Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Decarbonization of the Steel Industry: the Role of State Economic Policy(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Глущенко, Андрій МиколайовичМета статті полягає в аналізі потенційних напрямів декарбонізації металургійного виробництва, щоб запропонувати заходи державної політики, які сприяють зниженню викидів СО2. У ході дослідження вивчено структуру глобальних викидів вуглекислого газу, динаміку викидів СО2 металургією, особливості екологічної політики ЄС і Китаю. Також охарактеризовано економічні та технологічні чинники, які ускладнюють декарбонізацію металургії. Розглянуто основні джерела викидів вуглекислого газу на металургійних підприємствах. На прикладі європейської компанії показаний обсяг капітальних інвестицій для декарбонізації виробництва сталі. Виявлено основні групи заходів, що здатні вирішити проблему викидів СО2 (уловлювання та захоронення СО2, уловлювання та використання СО2, запобігання викидам). Проаналізовано можливості й обмеження для використання конкретних заходів декарбонізації, включаючи виплавку сталі в електродугових печах, заміну коксу деревним вугіллям, використання водню в доменній печі та для прямого відновлення заліза, електроліз заліза. Проведено порівняння інтенсивності вуглецевих викидів для різних технологій декарбонізації, а також потенційних термінів їх комерційного впровадження. У результаті дослідження виділено інструменти економічної політики для прискорення декарбонізації металургії. Проаналізовано переваги та недоліки цих інструментів. Зроблено висновок про неможливість декарбонізації без участі держави, оскільки на вільному ринку підприємства не отримують достатніх конкурентних переваг від інвестицій в значне зниження викидів СО2. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим вивченням інструментів державної політики декарбонізації, а також розробкою напрямів декарбонізації інших секторів економіки.Item Вплив лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств пивоварної галузі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Данкевич, Віталій Євгенович; Пивовар, Петро Вікторович; Данкевич, Євген МихайловичМетою статті є дослідження впливу лібералізації світової торгівлі на розвиток вітчизняних підприємств (на прикладі пивоварної галузі). Розглянуто концептуальні основи запровадження ліберальних режимів здійснення міжнародної торгівлі. Проаналізовано сучасні підходи до спрощення митних бар’єрів при здійснення експорту й імпорту. Визначено основні переваги та недоліки лібералізації зовнішньої торгівлі. Проаналізовано ринок пива в Україні та основні тенденції на ньому. Досліджено географічну структуру українського експорту й імпорту пива. Розглянуто основні етапи виходу підприємств пивоварної галузі на зовнішні ринки. Побудова гравітаційної моделі дає можливість якісного прогнозу стану розвитку ринків для економічних агентів національної економіки. Тобто гравітаційна модель є насамперед інструментом моделювання торговельних потоків певного товару між двома і більше країнами. На основі гравітаційної моделі можна проводити оцінку ефективності зовнішньої торгівлі. В нашому випадку у результаті побудови гравітаційної моделі та її апробації на основі прогнозних показників було отримано найбільш перспективні ринки для провадження експортної діяльності пивоварних підприємств. Адаптовано гравітаційну модель зовнішньої торгівлі пива на основні торговельного балансу. Апробовано розроблену модель і визначено потенційні країни, що є партнерами для здійснення експортних операцій. Розроблено комплекс пропозицій для розвитку експорту пива в рекомендовані країни.Item Вплив підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2021) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена ІванівнаМетою дослідження є визначення впливу підготовки кадрів вищої кваліфікації на науковий та економічний розвиток. Для досягнення мети дослідження в роботі використовувалися методи логічного, статистичного, кореляційного аналізу, а також матричний підхід до позиціонування країн світу. В статті висунена і доведена гіпотеза про суттєвий позитивний вплив показників, що характеризують рівень підготовки кадрів вищої кваліфікації на показники, які характеризують науковий стан та наукові результати, а також економічні результати країни для окремих розвинутих країн світу, що успішно реалізують інноваційну модель економічного розвитку. Для України гіпотеза не підтверджується. Результати кореляційного аналізу показників в абсолютному вимірі показали, що збільшення кількості населення з магістерським та докторським ступенем позитивно впливає на збільшення кількості дослідників, кількості статей в науково-технічних журналах, рівня ВВП, витрат на проведення досліджень та розробок. Виявлено середній позитивний вплив кількості населення з докторським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту та низький позитивний вплив кількості населення з магістерським ступенем на кількість патентних заявок відповідної країни, на рівень високотехнологічного експорту. Результати позиціонування України відносно інших країн світу на основі використання матричного підходу демонструють, що в площині координат кількості населення, яке має магістерський та докторський ступень, і показників, які характеризують рівень економічного та наукового розвитку, наша країна знаходиться в квадрантах, які характеризують низький рівень шансів в економічному та науковому розвитку, що обумовлює необхідність вдосконалення системи підготовки кадрів вищої кваліфікації.Item Моделювання процесу оцінювання та аналізу експортного потенціалу регіону(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Пілько, Андрій Дмитрович; Лесів, Ігор БогдановичУ публікації висвітлено результати проведеного аналізу наявних підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні, а також оцінювання, аналізу, прогнозування та оптимізації показників експорту регіону. Вивчення наявних підходів до кількісного оцінювання експортного потенціалу як в Україні, так і в інших країнах з малою відкритою економікою засвідчило обмежені можливості ефективного застосування наявних методик на рівні регіонів України та їх територіальних систем. Проведений аналіз показників експорту регіонів Західної України, а також ефективності експорту цих регіонів за період 2008–2018 рр. дозволив ідентифікувати основні закономірності та тенденції зміни відповідних показників у досліджуваних регіонах. Суть наукової новизни отриманих результатів полягає в удосконаленні та розвитку наявних підходів до проведення оцінювання та аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіону. Зокрема, в роботі запропоновано та реалізовано підхід до проведення оцінювання ефективності експорту з урахуванням наявної статистичної бази, а також підхід до проведення оцінювання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності регіону на основі використання зваженої евклідової відстані. Подальший розвиток обраного напряму досліджень з використанням відповідного економіко-математичного інструментарію дозволить якісно по-новому підійти до вирішення задачі підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного потенціалу регіону.Item Моделювання інноваційної активності ієрархічних систем: оцінка дифузії інновацій та економічного ефекту наявного потенціалу та результатів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Манойленко, Олександр Володимирович; Сергієнко, Олена Андріанівна; Гапоненко, Ольга ЄвгеніївнаУ статті побудовано моделі оцінки інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності підприємств Харківської області, які дозволили класифікувати підприємства залежно від розвитку їх інноваційного потенціалу і результатів від його використання. Інноваційний потенціал розглядається як інтегральна характеристика інноваційного ресурсного забезпечення виробничої системи, що являє собою суму кадрових, виробничо-технологічних, науково-технічних, фінансових і структурних ресурсів, що забезпечують інноваційну діяльність. Розроблено шкалу оцінки інноваційної активності та сприйнятливості до інновацій промислових підприємств (інноваційно активні підприємства (ІАП); підприємства, сприйнятливі до інновацій (ПСІ); підприємства, не сприйнятливі до інновацій (ПНСІ)), яка дозволяє побудувати модель інноваційної активності підприємств, що враховує взаємодію підприємств та оцінює вплив державного стимулювання інноваційної діяльності на збільшення кількості інноваційно активних підприємств. З використанням методу аналізу панельних даних побудовано модель фінансового ефекту від кількості інноваційно активних підприємств. Розроблену модель використано для прогнозування результатів стимулювання інноваційної діяльності регіону та формування сценаріїв стимулювання інноваційної діяльності регіонів. Для оцінки впливу державного стимулювання інноваційної діяльності на зростання кількості інноваційно активних підприємств та оцінки доходу від здійснення інноваційної діяльності побудовано модель інноваційної активності підприємств, що враховує імовірнісний характер поширення інновацій у результаті взаємодії підприємств. Встановлено, що в результаті впливу на ПНСІ інноваційно активних виробничих підприємств та ПСІ імовірність поширення складає 0,5, тобто у 50 % випадків виробнича система переходить до класу виробничих систем, сприйнятливих до інновацій.Item Формулювання підходів до моделювання сценаріїв регулювання диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Шевченко, Ольга ВалеріївнаМетою цього дослідження є створення логічного та якісного інструментарію для аналізу диспропорцій розвитку регіонів і подальшого регулювання диспропорцій. Розгляд робіт науковців засвідчив відсутність комплексного підходу до аналізу диспропорцій, їх якісної оцінки та використання диспропорцій не в останню чергу через неможливість застосування простого математичного апарату до аналізу множини різнорідних неупорядкованих динамічних даних, що характеризують диспропорції. У роботі запропоновано підходи до побудови і використання когнітивно-імітаційної моделі регулювання диспропорцій, задля чого побудовано відповідний алгоритм. Визначено основі фактори, що формують диспропорції розвитку регіонів. Досліджено взаємозв’язок цих факторів за допомогою побудови причинно-наслідкових ланок (когнітивної карти). Розроблено модель системної динаміки, що буде покладено в основу подальшої розробки сценаріїв регулювання диспропорцій розвитку регіонів. Запропонована модель та її реалізація у сценаріях регулювання диспропорцій дозволять на практиці втілити конкретні структурні зміни в соціально-економічній сфері регіонів і підвищити рівень збалансованості економіки та соціальної сфери регіону. Оригінальністю роботи є пропозиції щодо використання когнітивно-імітаційної моделі регулювання диспропорцій для розуміння тренду розвитку регіональної соціально-економічної системи та прогнозування процесів у регіонах.Item Ідентифікація стану економічної безпеки вітчизняних авіакомпаній(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Данілова, Ельвіра ІгорівнаМетою дослідження є обґрунтування доцільності застосування функції бажаності Харрінгтона як інструменту інтегрального оцінювання стану економічної безпеки підприємства на прикладі вітчизняних авіакомпаній. Досліджено діяльність дев’яти авіакомпаній на ринку України: ПРАТ «АК «Міжнародні авіалінії України», ПАТ «Мотор Січ», ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», ТОВ «ЯнЕір», ТОВ «Авіакомпанія Меридіан», ТОВ «Авіакомпанія Скай АП», ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», ПрАТ «Авіакомпанія Буковина», ТОВ «Авіакомпанія Браво». За результатами проведеного оцінювання стану економічної безпеки зроблено висновок, що в зоні безпеки прибутковості протягом всього досліджуваного періоду знаходилися підприємства, які надавали послуги вантажного перевезення, авіакомпанії, основним видом діяльності яких є пасажирські авіаційні перевезення, всі інші учасники авіаційного ринку отримували збитки, а отже, перебували в зоні ризику з огляду на критичну відсутність фінансових ресурсів не лише для розширеного відтворення послуг, але і для покриття поточних потреб операційної діяльності, що закономірно призведе до зростання короткострокової кредиторської заборгованості за отриманими короткостроковими кредитами, а отже, до зростання фінансових витрат авіакомпанії на їх погашення. Використання шкали Харрінгтона для ідентифікації стану економічної безпеки авіакомпанії виявило, що ресурсну небезпеку для більшості авіакомпаній становить критична відсутність високоліквідних активів і короткострокових фінансових вкладень, недостатність чистого грошового потоку. Більшість авіакомпаній України працюють у зоні ризику та критичної небезпеки.