюють дискримінаційні наслідки залежно від джерела компенсації судових витрат. Значне місце у статті відведено аналізу актуальної судової практики, зокрема правових позицій Верховного Суду, який послідовно виходить з того, що компенсація судових витрат, у тому числі судового збору, не є доходом платника податку, оскільки не приводить до збільшення його майнової сфери, а отже, не формує об’єкта оподаткування ПДФО та військовим збором. За результатами дослідження сформульовано науково обґрунтований висновок про недопустимість фіскального тлумачення сум відшкодованого судового збору як доходу або додаткового блага. Запропоновано напрями вдосконалення податкового законодавства України шляхом уточнення відповідних норм з метою усунення неоднозначного їх тлумачення та забезпечення принципів правової визначеності, справедливості оподаткування й ефективного доступу до правосуддя.
Архітектура інтелектуальних маркетингових систем: від фрагментарних рішень до інтегрованих асистентів на базі штучного інтелекту
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кобернюк, Сергій Олександрович; Помазан, Ліна Миколаївна
У статті досліджено проблему фрагментарності впровадження штучного інтелекту в маркетингову практику підприємств та обґрунтовано концептуальну архітектуру системного ШІ-асистента (асистента на базі штучного інтелекту) як альтернативу накопиченню розрізнених інструментів. Актуальність дослідження зумовлена парадоксальною ситуацією: попри масове використання окремих ШІ-інструментів (72% організацій, за даними McKinsey), більшість компаній не отримує очікуваного синергетичного ефекту через відсутність єдиної архітектури. Метою дослідження є обґрунтування архітектури ШІ-асистента для маркетингу та розроблення методичних рекомендацій щодо переходу від фрагментарних рішень до системного впровадження. Методологічну основу склали систематичний огляд літератури, компаративний аналіз, кейс-метод і метод синтезу. Проаналізовано досвід восьми компаній різних масштабів і галузей. Ідентифіковано чотири групи бар’єрів впровадження: технологічні (42%), етико-регуляторні (40%), організаційні (38%) та фінансові (33%). Запропоновано авторську категорію «системний асистент на базі штучного інтелекту» (САШІ), обґрунтовано шість принципів його побудови та п’ятикомпонентну архітектуру. Розроблено систему метрик оцінки ефективності, що охоплює показники процесів, маркетингу, фінансів та системні індикатори. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання для обґрунтування стратегії цифрової трансформації маркетингу підприємств.
Вихід на ринок і глибина інтеграції: теоретико-методологічний синтез моделей інтернаціоналізації міжнародного бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ніколенко, Олександр Віталійович; Піжук, Ольга Іванівна
У статті досліджується проблема теоретичного осмислення інтернаціоналізації міжнародного бізнесу в контексті розмежування понять «вихід на ринок» і «глибина інтеграції». Метою дослідження є розроблення концептуального підходу до аналізу глибини інтеграції міжнародного бізнесу як самостійного аналітичного виміру міжнародної економічної присутності. Обґрунтовано, що традиційні моделі інтернаціоналізації зосереджуються переважно на формах входу на ринок і мотивах експансії, що не дозволяє повною мірою оцінити якість інтеграції компанії в національну економіку приймаючої країни. Методологічну основу дослідження становлять системний аналіз, порівняльний підхід і теоретичний синтез класичних моделей інтернаціоналізації (Упсальської моделі, еклектичної парадигми OLI, підходу Born Global). На основі узагальнення положень зазначених теоретичних напрямів запропоновано чотиривимірну структуру глибини інтеграції міжнародного бізнесу, що включає виробничий, інноваційно-технологічний, кадровий та інституційний виміри. Розроблено систему індикаторів для їх операціоналізації та сформовано типологію конфігурацій інтеграції (поверхнева, виробничо-орієнтована, інноваційно-орієнтована, системна). Основним результатом дослідження є формування концептуальної рамки, яка встановлює взаємозв’язок між формою входу на ринок, розвитком окремих вимірів інтеграції, типом конфігурації та характером економічних наслідків для економіки, що приймає. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованого підходу для оцінювання якості міжнародної присутності компаній, а також для обґрунтування рішень у сфері державної політики стимулювання інтеграції міжнародного бізнесу. Запропонована концепція створює теоретичну основу для подальшої емпіричної апробації та розвитку інструментів стратегічного вибору форм інтеграції.
Волонтерство як траєкторія професійного розвитку в соціальному підприємництві
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Столярук, Христина Сергіївна; Федоркович, Марія Василівна
Статтю присвячено аналізу волонтерства як діяльності, що потребує розвитку конкретних компетентностей і перспектив перерости в новий професійний напрямок на ринку праці. Встановлено, що волонтерство передбачає ряд функцій, які формують в людини певні знання та навички, що диференціює істинного волонтера від особи, яка займається псевдоволонтерством. Задля закріплення цієї тенденції в роботі здійснено дослідження ролі закладів вищої освіти, які у свої освітньо-професійні програми інтегрували дисципліни, що присвячені розвитку компетентності у сфері волонтерства. Проведено теоретичний аналіз думок і підходів до значення та змісту діяльності волонтерів і зроблено висновок про те, що така діяльність може бути хорошим трампліном у розвиток кар’єри в напрямку соціального підприємництва. Останнє передбачає розширення компетентностей, якими має володіти волонтер, і розвиток нових – у рамках вищої освіти, які б задовольняли умови ефективного соціального менеджменту. Здійснено аналіз освітньо-професійних програм у закладах вищої освіти, які інтегрували спеціалізації та конкретні дисципліни, що безпосередньо спрямовані на формування та розвиток компетентностей соціального підприємця. За результатами дослідження запропоновано враховувати три ключові компоненти кадрового потенціалу соціального підприємства: освітній – забезпечує формування базових і спеціалізованих компетентностей, необхідних для створення та запуску соціальних підприємств; кар’єрний – гарантує стійкість професійного шляху, можливість вертикальної та горизонтальної мобільності, а також здатність до постійних інновацій; мотиваційний – підвищує внутрішню та зовнішню залученість до соціальних проєктів, сприяє збереженню довгострокової відданості соціальній місії. Встановлено, що волонтерський досвід сприяє розвитку підприємницької ідентичності, посилює мотивацію до створення стійких соціальних моделей і формує унікальний компетентнісний профіль, який поєднує соціальну чутливість, управлінські навички та здатність до інновацій у сфері суспільного блага, що робить волонтерів привабливими кандидатами для ролі засновників або ключових менеджерів соціальних підприємств.
Вплив структурних соціально-економічних змін на резильєнтність якості життя населення: регіональний вимір
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Васильців, Тарас Григорович; Біль, Мар’яна Михайлівна
У статті досліджено вплив структурних соціально-економічних змін на резильєнтність якості життя населення України в умовах повномасштабної війни з урахуванням регіональної диференціації. Обґрунтовано, що в сучасних кризових умовах традиційне трактування якості життя як досягнення високих соціальних стандартів поступається підходу, орієнтованому на забезпечення її резильєнтності, тобто здатності населення адаптуватися до шоків, зберігати базові умови життєдіяльності та відновлюватися після деструктивних впливів. Показано, що структурні соціально-економічні трансформації мають суттєві відмінності залежно від типу регіону: у прифронтових регіонах вони проявляються через руйнування інфраструктури, втрату економічного потенціалу та масову міграцію; у центральних регіонах – через перерозподіл трудових ресурсів, адаптацію економіки та зростання навантаження на соціальні системи; у західних прикордонних регіонах – через демографічний тиск, розвиток сфери послуг і загострення інфраструктурних обмежень. Доведено, що зазначені зміни безпосередньо впливають на рівень резильєнтності якості життя населення, формуючи різні виклики для регіональної політики. Особливу увагу приділено ролі регіональних органів влади у зміцненні адаптаційного потенціалу територій. Обґрунтовано доцільність упровадження диференційованих управлінських рішень, спрямованих на відновлення критичної інфраструктури, підтримку зайнятості, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб, розвиток соціальної та житлової інфраструктури, а також використання потенціалу транскордонного співробітництва. Зроблено висновок, що посилення інституційної спроможності регіональних органів влади та системний моніторинг індикаторів резильєнтності якості життя є необхідними передумовами сталого розвитку регіонів України в умовах воєнних і повоєнних трансформацій.
Вплив сучасних технологій у сфері підбору персоналу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Скібська, Катерина Олександрівна
У статті досліджується вплив сучасних технологій у сфері підбору кваліфікованих фахівців в умовах війни; гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, посиленим демографічною кризою, міграційними процесами, мобілізацією, цифровізацією глобальної економіки, підвищеною конкуренцією за висококваліфіковані кадри тощо. Актуальність дослідження сучасних технологій у підборі кваліфікованих фахівців є першорядною в цифрову епоху, оскільки дефіцит персоналу в компанії має критичні наслідки, такі як: зниження ефективності роботи, гальмування виробничих процесів, перевантаження працюючого персоналу, що веде до зниження мотивації, лояльності та до професійного вигорання. Метою статті є вивчення процесів автоматизації та використання інструментів штучного інтелекту в ході залучення персоналу. Для цього проаналізовано основні методи пошуку кандидатів у сфері соціального рекрутингу: пасивний і активний, кожен з яких має свої переваги та недоліки; наведено практичні приклади використання найвідоміших соціальних платформ (Facebook, Linkedin, Instagram, Telegram тощо). Окрему увагу приділено дослідженню соціального рекрутингу, який є одним із поширених і дієвих інструментів пошуку кваліфікованих фахівців. Наразі соціальні мережі використовуються не тільки як комунікативні платформи, а як сучасний та ефективний інструмент для пошуку роботи або кандидатів. У результаті проведеного дослідження запропоновано алгоритм формування плану рекрутингових заходів, що передбачає імплементацію інструментів штучного інтелекту в процеси рекрутингу. Дослідження підкреслює роль використання сучасних технологій рекрутингу, які мають вирішальне значення для організацій, що націлені на інноваційний розвиток і трансформацію в сучасних умовах. Отримані результати можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері автоматизації рекрутингу та впровадження сучасних технологій в управління персоналом у різних галузях у рамках обмежених фінансових і людських ресурсів.
Вплив цифровізації на управління організаційними змінами в сучасному бізнес-середовищі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кащук, Катерина Миколаївна
У статті досліджено теоретико-методичні засади цифровізації управління організаційними змінами в сучасних компаніях. Обґрунтовано, що цифровізація перетворилася з інструменту оптимізації на стратегічний чинник забезпечення гнучкості, стійкості та конкурентоспроможності бізнесу, особливо в умовах глобальних викликів та євроінтеграційних процесів в Україні. Систематизовано основні об’єкти та механізми цифрового управління змінами: автоматизація операційної діяльності (ERP-системи), онлайн-продажі (SEO, SMM), віддалена зайнятість (HR Tech, e-learning), віртуальні фінанси (криптоактиви, ICO), цифровий документообіг (смарт-контракти, блокчейн). Доведено, що ERP-система є інтегруючим ядром комплексної цифровізації управлінських процесів, яка має враховувати галузеву специфіку діяльності підприємств. Виокремлено три групи ризиків цифровізації управління змінами – інституційні, організаційно-кадрові та фінансові – з урахуванням особливостей українського правового поля, зокрема стану регулювання віртуальних активів, функціонування режиму «Дія.City» та гармонізації національного законодавства з європейськими цифровими стандартами (GDPR, eIDAS, кібербезпека). Запропоновано авторський підхід до мінімізації зазначених ризиків, який поєднує організаційні, правові та фінансові інструменти. Розширено класичне розуміння цифровізації через уведення поняття цифрової зрілості компанії як передумови ефективного впровадження змін. Окрему увагу приділено впливу воєнного стану на трансформацію HR-процесів, логістики, кібербезпеки та документообігу. Визначено перспективні напрями подальших досліджень: галузева адаптація ERP-систем, кількісна оцінка ризиків цифровізації, психологічні бар’єри сприйняття змін персоналом.
Геополітичний перерозподіл українського людського капіталу: наслідки для національної кадрової безпеки та чинники повернення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Перегудова, Тетяна Вячеславівна
Стаття присвячена дослідженню геополітичного перерозподілу українського людського капіталу, зумовленого воєнними діями на території України, його впливу на систему національної кадрової безпеки та обґрунтуванню чинників повернення людського капіталу в контексті зміцнення державної стійкості України. Збільшення частки людського капіталу у структурі національного багатства є визначальною умовою прискорення економічного зростання, забезпечення підвищення конкурентоспроможності економіки в умовах повоєнного відновлення країни. Визначено ключові виклики, пов’язані з масовою втратою людського капіталу для України, зокрема відтік висококваліфікованих фахівців, демографічні дисбаланси, регіональні кадрові диспропорції, дефіцит кадрів та послаблення інституційної спроможності держави. Окреслено наслідки для країн-реципієнтів українських мігрантів, включно з інтеграційними викликами, навантаженням на соціальні системи та трансформацією ринків праці. Обґрунтовано економічні та соціальні вигоди для приймаючих держав, зокрема посилення трудового потенціалу, заповнення дефіцитних професійних ніш, зростання податкових надходжень і розвиток людського капіталу через освітню інтеграцію. Здійснено SWOT-аналіз наслідків геополітичного перерозподілу українського людського капіталу, що дозволило окреслити стратегічні ризики для повоєнного відновлення та визначити потенційні можливості інституціалізації політики щодо забезпечення національної кадрової безпеки. Ідентифіковано чинники, що можуть стимулювати повернення українських громадян, серед яких: гарантії безпеки, відновлення інфраструктури, створення робочих місць, конкурентна оплата праці, ефективна державна політика реінтеграції та перспективи професійної самореалізації. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для розроблення державної стратегії збереження, відновлення та розвитку людського капіталу як ключового ресурсу національної безпеки та сталого соціально-економічного розвитку України.
Децентралізована енергетика як відкрита екосистема: нові підходи до формування концепції енергетичної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гораль, Ліліана Тарасівна; Онищенко, Володимир Олександрович; Хом’як, Олег Володимирович; Шкварилюк, Марта Володимирівна
Дане дослідження стало продовженням наших напрацювань щодо енергетичної безпеки. У ньому ми намагалися узагальнити ті тенденції, які намітилися в галузі енергетики. Переконані, що дослідження енергетичної безпеки, її економічного змісту та впливу на економіку й суспільство необхідно пов’язувати з національною та економічною безпекою як результуючою функцією даного впливу. У статті здійснено огляд останніх напрацювань українських і зарубіжних учених, присвячених економічній безпеці, розвитку даної дефініції, її місця в системі безпеки, стратегічного планування та конкурентоспроможності економіки. Проведено аналіз моделей регулювання сфери економічної безпеки ЄС, США, Японії та Китаю – як ключових центрів світової економіки та політики. Порівняння підходів у законодавстві України та інших країн щодо економічної безпеки дозволило виявити резерви до змін у нормативно-правовому полі України. У розвитку дослідження наведено основну характеристику нормативно-правової бази з питань енергетичної безпеки України. Доведено, що енергетична безпека в ЄС, США, Японії та Китаї регулюється комплексом нормативно-законодавчих актів, які визначають стратегії розвитку, захист критичної інфраструктури та перехід до «зеленої» енергетики. Проведено порівняння нормативно-правової бази з питань енергетичної безпеки в Україні та названих державах і підкреслено, що українське законодавство у сфері енергетичної безпеки поступово гармонізується з європейським, але ще потребує посилення інструментів захисту критичної інфраструктури та розвитку технологічної бази. Наведено концептуальну модель енергетичної безпеки, що формує новітній погляд на систему заходів, основним посилом якої є децентралізація джерел енергії, мінімізація об’єктів генерації та максимізація використання локальних ресурсів. Запропонована модель формує чотирьохрівневу систему енергетичної безпеки макро-, мезо-, міні- та нанорівня, яка синтезується в цілісну парадигму децентралізованої енергетики. Наведено ключові характеристики кожного з рівнів. Вперше запропоновано в системі енергетичної безпеки виділяти нанорівень – як рівень особистості (індивідуума) та домогосподарства. Також звернено увагу на локальні енергетичні системи, які формують мінірівень енергетичної безпеки на муніципальному та громадському просторах. Загалом, дана концептуальна модель енергетичної безпеки дозволить формувати багаторівневу систему стійкості, де кожен рівень підсилює інший – від державної політики до індивідуальних рішень.
Еволюція моделей клінічного аутсорсингу на світовому фармацевтичному ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зоідзе, Діана Романівна
На сьогодні фармацевтичні компанії прагнуть пришвидшити час виходу лікарських засобів на ринок із найменшими витратами, для чого вони все більше співпрацюють з контрактними дослідницькими організаціями (CRO) в усіх питаннях: від розробки досліджень та набору пацієнтів до подання документів до регуляторних органів та управління даними. Метою статті є узагальнення та систематизація етапів розвитку моделей клінічного аутсорсингу на основі дослідження особливостей діяльності світового ринку CRO. У роботі розкрито сутність CRO та клінічного сайту (CRS). Встановлено фактори зростання світового ринку CRO, а саме: зростання фінансування досліджень і розробок, збільшення кількості клінічних випробувань і закінчення терміну дії патентів на відомі препарати. Проаналізовано фази клінічних випробувань за змістом, кількістю учасників, тривалістю, вартістю та успішністю. З’ясовано ризики клінічних досліджень, серед яких: значна вартість, високий рівень відсіювання, істотна тривалість, складність регуляторних нормативних актів. Розглянуто регіональні особливості проведення клінічних досліджень. Охарактеризовано топ-10 лідерів на світовому ринку СRO у 2024 році. Узагальнено моделі співробітництва між CRO та спонсорами. Встановлено переваги, недоліки та приклади застосування наявних моделей клінічного аутсорсингу. Систематизовано етапи розвитку моделей клінічного аутсорсингу: від точкового аутсорсингу до стратегічного партнерства та трансформаційного аутсорсингу. Визначено актуальні напрями вдосконалення діяльності CRO. Метою подальших досліджень у цьому напрямку мають стати шляхи розширення співробітництва між CRO та провідними IT-компаніями щодо впровадження цифрових технологій охорони здоров’я в роботі з учасниками клінічних досліджень і штучного інтелекту для управління даними під час його перебігу.
Клієнтоорієнтація як стратегічна парадигма сучасного маркетингу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шурпенкова, Руслана Казимирівна
Метою статті є дослідження моделей і практик клієнтоорієнтації в міжнародному та українському контексті, визначення етапів упровадження стратегії клієнтоорієнтації та визначення перспектив подальших досліджень у цій галузі. У статті розглядаються теоретичні основи, міжнародні моделі та українська практика формування стратегії клієнтоорієнтації на підприємстві в умовах трансформації сучасного бізнес-середовища. Клієнтоорієнтація розглядається як системна парадигма управління, яка інтегрує організаційну культуру, архітектуру процесів, інформаційну інфраструктуру та управління персоналом з метою створення довгострокової цінності для клієнтів. Узагальнено основні міжнародні моделі клієнтоорієнтації, зокрема маркетингову концепцію, метод CRM, управління клієнтським досвідом і модель ланцюга прибутку від обслуговування, які відображають еволюцію методів взаємодії з клієнтами. Проаналізовано українські випадки впровадження практик клієнтоорієнтації в банківській сфері, логістиці, електронній комерції та готельному бізнесі. Було виявлено, що спільними тенденціями є цифровізація послуг, розвиток багатоканальних способів комунікації, стандартизація процесів та посилення ролі культури обслуговування. Обґрунтовано етапи впровадження клієнтоорієнтованої стратегії, що включають діагностику поточного стану, стратегічне проєктування, реструктуризацію бізнес-процесів, розвиток персоналу, впро-вадження CRM-систем і постійний моніторинг результатів. Українська практика клієнтоорієнтованості підтверджує адаптацію міжнародних моделей до національних умов. Так, банки, логістичні компанії, підприємства електронної комерції та готельно-ресторанного бізнесу демонструють успішне впровадження цифрових інструментів, багатоканальної взаємодії та стандартизації процесів обслуговування, що сприяє підвищенню лояльності клієнтів. Узагальнення результатів показує, що клієнтоорієнтація є важливим фактором формування конкурентних переваг і сталого розвитку компанії. Визначено перспективні напрямки подальших досліджень, пов’язані з кількісною оцінкою ефективності клієнтоорієнтованих стратегій, впливом цифрових технологій на клієнтський досвід та особливостями їх упровадження, характерними для конкретних галузей.
Комплексний підхід до мотивації персоналу підприємств в умовах сучасних трансформацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Соболєв, Тимур Едуардович
Стаття присвячена аналізу трансформації мотивації персоналу українських підприємств в умовах воєнної нестабільності, структурних змін ринку праці та впливу глобальних управлінських тенденцій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення традиційних підходів до мотивації персоналу в ситуації тривалої невизначеності, зростання соціально-психологічних ризиків і обмеженості ресурсів, що суттєво впливає на трудову поведінку працівників і управлінські практики в системі управління персоналом. Метою статті є узагальнення змін у мотивації персоналу українських підприємств в умовах воєнних і соціально-економічних трансформацій та обґрунтування комплексного підходу до розгляду мотивації як системи взаємопов’язаних управлінських напрямів, актуальність яких визначається умовами функціонування бізнесу. У межах дослідження використано методи аналізу й узагальнення наукових публікацій, порівняльного аналізу управлінських підходів, а також логічного узагальнення результатів сучасних емпіричних і аналітичних досліджень. Автором систематизовано основні фактори впливу на мотивацію персоналу в сучасних умовах та узагальнено ключові зміни в мотиваційній поведінці працівників. Показано, що матеріальні стимули не втрачають своєї значущості, однак дедалі частіше виконують стабілізуючу функцію, спрямовану на забезпечення зайнятості та передбачуваності умов праці, тоді як стимулююча роль посилюється завдяки нематеріальним чинникам мотивації. Обґрунтовано, що сучасна мотивація персоналу формується як комплексна система, у межах якої виділені управлінські напрями можуть співіснувати та змінювати свою відносну значущість залежно від домінуючих факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Практичне значення підходу полягає в можливості використання визначених напрямів мотивації як аналітичної рамки для оцінювання та коригування управлінських рішень у сфері управління персоналом без радикальної перебудови мотиваційної системи.
Маркетингове дослідження впливу таргетованої реклами на поведінку споживачів в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Городняк, Ірина Василівна; Мельник, Надія Володимирівна; Щур, Максим Євгенійович
Мета статті полягає в установленні особливостей впливу таргетованої реклами на поведінку споживачів у цифровому середовищі та обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності маркетингових комунікацій. На основі аналізу й узагальнення наукових джерел розкрито сутність таргетованої реклами, її інструменти, функції та роль у формуванні персоналізованої взаємодії між брендом і споживачем. У процесі дослідження використано результати анкетного опитування, що дозволило оцінити частоту контактів із рекламними повідомленнями, рівень довіри до них, чинники впливу на рішення про покупку та реакцію на повторні покази реклами. Встановлено, що ключовими факторами ефективності є релевантність контенту, візуальна привабливість, соціальний доказ і чітка ціннісна пропозиція. Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо підвищення результативності таргетованої реклами шляхом поєднання персоналізації, аналітики даних та інтеграції цифрових каналів комунікації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розвитком автоматизованих рекламних технологій і поглибленням аналізу поведінкових моделей споживачів.
Методичне забезпечення механізму формування управлінсько-організаційного потенціалу конкурентостійкості підприємств енергетичного сектора
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Негляд, Андрій Васильович; Бабічев, Анатолій Валерійович
У статті досліджується актуальна проблема забезпечення довгострокової конкурентостійкості підприємств енергетичного сектора України в умовах безпрецедентної макроекономічної невизначеності, структурних трансформацій енергоринку та дестабілізуючого впливу зовнішнього середовища. Доведено, що традиційні підходи до антикризового управління є недостатніми, а специфіка енергетичної галузі (висока капіталоємність, жорстка ієрархія диспетчерського управління, залежність від державного регулювання) вимагає розробки адаптованого, математично обґрунтованого інструментарію. Метою статті є розробка та наукове обґрунтування комплексного методичного забезпечення механізму формування управлінсько-організаційного потенціалу конкурентостійкості енергетичних компаній для здійснення переходу від інтуїтивного (реактивного) до превентивного управління. Методологічною базою дослідження виступає системна інтеграція кількісних та якісних методів економіко-математичного аналізу. Запропоновано авторський чотирьохетапний алгоритм, який послідовно включає: комплексну діагностику стану компаній із застосуванням багатовимірних статистичних методів (кластерний аналіз); кількісну оцінку рівня впливу управлінських рішень на результативність за допомогою дисперсійного та регресійного аналізу панельних даних; ідентифікацію домінуючих факторів і загроз на основі нечіткого методу аналізу ієрархій (FAHP); фінальне імітаційне сценарне (когнітивне) моделювання. Основним науковим результатом є розроблена когнітивна модель розвитку енергетичного підприємства, що дозволяє обґрунтовувати управлінські рішення як на тактичному, так і на стратегічному рівнях. Шляхом подання керуючих (одиничних) імпульсів на ключові фактори-індикатори (обсяг інвестицій, рівень децентралізації, операційні витрати) згенеровано три базові сценарії: оптимістичний, реалістичний (інерційний) та песимістичний. Результати імпульсного моделювання математично доводять, що за умов системної кризи інерційний розвиток не здатен гарантувати збереження конкурентних позицій. Найбільш ефективним вектором визначено реалізацію проактивного (оптимістичного) сценарію, який фокусується на залученні довгострокових інвестицій у розбудову розподіленої генерації, впровадженні технологій Smart Grid та повній диджиталізації операційних процесів. Зроблено висновок, що запропонований комплексний методичний інструментарій створює надійне аналітичне підґрунтя для керівництва енергокомпаній, дозволяючи своєчасно ідентифікувати загрози, стабілізувати фінансовий стан і максимізувати рівень конкурентостійкості. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямку визначено автоматизацію розроблених алгоритмів через створення спеціалізованих систем підтримки прийняття рішень (DSS) та інтеграцію технологій машинного навчання для обробки великих масивів даних.
Механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мушникова, Світлана Анатоліївна; Ковальчук, Костянтин Федорович; Аберніхіна, Ірина Георгіївна
У статті досліджено механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації податкової системи до сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, глобалізаційними процесами та євроінтеграційними трансформаціями, що суттєво впливають на функціонування підприємств і формування ризик-середовища їх діяльності. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад трансформації податкової системи України на основі ідентифікації її етапів, типів змін і механізмів реалізації, а також визначення їх впливу на розвиток бізнес-структур. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і ризик-орієнтований підходи, а також методи порівняльного аналізу, узагальнення та моделювання. У процесі дослідження здійснено періодизацію розвитку податкової системи України та розмежовано трансформаційні й інкрементальні зміни за критеріями глибини та масштабу впливу. Встановлено, що податкова система України характеризується гібридним типом трансформації, у межах якого поєднуються глибинні системні перетворення та поступові адаптивні зміни. Обґрунтовано, що податкові трансформації виступають важливим фактором формування ризик-середовища функціонування бізнес-структур, генеруючи як системні, так і локальні ризики. Зокрема, трансформаційні зміни формують стратегічні та інституційні ризики, тоді як інкрементальні – переважно операційні та фінансові. Ідентифіковано ключові механізми трансформації податкової системи, серед яких законодавчо-нормативний, інституційний, цифровий, фіскально-структурний, стимулювально-регуляторний, євроінтеграційний, антитіньовий та стратегічний. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованого підходу до аналізу податкових трансформацій, який поєднує періодизацію розвитку системи, класифікацію змін і ризиків, а також механізми їх реалізації. Запропоновано концептуальну модель, що відображає взаємозв’язок між податковими змінами, ризиками та розвитком бізнес-структур. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні податкової політики та розробленні стратегій управління ризиками підприємств.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics"

Results Per Page

Sort Options