Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 4 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2827

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 4 (2026) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз основних еколого-економічних ризиків підприємств України
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Танасієва, М. М.; Замула, І. В.; Травін, В. В.; Селецька, Д. О.; Никифорак, І. І.
    Вступ. Сучасні підприємства України зіштовхуються із низкою економічних та екологічних загроз, які суттєво впливають на їхню діяльність і розвиток. Серед основних загроз — триваюча війна, яка спричинила руйнування інфраструктури, зупинку виробництва на окремих територіях і порушення логістичних ланцюгів, що ускладнює ведення бізнесу та знижує інвестиційну привабливість, а екологічною складовою війни є забруднення довкілля, яке спричиняє довгострокові екологічні проблеми. Проблематика. Актуальним наразі є створення матриці ризиків як інструменту системного аналізу потенційних загроз у різних сферах діяльності — для класифікації ризиків за рівнем ймовірності та ступенем їх впливу. Її застосування дозволяє ефективно знижувати потенційні втрати та забезпечувати стабільний розвиток будь-якого підприємства. Мета. Апробація методу матриці ризиків для ідентифікації, оцінки та систематизації основних екологоекономічних ризиків промислових підприємств України в умовах війни, енергетичної нестабільності й екологічних викликів, а також розробка комплексу практичних заходів для їх зниження й мінімізації негативного впливу. Матеріали й методи. Застосовано матричний метод, який полягає у побудові матриці, де ризики розподіляються за рівнями значущості, що допомагає ухвалювати правильні управлінські рішення щодо їх зниження чи запобігання. Результати. Доведено, що еколого-економічні виклики є критичними для сучасних промислових підприємств України, особливо в умовах війни та економічної нестабільності. Матриця ризиків дозволяє підприємству оцінити потенційні загрози, визначити критичні ризики та впровадити заходи для їх мінімізації. Необхідним є системне управління ризиками через впровадження інноваційних рішень, залучення фінансування та стратегічне партнерство з міжнародними структурами. Висновки. Впровадження розроблених заходів допоможе підприємствам зберегти стійкість, мінімізувати негативні наслідки та посилити конкурентні переваги в умовах глобальних змін.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив бойових дій на екологічний стан вирощування соняшнику, виробництва та зберігання олії в Україні
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Петренко, В. В.; Науменко, О. В.; Топалов, А. М.; Нечай, О. М.; Худолій, Л. В.; Любич, В. В.; Приходько, В. О.
    Вступ. Військові дії мають нищівний вплив на довкілля, завдаючи непоправної шкоди природним екосистемам, що призводить до деградації земель та втрати біорізноманіття. Проблематика. Питання забруднення і подальшого використання полів та підприємств з вирощування, зберігання та переробки соняшнику є актуальним, оскільки зумовлене потребою виробництва екологічно безпечної продукції технічного призначення і харчової промисловості. Мета. Проаналізувати екологічні наслідки забруднення площ посівів і промислових об’єктів олійножирового комплексу та розглянути питання стратифікації якості олійної сировини, зокрема з пошкоджених після ракетних ударів резервуарів. Матеріали й методи. Застосовано методи пошуку науково-технічної літератури, аналізу, класифікації, систематизації та узагальнення наявних даних про бойові дії на території України, а також лабораторні методи визначення складу соняшникової олії до та після впливу вибухових речовин. Результати. Основними джерелами забруднення довкілля під час бойових дій є боєприпаси та ракетне паливо, що містять токсичні сполуки важких металів і продуктів згоряння. За 214 днів війни зафіксовано 6215 пожеж на площі 486 162 га, з яких 371 715 га — сільськогосподарські землі, а сумарні викиди становили 23 764 тис. т CO2-еквіваленту. Аналіз соняшникової олії показав, що після ракетного удару при відносному збереженні базових показників якості (кислотне число 2,12 мг KOH/г, перекисне число 10,8 meq/kg) відбулося критичне зростання поліароматичних вуглеводнів до 794,3 мкг/кг (перевищення норми більш ніж у 15 разів) та збільшення діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (TEQ з 0,339 до 0,594 pg-TEQ/g жиру), що свідчить про небезпечне забруднення продукції. Висновки. Отримані результати мають практичне значення для впровадження систем екологічного моніторингу, удосконалення стандартів безпеки харчових продуктів, для планування відновлення забруднених територій і прийняття рішень щодо можливого технічного використання забрудненої сільськогосподарської продукції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ребрендинг під час кризи: зміни характеристик торговельних марок в Україні у час війни
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Шматков, Д. І.
    Вступ. Генерування об’єктів інтелектуальної власності часто зумовлюється інноваціями, які зазвичай пов’язують із патентами, промисловими зразками, торговельними марками (ТМ) та авторським правом. Водночас ТМ дедалі частіше визнаються цінними індикаторами впровадження інновацій, комерціалізації та стійкості бізнесу, особливо в умовах геополітичної кризи. Проблематика. Незважаючи на зростаюче визнання ТМ як індикаторів інновацій, комерціалізації та адаптації промисловості, емпіричні дані про те як воєнні умови впливають на поведінку у сфері ТМ, тактики неймінгу та вибір товарів і послуг у заявках на ТМ залишаються обмеженими. Мета. Оцінити зміни характеристик ТМ в Україні в умовах воєнного часу та визначити, які з виявлених змін можуть бути пов’язані з впливом російсько-української війни. Матеріали й методи. Дослідження охоплює період з 2018 по 2025 рік і ґрунтується на порівнянні заявок на ТМ, поданих до війни та під час війни. Використано офіційні дані Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, проаналізовано 759 ТМ у межах двох репрезентативних вибірок з метою дослідження змін в неймінгу, використанні мови, а також у товарах і послугах, охоплених заявками, перевіряючи три гіпотези щодо прямого, опосередкованого та адаптивного впливу війни на активність у сфері ТМ. Результати. Показано, що воєнні умови в Україні були пов’язані зі зменшенням кількості реєстрацій ТМ, майже повним зникненням російськомовних і негативних воєнних символів, обмеженим використанням позитивних воєнних символів, а також із ширшою тенденцією до коротших і простіших ТМ, що дає підстави ідентифікувати адаптацію стратегій насамперед через спрощення, стійкість і функціональне перепозиціонування. Висновки. Підкреслено цінність аналізу ТМ для розуміння динаміки інновацій у кризових умовах. Результати є базисом для подальших емпіричних досліджень після завершення війни. Виявлені зміни дають змогу розглядати ТМ як інструмент фіксації адаптаційних реакцій правовласників у кризовий період.