Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2030

Browse

Now showing 1 - 20 of 51

Перспективи публічного управління просторовим розвитком на засадах «зеленої» економіки: місцеві та регіональні інструменти підтримки розробки і реалізації проєктів «зеленої» металургії для відновлення регіонів та територій України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор Васильович
Підтримка Україною на всіх світових майданчиках ідей і принципів сталості знаходить відображення й імплементується в прийнятих законодавчих документах, закладається в пріоритетах і напрямах розвитку всіх без виключення галузях національної економіки, серед яких важливе місце займає і металургійна галузь. Впровадження на засадах сталості принципів «зеленої» економіки в систему публічного управління просторовим розвитком стають вирішальними при формуванні стратегічних документів національного, регіонального та місцевого рівнів, що знаходить відображення в програмах і проєктах територіального розвитку та виборі ефективних інструментів із залученням «зелених» ініціатив для їх подальшої реалізації. Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних підходів щодо ефективності публічного управління просторовим розвитком за рахунок використання місцевих і регіональних інструментів підтримки розробки та реалізації проєктів «зеленої» економіки, зокрема в індустрії «зеленої» металургії, для подальшого їх використання в процесі повоєнного відновлення та відбудови регіонів і територій в Україні. У статті розглянуто світові тенденції в реалізації ініціатив щодо сталості розвитку на умовах упровадження концепції «зеленої» економіки, проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку «зеленої» економіки в Україні, узагальнено інформацію щодо використання в публічному управлінні місцевих і регіональних інструментів підтримки розробки та реалізації проєктів «зеленої» металургії для відновлення регіонів і територій України. Враховуючи особливі умови функціонування українських регіонів і територій в умовах довготривалої війни, що мають негативний вплив на стан навколишнього середовища (зокрема, рівень забрудненості довкілля, замінованість територій, якість повітря, води, ґрунтів, лісів, збереження численності видів флори і фауни тощо) та небезпечні для населення країни можливості проживати й функціонувати на цих територіях, дослідження питань сталості розвитку, спроможності впровадження принципів «зеленої» економіки, зокрема і для індустрії «зеленої» металургії, набувають ще більшої актуальності, враховуючи перспективи для України та її регіонів щодо майбутньої відбудови та відновлення територій і галузей з використанням новітніх технологій, європейських пріоритетів, дотримання принципу «краще, ніж було» тощо.
Геополітичний перерозподіл українського людського капіталу: наслідки для національної кадрової безпеки та чинники повернення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Перегудова, Тетяна Вячеславівна
Стаття присвячена дослідженню геополітичного перерозподілу українського людського капіталу, зумовленого воєнними діями на території України, його впливу на систему національної кадрової безпеки та обґрунтуванню чинників повернення людського капіталу в контексті зміцнення державної стійкості України. Збільшення частки людського капіталу у структурі національного багатства є визначальною умовою прискорення економічного зростання, забезпечення підвищення конкурентоспроможності економіки в умовах повоєнного відновлення країни. Визначено ключові виклики, пов’язані з масовою втратою людського капіталу для України, зокрема відтік висококваліфікованих фахівців, демографічні дисбаланси, регіональні кадрові диспропорції, дефіцит кадрів та послаблення інституційної спроможності держави. Окреслено наслідки для країн-реципієнтів українських мігрантів, включно з інтеграційними викликами, навантаженням на соціальні системи та трансформацією ринків праці. Обґрунтовано економічні та соціальні вигоди для приймаючих держав, зокрема посилення трудового потенціалу, заповнення дефіцитних професійних ніш, зростання податкових надходжень і розвиток людського капіталу через освітню інтеграцію. Здійснено SWOT-аналіз наслідків геополітичного перерозподілу українського людського капіталу, що дозволило окреслити стратегічні ризики для повоєнного відновлення та визначити потенційні можливості інституціалізації політики щодо забезпечення національної кадрової безпеки. Ідентифіковано чинники, що можуть стимулювати повернення українських громадян, серед яких: гарантії безпеки, відновлення інфраструктури, створення робочих місць, конкурентна оплата праці, ефективна державна політика реінтеграції та перспективи професійної самореалізації. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для розроблення державної стратегії збереження, відновлення та розвитку людського капіталу як ключового ресурсу національної безпеки та сталого соціально-економічного розвитку України.
Вихід на ринок і глибина інтеграції: теоретико-методологічний синтез моделей інтернаціоналізації міжнародного бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ніколенко, Олександр Віталійович; Піжук, Ольга Іванівна
У статті досліджується проблема теоретичного осмислення інтернаціоналізації міжнародного бізнесу в контексті розмежування понять «вихід на ринок» і «глибина інтеграції». Метою дослідження є розроблення концептуального підходу до аналізу глибини інтеграції міжнародного бізнесу як самостійного аналітичного виміру міжнародної економічної присутності. Обґрунтовано, що традиційні моделі інтернаціоналізації зосереджуються переважно на формах входу на ринок і мотивах експансії, що не дозволяє повною мірою оцінити якість інтеграції компанії в національну економіку приймаючої країни. Методологічну основу дослідження становлять системний аналіз, порівняльний підхід і теоретичний синтез класичних моделей інтернаціоналізації (Упсальської моделі, еклектичної парадигми OLI, підходу Born Global). На основі узагальнення положень зазначених теоретичних напрямів запропоновано чотиривимірну структуру глибини інтеграції міжнародного бізнесу, що включає виробничий, інноваційно-технологічний, кадровий та інституційний виміри. Розроблено систему індикаторів для їх операціоналізації та сформовано типологію конфігурацій інтеграції (поверхнева, виробничо-орієнтована, інноваційно-орієнтована, системна). Основним результатом дослідження є формування концептуальної рамки, яка встановлює взаємозв’язок між формою входу на ринок, розвитком окремих вимірів інтеграції, типом конфігурації та характером економічних наслідків для економіки, що приймає. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованого підходу для оцінювання якості міжнародної присутності компаній, а також для обґрунтування рішень у сфері державної політики стимулювання інтеграції міжнародного бізнесу. Запропонована концепція створює теоретичну основу для подальшої емпіричної апробації та розвитку інструментів стратегічного вибору форм інтеграції.
The Assessment and Analysis Models for Digital Development of Territories
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чаговець, Любов Олексіївна; Чаговець, Віта Віталіївна; Бутенко, Тетяна Андріївна; Проценко, Наталія Миколаївна
У статті розглядається комплексний підхід до оцінки й аналізу цифрового розвитку територій України в умовах відновлення, починаючи від розробки проєкту цифровізації міста, оптимізації завдань, до розробки моделей оцінки та аналізу різних чинників взаємозв’язку цифрового та економічного розвитку територій країни. У роботі проаналізовано доцільність використання методів Data Science та управління проєктами як інструментів для досягнення сталого цифрового розвитку територій. Розробка стратегії управління цифровим розвитком територій, сегментованої за конкретними секторами, включає низку етапів та завдань, що інтегровані в базову модель проєкту. У статті пропонується перелік етапів та завдань проєкту управління цифровізацією міста та уточнюється відповідна базова модель організаційної структури відділу цифровізації. Розглянуто ключові компоненти системи управління: управління розвитком, управління інформацією, підтримка додатків цифровізації та технічна підтримка. Розроблено проєкт стратегії цифрового розвитку та обговорюються етапи алгоритму оптимізації моделі проєкту за критерієм часу, питання вартості проєкту, а також оптимізації статей витрат. Оскільки реалізація складних проєктів управління цифровим містом адаптується до особливостей економічного розвитку кожної територіальної громади, у статті також розглядається адаптація проєктних завдань, на прикладі розробки моделі оцінки стану цифровізації по всій території країни в цілому. Методологія дослідження ґрунтується на побудові математичних моделей оцінки й аналізу цифровізації країни як на макро-, так і на мезорівні методами Data Science, зокрема методами не-супервайзерного агломеративного та ітеративного машинного навчання, що дозволило виявити суттєві диспропорції в цифровізації країни, асиметрію в розвитку телекомунікацій її територій та нерівномірну інтенсивність впровадження цифрових технологій у різних секторах економіки України. Здобуті результати доводять необхідність удосконалення комплексних програм цифрового розвитку та створення нових напрямків розвитку цифровізації територій. Результати можуть бути використані в практиці управління цифровим розвитком у регіональних і міських органах виконавчої влади. Застосування запропонованої моделі стратегічного управління цифровим розвитком підвищить якість формування та ухвалення управлінських рішень із діджиталізації найважливіших напрямків розвитку територій України.
Теоретико-концептуальні засади формування інвестиційної стратегії розвитку підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Климаш, Наталія Іванівна
Наукова стаття присвячена комплексному дослідженню теоретико-концептуальних засад формування інвестиційної стратегії розвитку підприємств в умовах системної трансформації сучасної економіки та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. Актуальність роботи обґрунтована необхідністю пошуку нових інструментів забезпечення життєздатності суб’єктів господарювання в умовах військової агресії, фінансової нестабільності, технологічних зрушень і структурних дисбалансів. Доведено, що саме інвестиційна стратегія виступає ключовим інструментом довгострокового забезпечення стійкості підприємств, оскільки інвестиційні рішення мають відкладений у часі ефект і формують траєкторію розвитку підприємства на тривалий період. У роботі обґрунтовано, що перехід від фрагментарних рішень до системного управління інвестиційним розвитком дозволяє узгодити стратегічні цілі з реальними ресурсними обмеженнями та рівнем ризику. Розроблено структурно-логічний алгоритм формування інвестиційної стратегії, який відображає поетапну логіку від оцінки внутрішнього потенціалу та діагностики зовнішнього середовища до моніторингу та стратегічного коригування інвестиційних рішень. У статті здійснено декомпозицію інтегральної стратегічної цілі на систему вимірюваних проміжних цілей, серед яких базовими визначено забезпечення фінансової стійкості, якості інвестиційного портфеля, інноваційно-технологічне оновлення та узгодженість із принципами сталого розвитку. Запропонований підхід передбачає імплементацію адаптивних рішень, що нівелюють деструктивний вплив невизначеності та забезпечують зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковій перспективі. Визначено, що сучасна інвестиційна стратегія трансформується в гнучку адаптивну систему управління, де ключовим фактором стає здатність підприємства протидіяти макроекономічним і безпековим шокам.
Інновації як основа сталого розвитку аграрних підприємств України в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Цвігун, Інна Анатоліївна; Білянський, Юрій Олександрович
Досліджено роль інновацій у забезпеченні сталого розвитку аграрних підприємств України в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тривалими воєнними діями з 2022 року, які суттєво ускладнили функціонування аграрного сектора, посилили фінансові, інфраструктурні, кадрові та екологічні ризики та водночас підвищили значущість інновацій як інструменту адаптації та збереження економічної стійкості. Метою статті є обґрунтування ролі інновацій як функціональної основи забезпечення економічної стійкості, екологічної збалансованості та соціальної стабільності аграрних підприємств України в умовах воєнного стану, а також систематизація ключових напрямів інноваційної діяльності, що формують потенціал сталого розвитку в кризових умовах. Завданнями дослідження є узагальнення наукових підходів до інноваційного розвитку аграрного сектора, виокремлення основних напрямів інновацій та визначення їх впливу на складові сталого розвитку. Методичною основою дослідження стали системний і комплексний підходи, методи аналізу, узагальнення та логічного структурування. У процесі дослідження систематизовано напрями інноваційного розвитку аграрних підприємств з урахуванням впливу воєнних обмежень на фінансові ресурси, інфраструктуру, ринки збуту та людський капітал. У результаті дослідження встановлено, що інноваційна діяльність аграрних підприємств у період воєнного стану має переважно адаптаційний характер, однак водночас формує основу для післявоєнної модернізації аграрного сектора. Обґрунтовано, що найбільш значущими в умовах війни є цифрові, технологічні, ресурсозберігаючі, екологічні та організаційні інновації, які забезпечують безперервність виробництва, зниження витрат ресурсів і збереження людського капіталу. Зроблено висновок, що інновації виступають ключовою умовою інтеграції економічних, екологічних і соціальних складових сталого розвитку аграрних підприємств у воєнних умовах. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання під час розроблення стратегій інноваційного розвитку аграрних підприємств і формування політики підтримки сталого розвитку аграрного сектора України.
Проблематика державного регулювання розвитку зеленої економіки в сучасних наукових публікаціях
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іванов, Юрій Борисович; Бєлікова, Надія Володимирівна; Полякова, Ольга Юріївна
У сучасному науковому середовищі зберігається дискусійність щодо ефективності окремих регуляторних механізмів, співвідношення державного регулювання та саморегулювання бізнесу, балансу між економічним зростанням і екологічними обмеженнями, а також щодо ролі соціально-культурних чинників у процесі «озеленення» економіки. Більшість сучасних досліджень акцентує увагу на технологічних і фінансових інструментах, тоді як інституційні та поведінкові аспекти залишаються менш розробленими. У цьому контексті актуалізується потреба систематизації сучасних наукових підходів до державного регулювання розвитку зеленої економіки, виявлення ключових тенденцій і суперечностей у дослідженнях, а також визначення напрямів подальшого наукового пошуку. Метою даної статті є узагальнення та критичний аналіз сучасних наукових публікацій, присвячених проблематиці державного регулювання розвитку зеленої економіки, з метою виокремлення основних дослідницьких напрямів, інструментів державного впливу та перспектив їх адаптації в умовах національної економіки. Виділено два загальні напрями наукових досліджень: напрям, присвячений теоретичному підґрунтю розвитку зеленої економіки, та напрям, присвячений проблематиці використання практичного інструментарію державного регулювання розвитку зеленої економіки. Здійснено аналіз наукового ландшафту досліджень, присвячених проблематиці державного регулювання розвитку зеленої економіки за ключовими термінами, що найчастіше зустрічаються в публікаціях. Визначено, що ключовими термінами, які найбільш часто зустрічаються в публікаціях, є: промисловість, зелені технології, технологія, ефективність використання природних ресурсів, політик, система, ціль сталого розвитку, зміна клімату. Сукупність цих термінів відображає інституційно-технологічну спрямованість досліджень розвитку зеленої економіки.
Модель оцінювання ризику резистентної поведінки металотрейдерської компанії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Шабельник, Микола Миколайович
Висока турбулентність функціонування сучасних металотрейдерських компаній України, що викликана воєнними діями, руйнацією промислової, логістичної та енергетичної інфраструктури, експортними обмеженнями окремих видів асортименту металопродукції, коливаннями попиту внутрішнього та зовнішнього ринків металопродукції, створює середовище підвищених ризиків, що вимагає розробки сучасного інструментарію для підтримки управлінських рішень у вимірі резистентної поведінки. Мета роботи – розроблення моделі оцінювання ризику резистентної поведінки металотрейдерської компанії, яка орієнтована на використання в умовах змін зовнішнього середовища для діагностики рівня ризику в динаміці та структурі кластерів асортименту металопродукції. Систематизовано та проаналізовано наукові джерела з питань управління ризиками. Аргументовано, що наявні джерела можуть бути лише частково придатними для управління ризиками резистентної поведінки металотрейдерської компанії. Визначено та економічно обґрунтовано включення до моделі оцінювання ризику резистентної поведінки металотрейдерської компанії таких індикаторів, як показник похибки прогнозу попиту, рівень залежалості запасів, обіговість запасів, частка ринку, GAP – показник ціни та маржинальний дохід. Розроблено модель оцінювання ризику резистентної поведінки металотрейдерської компанії, яка базується на системній ідентифікації ключових індикаторів ризику, що відображають резистентність основних бізнес-процесів і орієнтована на використання в умовах змін зовнішнього середовища для діагностики рівня ризику в динаміці та структурі кластерів асортименту металопродукції. Для кожного індикатора здійснено формалізацію впливу на ризик резистентної поведінки шляхом побудови логістичних функцій, що дозволяє коректно відобразити нелінійний характер реакції системи на відхилення показників від критичних значень та забезпечити їх нормування в єдиному інтервалі. Для практичної реалізації моделі запропоновано шкалу інтерпретації інтегрального показника ризику резистентної поведінки металотрейдерської компанії, використання якої дозволяє ідентифікувати відсутній, низький, помірний, значний і критичний рівні ризику резистентної поведінки.
Цифрові платформи як драйвер масштабування інноваційних стартап-проєктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Нечипорук, Оксана Василівна
У сучасних умовах розвитку цифрової економіки значну роль у формуванні конкурентоспроможності інноваційних підприємств відіграють цифрові платформи, які створюють нові можливості для масштабування стартап-проєктів. Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, поширення платформних бізнес-моделей і зростання ролі цифрових екосистем суттєво змінюють традиційні підходи до організації підприємницької діяльності. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження механізмів використання цифрових платформ як інструменту масштабування інноваційних стартапів. Метою статті є дослідження ролі цифрових платформ у процесах масштабування інноваційних стартап-проєктів та визначення ключових факторів ефективного використання платформних рішень у розвитку підприємництва. У межах дослідження розглянуто основні характеристики цифрових платформ, їх економічну природу та функціональні особливості. Проведено аналіз сучасних платформних бізнес-моделей, які використовуються стартапами для прискорення зростання та виходу на глобальні ринки. У статті визначено основні переваги використання цифрових платформ для стартапів, серед яких: зниження транзакційних витрат, розширення доступу до ринків, залучення інвестицій, формування цифрових екосистем і прискорення інноваційних процесів. Також досліджено фактори, що впливають на ефективність масштабування стартап-проєктів за допомогою платформних рішень. На основі проведеного аналізу сформовано модель взаємодії стартапів і цифрових платформ, яка демонструє ключові етапи масштабування інноваційного бізнесу. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання платформних інструментів для розвитку стартапів у сучасній цифровій економіці. Результати дослідження можуть бути використані підприємцями, інвесторами, науковцями та державними органами для формування ефективної політики підтримки інноваційного підприємництва.
Еволюція моделей клінічного аутсорсингу на світовому фармацевтичному ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зоідзе, Діана Романівна
На сьогодні фармацевтичні компанії прагнуть пришвидшити час виходу лікарських засобів на ринок із найменшими витратами, для чого вони все більше співпрацюють з контрактними дослідницькими організаціями (CRO) в усіх питаннях: від розробки досліджень та набору пацієнтів до подання документів до регуляторних органів та управління даними. Метою статті є узагальнення та систематизація етапів розвитку моделей клінічного аутсорсингу на основі дослідження особливостей діяльності світового ринку CRO. У роботі розкрито сутність CRO та клінічного сайту (CRS). Встановлено фактори зростання світового ринку CRO, а саме: зростання фінансування досліджень і розробок, збільшення кількості клінічних випробувань і закінчення терміну дії патентів на відомі препарати. Проаналізовано фази клінічних випробувань за змістом, кількістю учасників, тривалістю, вартістю та успішністю. З’ясовано ризики клінічних досліджень, серед яких: значна вартість, високий рівень відсіювання, істотна тривалість, складність регуляторних нормативних актів. Розглянуто регіональні особливості проведення клінічних досліджень. Охарактеризовано топ-10 лідерів на світовому ринку СRO у 2024 році. Узагальнено моделі співробітництва між CRO та спонсорами. Встановлено переваги, недоліки та приклади застосування наявних моделей клінічного аутсорсингу. Систематизовано етапи розвитку моделей клінічного аутсорсингу: від точкового аутсорсингу до стратегічного партнерства та трансформаційного аутсорсингу. Визначено актуальні напрями вдосконалення діяльності CRO. Метою подальших досліджень у цьому напрямку мають стати шляхи розширення співробітництва між CRO та провідними IT-компаніями щодо впровадження цифрових технологій охорони здоров’я в роботі з учасниками клінічних досліджень і штучного інтелекту для управління даними під час його перебігу.
Оцінювання гідної праці українських мігрантів у країнах ЄС: результати непараметричного аналізу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Куч, Остап Романович; Степура, Тетяна Михайлівна
У статті представлено результати порівняльного аналізу сприйняття елементів гідної праці українськими мігрантами у трьох країнах Європейського Союзу (Німеччині, Польщі та Нідерландах) на основі опитування та непараметричного статистичного тестування. Основна увага зосереджена на виявленні міжкраїнових відмінностей у суб’єктній оцінці умов праці за структурованими індикаторами, узгодженими з ILO Decent Work Framework. Дослідження ґрунтується на опитуванні 214 українських трудових мігрантів (Німеччина – 115, Польща – 71, Нідерланди – 28), проведеному у 2024–2025 рр. шляхом анонімного онлайн-анкетування. Для статистичної перевірки наявності значущих відмінностей використано непараметричний тест Conover-Iman з корекцією Холма для множинних порівнянь, що дозволяє коректно аналізувати порядкові дані без припущень про нормальність розподілу. Результати показали, що за більшістю з 19 індикаторів гідної праці статистично значущих міжкраїнових відмінностей не виявлено, що підтверджує гіпотезу про інституційну конвергенцію умов праці в межах єдиного європейського простору. Єдина статистично значуща різниця стосується додаткових матеріальних винагород: українці в Польщі частіше відзначали наявність бонусів, премій і додаткових стимулів порівняно з респондентами в Німеччині. Тенденційні відмінності спостерігаються також у показниках гнучкості робочого часу, що свідчить про відносно вищу суб’єктивну оцінку автономності праці в Польщі. Відсутність значущих відмінностей у базових параметрах праці пояснюється трьома взаємопов’язаними чинниками: уніфікованими трудовими стандартами ЄС (Директива з охорони праці – Working Time Directive, антидискримінаційне законодавство), секторальною концентрацією українських мігрантів у схожих галузях зайнятості та спільними структурними бар’єрами, з якими стикаються мігранти незалежно від країни перебування. Результати демонструють, що якісні характеристики гідної праці варіюються між країнами більше, ніж базові параметри, що вказує на визначальну роль національних інституційних особливостей і типу трудових контрактів. Дослідження має практичне значення для розробки політики інтеграції мігрантів у країнах ЄС, зокрема щодо забезпечення доступу до професійного розвитку, підвищення прозорості систем додаткових винагород і розширення можливостей гнучких форм зайнятості за збереження базових соціальних гарантій.
Інституційні обмеження розбудови економіки знань на регіональному рівні в умовах воєнної економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Зварич, Олена Ігорівна; Шпак, Андрій Дмитрович
У статті досліджено інституційні обмеження розбудови економіки знань на регіональному рівні в умовах воєнної економіки України. На основі інституційної теорії Д. Норта та О. Вільямсона, а також теорії регіональних інноваційних систем Б. Куке систематизовано типи інституційних обмежень за рівнями (національний, регіональні, мікро-) та видами (формальні, неформальні, організаційні). Розроблено матрицю інституційних обмежень, яка відображає системний, взаємопосилюючий характер виявлених дисфункцій і дозволяє ідентифікувати «вузлові» обмеження з найбільшим структурним впливом: слабкий захист прав інтелектуальної власності, фрагментованість національної інноваційної системи та недовіра між акторами інноваційного процесу. Розкрито специфіку інституційних деформацій, спричинених повномасштабною збройною агресією: деструкцію науково-освітньої інфраструктури, відплив людського капіталу, розрив мережевих зв’язків між акторами регіональних інноваційних систем, перерозподіл державного фінансування на користь оборонних видатків. Обґрунтовано асиметричний характер регіональних наслідків воєнної агресії: для прифронтових регіонів характерна деструкція інноваційної інфраструктури, тоді як регіони – реципієнти переміщених осіб отримали додаткові ресурси для знаннєвого розвитку. Запропоновано концепцію «інституційної резильєнтності» регіональних систем знань, що охоплює три виміри: абсорбційну, адаптаційну та трансформативну спроможність. Аргументовано необхідність підходу «відновлення зі зміною траєкторії» (recovery with trajectory change) замість простого повернення до довоєнного статус-кво. Обґрунтовано п’ять пріоритетів інституційного реформування задля відновлення та розвитку регіональної економіки знань: реформування захисту та комерціалізації інтелектуальної власності; децентралізація управління науково-інноваційною системою; програми залучення діаспори та повернення наукових кадрів; нові формати міжрегіональної та транскордонної науково-освітньої співпраці; формування культури інновацій та підприємництва.
Реінтеграція військових ветеранів як стратегічний ресурс бізнес-резильєнтності підприємств при формуванні підприємницьких екосистем повоєнної економіки України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шимановська-Діанич, Людмила Михайлівна; Лозова, Оксана Василівна; Молько, Роман Валерійович; Ястреба, Валерій Віталійович
У статті узагальнено теоретичні підходи та практичні напрацювання щодо реінтеграції військових ветеранів у бізнес-середовище як стратегічного ресурсу підвищення бізнес-резильєнтності підприємств і розвитку підприємницьких екосистем повоєнної економіки України. Обґрунтовано, що в умовах воєнної та поствоєнної нестабільності, багатовимірної невизначеності, кадрового дефіциту та структурної трансформації економіки людський капітал ветеранів набуває особливої цінності як чинник адаптивності, операційної стійкості та організаційної трансформації підприємств. У роботі систематизовано сучасні підходи до трактування бізнес-резильєнтності та підприємницьких екосистем і доведено доцільність їх інтеграції для аналізу економічної реінтеграції ветеранів. Визначено специфіку ветеранського людського капіталу, що формується в умовах високого ризику, невизначеності та командної взаємодії, а також окреслено основні інституційні та організаційні бар’єри його ефективного залучення в цивільну економіку. Показано, що домінування соціально-компенсаційного підходу до ветеранської політики обмежує використання цього потенціалу у стратегіях розвитку бізнесу та підприємницьких екосистем. Запропоновано авторську концептуальну модель VetRes-ECO (Veterans’ Reintegration for Enterprise Resilience & Entrepreneurial Ecosystems), яка інтерпретує ветерана як «резильєнтний модуль» підприємницької екосистеми та розкриває механізми впливу реінтеграції ветеранів на стійкість підприємств на рівні організаційних процесів, мережевих взаємодій і державної політики підтримки. Обґрунтовано роль цільової перекваліфікації, інклюзивних HR-практик, ветеранського та соціального підприємництва, а також приватних інвестицій у ветеранські ланцюги створення цінності як взаємодоповнюючих чинників формування резильєнтних бізнес-моделей. Результати дослідження свідчать, що інтеграція ветеранської політики у стратегії управління людськими ресурсами, плани безперервності бізнесу та програми розвитку підприємницьких екосистем сприяє скороченню часу відновлення діяльності підприємств, підвищенню командної згуртованості, стабілізації зайнятості та формуванню довгострокових передумов стійкого економічного розвитку. Практична значущість статті полягає в можливості використання отриманих висновків органами державної влади, бізнесом та інституціями підтримки підприємництва при формуванні політик повоєнної відбудови та реінтеграції ветеранів в економіку України.
Особливості побудови комунікації волонтерів з населенням у кризових умовах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Степанова, Ека Рамінівна
У статті комплексно досліджено специфіку комунікативної взаємодії волонтерських ініціатив із населенням в умовах воєнних дій та інших масштабних суспільних потрясінь. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі волонтерського руху в Україні в період повномасштабної війни та необхідністю забезпечення ефективної, структурованої й етично виваженої комунікації як ключового чинника результативності гуманітарного реагування та підтримки соціальної стабільності. Метою дослідження є всебічний аналіз особливостей кризової комунікації волонтерів, виявлення її психологічних, інформаційних, поведінкових, етичних та організаційних компонентів, а також визначення чинників, що впливають на ефективність взаємодії з населенням в умовах підвищеної невизначеності та соціальної напруги. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема теоретичний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів до кризової комунікації, міждисциплінарний аналіз положень соціальної психології, теорії соціальної роботи та організаційної комунікації, а також методи узагальнення, структурного аналізу й інтерпретації практичного досвіду волонтерських ініціатив. Результати дослідження дозволили встановити, що комунікація волонтерів у кризових умовах має комплексний характер і виконує не лише інформаційну, а й психологічно-регулятивну, координаційну та стабілізаційну функції. Доведено, що ефективність взаємодії значною мірою залежить від рівня довіри, структурованості повідомлень, адаптивності комунікативних стратегій до різних соціальних груп, а також поєднання інформаційної точності з емоційною підтримкою. Визначено ключові організаційні форми комунікації (інформаційні пункти, мобільні групи, цифрові канали, координаційні зустрічі, механізми зворотного зв’язку) та обґрунтовано доцільність їх комплексного застосування. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності кризової комунікації, зокрема розвитку комунікативної компетентності волонтерів, упровадження структурованих алгоритмів інформування, забезпечення інформаційної відповідальності та створення систем психологічної підтримки як для населення, так і для самих волонтерів.
Стратегічний маркетинговий аудит як інструмент довгострокової конкурентоспроможності аграрних бізнес-суб’єктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Крюкова, Ірина Олександрівна; Потишняк, Олена Миколаївна; Волощук, Максим Володимирович; Шерстюк, Олександр Валерійович
У статті досліджено сутність, роль і значення маркетингового аудиту в контексті формування стратегічних конкурентних переваг бізнес-суб’єктів аграрного сектора. Визначено, що маркетинговий аудит надає бізнес-суб’єктам ринкові орієнтири розвитку та формує передумови для максимального врахування ринкових трендів і вимог. Представлено сукупність якісних ознак стратегічного маркетингового аудиту, завдяки яким можуть бути створені довгострокові конкурентні переваги агропідприємств. Серед них виділено такі: комплексність і системність, орієнтація на стратегічне управління, експортна орієнтованість, інституційно-орієнтований підхід, інтеграційний характер. Нові парадигми агроменедмженту, пов’язані з досягненням цілей сталого розвитку та екологічної орієнтованості бізнесу, посилюють значення стратегічного маркетингового аудиту, який постає адаптаційним інструментом коригування стратегій розвитку агроформувань. Надано авторське визначення концептуального змісту стратегічного маркетингового аудиту аграрних формувань у контексті врахування в управлінні засад сталого розвитку. Доведено, що маркетинговий аудит слід розглядати як інструмент діагностики зовнішнього середовища, зниження репутаційних ризиків, коригування маркетингових стратегій, підвищення гнучкості маркетингового управління та інтеграції екологічних чинників і принципів сталого розвитку у стратегічні плани та завдання бізнесу. Проведений локальний аналіз сучасного стану розвитку ринку аудиторських послуг України, зокрема в частині послуг для бізнесу з маркетингу. Результати аналізу засвідчили, що ринок аудиторських послуг України є конкурентним із домінуванням частки компаній великої четвірки. Вітчизняний ринок маркетингових аудиторських послуг також активно розвивається та має значні перспективи завдяки використання цифрових маркетингових інструментів. Обґрунтовано перелік потенційних вигід і бонусів, які в контексті формування довгострокових стійких конкурентних переваг надає застосування у практичній діяльності аграрних формувань стратегічного маркетингового аудиту. Серед основних із них: зміцнення довгострокової конкурентоспроможності, оптимізація ресурсів і підвищення ефективності маркетингових витрат, адаптація до змін ринкового середовища, підвищення прозорості та довіри з боку стейкхолдерів та додаткові можливості виходу на цільові ринки.
Управління іміджем підприємства як інструмент підвищення вартості нематеріальних активів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Світлана Миколаївна
Мета статті полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів управління іміджем підприємства як інструменту підвищення вартості його нематеріальних активів, а також у визначенні основних підходів і механізмів формування позитивного іміджу в умовах цифровізації економіки. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було розглянуто еволюцію підходів до трактування сутності іміджу підприємства та визначено його роль у системі нематеріальних активів. У результаті дослідження узагальнено основні наукові підходи до визначення іміджу підприємства, зокрема маркетинговий, психологічний, комунікаційний, управлінський і соціальний, що дозволило розкрити його комплексний характер. Обґрунтовано взаємозв’язок між іміджем підприємства та ключовими складовими нематеріальних активів, такими як ділова репутація, бренд, клієнтська лояльність, інтелектуальний капітал і корпоративна культура. Визначено, що позитивний імідж виступає важливим чинником підвищення конкурентоспроможності підприємства, зростання його інвестиційної привабливості та формування довгострокових конкурентних переваг. Доведено, що в умовах цифровізації економіки управління іміджем підприємства трансформується та потребує використання сучасних інструментів, зокрема інтегрованих маркетингових комунікацій, цифрового брендингу та системного моніторингу інформаційного середовища. Встановлено, що ефективне управління іміджем дозволяє не лише формувати позитивне сприйняття підприємства, але й забезпечує зростання вартості його нематеріальних активів і підвищення ефективності діяльності в цілому. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розроблення методичних підходів до кількісної оцінки впливу іміджу на вартість нематеріальних активів, удосконалення інструментів управління іміджем у цифровому середовищі, а також дослідження механізмів управління репутаційними ризиками та адаптації підприємств до умов зростаючої ролі інформаційних технологій і соціальних медіа.
Вплив сучасних технологій у сфері підбору персоналу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Скібська, Катерина Олександрівна
У статті досліджується вплив сучасних технологій у сфері підбору кваліфікованих фахівців в умовах війни; гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, посиленим демографічною кризою, міграційними процесами, мобілізацією, цифровізацією глобальної економіки, підвищеною конкуренцією за висококваліфіковані кадри тощо. Актуальність дослідження сучасних технологій у підборі кваліфікованих фахівців є першорядною в цифрову епоху, оскільки дефіцит персоналу в компанії має критичні наслідки, такі як: зниження ефективності роботи, гальмування виробничих процесів, перевантаження працюючого персоналу, що веде до зниження мотивації, лояльності та до професійного вигорання. Метою статті є вивчення процесів автоматизації та використання інструментів штучного інтелекту в ході залучення персоналу. Для цього проаналізовано основні методи пошуку кандидатів у сфері соціального рекрутингу: пасивний і активний, кожен з яких має свої переваги та недоліки; наведено практичні приклади використання найвідоміших соціальних платформ (Facebook, Linkedin, Instagram, Telegram тощо). Окрему увагу приділено дослідженню соціального рекрутингу, який є одним із поширених і дієвих інструментів пошуку кваліфікованих фахівців. Наразі соціальні мережі використовуються не тільки як комунікативні платформи, а як сучасний та ефективний інструмент для пошуку роботи або кандидатів. У результаті проведеного дослідження запропоновано алгоритм формування плану рекрутингових заходів, що передбачає імплементацію інструментів штучного інтелекту в процеси рекрутингу. Дослідження підкреслює роль використання сучасних технологій рекрутингу, які мають вирішальне значення для організацій, що націлені на інноваційний розвиток і трансформацію в сучасних умовах. Отримані результати можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері автоматизації рекрутингу та впровадження сучасних технологій в управління персоналом у різних галузях у рамках обмежених фінансових і людських ресурсів.
Проблемні питання розвитку каналів постачання сільськогосподарської техніки в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Тараканов, Микола Леонідович
У статті представлено результати дослідження, присвяченого розробці науково-прикладних пропозицій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму впливу ланки збуту сільськогосподарської техніки на функціонування аграрних ринків України. Головною особливістю використання розподільчої ланки у воєнний період є задоволення споживчого попиту шляхом збільшення частки каналів вживаної іноземної техніки та нової вітчизняної техніки при одночасному зменшенні частки каналів нової імпортної техніки. Було наголошено, що ця тенденція потребує подальшого вдосконалення шляхом збільшення частки розподільчого каналу нової української техніки та зменшення частки каналів нової та вживаної іноземної техніки. Передбачається, що збалансованість усього ланцюга руху сільськогосподарської техніки вирішальною мірою залежить від ефективності розподільчої ланки. У статті зосереджено увагу на доцільності поширення інструментів організаційно-економічного механізму на інші розподільчі канали, які характеризуються проблемами задоволення споживчого попиту. Запропоновано подальше вдосконалення бартерних операцій (інструменту tradе-in) на основі поглиблення преференцій при використанні лізингових операцій у період, найбільш сприятливий для обміну старої техніки на нову як для продавців, так і для покупців. Пропозиції, надані для задоволення споживчого попиту на передпродажне тестування сільськогосподарської техніки, передбачають врахування природно-сільськогосподарського зонування угідь з метою тестування техніки, максимально наближеного до умов фермерів, що усуне необхідність проведення тестування на кожному окремому господарстві. Було доведено необхідність надання послуг аутсорсингу сільськогосподарської техніки фермерам структурними підрозділами підприємств, що виробляють техніку. Це забезпечить гнучкість в адаптації техніки до вимог споживачів аутсорсингових послуг. Пропонується створити аутсорсингові платформи – місця для розміщення обладнання, де потенційні споживачі аутсорсингових послуг матимуть можливість обрати обладнання та отримати юридичну допомогу в укладенні договорів з аутсорсером.
Фінансова стійкість банківської системи: теоретичні засади холістичного підходу від стресостійкості до резильєнтності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Назарова, Тетяна Юріївна
Статтю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості банківської системи в межах холістичного підходу, який передбачає перехід від вузького трактування стійкості як стресостійкості до її розуміння як багатовимірної резильєнтності. На основі систематизації сучасних міжнародних досліджень у сфері корпоративного управління ризиками (ERM), макропруденційної політики, кіберрезильєнтності, ESG/CSR-орієнтованої сталості та екологічної фінансової теорії (EFT), а також аналізу еволюції підходів до фінансової стійкості банківської системи України під впливом послідовних хвиль криз (2008–2009 рр., 2014–2015 рр., пандемія COVID-19, повномасштабна війна з 2022 р.) обґрунтовано необхідність відмови від фрагментарного, переважно індикативного бачення стійкості. Запропоновано інтерпретацію фінансової стійкості як інтегральної резильєнтної властивості банківської системи, що формується на перетині мікропруденційного (CAMELS), макропруденційного, мережевого, операційно-кібернетичного, інституційного, поведінкового та ESG-вимірів. Наукова новизна полягає в концептуалізації холістичного підходу до фінансової стійкості банківської системи як цілісної моделі, яка поєднує індикативні показники, регуляторні інструменти, мережеву структуру взаємозв’язків, операційну та кіберстійкість і сталий розвиток у єдину систему інтегральної резильєнтності. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих теоретичних положень як методологічної основи для подальшої операціоналізації холістичного підходу в інструментарії Національного банку України та комерційних банків – зокрема, під час удосконалення моделей оцінювання фінансової стійкості, систем стрес-тестування, рамок операційної й кіберрезильєнтності та інтеграції ESG-факторів у національну систему фінансового нагляду.
Фінансовий аналіз у системі управління підприємством: сучасні виклики та трансформаційні зміни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Захарова, Наталя Юріївна
Метою статті є теоретико-методичне обґрунтування трансформації фінансового аналізу як інструмента підтримки управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику, а також визначення напрямів його розвитку відповідно до сучасних викликів задля підвищення якості управлінських рішень і стійкості підприємств до змін зовнішнього середовища. Визначено ключові тенденції розвитку фінансового аналізу в сучасному економічному середовищі, що характеризується зростанням нестабільності, волатильності ринків, посиленням конкурентного тиску та впливом цифрових трансформацій. Обґрунтовано зміну ролі фінансового аналізу – від переважно ретроспективної оцінки фінансового стану до інструмента, орієнтованого на підтримку стратегічних і антикризових управлінських рішень. Опрацьовано поетапну модель адаптації фінансового аналізу в умовах невизначеності, яка відображає трансформацію аналітичного процесу відповідно до підвищених ризиків господарювання та передбачає перехід від статичної оцінки до безперервного, ризик-орієнтованого й управлінсько-спрямованого аналізу. Запропоновано доповнення класичних фінансових коефіцієнтів грошово-потоковими, ризик-скоригованими та сценарними індикаторами, що розширює аналітичні можливості оцінки фінансового стану підприємства, дозволяє прогнозувати потенційні загрози, виявляти критичні зони та своєчасно коригувати фінансову політику. Підкреслено роль фінансового аналітика в процесі прийняття управлінських рішень на основі інтеграції фінансової інформації з бізнес-цілями підприємства.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options