Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 2 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Актуальні питання оподаткування судового збору, відшкодованого особі за рішенням суду(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Клубань, Марія Володимирівна; Вітовщик, Тетяна СергіївнаУ статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз правової природи судового збору, що відшкодовується фізичній особі за рішенням суду, крізь призму його можливого оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Актуальність дослідження зумовлена наявністю сталої правової невизначеності та суперечливої правозастосовної практики, за якої компенсаційні за своєю суттю виплати податковими органами нерідко кваліфікуються як оподатковуваний дохід або «додаткове благо» платника податку. У межах дослідження проаналізовано норми Податкового кодексу України, що регулюють поняття доходу, додаткового блага та об’єкта оподаткування, а також норми цивільного, господарського й адміністративного процесуального законодавства, які визначають судовий збір як складову судових витрат і встановлюють механізм їх розподілу та відшкодування. Обґрунтовано, що судовий збір за своєю правовою природою є вимушеною майновою втратою, понесеною особою з метою реалізації конституційного права на судовий захист, а його подальше відшкодування має виключно компенсаторний характер і спрямоване на відновлення попереднього майнового стану сторони (restitutio in integrum). Окрему увагу приділено критичному аналізу позицій Державної податкової служби України, викладених у листах та індивідуальних податкових консультаціях, у яких відшкодований судовий збір віднесено до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Доведено, що такі підходи не узгоджуються ні з економічною сутністю доходу як приросту активів, ні з цивільно-правовим розумінням збитків та їх відшкодування, а також створюють дискримінаційні наслідки залежно від джерела компенсації судових витрат. Значне місце у статті відведено аналізу актуальної судової практики, зокрема правових позицій Верховного Суду, який послідовно виходить з того, що компенсація судових витрат, у тому числі судового збору, не є доходом платника податку, оскільки не приводить до збільшення його майнової сфери, а отже, не формує об’єкта оподаткування ПДФО та військовим збором. За результатами дослідження сформульовано науково обґрунтований висновок про недопустимість фіскального тлумачення сум відшкодованого судового збору як доходу або додаткового блага. Запропоновано напрями вдосконалення податкового законодавства України шляхом уточнення відповідних норм з метою усунення неоднозначного їх тлумачення та забезпечення принципів правової визначеності, справедливості оподаткування й ефективного доступу до правосуддя.Item Механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мушникова, Світлана Анатоліївна; Ковальчук, Костянтин Федорович; Аберніхіна, Ірина ГеоргіївнаУ статті досліджено механізми трансформаційних змін податкової системи України в умовах ризик-орієнтованого управління розвитком бізнес-структур. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації податкової системи до сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, глобалізаційними процесами та євроінтеграційними трансформаціями, що суттєво впливають на функціонування підприємств і формування ризик-середовища їх діяльності. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад трансформації податкової системи України на основі ідентифікації її етапів, типів змін і механізмів реалізації, а також визначення їх впливу на розвиток бізнес-структур. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і ризик-орієнтований підходи, а також методи порівняльного аналізу, узагальнення та моделювання. У процесі дослідження здійснено періодизацію розвитку податкової системи України та розмежовано трансформаційні й інкрементальні зміни за критеріями глибини та масштабу впливу. Встановлено, що податкова система України характеризується гібридним типом трансформації, у межах якого поєднуються глибинні системні перетворення та поступові адаптивні зміни. Обґрунтовано, що податкові трансформації виступають важливим фактором формування ризик-середовища функціонування бізнес-структур, генеруючи як системні, так і локальні ризики. Зокрема, трансформаційні зміни формують стратегічні та інституційні ризики, тоді як інкрементальні – переважно операційні та фінансові. Ідентифіковано ключові механізми трансформації податкової системи, серед яких законодавчо-нормативний, інституційний, цифровий, фіскально-структурний, стимулювально-регуляторний, євроінтеграційний, антитіньовий та стратегічний. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованого підходу до аналізу податкових трансформацій, який поєднує періодизацію розвитку системи, класифікацію змін і ризиків, а також механізми їх реалізації. Запропоновано концептуальну модель, що відображає взаємозв’язок між податковими змінами, ризиками та розвитком бізнес-структур. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні податкової політики та розробленні стратегій управління ризиками підприємств.Item Фінансова стійкість банківської системи: теоретичні засади холістичного підходу від стресостійкості до резильєнтності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Назарова, Тетяна ЮріївнаСтаттю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості банківської системи в межах холістичного підходу, який передбачає перехід від вузького трактування стійкості як стресостійкості до її розуміння як багатовимірної резильєнтності. На основі систематизації сучасних міжнародних досліджень у сфері корпоративного управління ризиками (ERM), макропруденційної політики, кіберрезильєнтності, ESG/CSR-орієнтованої сталості та екологічної фінансової теорії (EFT), а також аналізу еволюції підходів до фінансової стійкості банківської системи України під впливом послідовних хвиль криз (2008–2009 рр., 2014–2015 рр., пандемія COVID-19, повномасштабна війна з 2022 р.) обґрунтовано необхідність відмови від фрагментарного, переважно індикативного бачення стійкості. Запропоновано інтерпретацію фінансової стійкості як інтегральної резильєнтної властивості банківської системи, що формується на перетині мікропруденційного (CAMELS), макропруденційного, мережевого, операційно-кібернетичного, інституційного, поведінкового та ESG-вимірів. Наукова новизна полягає в концептуалізації холістичного підходу до фінансової стійкості банківської системи як цілісної моделі, яка поєднує індикативні показники, регуляторні інструменти, мережеву структуру взаємозв’язків, операційну та кіберстійкість і сталий розвиток у єдину систему інтегральної резильєнтності. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих теоретичних положень як методологічної основи для подальшої операціоналізації холістичного підходу в інструментарії Національного банку України та комерційних банків – зокрема, під час удосконалення моделей оцінювання фінансової стійкості, систем стрес-тестування, рамок операційної й кіберрезильєнтності та інтеграції ESG-факторів у національну систему фінансового нагляду.Item Фінансова стійкість ТНК в умовах зростання інвестицій у штучний інтелект(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шкодіна, Ірина Віталіївна; Кондратенко, Наталя ДмитрівнаУ статті здійснено комплексне дослідження трансформації фінансової архітектури та оцінку фінансової стійкості провідних ТНК (Alphabet, Microsoft та Meta) в умовах зростання інвестицій у штучний інтелект. На основі ретроспективного аналізу фінансової звітності за 2020–2025 рр. і прогнозного моделювання на 2026 р. ідентифіковано критичне зростання капітальних витрат і амортизаційних відрахувань, яке зумовлене прискореним моральним зносом високотехнологічних активів. Установлено фундаментальний зсув інвестиційної парадигми: перехід від моделі «низькі капітальні витрати – стрімке зростання» до капіталомісткої моделі з високим навантаженням на енергоспоживання та амортизацію. Виявлено небезпечну диспропорцію між експоненціальним зростанням витрат на інфраструктуру та дефляційним тиском на вартість кінцевих послуг через жорстку конкуренцію. Авторами обґрунтовано концепцію «амортизаційної пастки», за якої темпи технологічного застарівання апаратного забезпечення випереджають цикли окупності капіталу. Розрахований показник ROIAI, що наразі коливається в діапазоні 0,33–0,49, демонструє неспроможність поточної монетизації ШІ-рішень повністю нівелювати витрати на розгортання відповідних потужностей. Автори констатують, що за умови відсутності зростання виручки від ШІ-сегмента в найближчі 12–18 місяців ринок очікує системна переоцінка активів. Це призведе до фундаментальної корекції ринкових мультиплікаторів Big Tech компаній до рівнів традиційних промислових корпорацій. 2026 рік, ймовірно, стане критичною точкою зміни панівної парадигми інвестування в штучний інтелект. Амортизаційна пастка постає як одна з найважливіших фінансових проблем поточного десятиліття, а її вирішення відіграватиме вирішальну роль у формуванні динаміки лідерства в рамках світової цифрової економіки протягом наступних років.Item Фінансовий моніторинг у системі забезпечення фінансової безпеки: міжнародна практика, аналітика ризиків і математична модель взаємодії з органами дізнання(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жук, Інна Іванівна; Вершигора, Велерія Григорівна; Остафійчук, Петро Васильович; Сухолиткий, Андрій Дмитрович; Якимик, Сергій БорисовичУ статті досліджено фінансовий моніторинг як системоутворюючий елемент національної фінансової безпеки в умовах цифровізації фінансових послуг, зростання транскордонних потоків та ускладнення структур фінансових злочинів. Обґрунтовано, що масштаби легалізації злочинних доходів (2–5% світового ВВП) мають виражений макрофінансовий та інституційний вплив, що потребує переходу від формального комплаєнсу до вимірюваної результативності AML/CFT-системи. Узагальнено міжнародні підходи FATF, ЄС і США та визначено їх імплікації для організації взаємодії фінансової розвідки з органами дізнання. Запропоновано аналітичну рамку індикаторів у логіці input – process – output – outcome, що дозволяє оцінювати не лише обсяг повідомлень про підозрілі операції, а й якість сигналу, швидкість реагування та процесуальні результати. Розроблено економіко-математичну модель транзакційного ризик-скорингу на основі логістичної функції та процедуру калібрування порогів ескалації з урахуванням ресурсного обмеження органів дізнання (K • h ? H). Обґрунтовано метрики E2R/E2R* та QoP як інструменти вимірювання переходу від аналітичного сигналу до процесуально значущого результату та стандартизації інформаційного пакета. Інтегровано мережевий аналіз фінансових потоків для виявлення багатокрокових схем (layering) та запропоновано корекцію скорингової імовірності з урахуванням мережевого коефіцієнта ризику. Для макрорівневої оцінки розроблено інтегральний індекс AML-стійкості (IAS), який може використовуватися у процесі національної оцінки ризиків (NRA). Доведено, що поєднання міжнародних стандартів, аналітики ризиків і математичного моделювання формує підґрунтя для підвищення процесуальної ефективності та зміцнення фінансової безпеки держави.Item Цифровізація банківської системи та розвиток онлайн-банкінгу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Блащук-Дев’яткіна, Наталія Зіновіївна; Кочіш, Тетяна Романівна; Гальчук, Христина АндріївнаУ статті було розглянуто сутність і роль цифровізації банківського сектора як визначального фактора конкурентоспроможності фінансових інститутів у контексті переходу до цифрової економіки. Проаналізовано трансформацію традиційних банківських моделей у цифрові екосистеми, що базуються на дистанційному обслуговуванні, використанні штучного інтелекту та аналізі великих даних (Big Data). Особливу увагу приділено зміні споживчої поведінки, де доступність послуг через смартфон стала базовою потребою клієнта, що підтверджується зростанням рівня застосування мобільних застосунків та готовністю українців до повного переходу на цифровий банкінг. Визначено роль інструментів цифрової трансформації, таких як BankID НБУ та платіжні POS-термінали, у формуванні фізичного та технологічного фундаменту цифрової інфраструктури, що дозволило банкам оптимізувати операційні витрати через скорочення мережі відділень. Оцінено ефективність використання чат-ботів та ШІ-агентів у клієнтській підтримці на прикладі провідних українських банків. Водночас ідентифіковано ключові виклики та ризики, зокрема загрози кібербезпеці, проблему «цифрового розриву» та необхідність адаптації нормативно-правового регулювання до нових технологічних реалій. Отримані результати підтверджують, що успіх банківського бізнесу сьогодні залежить від здатності фінансових установ знайти баланс між інноваційною персоналізацією послуг і високим рівнем кіберстійкості. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що подальша еволюція банківського сектора пов’язана з упровадженням концепції Open Banking і розширенням екосистем вбудованих фінансів (embedded finance). Сформульовані висновки та рекомендації можуть бути використані банківськими установами для вдосконалення стратегій цифрової трансформації, а також державними регуляторами при розробці нормативної бази для забезпечення стабільності та інклюзивності цифрового фінансового середовища в Україні.